ТЕМА 5: Дослідження у сфері НІЗ

5.2 Методи формування вибірок

слайди 1-3
Коментарі до слайду

У попередній лекції ми розглянули дизайни досліджень, які використовують для

вивчення причин, факторів ризиків та ефективних інтервенційних досліджень у
сфері неінфекційних захворювань. Ця лекція буде присвячена відбору
учасників до таких досліджень, а саме способам формування вибірок.
Хоча бувають випадки, коли ми маємо можливість аналізувати загальну
популяцію (наприклад, всіх зареєстрованих пацієнтів з певним захворюванням),
частіше ми мусимо працювати з вибірками. Як правило, намагатися включити у
дослідження всіх – дорого. До того ж не додає багато цінності.
Коментарі до слайду

Вибірка – це мікрокопія всієї популяції. Правильно побудована

репрезентативна вибірка повністю відтворює основні характеристики всієї
популяції.
Коментарі до слайду

Способи формування вибірок бувають випадкові, невипадкові та

квазівипадкові.
Випадкові вибірки є репрезентативними (тобто правильно відображають
загальну популяцію). Основною умовою побудови випадкової вибірки є те, що
кожен член загальної популяції повинен мати рівну імовірність потрапити у неї.
Тобто для реалізації випадкової вибірки потрібно мати список усіх членів
загальної популяції.
Невипадкові вибірки є нерепрезентативними. Основна їхня риса – ми опитуємо
тих, кого нам зручно знайти (до кого ми маємо доступ), і тих, хто погоджується
взяти участь у дослідженні (відмови для нас не є проблемою).
Квазівипадкові вибірки розроблені для дослідження прихованих популяцій і
також є репрезентативними. Приховані популяції характеризуються тим, що не
мають переліку всіх членів. До них належать, наприклад, ключові та вразливі
групи, які можуть інфікуватися ВІЛ – люди, які вживають ін’єкційні наркотики,
робітники комерційного сексу, чоловіки, які практикують секс з чоловіками, діти
вулиці.
Коментарі до слайду

Основними перевагами випадкових вибірок є те, що вони дозволяють

контролювати похибку вибірки, поширити результати на загальну популяцію та
робити статистичний висновок. Але для цього, зазвичай, нам треба опитати
більше людей і, головне, алгоритм їх відбору складніший.
Невипадкові вибірки мають протилежні до випадкових сильні та слабкі сторони.
Невипадкові вибірки мають зазвичай менші розміри (хоча не завжди), і
простіший алгоритм впровадження – можна опитати тих, кого зручно знайти й
хто хоче взяти участь у дослідженні. Проте основним недоліком невипадкових
вибірок у кількісних дослідженнях є те, що ми, власне, не знаємо, яку загальну
популяцію вони представляють, і тому не знаємо, як інтерпретувати отримані
результати. Якщо ми застосовуємо невипадкові вибірки, то наші результати є
завжди систематично завищеними або заниженими.
Коментарі до слайду

Випадкові вибірки
Основними способами формування випадкових вибірок є проста випадкова,
систематична, стратифікована, кластерна та багаторівнева вибірки.
Проста випадкова вибірка формується шляхом утворення переліку всіх членів
загальної сукупності, з якого випадковим чином (шляхом генерації випадкових
чисел) обирають учасників.
Коментарі до слайду

Систематична вибірка використовує інший алгоритм відбору учасників з

переліку – кожного n-го члена загальної сукупності (наприклад, кожного 7-го,
10-го або 500-го учасника у списку). Проте мати загальний перелік усієї
сукупності та мати можливість обирати з нього людей випадково часто є
розкішшю (в Україні, наприклад, останній перепис населення був у 2001 році),
тому були створені простіші алгоритми випадкового відбору.
Коментарі до слайду

Стратифікована і кластерна вибірки передбачають відбір на основі страт і

кластерів, відповідно.
Страта – це група об’єктів, об’єднана за певною ознакою. Такою ознакою може
бути стать, вік або посада у фірмі. Об’єднавши людей у страти, з кожної з них
роблять випадковий відбір учасників у кількості, пропорційний до обсягу
страти. Наприклад, якщо в університеті навчається 1000 студентів, і з них 600 –
студенти бакалаврату, і 400 – студенти магістратури, то у вибірку зі 100 осіб має
потрапити 60 випадково відібраних студентів бакалаврату та 40 студентів
магістратури.
Коментарі до слайду

Кластер – це організація (школа, університет, підприємство). Кластерну вибірку

реалізовують у три кроки:
1. утворюють список кластерів;
2. роблять відбір кластерів випадковим чином;
3. у кожному кластері опитують всіх.
Часто так формують вибірку для опитування школярів, наприклад. З переліку
усіх шкіл України (або міста, якщо опитування проводять на рівні міста)
випадковим чином обирають потрібну кількість шкіл, а потім у кожній з них
опитують усіх учнів. Така вибірка є зручною у цьому випадку – ми маємо як
вичерпний перелік шкіл, так і вичерпний перелік учнів у кожній школі. Якби ми
реалізовували у цьому випадку просту випадкову вибірку, нам потрібно було б
шукати список усіх учнів міста або країни, вибирати випадковим чином потрібну
кількість, а потім шукати саме цього учня та опитувати його/її.
Коментарі до слайду

Багатоступенева вибірка використовує випадковий алгоритм відбору на

кількох рівнях. Такий алгоритм часто використовується для формування
репрезентативної вибірки на рівні країни або області. На першому рівні
випадковим чином обирають населені пункти у межах області/країни, на
другому – виборчі дільниці в обраних населених пунктах, на третьому – вулиці,
будинки та квартири, і на четвертому етапі у кожному обраному
домогосподарстві опитують усіх мешканців.
Коментарі до слайду

Невипадкові вибірки
До невипадкових способів формування вибірок належать квотна, вибірка
максимальної варіації, за методом зручності та снігової кулі.
Квотна вибірка є невипадковою вибіркою, яка імітує стратифіковану. Учасників
добирають штучно таким чином, щоб вони відображали загальну популяцію за
певним набором характеристик. Наприклад, якщо в загальній популяції 50%
чоловіків і 20% людей похилого віку, то для вибірки зі ста осіб ми будемо
шукати 20 чоловіків віком 65 років і старших. Такі вибірки використовують,
наприклад, для ток-шоу, де у залі мають бути представлені різні групи
населення.
Коментарі до слайду

Вибірку максимальної варіації формують шляхом штучного добору людей з

максимально різним досвідом і характеристиками.
Коментарі до слайду

Формування вибірки за методом зручності відбувається шляхом запрошення у

дослідження людей, яких дослідник зміг знайти, і які погодилися взяти участь у
дослідженні (наприклад, відвідувачі парку, користувачі соціальних мереж,
студенти на заняттях тощо).
Коментарі до слайду

Метод снігової кулі полягає у тому, що дослідник знаходить одного або кількох
представників тієї групи, яку хоче опитати, а потім просить їх дати контакти їхніх
знайомих, які також могли б взяти участь у дослідженні. Таким чином можна
виходити на відносно закриті групи респондентів, які мають свою мережу, до
якої дослідник не входить. Наприклад, лікарів, батьків-вегетаріанців,
професійних спортсменів або тренерів тощо.
Коментарі до слайду

Вибірка, що формується за участі респондентів (Respondent-driven sample,

RDS), імітує снігову кулю. У дослідження добирають три-п’ять представників
цільової групи з максимальною варіацією ключових характеристик. Кожен
учасник може привести ще трьох-п’ятьох знайомих, при цьому всі ланцюжки
(хто кого привів) відстежуються та фіксуються. Якість вибірки оцінюють за
кількістю хвиль «вглиб». Вважають, що процес формування вибірки можна
зупиняти тоді, коли розподіл ознак на кожній наступній хвилі перестав
коливатися (як правило, в середньому проходить сім-дев’ять хвиль).
Коментарі до слайду

Вибірка місця та часу (Time-and-location sample, TLS) імітує кластерну вибірку.

«Кластером» тут є місце скупчення представників цільової групи. Формування
такої вибірки здійснюють у три кроки:
1. мапування місць скупчення представників ключових груп;
2. випадковий відбір точок зі списку;
3. опитування всіх, хто перебуває на точці, у певний проміжок часу.
Коментарі до слайду

Є ще так звана суцільна вибірка, яка є не вибіркою, а аналізом всіх членів

загальної сукупності (тобто загальної популяції). У сфері громадського здоров’я
та неінфекційних захворювань це не є рідкісним випадком. Наприклад, для
окремих нозологій є реєстри усіх пацієнтів.
Коментарі до слайду

А тепер подумайте, якими способами формування вибірки є наведені на слайді.

Відповіді ви можете знайти у роздаткових матеріалах.
Коментарі до слайду
Коментарі до слайду

У цій лекції ви дізналися про те, що таке вибірка та за якими алгоритмами її

можна реалізувати. Вибірки бувають репрезентативні та ні.