ТЕМА 5: Дослідження у сфері НІЗ

5.3 Інтерпретація результатів

дослідження

слайди 1-3
Коментарі до слайду

У попередніх двох лекціях теми «Дослідження у сфері неінфекційних

захворювань» ми розглядали, які бувають дизайни досліджень, та як
сформувати вибірку у дослідженнях. В останній, третій, лекції цієї теми ми
розглянемо, як інтерпретувати результати проведених досліджень.
Почнімо з розгляду структури типової статті, у якій опубліковано результати
проведеного дослідження. У сучасній науці всі статті мають уніфіковану
структуру. Знаючи її, можна швидко та легко знайти потрібну інформацію та
зекономити час на читання.
Отже, структура типової статті складається з абстракту (короткого змісту статті),
вступу, методів, результатів, обговорення і висновків. Кожен з цих розділів має
свою чітко визначену мету і зміст. Так, вступ відповідає на питання «Чому ми
проводимо це дослідження?». У ньому розкривають актуальність та контекст
дослідження, місце пропонованого дослідження у попередній сумі знань, і
формулюють дослідницьке питання. Розділ «Методи» описує те, що автори
планують робити, щоб відповісти на поставлене дослідницьке питання, а розділ
«Результати» – що вийшло після того, як автори застосували ці методи. У розділі
«Обговорення результатів» автори повертаються у першого, вступного розділу, і
показують, яке значення мають результати їхнього дослідження серед
загальної суми знань з того питання, яке вивчалося.
Для того, щоб прочитати та критично оцінити дослідження, презентоване у
статті, достатньо прочитати методологію та таблиці/графіки з результатами. Що
ж потрібно знати для того, щоб змогти це зробити?
Коментарі до слайду

Ми розглянемо кілька основних статистичних концептів, які потрібно розуміти,

щоб читати результати досліджень. Це концепт похибки вибірки та пов’язані з
нею довірчі інтервали та значущість різниці, міри зв’язку та підходи до аналізу
кількісних даних. І почнемо ми з похибки вибірки.
Похибка вибірки – це частина загальної похибки оцінки параметра, викликана
випадковим характером вибірки. Це означає, що якщо ми зробимо сто або
тисячу вибірок за однаковим алгоритмом з тої самої загальної популяції у той
самий період часу, то оцінки параметра, які вони нам даватимуть, будуть
різними. Математично доведено, що ці оцінки вписуватимуться у нормальний
розподіл. Тобто приблизно 2/3 всіх вибірок дадуть нам оцінки дуже близькі до
справжнього значення параметра, ще майже 1/3 всіх вибірок будуть
охоплювати діапазон вдвічі більший, і останні 5% вибірок, на жаль, дадуть нам
оцінку параметра дуже далеку від справжньої. Це відбувається не через те, що
вибірка сформована з порушеннями, а через випадкову природу її формування.
Коментарі до слайду

Чи можна зробити вибірку без похибки? Ні. Закони теорії ймовірності не

дозволяють цього зробити. Хороша новина полягає в тому, що у правильно
побудованій (репрезентативній) вибірці похибку можна контролювати. Розмір
похибки вибірки прямо пропорційний розподілу даних у ній і величині
оцінюваного параметра та зворотно пропорційний розміру вибірки (чим більша
вибірка, тим менша похибка).
У реальному житті ми маємо справу тільки з однією вибіркою, і ніколи не
знаємо, яка вона – точна чи ні, тому ми завжди маємо намагатися оцінити цей
параметр у загальній популяції (побудувати довірчі інтервали) або
протестувати, чи існує зв’язок у загальній популяції (значущість різниці). Про це
ми поговоримо трохи згодом.
Через те, що під час проведення досліджень найчастіше працюють з вибірками,
під час читання результатів цих досліджень важливо розуміти концепцію
вибіркових оцінок, тобто ті статистичні показники, які дозволяють нам поширити
результати вибіркових оцінок на загальну популяцію. Це довірчі інтервали та
значущість різниці.
Коментарі до слайду

Довірчі інтервали – це межі, в яких лежить значення оцінюваного параметра у

загальній популяції. Довірчі інтервали вираховують на основі похибки вибірки.
Як правило, будують дев'яносто п'ятивідсоткові або дев'яносто
дев'ятивідсоткові довірчі інтервали. Довірчий інтервал показує нам, у яких
межах лежав би оцінюваний параметр у дев’яносто п’яти або дев’яносто дев’яти
вибірках зі ста, відповідно.
Коментарі до слайду

Значущість різниці – це імовірність спостерігати між групами такі відмінності,

які ми спостерігаємо за умови, що у загальній популяції їх немає. Значущість
різниці вимірюється на шкалі від нуля до одного або від нуля до ста відсотків.
Чим вона є меншою, тим менша ймовірність того, що результати, які ми
спостерігаємо на нашій вибірці, не існують у загальній популяції (тобто, тим
краще для нас). Коли говорять, що якісь різниці «незначущі», хочуть сказати, що
ймовірність, що різниці, які ми спостерігаємо, зумовлені випадковим
коливанням того самого параметру в різних вибірках з тієї самої загальної
популяції, занадто великі, й ми не можемо говорити, що ці групи справді мають
різні значення параметра.
Пороговим значенням для соціальних досліджень вважають п’ять відсотків; для
клінічних – нуль один відсотка. Тому у таблицях з результатами часто біля цифр
ставлять позначку «зірочка» і пишуть під таблицею, що вона означає
значущість менше нуль нуль п’яти відсотків. Таким чином автори хочуть
підкреслити ті результати, які існують у загальній популяції.
Коментарі до слайду

Для статистичного вираження зв’язку між фактором нараження і результатом

використовують міри зв’язку. Зв’язок — це статистична залежність між двома
або більше подіями, характеристиками або іншими змінними. На відміну від
причини, зв’язок є двостороннім. Зверніть увагу, що за результатами
статистичного аналізу ми можемо виявляти тільки зв’язки, а не причини.
Міри зв’язку вимірюють силу зв’язку між фактором нараження та результатом.
Основними мірами зв’язку, які використовують у дослідженнях в громадському
здоров’ї, є відношення ризиків та відношення шансів.
Коментарі до слайду

Обрахунок відношення ризиків та відношення шансів починається з побудови

таблиць два на два. У таблицях два на два у стовпчиках розташовують статус
щодо результатів (хворий/здоровий), у рядках — статус щодо нараження
(наражений/ненаражений). Відповідно, на перетині рядків і стовпців
утворюється чотири клітинки, в одну з яких розміщують кожного з учасників
дослідження. Клітинка «а» – хворий і мав фактор нараження; клітинка «b» –
здоровий і мав фактор нараження; клітинка «с» – хворий і не мав фактору
нараження; клітинка «d» – здоровий і не мав фактору нараження.
Коментарі до слайду

На наступних двох слайдах наведено процедуру обрахунку відношення ризиків

та відношення шансів на основі таблиць два на два. Зверніть увагу, що через
математичну природу цих двох показників, відношення ризиків обчислюють у
когортних або інтервенційних дослідженнях. Відношення шансів обчислюють у
дослідженнях дизайну «випадок-контроль» або кроссекційних.
Проте інтерпретація цих показників є однаковою. Якщо показник відношення
шансів або відношення ризиків дорівнює одиниці, то зв’язку немає (тобто
фактор нараження не пов’язаний з розвитком результату). Якщо значення
відношення шансів або відношення ризиків лежить від нуля до одиниці, то
зв’язок негативний (тобто фактор нараження зменшує ризики/шанси розвинути
результат). Якщо ж значення відношення шансів або відношення ризиків більше
одиниці, то зв’язок позитивний (тобто фактор нараження збільшує
ризики/шанси розвинути результат).
У роздаткових матеріалах ви також можете знайти приклади обрахунків цих
двох показників.
Коментарі до слайду
Коментарі до слайду

Для мір зв’язку також існують довірчі інтервали. У цьому разі ми перевіряємо,
чи не потрапляє у довірчий інтервал те значення ступеня зв’язку, яке означає
відсутність зв’язку (для відношення ризиків та шансів це одиниця). Якщо
потрапляє, це означає, що у загальній популяції зв’язку немає.
На цьому слайді наведено результати метааналізу відносного ризику мати
вовчу пащу серед немовлят матерів, які курили під час вагітності, порівняно з
тими, хто не курив. Ліворуч по вертикалі перераховано дослідження, які
увійшли до обрахунків після проведення систематичного огляду. Внизу по
горизонталі наведено вісь для відношення шансів, на якій червоним виділено
значення «один», тобто відсутність зв’язку. Кожен квадратик з вусиками
праворуч і ліворуч – це відношення шансів та його довірчий інтервал,
отриманий для кожного з досліджень. Розмір квадратика кратний розміру
вибірки.
Як ми бачимо, усі з наведених досліджень, крім одного (дослідження номер
чотири), отримали ризикові відношення шансів для розвитку вовчої пащі у
немовлят у матерів, які курили під час вагітності. Тобто всі відношення шансів
лежать праворуч від одиниці. Проте у низці досліджень ці відношення шансів
були незначущими, тобто їхній довірчий інтервал перетинав одиницю. Це
дослідження один, чотири, п’ять, вісім, тринадцять і п’ятнадцять.
Який фінальний висновок зробили автори цього метааналізу? Він позначений
ромбиком внизу. Це перераховане під час метааналізу значення відношення
шансів та його довірчий інтервал. Як ми бачимо, немовлята, чиї матері курили
під час вагітності, мали приблизно в 1,4 рази вищі шанси розвинути вовчу бачу.
Коментарі до слайду

І, нарешті, останнє в цій лекції – підходи до аналізу даних. За метою проведення

статистичний аналіз буває двох великих груп — описова статистика (описує
одну змінну) та аналітична статистика (шукає зв’язок між двома або більше
змінними). Описова статистика називається ще одновимірним аналізом (тому,
що досліджує тільки одну змінну). Аналітична статистика застосовує для
досягнення своїх цілей двовимірний (досліджує дві змінні одночасно) та
багатовимірний аналізи (досліджує три та більше змінних одночасно).
Багатовимірний аналіз дозволяє врахувати зв’язки між одночасно кількома
змінними, а тому знайти «чистий» ефект одного фактору.
Коментарі до слайду

У цій лекції ми розглянули структуру типової статті та основні статистичні

концепти, необхідні для читання та інтерпретації результатів досліджень. Ми
подивилися, що таке похибка вибірки, довірчі інтервали та значущість різниці.
Розглянули міри зв’язку та підходи до аналізу даних. Розуміння цих концептів
дозволить вам швидко читати та критично оцінювати опубліковані результати
досліджень.
Випадкова природа вибірки продукує похибку. Для того, щоб врахувати
похибку вибірки, потрібно використовувати довірчі інтервали та рівень
значущості.
Основними мірами зв’язку, які використовують у дослідженнях, є відношення
шансів та відношення ризиків. Результати їх обрахунку визначають, чи фактор
нараження збільшує/ зменшує шанси або ризик розвитку захворювання. Для
того, щоб міра зв’язку була значущою, її довірчий інтервал не має перетинати
одиницю.
Ознайомлюючись з будь-яким дослідженням, варто ретельно прочитати та
критично оцінити методологію його проведення і самостійно ознайомитися з
таблицями і графіками з результатами, щоб зробити власні незалежні висновки.
Наступна тема буде присвячена комунікації та адвокації у сфері неінфекційних
захворювань.