Завдання 1

1. Дізнатись залежність того, чи готові заплатити більше споживачі за

товари еко-виробників у галузі одягу/взуття в залежності від віку.

У даному завданні бажаємо перевірити чи залежить бажання доплачувати

за еко-одяг та еко-взуття від віку. Тобто, гіпотеза звучить наступним
чином: існує залежність бажання доплачувати за еко-продукцію від віку.

Для цього робимо наступне: «Аналіз» - «Описові статистики» - «Таблиця

спряженості». У «Строки» обираємо незалежну змінну – вік, а в «Стовпці»
– залежну змінну, а саме «Чи готові Ви заплатити більше за товари еко-
виробників? Одяг/взуття – «ОК».

Для того, аби виявити, чи мають відмінності у відповідях статистично

істотний характер, робимо наступне: «Аналіз» - «Описові статистики» -
«Таблиця спряженості». Тепер справа обираємо «Статистики» - «Хі
квадрат» та «Фі та V Крамера».

Отримуємо наступні результати:

У категорії 14-17 років: 63,9% відповіли «ні», а 36,1% – «так».
У категорії 18-24 років: 68,3% відповіли «ні», а 31,7% – «так».
У категорії 25-34 років: 61,8% відповіли «ні», а 38,2% – «так».
У категорії 35-44 років: 67,5% відповіли «ні», а 35,2% – «так».
У категорії 45-59 років: 71,9% відповіли «ні», а 28,1% – «так».
У категорії 60+ років: 84,8% відповіли «ні», а 15,2% – «так».

Тепер бачимо, як респонденти оцінюють «переплату за еко-товари»

залежно від віку. Можна спостерігати майже постійну тенденцію до того,
що чим старший респондент, тим менше він готовий доплачувати, адже
найстарша категорія 60+ найбільше відповіла «ні».
Найбільш позитивно до доплати за еко-одяг та еко-взуття відноситься
категорія 25-34 років, що пояснюється сучасним та прогресивним
поглядом та відношенням до навколишнього середовища.

Наразі існує мода на еко-товари у галузі одяг/взуття, якої в основному в

процентному співвідношенні до загальної кількості респондентів даної
групи притримуються респонденти 25-34 років, тому рекламні заходи,
стимулювання збуту та комунікації доцільно направити на цю вікову
категорію.

Далі проаналізуємо чи є цей зв'язок істотним та щільним.

Бачимо, що гіпотеза про залежність змінних відкидається на рівні
значущості Sig. (A) = 0. Це означає, що статистично значущої різниці у
відповідях різних вікових категорій немає, тобто відсутній зв'язок між
віком та бажанням доплачувати за еко-продукцію.

Аналогічну ситуацію бачимо у коефіцієнта Крамера. Якщо він дорівнює 0,

то ознаки статистично незалежні.

Тож, загальний висновок такий: істотної різниці у відповідях різних

вікових категорій немає, тобто відсутній зв'язок між віком та бажанням
доплачувати за еко-продукцію. Це підтверджує і коефіцієнт Крамера. А
отже, немає сенсу ділити цільову аудиторію на сегменти залежно від віку,
але слід звернути увагу на вікову групу 25-34 роки, адже вони
притримуються зазвичай моди, тому можуть мати бажання доплачувати за
еко-продукцію.

2. Дізнатись залежність того, чи при купівлі продуктів харчування

споживачі звертають увагу в першу чергу на натуральну продукцію без
"хімії"» в залежності від матеріального становища.

У даному завданні бажаємо перевірити чи звертають споживачі увагу в

першу чергу на натуральність продукції в залежності від матеріального
становища. Тобто, гіпотеза звучить наступним чином: існує залежність
між пріоритетним вибором натуральної продукції та матеріальним
становищем.

Робимо аналогічні до пункту 1 дії («Аналіз» - …). У незалежні змінні

відносимо матеріальне становище, а у залежні – «При купівлі продуктів
харчування на що Ви звертаєте увагу в першу чергу?; Натуральна
продукція –обираю продукти без "хімії"».

Результати:
Респонденти з гарним доходом відповіли: 49,4% - «ні», 50,6% - «так».
Респонденти з середнім доходом відповіли: 45,1% - «ні», 54,9% - «так».
Респонденти з поганим доходом відповіли: 51,9% - «ні», 48,1% - «так».
Респонденти з невизначеним доходом відповіли: 55,6% - «ні», 44,4% -
«так».

Аби з’ясувати істотність та щільність зв’язку використаємо хі-квадрат та

коефіцієнт Крамера:

Результат: як бачимо, значення хі-квадрат та коефіцієнта Крамера не

дорівнюють 0, а отже зв'язок вже є. По коефіцієнту Крамера можна
зрозуміти, що зв'язок дуже незначний. Оскільки хі-квадрат менше 0,05,
гіпотеза відклоняється, бо немає істотно значущої різниці.

Висновок: відсоткові розбіжності, які показують, чи звертають споживачі

увагу в першу чергу на натуральність продукції в залежності від їхнього
матеріального становища, в своїй більшості дуже логічні. Я маю на увазі,
що можна помітити, що респонденти з гарним та середнім доходом
найчастіше відповідали «так». Респонденти з поганим доходом вже менше
звертають увагу на натуральність, адже для них першочерговою скоріш за
все є ціна товару.

Як ми побачили, зв'язок між першочерговістю натуральності продукції для

респондента та його доходом дуже слабкий, адже коефіцієнт Крамера та
хі-квадрат мають дуже малі значення, але все таки певний зв'язок є.

Тож, як для маркетолога, я вважаю, слід націлити заходи з просування на

споживачів з гарним та середнім доходом, але не забувати й про
споживачів з поганим доходом – пропонувати їм знижки та акції, адже
саме ціна є для них вирішальним критерієм покупки.

Завдання 2

За допомогою регресійного аналізу дослідити кореляцію між доходом та

статтю респондента та тим, скільки він готовий витратити на наступну
поїздку в Україні?»

Тобто гіпотеза звучить наступним чином: існує залежність між тим,

скільки грошей респондент готовий витратити на наступну поїздку в
Україні, та його статтю та доходом.

Для цього робимо наступне: «Аналіз» - «Регресія» - «Лінійна».

До залежної змінної заносимо «Скільки Ви плануєте витратити на

відпочинок, якщо збираєтеся провести наступну відпустку в Україні?». А
до незалежної – «Дохід на 1 особу» та «Стать».

Переходимо в «Статистики» і відзначаємо «Оцінки», «Довірчі інтервали»,

«Описові статистики», «Згода моделі» і «Діагностики коллінеарності»,
«Дурбін Уотсон».

Нажимаємо «ОК».
Результат:

R-квадрат, тобто коефіцієнт множинної детермінації, становить 0,051,

тобто за допомогою обраних змінних можна пояснити близько 5,1%
варіації кількості грошей, які готовий респондент витратити на наступну
поїздку. Іншими словами, 5,1% дисперсії залежної змінної пояснюється
впливом незалежної змінної. Оскільки R<0,36, то наявний кореляційний
зв'язок низької щільності.

Значення Дурбін-Уотсон менше 1,5, тому можна говорити, що присутня

позитивна автокореляція.

Величина F при виконанні передумов множинної кореляції має розподіл

Фішера. Показники F та R-квадрат не рівні 0 одночасно, а це означає, що
R-квадрат статистично значущий.

Аби побудувати рівняння регресії, звернемось до таблиці Коефіцієнтів.

Використовуючи її, можна скласти рівняння регресії:

у= -20,896+4,38*x1+0,881*x2

Також бачимо, що діаграма показує однорідну варіативність значень

спостережень, що виражається у відносній стабільності, гомогенності
дисперсії випадкової помилки.

Висновок: можна говорити про те, що існує певна несильна залежність

того, скільки респондент готовий витратити на наступну поїздку та його
статтю та доходом. 5,1% дисперсії залежної змінної пояснюється впливом
незалежних змінних. Оскільки R<0,36, наявний кореляційний зв'язок
низької щільності. Значення Дурбін-Уотсон менше 1,5, тому можна
говорити, що присутня позитивна автокореляція. Величина F при
виконанні передумов множинної кореляції має розподіл Фішера.
Показники F та R2 не рівні 0 одночасно, а це означає, що R2 статистично
значущий.

З точки зору маркетингу, доцільно пропонувати певні туристичні тури по

Україні з певними особливостями для різних доходів та статі. Наприклад,
для жінок – тури по місцях, де можна омолодитись, піти в СПА тощо, а
для чоловіків – гастротури. Щодо доходів, то слід розбити ті ж тури на
різні пакети вартості, наприклад, економ-пакет (5 днів відпочинку в 1
місці), стандарт-пакет (10 тиждень з екскурсією, включеною у вартість) та
розширений пакет (14 днів з екскурсією, виїздом у найближче розташовані
туристичні точки тощо).