МАКРОЕКОНОМІКА Троц Ірина Вікторівна – IrynaTV@krok.edu.

ua

Практичне 6 Тема 4. Споживання, заощадження та інвестиції

Тема 4. Споживання, заощадження та інвестиції

1. Споживання і заощадження, їх функції та графічне зображення.
2. Середня та гранична схильність до споживання та заощадження.
3. Фактори споживання та заощадження, які не залежать від доходу.
4. Інвестиції: сутність, фактори, які впливають на їх величину

Дайте розгорнуті відповіді на теоретичні питання:

1. Дайте визначення поняття споживчі витрати та наведіть їх ключові
характеристики.
споживчі витрати – витрати домашніх господарств на придбання споживчих товарів
(коротко- та довгострокового використання) і оплату послуг для задоволення особистих
потреб. Споживчі витрати є найбільшим компонентом ВВП за витратами (частка у ВВП
сягає 60-70%). Від споживання залежить стан національної економіки, економічні
піднесення та спади. У середньому споживчі витрати змінюються зі зміною доходів, але
це лише в середньому, бо в кожній групі доходів можуть існувати значні відхилення від
рівня споживання.
2. Які є види споживання?
Споживання, яке фінансується поточним доходом, називається індуційованим
споживанням, тобто залежним від поточного доходу. Крім індуційованого споживання
існує автономне споживання, яке не залежить від поточного доходу, а здійснюється за
рахунок доходів, зароблених у минулих періодах. Протилежним джерелом фінансування
споживання у таких випадках є позика, яка може бути повернена за рахунок майбутніх
доходів. Тобто, та частина споживання, яка фінансується не за рахунок поточного
доходу, є автономним споживанням, а чинники, що впливають на його величину,
називають чинниками автономного споживання (багатство і запозичення).
3. Назвіть та охарактеризуйте чинники автономного споживання.
Чинниками автономного споживання називають багатство і запозичення.
Багатство – всі активи, якими володіють домашні господарства. Проте джерелом
автономного споживання можуть бути переважно такі фінансові активи як ощадні
рахунки, акції, облігації тощо. Багатство як чинник поточного споживання домашні
господарства формують на основі заощаджень, здійснених за рахунок доходів
попередніх періодів. Тому його величина залежить від рівня доходу в попередніх
періодах, а також від того, як вони його розподіляють між споживанням і заощадженням.
Запозичення. Іншим чинником автономного споживання у поточному періоді є позики.
За рахунок позик домашні господарства мають можливість покривати дефіцит особистих
доходів у поточному періоді за рахунок доходів або від’ємних заощаджень у
майбутньому періоді. Запозичення домашніх господарств збільшує їх споживання
відносно поточного доходу певного періоду, але воно унеможливлює або зменшує
заощадження у майбутньому періоді
4. Охарактеризуйте заощадження домашніх господарств.
Найпоширенішими формами заощаджень домашніх господарств є депозитні вклади в
комерційних банках, придбання акцій та облігацій. Заощадження домашніх господарств
є одним із джерел, за рахунок яких вони переміщують свої доходи з одного періоду в
інший з метою регулювання в часі рівня свого споживання. Але заощадження є не лише
джерелом міжчасового переміщення доходів, а й засобом їх примноження. Це
пояснюється тим, що майбутня вартість заощадженої суми грошей більша за їх
теперішню вартість на величину процентів, нарахованих за кожний рік
заощаджувального періоду. У кінцевому підсумку заощадження використовуються
домашніми господарствами для переміщення доходів з одного періоду в інший з метою
регулювання в часі своїх витрат на споживання. При цьому вони враховують, що з часом

1
МАКРОЕКОНОМІКА Троц Ірина Вікторівна – IrynaTV@krok.edu.ua

Практичне 6 Тема 4. Споживання, заощадження та інвестиції

вартість заощаджуваних грошей зростає. Тому слід розрізняти теперішню і майбутню

вартість грошей.
5. Охарактеризуйте заощадження підприємств.
Заощадження підприємств структурно поділяються на чисті та валові. В їх основі лежить
відмінність між прибутком, чистим прибутком і валовим прибутком підприємств.
Прибуток відображає перевищення виручки від реалізації продукції над витратами,
пов’язаними з її виробництвом. Прибуток мінус податок на прибуток – це чистий
прибуток. За своєю суттю чистий прибуток є доходом кінцевого використання
підприємств. Певна його частина у формі дивідендів спрямовується на приватне
споживання. Звідси випливає формула чистих заощаджень підприємств у спрощеній
економіці.
6. Поясність зміст функції споживання.
показує співвідношення між споживчими витратами й доходом кінцевого використання
як у статиці, так і в динаміці. Функція споживання, яка була запроваджена Дж. Кейнсом,
ґрунтується на припущенні, що існує стабільний емпіричний зв’язок між споживанням
та доходом , згідно з кейнсіанською теорією зміна індуційованого споживання залежить
від поточного доходу, а автономного – від багатства і запозичення. У графічній моделі
зміна індуційованого споживання проявляється як переміщення точки споживання
вздовж нерухомої кривої споживання. Зміна автономного споживання проявляється
через переміщення кривої споживання вгору або вниз.
7. Поясність зміст функції заощаджень.
Перевищення споживання над доходом є “чистим від’ємним заощадженням”, його
вимірюють відстанню між бісектрисою та кривою споживання. і споживання, і
заощадження прямо залежать від доходу, зростаючи зі збільшенням доходу і
зменшуючись при його скороченні. Свої заощадження населення спрямовує на фінансові
ринки. Тому заощадження не тільки є функцією доходу, а й залежить від процентної
ставки (ПС).
8. Поясніть зміст та алгоритм розрахунку середньої схильності до споживання та
заощадження.
Свої заощадження населення спрямовує на фінансові ринки. Тому заощадження не
тільки є функцією доходу, а й залежить від процентної ставки (ПС). ССС = ДКВ :СВ х
100%. Середня схильність до заощадження (ССЗ) - частка доходу кінцевого
використання, що спрямовується на заощадження (у відсотках). ССЗ = ДКВ: З х 100%.
Згідно з кейнсіанським припущенням щодо середньої схильності до споживання, чим
вище дохід, тим більшою є його частка, яка спрямовується на заощадження, тобто на
збільшення багатства. Оскільки ДКВ = CВ + З, то ССС + ССЗ = 100% або 1 Середня
схильність до споживання має перевищувати середню схильність до заощаджень, тобто
ССС > ССЗ
9. Поясніть зміст та алгоритм розрахунку граничної схильності до споживання.
Вона являє собою коефіцієнт, який показує, на скільки одиниць зміниться величина
споживання у разі зміни доходу на одну одиницю. Гранична схильність до споживання
(ГСС) показує, яка частка додаткового доходу кінцевого використання спрямовується на
додаткове споживання. ГСС = ДКВ CВ  : х 100% Гранична схильність до споживання
характеризує рівень використання поточного доходу на поточне споживання.
Оберненою стороною граничної схильності до споживання є гранична схильність до
заощадження – коефіцієнт, який показує, на скільки одиниць зміниться величина
заощадження у разі зміни доходу на одну одиницю.
10. Поясніть зміст та алгоритм розрахунку граничної схильності до заощадження.
Гранична схильність до заощадження (ГСЗ) вказує на співвідношення між додатковими
заощадженнями та додатковим доходом кінцевого використання, який спричинив ці
заощадження. ГСЗ = ДКВ З  : х 100% ГСС + ГСЗ = 1,0 або 100%
2
МАКРОЕКОНОМІКА Троц Ірина Вікторівна – IrynaTV@krok.edu.ua

Практичне 6 Тема 4. Споживання, заощадження та інвестиції

11. Перелічіть фактори, які не залежать від доходу.

Багатство, податки, рівень цін, відрахування на соціальне страхування, очікування,
споживча заборгованість,процентна ставка.
12. Охарактеризуйте недоходні фактори споживання та заощадження.
Фактори, які не залежать від доходу (недоходні фактори), впливають на споживання та
заощадження, зміщуючи їх графіки у відповідний бік. ∆СВ = ∆СВа + ГСС х ∆ДКВ; ∆ З =
∆ За + ГСЗ х ∆ ДКВ. До факторів споживання й заощадження, які не залежать від доходу
(недоходні фактори) належать: Перше, багатство. Під багатством розуміють як нерухоме
майно (будинки, автомобілі, телевізори та інші предмети довготермінового
користування), так і фінансові кошти (готівкові гроші, заощадження на рахунках, акції,
облігації, страхові поліси тощо) якими володіє населення. Домашні господарства
заощаджують, утримуючись від споживання, щоб накопичувати багатство. За інших
рівних умов, що більше нагромаджено багатства, то менші стимули до заощаджень.
Тобто збільшення багатства зміщує графік споживання вгору, а графік заощаджень –
униз. Друге, податки. Відомо, що податки сплачуються частково за рахунок споживання
та частково за рахунок заощадження. Зниження податків підвищує дохід кінцевого
використання, а тому збільшує як споживання, так і заощадження. І навпаки. Третє,
рівень цін. Зростання цін скорочує споживання та заощадження – і навпаки. Даний
висновок безпосередньо стосується аналізу багатства як фактора споживання. Зміни
рівня цін змінюють реальну вартість, або купівельну спроможність деяких видів
багатства. Реальна вартість фінансових коштів, номінальна вартість яких вимірюється в
грошах, буде зворотною до зміни ціни. Це і є ефект багатства. Четверте, відрахування на
соціальне страхування. Збільшення цих відрахувань призведе до скорочення поточних
споживання й заощадження. Але потрібно враховувати, що на рішення домашніх
господарств стосовно споживання і заощадження впливає чинна система соціального
забезпечення. Що краще соціальне забезпечення, то менші заощадження домашніх
господарств протягом трудового життя. П’яте, очікування. Очікування можуть бути
пов’язані з майбутньою зміною цін, доходів, виникненням дефіциту тощо. Якщо ці
очікування несприятливі, то домашні господарства змушені здійснювати закупки
наперед, що в поточному році збільшує споживання та зменшує заощадження.
Очікування приросту грошових доходів у майбутньому зумовлює збільшення поточних
витрат. Шосте, споживча заборгованість. Якщо в попередній період заборгованість
зросла, то в поточному періоді домашні господарства будуть змушені зменшити
споживання та заощадження, аби ліквідувати минулу заборгованість. І навпаки, коли
споживча заборгованість зменшилася, поточний рівень споживання й заощаджень може
зрости. Сьоме, процентна ставка. Зміна ставки процента впливає на співвідношення між
поточними та майбутніми споживанням і заощадженням. Коли процентна ставка зростає,
поточне споживання зменшується, а заощадження зростають, що збільшить майбутнє
споживання, забезпечене поточними заощадженнями.
13. Дайте визначення поняттю інвестицій та назвіть їх складові.
Під інвестиціями прийнято розуміти використання заощаджень із метою створення
нових виробничих потужностей і капітальних активів. До інвестицій належать усі
витрати на придбання основного капіталу, житлове будівництво і зміна запасів.
Інвестиції в основний капітал – це інвестиції в основні виробничі фонди: машини,
устаткування, капітальне будівництво підприємств. У цілому 70% всіх інвестицій – це
інвестиції в машини та устаткування. Інвестиції в житлове будівництво – це витрати на
підтримку житлово-го фонду й будівництво нового житла. На житлове будівництво
припадає 25% усіх інвестицій. Запаси – це резерви сировини, напівфабрикатів на стадії
незавершеного виробництва або готових виробів, які належать фірмам. Інвестиції в
запаси означають їх зміну за певний період, причому зростання запасів свідчить про

3
МАКРОЕКОНОМІКА Троц Ірина Вікторівна – IrynaTV@krok.edu.ua

Практичне 6 Тема 4. Споживання, заощадження та інвестиції

додатні інвестиції, а їх скорочення – про від’ємні інвестиції. На зміни в запасах припадає

приблизно 5% усіх інвестицій.
14. Аргументуйте вплив та роль інвестицій в економіці.
інвестиції суттєво впливають на сукупний попит, обсяг національного виробництва,
зайнятість. Крім того, інвестиції сприяють нагромадженню фондів підприємств і
створюють основу для економічного зростання в майбутньому. Якщо ж інвестиції
використовуються нераціонально, це призводить до заморожування виробничих ресурсів
і скорочення обсягів національного виробництва.
15. Що таке валові інвестиції?
Загальний обсяг інвестицій визначається як валові інвестиції. Вони розподіляються на
дві групи: одна частка спрямовується на збільшення основного капіталу, інша – на
відшкодування його зношення, тобто на амортизацію. Оскільки в кожному періоді
знецінюється конкретна частка капіталу, формулу валових інвестицій можна записати
так: ВІ = ЧІ + кА К п.р
16. Що таке процентна ставка?
Зміна ставки процента впливає на співвідношення між поточними та майбутніми
споживанням і заощадженням. Коли процентна ставка зростає, поточне споживання
зменшується, а заощадження зростають, що збільшить майбутнє споживання,
забезпечене поточними заощадженнями. Таким чином, домашні господарства заміщують
17. Що таке номінальна та реальна процентна ставка? Який між ними зв'язок?
Номінальна процентна ставка – фактична процентна ставка на ринку позичкового капіталу
(визначається в поточних цінах), а реальна процентна ставка – це номінальна процентна
ставка мінус темп інфляції. реальна процентна ставка вимірює дійсні ви-трати на одержання
позики. Тому інвестиції залежать від реальної процентної ставки, а не від номінальної
процентної ставки. Зв’язок між реальною процентною ставкою та інвестиціями виражається
формулою: ВІ = – f (ПСр) (5.20). Це рівняння показує, що інвестиції є функцією процентної
ставки. Причому знак (-) означає, що між попитом на інвестиції і процентною ставкою існує
обернена залежність. Зі зростанням реальної процентної ставки попит на інвестиції
скорочується, тому що вони стають дорожчими.
18. Наведіть фактори впливу на інвестиційний попит, що не залежать від
процентної ставки?
1. Технологічні зміни. Технічний прогрес, тобто розробка нового більш продуктивного
устаткування, зменшує середні витрати на виробництво продукції або підвищує її якість.
Унаслідок цього зростає норма чистого прибутку від інвестування, що викликає
зростання інвестиційного попиту за даної процентної ставки. 2. Рівень забезпеченості
основним капіталом. Від того, як кожна галузь виробництва забезпечена основним
капіталом, залежить очікувана норма чистого прибутку від додаткових інвестицій. Якщо
виробничі потужності певної галузі задовольняють попит на її продукцію, то
інвестування буде стримуватися. Недостатність виробничих потужностей стимулює
збільшення інвестицій із метою нарощування виробництва відповідно до попиту. 3.
Витрати на придбання, експлуатацію та обслуговування устаткування. Якщо ці витрати
скорочуються, то очікувана норма чистого прибутку збільшується, а інвестиційний
попит зростає. І навпаки. 4. Податки на підприємця. Приймаючи інвестиційні рішення,
підприємці розраховують на очікуваний прибуток після сплати податків. Тому
збільшення податків негативно впливає на інвестиції. І навпаки. 5. Очікування. Метою
інвестування є чистий прибуток. Інвестиції – це насамперед ризик стосовно того, що
дохід від них перевищить витрати на них. Якщо економічні умови в країні
погіршуються, фірми утримуються від інвестицій. Навпаки, коли фірми сподіваються на
пожвавлення в недалекому майбутньому, попит на інвестиції зростає. Крім того, якщо
фірми очікують, що зростання виробництва товару призведе до різкого скорочення

4
МАКРОЕКОНОМІКА Троц Ірина Вікторівна – IrynaTV@krok.edu.ua

Практичне 6 Тема 4. Споживання, заощадження та інвестиції

попиту на нього навіть при зниженні ціни, то немає стимулів вкладати у виробництво
цього товару інвестиції. І навпаки.
19. В чому полягає залежність між інвестиціями та ВВП?
т. Під інвестиціями прийнято розуміти використання заощаджень із метою створення
нових виробничих потужностей і капітальних активів. До інвестицій належать усі
витрати на придбання основного капіталу, житлове будівництво і зміна запасів. А ВВП -
вартість кінцевих товарів та послуг, створених у межах національної території певної
країни в певний період (місяць, квартал, рік) як резидентами так і нерезидентами. ВВП є
не лише виробленим продуктом, а й показником первинних доходів, які утворюють
резиденти всередині країни. Проте дохід країни залежить і від результатів їх
економічних відносин із зовнішнім світом. Це означає, що ВВП не повною мірою
відбиває доходи, які може мати країна у своєму розпорядженні.

5
МАКРОЕКОНОМІКА Троц Ірина Вікторівна – IrynaTV@krok.edu.ua

Практичне 6 Тема 4. Споживання, заощадження та інвестиції