2 слайд

Інфляція — це зростання загального рівня цін у країні впродовж певного

періоду часу, що супроводжується знеціненням національної грошової одиниці.
Іншими словами, зростають ціни на продукти харчування, одяг, підвищується
квартирна плата тощо. При цьому ціни різних товарів можуть зростати
неоднаковими темпами.
Раніше інфляція виникала, як правило, в надзвичайних обставинах. Так, під час
війн держави часто випускали велику кількість незабезпечених паперових
грошей для покриття військових видатків. В останні двадцять - тридцять років
інфляція стала хронічним захворюванням економік багатьох країн світу.

3 слайд
Економічною теорією доведено, що основними причинами інфляції є
перевищення товарного попиту над пропозицією – "інфляція попиту" та
зростання грошових витрат виробництва – "інфляція витрат"
Класичні причини виникнення інфляції спричиняються низкою монетарних та
загальноекономічних чинників.
Отже, серед причин інфляції можна виділити такі:
- зовнішні (зростання цін на світових ринках; скорочення надходжень від
зовнішньої торгівлі; від'ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу);
- внутрішні (деформація економіки; монополія держави на грошову емісію;
монопольне положення великих виробників і їх диктат цін на ринках;
монополія профспілок на ринку праці та їх можливість впливу на рівень оплати
праці; непомірно високі податки або процентні ставки за кредит).
4 слайд
Вищі прибутки
Інфляція, як правило, йде на користь виробникам продукції . Вони отримують
кращі прибутки, оскільки можуть продавати свою продукцію за вищими цінами
.
Збільшення виробництва
Як тільки виробники отримують правильні інвестиції , вони створюють більше
товарів і послуг . Отже, інфляція призводить до збільшення виробництва
продукції/послуг.
Більше роботи та кращий дохід
Оскільки виробництво зростає, зростає попит на різні фактори виробництва,
включаючи робочу силу. Таким чином, зайнятість і доходи зростають під час
інфляції.
Краща віддача інвестицій
Під час інфляції інвестори та підприємці отримують додаткові стимули для
інвестування у продуктивну діяльність. Тому вони отримують кращі прибутки.

5 слайд
Інфляція вимірюється індексом споживчих цін , і за низьких рівнів вона
підтримує економіку здоровою. Але коли рівень інфляції швидко зростає, це
може призвести до зниження купівельної спроможності, вищих процентних
ставок, уповільнення економічного зростання та інших негативних економічних
ефектів.

Особливо важка інфляція для осіб з фіксованими доходами: пенсіями,

стипендіями, заробітною платою працівників бюджетної сфери. Крім того,
інфляція знецінює заощадження громадян. У зв'язку з цим, щоб стримати різке
падіння життєвого рівня, держава здійснює індексацію доходів та податкових
пільг. Якщо ви не можете купити стільки товарів і послуг, скільки робили до
інфляції, якість вашого життя з часом погіршиться.
Сайт 6
В умовах інфляції економічним суб'єктам невигідно тримати свої активи в
грошовій формі. Це негативно впливає на кредитні відносини та грошовий обіг.
Власники грошових коштів не будуть вкладати їх у банки, якщо депозитний
процент не компенсує інфляційних втрат. Якщо ж банки збільшуватимуть
депозитний процент, то це неминуче призведе до подорожчання банківських
позик, наслідком чого буде скорочення попиту на них подальше підвищення
цін підприємцями з метою компенсацій своїх додаткових витрат на оплату
процентів. Згортається також комерційний кредит, оскільки кредиторам
невигідно і ризиковане продавати свою продукцію з відстрочкою платежу.
Сайт 7
У міру поглиблення інфляції, особливо на гіпервисокій стадії, виникає «голод»
на грошові знаки, бо дрібні купюри зовсім втрачають свою вартість і
перестають функціонувати. Тому швидко зростає потреба у великих купюрах,
за якою не встигає їх випуск емісійним центром. Створюється парадоксальна
ситуація, коли за наявності в обігу великої маси зайвих грошей усі економічні
суб'єкти відчувають недостачу платіжних засобів . Поступово цей «голод»
поширюється і на оборот грошового капіталу, внаслідок чого у дедалі більшої
частини підприємств посилюється недостача основного й оборотного капіталу.
Розвивається глибока криза неплатежів. Це пояснюється тим, що випереджаюче
знецінення грошей порівняно з ростом їх емісії призводить до зменшення
реальної цінності грошової маси в обігу.
Сайт 8
Найбільш узагальненим наслідком інфляції є падіння курсу національної
валюти відносно валют країн, де інфляція відсутня чи розвивається нижчими
темпами. Падіння курсу відбувається нерівномірно і неадекватно зниженню
купівельної сили грошей на внутрішньому ринку. При спробах держави
втручатися у зовнішньоекономічні і валютні відносини виникають розбіжності
між офіційним і ринковим курсом валюти, формується кілька ринкових курсів.
Усі ці явища дезорганізують зовнішньоекономічні зв'язки, стримують приплив
іноземного капіталу, погіршують платіжний баланс країни, її валютне
становище, підривають її позиції на світовому ринку.
Сайт 9
Під час інфляції зростають ціни на товари, сировину, послуги факторів
виробництва. Таким чином, уряд повинен витрачати більше грошей на
завершення будь-якого інвестиційного проекту, розпочатого протягом
планового періоду.
Якщо уряду не вдається залучити більше фінансових ресурсів шляхом
заощаджень або оподаткування, то це порушує весь процес планування.
Слайд 10
Скажімо, зростання цін стає хронічним в економіці. У такі періоди люди
починають віддавати перевагу товарам, а не грошам, оскільки реальна вартість
грошей у майбутньому буде падати. Крім того, люди починають віддавати
перевагу негайному споживанню перед споживанням у майбутньому.
Тому загальне бажання заощадити починає зменшуватися. Оскільки бажання та
здатність заощаджувати зменшуються, кількість коштів, доступних для
подальших інвестицій, також зменшується. Таким чином, загальний вплив на
накопичення капіталу в економіці є негативним, оскільки накопичення капіталу
в економіці залежить від зростання інвестицій.
Слайд 11
Розгортання інфляційних процесів призводить до загострення економічних та
соціальних суперечностей. Основні форми боротьби з інфляцією – грошові
реформи та антиінфляційна політика. Для подолання інфляції у вітчизняній
економіці має бути ефективна антиінфляційна політика. Ця політика має
здійснюватись у напрямі забезпечення фінансової стабілізації. Саме фінансово-
грошова стабілізація - це єдино можлива основа виведення національної
економіки з кризи, якісної перебудови її та поліпшення життя населення.
Антиінфляційна політика включає демонтаж і регулювання
існуючих монополій, стимулювання конкуренції у сфері виробництва та послуг
тощо.
Цілі антифляційної політики: розвиток ринкового механізму; проведення
глибоко продуманої політики грошового регулювання; скорочення бюджетного
дефіциту.
Важливе місце в антиінфляційній політиці займає раціоналізація
зовнішньоекономічних зв´язків країни. Пасивне сальдо платіжного балансу
провокує інфляцію. Слід забезпечувати рівновагу в зовнішній торгівлі,
підтримувати експортні галузі, захищати вітчизняного товаровиробника,
проводити конструктивну валютну політику.

Слайд 12
Оцінюючи характер антиінфляційної політики, можна виділити в ній три
загальні підходи: адаптаційна політика; політика доходів; дефляційна політика.
Адаптаційна політика спрямована не стільки на боротьбу з інфляцією,
наскільки на пристосування до неї. Реалізація цього інструменту
антиінфляційної політики здійснюється через механізми індексації доходів та
погашення інфляційних очікувань.
Іншим класичним напрямком антиінфляційної політики є політика доходів,
сутність якої полягає в прямому обмеженні зростання цін і доходів передусім
через механізми: фіксації цін; «заморожування заробітної плати», укладання
угод про цінову політику з галузями та обмеження зарплати за допомогою
податків. Політика доходів справляє подвійний вплив на інфляцію, обмежуючи
розміри
підвищення цін і заробітної плати, відбувається зменшення зростання витрат на
виробництво товарів, в ціну яких входять ці величини.
Слайд 13 Інфляція в Україні
В Україні, на відміну від західних країн, інфляційні процеси, як правило,
розгортаються в зростаючих масштабах . Це специфічний тип інфляції, який
погано піддається забороні і регулюванню. Національна валюта знецінюється
по відношенню до товарів, послуг та іноземних валют, які зберігають
стабільність своєї купівельної спроможності.
Основними причинами інфляції є:  порушення пропозицій суспільного
виробництва;  надмірна емісія паперових грошей, яка порушує закони
грошового обігу;  зростання дефіциту державного бюджету і державного
боргу, зумовлених непродуктивними державними витратами;  мілітаризація
економіки, що відволікає значну частину ресурсів в оборонну промисловість,
призводить до недовиробництва товарів народного споживання, створює їх
дефіцит;  недосконалість податкової системи;  кризові явища у фінансово-
кредитній системі;
У 2022 році інфляційний тиск в Україні суттєво посилився через наслідки
повномасштабної війни. Виробничі та логістичні витрати бізнесу зросли, а
пропозиція товарів і послуг скоротилася унаслідок масштабного руйнування
активів підприємств, пошкодження інфраструктури, порушення ланцюгів
виробництва та постачання.

Слайд 14
У сучасних умовах в Україні для здійснення виваженої антиінфляційної
політики слід здійснювати прогнозування інфляційних процесів, розробляти і
реалізовувати валютну політику в галузі курсоутворення, організації 21 руху
іноземної валюти, її залучення до інвестиційного процесу, організовувати її
конвертацію у вітчизняну грошову одиницю.
Для цього необхідно, на основі чіткого статистичного відображення основних
макроекономічних показників у сфері товарного і грошового обігу розробляти
моделі можливих інфляційних змін у грошовій сфері. Реалізацією
антиінфляційних заходів мають стати операції центрального банку на ринку
цінних паперів.
Активний продаж цінних паперів і реанімація цього ринку в Україні, посилення
його роботи стає неодмінною умовою щодо вдосконалення системи
антиінфляційних заходів держави, так і розвитку економіки в цілому . Для
України важливим завданням є розробка та впровадження нових підходів для
більшої ефективності грошово-кредитної політики. Особливо актуальним є
перехід до монетарного режиму інфляційного таргетування