Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Курсова робота

на тему:
«Економіко-математична модель прогнозування інфляції в Україні»

Студентки 2 курсу,
2 групи, спеціальності 6і01
Інституту інформаційних
технологій в економіці
Балаховцевої Олени

Київ – 2019
План
Вступ.........................................................................................................................3
I. Сутність інфляції...............................................................................................4
1. Сутність:.........................................................................................................4
2. Форми інфляції...............................................................................................6
3. Причини..........................................................................................................8
4. Наслідки..........................................................................................................9
5. Антиінфляційна політика та основні засоби боротьби з інфляцією.......11
II. Економіко-математичні методи прогнозування інфляції...........................15
III. Побудова економетричної моделі..............................................................21
Висновок:...............................................................................................................26
Список використаної літератури:........................................................................27
 Вступ
Інфляція – багатогранний, складний процес, який чітко відображає усі
основні проблеми й суперечності економіки.
Актуальність дослідження: показники інфляції впливають на всю
соціально-економічну, фінансову та банківську політику. З нею пов'язані
соціальні питання: індексація пенсій та допомог, зростання заробітної плати
тощо; складання економічних програм на мікро- та макрорівнях; визначення
процентних ставок, у тому числі облікової ставки НБУ; взаємовідносини з
міжнародними фінансовими організаціями, які надають великого значення
рівню інфляції та виконанню зобов'язань щодо його зниження.
Предмет дослідження: залежність інфляції від різних факторів.
Об'єкт дослідження: індекс інфляції.
Метою курсової роботи є дослідження залежності індекса інфляції від
різних еономічних факторів.
Завдання курсової роботи:
- Визначити від яких факторів залежить рівень інфляції в Україні;
- Побудувати лінійну економетричну модель інфляції в Україні;
- Визначити доцільність використання побудованої моделі.
 I. Сутність інфляції
1. Сутність:
Інфляція є складним, багатостороннім явищем, причини якого криються у взаємодії
факторів сфери виробництва і сфери грошового обігу.
Інфляція – (від лат. Inflatio – надуття) – знецінення грошей, зниження їх купівельної
спроможності. Це відбувається внаслідок переповнення сфери обігу надмірною
масою грошових знаків при відсутності адекватного збільшення товарної маси чи
поліпшення її якості. Знецінення грошей відбувається тому, що в обігу їх стає більше,
ніж потрібно.
- Для інфляції характерні наступні ознаки:
- зростання цін (роздрібних, гуртових, закупівельних і т.д.);
- перевищення платіжного попиту над пропозицією внаслідок
випереджаючого зростання доходів населення і підприємств над випуском товарів;
- товарний дефіцит;
- бюджетний дефіцит через надмірне фінансування інвестицій, на
утримання апарату управління, армії тощо;
- вимивання асортименту дешевих товарів і послуг дорогими.
Головним і найбільш наочним показником інфляції, її глибини є індекс
цін, який визначається як відношення рівня цін поточного року (Рп) до рівня цін
базового періоду (Р0) або ж попереднього року.
Рівень інфляції, що показує зміни цін в економіці, обчислюється за допомогою
індексів цін (індексу споживчих цін, дефлятора ВВП тощо) як різниця між значенням
цього індексу за певний період (у відсотках) та 100%. Ціни базового періоду
приймаються за 100%, а ціни поточних років оцінюються до цих 100%.
Кількісна характеристика інфляції може бути розглянута через показник темпу
інфляції.
Темп інфляції – це виражений у відсотках темп зростання загального рівня цін
протягом певного періоду часу. Він показує, як змінилася інфляція за певний період
(прискорилася чи сповільнилася).
 Форми інфляції
Інфляція може набувати різноманітних форм (мал. 1).

За темпами зростання – повзуча, галопуюча, гіперінфляція.

о від переважаючого впливу факторів – інфляція попиту, інфляція пропозиції.

За ступенем прогнозування – очікувана, неочікувана.

Типи Інфляції

За характером прояву – відкрита, прихована. За співвідношенням темпів зростання цін на товари – збалансована, незбалансована.

Рис. 1. Типи інфляції

Відкрита інфляція розвивається вільно і ніким не стримується.
Прихована інфляція – це така інфляція, коли держава вживає заходи, спрямовані на
безпосереднє стримування цін на товари і послуги, з одного боку, і доходів
населення – іншого.
Повзуча інфляція – інфляція, що розвивається поступово, коли ціни зростають
незначною мірою (не перевищує 10 % на рік).
Помірна інфляція (2-5 % на рік) у розвинутих країнах Заходу не розглядається як
негативний фактор. Навпаки, вважається, що вона стимулює розвиток економіки,
надає їй необхідного динамізму.
Галопуюча інфляція – інфляція, коли ціни зростають швидко – на 10-100 % щорічно.
На стадії галопуючої інфляції відбувається спад виробництва та скорочення
товарообороту, втрачається стимул до інвестицій, стримується процес суспільного
нагромадження, поширюється відплив капіталу з виробничої сфери до сфери обігу,
тобто йде розбалансування економічної рівноваги.
Гіперінфляція – інфляція, коли ціни зростають астрономічно - на 1-2 % щодня або
сягають 1000 % і більше нарік.
Вона означає глибоку економічну і соціальну кризу в країні.
Збалансована інфляція – інфляція, коли ціни товарів різних товарних груп відносно
один одного не змінюються. Ціни підвищуються досить повільно й одночасно на
більшість товарів та послуг.
Незбалансована інфляція – інфляція, коли співвідношення цін у різних товарних
групах змінюється на різні відсотки і по-різному на кожний вид товару.
Очікувана інфляція – зазвичай помірна інфляція, яку можна спрогнозувати на будь-
який період. Досить часто це є прямим результатом антиінфляційних дій уряду.
Неочікувана інфляція характеризується раптовим стрибком цін, зумовленим
збільшенням під впливом інфляційних очікувань суспільного попиту населення на
споживчі товари, товаровиробників - на сировину та засоби виробництва.
Інфляція попиту – це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку
попиту.
Спричинити її може в основному збільшення державних замовлень (наприклад,
військових), попиту підприємців на засоби виробництва в умовах повної зайнятості
й майже повної завантаженості виробничих потужностей, а також зростання
купівельної спроможності трудящих (зростання заробітної плати) в результаті,
наприклад узгоджених дій профспілок. Усе це спричиняє утворення надлишку
грошей порівняно з кількістю товарів, призводить до підвищення цін. Таким чином,
надлишок платіжних засобів в обігу створює дефіцит пропозиції, коли виробники не
можуть адекватно реагувати на зростання попиту.
Інфляція пропозиції (витрат) – це зростання цін внаслідок підвищення витрат
виробництва чи скорочення сукупної пропозиції.
Стагфляція – це інфляція, що супроводжується стагнацією виробництва й одночасно
зростанням рівня цін і безробіття.
 Причини
Інфляція є результатом порушення економічної рівноваги, яка зумовлена
комплексом внутрішніх і зовнішніх причин.
Найважливішими з внутрішніх причин інфляції є:
- порушення пропорцій відтворення між виробництвом і споживанням,
нагромадженням і споживанням, попитом! пропозицією, грошовою масою в обігу і
сумою товарних цін;
- значне зростання дефіциту державного бюджету і державного боргу,
зумовлених непродуктивними державними витратами;
- надмірна емісія паперових грошей, яка порушує закони грошового обігу;
- мілітаризація економіки, що відволікає значну частину ресурсів в оборонну
промисловість, призводить до недовироб-ництва товарів народного споживання,
створює їх дефіцит;
- збільшення податкового тягаря на товаровиробників;
- випередження темпів зростання заробітної плати порівняно з темпами
зростання продуктивності праці.
Зовнішні фактори інфляції пов'язані з посиленням інтернаціоналізації господарських
зв'язків між державами, що супроводжуються загостренням конкуренції на світових
ринках капіталів, товарів та послуг, робочої сили, загостренням міжнародних
валютно-кредитних відносин, зі структурними світовими кризами (енергетичною,
продовольчою, фінансовою та ін.).
 Наслідки
Економічні наслідки інфляції
По-перше, інфляція руйнує нормальні господарські зв'язки, посилює хаос і
диспропорції в економіці, дезорганізує інвестиційний процес, оскільки при
нестримному зростанні цін мета виробництва (прибуток) може бути досягнута і без
зростання виробництва.
По-друге, капітали переливаються зі сфери виробництва у сферу обігу, насамперед у
спекулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються і приносять
величезні прибутки, а також переміщаються за кордон у пошуках прибутковішого
застосування й гарантованого прибутку. Зростають спекуляція, тіньова економіка,
корупція.
По-третє, порушується нормальне функціонування кредитно-грошової системи.
Знецінення грошей підриває стимули до нагромадження їх, породжуючи таке явище
як "втеча від грошей", коли підприємці й населення надають перевагу вкладанню
грошових заощаджень у товари, нерухомість та інші матеріальні цінності.
Розриваються кредитні угоди, бо при інфляції невигідно надавати довгострокові
кредити під невеликі проценти, оскільки кредиторові доведеться отримувати борги у
знецінених грошах.
По-четверте, поступово згортаються товарно-грошові відносини й розширюється
прямий продуктообмін на основі бартерних угод. Це призводить до втрати грошима
своїх економічних функцій, і відносини обміну повертаються назад - до простої, або
випадкової, форми вартості.
По-п'яте, інфляція негативно впливає і на міжнародне економічне та валютно-
кредитне становище країни. Вона підриває конкурентоспроможність і експорт
вітчизняних товарів, водночас стимулює імпорт товарів з-за кордону, оскільки на
внутрішньому ринку вони продаються за вищими цінами. Інфляція стримує
надходження іноземного капіталу, знижує офіційний і ринковий курси національної
валюти через її знецінення.
Соціальні наслідки інфляції
Економічна наука вважає, що інфляція е своєрідним податком, яким держава
шляхом емісії нічим не забезпечених грошей додатково обкладає доходи населення,
що веде до негативних соціальних наслідків. Ще Дж.М. Кейнс писав, що "тривалим
процесом інфляції уряди можуть конфіскувати таємно і непомітно значну частину
багатства своїх громадян".
По-перше, інфляція знижує життєвий рівень усіх верств населення, особливо тих,
які мають сталий дохід, оскільки темпи зростання доходів відстають від темпів
зростання цін на товари й послуги.
По-друге, інфляція знецінює попередні грошові заощадження населення в банках,
страхових полісах, щорічну ренту та інші паперові активи з фіксованою вартістю.
По-третє, інфляція посилює безробіття, підриває мотивацію до ефективної трудової
діяльності, посилює соціальну диференціацію населення і соціальну напругу в
суспільстві.
 Антиінфляційна політика та основні засоби боротьби з інфляцією.

Уряду кожної країни, що знаходиться в кризі, слід проводити антиінфляційну

політику. Засоби боротьби з інфляцією можуть бути як прямі так і непрямі.
Частіше всього проявляється наступна закономірність - чим більш кризовою стає
ситуація, тим більш актуальні прямі засоби впливу уряду і центрального банку на
економіку і грошову масу, як її складову частину.
Непрямі засоби включають:
- Регулювання загальної маси грошей шляхом управління ними
центральним банком.
- Регулювання позикового і облікового процесу комерційних банків
через управління ними центральним банком.
- Обов'язкові резерви комерційних банків, операції центрального банка
на відкритому ринку цінних паперів.
- Операції центрального банка на відкритому ринку цінних паперів.
- Регулювання процентних ставок комерційних банків через управління
ними центральним банком.
Непрямі засоби не можуть працювати в нашій економіці на повну потужність по
причині її недостатньої "ринковості". Повноцінний ринок цінних паперів, в тому
числі ринок державних зобов'язань у нас відсутній, а відповідно центральний банк
не може впливати на грошову масу крізь куплю-продаж цінних паперів.
Прямі засоби регулювання покупної спроможності грошової одиниці, тобто
боротьби з інфляцією, включають в собі:
- Пряме і безпосереднє регулювання державою кредитів і тим самим -
грошової маси.
- Державне регулювання цін.
- Державне (по угоді з профспілками) регулювання заробітної плати.
- Державне регулювання зовнішньої торгівлі, операцій з іноземним
капіталом і валютного курсу.
Нормалізація валютного курсу є абсолютно необхідною мірою для припинення
усіляких нееквівалентних міжнародних торговельних операцій. Реально оцінюючи
можливості регулювання валютного курсу за рахунок інтервенцій центрального
банка треба сказати, що надій на успіх такої політики практично не існує. Очевидно,
що курс долару зростає стрибками - в деякий момент центральний банк не має
можливостей стримувати курс і його як би "прориває". Останній час центральний
банк навчився використати кризові політичні моменти для таких стрибків.
До тих пор, поки іноземна валюта не буде використатися лише для задоволення
імпорту і інших поточних платежів політика "ігри на пониження" приречена на
поразку.
В цілому, слід визначити, що реально в нашому сьогоднішньому положенні реально
ефективні тільки прямі засоби боротьби з інфляцією - регулювання кредитів, цін і
заробітної плати, регулювання валютного курсу і зовнішньої торгівлі. Проте схожі
дії цього уряду не представляються можливими, вони ще більше похитнули би
положення і без цього зазнавшу поразки на виборах "урядову" партію. Дії уряду за
останні півтора роки змушують його тепер метатися між стримуванням грошової
емісії і роздачею кредитів після чергового виступу промисловості.
Першочергові антиінфляційні засоби. Збивати темпи інфляції - то скорочувати
різницю між грошовою і товарною масою в господарстві. Для цього підходять всі ті
засоби, що ведуть економіку до рівноваги. До першочергових мір відносяться ось
такі:
Забезпечення країни у достатній кількості продовольством. Це найперша умова
будь-яких реформаторських зусиль. Для налагоджування продовольчої справи в
країні слід оказати державну фінансову допомогу сільськогосподарським
підприємствам всіх видів власності і провести м'яку реформу колгоспів і радгоспів:
 встановлення порядку надавання кредитів сільськогосподарським
підприємствам під векселя з погашенням їх за рахунок прийдешнього врожаю;
 встановлення державних закупівельних цін, а також цін на ресурси, що
споживаються в сільськогосподарському виробництві на рівні, що забезпечує
рентабельну роботу товаровиробників і утворення системи контрактної торгівлі
промисловими товарами в обмін на сільськогосподарську продукцію.
Відтворення зруйнованого інвестиційного поля народного господарства, без якого
функціонування економіки стає неможливим. В цих цілях слід передусім відтворити
шляхом індексування на банківських рахунках підприємств амортизаційні суми і
власних оборотні грошові кошти загублені через різке зростання цін і знецінювання
карбованця.
Налагоджування постачально-збутових зв'язків між підприємствами. Господарські
зв'язки підприємств в ринковому режимі найбільш ефективні в основному через
систему великих оптових купців-синдикатів. Ці структури можуть функціонувати як
в рамках окремих регіонів, так і в загальноукраїнському і міждержавному масштабі.
Замість податку на додаткову вартість, що стимулює в сучасних умовах
господарювання в Україні зростання інфляції і вкрай важко контролюється
податковими інспекціями, визначити основним платежем в бюджет податок на
прибуток, диференціюючи його ставки залежно від зростання рентабельності і
зростання обсягу виробництва, що буде націлювати виробників на зростання маси, а
не тільки норми прибутку.
На час кризи необхідно централізувати банківську систему країни, маючи на увазі
обов'язкове виконання комерційними і інвестиційними банками директив
Центрального банку по пріоритетності і пільговості кредитування регіонів, галузей,
підприємств, додержання нормативних термінів документообігу.
Для стабілізації споживчого ринку доцільно:
- створити систему стимулювання розвитку дрібного бізнесу в сфері
виробництва і послуг. Ввести державні кредити на оренду виробничих приміщень і
лізинговий кредит на оренду устаткування (з можливістю послідовного викупу), а
також ввести обов'язкове страхування малих підприємств на перші 3-5 років
діяльності, коли ризик руйнування особливо великий;
- створити умови для широкого розповсюдження паралельно з існуючою
системою торгівлі споживчих кооперативів на підприємствах, в закладах і по місцю
проживання для закупки і реалізації продовольчих і промислових товарів членами
кооперативу (по наявному і безготівковому розрахунку) по безприбутковим
роздрібним цінам. Такого роду кооперативний рух широко розвинений в багатьох
індустріальних країнах. Без нього неможливо уявити їх економіку.
Споживкооперація буде сприяти нормалізації цін і поза кооперативного сектору.
Протягом кризового періоду треба також проводити раціональну державну політику
захисту внутрішнього ринку і суворого контролю приватної експортної діяльності.
Всі експортні операції повинні здійснюватись через кілька великих фірм і
синдикатів, що контролюються державою і виконують експортні операції на
комісійних податках.
 II. Економіко-математичні методи прогнозування інфляції
Економетрична модель — це функція чи система функцій, що
описує кореляційно-регресійний зв'язок між економічними показниками,
причому залежно від причинних зв'язків між ними один чи кілька із цих
показників розглядаються як залежні змінні, а інші — як незалежні.
У загальному випадку рівняння в економетричній моделі має
вигляд У = f(хі,х2,..хт,и),
де У - результат, або залежна зміни; змінювання якої описує дане
рівняння;
х1, х2,..., хм„ - фактори, або незалежні змінні, що визначають
поведінку У.
Змінна и містить ту частину руху У, що не пояснюється змінними хих2
хт, і має випадковий характер. Символ f відображує аналітичний вид зв'язку
між досліджуваними змінними.[ CITATION htt1 \l 1049 ]
Для побудови економетричної моделі доцільно використовувати
метод найменших квадратів.
Сутність методу (звичайного) методу найменших квадратів (1МНК)
полягає у знаходженні таких значень матриці параметрів А моделі , при яких
сума квадратів залишків й була б мінімальною. Мінімізуя суму квадратів
залишків й шляхом знаходження першої похідної за складовими, можна
знайти оцінки для теоретичної моделі. [ CITATION htt2 \l 1049 ]
Багатофакторна лінійна модель має наступний вигляд:
Y =a0 +a1∗x1 + a2∗x 2+ …+a n∗x n

Для знаходження параметрів «a» в Microsoft Excel використовується

функція «Линейн». Дані, які видасть ця функція мають наступний вигляд:
а1 а0
σа1 σа0
R2 σu
F n-m
Σ(y(експ)-у(сер)) Σ(у-У(експ))
 Після побудови моделі, виконується перевірка адекватності моделі. Для
цього розраховуються наступні показники.
Коефіцієнт детермінації відображає на скільки модель відповідає
реальним значенням. Також він характеризує ступінь близькості
змодельованих значень в їх сукупності до початкових даних. Коефіцієнт
детермінації позначається як R2 і визначається формулою:
2 σ 2u
R =1+ .
σ 2u

Значення коефіцієнта детермінації існує в межах [ 0 ; 1 ]. [ CITATION htt3 \l 1049 ]

Коефіцієнт кореляції відображає тісноту взаємозв’язку між та
незалежною змінною. Він визначається формулою:
2
R=± √ R
Значення коефіцієнта кореляції існує в межах [ −1 ;1 ].
Критерій Фішера показує чи є модель статистично значущою. Він
визначається формулою:
R2
m−1
F=
1−R 2
n−m
Значення, що вийшло порівняти із табличним значенням при заданому
рівні значущості. Якщо, розрахункове значення більше за табличне, модель є
статистично значущою, тобто адекватною, а якщо навпаки, то модель не є
статистично значущою.
Критерій Ст’юдента розраховується для всіх параметрів моделі та
показує їх статистичну значущість. Він обчислюється за формулою:
ai
t=
σ ai
Де σai знаходиться наступним чином:
С=σ u2∗¿
Кожне розрахункове значення порівнюється з табличним значенням:
якщо розрахункове значення більше за табличне, то відповідний параметр
моделі є значущій, якщо навпаки, то не є значущім.
 Також доцільно використовувати дослідження взаємозв’язку між
пояснюючими змінними – дослідження на мультиколінеарність. Якщо існує
кореляційний зв'язок між пояснюючими змінними, то модель не буде
ефективною.
Обов’язково перед початком перевірки необхідно провести процедуру
нормалізації. Для цього використовуються наступні показники:
Критерій Х2 показує чи існує мультиколінеарність в масиві
пояснюючих змінних. Він визначається наступною формулою:
1
[
Х 2 =− n−1− ∗( 2∗m+ 5 )∗ln|r|
6 ]
1 ¿ '
¿
Де, r = n−1 ∗( X ∗X )

Якщо розрахункове значення Х2 менше за табличне, то в масиві

пояснюючих змінних мультиколінеарність відсутня, якщо розрахункове
значення більше, то навпаки.
Критерій Фішера показує яка змінна мультиколінеарна з іншими. Він
розраховується за формулою:
n−m
F k =( C kk −1 )∗( )
m−1
Якщо розрахункове значення більше за табличне, то відповідна змінна
мультиколінеарна з іншими та навпаки.
Критерій Стьюдента вказує між якими саме змінними існує
мультиколінеарність. Він розраховується за наступною формулою:
r kj∗√ n−m
t kj= 2
√1−r kj

Де r – це частинний коефіцієнт кореляції, що вказує на залежність між

−C kj
парами пояснюючих змінних та розраховується за формулою r kj = C ∗C
√ kk jj
Якщо розрахункове значення більше за табличне, то існує
мультиколінеарність між змінними.
На ефективність моделі також вказує гетероскедастичність.
 Гетероскедастичність – це випадок, коли дисперсія залишку є змунною
величиною для кожного значення (групи значень).
Гетероскедастичність призводить до порушення властивостей
незміщеності та ефективності оцінок параметрів моделі, які отримані на
основі 1МНК.
Існує три варіанти дослідження гетероскедастичності:
1) Критерій μ.
2) Параметричний та непараметричний тест Гольфельда-Квандта.
3) Тест Глейзера.
В даній роботі розглянемо Критерій μ та тест Глейзера:
Спочатку слід вхідну групу показників розбити на r груп, при чому
вектор залежної змінної впорядковується в порядку зростання.
Далі треба розрахувати квадрат відхилення за формулою:
U 2=∑ ( y ik − y ( сер ) )2

Потім треба розрахувати суму квадратів відхилення по сукупності

спостереження ∑ U 2r
Після цього треба розрахувати значення параметру λ за наступною
формулою:
k
λ=∏ ¿ ¿
n=1

І після цього вже розраховуємо критерій μ за формулою:

μ=−2∗ln ( μ)
Отримане значення порівнюємо з табличним значенням Х2.
Якщо значення критерію μ менше за табличне значення Х2, то явище
гетероскедастичності відсутнє, і навпаки.
Автокореляція — це взаємозв’язок послідовних елементів часового чи
просторового ряду даних.
Автокореляція залишків найчастіше спостерігається тоді, коли
економетрична модель будується на основі часових рядів. Якщо існує
кореляція між послідовними значеннями деякої незалежної змінної, то
спостерігатиметься і кореляція послідовних значень залишків.
У загальному випадку ми вводимо до моделі лише деякі з істотних
змінних, а вплив змінних, які виключені з моделі, має позначитися на зміні
залишків. Існування кореляції між послідовними значеннями виключеної з
розгляду змінної не обов’язково має тягти за собою відповідну кореляцію
залишків, бо вплив різних змінних може взаємно погашатися. Якщо
кореляція послідовних значень виключених з моделі змінних спостерігається,
то загроза виникнення автокореляції залишків стає реальністю. [ CITATION htt4 \l
1049 ]

Існує три підходи до визначення автокореляції:

1. Критерій Дарбіна-Уотсона
Визначається наступною формулою:
n
DW =∑ ¿ ¿ ¿
t =2

Значення критерію знаходиться на проміжку [ 0 ; 4 ].

Розраховане значення треба порівняти з табличними значеннями: є
верхня (DW1) та нижня (DW2) межа.
Існує три випадки:
1) Якщо розрахункове значення менше DW1, то залишки мають
автокореляцію
2) Якщо розрахункове значення більше DW2, то приймається гіпотеза про
відсутність автокореляції.
3) Якщо DW1 < розрахункове значення <DW2 то висновку щодо
наявності автокореляції неможливо.
2. Критерій фон Неймана
Розраховується за наступною формулою:
n
Q=∑ ¿ ¿ ¿¿
t =2

1) Якщо розрахункове значення Q менше за Q табличне, то існує додатна

автокореляція.
 2) Якщо розрахункове значення Q більше за Q табличне, то
автокореляції не існує.
Від’ємна автокореляція не розглядається
3. Нециклічний коефіцієнт автокореляції
Існує на проміжку [ −1 ;1 ].
Він розраховується за наступною формулою:
n
1
r ¿ =∑ ( U t∗U t−1 )− ¿¿¿
t=2 n−1
Якщо коефіцієнт від’ємний, то автокореляція від’ємна і навпаки. Якщо
показник знаходиться біля нуля, то автокореляція відсутня.
 III. Побудова економетричної моделі
У даній роботі буде побудовано економетричну модель визначення інфляції в
Україні.
Залежною змінною (У) буде індекс інфляції.
Серед основних факторів доцільно виділити ВВП (x1); доходи населення (x2);
рівень безробіття (x3); золотовалютні резерви НБУ (x4); облікову ставку НБУ(x5);
курсові коливання UAH/USD (x6) (табл. 1).
 Таблиця 1
Золотовалют
Доходи резерви Курсові
індекс ввп,млн населення, Рівень НБУ, млн Облікова коливання
Рік інфляції грн млн грн безробіття, % дол США ставка НБУ % UAN/USD

  Y x1 x2 x3 x4 x5 x6

1999 119,2 130 442 98154 4,7 1 212 45 522

2000 125,8 176128 128736 5,1 1 628 27 543,5

2001 106,1 211175 157996 4,8 3 095 12,5 530

2002 99,4 234138 185073 5,6 4 469 7 533,3

2003 108,2 277355 215672 5,9 6 943 7,5 533,2

2004 112,3 357544 274241 3,6 9715 9 530,6

2005 110,3 457325 381404 5,4 19391 9,5 505

2006 111,6 565018 472061 7,7 22 358 8,5 505

2007 116,6 720731 623289 6,9 32479 8 505

2008 122,3 948056 845641 6,9 31543 12 770

2009 112,3 913345 894286 9,6 26505 10,25 798,5

2010 109,1 1082569 1101175 8,8 34576 7,25 796

2011 104,6 1316600 1266753 8,6 31795 7,25 799

2012 99,8 1408889 1457864 8,1 24546 7,5 799,3

2013 100,5 1454931 1548733 7,7 20416 6,5 799,3

2014 124,9 1566728 1516786 9,7 7533 14 1576,85

2015 143,3 1979458 1772016 9,5 13300 22 2378,37

2016 112,4 2383182 2051331 9,7 15539 14 2628,7

2017 113,7 2982920 2652082 9,9 18809 14,5 2801,3

2018 109,8 3558706 3219518 9,1 20821 18 2768,8

 Так як в задачі наведено багато факторів, доцільно буде використати
функцію Microsoft Excel «Коррел», щоб визначити, які незалежні змінні
найбільше впливають на залежну змінну. Таблиця 2
x1 x2 x3 x4 x5 x6
0,0985372
4 0,06497399 0,152495236 0,173256764 0,535336914 0,314952217
0 0 0 1 1 1

Як ми можемо побачити у таблиці 2, найбільш впливовими є х4, х5, х6, тобто

золотовалютні резерви НБУ, облікова ставка НБУ та курсові коливання.
Побудова економетричної моделі за методом 1МНК та оцінка
ефективності моделі

Застосування функції ЛІНІЙН   Таблиця 3

a3 a2 a1 a0
0,002774044 0,621104397 9,45778E-05 100,1718571
0,002551787 0,270369923 0,000224628 6,906582607 У таблиці 3 наведено результати
0,348159287 9,148521811 #Н/Д #Н/Д
функції Лінійн.
2,848624656 16 #Н/Д #Н/Д
715,2507788 1339,127221 #Н/Д #Н/Д

На основі цих даних було знайдено модельне значення залежної змінної.

у^ .
129,68
118,60
Таблиця 4
109,70
106,42
106,97
108,15
109,31
108,97
109,61
112,74
111,26
110,15
109,90
109,37
108,36
113,95
121,69
117,63
118,73
121,00
 Далі проводиться перевірка адекватності моделі, для цього були знайдені
наступні показники:
Коефіцієнт детермінації (R2) = 0,348159287, тобто на 34,8% золотовалютні
резерви НБУ, облікова ставка НБУ та курсові коливання впливають на індекс
інфляції.

Коефіцієнт кореляції (R) = 0,590050241 , (59%) що вказує на те, що між

незалежними змінними та залежною існує досить тісний прямо пропорційний
зв'язок.

Розрахункове значення критерію Фішера (F) = 2,848624656, а табличне

значення дорівнює 3,24. Так як розрахункове значення менше за табличне, то
модель в цілому є статистично незначущою.

Значення критерію Стьюдента для всіх параметрів моделі наведено у таблиці 5.

Таблиця 5
ta0= 14,50382378
ta1= 0,421041166
ta2= 2,29723924
ta3= 1,087098603
tтабл= 2,12
(0,95; 16)

Відповідно можна зробити висновок, що параметри а0 та а2 є значущими, а

параметри а1 та а3 – ні.
Розраховуємо довірчі інтервали за формулою (Таблиця 6):

85,52990193 <=а0<= 114,8138122

Таблиця 6
-0,000381634 <=а1<= 0,00057079
0,04792016 <=а2<= 1,194288635
-0,002635744 <=а3<= 0,008183831

Можна зробити висновок, що реальні межі значення параметрів відносно

невеликі, що свідчить про гарне реальне відображення реальних змін при
зміні відповідних Х у рівнянні моделі.

Здійснимо точковий прогноз на наступний період (Таблиця 7):

x1= 12000
x2= 35
x3= 400
y= 124,16
 Таблиця 7
Отримуємо, шляхом підстановки прогнозних значень (Хпр) у побудовану
економетричну модель

Y= 100,172 + 9,45778Е-05*x1 + 0,621104*x2 +

0,002774*x3      

Yпрогнозоване = 124,16.

Отже, при золотовалютному резерві НБУ 12000 млн. дол. , обліковій ставці
35% та курсових коливаннях 400 UAN/USD , маємо індекс інфляції , що
дорівнює 124%.

Середня ефективність знаходиться за формулою для кожного значення

незалежної змінної х:
Ȳ
П i=
X̄ i

Показує на скільки в середньому зміниться величина Y пи зміні одного із Х

(незалежних змінних)на одиницю , але за умови інші показники незмінні.

П1= 0,006525458 Таблиця 8

П2= 8,464733396
П3= 0,104616597

Для Х1 отримали значення середньої ефективності рівне 0,0065 . Тобто, за

інших рівних умов, при зміні значення Х1 на 1 значення У в середньому
зросте на 0,0065. 
Y
Гранична ефективність розраховується за формулою: X  ai
i

а1= 9,45778E-05
Таблиця 9
а2= 0,621104397
а3= 0,002774044

Можна зробити висновок, що найбільший вплив (у сенсі зміни на 1 од) ма

єоблікова ставка, і при зміні фактора Х2 на 1, фактор У гранично збільшиться
на 0,621104397 за інших рівних умов.
 Ȳ
EY / X =a i :
Коефіцієнт еластичності знаходиться за формулою: i X̄ i

а1:П1= 0,014493663 Таблиця 10

а2:П2= 0,073375542
а3:П3= 0,026516287
Коефіцієнт еластичності показує на
скільки % зміниться величина залежної змінної У при зміні однієї із
незалежних змінних на 1% при незмінності решти факторів.

Отже, наприклад, при зміні фактора Х3 на 1% - Y зміниться на 0,0265%, а

при зміні Х2 на 1% - Y зміниться на 0,0734%.

Дослідження мультиколінеарності
1 Після нормалізації змінних Х1, Х2, Х3 та Y, проводимо
r xx = ( X *' X∗)
n−1 розрахунок кореляційної матриці rxx за формулою:
-
Розрахунок кореляційної матриці   1 0,50985172 0,03471168
-0,509851723 1 0,15832805
0,034711682 0,15832805 1
-
Rx1x2= 0,509851723
Rx1x3= 0,034711682
Rx2x3= 0,15832805

В даному випадку зв'язок між усіма незалежними змінними майже відсутній,

отже можна зробити висновок, що від мультиколінеарності ми позбавились.

Наступним пунктом розраховуємо детермінант (визначник) кореляційної

матриці за допомогою функції МОПРЕД:
det r = 0,708174428
Чим ближче значення визначника кореляційної матриці до 0, тим впевненіше
можна говорити про наявність мультиколінеарності.

Наступним пунктом
2
χ =−(n−1−1 /6 (2m+5 ))ln(det r ) розраховуємо критерій χ за
2

формулою:

χ2розр<χ2табл, тож в масиві пояснювальних

змінних не існує мультиколінеарність
X^2= 5,923613229
X^2(табличне)
=   7,81
95,3
Наступний крок – розрахунок матриці, оберненої до матриці rxx за допомогою
функції МОБР:
1,376683752 0,727712744 -0,163004348
С= 0,727712744 1,41038007 -0,248562859
-
0,163004348 -0,24856286 1,045012628

Далі визначаємо F-критерій:

Fpoз.1 6,968649411
Fроз.2 7,592031286
Fроз.3 0,832733615
Fтабл. 3,24
Fрозр>Fтабл, тож відповідна змінна мультиколінеарна з іншими.

Наступний крок – обчислення часткових коефіцієнтів кореляції:

k=1
j=2 r12= -0,52224562
k=1 r13= 0,135900585
j=3 r23= 0,204742209
k=2
j=3
Частинний коефіцієнт кореляції характеризує тісноту зв’язку між двома
пояснювальними змінними без врахування впливу решти пояснювальних
змінних.

Останній крок – визначення t-критерію Стьюдента:

t12= -1,69313829 пара незалежних змінних не є мультиколінеарною.

0,58478936
t13= 1 пара незалежних змінних не є мультиколінеарною.
0,91836095
t23= 5 пара незалежних змінних не є мультиколінеарною.
 tтабл. 2,12
Якщо tрозр >tтабл, то пара незалежних змінних є мультиколінеарною, у
протилежному випадку – гіпотеза про мультиколінеарність між цими
змінними відхиляється.

Дослідження гетероскедастичності

1) Тест Гольдфельдта-Квандта (дослідження за Х1):

c= 5,333333333 6

x1 Y
1 212 119,2
1 628 125,8
3 095 106,1
4 469 99,4
6 943 108,2
9715 112,3
19391 110,3
22 358 111,6
32479 116,6
31543 122,3
26505 112,3
34576 109,1
31795 104,6
24546 99,8
20416 100,5
7533 124,9
13300 143,3
15539 112,4
18809 113,7
20821 109,8

Тепер розрахуємо y1 та y2 за допомогою функції ЛИНЕЙН:

y1 -0,000335629 113,8415677 y2 -0,001990364 149,3089205
0,000590044 5,240948337 0,000803286 14,50278663
0,060778344 9,216755044 0,551141904 11,11271363
0,323556978 5 6,139378006 5
27,48570376 424,7428677 758,1665503 617,4620211
Після розрахунків: yрознахункове, u та u^2, знаходимо R за формулою:

R=сума більшого u^2/сума меншого u^2.

R= S1/S2= 0,687885009

0,05
Fт((N-С-2m)/2)=   5,05
(N-С-2m)/2

R<Fт => гетероскедастичність не існує.

2) Тест Спірмена (дослідження за Х2):

За допомогою функції ЛИНЕЙН, розраховуємо модель Y:
а1 а0
0,603818949 105,0414693
0,224550603 3,615870496
0,286585612 9,023496563
7,230777929 18
588,755176 1465,622824
y^ = 105,041 + 0,604X
Виконуємо розрахунки:

умод. u Ru Rx dij^2
132,2125 -13,0125 1 20 361
121,3441 4,4559 16 19 9
112,589 -6,489 5 13 64
109,2681 -9,8681 2 2 0
109,57 -1,37 8 5 9
110,4757 1,8243 15 9 36
110,7776 -0,4776 10 10 0
110,1738 1,4262 14 8 36
109,8719 6,7281 17 7 100
112,2871 10,0129 18 12 36
111,23045 1,06955 13 11 4
109,41905 -0,31905 11 3 64
109,41905 -4,81905 7 3 16
109,57 -9,77 3 5 4
108,9662 -8,4662 4 1 9
113,4947 11,4053 19 14 25
118,3251 24,9749 20 18 4
113,4947 -1,0947 9 14 25
113,7966 -0,0966 12 16 16
115,9099 -6,1099 6 17 121
Після виконаних розрахунків, знаходимо t:
 rxjej= 0,293984962
t= 1,484411784
tтабл= 2,1

tрозр<tтабл, отже гетероскедастичність відсутня.

3) Тест Глейзера (дослідження за Х3):

За допомогою функції ЛИНЕЙН, розраховуємо модель Y:
0,00389509 108,8986831
0,002766636 3,753412299
0,099194899 10,13956547
1,982124858 18
203,7838183 1850,594182

y=108,899 +
0.0039x  

Виконуємо розрахунки:

y (p) |u|
110,9319201 8,268079858
111,0156646 14,78433542
110,9630809 4,863080862
110,9759347 11,57593466
110,9755452 2,775545151
110,9654179 1,334582083
110,8657036 0,56570361
110,8657036 0,73429639
110,8657036 5,73429639
111,8979025 10,40209751
112,0089126 0,291087443
111,9991748 2,899174832
112,0108601 7,410860102
112,0120286 12,21202863
112,0120286 11,51202863
115,0406559 9,859344056
118,1626486 25,13735143
119,1377065 6,737706477
119,809999 6,10999903
119,6834086 9,883408601

Розрахуємо |u|:
 0,002552266 4,895073171
0,001563812 2,121576633
0,128906575 5,731282217
2,663684839 18
87,49564307 591,2567253

|U|= 4,895 + 0,00255х

Оцінка параметру а0 є
t(a0)= 2,307280866 >t табл статистично значущою
Оцінка параметру а1 є статистично не
t(a1)= 1,632079912 <t табл значущою
t(табл.)= 2,1

t(a0)>t(табл.),t(a1)<t(табл.), існує мішана

гетероскедастичність

Застосування методу Ейткена для оцінювання параметрів економетричної

моделі:

Після розрахунків: X'*S^(-1), (X'S^(-1))*X, (X'S^(-1)*X)^(-1), (X'S^(-1)X)^(-

1)*X', ((X'S^(-1)*X)^(-1)*X')*(S^(-1)), розрахуємо параметри а0, а1, а2 та а3
за формулою ((X'*S^(-1)*X)^(-1)X'*S^(-1))*Y:

(X'S^(-1)X)^(-1)X'S^(-1)Y= 90,10030886 a0
3,08578E-05 a1
1,002979453 a2
0,009803484 a3

Здійснення прогнозу на наступний період:

Нехай вектор прогнозованих змінних виглядає наступним чином:

Хпр= 1
12000
35
400
Х'пр= 1 12000 35 400

Yпр= 18,78517651
Отже, прогнозне значення індексу інфляції = 18,8% , що значно відрізняється
від прогнозного значення, розрахованого за допомогою методу 1МНК , де
індекс інфляції = 124%.

Порівняння результатів, отриманих за 1МНК та за методом

Ейткена
Після розрахунку за методом Ейткена отримали такі
параметри моделі:

90,10030886 a0
3,08578E-05 a1
1,002979453 a2
0,009803484 a3

Отже, можемо розрахувати дисперсію залишків та дисперсію залежної

змінної:

0,165431 16,54
Ейткена R^2= 98 %
0,348159 34,82
1МНК R^2= 29 %

Отже, за методом 1МНК спостереження краще відповідає моделі, приблизно на

18%.

R 0,4067333 40,67
Ейткена = 1 %
 R 0,5900502
1МНК = 4 59%

Отже, за методом 1МНК залежність змінної Y від незалежних змінних Х

є вищою, приблизно на 18%.
2
R n−m
Розрахуємо критерій Фішера: F ф.= ⋅
1−R 2 m−1

F(a=0,05; m-1=3; N-m=16)= 3,24

Ейткен
а Fф= 1,057198328
1МНК Fф= 2,848624656

За будь-яким з методів маємо, що модель є статистично

незначущою.
n
Розрахуємо критерій Стьюдента: ∑ u2i 1

√
i=1
σa = ¿ n
i n−m−1
|a j| ∑ ( x i −X )2
t aj = i=1

σ aj

 ả0  ả1  ả2  ả3
2134,346 0,00343418 0,044777
4 7 4,083821286 5

ta0= ta1= ta2= ta3=

0,04221447 0,245598 0,2189376
Ейткена 3 0,008985489 3 4
14,5038237 2,297239
1МНК 8 0,421041166 2 1,0870986

t(табл)= 2,12

Маємо значні відмінності між даними, адже за методом

Ейткена усі незалежні змінні є незначущими,а за методом
1МНК - a0 та a2 значущі, а1 та а3 незначущі.
Довірчі інтервали:

Метод Ейткена Метод 1МНК

-4434,7141 <=a0<= 4614,914673 85,5299019

-0,0072496 <=a1<= 0,007311334 -0,0003816
-7,6547217 <=a2<= 9,660680579 0,04792016
-0,0851249 <=a3<= 0,104731823 -0,0026357

Як можемо побачити, довірчі інтервали, розраховані за

методом 1МНК мають не настільки великі діапазони
значень. За методом Ейткена ж отримуємо досить великий
діапазон фактичних значень величин кожного з параметрів
при інших Хі =0, особливо для а0.

Побудова моделі з автокорельованими залишками

Дослідження залишків на наявність автокореляції:

а) Критерій Дарбіна-Вотсона:
 Критерій Дарбіна-
Уотсона  
DW= 1,416924896
DW1= 1
DW2= 1,68
Оскільки DW < 2 то автокореляція додатна. DW знаходиться на проміжку
між двома табличними значеннями, тому необхідні подальші дослідження.

Критерій фон Неймана

Q= 1,491499891
Qt+= 1,37
Qt-= 3,12
Автокореляція відсутня, адже Qt+<Qf<Qt-.

Циклічний коефіцєнт автокореляції  

r^0=ρ= 0,203645408
r^0t= 0,299  
Автокореляція відсутня, бо розрахункове значення менше за табличне.

Далі визначаємо матрицю S^(-1), для цього потрібно визначити скориговане

значення циклічного коефіцієнту автокореляції.

ρскориг.= 0,464363588

Оцінка параметрів економетричної моделі методом Ейткена:

Після розрахунків X'*S(-1), (X'*S(-1))*X, (X'*S(-1)*X)(-1), ((X'*S(-1)*X)(-

1))*X', ((X'*S(-1)*X)(-1)*X')*S(-1), розрахуємо параметри а0, а1, а2 та а2 за
формулою: (X'*S(-1)*X)(-1)*X'*S(-1)*Y = B

(X'S(-1)X)(-1)X'S(-1)Y = B = 98,36631197 а0
6,03811E-05 a1
0,650549832 a2
0,003732994 a3

Оцінювання достовірності моделі та її параметрів:

За методом Ейткена ми визначили параметри моделі, а отже можемо її

побудувати:

Y = 98,3663 + 6,03811Е-05x1 + 0.6506x2 + 0,003733x3

 Розрахуємо коефіцієнт детермінації за формулою:
¿^
Du
R2 = Dy− ¿ 0,3296
Dy
Отже, спостереження на 33% відповідають моделі.

R= √ R2 0,57414

Отже, незалежні змінні на 57,4% впливають на залежну змінну, інші 42,6% -

вплив випадкових факторів (таких, що не передбачені моделлю).

Розрахуємо критерій Фішера:

2
R n−m
F ф.= ⋅ 2,623
1−R 2 m−1

Оскільки, Ft = 3,24 , то Fр<Ft, отже дана модель є статистично незначущою.

Розрахуємо дисперсію залишків:

2
σ
σ u= u
n√ 8,29814
Розрахуємо стандартну похибку залишків моделі:

σ 2a =
∑ U 2i 91,81206
n−m−1
 |a j|
t aj =  ả0  ả1  ả2  ả3
σ aj 9E+13 2,14E-08 0,03678289 6,81059E-06

2815,49 17,68620
t(розр.)= 1E-12 7 8 548,11587
t(табл)= 2,1
Отже,
оцінка параметра а0 є незначущою, а оцінки параметрів а1, а2, а3 є статистично
значущими.
YP  X p a   n
' *

Прогнозування:

Нехай вектор прогнозованих змінних виглядатиме наступним чином:

Отже, після застосування методу Ейткена маємо, що при золотовалютному

резерві НБУ 12000 млн.дол. , обліковій ставці 35% та курсових коливаннях
400 UAN/USD , маємо індекс інфляції , що дорівнює 121%.

Порівняльний аналіз економетричних моделей, побудованих за методом

1МНК та методом Ейткена:
1. (R^2) За методом 1МНК значення є трохи більшим, що свідчить про те, що
спостереження за цим методом трохи краще відповідають побудованій моделі.

2. (R) Значення є дуже близькими, з чого робимо висновок що залежні змінні в

цих моделях дуже залежать від незалежних змінних

3. (F) В обох випадках маємо, що моделі є статистично незначущими, бо

розрахункове значення менше за табличне.

4. (t0) За методом 1МНК отримаємо значення, що свідчить про статистичну

значущість оцінки параметра а0, а за методом Ейткена - оцінка параметра не є
статистично значущою.

5. (t1) За методом Ейткена отримаємо значення, що свідчить про статистичну

значущість оцінки параметра а1, а за методом 1МНК - оцінка параметра не є
статистично значущою.

6. (t2) В обох випадках маємо, що оцінка параметра а2 є статистично

значущими.

7. (t3) За методом Ейткена отримаємо значення, що свідчить про статистичну

значущість оцінки параметра а3, а за методом 1МНК - оцінка параметра не є
статистично значущою.

8. (Прогноз) Прогнозовані значення за цими двома моделями є дуже схожими

(при однакових узятих значеннях незалежних змінних).
Висновок:
У роботі було побудовано лінійну економетричну модель залежності
індексу інфляції від факторів, які найбільше впливають на її рівень, а саме
золотовалютні резерви НБУ, облікова ставка НБУ та курсові коливання.
Було дослідженно доцільність використання побудованої
економетричної моделі:
- Критерій Фішера показав, що дана модель є незначущою.
- Критерій Стьюдента показав, що параметри а0 та а2 є значущими, а
параметри а1 та а3 – ні.
- Критерій Х2 показав, що в масиві пояснюючих змінних
мультиколінеарність відсутня.
Також за t-критерієм Стьюдента усі пари незалежних змінних не є
мультиколінеарними.
- Щодо наявності гетероскедастичності , то за тестами Гольдфельдта-
Квандта та Спірмена , гетероскедастичності не існує, а ось тест
Глейзера показав (дослідження за Х3), що існує мішана
гетероскедастичність.
- Щодо перевірки наявності автокореляції критерій Дарбіна-Уотсона,
критерій фон Неймана та нециклічний коефіцієнт автокореляції
вказали на відсутність цього явища.
Отже, побудована модель є в цілому адекватною (значущою) , проте через
незначущості окремих параметрів її ефективність зменшується.
Список використаної літератури:
https://index.minfin.com.ua/ua/finance/assets/

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE
%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BD%D1%96_
%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B8_%D0%9D
%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE
%D0%B3%D0%BE_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%83_%D0%A3%D0%BA
%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8

https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=53647

https://charts.finance.ua/ua/currency/official/-/1/usd

https://index.minfin.com.ua/ua/economy/index/inflation/2001/

http://www.victorija.ua/indeksy-inflyatsiyi-zvedena-tablytsya-indeksiv-za-period-1991-2015rr?print=pdf

http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/23_2_2019ua/13.pdf

https://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2006/rp/ean/ean_u/brnpr_rik_u.htm

http://www.agrosvit.info/pdf/18_2016/4.pdf

http://ru.osvita.ua/vnz/reports/econom_theory/22463/

https://studfile.net/preview/5374666/page:6/

https://studfile.net/preview/5163350/page:7/

https://studopedia.org/10-14502.html

https://studfile.net/preview/5721342/

https://buklib.net/books/21840/

http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/host/10.23.10.100/db/ftp/elib/economics_f/bazylevych_ekonomic
hna_2014.pdf