Інфляція 

- це одна з найбільш гострих проблем сучасного розвитку

економіки в багатьох країнах світу, що негативно впливає на всі
сторони життя суспільства.

Є різні погляди на природу і причини інфляції, але переважають

два напрями: перший розглядає інфляцію як суто грошове явище,
спричинене порушенням законів грошового обігу; другий - як
макроекономічне явище, спричинене порушенням пропорцій
суспільного відтворення, і насамперед між виробництвом і
споживанням, попитом і пропозицією товарів.

Інфляція зовні виглядає як знецінення грошей внаслідок їхньої

надмірної емісії, яка супроводжується зростанням цін на товари та
послуги.

Проте це лише форма прояву, а не глибинна сутність і причина

інфляції. Звичайно інфляція має свій зовнішній прояв у підвищенні цін.
Але не кожне підвищення цін служить показником інфляції. Ціни
можуть підвищуватися в результаті поліпшення якості продукції,
погіршення умов видобутку паливно-сировинних ресурсів, змінюватися
під впливом циклічних і сезонних коливань виробництва, стихійних лих
і т. ін. Але це будуть, як правило, не інфляційні, а певною мірою
природні періодичні зміни цін на окремі товари і послуги.

Насправді ж інфляція є результатом порушення економічної

рівноваги, яка зумовлена комплексом внутрішніх і зовнішніх причин.

Інфляція може набувати різноманітних форм.

   Відкрита інфляція розвивається вільно і ніким не стримується.

Прихована інфляція - це така інфляція, коли держава вживає заходи,

спрямовані на безпосереднє стримування цін на товари і послуги, з
одного боку, і доходів населення-з іншого.

Повзуча інфляція - інфляція, що розвивається поступово, коли ціни

зростають незначною мірою (не перевищує 10 % на рік).

Помірна інфляція (2-5 % на рік) у розвинутих країнах Заходу не

розглядається як негативний фактор. Навпаки, вважається, що вона
стимулює розвиток економіки, надає їй необхідного динамізму.
Галопуюча інфляція - інфляція, коли ціни зростають швидко - на 10-
100 % щорічно.

Гіперінфляція - інфляція, коли ціни зростають астрономічно - на 1-2 %

щодня або сягають 1000 % і більше нарік.

Вона означає глибоку економічну і соціальну кризу в країні.

Збалансована інфляція - інфляція, коли ціни товарів різних товарних

груп відносно один одного не змінюються. Ціни підвищуються досить
повільно й одночасно на більшість товарів та послуг.

Незбалансована інфляція - інфляція, коли співвідношення цін у різних

товарних групах змінюється на різні відсотки і по-різному на кожний
вид товару.

Очікувана інфляція - зазвичай помірна інфляція, яку можна

спрогнозувати на будь-який період. Досить часто це є прямим
результатом антиінфляційних дій уряду.

Неочікувана інфляція характеризується раптовим стрибком цін,

зумовленим збільшенням під впливом інфляційних очікувань
суспільного попиту населення на споживчі товари, товаровиробників -
на сировину та засоби виробництва.

Інфляція попиту - це порушення рівноваги між попитом і пропозицією

з боку попиту.

Інфляція пропозиції (витрат) - це зростання цін внаслідок підвищення

витрат виробництва чи скорочення сукупної пропозиції.

Стагфляція - це інфляція, що супроводжується стагнацією

виробництва й одночасно зростанням рівня цін і безробіття.

Економічні наслідки інфляції

По-перше, інфляція руйнує нормальні господарські зв'язки, посилює

хаос і диспропорції в економіці, дезорганізує інвестиційний процес,
оскільки при нестримному зростанні цін мета виробництва (прибуток)
може бути досягнута і без зростання виробництва.

По-друге, капітали переливаються зі а}>ери виробництва у сферу

обігу, насамперед у спекулятивні комерційні структури, де вони
швидше обертаються і приносять величезні прибутки, а також
переміщаються за кордон у пошуках прибутковішого застосування й
гарантованого прибутку. Зростають спекуляція, тіньова економіка,
корупція.

По-третє, порушується нормальне функціонування кредитно-

грошової системи. Знецінення грошей підриває стимули до
нагромадження їх, породжуючи таке явище як "втеча від грошей", коли
підприємці й населення надають перевагу вкладанню грошових
заощаджень у товари, нерухомість та інші матеріальні цінності.
Розриваються кредитні угоди, бо при інфляції невигідно надавати
довгострокові кредити під невеликі проценти, оскільки кредиторові
доведеться отримувати борги у знецінених грошах.

По-четверте, поступово згортаються товарно-грошові відносини й

розширюється прямий продуктообмін на основі бартерних угод. Це
призводить до втрати грошима своїх економічних функцій, і відносини
обміну повертаються назад - до простої, або випадкової, форми
вартості.

По-п'яте, інфляція негативно впливає і на міжнародне економічне та

валютно-кредитне становище країни. Вона підриває
конкурентоспроможність і експорт вітчизняних товарів, водночас
стимулює імпорт товарів з-за кордону, оскільки на внутрішньому ринку
вони продаються за вищими цінами. Інфляція стримує надходження
іноземного капіталу, знижує офіційний і ринковий курси національної
валюти через її знецінення.

Соціальні наслідки інфляції

Економічна наука вважає, що інфляція е своєрідним податком, яким

держава шляхом емісії нічим не забезпечених грошей додатково
обкладає доходи населення, що веде до негативних соціальних
наслідків. Ще Дж.М. Кейнс писав, що "тривалим процесом інфляції
уряди можуть конфіскувати таємно і непомітно значну частину
багатства своїх громадян".

По-перше, інфляція знижує життєвий рівень усіх верств населення,

особливо тих, які мають сталий дохід, оскільки темпи зростання доходів
відстають від темпів зростання цін на товари й послуги.

По-друге, інфляція знецінює попередні грошові заощадження

населення в банках, страхових полісах, щорічну ренту та інші паперові
активи з фіксованою вартістю.
 По-третє, інфляція посилює безробіття, підриває мотивацію до
ефективної трудової діяльності, посилює соціальну диференціацію
населення і соціальну напругу в суспільстві.

Антиінфляційна державна політика

Для боротьби з інфляцією держава проводить антиінфляційну

політику, яка передбачає здійснення тактичних (короткострокових)
заходів щодо зниження рівня наявної інфляції та стратегічних
(довгострокових) заходів, спрямованих на недопущення інфляції у
тривалій перспективі.

До основних заходів антиінфляційної державної політики належать:

 - зростання виробництва і насичення ринку товарами;

 - обмеження емісії грошей;
 - подолання дефіциту державного бюджету;
 - стимулювання нагромаджень та інвестицій;
 - проведення обґрунтованої кредитної політики;
 - скорочення ставок податків;
 - проведення приватизації і стимулювання розвитку середнього й
малого бізнесу;
 - збільшення безготівкового обігу;
 - широке впровадження електронної системи розрахунків;
 - скорочення бартерних операцій;
 - регулювання валютного курсу;
 - розвиток ринку цінних паперів;
 - подавлення інфляційних очікувань населення;
 - проведення грошових реформ конфіскаційного типу.

У результаті проведення в Україні грошової реформи у вересні

1996 р. тимчасова грошова одиниця купоно-карбованець була замінена
новою українською національною валютою - гривнею, яка стала єдиним
законним засобом платежу на території України. Введення гривні та
проведення довгострокової антиінфляційної державної політики стали
важливими факторами значного зниження рівня інфляції та стабілізації
грошового обігу в країні 

До карантину:
Інфляція на початку 2020 року очікувано вийшла за нижню межу
цільового діапазону 5% плюс-мінус 1 в.п. Уповільнення інфляції
зумовлене, передусім, подальшим впливом минулорічного зміцнення
гривні на споживчі ціни. Додатково цей ефект підсилювався зниженням
світових цін на енергоносії та збільшенням пропозиції сирих продуктів
харчування. Ці чинники переважили вплив високих темпів зростання
споживчого попиту та заробітних плат.

Базова інфляція сповільнилася до 3,3% р/р (проти 3,9% р/р у грудні).

Зміцнення гривні продовжувало відображатися на вартості
імпортованих товарів і товарів із високою часткою імпорту в
собівартості. Крім цього, послабленню фундаментального інфляційного
тиску сприяло поліпшення інфляційних очікувань усіх груп
респондентів.

Під час карантину:

 в Україні очікується прискорення інфляції через девальвацію гривні та

кризові процеси через пандемію коронавірусу. Про це йдеться в
коментарі Департаменту стратегічного планування та
макроекономічного прогнозування Міністерства розвитку економіки,
торгівлі та сільського господарства України.
Як зазначається в повідомленні, інфляція прискориться попри очікуване
суттєве падіння цін на енергоносії на світовому ринку.

"Ураховуючи ситуацію у світі на фоні пандемії COVID-19, а також

послаблення гривні, зміну динаміки вітчизняної економіки
(необхідність часу для повного відновлення виробництва) очікується
прискорення інфляційних процесів, у т.ч. на фоні тимчасового
посилення інфляційних та девальваційних очікувань на початку року,
що поступово згасатимуть після закінчення карантину", - йдеться в
прогнозі.

Нагадаємо, за даними Держстату, споживчі ціни в Україні у лютому 2020

року порівняно з січнем знизилися на 0,3%. При цьому в річному вимірі (до
лютого 2019 року) інфляція сповільнилася до 2,4% з 3,2% у січні 2020 року.

Як повідомляло РБК-Україна, в оновленому прогнозі економічного та

соціального розвитку України на 2020 рік, який затвердив уряд,
прогнозується прискорення інфляції до 8,7% (порівняно з 5,5% у
попередньому прогнозі). Крім того, замість очікуваного зростання на 3,7%
падіння ВВП у 2020 році складе 3,9%.