Professional Documents
Culture Documents
Черный и Красный Геометрическая Технология Основная Мысль Презентация
Черный и Красный Геометрическая Технология Основная Мысль Презентация
Монетарна політика
держави: поняття,
види та інструменти.
1. ЗА ОБ'ЄКТАМИ ВПЛИВУ:
3. За формою впливу:
– адміністративні (прямі) інструменти — у формі директив, інструкцій від НБУ, мета яких — обмежити
сферу діяльності кредитних установ (лімітне кредитування для окремих банків; пряме регулювання
процентної ставки, ліміти на обсяг чи вартість кредитів, що надаються окремим галузям);
– ринкові (непрямі) інструменти — способи впливу НБУ на грошову пропозицію шляхом формування
певних умов на грошовому ринку та ринку капіталів.
4. За строками впливу:
– довгострокові інструменти діють від одного року і більше з метою фінансової стабілізації та сприяння
довгостроковому економічному зростанню.
.
До основних інструментів грошово-кредитної політики відносяться операції на
відкритому ринку, зміна облікової ставки (дисконтна політика), зміна норми 08
обов'язкових резервів. Операції на відкритому ринку — найбільш важливий
інструмент з точки зору регулювання пропозиції грошей. Суть цього інструменту
полягає в купівлі-продажу Національним банком урядових цінних паперів на
відкритому ринку. В процесі купівлі-продажу цих паперів Національний банк вступає у
відносини з комерційними банками, не фінансовими організаціями і населенням,
купуючи або продаючи урядові цінні папери.
Якщо уряд, здійснюючи політику експансії, хоче знизити відсоткову ставку і пожвавити
тим самим інвестиції, то грошово-кредитних механізм діє у зворотному напрямку: НБУ
починає скуповувати цінні папери у комерційних банків, не фінансових організацій і
населення, збільшуючи таким чином резерви комерційних банків та їх здатність до
кредитування. В свою чергу, це збільшує пропозицію грошей та знижує відсоткову
ставку. Інвестиції на ринку капіталів зростають і в перспективі мультиплікативно
зростає ВВП. Це так звана політика «дешевих» грошей.
Комерційні банки, не фінансові організації і населення
погоджуються на купівлю урядових цінних паперів, тому що
ціни облігацій і відсоткові ставки знаходяться в оберненій
залежності. НБУ продає цінні папери за низькою ціною, а
купує їх за більш високою ціною. Отже, НБУ здатен продавати
урядові цінні папери і завдяки цьому безпосередньо впливати
на пропозицію грошей.
Слід зауважити, що зміна резервної норми — досить
потужний інструмент монетарної політики, а практичне
застосування цього інструменту потребує обережності. Це
пояснюється тим що зміна норми резервування призводить до
більшої зміни пропозиції грошей у відповідності з грошовим
мультиплікатором.
– на динаміку кон'юнктури на ринку цінних паперів. Так, при підвищенні ставок НБУ курсова
вартість цінних паперів може знижуватися, оскільки попит на них на ринку скорочується як з
боку банківських установ, так і з боку всіх інших економічних агентів;
– на депозити. Зменшення облікової ставки, у свою чергу, зменшує привабливість цього виду
активів для населення, спонукуючи його збільшувати споживчі витрати, що в обох випадках
може мати стимулюючий вплив на динаміку ВВП. У разі ж зростання облікової ставки зазначені
тенденції набувають протилежного спрямування;
– на приток іноземних капіталів. Облікова ставка в разі її підвищення може виступати одним з
факторів стимулювання притоку іноземних капіталів у країну. Відтак зростає попит на
національну валюту, що призводить до підвищення її курсу (ревальвації). Протилежна ситуація
спостерігається у разі зниження офіційної облікової ставки та відповідної реакції ринкових ставок
процента, що зумовлює відтік короткострокових капіталів у ті країни, де рівень банківських
ставок більш високий.
Зміна облікової ставки має здійснюватись порівняно плавно, без значних стрибків та мати
цілеспрямований характер. НБУ має реагувати не стільки на зміну доходності державних
облігацій чи ставок міжбанківського кредитування, скільки на загальну господарську
кон'юнктуру, темпи інфляції, динаміку ВВП, рівень безробіття, не допускаючи різних спадів і
«перегрівів» у роботі економічної системи.
До недоліків політики облікової ставки відноситься низький рівень
прогнозованості її наслідків щодо конкретних величин збільшення або зменшення 11
кредитних вкладень в економіку, оскільки регулювання процента визначає лише
загальну спрямованість динаміки попиту на банківські позички.