Фінанси, фінансова система

Виконав студент
3 курсу 35 групи
Попонов Валерій
 План
• Соціально!економічна сутність і функції фінансів
• Роль фінансів у розширеному відтворенні
• Фінансова система і характеристика її ланок
• Фінансова безпека
• Відмивання “брудних грошей” — одна із загроз економічній
безпеці держави
Фінанси- це система економічних
відносин, що виникають з приводу
розподілу та перерозподілу
вартості ВВП з метою формування
фінансових ресурсів для
забезпечення виконання функцій
держави, задоволення суспільних
потреб та створення умов
розширеного відтворення.
Поділяються на:
Централізовані (економічні відносини,
пов’язані з формуванням і
використанням фондів грошових коштів
держави, що акумулюються в державній
бюджетній системі)
Децентралізовані (це грошові
відносини, що опосередковують
кругообіг грошових фондів підприємств,
громадських організацій та населення)
Фінанси як економічна категорія
проявляються як:
грошова (вартісна) категорія – фінанси завжди мають
грошову форму вираження: гроші, їх реальних рух служить
обов’язковою умовою виникнення та існування фінансів;
розподільча категорія – завдяки фінансам відбувається
перерозподіл централізованих і децентралізованих доходів і
надходжень через систему бюджетних та позабюджетних
фондів, витрат підприємств та організацій;
ресурсоутворююча категорія – фінансові відносини завжди
пов’язані із формуванням та використанням фінансових
ресурсів.
 Функції ресурсів

Розподільча Контрольна
фінанси є цільовим фінанси є
інструментом інструментом
розподілу та контролю за
перерозподілу ВВП діяльністю суб’єктів
обмінно-розподільчих
відносин.
Механізм розподільчої функції пов'язаний з етапами
розподілу ВВП:
первинний розподіл – це розподіл доданої вартості і формування
первинних доходів суб’єктів розподілу: для фізичних осіб –
заробітна плата, для юридичних осіб – прибуток, для держави –
прибуток державного сектору, що централізується в бюджеті, й
надходження від державних послуг, а також непрямі податки;
перерозподіл – це створення централізованих і
децентралізованих фондів: на рівні держави – бюджет і
позабюджетні фонди, на рівні відомств – фонди
міністерств, комітетів, управлінь, на рівні регіонів – місцеві
бюджети і позабюджетні фонди органів місцевого
самоврядування, на рівні підприємств і організацій –
корпоративні фонди;
вторинний розподіл – охоплює процеси, пов’язаних із
перерозподілом доходів через бюджетну сферу між сферами
матеріального і нематеріального виробництва, галузями,
територіями, верствами населення.
Контрольна функція дозволяє вирішувати
ряд важливих завдань:
пошук резервів збільшення доходів і
прибутку;
своєчасне виконання фінансових
зобов’язань;
мобілізація фінансових ресурсів в
обсягах, достатніх для
фінансування соціально-
економічного розвитку;
ефективний цільовий розподіл і
використання фінансових ресурсів.
 Роль фінансів
• забезпечують розподіл ВВП і фінансові потреби
юридичних, фізичних осіб та держави;
• забезпечують кругообіг фінансових ресурсів;
• здійснюють перерозподіл доходів між галузями,
регіонами, соціальними верствами населення;
• впливають на інтереси суб’єктів розподільчих
відносин, визначають їх фінансові можливості;
•відіграють провідну роль у системі економічних
методів управління економікою;
•утворюють систему фінансових показників, які
відіграють роль індикаторів стану і розвитку
соціально-економічної сфери суспільства;
Фінансова система - це сукупність фінансових відносин,
які, в свою чергу, характеризуються внутрішньою і
організаційною структурою
 Ланки фінансової системи:
Централізовані Децентралізовані Фінансова інфпаструктура
фінанси фінанси • Фінансовий ринок
• Державний бюджет • Фінанси • Система органів
підприємств та управління фіннасами
• Місцеві бюджети установ
• Державні недержавної
позабюджетні форми
цільові фонди власності
• Державний кредит • Фінанси
• Фінанси державних населення
та муніципальних
підприємств
• Державний бюджет - це головний централізований фонд грошових
коштів держави, основний інструмент перерозподілу ВВП. Через нього
здійснюється перерозподіл близько 40 % всього ВВП країни.
• Місцеві бюджети (місцеві фінанси) становлять фінансову базу місцевих
органів влади та управління. Вони забезпечують регіональні потреби у
фінансових ресурсах та доходах, їх внутрішньо-територіальний
перерозподіл. Місцеві бюджети мають повну самостійність, власні та
закріплені дохідні джерела і право визначення напрямів їх використання.
У місцевих бюджетах більша частка видатків спрямовується на соціальні
потреби. Місцеві бюджети хронічно дефіцитні й отримують необхідні їм
додаткові кошти у вигляді субсидій, субвенцій, дотацій з державного
бюджету, а також шляхом випуску місцевих позик під певні державні
зобов'язання - муніципальних облігацій.
• Державний кредит є досить специфічною ланкою державних фінансів, він
безпосередньо пов'язаний з бюджетним дефіцитом, будучи джерелом
його покриття. Це сукупність економічних відносин, між державою в особі
органів влади й управління, з одного боку, і фізичними та юридичними
особами - з іншого; за таких відносин держава є позичальником,
кредитором і гарантом.
• Державні позабюджетні цільові фонди являють собою централізацію
коштів для вирішення конкретних завдань і проблем. Їх характерною
ознакою є чітко визначені джерела формування і напрями використання.
Створення таких фондів визначається конкретними потребами, тому їх
склад доволі різноманітний у різних країнах і в різні часи. Серед них
виділяють такі, що мають стабільний характер, наприклад пенсійні фонди і
фонди зайнятості, а також ті, що відображають відносно тимчасові
потреби.
•
Фінансова безпека
це такий стан бюджетної, грошово-кредитної, банківської, валютної
системи та фінансових ринків, який характеризується збалансованістю,
стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних загроз, здатністю
забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи
та економічне зростання.
Фінансова безпека містить такі складові:
Бюджетна безпека
Валютна безпека
Грошово-кредитна безпека
Боргова безпека
Безпека страхового ринку
Безпека фондового ринку
• бюджетна безпека – це стан забезпечення платоспроможності
держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного й
місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних
коштів.
• грошово-кредитна безпека – це такий стан грошово-кредитної
системи, який характеризується стабільністю грошової одиниці,
доступністю кредитних ресурсів та таким рівнем інфляції, що
забезпечує економічне зростання та підвищення реальних
доходів населення;
• боргова безпека – це такий рівень внутрішньої та зовнішньої
заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування й
ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень та
оптимального співвідношення між ними, достатній для вирішення
нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує
втратою суверенітету і руйнуванням вітчизняної фінансової
системи;
• валютна безпека – це такий стан курсоутворення, який створює
оптимальні умови для поступального розвитку вітчизняного експорту,
безперешкодного припливу в країну іноземних інвестицій, інтеграції
України до світової економічної системи, а також максимально
захищає від потрясінь на міжнародних валютних ринках;
• безпека страхового ринку – це такий рівень забезпеченості
страхових компаній фінансовими ресурсами, який дав би їм змогу в
разі потреби відшкодувати обумовлені в договорах страхування
збитки їх клієнтів і забезпечити ефективне функціонування;
• безпека фондового ринку – це оптимальний обсяг капіталізації ринку
(з огляду на представлені на ньому цінні папери, їх структуру та рівень
ліквідності), здатний забезпечити стійкий фінансовий стан емітентів,
власників, покупців, організаторів торгівлі, торгівців, інститутів
спільного інвестування, посередників (брокерів), консультантів,
реєстраторів, депозитаріїв, зберігачів та держави в цілому.
З метою забезпечення фінансової безпеки
важливо здійснювати постійний моніторинг її
індикаторів

Індикатори фінансової безпеки - це реальні

статистичні показники розвитку економіки
країни, її фінансів, які найбільш повно
характеризують явища і тенденції в
економічній, фінансовій сфері.

Оптимальні значення індикаторів

– це інтервал величин, у межах
яких створюються найбільш
сприятливі умови для
відтворюваних процесів в
економіці;
Порогові значення індикаторів – це
кількісні величини, порушення яких викликає
несприятливі тенденції в економіці

Граничні значення індикаторів – це кількісні

величини, порушення яких викликає
загрозливі процеси в економіці.
Індикатори
рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет України;
рівень монетизації ВВП;
дефіцит Державного бюджету;
швидкість обігу готівки;
процентна ставка за банківській кредит;
ставка рефінансування НБУ;
відношення суми валових міжнародних резервів НБУ до загальної суми
річного імпорту;
валютний курс;
питома вага довгострокових банківських кредитів у загальному обсязі
наданих кредитів;
питома вага податків в обсязі ВВП;
відношення суми власних оборотних коштів підприємств до суми
залучених оборотних коштів.
 Відмивання “брудних грошей” — одна із
загроз економічній безпеці держави
Поняття "відмивання коштів" визначають як
негативне соціально-економічне явище, основою якого
є приховування незаконного походження доходів,
спотворення інформації про природу їхнього
походження, місцезнаходження, розташування, рух,
дійсну належність і права власності на такі доходи, а
також надання їм у будь-яких формах правомірного
вигляду, коли особі відомо, що ці матеріальні блага є
доходами, отриманими незаконним шляхом, а також
інші дії, прямо або опосередковано пов'язані з
оформленням правомірності фактичних відносин
володіння, користування, розпорядження доходами
Наслідки відмивання “брудних грошей”
Відсутність державного контролю неминуче
призводить до зростання злочинності у сфері
економічної діяльності, зокрема "відмивання
коштів", незаконного вивезення капіталу,
розширеного відтворення економічного потенціалу
злочинних угруповань і як наслідок – до порушення
стану рівноваги в господарській системі, підриву
системи соціальної рівноваги. Це стає поштовхом до
різкого соціального розшарування та диференціації
населення за рівнем доходів, зростає кількість
випадків антисоціальної поведінки, активізується
боротьба між соціальними групами, що проходить
за межами правового поля тощо. Наслідком
соціально-економічного розбалансування в
суспільстві, крім соціального розшарування, стало
великомасштабне поширення тіньової економіки,
яка є основним виробником і споживачем
"брудних" капіталів
Механізм протидії відмиванню доходів отриманих
злочинним шляхом в Україні
• Обов’язковому фінансовому моніторингу підлягають фінансові
операції, сума яких дорівнює чи перевищує 150 тисяч гривень та які
мають одну або більше ознак, визначених Законом України “Про
запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих
злочинним шляхом”. Крім того, згідно із Законом України “Про банки і
банківську діяльність” українські банки зобов’язані ідентифікувати
клієнтів, що здійснюють операції з готівкою без відкриття рахунку на
суму, що перевищує еквівалент 150 тисяч гривень.
• В Україні відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів,
одержаних злочинним шляхом, передбачена Кримінальним Кодексом
України та карається позбавленням волі на строк від 3 до 15 років з
конфіскацією майна, застосуванням додаткових санкцій тощо.