ТЕМА 2 Суб’єкти міжнародних фінансів.

Центральний банк

1. Суб’єкти міжнародних фінансів

2. Роль і функції держави, як суб’єкта міжнародних фінансів
3. Центральний банк як суб’єкт міжнародних фінансів
А. функції центрального банку
Б. класифікація валютних режимів та режимів монетарної політики ЦБ
В. традиційні та нетрадиційні інструменти монетарної політки

4. Роль центральних банків великих відкритих економік у функціонуванні світової фінансової системи

А. великі і малі відкриті економіки : критерії класифікації та особливості функціонування у світовому

економічному просторі

Б. знаряддя монетарної політики ФРС

В. трансмісійний механізм монетарної політики ЄЦБ

Особливості застосування норми обовязкового резервування провідними країнами світу – прочитати

на практичне обовязково всім

Об’єктом МФ є потоки грошових коштів і пов’язані з ними фінансові відносини на світовому ринку

Суб’єктами МФ є фізичні і юридичні особи, уряди, міжніродні організації, фінансові інституції, а також
банки та інші кредитно-фінансові установи – посередники на міжнародному фінансовому ринку

Господарюючі підприємства - фірми

Суб’єктів МФ поділяють на 3 групи:

1. Економічні суб’єкти, які мають грошові ресурси (кредитори)

2. Економічні суб’єкти, які відчувають потребу в грошових ресурсах (позичальники)
 3. Професійні посередники (інститути), які працюють на фінансових ринках

Держава – основний суб’єкт, що діє у сфері МФ і в особі державних органів ( Кабінет Міністрів,
Міністерство фінансів, Міністерство закордонних справ та ін) та через офіційних посадових осіб
(президент, прем’єр-міністр) має право здійснювати такі види операцій:

 Брати участь у МЕ і фінансових конференціях, у діяльності міжнародних організацій

 Укладати міждержавні договори щодо експорту-імпорту товарів і послуг
 Клірингові, платіжні й валютні угоди
 Міждержавні угоди оренди рухомого і нерухомого майна
 Іпотеки, кредитування, позики, інвестування, фінансування
 Здійснювання операцій із золотом та дорогоцінними металами
 Емітувати державні казначейські зобов’язання, цінні папери
 Забезпечувати фінансовими та іншими гарантіями операції різних юридичних та інших осіб
 Надавати безкоштовну фінансову допомогу

Основними критеріями характеристики суверенної держави, що діє у сфері міжнародних фінансів, є:

• правосубʼєктність, тобто здатність вступати у відносини з іншими субʼєктами;

 імунітет, що виходить з принципу суверенної рівності (тобто рівний над рівними влади не
має);
 спадкоємність, яка полягає у переході прав та обовʼязків унаслідок зміни однієї форми
державної влади іншою.

Центральні банки-це органи державного регулювання економіки, яким надано право монопольного
випуску банкнот, регулювання грошового обігу, кредиту й валютного курсу, зберігання
золотовалютних резервів. Центральний банк є агентом уряду при обслуговуванні державного
бюджету. З погляду власності на капітал центральні банки можна поділити на державні (наприклад.
Німецький федеральний банк (Дойче Бундесбанк), капітал яких належить державі, акціонерні
(наприклад,ФРС США) і змішані (наприклад. Банк Японії — тільки 55 % статутного капіталу належить
державі).

Основним завданням центрального банку є

збереження стабільної купівельної спроможності національної грошової одиниці(тут маємо на увазі

внутрішню цінову стабільність та стабільність валютного курсу) та забезпечення безперебійності
грошових платежів і розрахунків у країні. Практично в усіх країнах є законодавчі акти, що визначають
повноваження центрального банку регламентують його діяльність. Центральний банк, як правило,
підпорядковується парламенту.(є пубілкації які досліджують проблематику залежності центрального
банку від органів влади і доходять всиновку,що високий рівень незалежності цен банку пов’язаний з
вищим рівнем цінової стабільності в країні,тобто нижчою інфляцією)

Функції центрального банку:

 центральний банк має монополію на здійснення емісії готівкових грошей і організацію їх

обігу;
 є банкіром уряду:
 виконує роль банку для інших банків (банк банків);
 проводить грошово-кредитне регулювання і здійснює банківський нагляд.

Як відбувалась зміна форми власності на центральні банки?на початку 20 ст була приблизно

однакова кількість які перебували в приватній власності і в держ власності,а потім частина була
націоналізована і дл кінця 20 ст їх дуже мало стало(це були банки нової
зеландії,естоніі,албанії,Франції,Англії).А зараз є банки які не повністю під
державою(Бельгія(50%).Греція,Італія,Японія)
Дієвість інструментів монетарної політики

Основні інструменти монетарної політики:норма резервування,операції на відкритому

ринку,облікова ставка

Передавальний механізм монетарної політики(тобто як норма грошей впливає і тд).ті всі інструменти
впливають на кількість грошей в економіці,якщо стимулювальна політика,то пропозиція грошей
збільшується,ціна грошей дешевшає і процентні ставки знижуються,депозитів менше, кредитів
більше,зростає компонент сукупних видатків(інвестиції),споживання зростає,крива сукупного попиту
переміщується вправо,якщо ми перебуваємо на відрізку кривої пропозиції,то обсяг виробнитцва
зростає і зростання рівня цін

Нетрадиційні інструменти монетарної політики:система заяв про наміри цб,кількісне кредитне

пом’якшення(цб купує держ цінні папери,відповідно їх ціна зростає і відповідно віддача знижується,і
відбувається зниження спредів);непряме кредитне пом’якшення(цб надає комерційним банкам
ліквідності на довгостроковій основі(кредити дає);пряме кредитне пом’якшення(безпосереднє
втручання цб у функціонування кредитних ринків(придбання корпоративних облігацій).Ці всі
інструменти застосувують для ЗНИЖЕННЯ ПРОЦЕНТНИХ СТАВОК

Пастка ліквідності-коли облікова ставка і так низька то далі не може використовувати,тому можуть
бути різні кредитні пом’якшення

Коли відбувається засідання федеральної резервної системи в цей день учасники фінансовго ринку
очікують на заяву членів комітету на розподіл голосіів щодо можливої зміни процентної ставки і
власне потім свої рішення приймають

Класифікація валютних режимів та режимів монетарної політики

Основна інфа англійською мовою представлена на сайті міжнародного валютного фонду. Якщо ви
для англ затупі, то прошу почитати українською Плачинду

Валютні режими

Нам важливий режим валютного курсу, бо це один з компонентів монетарної політики і власне
режим валютного курсу, який обирає країна впливає на:

1. Валютний ринок
2. Через трансмісійний механізм впливає на макроекономічні показники

Класифікація валютних режимів МВФ. Відповідно до цієї класифікації є три основні види валютних
режимів:

1. Hard pegs – жорстка фіксація (МВФ розділяє такі два підвиди:

1) Exchange arrangement with no separate legal tender валютний режим без суверенного
платіжного засобу. Коли країна відмовляється від національної валюти і натомість використовує
іноземну валюту, що виконує усі функції грошей на території цієї країни

2) Currency board arrangement – режим валютного комітету. В цьому випадку пропозиція грошей у
національній економіці жорстко залежить від обсягів золотовалютних резервів в країні і таким
чином забезпечується фіксація валютного курсу)

2. Soft pegs – м’яка прив’язка (МВФ розділяє 5 підвидів:

1) Сonventional pegged arrangement – традиційний фіксований валютний курс

2) Pegged exchange rate within horizontal bands – фіксований валютний курс чи режим прив’язки
валютного курсу із коридором, тобто є певні межі коливань - нижня і верхня

3) Stabilized arrangement – режим валютного курсу із можливістю стабілізації

 4) Crawling peg – плоска прив’язка

5) Crawl-like arrangement – режим валютного курсу із можливістю коригування)

3. Floating regimes – плаваючі валютні курси

1) Floating – плаваючий валютний курс, передбачає, що деякі інтервенції ЦБу на валютному

ринку дуже обмежені. МВФ чітко регламентує тип цих інтервенцій

2) Free floating – режим валютного курсу за якого ЦБ зовсім не втручається у функціонування

валютного ринку

Ще є 4. Residual – залишкові, але вони не потрапили д8о цієї класифікації.

Є цікаве узагальнення, щодо того, як пов’язані між собою:

 гнучкість валютного курсу за різного режиму валютного курсу,

 можливість здійснювати незалежну монетарну політику центральним банком,
 антиінфляційний ефект (протидія інфляції для кожного з режимів валютного курсу),
 довіра економічних суб’єктів до того режиму валютного курсу, який декларує ЦБ

Якщо ми подивимося зліва на право, то ми бачимо такі можливі варіанти режимів валютного курсу:
  монетарний союз (прикладом є запровадження валюти Євро в ЄС)
 коли країна використовує іноземну валюту замість національної
 режим валютного комітету
 фіксований валютний курс
 цільовий діапазон валютного курсу
 плоска прив’язка валютного курсу
 кероване плавання
 звичайний плаваючий валютний курс без валютних інтервенцій

При переході від монетарного союзу до чистого плаваючого валютного курсу зростає гнучкість
валютного курсу, тобто він може щоразу більше змінюватися під впливом взаємодії ринкових сил
попиту і пропозиції на валютному ринку. Щодо втрати монетарної автономії центральним банком,
втрата монетарної автономії починається коли ЦБ використовує режим валютного курсу із плоскою
прив’язкою і мова йде про перехід до монетарного союзу, ту відбувається абсолютна втрата
монетарної автономії. Країни учасники зони євро не можуть здійснювати незалежно монетарну
політику, тому що монетарну політику визначає Європейський центральний банк.

Наступний показник за яким ми можемо охарактеризувати різні режими валютних курсів це є

антиінфляційний ефект. Цей ефект посилюється з того моменту коли ЦБ обирає плоску прив’язку
валютного курсу і досягає свого макс значення за умови, коли країна обирає режим валютного курсу
без суверенного платіжного засобу. В цьому випадку фактично відбувається імпорт інфляції, коли
країна обирає іноземну валюту замість національної, в цьому випадку відбувається імпорт інфляції з
тієї країни, національну валюту якої використовує дана країна.

Наступний показник за яким ми можемо охарактеризувати різні режими валютних курсів це є довіра
економічних суб’єктів до дотримання валютного курсу. Вона починається від плоскої прив’язки і
досягає свого максимального значення у випадку режиму валютного курсу валютної ради.

ПУБЛІКАЦІЯ МВФ (ПЕРЕГЛЯНУТИ ОПИС ВАЛЮТНИХ РЕЖИМІВ)

Ці режими це є фактично де факто класифікації режимів валютного курсу, тобто тих, які насправді
використовують країни. Коли ми будемо дивитися звіт міжнародного валютного фонду, то якраз в
динаміці можна простежити, як деякі країни переходять від одного режиму валютного курсу до
іншого, тому що…
Жорстка прив’язка валютного курсу. В цьому випадку юридично влада країни підтверджує, що вона
використовує саме цей режим валютного курсу, тобто викор іноз валюту, як єдиний законний
платіжний засіб, мова йде про формальну доларизацію, може ще бути євро. ЦБ країни цілком втрачає
контроль над внутрішньою монетарною політикою, він ніяк не може впливати на пропозицію грошей
в національній економіці, бо в обігу національної економіки перебуває іноземна валюта, всі функції
грошей виконує іноз валюта.

Режим валютного комітету (режим валютної ради). Використання цього валютного режиму
передбачає, що влада країни офіційно декларує, що вона реалізує режим валютного комітету.
Фактично режим валютного комітету передбачає зовнішнє зобов’язання обмінювати внутрішню
національну валюту на певну кількість іноз валюти за фіксованим валютним курсом і фактично
обмеження щодо такого обміну визначається кількістю золотовалютних резервів. Фактично ця
внутрішня національна валюта ЦБ може емітувати нац валюту лише тоді, якщо має достатню кількість
іноз валюти або ж іноз активів. Фактично в цьому випадку ЦБ втрачає свої функції монетарної
політики такі як: позичальник останньої надії і в нього залишається дуже обмежена можливість для
здійснення дискреційної монетарної політики, тобто для зміни внутрішньої пропозиції грошей.

То були хард пегс.

Далі софт пегс

М’яка прив’язка валютного курсу

Традиційна прив’язка валютного курсу. В цьому випадку країна формально фіксує свій вал курс до
одної з іноз валют, або до кошика валют, при тому цей кошик може бути сформований з валют
основних країн фінансових чи торгівельних партнерів цієї країни. Частка іноз валюти може
відображати географічний розподіл у торгівлі товарами/послугами чи у потоках капіталу. Валюта до
якої фіксують вал курс і ваги кошиків є публічними і про них монетарна влада повідомляє МВФ.

Фактично монетарна влада готова підтримувати фіксований валютний курс здійснюючи прямі
валютні інтервенції (тобто купуючи або продаючи іноземну валюту на валютному ринку) або через
непрямі інтервенції – через обмеження валютних операцій. Підтвердження традиційного фіксованого
валютного курсу має бути емпіричним , тобто валютний курс може коливатись в дуже вузьких межах
(+- 1% від центрального фіксованого курсу) або найвище і найнижче значення в межах 2% впродовж 6
місяців – це треба щоб режим офіційно назвали фіксованим в країні.

Classification as a stabilized arrangement entails a spot market exchange rate that remains within a margin
of 2% for six months or more (with the exception of a specified number of outliers or step adjustments),
and is not floating. The required margin of stability can be met either with respect to a single currency or a
basket of currencies, where the anchor currency or the basket is ascertained or confirmed using statistical
techniques. Classification as a stabilized arrangement requires that the statistical criteria are met, and that
the exchange rate remains stable as a result of official action (including structural market rigidities). The
classification does not imply a policy commitment on the part of the country authorities.

Режим стабілізації валютного курсу – передбачає що валютний курс (спот) повинен залишатись в
межах 2% упродовж 6 чи більше місяців і можлива визначена к-сть разів коли курс спот вилітає за
межі цих двох відчотків і цей валютний курс не є плаваючим. Режим може використовуватись як до
єдиної іноземної валюти так і до кошика валют .

Валютна операція спот – валютна операція з негайною доставкою валюти, але негайна доставка
передбачає, що розрахунки за цією цією операцією відбуваються не пізніше ніж на другий робочий
день після укладання угоди. Це операції із негайною виконанням але не пізніше ніж на 2 робочих
день (поточний валютний курс)

Строкові операції передбачають, що дата валютування чи дата розрахунку за цією операцією настає
пізніше ніж через 2 робочі дні від дати укладання угоди.

МВФ класифікає режим цей як stabilized arrangement в тому випадку коли валютний курс залишається
стабільним у результаті офіційних дій центрального банку на валютному ринку і ця класифікація, цей
режим не передбачає офіційного оголошення фіксації валютного курсу монетарною владою (ЦБ)

 The currency is adjusted periodically in small amounts at a fixed rate or in response to changes in
selective quantitative indicators, such as past inflation differentials vis-à-vis major trading partners,
differentials between the inflation target and expected inflation in major trading partners, and so
forth. The rate of crawl can be set to generate inflation-adjusted changes in the exchange rate
(backward looking), or set at a preannounced fixed rate and/or below the projected inflation
differentials (forward looking). Maintaining a crawling peg imposes constraints on monetary policy
in a manner similar to a fixed peg system.

Crawling peg – режим ковзкої привязки (фіксації) валютного курсу. Цей режим передбачає юридичне
підтвердження монетарною владою використання саме цього режиму і валютний курс може
незначно змінюватись. Монетарна влада може незначно змінювати фіксований валютний курс у
відповідь на зміни певних к-сних показників таких як наприклад різниця у рівнях інфляції за
попередні періоди із країнами торговельними партнерами або різниця між цільовими рівнями
інфляції чи очікуваними рівнями у основних торговельних партнерів

Цей режим передбачає його публічне оголошення і відповідно інформування ЦБ МВФ про
використання саме цього режиму валютного курсу

 For classification as a crawl-like arrangement, the exchange rate must remain within a narrow
margin of 2% relative to a statistically identified trend for six months or more (with the exception of
a specified number of outliers), and the exchange rate arrangement cannot be considered as
floating. Normally, a minimum rate of change greater than allowed under a stabilized (peg-like)
arrangement is required. However, an arrangement will be considered crawl-like with an
annualized rate of change of at least 1%, provided that the exchange rate appreciates or
depreciates in a sufficiently monotonic and continuous manner

Crawl-like arrangement – режим привязки із можливістю коригування

Особливість : валютний курс має залишатись у вузьких межа +-2% відносно до статистично визначеної
тенденції впродовж 6 місяців або більше. Також можливі певні вильоти для певних випадків. Цей
валютний курс не розглядають як плаваючий. МВФ вважатиме цей режим якщо річна зміна
валютного курсу є щонайменше 1% і за умови що цей валютний курс поціновується або знецінюється
у достатньо монотонно і неперервно

Pegged exchange rate within horizontal bands - мяка привязка (в межах коридору)

Цей режим передбачає юридичне оголошення ЦБ декларацію проведення саме такого типу режиму і
валютний курс підтримується у визначених межах (колив. Щонайменше 1% довкола фіксованого
рівня або межі між макс і мін значеннями перевищують 2%)

Цей режим використовували країни, які приєднювались до ERM (Exchange Rate Mechanism) – ЄС

Величина коридору має бути відомим МВФ

Floating – плаваючий

Означає, що валютний курс в основному формується на валютному ринку під впливу ринкових сил
попиту і пропозиції і динаміку валютного курсу складно спрогнозувати. У цьому випадку цб може
здійснювати інтервенції (прямі і непрямі) і в цьому випадку він може з допомогою інтервенцій
помякшувати рівень коливань валютного курсу і запобігати небажаним коливанням. Проте ЦБ не
використовує таргетування валютного курсу (це монетарний режим –потім поговорим) . ЦБ здійснює
інтервенції у випадку плаваючого валютного курсу але не ТАРГЕТУВАННЯ

Плаваючі курси передбачають різний рівень волатильності курсу.Вона залежить від величини шоків
які впливають на нац економіку, д е є валютний курс.

Free floating – вільне плавання

ЦБ про валютні інтервенції радше як виняток коли у випадку звичайного плаваючого інтервенції є
нормальним явищем. То тут це виняток і вони здійснюються для того, щоб упорядкувати ринок у
якихось надзвичайних ситуаціях .Тут ЦБ може лише 3 інтервенції за останній 6 місяців і кожна з них не
може тривати довше ніж 3 робочі дні. Якщо такі дані не надає монетарна влада, то МВФ класифікує
той режим просто як плаваючий, не вільне плавання.

Other managed arrangement – інші керовані режими валютного курсу

Тут особливість здійснення монетарної політики можуть визначатись угодами із МВФ і так само якщо
часто відбувається переміщення від одного режиму до іншого, то теж такий режим може попасти
сюди

Усьо по режимах

Порівняльна характеристика режимів

Якщо золотовалютних резервів недостатньо, то ЦБ не може здійснювати якісь інтервенції, фіксувати

валютний курс не можна.

Фіксований валютний курс кращий на інвестиційному ринку, бо інвесторам подобається визначеність

Режими монетарної політики

Кулінець А. П., економіст Центру наукових досліджень Національного банку України ОсОбливОсті
міжнАрОднОгО дОсвіду виКОристАння режимів тАргетувАння вАлютнОгО Курсу

http://npndfi.org.ua/docs/NP_08_03_160_uk.pdf
 • ITS EFFICIENCY

• http://bses.in.ua/journals/2019/42_2019/34.pdf

Режими валютного курсу тісно повязані з режимом монетарної політики

3 основі режими монетарної політики:

Exchange rate Anchor – таргетування валютного курсу

Monetary Aggregate Anchor – таргетування грошових агрегатів

Inflation Targeting Framework – таргетування інфляції

Таргетування валютного курсу – ЦБ реалізує монетарну політику так, що він здійснює інтервенції на
валютному ринку для того, щоби підтримати валютний курс на оголошеному рівні або оголошеному
діапазоні. Фактично валютний курс використовують як номінальний якір або проміжну ціль валютної
політики. Такий режим політики охоплює валютні режими без суверенного платіжного засобу, режим
валютного комітету, фіксований курс з коридором і без коридору і ковзка привязка

Таргетування грошових агрегатів – тут ЦБ реалізує свою монетарну політику намагаючись досягти
певної цілі щодо темпу зростання грошового агрегату чи М1 чи М2 і в цьому випадку оцей цільовий
грошовий агрегат виконує ф-цію номінального якоря або проміжної цілі монетарної політики

Таргетування інфляції – ЦБ публічно оголошує про свої наміри досягти середньосторокових рівнів
інфляції і бере на себе зобовязання здійснювати монетарну політику для досягення цільових рівнів.
Передбачає додаткову комунікацію з громадськістю і учасниками рикну щодо плаків і цілей ЦБ для
досягнення визначених рівнів інфляції в довгостроковому періоді. Рішення ЦБ щодо монетарної
політики ухвалюють відповідно до відхилень у прогнозах щодо майбутньої інфляції від оголошених
цілей і фактично інфляційний прогноз виконує ф-цію проміжної цілі монетарної політики.
Таргетування інфляції усім відомий режим

Fund-Supported or other monetary program – режим монетарної політики, який відповідає угоді з
МВФ. Тут в угоді про кредитування від МВФ ЦБ може взяти на себе зобовязання підтримувати
мінімальний рівень золотовалютний резервів і максимальний рівень чистих внутрішніх активів
(особливість) ЦБ втрачає частину своєї монетарної автономії у результаті програми співпраці з МВФ

Other – країна не дикларує якогось номінального якоря монетарної політики, нічо не таргетує , а
стежить за різними показниками реалізовуючи монетарну політику або не моє достатньої інформації
щоб МВФ класифікував який режим монетарної політики.

Маємо публікацію особливості міжнародного досвіду використання режимів таргетування….

Цей режим валютного курсу на тривалий чась монетарної політики здійснював нбу,режим
таргетування валютного курсу передбачає що цент банк встановлює номінальний валютний курс як
проміжну ціль мон політики і намагається забезпечити його стабільність щодо валюти так званої
країни-якоря через зміни процентних ставок і прямі валютні інтвервецнії,імпортуючи таким чином
цінову стабільність з цієї краіни(то всьо в тій статті)

Вибір валютного курсу як проміжної цілі монетарної політики має очевидні переваги. По-перше,
фіксований валютний курс є номінальним якорем монетарної політики і таким чином підвищує рівень
її транспарентності. При фіксованому валютному курсі громадськості легко визначати, чи
дотримується центральний банк проміжної цілі.

По-друге, якщо курс прив’язаний до валюти країни з низькою та стабільною інфляцією, то такий
монетарний режим знижуватиме інфляційні очікування до рівня валюти країни, до якої прив’язана
національна валюта.
По-третє, за звичайних умов за рахунок валютних інтервенцій центральному банку легко
контролювати валютний курс. Проте варто зазначити, що застосування інструменту валютних
інтервенцій не має стабільного впливу на валютний курс, якщо йдеться про тривалий тиск з боку
фундаментальних економічних факторів, наприклад, внаслідок погіршення сальдо платіжного
балансу, стрімкого відтоку іноземного капіталу тощо.

По-четверте, фіксований валютний курс зменшує трансакційні витрати і непевність в міжнародній

торгівлі, стимулюючи останню3 .

Валютний курс як номінальний якір має також низку недоліків, перший з яких пов’язаний з
найважливішою характеристикою проміжної мети – її кореляцією з кінцевою ціллю монетарної
політики. Фіксований або стійкий курс загалом незадовільно корелює з низькою або стабільною
інфляцією.

Другий недолік полягає в тому, що монетарна політика з фіксованим валютним курсом позбавляє
центральний банк можливості використовувати монетарну політику для протидії внутрішнім шокам.
До того ж, внутрішні шоки в країні, до валюти якої здійснена прив’язка, неминуче позна чатимуться на
внутрішніх процентних ставках держави з режимом таргетування валютного курсу. У разі
неузгодженості з діловими циклами це може створювати проблеми. (якщо країна до якої
здійснюється фіксація валютного курсу різко змінює свою монетарну політику,переходить до
стимулювальної політики і якщо вона реалізує режим таргетування валютного курсу,то вона
імпортувати в цьому випадку інфлціяю

Третім недоліком є те, що при режимі фіксованого валютного курсу відбувається істотне зростання
значення фіскальної політики. Якщо грошова і фіскальна політика не узгоджені між собою та не
спрямовуються на зниження темпів інфляції, то режим фіксованого курсу призводить до негативного
результату. За умови високих темпів інфляції починає змінюватися реальний курс валюти.

По-п’яте, країни з фіксованим курсом тяжіють до спекуляцій проти їхніх валют, особливо з
урахуванням зростаючої схильності до мобільності капіталів, що є наслідком глобалізації світової
економіки. (якщо країна декларує режим таргетування валютного курсу то у гравців валютного ринку
завжди є спокуса перевірити цб до якої межі цб готовий забезпечувати стабільність курсу чи доки
вистачить резервів)

Як джорс сурос заробив свої статки???

Якщо політиці фіксованого курсу не вистачає довіри, виникає ризик того, що інвестори прагнутимуть
позбавитися цієї валюти, змушуючи центральний банк викуповувати її у великих обсягах для
підтримання прив’язки разом зі зростанням внутрішніх процентних ставок, що може спричинити
кризу. Значна кількість іноземної валюти у населення, істотна частка пасивів, деномінованих в
іноземній валюті, особливо з короткостроковим характером, а також валютні дисбаланси
макроекономічних агентів є каталізатором фінансових криз, що може суттєво завадити режиму
таргетування обмінного курсу в довгостроковому періоді.

ДАЛІ СУКА ТІ ПУБЛІКАЦІЇ(МОНЕТАРНИЙ РЕЖИМ ТАРГЕТУВАННЯ ІНФЛЯЦІЇ ТА ЙОГО ЕФЕКТИВНІСТЬ)

Дві основні ознаки таргетування інфляції

– орієнтація на певний рівень або діапазон річного рівня інфляції;

– визначення цільового показника «очікуваної» інфляції.

ПУБЛІКАЦІЇ

Звіт міжнародного валютного фонду(про режими валютного курсу) в неї то типу 23 сторінка
Як бачимо досить популярне таргетування,але бачимо що таргетування іфляції популярне,проте
використання валютного курсу як проміжної цілі монетарної політики за абсолютними даними
перевищує таргетування іфляції,і на третій позиції таргетування грошових агрегатів

Є 14 країн які абсолютно відмовились від користування нац валтою,а мають іноземнк(ото там де євро
андора,косово….)

Режим валютного комітету для долара використовують Гон конг….

Там ще далі є та таблиця

Вільне плавання використовують країни єврозони,сша,австралія,канада….

Звичаййний плаваючий 35 країн

66 країн плаваючий валютний курс

Трилема монетрної політики(відео на ютубі «неможлива трійця» і «impossible trinity

А суть полягає в тому що цб не може одночасно досягти трьох цілей:плаваючого валютного

курсу,вільного руху капіталу і незалежної монетраної політики,щось страждає

Останні 10 років цб країн,що розиваються намагаются реалізовувати свою політику не на вершинах

цього трикутника,а намагаються в проміжках(не вільно плаваючий,а керовано плаваючий)

Про китай ще публікація

Традиційні і нетрадиційні інструменти монетарної політики

Традиційна монетарна політика, що полягає у зміні проц ставок ↓

Традиційна чи конвенційна монетарна політика передбачає те, що ЦБки впливають на

короткострокову проц ставку для того, щоб цілей макроекономічної політики.

Ця політика зміни проц ставок впливає на інші проц ставки в економіці, зокрема проц ставки за
іпотекою, за кредитами для бізнесу, за депозитами для фізичних осіб.. відповідно зміни у цих проц
ставках впливають на вартість запозичень для бізнесу і відповідно дохід від заощаджень для
домогосподарств, крім того, ще впливають на динаміку вал курсу і на певних фін активів. Через ці
зміни відбувається вплив на рішення фірм щодо інвестицій, рішення домогосподарств щодо
споживання і це все через механізм сукупного попиту впливає на обсяг виробництва і рівень
зайнятості. Фактично через зміну проц ставок традиційна монетарна політика допомагає ЦБку
досягти його макроекономічних цілей в контексті сукупного попиту, зайнятості та інфляції.
Підвищення проц ставок уповільнює зростання сукупного попиту та зайнятості і чинить тиск на
інфляцію. А на противагу зниження проц ставок, стимулює зростання сукупного попиту і зайнятості і
також чинить висхідний вплив на інфляцію.

Нетрадиційна монетарна політика

Інструменти:

1. Управління очікуваннями економічних суб’єктів (forward guidance)

2. Придбання активів (assets purchases)
3. Інструменти довгострокового фінансування чи кредитування (term funding facilities)
4. Зміни в операціях на відкритому ринку (adjustments to market operations)
5. Від’ємні проц ставки (negative interest rates)

Всі ці перелічені інструменти за винятком (Від’ємні проц ставки (negative interest rates)) завжди були у
портфелі ЦБків і ЦБки їх до певної міри використовували в минулому, зокрема, щоб підтримати
функціонування фін ринків.

Нетрадиційним в останні роки було те, що саме ці інструменти монетарної політики стали основними
задля досягнення макроекономічних цілей, що виставляє ЦБ.

Кілька слів про Управління очікуваннями економічних суб’єктів (forward guidance)

Цб комунікує з суспільством і з ек субектами фірмами і господарствами, фіз особами і учасниками фін

ринку про свої наміри і цілі щодо монетарної політики. Він інормує учасників фін ринку про майб
зміни у проц ставках, про можл інші чинники мон політикии. Можна орієнт на певн період часу і
може зал від поточн стану екноміки.

Кілька слів про Придбання активів (assets purchases)

Придбання активів передбачає пряму купівлю фін активів ЦБом у прив власників і фактично ЦБ
виплачує за ці активи гроші, таким чином генеруючи резерви ЦБку, деколи це називають
друкуванням грошей але фактично ЦБ не друкує готівкових грошей, оплачуючи придбання таких
активів. Відбув розширення грош маси.

Купівля активів давно є характерною рисою операцій центрального банку (і колись була основним
інструментом впливу на політичну процентну ставку). Однак після GFC і особливо під час COVID-19
купівля активів використовувалася більш широко, що призвело до значного розширення балансів
центрального банку. Крім того, у рамках своїх програм купівлі активів деякі центральні банки
купували широкий спектр активів (тоді як у минулому вони купували лише державні (суверенні)
облігації), хоча основним типом активів залишалися державні облігації.

Після кризи 2007-9 років і пандемії ковіду ЦБки активно купували і інші види активів.
Як правило, коли центральний банк купує активи, він може або встановити ціль щодо кількості
активів, яку він придбає (за будь-якою ціною), або ціль щодо ціни активу (купівля будь-якої кількості
активів дозволить досягти цієї ціни); для облігації відповідною ціною є процентна ставка. Цільова
кількість для купівлі активів також відома як кількісне пом’якшення (QE - quantitative easing).

Відкри́та еконо́міка — економіка країни, що пов'язана з іншими країнами інтенсивним рухом товарів
і капіталів, тобто економіка, яка експортує та імпортує товари та послуги. Для закритої економіки
характерна відсутність зовнішньоекономічних зв'язків (йдеться про співвідношення торговельного
балансу до ВВП країни).

Цей показник має назву експортна/імпортна (зовнішньоторгівельна) квота

У відкритих країнах частка суми експорту та імпорту є порівняно високою. Відкрита країна є
вразливою до коливань зовнішньої кон’юнктури ринку.

Однією з визначальних рис в малої відкритої економіки полягає в тому, що домогосподарства та

фірми в цих країнах можуть позичати та розміщувати кошти за процентною ставкою, яка визначається
міжнародними ринками наперед. Такі країни працюють з ціною грошей чи проц ставкою що є
наперед визначеною проц ставкою на міжн фін ринках . є наст малими, що не можуть впл на проц
ставку за своїм боргом. Особливістю малих відкритих економік є те, що їхній облгяг вир є доволі
волатильним в порівнянні з великою відкритою економікою і до того ж споживчі видатки
демонструють вищий рівень волатильності ніж ВВП. Крім того в малі відкриті економіки ми можемо
класифікувати на 2 групи:

1. Розвинені малі відкриті економіки

2. Ті, що розвиваються
developing and developed

особливістю мали розв відкр економік, є те, що вони дуже рідко оголошували дефолт за своїм зовн
боргом чи за своїм міжн боргом, а ті що тільки розвиваються, робили це набагато частіше.

Проц ставка за якою країна може залучати фін рес на міжн ринку має 2 складники:

1) компонент властивий країні (зал від її особистихек політичних кліматичних і тд характеристик, уряд
впливаючи на рішення фіз осіб і фірм щодо заощаджень може певною мірою впливати на цей
компонент проц ставки за боргом)

2) міжн компонент (визн на міжн фін ринку і результатом спільних рішень щодо залучення і
розміщення коштів глобальних учасників міжн ринку боргових інструментів: БНК, банки індив
інвестори, хєедж і пенсійні фонди).

Країна з малою відкритою економікою у фінансовому аспекті є ціноотримувачем з точки зору проц
ставки за своїм боргом. Якщо ми подивимося на криву попиту на борг цієї країни, то вона є
горизонтальною. Це означає, що мала відкрита економіка може емітувати таку велику кількість
боргових зобов’язань, як забажає доти доки учасники міжн боргового ринку готові купувати за
заданої проц ставки цей борг.
15:30

Крив попиту на борг малої відкритої економіки є горизонтальною. Крива пропозиції боргу є спадною,
це означає що за кожен додатковий долар позичений у світу, ця країна має сплачувати більшу
процентну ставку. В цьому випадку процентна ставка за борговими зобовязаннями встановлюється
при перетині попиту і пропозиції (3% річних) Це є миттєвий знімок боргового ринку і можуть
відбуватись зміни у попиті чи пропозиції

Для малої відкритої економіки коливання попиту на її суверенні облігації до певної міри н езалежить
від основних макроекономічних показників (таких як стан в-ва, продуктивність праці) бо попит на
суверенні облігації залежить від оцінки міжнародними інвесторами стану не лише цієї малої відкритої
економіки, але й загалом ринку міжнародних запозичень (глобального)

Для того щоб оцінити вартість запозичень для країн, що розвиваються, Morgan запропонував індекс
(EMBI – Emerging Markets Bond Index) і він фактично показує премію виражену в процентах, яку
країни що розвиваються мають сплачувати порівняно із процентною ставкою, за якою залучають
кошти розвинені країни (США).
Графік для Еквадору впродовж 2008 року ця премія сягнула понад 40% порівняно із вартістю
залучення короткострокових ресурсів для США. Були піки і для Бразиції, і для Мексики.

Цей індекс дає змогу оцінити наскільки є вищими (тобто премія) для країн що розвиваються
порівняно із розвиненими економіками. Базовою для порівняння є процентна ставка США (за
короткостроковими векселями)

Зміни у попиті малих економік залежать не від поточної ситуації, а від загальної оцінки
міжнародними інвесторами

Для великих економік (Таких як Японія чи США) процентні ставки визначаються на їхньому вн ринку

Проценті ставки залежать від основних макроекономічних показників (повязаних з продуктивністю

праці, ведення господарств і розвитком технологій. Крива попиту на боргові інструменти країн
переміщується якщо змінюються ці показники внутрішнього ринку

Ще одна особливість великих економік – експорт і імпорт мають порівняно невисоку частку у ВВП і
тому ці країни не є дуже вразливі до зовнішньої кон’юнктури на їхні товари.

Хоча малі відкриті економіки не можуть впливати на свою процентну ставку, проте на ринку облігацій
в них є певні відмінності. Ці відмінності повязані з тим, що ці відкриті економіки поділяються на
розвинені і ті що розвиваються. ПОЧИТАТИ ДАЛІ САМИМ

Вартість дефолту

Те що країна може оголосити дефолт теоретично, на практиці означає, що для малої відкритої
економіки крива попиту на її суверенні боргові зобовязання стає не горизонтальною, а висхідною

А оцей вертикальний шматок означає , що за високого рівня запозичень виникне така ситуація. Що
подальша емісія боргу буде неможливою, бо ціна буде занадто високою.

Щодо інших особливостей почитати і НА ЗАПИТАННЯ ВІДПОВІСТИ (в тг скинула)

Знаряддя монетарної політики ФРС

Офіційні сайти ФРС

Фактично мова йде про те, що завдання ФРС є впровадження монетарної політики задля досягання
максимальної зайнятості, помірних цін і помірних довгострокових процентних ставок. Про помірність
процент. Ставок окремо не згадують, але говорять про те, що ФРС має подвійний мандат, тобто хоче
досягти і повної зайнятості і стабільного рівня цін

Стабільний рівень цін означає, що ціллю монетарної політики ФРС є інфляція стабільна (2% за рік)

Структура ФРС – важливу роль відіграє FOMC (Federal Open Market Committee ) – комітет з операцій
на відкритому ринку . Т2ам приймаються рішення щодо монетарної політики

Як працює монетарна політика у ФРС:

Трансмісійний механізм

Federal funds rate – не перекладається пхпхпх

Канали трансмісії: зміна проц ставок, зміна активів, зміна валютних курсів і очікування
домогосподарств і фірм

Наслідки: вплив на сукупний попит (або прискорення або уповільнення зростання попиту, який потім
впливає на ціни і зайнятість)

Цільовий рівень проц ставки за федеральними фондами –

funds rate –
Визначається на термін: процентна ставка овернайт (на 1 день) Фактично FOMS може впливати на цю
проценту ставку змінюючи процентну ставку яку виплачує ФРС за залишками на рахунках банків у
федеральній с-мі. Комерційний банк не схильний розміщувати свої тимчасово вільні кошти у іншому
банку за проц ставки яка є менша ніж та, яку він може заробити розмістивши кошти у ФРС. Якщо він ж
хоч езалучити кошти, в нього є нестача, то він не охочий буде сплачувати іншому комерційному банку
вищу проц. Ставку ніж у ФРС,

І оцю funds rate ФРС встановлює як цільовий діапазон з інтервалом 0,25% і таким цином він коригує

Target funds rate -цільова

Effective funds rate – фактична, яку використ.

Ця ставка чинить вплив на інші процентні ставки : і за іпотекою, і за споживчими кредитами і за

кредитами для бізнесу , за суверенними облігаціями США і тд

Конкретні інструменти які використовує Федеральна резервна система(monetary policy)

 Open Market Operations

 Discount Window and Discount Rate
 Reserve Requirements
 Interest on Reserve Balances
 Overnight Reverse Repurchase Agreement Facility
 Term Deposit Facility
 Contral Bank Liquidity Swaps
 Foreign and International Monetary Authorities (FIMA) Repo Facility
 Standing Overnight Repurchase Agreement Facility
 Expired Policy Tools

Дисконтне вікно і ставка дисконту(фрс може надавати позики через дисконтне вікно і надання цих
позик відіграє велику роль у підтримці ліквідності і стабільності монетраної політики,тут фбр є
кредитором останньої надії)

Резервні вимоги зараз знижені до нуля

Standing overnight repurchase agreement(repo) facility(дає змогу отримувати комерційним банках від
фрс на короткостроковий період,в 2021 фбр оголосила про відкритий інструмент угоди репо,цей
інструмент виконує функцію підтримання ліквідносіт на ринку грошей для згладжування коливань)
Overnight repo-фрс купує цінний папір у контрагента і одночасно укладає угоду про продаж цього
цінного паперу контрагенту настпуного дня,різниця між покупною і проданою ціною формує
процентну ставку яку отримує фрс за цією угодою

Overnight reserve repurchase agreement facility(для того щоб контролювати ставку і утримувати її в
цільовому рівні)якщо фрс здійснює обернене репо то воно продає цінний папір комерційним банкам
і одночасно укладає угоду про його купівлю на наступний день, результатом є скорочення залишків
на резервних рахунках

Term deposit facility(для того щоб фрс могла керувати залишками на резервних рахунках у депозитних
корпорацій, в цьому випадку кошти що розміщені на тих строкових депозитах фактично вилучаються
із резервних рахунків і зменшують величину тих резервів

Central bank liquidity swaps(важливі для підтримки ліквідності

Своп угода-обмін грошовими потоками між двома учасниками .валютний своп-грошовий обмін
потоками в різних валютах із майбутнім обміном цих грошових потоків

Фрс надає певну суму у доларах на рахунок англії,а англія надає фрс у фунтах і через рік англія віддає
в доларах.яка вигода? для англії валюта міжнародних розрахунків є долар сша і центральний банк
має змогу використати цю валюту у випадку додаткового попиту свої економічних суб’єктів на долари

Це для Доступу центральних банків провідних країн світу для доларової ліквідності

Foreign and International Monetary Authorities (FIMA) Repo Facility

Федеральна резервна система (ФРС) запровадила інструмент угод Репо для міжнародних фінансових
організацій і для закордонних банківських інституцій. Це знову ж таки інструмент підтримання
тимчасової доларової ліквідності. Якщо здійснюється угода Репо, то чи міжнародна фінансова
організація чи якийсь із ЦБ може отримати тимчасову короткострокову доларову ліквідність
продавши цінні папери (мова йде про суверенні облігації США) із подальшим викупом цих цінних
паперів.

Foreign and International Monetary Authorities власники таких рахунків (мова йде про ЦБ та
міжнародні фінансові організації) можуть тимчасово обміняти свої цінні папери на долари США і
потім провести зворотній викуп цих цінних паперів, тобто це є додаткове джерело доларової
ліквідності але вже для ЦБ інших країн і для міжнародних фінансових інституцій.

Правила грошово-кредитної
політики та правило Тейлора.

Правило Тейлора визначає

процентну ставку за
федеральними фондами. У своїй
статті 1993 року Джон Тейлор
проаналізував монетарну
політику федеральної резервної
системи від 77-92 рр. і записав
просте рівняння, яке пов’язує процентну ставку за федеральними фондами із трьома основними
показниками:

1. Довгострокова процентна ставка;

2. Відхилення поточної інфляції від цілі федеральної резервної системи;
3. Відхилення фактичного ВВП від природного рівня ВВП за умов повної зайнятості.

Фактично ця FFR за правилом Тейлора (буде сумою за квартал) сума довгострокової федеральної
процентної ставки, далі пt – це інфляція за 4 квартали, п* - цільовий рівень інфляції, який встановлює
ЦБ, уп-уtп – це різниця між фактичним ВВП та потенційним ВВП.

Тейлор встановив величину довгострокової процентної ставки на рівні 2%. І припустив, що цільовим
рівнем інфляції для федеральної резервної системи було 2%. Можемо побачити, якщо фактична
інфляція = 2% річних, а фактичний ВВП відповідає природному чи ВВП за повної зайнятості, тоді за
формулою Тейлора FFR (процентна ставка за федеральними фондами) має становити 4%. Якщо
інфляція зростає більше ніж 2%, то відповідно до цього рівняння FFR (процентна ставка) має
збільшитися в 1,5 рази, порівняно зі зростанням інфляції. Якщо економіка перегрівається і фактичний
ВВП перевищує природний рівень, то це рівняння передбачає підвищення процентної ставки за
федеральними фондами у 0,5 рази відповідно до процентної різниці між фактичним ВВП і природним
ВВП.

Рівняння Тейлора дає змогу прогнозувати процентну політику федеральної резервної системи.

Якщо рівень інфляції зростає, то відповідно до правила Тейлора, має відбутися зростання процентної
ставки за федеральними фондами і якщо зменшується інфляція або ж економіка функціонує в умовах
неповної зайнятості, то в цьому випадку буде зниження процентної ставки.

Правило Тейлора і бульбашка

активів

Дехто вважає, що федеральна резервна система винна (частково) у кризі на ринку нерухомості США в
2007 – 2008 рр. ці особи стверджують, що процентні ставки були надто низькими у проміжку після
бульбашки дотком і власне ці низькі процентні ставки спричинили зростання ринку нерухомості і
потім його обвал у 2008 р.
Критики федеральної резервної системи вважають, що низькі процентні ставки спричинили
зростання активів і ці процентні ставки треба було підвищити, щоб збалансувати рівень інфляції і
обсяг виробництва. І якби ЦБ на початку 2000 керувався правилом Тейлора за яким FFR мав би бути
набагато вищим, булька на ринку нерухомості могла б бути меншою і відповідно менша кількість
домогосподарств у США постраждали б від кризи на ринку нерухомості і напевно, ще менша кількість
економічних суб’єктів постраждала б від економічної рецесії.

What Was the Dotcom Bubble?

´ The dotcom bubble was a rapid rise in U.S. technology stock equity valuations fueled by
investments in Internet-based companies during the bull market in the late 1990s. The value of
equity markets grew exponentially during this period, with the technology-dominated Nasdaq
index rising from under 1,000 to more than 5,000 between the years 1995 and 2000. Things started
to change in 2000, and the bubble burst between 2001 and 2002 with equities entering a bear
market.
´
´ ´ Бульбашка доткомів — це швидке зростання вартості американських акцій технологічного
капіталу, викликане інвестиціями в інтернет-компанії під час зростання ринку наприкінці
1990-х років. Вартість фондових ринків у цей період зросла в геометричній прогресії, а індекс
Nasdaq, де домінували технології, піднявся з рівня нижче 1000 до понад 5000 між 1995 і 2000
роками. Ситуація почала змінюватися в 2000 році, і бульбашка лопнула між 2001 і 2002
роками з акціями вихід на ведмежий ринок.

Bear market (ринок ведмедів) – ціни на актив знижуються.

Bull market (ринок биків) – ціни на активи зростають.

Монетарна політика європейського ЦБ.

Європейський ЦБ декларує, що основна мета його діяльності – це цінова стабільність.

Рішення, які ухвалює ЄЦБ кожні 6 тижнів визначають, як потрібно досягти цінової стабільності, яка теж
визначається як 2% річних.

ЄЦБ встановлює 3 основні процентні ставки:

1. Процентна ставка за операціями рефінансування (комерційні банки можуть позичити під

заставу кошти у ЄЦБ на тижневій основі за визначеними процентними ставками);
2. Процентна ставка за депозитами, які комерційні банки можуть використовувати, щоб
розмістити свої депозити у ЄЦБ овернайт і відповідно процеентна ставка ЄЦБ за депозитами є
нижчою ніж процентна ставка за операціями рефінансування
3. Процентна ставка за кредитом овернайт, для комерційних банків за визначеним рівнем, який
перевищує процентну ставку рефінансування.

Процентна ставка за депозитами, які приймає ЄЦБ і процентна ставка за marginal lending facilities
визначають відповідно нижню межу (підлогу) і верхню межу (стелю) для процентних ставок
 овернайт, за якими комерційні банки здійснюють операції на грошовому ринку одне з одним.

Інші інструменти монетарної політики.

Після глобальної рецесії ЄЦБ як і інші ЦБ розвинених країн розширив коло інструментів, зокрема
до цього кола інструментів було додано:

1. Кредити для комерційних банків забезпечені заставою за фіксованими процентними

ставками
2. Запровадження від’ємних процентних ставок, які заохочували комерційні банки надавати
кредити за низькими процентними ставками
3. Запровадження довгострокових кредитів банкам за привабливими процентними ставками
але за умови, що банки перекредитовуватимуть цими коштами фірми і фізичних осіб (targeted
long-term refinancing operations - TLTROs)
4. Операції з викупом корпоративних активів і суверенних фінансових активів
5. Управління очікуваннями економічних суб’єктів.

Передавальним механізм монетарної політики – це процес за допомогою якого рішення у сфері

монетарної політики впливають на нац економіку загалом і рівень цін зокрема.
Особливістю трансмісійного механізму чи передавального механізму є те, що він передбачає
існування часових лагів, що є тривалими, мінливими і невизначеними. Тому досить складно
передбачити вплив заходів монетарної політики на економіку і рівень цін.

https://www.ecb.europa.eu/mopo/intro/transmission/html/index.en.html (посилання на те, що вона

показує)

На схемі показано, як впл заходи монетарної політики на різні макроекономічні показники і ці

канали впливу

Отже, проц ставки, що встановлює ЦБ впливають на канал очікування економічних суб’єктів і чинять
безпосередній вплив на проц ставки на грошовому ринку. Це впливає на вал курс, на проц ставки
банків за кредитами, на ціни активів, на кількість грошей і на кредитування. Оце все впл на попит і
пропозицію на товарному ринку і на ринку праці і відповідно далі через механізм сукупного попиту і
сукупної пропозиції чинить вплив на внутрішні ціни і так само через валютний курс імпортні ціни
впливають на механізм ціноутворення на ринку праці, на ЗП і рівень цін на окремі товари і це знову
чинить вплив на внутрішні ціни.

Часові лаги: довгі і мінливі. Їх важко точно визначити

Зміна офіційних процентних ставок

Центральний банк і зокрема ЄЦБ може чітко визначати ті проц ставки за якими він здійснює операції з
комерційними банками, надає кошти банківській системі та стягує відсотки. Враховуючи свою
монопольну владу над емісією грошей, центральний банк може повністю визначати цю процентну
ставку.

Впливає на банки та процентні ставки грошового ринку

Зміна офіційних процентних ставок безпосередньо впливає на процентні ставки грошового ринку
прямо та, опосередковано, на кредитні та депозитні ставки, які встановлюються банками для своїх
клієнтів, бо змінюється вартість залучення коштів для банків і розміщення з операціями з ЦБ.

Канал очікування

Очікування майбутніх офіційних змін процентної ставки впливають на середньо- та довгострокові

процентні ставки. Зокрема, довгострокові процентні ставки частково залежать від очікувань ринку
щодо майбутнього курсу короткострокових ставок. Фактично через цей канал очікувань (форвард
гайденс) ЦБ може впливати на довгий кінець кривої проц ставок.

Грошово-кредитна політика також може керувати очікуваннями економічних суб’єктів щодо

майбутньої інфляції і таким чином впливати на розвиток динаміку поточних цін. Центральний банк із
високим ступенем довіри, то він може здійснювати прив’язку очікувань економічних суб’єктів до
цінової стабільності цін. У цьому випадку суб'єктам господарювання не потрібно підвищувати свої
ціни через страх вищої інфляції або знижувати їх через страх дефляції.

Канал цін активів

Вплив на умови фінансування в економіці та на ринкові очікування, викликані діями монетарної

політики, може призвести до коригування цін на фінансові активи (наприклад, цін на фондовому
ринку(акції)) та обмінного (валютного) курсу. Зміни обмінного курсу можуть безпосередньо впливати
на інфляцію прямо, оскільки імпортні товари і послуги безпосередньо використовуються в
споживанні, але вони також можуть діяти через інші канали. Ми їх враховуємо при обчисленні ІСЦ.

Відмінність ВВП дефлятора від ІСЦ, є те, що ВВП дефлятор обчислюється для внутрішнього кошика
товарів і послуг, в той час як до ІСЦ належать товари вироблені в країні і поза її межами. Відповідно
зміна монетарної політики впливає на динаміку валютного курсу. Валютний курс впливає на
внутрішні ціни імпортних товарів і це впливає на рівень інфляції загалом.

Впливає на рішення щодо заощаджень та інвестицій що ухвалюють домогосподарства і фірми

За інших однакових умов зміни процентних ставок впливають на заощадження та інвестиційні

рішення домогосподарств і фірм. Наприклад, за інших рівних умов вищі процентні ставки роблять
менш привабливим брати кредити для фінансування споживання чи інвестицій.

Крім того, на споживання та інвестиції також залежить від цін на активи через канал майна і канал
вартості застави. Наприклад, коли ціни на акції зростають, домогосподарства, що володіють акціями,
стають заможнішими та можуть вирішити збільшити своє споживання. І навпаки, коли ціни на акції
падають, домогосподарства можуть зменшити споживання.

Ціни на активи також можуть впливати на сукупний попит через вартість застави, яка дозволяє
позичальникам отримувати більше кредитів та/або зменшувати премію за ризик, яку вимагають
кредитори/банки.

Впливає на пропозицію кредитних коштів

Наприклад, вищі процентні ставки збільшують ризик того, що позичальники не зможуть повернути
свої кредити (ризик платоспроможності), а для позичальників (ризик повернення їхніх кредитів).
Банки можуть скоротити обсяг кредитних ресурсів, які вони позичають домогосподарствам і
компаніям. Це також може зменшити споживання та інвестиції домогосподарств і компаній
відповідно.

Призводить до зміни сукупного попиту і цін

Зміни у споживанні та інвестиціях змінять рівень внутрішнього попиту на товари та послуги відносно
внутрішньої пропозиції. Коли попит перевищує пропозицію, ймовірно, виникне тиск на підвищення
цін. Крім того, зміни в сукупному попиті можуть призвести до більш жорстких або послаблених умов
на ринках праці та проміжних товарів. Це, у свою чергу, може вплинути на встановлення цін і
заробітної плати на відповідному ринку.

Впливає на пропозицію банківських кредитів (граничні витрати комерційних банків на отримання

зовнішнього фінансування)

Зміни політичних ставок можуть по-різному впливати на граничні витрати банків на отримання
зовнішнього фінансування, залежно від рівня власних ресурсів банку або банківського капіталу. Цей
канал особливо актуальний у важкі часи, такі як фінансова криза, коли капітал дефіцитніший і банкам
важче залучати капітал.

На додаток до традиційного каналу банківського кредитування, який зосереджується на кількості

наданих позик, може існувати канал прийняття ризику, коли стимули банків нести ризик, пов’язаний з
наданням позик, можуть існувати. Вважається, що канал прийняття ризику працює в основному через
два механізми. По-перше, низькі процентні ставки підвищують вартість активів і застави. Це, у
поєднанні з вірою в те, що зростання вартості активів є стійким, змушує як позичальників, так і банки
приймати більші ризики. По-друге, низькі процентні ставки роблять більш ризиковані активи більш
привабливими, оскільки агенти шукають вищих прибутків. У випадку банків ці два ефекти зазвичай
перетворюються на пом’якшення кредитних стандартів, що може призвести до надмірного
збільшення пропозиції кредитів.