Львівський національний університет імені Івана Франка

Економічний факультет
Кафедра банківського і страхового бізнесу

Навчальна дисципліна
“МІЖНАРОДНИЙ
БАНКІВСЬКИЙ БІЗНЕС”

ТЕМА 2. МІЖНАРОДНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

БАНКІВСЬКОГО БІЗНЕСУ

Лектор: д.е.н. Владичин Уляна Володимирівна,

професор кафедри банківського і страхового бізнесу
 ЗМІСТ ТЕМИ:
Дисципліна “Міжнародний банківський бізнес”
Тема 2. Міжнародне регулювання банківського бізнесу

1. Наднаціональні органи регулювання

банківництва.
2. Регулювання банківництва Базельським
комітетом з банківського регулювання і
нагляду.
3. Правове регулювання міжнародного
банківського бізнесу: досвід країн Євросоюзу.
 Об’єкти і суб’єкти міжнародного та національного
інституційного регулювання банківництва в Україні

Світовий банк Банки державним Верховна Рада України

капіталом
Дисципліна “Міжнародний банківський бізнес”
Тема 2. Міжнародне регулювання банківського бізнесу

МВФ
Банки приватним Президент України
Європейський
капіталом
центральний
банк Кабінет Міністрів України
Банки зі 100 %
СОТ
іноземним
капіталом Міністерства
FATF
Банки з частковою
Банк участю іноземного Національний банк
Міжнародних капіталу України
Розрахунків
Філії іноземних
Базельський банків Інші центральні органи
комітет виконавчої влади
Представництва
іноземних банків
Материнські
структури Інші органи регулювання
банків
Іноземне банківництво Національне
Міжнародне у структурі банківської (державне) інституційне
інституційне системи України регулювання
регулювання
3
 У 1944 р. було створено Світовий банк (СБ) як Міжнародний
банк реконструкції та розвитку (МБРР). Термін “світовий
банк” у 1975 р. став офіційним коротким найменуванням
МБРР і Міжнародної асоціації розвитку (МАР).

Група Світового банку – це сукупність багатосторонніх

Дисципліна “Міжнародний банківський бізнес”
Тема 2. Міжнародне регулювання банківського бізнесу

організацій розвитку, які належать і підзвітні урядам країн –

членів організацій.

До складу Групи Світового банку входять 5 різних

організацій:
1. Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) –
1944 р.
2. Міжнародна асоціація розвитку (МАР) – 1960 р.
3. Міжнародна фінансова корпорація (МФК) – 1956 р.
4. Міжнародний центр врегулювання інвестиційних спорів
(МЦВІС) – 1966 р.
5. Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій
(БАГІ) – 1988 р.

4
 ГРУПА СВІТОВОГО БАНКУ
Рада керуючих Рада виконавчих директорів
МБРР По одному керуючому Голова Ради – Президент Групи Світового
(губернатору) з кожної банку
МАР крани-члена, як
правило, в особі 24 виконавчі директори
державного службовця 5 директорів – по одному від п’яти найбільших
МФК у ранзі міністра акціонерів – США (17,07 %), Японія (7,09 %),
Німеччина (5,48 %), Франція (5,26 %), Велика Британія
(5,26 %)
Рада керуючих 1 директор – від Китаю
БАГІ 1 директор – від Росії
1 директор – від Саудівської Аравії
Адміністративна Решта директорів – обирають по одному від групи
МЦВІС рада країн, відповідно до здійсненого самими країнами-
членами групування

4 директори-розпорядники (один з них є виконавчим віце-президентом МФК)

2 перших віце-президента

23 віце-президента

Очолюють шість регіональних відділень: Очолюють шість мереж:

Африка Екологічного та соціального розвитку
Східна Азія і Тихоокеанський регіон Розвитку фінансового сектору
Розвитку людських ресурсів
Південна Азія Інфраструктури
Європа і Центральна Азія Зниження рівня бідності й економічного
Латинська Америка і Карибський басейн менеджменту
Ближній Схід і Північна Африка Розвитку приватного сектору

1 віце-президент очолює Департамент зовнішніх зв’язків, комунікацій та у справах ООН у штаб квартирі СБ у Вашингтоні

1 віце-президент керує Департаментом зовнішніх зв’язків у Європі та базується у Парижі

1 віце-президент є головою Департаменту зовнішніх зв’язків і спеціальним представником у Токіо

5
 У різні роки діяльності пост Президента
Світового банку займали:
1) червень 1946 р. – вересень 1946 р. – Юджин Мейер (власник газети “Washington Post” і
голова відомого американського банківського дому);
2) 1946 р. – 1949 р. – Джон МакКлой (відомий американський юрист);
Дисципліна “Міжнародний банківський бізнес”
Тема 2. Міжнародне регулювання банківського бізнесу

3) 1949 р. – 1963 р. – Юджин Блек (колишній віце-президент “Chase Manhattan Bank”);

4) 1963 р. – 1968 р. – Джордж Вудз (колишній голова “First Boston Corp.”);
5) 1968 р. – 1 981 p. – Роберт Макнамара (колишній міністр оборони США);
6) 1981 р. – 1986 р. – Алден Клаузен (колишній Президент “Bank of America”);
7) 1986 р. – 1991 p. – Барбер Конейбл (колишній член Конгресу США);
8) 1991 р. – 1995 р. – Льюіс Т. Престон (екс-президент і голова ради директ. “J.P.Morgan & Co.”);
9) 1995 р. – 2005 р. – Джеймс Вульфенсон (займав керівні посади в провідних банківських
корпораціях у Лондоні, Нью-Йорку та Австралії та керував власною інвестиційною фірмою
“James D.Wolfensohn Inc.”);
10) кінець березня 2005 p. – липень 2007 р. – Пол Вулфовіц (американський політик, колишній
заступник міністра оборони США);
11) липень 2007 р. – липень 2012 р. – Роберт Зеллік (американський банкір німецького
походження, акціонер та менеджер банку “Goldman Sachs”);
12) липень 2012 р. – лютий 2019 р. – Джим Йонг Кім (американський лікар корейського
походження, 17-й президент Дартмутського коледжу);
13) квітень 2019 – лютий 2023 – Девід Малпаcс (американський економіст,
заступник міністра фінансів з міжнародних справ з 2017 р.);
14) з 2 червня 2023 – дотепер – Аджай Банга (американський бізнесмен
індійського походження, колишній віце-президент General Atlantic, до цього
президент та головний виконавчий директор Mastercard протягом 11 років).
З 1 лютого до 9 квітня 2019 р. в.о. Президента СБ була Крісталіна Георгієва
(головний виконавчий директор СБ, болгарський економіст і політик) 6
 Порядок та умови членства країн у
Світовому банку
Дисципліна “Міжнародний банківський бізнес”
Тема 2. Міжнародне регулювання банківського бізнесу

1
Міжнародний
валютний 2
Країни
фонд

Міжнародна асоціація 3
розвитку
Ukraine, May 27, 2004

Міжнародна фінансова
Світовий
корпорація
Ukraine, Oct 18, 1993
банк
Багатостороннє агентство з
(МБРР)
гарантування інвестицій Ukraine, Sep 3, 1992
Ukraine, Jul 19, 1994

МЦВІС Члени СБ:

Ukraine, Jul 7, 2000
189 держав
(станом на 2023 р.)
7
 Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) –
створено у 1944 р.
Головна мета діяльності МБРР – надання допомоги країнам з середнім рівнем доходів.
МБРР кредитує проекти економічного розвитку. МБРР — найбільший кредитор проектів розвитку в
країнах, що розвиваються із середнім рівнем доходів на душу населення. Надає довгострокові кредити
та гарантії під довгострокові кредити інших банків.
Дисципліна “Міжнародний банківський бізнес”
Тема 2. Міжнародне регулювання банківського бізнесу

Всі кредити банку надаються під гарантії урядів країн-членів. Кредити виділяються під процентну ставку,
що змінюється кожні 6 місяців. Кредити надаються, як правило, на 15-20 років з відстрочкою платежів за
основною сумою кредиту від 3 до 5 років.

Найбільша частина кредитів МБРР направляється в галузі інфраструктури: енергетику, транспорт, зв'язок.
Із середини 80-х рр. ХХ ст. МБРР збільшив частку кредитів, що направляються у сільське господарство,
охорону здоров'я. У промисловість направляється менше 15 % кредитів банку. Банк також надає
структурні кредити для регулювання структури економіки, оздоровлення платіжного балансу.

Міжнародна асоціація розвитку (МАР) – створена у 1960 р.

Діяльність МАР спрямована, головним чином, на допомогу країнам, що розвиваються, через
заохочення розвитку приватного сектора, мобілізації внутрішніх і зовнішніх джерел капіталу.
Основні цілі МАР:
 сприяння економічному розвиткові країн-членів;
 підвищення продуктивності праці;
 зростання рівня життя в державах-членах, у першу чергу, таких, що розвиваються.

МАР надає безпроцентні кредити найбіднішим країнам. Кредити МАР мають 10-річний пільговий період
й погашаються протягом 35-40 років. Решті країн кредит надається за ставкою 5 % щорічних.
Іноді МАР і МБРР спільно кредитують один і той же об'єкт, якщо на нього необхідні великі кошти.
Кредити МАР надаються тільки урядам під їх гарантії. Кредити надаються в національній валюті держав.
8
 Міжнародна фінансова корпорація (МФК) – створена у 1956 р.
Головна мета МФК – сприяння економічному зростанню країн, що розвиваються, через
заохочення приватного підприємництва у виробничому секторі.
На відміну від МБРР для інвестування коштів МФК не вимагає урядових гарантій. Іншою відміною
рисою є те, що МФК не тільки надає кредити, але й здійснює інвестиції в акціонерний капітал
підприємств, що створюються, з наступним перепродажем акцій приватним інвесторам.
МФК надає країнам-членам також і технічну допомогу. В 1986 р. вона заснувала Консультативну службу з
іноземних інвестицій для надання допомоги урядам країн, що розвиваються, щодо ефективного
Дисципліна “Міжнародний банківський бізнес”
Тема 2. Міжнародне регулювання банківського бізнесу

використання інвестицій. Сфера консультування – капітали, технологія, менеджмент.

Міжнародний центр врегулювання інвестиційних спорів

(МЦВІС) – створений у 1966 р.
Головна мета – сприяти притоку іноземних капіталів шляхом створення умов для примирення
й урегулювання суперечок між урядами й іноземними інвесторами.
Центр виступає в ролі арбітра між інвестором й урядом країни в разі виникнення конфлікту. Процес
урегулювання інвестиційних спорів має дві форми: примирення й арбітраж. Примирення досягається в
тому випадку, якщо вдається переконати обидві сторони у можливості вирішити конфлікт узгоджено,
через взаємні поступки. Якщо ж примирення неможливе, то МЦВІС виносить аргументоване рішення
на користь однієї з сторін; така процедура має назву арбітражу.

Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАГІ) –

створене у 1988 р.
Основні цілі БАГІ:
 сприяння збільшенню притоку інвестицій в країни, що розвиваються, через надання гарантій,
включно страхування, за некомерційними ризиками;
 здійснення досліджень, збір і поширення інформації для сприяння інвестуванню;
 надання технічної допомоги країнам, проведення консультацій з інвестиційних питань.
БАГІ утворено, щоб забезпечити потенційних інвесторів до країн, що розвиваються, від некомерційних
ризиків (війни, соціальні вибухи, експропріація вкладеного капіталу, неможливість переказу прибутку
за кордон та ін.) і таким чином стимулювати туди потоки інвестицій.
Гарантії надають тільки інвесторам із країн-членів БАГІ. Строк гарантій – 15-20 років на прямі інвестиції,
на кредити – понад 3 роки. Основна вимога надання гарантій: інвестор повинен бути резидентом країни-
члена БАГІ; інвестицію ж можна призначати для будь-якої країни, навіть такої, що не входить до БАГІ. 9
 З лютого 2022 року, у співпраці з донорами з
розвитку Група Світового банку мобілізувала для
України понад 37,5 млрд дол. США фінансової
підтримки. Понад 23 млрд дол. США вже надійшли
до України (станом на 30 серпня 2023 року).
Дисципліна “Міжнародний банківський бізнес”
Тема 2. Міжнародне регулювання банківського бізнесу
Дисципліна “Міжнародний банківський бізнес”
Тема 2. Міжнародне регулювання банківського бізнесу
 Міжнародний валютний фонд (МВФ)
International Monetary Fond (IMF)
- міжурядова організація, призначена для регулювання валютно-кредитних
відносин між державами і надання фінансової допомоги країнам-членам
для ліквідації валютних ускладнень, викликаних порушеннями рівноваги
Дисципліна “Міжнародний банківський бізнес”
Тема 2. Міжнародне регулювання банківського бізнесу

платіжних балансів.
МВФ створений на Бреттон-Вудській конференції у 1944 р.,
розпочав свою діяльність у березні 1947 р.
Членами МВФ є 190 країн (станом на 2023 р.).
Правління Фонду розташоване у Вашингтоні,
а його відділення – у Парижі.
Капітал МВФ формує з внесків держав-членів відповідно до
визначеної для кожної держави квоти.
Величина квот залежить від рівня економічного розвитку країн
та їхньої ролі у світовій економіці, міжнародній торгівлі.
Голова МВФ з 1 жовтня 2019 р. Крісталіна Георгієва.
Спеціальні права запозичення (СПЗ), Special drawing rights (SDR) –
резервний та платіжний засіб, що емітується МВФ, створений у 1969
р. Існує лише у безготівковій формі у вигляді записів на банківських
рахунках. СПЗ є розрахунковою одиницею МВФ, вартість якої
прив’язана до кошика валют.
12
 Різні ролі квот:
ВКЛАД У РЕСУРСИ КІЛЬКІСТЬ ГОЛОСІВ
Квоти визначають максимальний розмір Квоти є головним чинником, який визначає
фінансових ресурсів, які держава-член кількість голосів при ухваленні рішень МВФ.
зобов’язана надати в МВФ Кількість голосів включає 1 голос на кожні
100 000 СПЗ (SDR) плюс кількість базових
Різні
Дисципліна “Міжнародний банківський бізнес”
Тема 2. Міжнародне регулювання банківського бізнесу

голосів (однакова для всіх країн-членів)

ролі
ДОСТУП ДО ФІНАНСУВАННЯ квот РОЗПОДІЛ СПЗ (SDR)
Максимальний обсяг фінансування, який
держава-член може отримати від МВФ у Квоти визначають частку держави-члена у
межах звичайного доступу, базується на його загальному розподілі СПЗ (SDR)
квоті

Ресурси МВФ для кредитування країн:

Сплата країнами-учасницями внесків у
рахунок квот, які також визначають їхні
права голосу
Ресурси для непільгового
кредитування у розмірі близько
Позики на багатосторонній та 1 трлн дол. США для підтримки
двостронній основі (слугують в якості держав-членів
другої і третьої лінії захисту в період
кризи)
Ресурси для пільгового
кредитування для полегшення
Створення окремих Трастових фондів на
основі внесків держав-учасниць боргового навантаження
держав з низькими доходами
13
 Організаційна структура МВФ
Міжнародний валютно- Об’єднаний комітет з
фінансовий комітет
Рада керуючих розвитку МВФ і СБ

Виконавча рада Незалежний відділ оцінки

Директор-
Відділ з Інвестиційний відділ Відділ з Управління
розпорядник Служба з
питань – План пенсійного питань внутрішньої
Заступники директора- управління
управління забезпечення бюджету і ревізії та
розпорядника ризиками
знаннями персоналу планування інспекцій

Територіальні департаменти Функціональні і спеціалізовані департаменти Допоміжні служби

Департамент країн Африки Департамент комунікацій Юридичний департамент Департамент з

Департамент Азійсько-
Тихоокеанського регіону
Департамент з бюджетних питань
Регіональне відділення для
Азії і басейна Тихого океану
Європейський департамент
Європейські відділення
Департамент країн Близького
Сходу і Центральної Азії
Департамент країн Західної
півкулі
корпоративних послуг і
Фінансовий департамент Департамент грошово- управління об’єктами
кредитних систем і ринків
капіталу
Департамент кадрів
Інститут професійного Департамент з питань
організаційного розвитку стратегії, політики й аналізу
Департамент
Африканський інститут для Представництво МВФ
інформаційних
підготовки кадрів при ООН
технологій
Об’єднаний віденський інститут Дослідницький
департамент Секретаріат
Близькосхідний центр з
економіки і фінансів (в Кувейті) Статистичний
департамент
Сінгапурський інститут для
підготовки кадрів
 Головні функції МВФ:
 нагляд за міжнародною валютно-фінансовою системою;
Економічний нагляд та  моніторинг економічної і фінансової політики держав-членів;
надання державам-  виділення можливих ризиків для стабільності економік;
членам рекомендацій  надання рекомендацій про необхідність коригувань
економічної політики.
Дисципліна “Міжнародний банківський бізнес”

надання кредитів державам-членам, які відчувають фактичні

Тема 2. Міжнародне регулювання банківського бізнесу


Надання фінансування чи потенційні проблеми платіжного балансу;
 допомога у відновленні міжнародних резервів, стабілізації
(кредитування) валюти, усуненні проблем та відновленні умов для стійкого
економічного зростання.
 співпраця щодо модернізації економічної політики та
Надання технічної допо- інститутів;
моги і підготовка кадрів  допомога у підготовці кадрів.

Види кредитування МВФ:

Надання кредитів з непільговими
процентними ставками
Домовленості про кредит «стенд-бай» (1952 рік)
Механізм розширеного кредитування (1974 рік)
Гнучка кредитна лінія (2009 рік)
Лінія превентивної підтримки і ліквідності (2011 рік)

Інструмент для пришвидшеного фінансування (2011 рік)

Надання кредитів країнам з Розширений кредитний механізм

низькими доходами на пільгових Механізм кредитів “стенд-бай”
умовах з низькими (інколи
нульовими) процентними ставками Механізм пришвидшеного кредитування
15
 Дисципліна “Міжнародний банківський бізнес”
Тема 2. Міжнародне регулювання банківського бізнесу
Фінансові програми для підтримки країн-членів МВФ

16
 Історія кредитних зобов’язань України з МВФ
станом на 31 серпня 2023 року (тис. СПЗ)
Дисципліна “Міжнародний банківський бізнес”
Тема 2. Міжнародне регулювання банківського бізнесу

https://www.imf.org/external/np/fin/tad/extarr2.aspx?memberkey1=993&date1Key=2023-08-31
 Етапи взаємодії України з МВФ:
1994-1995 роки
Україна отримала 498,7 млн СПЗ (763,1 млн дол. США) у рамках програми "Механізм фінансування
системних перетворень", яка була спрямована на підтримку пострадянських країн. При цьому
Україна прийняла і виконала більшість рекомендацій Фонду щодо посилення фінансової політики.

1995-1998 роки
У рамках трьохрічних програм "Stand by" Україна отримала 1,3 млрд СПЗ (1,9 млрд дол. США).
Головною метою цих кредитів було зміцнення курсу гривні, скорочення дефіциту бюджету. Однак,
третя програма була припинена в березні 1998 року, оскільки уряд України не виконав вимоги МВФ
щодо показника дефіциту бюджету і максимальних темпів зростання грошової бази.

1998-2002 роки
Україна стає учасницею "Розширеної програми фінансування", яка передбачає отримання кредитів
на 2,6 млрд дол. Але отримує лише 1,19 млрд СПЗ (1,59 млрд дол. США). Трирічний пакет реформ,
які забезпечували б виконання вимог МВФ, був прийнятий урядом, але не був виконаний до кінця.
А ще МВФ виявив недостовірність у звітах НБУ про стан золотовалютних резервів в 1996-1998 рр.
Але, незважаючи на те, що і цього разу виплати були припинені, 2001 р. Україна досягла мети,
поставленої МВФ.

2002-2008 роки
За цей період Україна не отримала жодного траншу від МВФ. Незважаючи на те, що рада
директорів МВФ затвердила програму "Попереджувальний stand by" на 12 місяців, за якою можна
було отримати 605 млн дол. Співпраця з МВФ полягала в технічній підтримці та консультаціях щодо
макроекономічних показників у зв'язку зі світовими прогнозами розвитку.
 Етапи взаємодії України з МВФ:
2008-2013 роки
Світова економічна криза б'є по і так нестабільному господарству України. Уряд подає заявку на участь у новій
програмі МВФ. І в листопаді 2008 р. рада директорів затверджує надання траншів, загальна сума яких становить
802% від квоти України в МВФ. За новою програмою "Stand by" Україна повинна була отримати 16,5 млрд дол.
Перший транш був негайно відправлений на поповнення золотовалютних фондів, частина другого і третій –
поповнили бюджет України. Однак він залишився дефіцитним на 2009 р. Це суперечило кредитним вимогам, і
виплати знову були перервані. У липні 2010 р. МВФ задіяв Україну в новій програмі, тим самим скасувавши всі
домовленості щодо попередньої. Нова програма передбачала отримання 15,1 млрд дол. на 2,5 року. Цього разу
уряд отримав два транші: 1,89 і 1,5 млрд дол. Більша частина коштів знову була перерахована безпосередньо на
підтримку держбюджету. І знову програма була перервана через невиконання кредитних умов.

2014-2017 роки
Після закінчення Євромайдану і приходу нового уряду МВФ погодився на включення України до чергової
програми "Stand by". Новий уряд погоджувався на старі кредитні умови: оздоровлення банківської системи,
газові реформи, зменшення витрат бюджету. До них додалися настійні поради щодо виправлення ситуації з
корупцією, покращення бізнес-клімату. Також обговорювалася земельна реформа, скасування мораторію на
продаж землі, підвищення комунальних платежів і пенсійного віку.
7 травня 2014 р. МВФ перерахував Україні 3 млрд дол. 4 вересня 2014 р. відбувся другий транш – 1,3 млрд дол.
Однак ще влітку стало ясно, що і цього разу впоратися з усіма реформами не вийде через масштабну економічну
кризу, що розгортається на тлі російської агресії на сході країни. Макроекономічні показники кредитних умов
були відкориговані. І вже 11 березня 2015 р., за запитом уряду, МВФ замінив програму "Stand by" на нову
програму розширеного фінансування. За 4 роки Україна повинна отримати 17,5 млрд дол. Перший транш
відбувся того ж місяця і становив 5 млрд дол. Другий транш (1,7 млрд дол.) з невеликою затримкою, але все ж
відбувся 4 серпня. Після цього МВФ взяло паузу. Наступна виплата відбулася тільки у вересні 2016 р. (1 млрд
дол.). У квітні 2017 р. МВФ перевів ту ж суму. За весь час співпраці з МВФ, Україна вперше дійшла до четвертого
траншу.
Усього, з 1994 по 2017 рік Україна отримала 35,2 млрд дол. від МВФ, а повернула трохи більше 18.
з жовтня 2018 року Етапи взаємодії України з МВФ:
Беручи до уваги, що Програма EFF була розрахована на 4 роки і термін її дії закінчувався в березні 2019 р., що
співпадало із президентськими та парламентськими виборами в Україні, актуальність продовження співпраці з МВФ
в рамках спільних програм зберігалась на високому рівні. Програма Stand-by 2018 р. була направлена на збереження
фіскальної консолідації та зменшення інфляції, а також на реформи, спрямовані на зміцнення податкового
адміністрування, фінансового та енергетичного секторів. 05 грудня 2018 р. Україна направила Лист про наміри Уряду
України і НБУ до МВФ та Меморандум про економічну та фінансову політику з метою започаткування нової
програми Stand-by. У зв’язку із цим, Українською стороною було ініційовано започаткування нової спільної
програми. 18 грудня 2018 року Рада виконавчих директорів МВФ схвалила Програму EFF тривалістю 14 місяців (що
замінила попередню «Механізм розширеного фінансування» (EFF)). Передбачено обсяг фінансування в 3,9 млрд
дол. США протягом 2019 р. (3 транші – по 1,3 млрд дол. – у січні, травні та листопаді). Угоду укладено за тісної
співпраці з ЄС і СБ. 17 лютого 2020 р. дана програма завершила свою дію.

2019-2021 роки
Після формування Уряду України, наприкінці серпня 2019 р., Українська сторона ініціювала переговори з МВФ
стосовно нової Програми з метою підтримки впровадження реформ. Після обговорення параметрів нової програми
та визначення кроків, необхідних для отримання кредитної допомоги від МВФ, 07 грудня 2019 р. між Україною та
МВФ досягнуто згоди на технічному рівні (Staff Level Agreement) щодо нової трирічної Програми «EFF» загальним
обсягом 5,5 млрд. дол. США.
У травні 2020 р. в умовах невизначеності внаслідок пандемії коронавірусу МВФ були змінені підходи до виділення
коштів країнам-членам у напрямку допомоги в рамках короткострокових інструментів. У зв’язку із цим перемовини
щодо започаткування нової програми продовжились у контексті програми Stand-by. Після тривалих переговорів і
виконання низки попередніх заходів було досягнуто згоди з МВФ щодо започаткування нової програми для України
– Програми Stand-by строком на 18 місяців та загальним обсягом 5 млрд дол. США.
Рішення Ради директорів МВФ щодо схвалення нової 18-ти місячної Програми Stand-by та про виділення першого
траншу за програмою у розмірі 1,5 млрд СПЗ (2,1 млрд дол. США) було прийнято 09 червня 2020 р.
Програма Stand-by 2020 зосереджена на ключовому завданні – підтримка макроекономічної та фінансової
стабільності і охоплюватиме, серед іншого такі сфери як: фіскальна політика; монетарна політика; політика
фінансового сектору; енергетична політика та антикорупційна політика. 11 червня 2020 року Україною отримано
перший транш за Програмою обсягом 2,1 млрд. дол. США, який було спрямовано до Держбюджету України.
За 18-ти місячною програмою Stand-By Arrangement 2020 р. на суму близько 5 млрд дол. США, що спрямована на
підтримку бюджету, а саме на подолання негативних наслідки COVID-19, було отримано два транші. Перший транш у
розмірі 2,1 млрд дол. США Україна отримала 11 червня 2020 р. Другий транш у розмірі 500 млн СПЗ (близько 700 млн
дол. США) Україна отримала 24.11.2021 р. Отримані кошти спрямовані на фінансування держбюджету України.
2020-2023 роки
Етапи взаємодії України з МВФ:
У зв’язку зі збройним нападом російської федерації на Україну наша держава звернулася до МВФ із проханням завершити
діючу програму Stand-By Arrangement та виділити Україні екстрену фінансову допомогу в розмірі 1,4 млрд дол. США через
Інструмент прискореного фінансування (Rapid Financing Instrument, RFI). Виконавча рада МВФ 9 березня 2022 року ухвалила
відповідне рішення. Програма RFI спрямована на фінансування першочергових витрат та нагальних потреб платіжного балансу,
що виникають у зв’язку з триваючим воєнним конфліктом, які, якщо їх не вирішити, призведуть до негайного та серйозного
економічного зриву.
30.09.2022 Рада виконавчих директорів МВФ затвердила розширення інструментів антикризового фінансування (так зване
антишокове продовольче вікно), що передбачає надання додаткової антикризової допомоги країнам, що потерпають від
суттєвого дефіциту платіжного балансу, викликаного глобальною продовольчою кризою. Таке розширення дало змогу Україні
звернутися за новим траншем у межах інструменту Rapid Financing Instrument (RFI) і Виконавча рада МВФ 07.10.2022 ухвалила
рішення про виділення допомоги в розмірі 1,3 мільярда доларів США.
Для додаткової підтримки України та на звернення окремих держав-членів МВФ (Канада, Польща, Нідерланди, регіональна
група північно-балтійських країн) 08.04.2022 МВФ затвердив відкриття адміністрованого МВФ рахунку для зарахування коштів
на підтримку України. Відкритий рахунок можуть використовувати для зарахування коштів країни – члени МВФ, їх установи,
міжнародні організації та міжурядові утворення.
З використанням зазначеного рахунку станом на кінець І кв. 2023 р. Україна вже отримала кредитні та грантові кошти в розмірі
майже 4,5 млрд дол. США від таких країн: Канада, Італія, Німеччина, Бельгія та Нідерланди.
Не зважаючи на війну, Україна на постійній основі наголошувала на спроможності не зупинятися в реалізації реформ та потребі
започаткування повноцінної програми, що передбачатиме фінансування. 08.12.2022 для України затверджено 4-місячну
Моніторингову програму із залученням Ради директорів МВФ, успішне виконання зобов’язань за якою мало стати містком для
започаткування нової програми з МВФ – Механізму розширеного фінансування.
Програма Механізму розширеного фінансування затверджена Виконавчою радою МВФ 31.03.2023, розрахована на 4 роки та
спрямована на вирішення проблем з платіжним балансом та відновлення середньострокової зовнішньої стійкості, відновлення
фіскальної та боргової стійкості, а також середньострокової зовнішньої життєстійкості з одночасним сприянням
довгостроковому зростанню в контексті післявоєнної відбудови та процесу вступу до Європейського Союзу.
Програма реалізовуватиметься у два етапи:
- на першому – ціллю є збереження макроекономічної та фінансової стабільності в контексті війни з одночасною підготовкою
підґрунтя для потужного післявоєнного відновлення;
- на другому – повоєнному – поглиблення структурних реформ і проведення додаткових реформ макроекономічної політики
для відновлення середньострокової зовнішньої стійкості, підтримання відбудови та сприяння швидкому довгостроковому
зростанню, а також прискорення реалізації зусиль щодо вступу до ЄС.
Обсяг програми Механізму розширеного фінансування становить близько 15,6 млрд дол. США (11,6 млрд СПЗ). Перший транш
за програмою в розмірі 2,7 млрд дол. США (2,011.83 млн СПЗ) отримано на рахунок України в СПЗ 31.03.2023 та спрямовано на
поповнення загального фонду Державного бюджету України.
  Рекомендована література
для підготовки до практичного заняття:

1. Банківська система : підручник / Реверчук С. К., Владичин У. В., Лобозинська С. М. та ін.

Дисципліна “Міжнародний банківський бізнес”

; за ред. д-ра екон. наук, проф. С. К. Реверчука. – Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. –
Тема 2. Міжнародне регулювання банківського бізнесу

498 с.
2. Базельський комітет з питань банківського нагляду [Електронний ресурс] / Державний
комітет фінансового моніторингу України. – Режим доступу до ресурсу :
http://www.sdfm.gov.ua/articles.php?cat_id=187&lang=uk.
3. Владичин У. В. Державне регулювання іноземного банківництва в Україні [монографія]
/ У. В. Владичин. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2015. – 594 с.
4. Вахненко Т. Теоретичні засади регулювання міждержавного руху капіталів / Т. Вахненко
// Економіка України. – 2001. – № 8. – С. 12–21.
5. Макогон Ю. В. Международный банковский бизнес. Учебное пособие / Ю. В. Макогон,
Е. В. Булатов. – К.: Атика, 2003. – 208 с.
6. Міжнародні стандарти з протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму і
розповсюдженню зброї масового знищення: Рекомендації FATF, лютий 2018 року //
http://finmonitoring.in.ua/wp-content/uploads/2018/10/fatf-recommendations.pdf
7. Рогач О. І. Міжнародні фінанси / О. І. Рогач, А. С. Філіпенко, Т. С. Шемет та ін. – К. :
“Либідь”, 2003. – 777 с.
8. Хаб’юк О. Банківське регулювання та нагляд через призму рекомендацій Базельського
комітету : [монографія] / О. Хаб’юк. – Івано-Франківськ : ОІППО ; Снятин : ПрутПринт,
2008. – 260 с.
9. Школа І. М. Міжнародні економічні відносини : [підручник] / І. М. Школа,
В. М. Козьменко, О. В. Бабінська ; за ред. І. М. Школи. – 2-ге вид., перероб. і доповн. –
Чернівці : Книги-ХХІ, 2007. – 544 с.

22