Тема 4. Міжнародні фінансові організації.

Банк міжнародних розрахунків

З НОТАТКО

Банк міжнародних
розрахунків (БМР) є
найстарішою
міжнародною фінансовою інституцією, яка й донині разом із Міжнародним валютним фондом
та Групою Всесвітнього банку залишається провідним центром співпраці центральних банків
світу. БМР був створений 1930 р. у зв'язку з реалізацією "плану Янга", який стосувався питань
урегулювання між країна-ми-кредиторами різних фінансових претензій, пов'язаних з виплатою
Німеччиною репараційних платежів, накладених на неї за Версальським договором.

Саме Банкові міжнародних розрахунків були надані права генерального агента з даного
питання,. Згідно зі Статутом БМР міг виконувати також інші функції, наприклад брати
участь у колективних валютних інтервенціях з метою захисту валют, здійснювати
депозитні операції та перекази за дорученням центральних банків, сприяти розвиткові
кооперації між центральними банками в цілому. Але основним завданням певний час
залишалися інкасування та передача німецьких репарацій за призначенням.

Коли проблеми репараційних платежів відійшли на другий план, постало питання доцільності
існування БМР. У резолюції Бреттон-Вудської конференції 1944 р. навіть була зафіксована
рекомендація ліквідувати БМР, тому що були створені МВФ і МБРР. Однак ліквідації вдалося
уникнути, і надалі Банк зосередився головно на сприянні розвиткові кооперації між
центральними банками.

В перші повоєнні роки БМР виконував роль технічного агента в межах укладеної в 1947 р.
угоди про багатосторонні взаємні розрахунки, якої згодом дотримувалися всі країни, що брали
участь у програмі відбудови Європи. До функцій БМР входили насамперед допомога в
технічному здійсненні компенсаційних угод, включаючи дебетування та кредитування рахунків
компенсаційних платежів за угодами із взаємних розрахунків, а також збір та аналіз відповідної
статистики. Пізніше, в 1948 р., на прохання Організації європейського економічного
співробітництва (ОЄЕС) БМР погодився виконувати аналогічні функції технічного агента в
межах планованої угоди про внутрішньоєвропейські платежі та взаємні розрахунки.

Відповідно до Статуту Банк сьогодні виконує дві основні функції:1) сприяти міжнародній
монетарній та фінансовій кооперації між центральними банками;
2) діяти як банк-агент чи банк-депозитарій при проведенні міжнародних фінансових операцій
своїх членів.
Виходячи з цих функцій, БМР веде діяльність за такими основними напрямами:
• є банком для центральних банків;
• є форумом для міжнародного валютного та фінансового співробітництва;
• виступає як агент чи довірена особа при здійсненні міжнародних кредитних угод та у зв'язку
з іншими міжнародними фінансовими операціями;
• проводить та поширює інформацію про численні наукові дослідження, передусім економічного
та монетарного характеру.

Комітети БМР
Під егідою БМР і за його підтримки працюють три комітети з розроблення та погодження
нормативних банківських стандартів:
1. Базельський комітет з банківського нагляду — розробляє мінімальні принципи
ефективного банківського нагляду;
2. Базельський комітет з систем платежів і розрахунків — здійснює нагляд за
міжнародними розрахунками і розробляє нові механізми міжнародних розрахунків.
Найбільш значущими є його рекомендації щодо розрахунків за фінансовими
деривативами, урахування системних ризиків тощо;
3. Постійний комітет з євровалют — вивчає і надає рекомендації щодо
удосконалення банківського регулювання ринку євровалют.l

Базель I
«Міжнародна конвергенція щодо вимірювання та вимог до капіталу» або коротко «Базель І», яка
вийшла у липні 1988 року, мала на меті збільшення солідності та стабільності міжнародної
банківської системи, створення однакових конкурентних умов для міжнародно-активних банків.

Базель II
Широку координацію в сфері банківського регулювання на міжнародному рівні у 1974 році було
розпочато заснуванням Базельського Комітету з питань банківського нагляду при Банку
міжнародних розрахунків.

Базель III
«Базель III» — документ Базельського комітету з банківського нагляду, що містить методичні
рекомендації в області банківського регулювання і затверджений в 2010—2011 рр. Третя частина
Базельської угоди була розроблена у відповідь на недоліки у фінансовому регулюванні, виявлені
фінансовою кризою кінця 2000-х років.

Basel IV
Базель IV — скорочена назва документу Базельського комітету з банківського нагляду, що
містить методичні рекомендації в області банківського регулювання.
← Тут можна
почитати
детальніше

Публікація НБУ про еволюцію базисного комітет, суть вимог до капіталу, що висуває базисний комітет
і про низку ризиків, що повинні враховувати комерційні банки при обчисленні мінімального
достатнього рівня капіталу.
Власний капітал – (для банку зокрема) це є різниця між активами і зобов’язаннями. Фактично
капітал є часткою вартості активів, що належать власникам банку.

Щодо банківського капіталу, то основна функція цього капіталу є те, що він поглинає збитки
захищаючи кошти вкладників та інших кредиторів банку. У випадку, якщо активи банку є збитковими
або стрімко втрачають вартість, то за рахунок регулятивного капіталу комерційний банк може
відшкодувати втрати своїм кредиторам.

Регулятивний капітал не дорівнює власному капіталу банку, тому що не всі елементи власного
капіталу включаються до регулятивного капіталу, а окремі зобов’язання можуть належати до
регулятивного капіталу.

Регулятивний капітал банку є об’єктом рекомендацій щодо мінімального рівня базисного комітету
з банківського нагляду

https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/Risks_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%BD
%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_VV.pdf?v=4

Еволюція Базельських
угод

У 96р переглядали, те
що запровадили у 88 і
відбулися зміни щодо
врахування ринкового
ризику. У 2011 за
підсумками глобальної
фінансової
економічної кризи
було знову
переглянуто
рекомендації щодо
регулятивного капіталу
і показників
ліквідності. Зараз
ведеться мова про те, що на період з 23 року по 27 рік буде Базель 4, хоча інші вважають, що це є
продовження Базеля 3.

Вимоги до країн постійно переглядають і удосконалюють для того, щоб підвищити стійкість
банківської системи окремої країни і загалом міжн банківської с-ми до різноманітних ризиків.

Кредитний ризик (англ. credit risk) – наявний або потенційний ризик для надходжень і
капіталу, який виникає через неспроможність сторони, що взяла на себе зобов'язання,
виконати умови будь-якої фінансової угоди із банком або в інший спосіб виконати взяті на
себе зобов'язання.
ОЕСР – це Організація економічного співробітництва та розвитку

Організація економічного співробітництва та розвитку, — міжнародна організація, що

об'єднує 37 країн світу, більшість з яких є країнами з високим доходом громадян і високим
індексом людського розвитку і розглядаються як розвинені.

Risk-weighted asset RWA

Актив, зважений за ризиком, — це активи банку або позабалансові позики, зважені відповідно до
ризику. Цей вид розрахунку активів використовується для визначення вимог до капіталу або
коефіцієнта достатності капіталу для фінансової установи.

Капітал банку відповідно до Базеля 1 поділяється на 2 рівні: one capital i капітал другого рівня
(додатковий банківський капітал).
Базель 2 є основою для всіх, бо Базель 3 не всі країни запроваджують.

Країни могли використовувати стандартизований підхід, або ж котрийсь на основі внутрішніх

рейтингів.
кспозиція в момент дефолту - це величина, яка вказує на ризик збитків, який може виникнути
в результаті дефолту або несплати позикових зобов'язань

Після кризи 2009 року Базильський комітет запропонував реформування своїх вимог, а саме Базиль 3
і ці вимоги не обмежуються лише рівнем регулятивного капіталу, вони сприяють зростання якості і
обсягу капіталу і розширюють коло ризиків які враховують RWA/

За Базилем 3 запроваджується коефіцієнт leverage ratio (обмеження частки запозичених коштів у

балансах банків), запроваджено додаткові буфери капіталу(резерви), буфер концентрації капіталу і
контрциклічний буфер капіталу і встановлено глобальний стандарт ризику ліквідності.

Кожен наступний Базтль не є заміною, а оновлення попереднього, удосконалення

Відповідно до Базиля 3 банки обчислюють показник достатності (адекватності) регулятивного

капіталу
Неможливо знати заздалегідь, які збитки отримає банк в конкретному році, але банк може
спрогнозувати середній рівень кредитних збитків, або очікуваних втрат (expected loss - EL).
Фінустанови розглядають очікувані кредитні збитки як складову поточних витрат, а також закладають
їх у вартість кредитних продуктів. Пікові втрати не відбуваються щороку, але вони потенційно можуть
бути дуже великими. Втрати вище очікуваного рівня називають неочікувані втрати (unexpected loss -
UL). Банки не можуть заздалегідь передбачити момент їх настання та обсяг. Одна з функцій капіталу -
забезпечити буфер для захисту банку від пікових втрат, що перевищують очікуваний рівень кредитних
збитків.

Оптимальний рівень капіталу визн як співвідношення між граничними вигодами і витратами

Якщо збільшується відношення регулятивного до зважених за ризиком активів, то це означає, що

банки зменшують кредитування (бо чисельник походк збільщується)

Пруденційні фільтри для капіталу в Україні -ОБЕРЕЖНІ ЗАСТЕРЕЖНІ

Врахування очікуваних втрат в повному обсязі – передумова адекватності визначеного капіталу.

• Практика в Україні продемонструвала, що певні банки не в повному обсязі враховують очікувані

збитки та формують відповідні резерви. Багато банків було виведено з ринків.

• Починаючи з 2017 року українські банки почали розраховувати кредитний ризик (КР) за
встановленою НБУ методикою. КР – фактично є “пруденційними резервами” .

Дослідження результатів запровадження IRB

 У 2013 році БКБН (базильний комітет ) провів дослідження з метою оцінки суттєвості розбіжності
оцінок RW (ризикові активи), розрахованих з використанням IRB методів різними банками;
 Аналіз охопив 100 найбільших банків по всьому світу;

 Проаналізовано основні фактори відмінності у оцінках RW;

 Проведено сценарні розрахунки впливу на RWA та адекватність капіталу узагальнених підходів до

оцінки RW.

Стандартизована методика дає вищі ваги ризику ніж внутрішня методика. Різниця воцінках може
перевищувати навіть 50%. Коли банки використ внутрішню методику можуть визначати нижчий
рівень доступності капіталу і це може негативно відобразитись на їхній платоспроможності у випадку
збурень на фінансових ринках.

Базова внутрішня методика дає вищі ваги ризику за просунутою вн методикою і це зумовлено
собливістю методологією

Різниця у підходах банків до визначення ваг ризику можуть викликати значні розбіжності в оцінці
RWA, що, як наслідок, впливає на значення нормативу капіталу. Відхилення нормативу від рівня у 10%
варіюються від -2.2% до 1.8% по банках.

 Для більшості банків відхилення знаходяться в межах 1 %.

Висновки та пропозиції за результатами дослідження

Використання IRB підходів до визначення кредитного ризику може призводити до розбіжностей в

оцінках нормативів капіталу
 Розширення переліку інформації про параметри, які використовуються в IRB, що повинна
розкриватися банками.

 Додаткове роз’яснення аспектів Базельського підходу.

 Гармонізація процесу імплементації міжнародних вимог всередині країни.

 Обмеження застосування IRB, наприклад, застосування бенчмарків для параметрів ризику,

розрахованих наглядовцями на основі інтегрованої інформації.

Реакція Базеля на зауваження до IRB

Ці нормативи мають рекомендаційний характер

У грудні 2017 року, під час фіналізації Базель ІІІ, прийнято рішення встановити та поступово
посилювати обмеження на суму зважених на ризик активів,отриманих з використанням SRW:

 Для розрахунку нормативів капіталу використовуватиметься максимальне з двох значень: зважені

на ризик активи за IRB та 72,5% зважених на ризик активів за SRW.

 Обмеження буде зростати протягом п'яти років з 50% до 72,5% від зважених на ризик активів за
SRW:

-2022 рік: 50%

-2023 рік: 55%

-2024 рік: 60%

-2025 рік: 65%

-2026 рік: 70%

-2027 рік: 72.5%

Набирає чинності у 2027 року

Наприклад якщо банк порахував що його величина зважених за ризиком активів за вн методикою
ставонить 70 млрд дол, а за стандартизованою методикою становить 100 млрд дол, то він повинен
при обчисленні адекватності капіталу величину регулятивного капіталу ділити на більше з значень

Або на 70 або на 55% від 100 млрд (55 млрд) зараз, але от у 2027 році це вже буде 72,5 млрд дол
Банківська книга – банк записує кредитні всі операції

Торгова книга – інші операції, які робить банк для отримання прибутку – наприклад різниця у
валютних курсах – це валютний ризик. Якщо банк купив фючерси на нафту, і через ціну на нафту він
зазнав втрат, то такий ризик буде теж у торговій книзі

З ЦИМ КРІНЖОМ МИ ЗАВЕРШИЛИ

ЙДЕМ ДО ІНШОГО КРІНЖА

Common Equity Tier 1 (СET 1) – основний капітал рівень 1

Основний капітал, який банк має у своїй структурі капіталу

Простий власний капітал першого рівня (CET1) є компонентом капіталу першого рівня та включає
звичайні акції та нерозподілений прибуток. Впровадження CET1 почалося в 2014 році в рамках
нормативних актів Базеля III, які стосуються захисту місцевої економіки від фінансової кризи.

Угода Базель III запровадила положення, яке вимагає від комерційних банків підтримувати
мінімальний коефіцієнт капіталу на рівні 8%, 6% з яких мають складати звичайний капітал першого
рівня. Коефіцієнт капіталу першого рівня має складати щонайменше 4,5% від CET1.

Як розрахувати коефіцієнт капіталу першого рівня

Приклад

Припустімо, що ABC Bank має 2 мільйони доларів основного капіталу та надає 10 мільйонів доларів
позики XYZ Limited. Непогашена позика має коефіцієнт ризику 80%. Коефіцієнт капіталу першого рівня
банку можна розрахувати таким чином:

Коефіцієнт капіталу 1 рівня = [2 000 000 $ / (10 000 000 $ x 80%)] x 100 = 25%
Цю статтю далі обговорює https://corporatefinanceinstitute.com/resources/wealth-management/
common-equity-tier-1-cet1/

Вимоги щодо адекватності капіталу банку,які рекомендуються до базеля 3

Базель IIl посилив вимоги до адекватності капіталу, яких зобов'язані дотримуватися банки. Угода
класифікує регулятивний капітал на Рівень 1(TIER 1) і Рівень 2(TIER 2). Рівень 1 включає прості акції та
нерозподілений прибуток і додатковий капітал TIER 2. Звичайний капітал рівня 1 включає інструменти
з виплатами дивідендами, такі як звичайні акції, тоді як додатковий капітал 1 включає інструменти
без терміну погашення та чиї дивіденди можуть бути скасовані в будь-який час. Відповідно до Базеля
III мінімальний commodity equity tier 1 збільшився до 4,5% порівняно з 4% у Базелі II. Він також
збільшив мінімальний capital першого рівня до 6% з 4% у Базелі II. Загальний мінімальний коефіцієнт
регулятивного капіталу залишився без змін на рівні 8%, з яких 6% становить капітал першого рівня tier
1. До кінця 2019 року банки були зобов’язані утримувати резервний резерв у розмірі 2,5% активів,
зважених за ризиком, що дає загальну суму

Простий власний капітал першого рівня до 7%, тобто 4,5%+2,5%

ЗВАЖЕНІ ЗА РИЗИКОМ АКТИВИ(risk-weighted assets)

ЗВАЖЕНІ ЗА РИЗИКОМ АКТИВИ- це банківський термін, який стосується системи класифікації активів,
яка використовується для визначення мінімального капіталу, який банки повинні зберігати як резерв
для зменшення ризику неплатоспроможності. Банки стикаються з ризиком неплатоспроможності
позичальників або падіння інвестицій, і підтримання мінімального розміру капіталу допомагає
зменшити ризики.

Різні класи активів, якими володіють банки, мають різні ваги ризику, і коригування активів відповідно
до рівня ризику дозволяє банкам дисконтувати активи з меншим ризиком.

Наприклад, такі активи, як debentures , мають вищу вагу ризику, ніж державні облігації, які
вважаються низькоризиковими та мають вагу ризику 0%.

Боргові зобов'язання використовуються для видачі позики урядом

і компаніями . Кредит видається під фіксований відсоток в залежності від репутації
компаній. Коли компаніям потрібно позичити трохи грошей, щоб розширити свою діяльність,
вони вдаються до боргових зобов’язан
Оранжеве-загальна вартість активів

Синє-зважена за ризиком вартість активів(вартість активів класу С зменшується,класу В зменшується,А

зростає(після врахування коефіцієнтів ризику)

Таким чином банк визначаючи мінімальний рівень регулятивного капіталу має визначати
RWA(зважена за ризиком вартість активів)

Під час розрахунку активів банку, зважених за ризиком, активи спочатку класифікуються за різними
класами на основі рівня ризику та потенціалу зазнання збитків.

Позиковий портфель банків разом з іншими активами, такими як готівка та інвестиції, вимірюється
для визначення загального рівня ризику банку. Цей метод віддає перевагу Базельському комітету,
оскільки він включає позабалансові ризики. Це також дозволяє легко порівнювати банки з різних
країн світу.

Ризиковані активи, такі яккредити без забезпечення , несуть вищий ризик неплатежу і, отже, їм
призначається більша вага ризику, ніж такі активи, як готівка та казначейські векселі.

Чим вищий рівень ризику має актив, тим вищий коефіцієнт достатності капіталу та вимоги до капіталу.
З іншого боку, казначейські векселі забезпечені здатністю національного уряду генерувати доходи та
підлягають значно нижчим вимогам до капіталу, ніж незабезпечені позики.

СТАНДАРТИЗОВАНИЙ ПІДХІД ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ КРЕДИТНОГО РИЗИКУ

Термін стандартизований підхід (або стандартизований підхід) відноситься до набору методів

вимірювання кредитного ризику, запропонованих Базель II, який встановлює показники адекватності
капіталу для банківських установ.

Відповідно до цього підходу банки повинні використовувати рейтинги зовнішніх кредитно-

рейтингових агентств для облчислення рівня регулятивного капіталу із врахуванням кредитного
ризику. У багатьох країнах це єдиний підхід, схвалений регуляторами на початковому етапі
впровадження Базеля II. Угода Базель II пропонує дозволити банкам вибирати між двома широкими
методологіями розрахунку вимог до капіталу для кредитного ризику. Інша альтернатива базується на
внутрішніх рейтингах.

Реформи стандартизованого підходу до кредитного ризику мають бути запроваджені згідно з Базель
III: Завершення посткризових реформ.

Для деяких «нерейтингових» ваг ризику банкам рекомендується використовувати власну систему
внутрішнього рейтингу на основі підходу Foundation IRB і Advanced IRB у підході на основі
внутрішнього рейтингу з набором формул, передбачених угодою Базель-II. Існує кілька
альтернативних вагових коефіцієнтів для деяких із наведених нижче категорій претензій,
опублікованих у вихідному рамковому тексті.

 Вимоги до сувернних позичальників

Якщо суверенні облігації країни ААА до АА-(з негативним прогнозом),то бачимо що вага таких
облігацій 0%,якщо В-(з негативним прогнозом),то вага ризику 150%,якщо без кредитного рейтингу то
100%
  Вимоги до МВФ,ЕС… то 0%

 Вимоги до банків і для компанії,які здійснють операції з цінними паперами

 Вимоги до корпр=оративних позичальників
 Вимоги на роздрібні товари

Це включає кредитну картку, овердрафт, автокредити, особисті фінанси та малий бізнес.

Вага ризику: 75%

 Вимоги до кредитів заставлені нерухомістю

Вага ризику: 35%

 Вимоги, забезпечені комерційною нерухомістю

Вага ризику: 100%

 Прострочені кредити

понад 90 днів, крім житлових іпотечних кредитів.

Вага ризику:

150% для резервів, які становлять менше 20% непогашеної суми

100% для резервів, які становлять від 20% до 49% непогашеної суми

100% для резервів, які становлять не менше 50% непогашеної суми, але за рішенням нагляду
зменшуються до 50% непогашеної суми

 Інші активи

Вага ризику: 100%

 Готівка

Вага ризику: 0%

Базель III - це міжнародно узгоджений набір заходів, розроблений Базельським комітетом з

банківського нагляду у відповідь на фінансову кризу 2007-09 років. Заходи спрямовані на посилення
регулювання, нагляду та управління ризиками банків.

Як і всі стандарти Базельського комітету, стандарти Basel Ill - це мінімальні вимоги, які застосовуються
до міжнародно активних банків. Члени зобов'язуються впроваджувати та застосовувати стандарти у
своїх юрисдикціях протягом часових рамок, встановлених Комітетом

Можемо собі візуалізувати зміни щодо показників достатності капіталу базель 2 і базель 3
Буфер консервації капіталу= 2.5%

Перейшли на сайт банку міжнародних розрахунків і пробуємо поговорити про додаткові коефіцієнти.

https://www.bis.org/bcbs/publ/d424_inbrief.pdf

A leverage ratio (коефіцієнт левереджу) запроваджений для Базель ІІІ і є підтримкою інших
вимог щодо регулятивного капіталу.
Запровадження коефіцієнта левереджу обмежує надлишкове кредитування до якого можуть
бути схильні банки. Відповідно до цієї вимоги Tier 1 capital of the bank must be at least 3% of
the bank’s on- and off- balance sheet exposures. The leverage ratio applies to all internationally
active banks.
Коефіцієнт левереджу визначається як відношення Tier 1 capital до балансових і
позабалансових вартостей активів включно з деривативами, угодами репо та іншими
фінансовими інструментами. Коефіцієнт повинен бути більшим рівним ніж 3%.

Базель ІІІ також рекомендує буфер консервації капіталу (capital conservation buffer) –
резервний запас капіталу у розмірі 2,5% величини ризиків, який повинен підтримуватися
банком понад мінімальну вимогу щодо базового 1 рівня капіталу. Тобто базовий капітал
банку мінімально має становити 7% величини ризиків; вимога до базового капіталу – мін.4,5%
+ буфери консервації капіталу-2,5%, і відповідно, загального капіталу-10,5% від величини
ризиків. (походу 8+2.5)
Буфер консервації капіталу – це запас, який банки накопичують під час економічного зростання для
компенсації можливих втрат уразі спаду в економіці.

Контрциклічний буфер (countercyclical buffer) – буфер капіталу, який може запроваджувати

регулятор, тобто ЦБ задля запобігання надмірного зростання обсягу кредитних операцій
банку у фазі зростання.
Вимога щодо обсягу контрциклічного буферу капіталу може бути визначена від 0 до 2,5%
залежно від економічної ситуації в окремій країні.
Показник покриття ліквідності (liquidity coverage ratio) – запроваджується для підтримки в банку
необхідного рівня необтяжених високоліквідних активів, які можуть бути конвертовані у готівкові
кошти, для підтримки ліквідності протягом 30 днів з урахуванням умов стресу, визначених сценарієм
наглядового органу.

Вартість високоліквідних активів банку повинна повністю відшкодовувати прогнозований чистий

відтік грошових коштів протягом 30 днів.

В Україні такий показник теж був запроваджений.

Показник чистого стабільного фондування або фінансування (net stable funding ratio, NSFR) – його
мета полягає у тому, щоб банки переорієнтовувалися на довгострокові та середньострокові засоби
фінансування.

Показники, які стосуються буфер системної важливості

Глобальні і національні системні банки можуть бути обʼєктом додаткового регулювання з боку
монетарної влади.
Переходимо до України:

- Банки перейшли на єдину процедуру наглядових перевірок та оцінки SREP (supervisory review
and evaluation process) – це єдина методологія процесу наглядових перевірок та оцінок і ця
методологія базується на оцінці ризиків із урахуванням аналізу поточного стану банку, його
стратегії, бізнес-моделі, а також розвитку та оцінки того, як поведе себе банк у майбутньому.
- Затверджено положення про організацію процесу оцінки достатності внутрішнього капіталу в
банках та банківських групах.
- Національний банк впроваджує новий норматив для банків – коефіцієнт покриття ліквідності
LCR
- Мінімальне значення коефіцієнту чистого стабільного фінансування (NSFR) з 01 квітня 2023
року становитиме 100%

ЗНАЙТИ ІНФОРМАЦІЄ ПРО ТЕ НАСКІЛЬКИ ЕФЕКТИВНИМ БУЛО ЗАПРОВАДЖЕННЯ БАЗЕЛЯ ІІІ У ЦІЙ
ПУБЛІКАЦІЇ

РЕГУЛЯТОРИ КРАЇН САМОСТІЙНО УХВАЛЮЮТЬ РІШЕННЯ ПРО ІМПЛЕМЕНТАЦІЮ ТИХ ЧИ ІНШИХ

КОМПОНЕНТІВ РЕКОМЕНДАЦІЙ БАЗИСНОГО КОМІТЕТУ З ПИТАНЬ БАНКІВСЬОГО НАГЛЯДУ (ДО ЧОГО
ВОНА ТО СКАЗАЛА НЕ ПОНЯЛА)

27.11.23

Мінімальні вимоги до банку відповідно до Базеля 3

Буфер консервації капіталу – це запас, який банки накопичують під час економічного зростання для
компенсації можливих втрат уразі спаду в економіці.

Output floor – Базель 3 вимагає від банків, що використовують внутрішні системи оцінювання
зважених за ризиком активів, Базель 3 вимагає вже починаючи з 2023 року, якщо величина зважених
за ризиком активів буде < ніж 50%
Pillar 1 стосується капіталу, покриття ризику, рівня левереджу

Стосовно капіталу, то мін рівень основного капіталу 4,5%, буфер консервації капіталу 2,5%, для всіх
активів запроваджено контрциклічний буфер капіталу в інтервалі від 0 до 2,5, вимоги щодо
контрциклічного буфера обміну запроваджує ЦБ відповідної країни.

Банки мають створювати додаткові буфери капіталу, щоб відобразити більші масштаби ризику, що
вони несуть для глобальної фін системи.

Щодо покриття ризику, то Базель 3 містить кредитний і ринковий ризик, операційний ризик і ризик
коригування оцінювання кредитоспроможності, є обмеження на використання внутрішніх зважених
за ризиком активів, щоб банки штучно не занижували мінімальний рівень достатності капіталу,
запроваджуються обмеження на кредитний ризик, щодо одного окремого контрагента,

ставлення Базеля 3 до сек’юритизації:

Відповідно до вимог Базеля 3 банки вже

можуть менше покладатися на зовнішні
кредитні рейтинги, спрощуються і
обмежуються кількість підходів для
обчислення плати за капітал, зростають
вимоги для більш ризикованих активів
банків.

Коефіцієнт покриття ліквідності запроваджується,

Коефіцієнт левериджу, не заснований на ризику, включаючи позабалансові ризики, призначений

служити запобіжним механізмом для вимог до капіталу на основі ризику. це також допомагає
стримувати загальносистемне накопичення кредитного плеча.
 Другий компонент Pillar 2 стосується управління ризиком, нагляд за діяльністю
комерційних банків з боку центрального регулятора.

Додаткові вимоги відповідно до Pillar 2 стосуються гнучкого управління ризиком,

зокрема з ризиком пов’язаним з позабалансовими активами і ризиком
пов’язаним із сек’юритизацією.

Також стосується банківських практик оцінювання ризиків, стрес тестування,

корпоративного управління і нагляду.

Наступний компонент – ризик проц ставки у банківській книзі

При визначенні проц ризику у банківській книзі додаткові вимоги з’являються

відповідно до базеля 3, розширюються вимоги щодо розкриття інформації,
посилюються вимоги щодо визначення банків які можуть бути під ризиком і
також удосконалюється стандартизований підхід для визначення зважених за
ризиком активів.

Pillar 3 – ринкова дисципліна

Містить консолідовану систему, яка

охоплює усі реформи відповідно до вимог
базельського комітету і запроваджує
основні метрики для вимірювання
діяльності банків

Ліквідність

Використовує за повною вартістю активи

Базель 4

В Україні запроваджено нет стейбл фандінг рейшио з квітня 2023 року має становити 100%. І ліквідіті
каверейдж рейшио також становить 100%.

Недавно НБУ проводив семінар в якому ішлося про стан виконання вимог базельського комітету і
законодавства ЄС щодо регулювання банківської діяльності.

Вимоги щодо капіталу з листопада 2023 року

Сукупність експозиції під ризиком, це те саме, що вартість зважених за ризиком активів.
20:00

Закон України про банки і банківську діяльність

Регулятивний капітал банку включає:

1) основний капітал;
2) додатковий капітал.
Основний капітал банку включає статутний капітал і розкриті резерви, які створені або
збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку, надбавок до курсу акцій і додаткових
внесків акціонерів у статутний капітал, загальний фонд покриття ризиків, що створюється
під невизначений ризик при проведенні банківських операцій, за винятком збитків за
поточний рік і нематеріальних активів.
За умови затвердження Національним банком України додатковий капітал може
включати:
1) нерозкриті резерви (крім того факту, що такі резерви не відображаються в
опублікованому балансі банку, вони повинні мати такі самі якість і природу, як і розкритий
капітальний резерв);
2) резерви переоцінки (основні засоби та нереалізована вартість "прихованих" резервів
переоцінки в результаті довгострокового перебування у власності цінних паперів,
відображених у балансі за історичною вартістю їх придбання);
3) гібридні (борг/капітал) капітальні інструменти
4) субординований борг ((звичайні незабезпечені банком боргові капітальні інструменти, які за
умовою договору не можуть бути забрані з банку раніше 5 років, а у випадку банкрутства чи ліквідації
повертаються інвестору після погашення претензій всіх інших кредиторів))

ОК1 – основний капфтал 1 рівня

ДК1 – додатковий капітал

К2 – капітал 2 рівня
Для капіталу 1 рівня найважливіші прості акції

В Україні загалом мін рівень регулятивного капіталу, К1 є вищими, але трохи відрізняються
компоненти з ЄС

БАЗЕЛЬ 4

https://www.nordea.com/en/news/basel-iv-is-coming-what-you-need-to-know - стаття яку обговорює

Базель IV змінить правила гри не лише для банків, а й для компаній, коли мова заходить про доступ
до фінансування. Положення, яке є завершенням Базеля III, перегляне глобальні вимоги до
банківського капіталу, змінивши ландшафт корпоративного кредитування, особливо в Європі та
скандинавських країнах.

У 2017 році Базельський комітет погодив зміни глобальних вимог до капіталу в рамках завершення
Базель III. Зміни настільки всеосяжні, що їх все частіше сприймають як абсолютно нову структуру, яку
зазвичай називають «Базель IV», яка має набути чинності згідно з правилами переходу з 2025 року.

Аналіз, проведений Базельським комітетом, підкреслив тривожний ступінь (дуже високий) мінливості
в розрахунках банками своїх активів, зважених за ризиком. Останні реформи спрямовані на
відновлення довіри до цих розрахунків шляхом обмеження використання банками внутрішніх
моделей ризику.

Удосконалені моделі внутрішнього ризику дають банкам найбільшу свободу оцінювати свій
кредитний ризик, часто приносячи набагато нижчий ризик, ніж стандартна модель регулятора (ЦБ
країн)Відповідно до Базеля IV банки більше не можуть використовувати ці, як правило, складніші та
складніші моделі внутрішнього ризику для великих компаній із оборотом щонайменше 500 мільйонів
євро.

Крім того, Базель IV запроваджує так званий мінімальний рівень випуску, який запобігає власному
внутрішньому вимірюванню ризику банку на рівні менше 72,5% від стандартизованого підходу.

«Як мінімум ви можете зменшити свої зважені за ризиком активи на 27,5%», — пояснює Сонебек.
«Тож це серйозна зміна, яка впливає на користь, яку ви можете отримати від цих внутрішніх моделей.
Це найбільше вплине на банки, які використовують внутрішні моделі».

Максимальна вигода від використання моделі стандартизованої

Як Базель вплине на комерційні банки:

Мета Базеля IV полягає в тому, щоб вирівняти умови гри та гармонізувати те, як банки обчислюють
ризики, а не підвищити рівень капіталу в банках на глобальному рівні, пояснює Сонебек. Проте
реформи, як правило, матимуть неоднаковий вплив на різних регіонах, через регіональні відмінності
в банках використання внутрішніх методик для розрахунку ризику
За його словами, глобально вплив на мінімальний рівень капітал банків буде обмеженим. Вплив буде
сильнішим у Європі та скандинавських країнах, де банки, як правило, частіше використовують
методики внутрішнього ризику. Європейська банківська система, наприклад, потребуватиме
приблизно 19% додаткового капіталу першого рівня(tier 1 capital) в буфері капіталу, тоді як
шведським банкам знадобиться додатково 28%. Для порівняння це приблизно 2% капіталу першого
рівня для банків США

Для європейської банківської системи це означає необхідність знайти додаткові 52 мільярди євро
капіталу, виходячи з поточних обсягів фінансування.

Як базель 4 вплине на кредитування корпорацій?

Віддача капіталу в банківському секторі впала приблизно на одну третину після світової фінансової
кризи 2008 року. 2009. За словами Трокме, велике питання полягає в тому, чи банки самостійно
поглинуть витрати пов’язані з новими вимогами щодо регулювання їх діяльності чи передадуть це
клієнтам.

Він вказує на дослідження Copenhagen Economiks, згідно з яким очікувана вартість запозичень для
компаній в ЄС зросте приблизно на 25 базисних пунктів (0.25%) через додаткові потреби в капіталі
Базеля IV. Згідно з дослідженням, у Швеції вартість корпоративних запозичень, ймовірно, буде вдвічі
вищою – понад 50 базисних пунктів.

Найбільше постраждають великі компанії з доходом понад 500 мільйонів євро, які не мають
кредитного рейтингу та потребують банківських позик для фінансування.

Як корпорації можуть підготуватися до цього?

Тrocmé заохочує компанії цієї категорії переглянути всі потенційні варіанти фінансування, доступні
для них, заохочуючи потенційні нові джерела фінансування, щоб вони не були застаті зненацька,
коли настають зміни.

Компанії повинні мати «максимальну гнучкість, щоб мати можливість вибирати між різними
варіантами фінансування, щоб знайти те, що їм найбільше підходить», — каже він.

Кредитний рейтинг, швидше за все, стане більш важливим, додає він, враховуючи, що великі
корпорації без рейтингу будуть згруповані за вищим рівнем ризику, незалежно від їх фактичної історії
кредитного ризику.

Що базель 4 означає для банків?

Оскільки Базель III чекав остаточного терміну впровадження, BCBS продовжував коригувати свої
положення. У деяких фінансових колах ці пропозиції стали відомі під неофіційною назвою «Базель
IV». Однак Вільям Коен, тодішній генеральний секретар Базельського комітету, сказав у своїй промові
2016 року, що він не вірить, що зміни були настільки суттєвими, щоб заслужити нову назву (9)

Незалежно від того, чи це лише остання фаза Базеля III, чи «Базель» сам по собі, Базель IV розпочав
впровадження 1 січня 2023 року. Його головна мета, за словами комітету, полягає в «відновленні
довіри до розрахунку RWA та покращити порівнянність показників капіталу банків»

З цією метою пропонується низка змін, деякі з яких суто технічні. Вони включають: (11)

• Удосконалення стандартизованих підходів попередніх угод до кредитного ризику, ризику

коригування кредитної оцінки (CVA) і ризику розрахунків. Ці правила встановлюють нові рейтинги
ризику для різних типів активів, включаючи облігації та нерухомість. Ризик кредитної оцінки
стосується ціноутворення похідних інструментів.

• Обмеження використання підходів внутрішньої моделі, які використовуються деякими банками для
розрахунку вимог до капіталу. Банки, як правило, повинні будуть дотримуватися стандартизованого
підходу угоди, якщо вони не отримають дозвіл регулятора на використання альтернативи. Внутрішні
моделі звинувачують у тому, що вони дозволяють банкам недооцінювати ризикованість своїх
портфелів і обсяг капіталу, який вони повинні зберігати в резерві.

• Запровадження буфер левериджу для подальшого обмеження левериджу глобальних системно

важливих банків (банків, які вважаються настільки великими та важливими, що їх крах може
поставити під загрозу світову фінансову систему). Новий коефіцієнт левериджу вимагає від них
зберігати додатковий капітал у резерві.

• Заміна існуючого мінімального рівня випуску Базель II на більш чутливий до ризику.Це положення
стосується різниці між розміром капіталу, який банк повинен буде зберігати в резерві на основі його
внутрішньої моделі, а не стандартизованої моделі. Нові правила вимагатимуть від банків до початку
2027 року мати капітал, що дорівнює принаймні 72,5% від суми, зазначеної стандартизованою
моделлю, незалежно від того, що пропонує їхня внутрішня модель.

CREDIT AGRICOLE GROUP(там статті про його фінансову звітність)

SREP

Здійснено перехід до єдиної процедури наглядових перевірок то онцінки SREP-то ми говорили)

Регулятори втсановлюють мінімальні вимоги до достатності капіталу банку,тобто щоб була

платоспроможність під час криз і щоб знати яку частину резервувати банки мають дотримуватися
певних коефіцієнтів адекватності капіталу,які визначають як відношення капіталу певного рівня до
вартості зважених за певними ризиками активів(роздрібні кредити,іпотечні кредити) і іноді банк для
вигоди банк роглядає можливість зменшення вартості своїх активів які мають високий рівень ризику і
для яких треба високий рівень резервів

СЕКʼЮРИТИЗАЦІЯ АКТИВІВ (securitization of assets)-

спосіб трансформування боргових зобовʼязань банку у ліквідні інстру-менти ринку капіталів шляхом
випуску боргових цінних паперів, забезпечених пулом однорідних активів. C.a. є позабалансовим
джерелом формування фінансових реурсів банку. Інколи С.а, називають забезпеченням активів або
формою фінансування шляхом випуску цінних паперів, забезпечених активами, які генерують грошові
потоки.

• Суть сек’юритизації , полягає в тому, що певну частину дохідних активів (іпотечних чи споживчих
позик, автокредитів, лізингових активів, комерційної нерухомості, обʼєктів застави тощо банк
виводить за свій баланс і здійснює їх рефінансування шляхом емісії цінних паперів, які реалізує на
відкритому ринку. Такі цінні папери, забезпечені пулом активів, називають цінними паперами,
забезпеченими активами (Asset Backed Securities - ABS). Якщо ми говоримо про цінні папери забезпечені
нерухомістю, то це вже MBS (Mortgage Backed Securities).

• Придбання інвесторами цінних паперів дає їм право на одержання доходу у вигляді фіксованого
процента, джерелом якого с проценти та основна сума платежів за сек’юкритизованими активами (з
грошових потоків активів пулу).
 Процес сек’юритизації

Як відбувається процес сек’юритизаці? Отже, є банк-оригінатор, який формує пул однорідних активів,
наприклад: пул автомобільних кредитів. Цей пул кредитів продає підприємству особливого
призначення SPV (Special Purpose Vehicle), яке створене для того, щоб реалізувати процес
сек’юритизації. Далі, SPV емітує цінні папери Asset Backed Securities, які забезпечені цим пулом
однорідних активів. Далі, усі цінні папери Asset Backed Securities купують інвестори, гроші від
продажу Asset Backed Securities надходять назад через Special Purpose Vehicle банку-оригінатору,
який отримав вигоду, бо зі свого балансу позбувся певного пулу активів, зменшив вартість своїх
активів, і відповідно тепер він може зменшити величину регулятивного капіталу, для того, щоб
виконувати вимоги Базеля ІІІ.

Процентна ставка за Asset Backed Securities може бути фіксованою, або плаваючою + якийсь спред і
тоді, коли постачальники, ті фізичні особи, які отримали кредити на придбання автомобілів будуть
погашати у комерційному банку свої кредити, то надходження від погашення цих кредитів, процентів
і основних сум будуть надходити інвесторам. Якщо ж наприклад, частина позичальників не зможуть
повернути кредити на придбання автомобілів, то в цьому випадку втрат зазнають інвестори.

Що цікаво, те що власне ці Asset Backed Securities ділять на транші і відповідно процентні ставки за
цими траншами розподіляються таким чином, що ті інвестори, які купили Asset Backed Securities з
найвищою дохідністю , у випадку, коли позичальники банку не виконують свої зобов’язання, то ті
інвестори, які купили Asset Backed Securities із найвищою дохідністю втрачатимуть першими (першим
буде вимиватися транш із найвищою дохідністю). В основі кризи 2008-9-10 роках в США лежала Asset
Backed Securities і Mortgage Backed Securities, бо цим цінним паперам кредитні рейтингові агентства
присвоїли завищені кредитні рейтинги і це спричинило фінансову кризу на ринку нерухомості у США.
Отже, бачимо, що сек’юритизація допомагає банку домогтися відповідності вимоги Базельського
комітету (вписатися в норми регулятивного капіталу), але з іншого боку сек’юритизація активів
доступна великим банкам і дуже дорога.

Стаття ТИРКАЛО Р ПРО ДЕТАЛІ СЕК’ЮРИТИЗАЦІЇ ПОЧИТИТИ. ПОСИЛАННЯ В

ПРЕЗЕНТАЦІЇ І РОЗВЯЗАТИ ЗАДАЧУ І АНАЛІЗ ДОТРИМАННЯ ВИМОГ БАЗЕЛЯ 3
БАНКОМ.
ДЕТІЛЬНІШЕ ГЛЯНУТИ ЯК ПРАЦЮВАВ БМР у міжвоєнний період у контексті
стягнення репарацій із Німеччини після Першої Світової Війни