ПОНЯТТЯ, ПРИЗНАЧЕННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ

КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

Комерційні банки - кредитні установи, що здійснюють універсальні

банківські операції для підприємств, установ і населення головним
чином за рахунок грошових коштів, залучених у вигляді .внесків і
депозитів. Комерційні банки здійснюють на договірних умовах
кредитне, розрахунково-касове та інше банківське обслуговування
юридичних і фізичних осіб. Приймають і розміщують грошові вклади
своїх клієнтів, ведуть рахунки банків-кореспондентів., а також можуть
виконувати всі або деякі з таких операцій:
- фінансування капітальних вкладень за дорученням власників, або
розпорядників капіталів, що інвестуються;
- випуск платіжних документів та інших цінних паперів (чеків,
акредитивів, векселів, акцій, сертифікатів, облігацій тощо);
- купівля, продаж і зберігання державних цінних паперів, а також цінних
паперів інших емітентів;
- видача доручень, гарантій та інших зобов'язань за третіх осіб, які
передбачають їх виконання у грошовій формі;
- касове виконання державного бюджету;
- придбання права вимоги з постачання товарів і надання послуг,
прийняття ризиків виконання таких вимог та їх інкасування (факторинг);
- купівля у підприємств і громадян та продаж їм іноземної валюти;
- купівля і продаж у держави і за кордоном дорогоцінних металів,
природних дорогоцінних каменів, а також виробів з них;
- довірчі операції (залучення і розміщення коштів; управління цінними
паперами тощо) за дорученням клієнтів;
- надання консультативних та інших послуг, пов'язаних з банківською та
іншою комерційною і господарською діяльністю.
Залежно від наявності філій - багатофілійні, малофілійні, безфілійні.
II. За масштабами операцій:
1) роздрібні (акумулюють кошти багатьох клієнтів, невеликі за
обсягом. Таким банкам потрібна розвинута інфраструктура);
2) оптові (обслуговують незначну кількість великих клієнтів, необхідні
для цього ресурси вони залучають на фінансовому ринку).
III. За територіальним охопленням:
1
 1) міжрегіональні;
2) регіональні (здійснюють діяльність на території одного регіону);
3) банки, що ведуть діяльність у національному масштабі.
IV. За колом виконуваних операцій:
1) спеціалізовані;
2) універсальні.
Спеціалізовані банки обмежують свою діяльність невеликим колом
операцій або функціонують у вузькому секторі ринку, або обслуговують
окремі галузі економіки. Універсальні банки здійснюють широкий
спектр банківських операцій, охоплюють багато секторів грошового
ринку та галузей економіки.
Банки в Україні можуть функціонувати і як універсальні, і як
спеціалізовані. За спеціалізацією банки можуть бути:
• ощадними;
• інвестиційними; «іпотечними;
• розрахунковими (кліринговими).
Кожний комерційний банк самостійно визначає напрями своєї
діяльності і спеціалізацію за видами операцій. Національний банк
України здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків через
економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення
здійснюваних цими банками операцій.
Банк набуває статусу спеціалізованого банку у разі, якщо більше 50 %
його активів є активами одного типу.
Ф-ії
1. Надання кредитів, забезпеч потреб у ліквідності ін. суб ринку
2. Обслугов комерц угод і управління системою платежів
3. Трансформація капіталів, термінів, ризиків.
Активні операції банків полягають у діяльності, пов'язаній із
розміщенням і використанням власного капіталу, залучених і позичених
коштів для одержання прибутку при раціональному розподілі ризиків за
окремими видами операцій і підтриманні ліквідності.
Пасивні операції - це операції, за допомогою яких банки формують
свої грошові ресурси для проведення кредитних, інвестиційних та інших
активних операцій.
Послуги – вся діяльність банку

2
 Ресурси комерційних банків - це сукупність грошових коштів, що
перебувають у його розпорядженні і використовуються для виконання
певних операцій, їх поділяють на власні, залучені і позичені. Власний
капітал становить майже третину усіх ресурсів, залучені і позичені -
близько 70%.
До власних ресурсів, або до банківського капіталу, належать статутний,
резервний та інші фонди, які створюються для забезпечення фінансової
сталості, комерційної і господарської діяльності банку, а також
нерозподілений прибуток поточного і минулого років. Власний капітал
комерційного банку виконує в основному захисну функцію -
страхування інтересів вкладників і кредиторів, а також покриття
поточних збитків від банківської діяльності. Функція ж забезпечення
оперативної діяльності для власного капіталу є другорядною, її
забезпечують головним чином залучені і позичені кошти.
Власний капітал комерційного банку поділяється на основний і
додатковий. До основного капіталу відносять статутний і резервний
фонди, а також нерозподілений прибуток минулих років. Додатковий
капітал складається із загальних резервів за активними операціями і
поточних доходів.

Залучені кошти банку - це сукупність коштів на поточних, депозитних та

інших рахунках банківських клієнтів (юридичних та фізичних осіб), на
рахунках громадських організацій, різноманітних суспільних фондів, які
розміщуються в активи з метою отримання прибутку чи забезпечення
ліквідності банку. Залучені кошти формують переважну частину
ресурсів, які використовуються для виконання активних операцій банків.

Недепозитні залучені (позичені) кошти банку - це головним чином

позики на грошовому ринку, які залучаються у формі між-банківських
кредитів і кредитів центрального банку (НБУ), операцій з цінними
паперами на вторинному фондовому ринку, а також позик на ринку
євродоларів. Ці кошти мають суттєве значення для підтримки поточної
банківської ліквідності і тому активно використовуються комерційними
банками України.

Грошові розрахунки в Україні здійснюються з допомогою готівки та в

безготівковій формі.
3
 БАНКІВСЬКІ ПОСЛУГИ

Банківські послуги - це ті дії банківських установ на замовлення

клієнтів, які не пов'язані із залученням додаткових ресурсів. Основною
формою оплати банківських послуг є комісії. Банки надають клієнтам
різноманітні послуги, їх об'єднують у певні групи за відповідними
ознаками і критеріями. касове обслуговування клієнтів; інкасація та
перевезення грошових цінностей; ведення рахунків клієнтів у
національній та іноземній валюті; залучення депозитів юридичних і
фізичних
осіб; видача гарантій і поручительств; управління грошовими коштами
та цінними паперами за дорученням клієнтів, здійснення розрахунків за
власні кошти клієнтів, інкасові послуги, інкасація готівки, касове
обслуговування та ін. , гарантії, підтверджені акредитиви, непокриті
чеки, аваль і акцепт векселів, збереження цінностей у власному
депозитарії, ведення реєстрів власників цінних паперів, розміщення
цінних паперів, емітованих клієнтами за їх дорученням, лізинг, трастові,
консультаційні та деякі інші послуги.

4
 КОМЕРЦ КРЕДИТ

Комерційний кредит - це товарна форма кредиту, яка визначає

відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує
кредитну угоду між двома суб’єктами господарської діяльності.
Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті регулюють
свої господарські відносини і можуть створювати платіжні засоби у
вигляді векселів - зобов’язань боржника сплатити кредитору зазначену
суму у визначений термін.
Комерційний кредит надається постачальником покупцеві тоді, коли
товаровиробник прагне реалізувати вироблений товар, але у покупця не
має грошей для його придбання. У такому випадку товар може бути
добровільно переданий постачальником покупцеві в кредит, а сама
передача може оформлятися борговим зобов’язанням – векселем.
Об’єктом комерційного кредиту можуть бути реалізовані товари,
виконані роботи та надані послуги, щодо яких продавцем надається
відстрочка платежу.
У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя інших
угод про надання кредиту не укладається.
Погашення комерційного кредиту може здійснюватися шляхом:
- сплати боржником за векселем;
- передачі векселя відповідно до чинного законодавства іншій
юридичній особі (крім банків та інших кредитних установ);
- переоформлення комерційного кредиту на банківський.
У разі оформлення комерційного кредиту не за допомогою векселя,
погашення такого кредиту здійснюється на умовах, передбачених
договором сторін.
Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму
грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги
боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в
обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а
також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

5
 ФАКТОРИНГ

Факторинг - одна з нетрадиційних банківських послуг, що з'явилася у

банківській практиці у 50-х роках.
Факторинг - це операція, що поєднує в собі кредитування клієнта з
метою формування обігового капіталу, а також ряд посередницько-
комісійних послуг. Суть факторингу полягає в тому, що банк купує у
клієнта право на вимогу боргу. Як правило, банком купуються
дебіторські рахунки, пов'язані з поставкою товарів чи наданням послуг.
Також банк може надавати клієнту ряд інших послуг, таких як ведення
бухгалтерії, інформаційні, юридичні послуги.
У факторингу беруть участь три сторони:
· фактор (спеціалізована установа, спеціальний відділ комерційного
банку);
· постачальник;
· покупець.
Розрізняють два види факторингу:
1. Конвенційний, який є комплексною системою обслуговування
клієнта і зосереджує в собі бухгалтерські, юридичні, консультаційні та
інші послуги. Фактично за клієнтом зберігаються лише виробничі
функції;
2. Конфіденційний, що обмежується тільки дисконтуванням рахунків-
фактур. Переваги цього виду факторингу для клієнта полягають у тому,
що він є більш незалежним від банку.
Факторингова послуга може надаватись банком як в поєднанні з
фінансуванням, так і без фінансування. При факторингу без
фінансування клієнт подає фактору документи, що підтверджують
відвантаження товару, а фактор зобов'язується отримати на користь
клієнта грошові кошти. Тобто роль фактора зводиться до інкасування
фінансових документів. Факторинг з фінансуванням полягає в тому, що
фактор купує рахунки-фактури клієнта і виплачує йому грошові кошти у
розмірі 80-90% від суми боргу. Решта 10-20%, що лишилися, банк
утримує як компенсацію ризику до погашення боргу. Після погашення
боргу банк повертає утриману суму клієнтові.
Факторингова послуга оформляється шляхом укладання угоди між
банком і клієнтом, в якій має бути зазначено вид факторингу: закритий
чи відкритий. При відкритому факторингу дебіторам надсилається
6
повідомлення про укладання угоди і пропонується здійснити платежі
безпосередньо фактору. При закритому факторингу дебітори
направляють кошти клієнту, а той розраховується з фактором.
Факторинг з'явився близько 100 років тому в США, а в середині XX
століття – і в Європі. Зараз міжнародна факторингова індустрія активно
розвивається: у світі існує близько 1000 факторингових компаній. Понад
66% їх обігу припадає на Європу, 22% – на США, 11% – на країни Азії.
В Україні послуги з факторингу надають переважно банки, хоча цією
діяльністю також займаються і спеціалізовані компанії.
Факторинг впливає на зростання обсягів продажу підприємствами
товарів, робіт, послуг. Фактор, викуповуючи заборгованість дебіторів
клієнта, надає йому такі послуги, як: фінансування поставок з
відстроченням платежу, покриття кредитних та процентних ризиків,
ризику ліквідності, управління дебіторською заборгованістю, здійснює
інформаційне обслуговування клієнта тощо.

7
 ЛІЗИНГ

Лізинг - це вид інвестиційної діяльності, при якому спеціалізована

лізингова компанія (яка виконує функції інвестора) купує вказане
клієнтом майно та передає йому це майно в користування за оплату з
можливістю переходу права власності на предмет лізингу до
Лізингоотримувача по закінченню строку лізингу.
Лізинг є досить новим видом інвестиційної діяльності для економіки
нашої країни, але має широке розповсюдження в країнах Європи та
інших розвинутих країнах.
Згідно Закону України «Про фінансовий лізинг»: «лізинг – це
сукупність цивільно-правових відносин, які виникають з договору
фінансового лізингу».
Договір лізингу – договір, по якому лізингодавець зобов’язується
придбати у власність предмет у продавця згідно з встановленими
лізингоотримувачем специфікаціями та передати його
лізингоотримувачу на строк не менший, ніж один рік за визначену плату
(лізингові платежі).
Предмет лізингу – неспоживча річ, віднесена законодавством до
основних фондів.
Послуга фінансового лізингу, як правило, включає в себе страхування,
банківський відсоток, витрати, пов’язані з реєстрацією предмету лізингу,
та сплату всіх обов’язкових платежів протягом усього строку лізингу.
Підписуючи контракт з лізинговою компанією, клієнт отримує
комплексний продукт та можливість одержати основний засіб з
мінімальними початковими витратами.

8
 У відношенні до орендованого майна (чи по об’єму обслуговування)
лізинг поділяється на:
Чистий (net leasing), коли всі витрати по обслуговуванню майна
приймає на себе лізингоодержувач. При цьому лізингоодержувач
переказує лізингодавцю чисті, або нетто, платежі. Більшість послуг на
вітчизняному лізинговому ринку устаткування є чистими.
9
 Повний, або, як його ще називають "мокрий" лізинг (wet leasing), коли
лізингодавець приймає на себе всі витрати по обслуговуванню майна.
Його використовують, як правило, самі виробники устаткування. За
вартістю повний лізинг один з найдорожчих.
Частковий (з частковим набором послуг), коли на лізингодавця
покладаються лише окремі функції з обслуговування майна.

За типом майна розрізняють:

Лізинг рухомого майна (устаткування, техніка, автомобілі, судна,
літаки тощо), в тому числі нового і такого, що використовувалося.
Лізинг нерухомості (будівлі, споруди).

Відповідно до ознак окупності (умов амортизації майна) розрізняють

фінансовий та оперативний лізинг.

Фінансовий (капітальний, прямий) являє собою договір лізингу, в

результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення
отримує в платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк,
не менший від строку, за який амортизується 60% вартості об’єкта
лізингу, визначеної в день укладення договору. Сума відшкодування
вартості об’єкта лізингу в складі лізингових платежів за період дії
договору фінансового лізингу має включати не менш як 60% вартості
об’єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Даний вид
лізингу характеризується наступними рисами:
участь крім лізингодавця і лізингоодержувача третьої сторони
(виробника чи постачальника об’єкту угоди);
неможливість розірвання договору на протязі основного строку
оренди, тобто строку, необхідного для відшкодування витрат
орендодавця;
тривалий період лізингової угоди (звичайно близький до строку
служби об’єкту угоди).
Оперативний (сервісний) лізинг —являє собою орендні відносини, за
яких витрати лізингодавця, пов’язані з придбанням і утриманням
предметів, що здаються в оренду, не покриваються орендними
платежами на протязі одного лізингового контракту. Укладається він, як
правило, на 2 – 5 років. При оперативному лізингу ризик псування чи
10
втрати об’єкту лежить в основному на лізингодавці. Ставка лізингових
платежів зазвичай вища, ніж при фінансовому лізингу, через відсутність
гарантії окупності витрат. По закінченні оперативного лізингового
договору лізингоодержувач має право: продовжити строк договору на
більш вигідних умовах; повернути устаткування лізингодавцю; купити
устаткування у лізингодавця за наявності погодження (опціона) на
придбання за ринковою вартістю. В залежності від сектора ринку, де
проводяться лізингові операції, розрізняють:

Внутрішній лізинг, коли всі учасники угоди представляють одну

країну.
Зовнішній (міжнародний) лізинг — до нього відносяться угоди, в яких
хоча б одна із сторін належить іншій країні. До цього ж виду лізингу
відносять і угоди, які укладаються між лізингодавцем і
лізингоодержувачем однієї країни, якщо хоча б одна із сторін веде свою
діяльність та має капітал спільно з іноземною фірмою.
Зовнішній лізинг, в свою чергу, поділяється на імпортний, коли
іноземною стороною є лізингодавець, і експортний, коли іноземною
стороною є лізингоодержувач.
До 1995 року ринку лізингових послуг в Україні не було.
співвідношення річного обсягу лізингових операцій до ВВП у 2009 році
в Україні становив 0,4%. Основні напрямки використання лізингових
операцій - транспортні засоби (45,7% вартості усіх чинних договорів
лізингу); сільськогосподарська техніка та переробка - 15,7% (операції з
лізингу сільгосптехніки є досить ризиковими, адже майже всі
господарства аграрного сектору є постійними боржниками),
сільськогосподарська переробка - 3,1% (найбільш надійна з точки зору
повернення вкладених коштів, позаяк попит на харчі досить стійкий),
комп'ютери та поліграфічне обладнання - 0,2%, що загалом за
структурою відповідає світовій практиці.

Станом на 01.01.2010 року кількість лізингових компаній становить

188. Більшість із них працюють з великими підприємствами (50%). В
Україні кількість лізингових компаній з кожним роком збільшується, що
обумовлюється зростанням попиту економіки країни на лізингові
послуги. Бачимо, що ведучі позиції займає Київська область – 40
лізингових компаній.
11
 ДОХОДИ ТА ВИТРАТИ БАНКУ

Доходи банку – загальна сума грошових коштів, які надходять до

банку в результаті здійснення активних операцій та надання інших
банківських послуг.
Доходи поділяються на процентні та непроцентні
Проценти доходи – проценти від надання кредитів (юр та фіз. ос), а
також доходи за коштами, розміщеними в інших банках (доходи за
депонентами), доходи від інвестування у ЦП, а також процентні доходи з
філіями та установами банку та поза баланс опер
Непроцентні доходи поділяються на комісійні(комісійні і від надання
кредитних послуг, ЦП, гарантій, поручительств, лізинг, факторинг) та
інші банківські та небанківські операційні доходи (дивіденди, доходи від
операц лівизну, штрафи та пені за банк опер), небанківські опер доходи –
продаж ОЗ, інших активів, штрафи та пені, отримані за господарськими
операціями
До 70% доходів – повинні становити процентні доходи банку
Витрати банку:
Процентні поділяються на процентні за коштами до запитання,
депозитами, розміщеними іншими банками в цьому банку, процентні за
кошами до запитання та депозитами юр та фіз. ос; процентні витрати за
борговими зобов’язаннями, емітованими банкам та ін процентні витрати
Непроцентні поділяються на комісійні,сплачені інш учасниками ринку;
банківські та небанківські операційні витрати; витрати на формування
резервів.
Найвагоміша складова непроцентних витрат небанк операц витрати
(з/п)
Небанківські операції – утримання необоротних активів, знос, витрати
на ліцензії, витрати на персонал(2% активів або 15% сукупного доходу
банків)
Фінансова звітність банку містить багато форм звітності:щоденні (звіт
про залишки в офшорних зонах, розрах економ нормативів);
щоквартальні; щомісячні

12
 РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Основна мета банк регулювання та нагляду – безпека та стабільність

банк системи та захист інтересів вкладників та кредиторів (здійсн НБУ)
НБУ здійснює постійний нагляд за дотриманням банками та ін. фін-
кред установами нормативних актів та економ нормативів
Економічні нормативи – для здійснення контролю за ризиками,
зокрема: за ризиками, пов’язаними з капіталом, ліквідністю, кредитами,
інвестиціями, а також процентним і валютним ризиками
Заходи,які банк може накладати на комерційні банки: припиняти дію
ліцензій
Система нагляду за діяльністю комерц банків включає: дистанційний
нагляд (банк звітність, економ нормативи); проведення інспекційних
перевірок на місцях
Не всі показники діяльності банків легко проаналізувати
Кред діяльність є основним видом діяльності банків, а з іншого боку –
перевірка кред портфелю і достатність сформованих резервів
Більшість банкрутств банків – результат поганого управління кред
діяльністю та ризиком (~97 %)
Кредити , надані банками підлягають класифікації: стандартні, під
контролем, субстандартні, сумнівні, безнадійні
Створюють резерви(2%,5%, 20%, 50%, 100%)
Якщо банк формує недостатні (не відповідні якості кредитів) резерви,
то банк завищує оцінку власного капіталу
У всьому світі діє система CAMEL для визначення рейтингу банку:
визначення адекватності капіталу; якість активів; менеджмент;
надходження та рентабельність банків; ліквідність
Система банк нагляду в Україні функціонує у складі центрального
апарату та регіональних управлінь НБУ і має такі рівні: відділ банк
нагляду регіонального управління; комісія з питань нагляду і
регулювання; начальник регіонального управління; департаменти
банківського нагляду НБУ; заступник голови правління НБУ; комісія з
питань нагляду регулювання діяльності банків при НБУ

13
 вартість кредитних інструментів

Ринкова вартість кредиту – процентна ставка, яка відповідає реальній

якості кредиту та ринковій кон’юнктурі
Банки повинні періодично переоцінювати якість кредиту і здійснювати
класифікацію кредиту.
Якщо банк завищує якість кредиту, то він може вчасно не підвищити
процентну ставку
Механізм формування процентної ставки по кредиту: для того, щоб
позичальник користувався послугами банку він повинен, щоб структура
кредиту задовольняла потреби клієнтів, а ціна відповідала ринковим
цінам
Процентна ставка за кредитом = вартість фінансування + операційні
витрати+ премії за ризик + банківська маржа (прибуток) – орієнтована на
реальні витрати банків, пов’язаних з наданням кредитних послуг.
Більш актуальним є формування процентної ставки виходячи з
кон’юнктури ринку, конкурентного середовища ьа інших зовнішніх
факторів.
Вартість фінансування:середньозважена ставка за депозитами та ін.
залученими кошами на основі вартості страхування депозитів, резервних
вимог у ЦБ, непроцентних витрат, пов’язаних із залученням коштів;
операційні витрати –з/п, обладнання та матеріали
Премія за ризик: премія за ризик неповернення; премія за ризик,
пов’язана з терміном кредитування (врахов лише для середньострок і
довго строк кредитів)
Вартість більшості кредитів на міжнародних ризиках та ін. країнах
встановлена на основі базової ставки
Процентна ставка за кредитом = базова ставка + премія за ризик непов
+ премія за ризик, пов з терміном кредитування.
За базову ставку беруть prime rate – ставка для першокласного
позичальника для короткострокового кредиту

14
 КЛАСИФІКАЦІЯ БАНКІВСЬКИХ КРЕДИТІВ:

1. За терміном надання: коротко строк, середньо строк, довго строк

Коротко строк кредити надаються підпр для фінансування оборотного
капіталу, а банкам – для підтримку ліквідності
2. Механізм погашення: рівні платежі – кожен платіж буде містити
різні частки основної суми та різні частки процентних платежів; основні
сума рівними платежами, а процент відносно суми, якою користування у
відповідному періоду; кредити, що погашаються одним платежем;
певний пільговий період, а кредити погашаються за певним механізмом.
Можуть погашатися періодично рівними, нерівними платежами,
погашаються з різними часовими інтервалами
3. За типом позичальника: кредити торговельним організаціям;
кредити фін інститутам; с/г кредити; промисловим підприємствам та ін.
Окремим типам позичальникам надаються характерні типи кредитів
Наприклад, с/г підприємства отримують сезонні кредити.
4. За процентною ставкою: з фіксованою процентною
ставкою(короткострок); плаваючою процентною ставкою
Середньо і довго строк - надаються з правом переглядати цю ставку.
Процентна ставка буде відображати кредитний рейтинг позичальника,
поточну ринкову ситуацію і ринкові очікування
5. Від забезпечення кредитів: забезпечені поділяються на забезпечені
активами та забезпечені нерухомістю; незабезпечені (бланкові);
гарантовані
якщо на забезпечений кредит оформляється застава – кредит під
заставу; якщо кредит оформляється під заставу нерухомості – іпотечний
кредит
6. Від валюти: нац. Вал, іноз вал
7. Від кредитора: звичайні кредити(надаються одним банком); консорц
(надаються групою банків)

15
 Комерційні банки

1.Основні функції та операції КБ

Банки - це юр.особи, які мають виключне право на підставі ліцензії
НБУ здійснювати у сукупності такі операції:
1)залучати у вклади Г кошти фіз..та юр.осіб
2)розміщувати зазначені кошти від його імені на власних умовах та
власний ризик
3)відкривати і вести банк.розрахунки фіз.і юр.особи
Комерційні банки:
1)надавати кредити
2)залучати депозитів
3)розрахунково-касове обслуговування
Засновники-юр.та фіз..особи
Основні операції комерційних банків:
-приймати вкладів від юр.і фіз..осіб
-відкриття і введення поточних рахунків клієнтів і банків
кореспондентів
-розміщення залучених коштів свого імені на власних умовах
-операції з валютними цінностями
-емісія власних ЦП
-купівля-продаж ЦП за дорученням клієнтів
-здійснення операцій на ринку ЦП від свого імені, включаючи
андирайти
-надання гарантій поручительств на інших зобов*язаньвід 3-х
осіб(позабалансові операції)
-права,вимоги та виконання зобов*язань у Г формі за поставлені
товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких
платежів та вимог(факторинг)
-лізинг
-послуги з відповідальними зберігання та надання сейфів для
зберігання цінностей та документів
-випуск-купівля-пробаж-обслуговування чеків, векселів та інших
оборот.платіжних інструментів
-випуск банків.платіж.карток і операції з їх використанням
-надання консультаційних послуг

16
 -при отримані відповідного дозволу НБУ банки мають право
здійснювати інвестиції у статут.капітали та акції інших юр.осіб
-довірче управління документами, ЦП, коштами юр.осіб
-вести депозитарну та реєстраторську діяльність

Класифікація банків:
1)за складом операції:
-спеціалізовані
-універсальні
2)залежно від сфери впливу:
-місцеві
-регіональні
-міжрегіональні або транснаціональні
3)за структурною побудовою:
-банки з філіями
-банки без філій
-банк.холдингові компанії
4)за типом діяльності:
-роздрібні
-оптові

Функції:
1)надання кредитів та забезпечення потреб у ліквідності інших
суб*єктів ринку
2)обслуговування комерційних угод та управління системи платежів
3)трансформація капіталів, термінів та ризиків

Види діяльності:
1)активні операції
2)пасивні операції
3)банківські послуги
Активні операції пов*язані з розміщенням коштів і проводиться з
метою отримання доходу та для підтримки ліквідності:формування
резервів(активи)
Пасивні операції пов*язані з ресурсною базою банку(залучення
депозитів, емісія ЦП, отримання міжбанків.кредиту)

17
 Банківські послуги:управління активами,гарантійні посередницькі та
трасові послуги,консалтингові, комісійні
Діяльність банку на ринку ЦП:
1)-інвестиції ЦП , з метою отримання доходу від володіння ними,
тобто формування інвестиційного портфелю,торгівля ЦП, з метою
отримання доходу від перепродажу форм.торгового портфелю
2)-емісія акцій, облігацій, векселів, депозитно-ощадних сертифікатів та
інші
3)-андирайдинг, купівля-продаж ЦП за дорученням
клієнтів,управління інцест.портфелів інших суб*єктів ринку

18
 2.Ресурси комерційного банку
Класифікація ресурсів:
1)власні кошти або власний капітал
2)залучені кошти або депозитні вклади
3)запозичені кошти або не депозит.залучені ресурси ( фони Г ринку)
Залучені кошти(основні депозити)-кошти юр.чи фіз..осіб, значна
частина яких розміщена в банку, з метою отримання доходу на
визначений термін.Вартість цих залучень нижча ,ніж запозич.на Г ринку
мають більш стійку природу, найкращий вид кредит.ресурсів
Залучений-залучені на міжбанк.ринку або ресурси ЦБ або боргові ЦП
емітовані банком.Вартість фін.вища, кошти дуже чутливі до змін на
ринку фін.ресурсів, їх вартість швидко змінюється, користуються банки
для підтримки ліквідності.
Власний капітал банку-спеціально створені фонди та резерви, які
використовуються банком протягом цього періоду усього фунціон.і
призначене для поглинання можливих збитків та забезпечення можливих
збитків та забезпечення економ.стаб.банку
Фунції банк.капіталу:захисна;оперативна;регулююча
Ресурси КБ
1)власний капітал:основний;додатковий
2)зобов*язання:залучення(основні депозити);запозичені(фонди Г
ринку)
Основний капітал включає статутний капітал, основні резерви,
додаткові внески, загальний фонд покриття ризиків
Додатковий капітал:результат переоцінки ОЗ і ЦП, суборденований
борг(термін повернення не менше 5 років,залучають в останю чергу)
Регулятивний кап.-являє більш точну оцінку основ.капіталу,
використав.для оцінки
Чисті активи=активи-зобов*язання
Основні кредитні ресурси банку-депозити,оскільки, це кошти,
покладені в банк для отримання доходу інвестора, їх вартість нижча ніж
фондів Г ринку
Фонди Г ринку-мають вищу вартість і дуже чутливі до змін ринкових
ставок, використовують для забезпечення ліквідності, для дотримки
нормативів ліквідності
Ліквідність для піп-ва –здатність вчасно і в повному обсязі погасити
свої поточні зобов*язання
19
 Ліквідність банку-вчасно виконати зобов*язання перед власниками
кредиту і вчасно дати кредити
Для піпр-ва=оборотні активи/поточні зобов*язання
Коеф.ліквідності=(каса+кошти на кореспонд.рахунку)/поточні
рахунки клієнтів

3.Активи КБ
За ліквідністю активи поділяються:
1)готівка і прирівняні до неї високо лік.активи
2)інвестиції в ЦП(від5-25%)(обсяги портфелю залежать від стану
фін.ринку+держава+специфіка банку)
3)кредитний портфель(50-75%)
4)ОЗ та інші активи(від3-6%)
Первинні резерви:готівка, банк.метали, кошти на перерахунках
інших банків+ЦБ,резерви ЦБ.Банки стараються тримати ці резерви на
мінім.рівні тому,що майже не приносить дохід.
Вторинні резерви-ліквідні ЦБ(приносять дохід+ліквіднсть)
Коеф.ризикувикористовують для визначення оцінки достатності
капіталу, атакож формування достатніх резервів для покриття
Резерви:
1)загальні, які формуються за рахунок прибутку, що залишився,на
випадок непередбачених витрат(відображу.у власному капіталі пасивах)
2)резерви пропорційні обсягу залучених коштів чи депозитів(норма
резервування встановлює НБУ,а резерви відображають на рахунках НБУ
в активах балансу)
3)резерви,які створюються на випадок можливих витрат,зокрема, по
кредитах створюються у визначених межах, за рахунок збільшення
валових витрат і частково за рахунок збільшення
прибутку(відображаються в активах)
Резерви по кредитах формуються пропорційно ризику неповернення,
при цьому банк здійснює класиф.кредитів відповідно рівня їх ризику і
поділяє їх на стандартні, під контролем, субстандарнтні , сумнівні і
безнадійні

20
 4.Центральний банк та його функції

Цб в цілому забезпечує стабільність нац..грош.одиниці і сприяє

стабільності банк.системі
Фукції Цб на Г-кредит.ринку:
-розробка та реалізація Г-кредит.політики
-монопольне здійснення емісій нац.валюти і організації її обігу
-регулювання та нагляд за банк.діяльністю
-кредитне обслуговування банків 2-го рівня та держави
-введення реєстру банків і ліцинзуваннябанк.діяльності
-встановлення правил проведення банк.операцій
-ЦБ виступає кредитором останьої санкції для банків і організовує
систему рефінан.
-представляє інтереси ЦБ інших державв міжнародних банках,інших
установах,де співпраця здійснюється на рівні ЦБ
Основні економ.засоби регулювання Г маси в обігу?
1)регулювання нормобов*язкових резервів фін.-кредит.установ
2)%політика:
-ставка рефінансування комер.банкам
-ломбардна ставка(забезпечені ЦП)
-облікова(ЦБ обмінює векселі)
3)система рефінан.комер.банків
4)управління золото вантажними резервами
5)операції з ЦП на відкритому ринку(купівля-продаж
казначейських,власних зобов*язань,комер.векселі),зокрема, це угоди
РЕПО
6)регулювання імпорту та експорту капіталу(валютне регулювання:
депозитно-кредитні ЦП операції, вивіз та в*їзд валюти)
ЦБ приймає на зберігання та управління дер.ЦП, виконує операції з
обслуговування дер.боргу,зокрема, розміщення,погашення та виплата
доходу з дер.ЦП
Визначає порядок формування,використання,розміри резервів банку і
кредит.установ,зокрема,резерви за валют.ризиками,за ЦП, загальні
резерви тощо

21
 5.Банківське кредитування

Банк.кредит.-кошти,які надаються банком згідно з законодавством у

позику фіз..чи юр.особі на визначений термін для цільового
використання та під%.
Основні принципи банк.кредит.:
-строковість(дає можливість ефективно управляти
кредит.ризиком,точне планування витрат по депозитам)
-цільвий(цілі обумовлені угодою,гарантія його повернення ,банк
зацікавлений тим,що більш точно можна сформувати(спланувати)
обсяги,терміниі механізм погашення кредиту)
-забезпеченості(банк-кредитор при кредит.набуває певних прав на
активи позичальника,забезпечення кредиту не знижує
кредит.ризик,однак мінімізує витрати)
-платності(%ставка по кредиту,яка є платною,повинна точно
відображати кредит.ризик позичальника,тільки тоді вона буде
адекватною платою)
Основні принципи знаходять відображення в різних сучасних
методиках раціонального використання:
CAMPARI-проводиться комплексне оцінювання кредиту,
визначається ступінь кредитного ризику, встановлюється відповідна до
ризику % ставка і вживаються упереджувальні заходи щодо мінімальних
можливих витрат за кредитом
C(character)-характеристика клієнта
A(ability)-здатність повертати позику
M(marge)-марж(дохідність)
P(peerpase)-ціль позики
A(amoutn)-розмір позики
R(return)умови погашення
I(interest)% ставка(механізм погашення позики повинен відповідати
цілі позики і фін.можливостям позичальника, структура платежів
повинна відповідати Г потокам позич.,окремі види позики мають
максимальний термін надання цієї позики)

22
 2.Окремі види банк.кредиту:

Розрізняють страховий кредит та кредитну лінію.

Страховий надається повністю після укладання кредит.угоди і
погашається періодичними внесками
Кредитна лінія-згода банку надати кредит протягом певного періоду
часу в розмірах, які не перевищують заздалегідь укладені суми,термін не
більше року. За банком залишається право відновити в надані коштів,
якщо виявлено погіршення фін.стану, ліміт кредитування може
переглядатись.
Види кредит.ліній:
- сезонна
- відновлювальна
Сезонна-сезонні виробництва(с/г),надається раз на рік
Відновлювальна-погасивши частину кредиту піпр-во може знову
отримати в межах кредит.ліміту , при цьому може бути внесена застава
під ліміт
Овер драфт-короткост.кредит надається банком надійному півп-
ву,понад залишок на поточному рахунку, в межах зафіксовуються суми
шляхом дебатуванням його рахунку.може откриватись конто корентний
рахунок(поточний рахунок)
Спеціальний рахунок-поєднання позикового рахунку з поточним і
може брати дебетовий кредитовий сальдо
Переваги піпр-ва конто корентним рахунком:
-% зараховуються за кредит тільки під час користування коштами
-під час корист.коштами не треба укладати додаткову угоду
Кредит під облік векселі-банк надає предв*ячнику векселя кошти в
сумі номінальної вартості векселя мінус сума дисконту
Абцектний – передбачає абцектування банком інкасованого
позичальником переказного векселя за умов,що підп.-во надає у
розпорядження вексель до строку її оплат, тобто банк абцектує
вексель(тільки згода на оплату векселя,тільки тоді,коли підп-во не може
його оплатити).Сплачуються тільки комісійні
Авальний-банк несе тільки додаткову відповідальність за
векселя,тільки тоді,коли підп.-во не несе відповідальності. Банк
відповідає в останю чергу
Кредит під заставу векселя-максимум розмір 60-90%від номіналу
23