1

Тема 8-3 Систематизація наукових досліджень

План
1. Способи публічної оцінки наукових результатів
2. Анотації, рецензії, відзиви, правила їх написання та представлення
3. Наукові доповіді та тези до наукових конференцій, методика написання та представлення
4. Аналітичні записки, висновки та пропозиції до органів влади
Контрольні питання
Тести
Список літератури

Вступ
Результати наукових досліджень завершаються їх систематизацією, тобто оприлюднюються у рефераті, статті, звіті
про виконану науково-дослідну роботу, дисертації для широкого кола користувачів – науковців та фахівців для
використання у практичній діяльності. Але систематизацію результатів в науковій праці вважають тоді закінченою, коли
зроблено їх критичну оцінку. Яка має наступні форми: анотація, рецензія, відзив, доповідь, аналітичні записки, пропозиції до
органів влади.
Всі вище перелічені форми оцінки мають досить важливе значення, так наприклад, кожна наукова праця повинна
містити анотацію, оскільки це дозволить користувачу отримати хоч якесь уявлення про зміст статті, реферату, монографії,
звіту про науково-дослідну роботу, дисертації, і, таким чином, допоможе зекономити час на пошуки потрібної інформації.
Щодо інших форм оцінки, то вони також подібно до анотації дають певну уяву про будь-яку наукову працю.
Таким чином, дана лекція є досить важливою для студента, оскільки ознайомившись з викладеним в ній матеріалом
він сам навчиться писати всі вище перелічені форми оцінки наукових праць.
Ключовими словами теми є: способи публічної оцінки наукових результатів, анотація, рецензія, відзив, наукові
доповіді та тези до наукових конференцій, аналітичні записки , висновки та пропозиції до органів влади.

1. Способи публічної оцінки наукових результатів

Оцінка - це дія визначення ціни вартості, ціни чого-небудь та думки і міркування щодо якості, характеру, значення
кого-небудь. У будь-якій школі (середній чи вищій) – прийняте позначення якості знань та поведінки учнів і студентів.
Оцінка наукових результатів може здійснюватися усно чи письмово:
 У публічній формі
 Конфіденційно
Публічні форми оцінки наукових результатів можуть бути: анотації, рецензії, відзиви, доповіді, аналітичні записки
тощо
Конфіденційні форми оцінки наукових результатів можуть бути: закриті рецензії, відзиви тощо, зокрема при
проведенні різних конкурсів, олімпіад, експертних оцінок у ВАК, при присудженні Державних премій, грантів, при
проведенні виборів в НАН України.

2. Анотації, рецензії, відзиви, правила їх написання та представлення

Анотація – короткий виклад змісту статті, реферату, монографії, дисертації, звіту про науково-дослідну роботу тощо.
Анотація міститься у книгах, брошурах, тематичних планах і рекламних матеріалах, а також бібліографічних
посібниках, друкованих картках. На початку анотації наводиться бібліографічне описання твору.
В анотації описують основні характерні риси, особливості оригіналу, що вказують на практичне значення та наукову
новизну роботи. В разі потреби подають також відомості про автора. Обов'язково вказують, на яких фахівців розрахований
цей твір. За обсягом анотація повинна бути не більше 10 рядків, стисло та інформаційно (рекламно).При написанні анотації
необхідно дотримуватися стилю анотації. Так, наприклад, Підручник написано відповідно до програми курсу «Теорія
бухгалтерського обліку» для студентів економічних спеціальностей.В ньому розкриваються основи бухгалтерського обліку,
знання яких необхідне для подальшого вивчення фінансового та управлінського обліку. Висвітлюються теоретичні
положення предмета, об’єктів, методу, техніки та організації ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, питання
історії розвитку, гармонізації та стандартизації бухгалтерського обліку.
Розраховано на студентів економічних спеціальностей, викладачів вищих навчальних закладів, працівників
економічних служб підприємств, організацій і установ, а також всіх, хто прагне вдосконалити свої знання з
бухгалтерського обліку.
Систематизацію результатів дослідження в науковій праці вважають лише тоді закінченою, коли проведено
рецензування її, тобто зроблено критичну оцінку. Тому рецензія є важливою формою оцінки наукових результатів.
Рецензія (відзив) – аналітично оцінна форма наукової критики, виконує своє призначення при умові об’єктивності,
ґрунтуються на чітко визначених критеріях аналізу, достатньо аргументовані.
Зрозумілість і точність - незмінна вимога до мови рецензії. Мова рецензента, який розбирає переваги і недоліки
наукової праці, повинна свідчити не тільки про грамотність та вміння висловлювати свою думку, а й також про його
культуру і знання питань теми дослідження.
Особливу увагу в рецензії приділяють доказовій оцінці. Аргументоване вивчення, обґрунтований висновок -
необхідні умови кваліфікованої рецензії. Недоліки в аргументації часто пов'язані з трудомісткістю обґрунтування наукової
цінності твору. Через це при оцінці переваг та недоліків наукової праці слід застосовувати різного роду розрахунки,
статистичні показники, нормативні дані та ін.
 2
Таким чином, в рецензії тією чи іншою мірою слід оцінити вміння поставити проблему, обґрунтувати її соціальне
значення; розуміння автором співвідношення між реальною проблемою і рівнем її концептуальності; повноту висвітлення
літературних джерел, глибину їх аналізу, володіння методами збору, аналізу та інтерпретації емпіричної інформації;
самостійність роботи, оригінальність в осмисленні матеріалу; обґрунтування висновків і рекомендацій.
Не допускається в рецензії наукової праці переповідати зміст, необґрунтовано захвалювати або недооцінювати її
наукове значення. Слід наводити посилання на конкретні сторінки праці, що рецензується, вказувати на позитивні та
негативні сторони праці.
Отже, до рецензії висувають наступні вимоги:
 Розуміння і знання того що рецензується;
 Вміння висловлювати свою думку науковим стилем (наприклад, відносно до автора роботи
речення слід будувати в третій особі минулого часу ("дослідник(аспірант) поставив..., розкрив..., довів..."); до самої роботи
— в теперішньому часі ("реферат містить..., розкриває..." та ін.) );
 Вміння грамотно і культурно писати;
 Непереповідати зміст, необгрунтовано не захвалювати;
 Вказувати на позитивні та негативні сторони.
За обсягом рецензія (відзив) на автореферат повинен бути на 1-2 сторінки, а на дисертацію – 8 сторінок.
Архітектоніка (структура, план) рецензії включає в себе заголовок, вступ, основну частину та висновок. Для
прикладу наведемо орієнтовний план рецензії наукової праці з економічного дослідження:
Заголовок Рецензія на___________________
(назва твору та прізвище автора)

Вступ
Розглядається актуальність теми дослідження, виходячи із напрямів соціального і економічного розвитку підприємств в
умовах ринкових відносин. Вказуються предмет та об’єкт ( які питання висунуті у дослідженні), методика
дослідження. Наводиться критична оцінка змісту цих питань.
Основна частина
Вказується гіпотеза дослідження, аналізується система її доказів, апробація та експериментальна перевірка добутих
результатів, можливість впровадження їх у практику, перевіряється обґрунтованість пропозицій та висновків, що
містяться у науковій праці. Обов'язково зазначають достовірність результатів дослідження, їх наукову новизну та
практичну цінність, економічну ефективність впровадження в практику наукових рекомендацій автора. У рецензії
зазначають також, наскільки автор володіє стилем викладення наукової праці, додержання єдності змісту і форми
праці. Особливу увагу звертають на правильність застосування стандарту щодо оформлення наукової праці
(нумерація розділів, підрозділів, пунктів, таблиць, схем, графіків, додатків).
Висновок
Формулюють висновки рецензента, наскільки автором наукової праці досягнуто мету дослідження і чи слід
продовжувати в подальшому дослідження цієї проблеми в цілому чи її окремої частини, можливості широкого
впровадження добутих результатів у галузях національної економіки.
Рецензії на випускні кваліфікаційні роботи студентів мають свої особливості: Так, наприклад на виконану
випускну магістерську роботу, підписану автором, рецензент дає письмовий відзив в якому відмічає актуальність роботи,
теоретичний рівень і практичну значущість, глибину розробки, правильність та обгрунтування висновків, підготовленість
студента до самостійної практичної діяльності. Рецензія повинна містити характеристику кожного розділу виконаної роботи.
В цілому, рецензія засвідчує, на скільки автор роботи володіє спеціальними вміннями та знаннями, достатніми для
виконання професійних завдань та обов’язків інноваційного характеру.

Відзив на дисертацію і автореферат ( їх специфіка):

Провiднi установи є важливою ланкою атестацiї наукових кадрiв вищої квалiфiкацiї. Провiднi установи здiйснюють
апробацiю дисертацiй перед проведенням захистiв у спецiалiзованих вчених радах.
Провiдною установою щодо дисертацiї призначають лише наукову установу чи вищий навчальний заклад (або їх
пiдроздiл), перелiк яких затверджує ВАК України. Для оцiнки рiвня впровадження результатiв i розробок здобувачiв
використовують вiдзиви науково-технiчних закладiв або (для суспiльних i гуманiтарних наук) центральних opraнів
державної влади, громадських об'єднань i полiтичних партiй, пiдписаних докторами наук.
Спецiалiзована вчена рада приймає дисертацiї до захисту та призначає офiцiйних опонентiв, провiдну установу згiдно
з пп. 20, 22 "Порядку присудження наукових ступенiв i присвоєння вчених звань" i дату захисту.
Провiдною не може бути установа, де виконувалася дисертацiя або де працює „здобувач”.
Керiвник npoвідної установи призначає: для вивчення дисертацiї доктора наук - npoвідного фахiвця за темою
дисертації, штатного працiвника npoвідної установи, який не повинен бути членом спецiалiзованої вченої ради, де
вiдбувається захист дисертацiї. На основі вивчення дисертацiї фахiвець виробляє наукову оцiнку i готує проект вiдзиву.
Проект вiдзиву обговорюється на засiданнi вченої (науково-технiчної) ради npoвідної установи або на засiданнi її
наукового пiдроздiлу. Цей факт обов'язково зазначається у вiдзивi.
У вiдзивi npoвідної установи встановлюється актуальнiсть обраної теми, cтупінь обгрунтованостi наукових
положень, висновкiв i рекомендацiй, сформульованих у дисертацiї, їхня достовірність i новизна, повнота їx викладу в
опублiкованих працях, а та кож робиться висновок про відповідність дисертацiї встановленим вимогам. У вiдзивi
вiдображається важливiсть для науки й народного господарства одержаних автором, ввисловлюються рекомендації щодо
 3
їхнього використання. Структура дисертації та змiст її роздiлiв у вiдзивi npoвідної установи не наводиться.
Відзив npoвідної установи пiдписує доктор наук, який його готував, вказуючи при цьому свою посаду, i затверджує
керiвник npoвідної установи, який особисто відповідає за якiсть i об'єктивнiсть вiдзиву.
Копiю вiдзиву провідної установи видають здобувачевi не пiзнiше як за десять днів до захисту дисертації.
Специфіка висновки опонентів дисертацій:
Офiцiйний опонент на основі вивчення дисертації та праць здобувача, опублiкованих за темою дисертацiї, висвiтлює
в поданому до спецiалiзованої вченої ради вiдзивi такі обов'язковi питання, як актуальнiсть обраної теми, ступiнь
обгрунтованостi наукових положень, висновкiв i рекомендацiй, сформульованих у дисертації, їx достовiрнiсть i новизну,
повноту їx викладу в опублiкованих працях. У вiдзивi подаються зауваження щодо змiсту дисертації та висновок щодо її
вiдповiдностi встановленим вимогам.
Визначаючи актуальнiсть теми, доцiльно вказати на її зв'язок з державними чи галузевими науковими програмами,
прiоритетними напрямками роз витку науки й технiки, визначеними Верховною Радою України тощо.
Оцiнка обгрунтованостi наукових положень дисертацiї, їх достовірності й новизни повинна бути об'єктивною та
вiдбивати як позитивнi, так i негативнi сторони працi, зокрема опонент має наголосити на ключових проблемах, звернути
увагу на висновки й твердження, що викликають сумнiви й можуть слугувати пiдгрунтям дискусії під час захисту
дисертації. Опонент оцiнює висновки здобувача щодо значущості його працi для науки й практики та вказує можливi
конкретні шляхи використання результатiв дослiдження. У вiдзивi опонент також повинен оцiнити змiст дисертацiії, її
завершенiсть в цiлому й викласти зауваження щодо її оформлення.
Повнота викладу основних результатів дисертацiії в наукових фахових виданнях повинна висвiтлюватись опонентом
iз врахуванням встановлених вимог.
Опоненту слiд пам'ятати, що результати наукових дослiджень, за якими здобувач захистив кандидатську
дисертацiю, не можуть виноситися на захист докторської дисертації.
У позитивному висновку щодо кандидатської дисертації опонент повинен вказати, що вона є завершеною працею, в
якiй отриманi нові науково-обгрунтованi результати, що в сукупностi вирiшують конкретне наукове завдання,що має
істотне значення для певної галузi науки; або в якiй отриманi новi науково-обгрунтовані теоретичнi i (чи)
експериментальнi результати, що в сукупностi є суттєвими для розвитку конкретного напрямку певної галузi науки.

3. Наукові доповіді та тези до наукових конференцій, методика написання та представлення

Формами висвітлення підсумків наукової роботи є також тези, доповіді, матеріали конференцій, конгресів,
симпозіумів, семінарів, шкіл тощо. Вони є свідченням апробації дисертаційної роботи і належать до опублікованих праць,
які додатково відображають наукові результати дисертації.
Найбільш поширеною формою усного оприлюднення наукових результатів є доповідь та повідомлення.
Доповідь — документ, у якому викладаються певні питання, даються висновки, пропозиції. Вона призначена для
усного (публічного) прочитання та обговорення.
Метою будь-якої доповіді є – це залучення вчених даного профілю до обговорення (дискусії) з приводу теми,
викладеного матеріалу. Форма доповіді визначається тим, де вона виголошується. На конференціях, симпозіумах,
семінарах, вчених радах, форумах тощо.
Розрізняють такі види доповідей: звітні (узагальнення стану справ, ходу роботи за певний час); поточні (інформація
про хід роботи); на наукові теми.
Наукова доповідь — це публічно виголошене повідомлення, розгорнутий виклад певної наукової проблеми (теми,
питання). Як, правило,структура тексту доповіді містить:
І. Вступ. Зазначають підстави, причини, проблемну ситуацію, що зумовили необхідність написання доповіді.
II. Основна чистина, де аналізується нинішній стан проблеми, наводяться аргументи, обґрунтовується основна ідея
(ідеї) автора.
III. Підсумкова частина містить висновки, рекомендації, пропозиції.
Є два методи написання доповіді. Перший полягає в тому, що дослідник спочатку готує тези свого виступу, на основі
тез пише доповідь на семінар або конференцію, редагує її і готує до опублікування в науковому збірнику у вигляді доповіді
чи статті. Другий, навпаки, пов'язаний з повним написанням доповіді, а потім у скороченому вигляді ознайомленням з нею
аудиторії. Вибір способу підготовки доповіді залежить від змісту матеріалу та індивідуальних особливостей науковця.
Специфіка усного виступу має суттєві відмінності від друкованого змісту і форми. При написанні доповіді слід
зважати на те, що суттєва частина матеріалу опублікована в тезах доповіді. Крім того, частина матеріалу подається на
плакатах (слайдах, моніторі комп'ютера, схемах, діаграмах, таблицях та ін.). Тому доповідь повинна містити коментарі, а не
повторення ілюстративного матеріалу. Можна зупинитися лише на одній (найсуттєвішій, дискусійній) тезі доповіді, зро-
бивши посилання на опубліковані тези. Це дозволить на 20— 40 % скоротити доповідь. Добре коли доповідач реагує на
попередні виступи науковців з теми своєї доповіді. Доцільним є полемічний характер доповіді: це викликає інтерес .
слухачів.
Доповідачами доповідей повинні бути авторитетні вчені, керівники наукових шкіл.
Обсяг доповіді становить 8—12 сторінок (до 30 хвилин). Якщо доповідь складається з 4—6 сторінок, вона нази -
вається повідомленням.
В програмі конференцій виділяють окремо.
Тези – стислий виклад основних положень, думок, спостережень, експерементів, публікація яких передбачає
попереднє ознайомлення учасників конференції з результатами дослідження. Як, правило, тези доповіді — це опубліковані
 4
до початку наукової конференції (з'їзду, симпозіуму) матеріали попереднього характеру, що містять виклад основних
аспектів наукової доповіді. Вони фіксують науковий пріоритет автора, містять матеріали, не викладені в інших публікаціях.
Рекомендований обсяг тез наукової доповіді — 2—3 сторінки машинописного тексту через 1,5—2 інтервали. Мож-
ливий виклад однієї тези.
Схематично структура тез наукової доповіді має такий вигляд: теза — обґрунтування — доказ — аргумент — ре-
зультат — перспективи.
При підготовці тез наукової доповіді слід дотримуватися таких правил:
• у правому верхньому куті розміщують прізвище автора та його ініціали; при необхідності вказують інші дані, які
доповнюють відомості про автора (студент, аспірант, викладач, місце роботи або навчання);
• назва тез доповіді коротко відображає головну ідею, думку, положення (2—5 слів);
• виклад суті доповіді здійснюється за такою послідовністю тез: актуальність проблеми; стан розробки проблеми (пе-
релічуються вчені, які зверталися до розробки цієї проблеми); наявність проблемної ситуації; необхідність у її вивченні,
вдосконаленні з огляду на сучасний стан її розробки, втілення; основна ідея, положення, висновки дослідження, якими
методами це досягається; основні результати дослідження, їх значення для розвитку теорії та (або) практики.
Посилання на джерела, цитати в тезах доповіді використовуються рідко. Допускається опускати цифровий, фактич-
ний матеріал.
Формулювання кожної тези починається з нового рядка. Кожна теза містить самостійну думку, що висловлюється в
одному або кількох реченнях. Виклад суті ідеї чи положення здійснюється без наведення конкретних прикладів.
Тези відрізняються від доповіді відсутністю деталей, пояснень, обгрунтувань, ілюстрацій.

4. Аналітичні записки, висновки та пропозиції до органів влади.

Важливою формою висвітлення підсумків наукової роботи є аналітичні записки, оскільки в них формулюються
передусім висновки та пропозиції, які необхідно врахувати чи прийняти до розробки тим, хто замовив дослідження. Це
можуть бути державні органи різних гілок влади, приватні підприємства науково-дослідні установи тощо. Аналітичні
записки за формою можуть бути як індивідуальні, так і колективні (групові).
Аналітична записка – стислий виклад сутності проблеми чи питання та обгрунтування, на основі аналізу висновків і
пропозицій. Готують її на прохання чи звернення органів влади, громадських організацій, керівництва науково-дослідних
інститутів.
Висновки – готують за дорученням щодо оцінки повної роботи (висновок кафедри(спеціалізованої вченої ради)
щодо розглянутої дисертації, конституційного суду, експертизи дисертації, плану, бюджету тощо).
Пропозиції – конкретний перелік заходів щодо поліпшення роботи, змісту, плану, використовуючи „мозкові атаки”,
круглі столи та інші форми „штурму”. Це може бути також оцінка людей та установ.

Контрольні запитання
1. Дайте визначення поняттю „оцінка” та які існують форми здійснення оцінки.
2. Що таке „анотація” і де її розміщують?
3. Що вказують в анотації і який повинен бути обсяг та стиль анотації?
4. Дайте визначення „рецензії” ?
5. Які вимоги висуваються до рецензії?
6. Які складові включає в себе архітектоніка рецензії?
7. Дайте визначення „доповіді” та сформулюйте основну мету доповіді.
8. Які існують види доповіді та сформулюйте структуру тексту доповіді.
9. Назвіть два методи написання доповіді та в чому полягає їх суть.
10. Дайте визначення „тези” та „наукової тези”.
11. Яких слід дотримуватися правил при підготовці тез наукової доповіді?
12. Чим відрізняються тези від доповіді?
13. Дайте визначення „аналітична записка”, „висновок”, „пропозиції”?

Контрольні тести
1. Способи публічної форми (письмово-усно) оцінки: А) анотації, рецензії, відзиви, доповіді, аналітичні записки..

2. Анотація – це...АВ) короткий виклад змісту статті, реферату, монографії, дисертації, звіту про науково-дослідну
роботу тощо..

3. У вступі рецензії розглядають:

Г) актуальність теми дослідження, виходячи із напрямів соціального і економічного розвитку підприємств в умовах
ринкових відносин. Вказуються, які питання висунуті на дослідження, об'єкти, методика дослідження. Наводиться
критична оцінка змісту цих питань.

4. За обсягом рецензія повинна бути:

В) 1-2 сторінки, на дисертацію – 8;

5. Особливості рецензії на випускні і дипломні роботи студентів:

 5
А) вказується використання фактичних даних, як розкрита тема, аналіз попередників;.
6. Провідною установою може бути: В) наукові установи або вищі навчальні заклади, перелік яких затверджено
ВАК;.
7. Для оцiнки рiвня впровадження результатiв i розробок здобувачiв використовують наступні відзиви:
Г) вiдзиви науково-технiчних закладiв або центральних opraнів державної влади, громадських об'єднань i полiтичних
партiй, пiдписаних докторами наук.

8. У позитивному висновку щодо кандидатської дисертації опонент повинен вказати:

Г) що вона є завершеною працею, в якiй отриманi нові науково-обгрунтованi результати, що в сукупностi вирiшують
конкретну наукову задачу суттєвого значення для певної галузi науки; або в якiй отриманi новi науково-обгрунтовані
теоретичнi i (чи) експериментальнi результати, що в сукупностi є суттєвими для розвитку конкретного напрямку певної
галузi науки.

9. Види доповідей:; Б) звітні, поточні, наукові теми; и.

10. Існує.... методи написання доповідей А) два;
11. Обсяг доповіді становить:; В) 8-12 сторінок;.

12. Тези – це ....А) стислий виклад основних положень, думок, спостережень, експериментів, публікація яких
передбачає попереднє ознайомлення учасників конференції з результатами дослідження.
.

13. Рекомендований обсяг тез наукової доповіді: А) 2-3 сторінки;

14. При підготовці тез наукової доповіді слід дотримуватися таких правил:
Г) у правому верхньому куті розміщують прізвище автора та його ініціали; при необхідності вказують інші дані, які
доповнюють відомості про автора (студент, аспірант, викладач, місце роботи або навчання); назва тез доповіді коротко
відображає головну ідею, думку, положення (2—5 слів); виклад суті доповіді здійснюється за такою послідовністю тез:
актуальність проблеми; стан розробки проблеми (перелічуються вчені, які зверталися до розробки цієї проблеми); наявність
проблемної ситуації; необхідність у її вивченні, вдосконаленні з огляду на сучасний стан її розробки, втілення.

15. Тези і доповіді.....; Б) відрізняються один від одного відсутністю деталей, пояснень, обґрунтувань, ілюстрацій;.

16. Аналітична записка – це А) стислий виклад сутності проблеми чи питання та обґрунтування, на основі аналізу
висновків і пропозицій. Готують її на прохання органів влади, керівництва Науково-дослідного інституту.

17. Пропозиція – це Б) конкретний перелік заходів щодо поліпшення роботи, змісту, плану, використовуючи
„мозкові атаки”, круглі столи та інші форми „штурму”. Це може бути також оцінка людей та установ.
.

18. Висновок - ....

Г) готують за дорученням щодо оцінки повної роботи (висновок опонента дисертації, конституційного суду,
експертизи дисертації, плану, бюджету тощо).

Матриця відповідей до тестів

запитання 1 2 3 4 5 6
відповідь А В Г В А В
запитання 7 8 9 10 11 12
відповідь Г Г Б А В А
запитання 13 14 15 16 17 18
відповідь А Г Б А Б Г

ЕРАТУРА:
1. Конституція України від 28.06.1996
2. Закон України „Про вищу освіту” № 2984-ІІІ від 17.01.2002 .
3. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження положення про підготовку наукових та науково-
педагогічних кадрів” № 309 від 01.03.1999.
4. Постанова „Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань” № 644
від 28.06.1997.
5. Білуха М. Т., Методологія наукових досліджень. Підручник. К.:АБУ, 2002 – 480 с.
6. Сиденко В. М., Грушко І. М. Основи наукових досліджень. – Харків, Вища школа, 2002 – 200 с.
7. Шейко В. М., Кушнаренко Н. М. Організація та методика науково-дослідної діяльності: Підручник. - 2-ге вид.,
перероблено і доповнено – К.: Знання – Пресс, 2002. – 295 с.