Методичні рекомендації для написання курсових робіт

1. Загальні положення, мета та завдання курсової роботи

Науково-дослідна робота є важливою складовою підготовки високо

кваліфікованих фахівців у закладах вищої освіти. Вона включає в себе два
елементи: 1) засвоєння методики організації науково-дослідної роботи,
2) робота над науковим дослідженням під керівництвом викладача. Важливим
напрямком науково-дослідної роботи в межах освітньо-виховного процесу є
написання і захист курсових робіт.
Курсова робота – це самостійне, навчально-наукове дослідження
студента. Таке дослідження перевіряє не лише теоретичну і практичну
підготовку майбутнього фахівця, але і його уміння працювати з літературою,
досліджувати, аналізувати, систематизувати, узагальнювати педагогічний та
науковий досвід, вести науково-педагогічні дослідження під керівництвом
викладача. Написання курсової роботи має допомогти формуванню творчого
мислення студента, перевірити навички збирання, аналізу та інтерпретації
джерел й літератури, вміння формулювати висновки та пропозиції. Успішне
проведення наукового дослідження та написання курсових робіт залежить від
чіткого дотримання основних вимог, що ставляться до них. Ці вимоги
стосуються насамперед наукового рівня робіт, її змісту, структури, форми
викладу матеріалу, а також їх оформлення.
Мета курсової роботи:
– поглиблення, узагальнення та закріплення знань, отриманих студентом
під час навчання та їх застосування у комплексному вирішенні конкретної
проблеми;
– формування у студентів навичок самостійної роботи над
першоджерелами, монографічною, довідковою літературою, фаховими
журналами; вміння аналізувати, критично оцінювати і систематизувати
матеріал;
– удосконалення вміння пов'язувати теоретичні знання з практичною
діяльністю, здійснювати науково-педагогічне дослідження.
Завданнями курсової роботи є формування умінь і навичок:
опрацювання психолого-педагогічної наукової літератури та матеріалів
педагогічного досвіду; планування і проведення науково-педагогічного
дослідження; накопичення і обробки емпіричного матеріалу та його аналіз;
формулювання висновків та відповідних рекомендацій.
При оцінюванні курсові роботи комісія враховує дотримання вимог
оформлення роботи, якість самого наукового дослідження, його наукову
новизну, вміння захистити сформульовані положення та висновки. Роботи
оформленні з порушенням державних стандартів і встановлених вимог можуть
бути недопущенні до захисту. Невідповідність в оформленні курсової роботи
може суттєво вплинути на остаточну оцінку роботи. Дотримання студентом
усіх вимог до оформлення курсової роботи сприяє вихованню в нього
належного стилю роботи, виховує вимогливість до себе, прищеплює певні
навики до ведення наукового дослідження, що буде йому корисним у роботі
над дипломною роботою.

2. Послідовність написання курсової роботи

Перед початком виконання курсової роботи студент має ознайомитись з
основними вимогами щодо написання курсових робіт. Крім цього кожен етап
виконання курсової роботи має узгоджуватись з науковим керівником. Для
раціонального використання часу при написані курсової роботи слід
дотримуватись такого алгоритму:
• вибір теми;
• визначення мети, завдань, об'єкта і предмета дослідження;
• підбір, аналіз джерел та літератури з теми;
• складання попереднього плану;
• написання вступу;
• встановлення фактів та їх узгодження;
• формулювання висновків і рекомендацій;
• оформлення списку використаних джерел та додатків;
• написання основного тексту роботи;
• підготовка до захисту курсової роботи.
Етапи виконання курсової роботи.
1. Підготовчий етап.
2. Інформаційний етап.
3. Етап реконструкції.
4. Аналітичний етап.
5. Наративний етап.
Підготовчий етап розпочинається з вибору теми. Тему курсової роботи
студенти обирають самостійно із запропонованого кафедрою переліку. Теми
відповідають тематиці наукових досліджень кафедри. Тема має бути
інформативною, лаконічною, відображати сутність досліджуваної проблеми,
містити об'єкт та предмет дослідження, вказувати на мету та завершеність
дослідження. У назві не бажано використовувати ускладнену термінологію
псевдонаукового характеру. Після визначення теми дослідження визначаємо
мету. Мета передбачає те, що слід зробити в ході дослідження. Конкретизація
мети дослідження відбувається шляхом окреслення конкретних завдань (від 5
до 10). Завдання конкретизують шлях досягнення поставленої мети і
визначають, що має вирішити дослідник на цьому шляху. Зазвичай, завдання
формулюються у вигляді конкретних тез: дослідити…; описати…; довести….;
розробити методичні рекомендації…; визначити….; довести… тощо. Після
цього визначаємо об’єкт та предмет дослідження. Об’єктом дослідження є
предметне поле дослідження, частина об’єктивної реальності, що вивчається.
Предмет дослідження – це те, що безпосередньо буде досліджене у роботі.
Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об’єкт. Мета дослідження
пов'язана з об'єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим
результатом і шляхом його досягнення.
Після визначення теми та дослідницького завдання розпочинається
інформаційний етап дослідження. Робота над курсовою роботою
розпочинається з відділу каталогів та залу періодики. Студенти Рівненського
державного гуманітарного університету передусім мають орієнтуватися на
каталог та читальні зали бібліотеки університету, а також фонди Рівненської
обласної наукової бібліотеки. Під час джерелознавчих пошуків необхідно
з’ясувати стан вивченості обраної теми сучасною наукою, щоб не повторювати
в роботі загальновідомих істин, конкретніше точніше визначити напрями та
основні розділи свого дослідження. При роботі з науковою літературою та
документами студентам рекомендується робити нотатки. Нотатки виконують на
окремих картках. Картки дозволяють створити робочу картотеку, яку досить
легко поповнювати і контролювати. Картки можна розташовувати або за
алфавітом, або за основними питаннями, що розкривають зміст роботи. Картки
робочої картотеки використовують для складання списку літератури, тому
бібліографічні описи на картках мають бути повними, відповідати вимогам
стандарту. Починаючи дослідження варто познайомитись з найновішою
літературою з даної теми. Новіші праці, як правило, є повнішими і точнішими
Крім того дослідження теми варто починати з узагальнюючих праць, які
дозволять охопити проблемне поле дослідження, а відповідно більш чітко
окреслити проблемні позиції, які потребують вирішення.
Цитування варто звести до мінімуму і вдаватися до нього лише тоді,
коли воно справді необхідне. Цитуючи, ми повинні дотримуватися кількох
формальних правил:
1) цитата повинна бути дослівною;
2) цитата не повинна бути надто довгою;
3) цитата повинна подаватися у лапках і супроводжуватися посиланням
на джерело у примітці;
4) вилучення певних фрагментів, яке дозволяє уникнути довгого
цитування, позначається трикрапкою...;
5) пояснення, які розривають текст цитати, подаються у квадратних
дужках – [ ];
6) цитати, які є незавершеним реченням, граматично узгоджуються із
авторським текстом.
 Перефразовування (переказування), як правило, становить матеріал для
більшої частини тексту курсової роботи. Це означає, що вже на етапі нотаток
студент починає писати текст своєї праці. Слід прагнути передати думку автора
як найближче до оригіналу з використанням власної лексики. Для уникнення
плагіату слід дотримуватись таких підходів: виділити основні ідеї, змінити
структуру речень, використовувати синоніми або слова з подібним значенням,
змінювати форми слів. При цьому наприкінці речень обов’язково мають бути
посилання. Узагальнення дозволяє одним реченням передати зміст цілого
розділу або цілої авторської праці. Працюючи над роботою, слід пам’ятати, що
однією з вимог до написання роботи є її самостійність та творчість. Робота
перенасичена посиланнями, запозиченнями зі статтей, підручників, монографій
не може бути позитивно оціненою. Курсова робота, в якій буде виявлено ознаки
плагіату знімається з розгляду, а її авторові виставляється оцінка “не
задовільно”.
Етап реконструкції передбачає встановлення фактів. Після
опрацювання різноманітних джерел та літератури постає проблема виділення
достовірних фактів. Факти – основа будь-якого дослідження і тому перевірка
їхньої істинності (верифікація) невіддільна від роботи із довідковим апаратом.
Перевірка достовірності інформації, яку зустрічаємо у джерелах, може
вимагати різних розумових операцій. Часом найефективнішими кроками
можуть бути звернення до довідкової літератури чи порівняльний аналіз
відомостей, які містяться у різних документах. Важливо також вирішити, чи
твердження походить із надійного джерела. Тому варто звернути увагу на
репутацію джерела інформації, а також на компетентність її автора. Додатково
звертаємо увагу на те, первинним чи вторинним є джерело, на яке посилається
автор.
Аналітичний етап. Після встановлення істинності фактів постає питання
осмислення та віднаходження зв’язків і залежностей між явищами і подіями. На
цьому етапі створюється власне наукове знання. Дослідник намагається
осмислити і співставити наявні в його розпорядженні факти, порівняти можливі
трактування цих фактів, відстежити тенденції і закономірності. На цьому етапі
студент найповніше реалізує своє право на власне розуміння феномену чи
сюжету, які є темою курсової роботи.
Наративний етап. Написання і оформлення тексту курсової роботи.

3. Вимоги до змісту курсової роботи

Курсова робота складається з таких частин:
1. Вступ.
2. Основна частина (поділяється на кілька розділів).
3. Висновки.
4. Список використаної літератури.
 5. Додатки (у разі потреби).
Очікуваний обсяг тексту курсової роботи – 25-30 сторінок (без
наукового апарату). В облікований обсяг роботи не включають список
використаних джерел та додатки.
Першим кроком написання курсової роботи є складання плану
дослідження. При цьому найчастіше дослідники звертаються до хронологічного
або предметного викладу матеріалу. План курсової роботи обов’язково повинен
бути погоджений з науковим керівником ще до початку роботи над її текстом.
Після остаточного узгодження чернетки з керівником можна оформляти
чистовий варіант. Перед тим як друкувати з чернетки курсову роботу, її слід
старанно ще раз перевірити, уточнити назви розділів, підрозділів, послідовність
розміщення матеріалу, звірити цифрові дані, обґрунтованість і чіткість
формулювань висновків та рекомендацій.
Структура курсової роботи включає такі основні елементи: титульний
аркуш, зміст, вступ, основну частину, висновки, список джерел і літератури,
додатки (у разі потреби).
Титульний аркуш. Він є основним елементом будь-якої наукової
роботи. З титульного аркуша починається нумерація сторінок, хоча номер
сторінки на ньому не проставляється. У курсових роботах зазначають повну
назву навчального закладу та його відомчу підпорядкованість, факультет,
кафедру, на якій виконана робота, назву роботи, дані про студента та наукового
керівника, місто та рік подання роботи до захисту. (ДОДАТОК А)
Зміст. Він відповідає планові роботи, про який йшлося вище. Єдиною
відмінністю є зазначення номерів сторінок. Вказується лише номер початкової
сторінки пункту плану (Додаток 2).
Вступ. Завдання вступної частини – зорієнтувати читача у тематиці
праці, представити тему роботи і дослідницьке завдання, пояснити, чим
важливе або цікаве є звернення до конкретної теми, а також змалювати
ширший історичний, суспільний чи інтелектуальний контекст, до якого
належить явище що розглядається. Тому вступ має включати в себе такі
компоненти: актуальність (чому тема є цікавою для дослідження), мета
дослідження (1 речення), завдання дослідження, об’єкт дослідження
(1 речення), предмет дослідження (1 речення), ступінь наукової розробки теми
(хто досліджував цю проблематику, яких результатів досяг, що залишилось не
вивченим), методи дослідження, структура роботи (вступ, кількість розділів,
висновки, список джерел та літератури (кількість найменувань), загальна
кількість сторінок в роботі). Рекомендований обсяг вступу – до 5 сторінок.
Основна частина роботи складається з розділів та підрозділів.
Кожний розділ починають з нової сторінки. У кінці кожного розділу та
підрозділу формулюють короткі висновки. У теоретичній частині роботи
подається аналіз літератури з проблеми, яка досліджується. Його можна подати
під назвами: «Розвиток ідеї…», «Теоретичні засади…», «Наукові основи…»,
«Розвиток уявлень про…», «Становлення та розвиток…» та ін. У практичній
частині описуються емпіричні дослідження, проведені автором роботи, та їх
результати. Подається детальний опис групи досліджуваних методів та окремих
методик досліджень. Основна увага у практичній частині приділяється аналізу
результатів, отриманих в процесі дослідження, та їх інтерпретації.
Інтерпретація результатів дослідження не повинна обмежуватися констатацією
отриманих фактів, вона повинна містити спробу їх наукового пояснення, а
також власну думку автора роботи про предмет, який вивчається, та отримані
результати Завдання розділів основної частини – переконливо довести та
проілюструвати головну думку автора.
Висновки мають містити результати проведеного дослідження. В
висновках зазначаються питання, які потребують подальшого дослідження,
визначаються орієнтири на майбутнє. Висновки повинні інформувати про
досягнення мети дослідження і виконання конкретних поставлених завдань.
Залежно від тему у висновках також формулюються рекомендації щодо
вирішення досліджуваної проблеми. В цілому висновки повинні давати
відповіді на наступні запитання: Навіщо зроблено дане дослідження? Що
зроблено? Чому отримані такі результати? Як можна пояснити той чи інший
факт? До яких висновків прийшов автор? Обсяг висновків не повинен
перевищувати 3-5 сторінок.
Наукове дослідження завершується списком використаної літератури.
Ця структурна частина наукового дослідження має назву «Список
використаних джерел». Список використаних джерел – елемент
бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних
джерел. Кожний бібліографічний запис треба починати з нового рядка в
алфавітному порядку авторів та назв праць. У список літератури включаються
усі використанні автором роботи літературні джерела незалежно від того, де
вони публікуються (в окремому виданні, у збірці, журналі, газеті тощо), а також
від того, є чи немає у тексті курсової роботи посилання на джерела, цитувались
або не цитувались останні, але були використані автором у ході роботи. При
написанні курсової роботи студент повинен опрацювати джерел не менше 45
джерел.
Додатки. У додатках містяться дослідницькі матеріали (анкети, тести,
питання до бесід, інтерв’ю, протоколи спостережень, тощо), таблиці і графіки, а
також конспекти уроків, малюнки тощо. Додатки нумеруються, продовжуючи
нумерацію після списку літератури, але їх обсяг не включається в обов’язкову
кількість сторінок курсової роботи
 4. Вимоги до оформлення тексту курсової роботи
Курсову роботу друкують за допомогою комп'ютера з одного боку
аркушу білого паперу формату А4 з використанням шрифтів Times New Roman
текстового редактора Word. Кегль 14 через інтервал 1,5. Текст роботи
необхідно друкувати з полями таких розмірів: праве – не менше 10 мм, ліве – не
менше 25 мм, верхнє, нижнє – 20 мм. Абзацний відступ – 125 мм. Шрифт друку
повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Щільність
тексту повинна бути однаковою. Текст основної частини курсової роботи
поділяють на розділи та підрозділи. Заголовки структурних частин курсової
роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» друкують великими літерами симетрично до
тексту 14 жирним шрифтом. Заголовки розділів друкують великими літерами
після слова «РОЗДІЛ» та порядкового номера. Заголовки підрозділів друкують
маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу жирним
шрифтом. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з
двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують
маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в
підбір до тексту. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та
текстом повинна дорівнювати 3—4 інтервалам. Кожну структурну частину
курсової роботи треба починати з нової сторінки.
Нумерація. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, малюнків,
таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Номер сторінки
проставляють у правому верхньому куті без крапки. Першою сторінкою
курсової роботи є титульний аркуш, але він не нумерується. Номер розділу
ставлять після слова «РОЗДІЛ» арабськими цифрами, після номера ставиться
крапка. Наприклад «РОЗДІЛ 1.» Підрозділи нумерують у межах кожного
розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера
підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна
стояти крапка. Наприклад, «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у
тому самому рядку йде заголовок підрозділу. Ілюстрації позначають словом
«Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, крім ілюстрацій, поданих у
додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з порядкового номера
ілюстрації. Наприклад: «Рис. 2». Таблиці нумерують послідовно (крім таблиць,
поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над
відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її
номера. Номер таблиці повинен складатися з порядкового номера таблиці.
Наприклад: «Таблиця 2». Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих
сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок.
Ілюстрації (фотографії, рисунки, схеми, графіки, карти) необхідно
подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де є перше посилання,
або на наступній сторінці. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст —
ілюстрації. Назви ілюстрацій розмішують після їхніх номерів. При необхідності
ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підпис під рисунком). Підпис
під ілюстрацією має чотири основних елементи: найменування графічного
сюжету, що позначається скороченим словом «Рис. »; порядковий номер
ілюстрації, який вказується без знака номера арабськими цифрами; тематичний
заголовок ілюстрації, що містить текст з якомога стислою характеристикою
зображеного; експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають
цифрами, які виносять у підпис і супроводжують текстом. Слід зазначити, що
експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його.
У тому місці, де викладається тема, зв'язана із ілюстрацією, і де читачеві треба
вказати на неї, розміщують посилання: у вигляді виразу в круглих дужках
«(рис. 1)»; зворот типу: «...як це видно з рис. 1» або «... як це показано на рис.
1», «Рисунок дає змогу зробити висновок, що…» та ін.
Таблиці. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над
таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця»
починають з великої літери. Назву подають жирним шрифтом і не
підкреслюють. Таблицю розмішують після першого посилання на неї в тексті
так, щоб її можна було читати без повороту або з поворотом за годинниковою
стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший
аркуш. У разі перенесення частини таблиці на інший аркуш слово «Таблиця», її
номер і назву не повторюють (їх вказують один раз – над першою частиною
таблиці), далі над іншими частинами справа пишуть слова «Продовж. табл. » і
вказують тільки номер таблиці, наприклад: « Продовж. табл. 2» .
Правила оформлення списку використаних джерел.

Характеристика Приклад оформлення

джерел
Книги
Один автор 1. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення. Н. Львів :
Світ, 1990. 232 с.
2. Білецький А. О. Про мову і мовознавство : навч. посіб.
для студ. філолог. спец. вищ. навч. закл. Київ : Артек,
1996. –224 с.
3. Богуш А. М. Дошкільна лінгводидактика: теорія і
практика. Запоріжжя : Просвіта, 2000. 216 с.

Два автори 1. Богуш А. М., Шиліна Н.С. Мовленнєва готовність

старших дошкільників до навчання у школі. Одеса : ПНЦ
АПН України, 2003. 335 с.
2. Одинцова Г., Кодлюк Я. Цікавинки на уроках
 рідної мови : посіб. для вчителя поч. кл. Тернопіль :
Підручники і посібники, 2000.128 с.
3. Савчин М. В., ВасиленкоЛ.П. Вікова психологія :
навч. посіб. Дрогобич : Відродження, 2001. 287 с.

Три автори 1. Багмут А. Й., Борисюк І.В., Олійник Г.А. Інтонація як

засіб мовної комунікації. Київ : Наукова думка, 1980.
243 с.
2. Будна Н. О. Походжай Н. Я., Шост Н.Б. Уроки
навчання грамоти: 1 кл. : посіб. для вчителя. Тернопіль :
Навч. кн. – Богдан, 2006. 256 с.
3. Вашуленко М.С., Пономарьова К.І., Прищепа О.Ю.
Навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням українською мовою
(українська мова). Київ : Освіта, 2012. 61 с.

Чотири і більше 1. Коваль Г.П., Деркач Н.І., Захарчук З.О., Іванова Л.І.
авторів Методика викладання української мови у початкових
класах. Рівне : РДГУ, 2002. 113 с.
2. Клименко М. І., Панасенко Є. В., Стреляєв Ю. М.,
Ткаченко І. Г. Варіаційне числення та методи
оптимізації : навч. посіб. Запоріжжя : ЗНУ, 2015. 84 с.

Без автора 1. Методика навчання української мови в початковій

школі : навч.-метод. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / за
наук. ред. М. С. Вашуленка. Київ: Літера ЛТД, 2010. 364
с.
2. Довідник учителя початкової школи в запитаннях та
відповідях / упоряд. О. В. Ковтун. Харків : Ранок, 2007.
68 с.
3. Дошкільна лінгводидактика : хрестоматія : навч. посіб.
для студ. Вищ. пед. закл. Ч.І-ІІ. / упоряд. А. М. Богуш.
Київ : ВД «Слово», 2005. 720 с.

Багатотомні 1. Новий тлумачний словник української мови. В 3 т. Т. 3

видання / укл. В. Яременко, О. Сліпушко. Київ : Аконіт, 2001.
862 с.
2. Ушинський К. Д. Вибрані педагогічні твори. В 2-х т. /
пер. з рос. ; редкол. : В. М. Столєтов та ін. Київ : Рад.
шк., 1983. 488 с.
3. Словник синонімів української мови : В 2 т. Т.1. / А.
 А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, С. І. Головащук та ін.
Київ : Наук. думка, 2001. 1026 с.

Тези доповідей, 1. Микитів Г. В., Кондратенко Ю. Позатекстові елементи

матеріали як засіб формування медіакультури читачів
конференцій науковопопулярних журналів. Актуальні проблеми
медіаосвіти в Україні та світі : зб. тез доп. міжнар. наук.-
практ. конф., м. Запоріжжя, 3-4 берез. 2016 р. Запоріжжя,
2016. С. 50–53.
2.

Статті із 1. Вашуленко М.С. Формування мовної особистості

періодичних видань школярів в умовах переходу до 4-річного початкового
навчання. Початкова школа. Київ, 2001. №1. С. 11–15.
2. Байбара Т.М. Компетентнісний підхід в початковій
ланці освіти : теоретичний аспект. Початкова школа,
2010. №8. С. 46–50.
3.Маркотенко Т.С. Шляхи формування граматичного
ладу мовлення у дітей дошкільного віку. Вісник
Луганського національного університету імені Тараса
Шевченка. Серія : Педагогічні науки, 2012. №
24(2). С. 31–36.

Законодавчі та 1. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 р. № 2145-

нормативні VIII. Голос України. 2017. 27 верес. (№ 178-179). C. 10–
документи 22.
2. Державний стандарт початкової освіти, затверджений
постановою Кабінету Міністрів України 21 лютого 2018
р. №87. Офіційний вісник України. 2018. № 19.
3. Конституція України: станом на 1 верес. 2016р.:
відповідає офіц. тексту. Харків : Право, 2016. 82с.

Стандарти 1. ДСТУ 7152:2010. Видання. Оформлення публікацій у

журналах і збірниках. [Чинний від 2010-02-18]. Вид. офіц.
Київ, 2010. 16 с. (Інформація та документація).
2. ДСТУ 3582:2013. Бібліографічний опис. Скорочення
слів і словосполучень українською мовою. Загальні
вимоги та правила (ISO 4:1984, NEQ; ISO 832:1994,
NEQ). [На заміну ДСТУ3582-97; чинний від 2013-08-22].
Вид. офіц. Київ : Мінекономрозвитку України, 2014. 15 с.
(Інформація та документація).
Електронні ресурси 1. Етика ділової бесіди. URL:
https://www.bestreferat.ru/referat-103022.html (дата
 звернення: 21.09.2020).
2. Жуковський В.М. Роль учителя у процесі формування
комунікативної компетентності молодших школярів на
основі структурного підходу до особистості:
https://media.neliti.com/media/publications/312021pdf(дата
звернення: 02.10.2020).
3. Ліознова, Є. В. Особливості нервової системи і
спілкування молодших школярів:
http://tanuares.ru/rizne/31235-osoblivosti-nervovoi-sistemi-i-
spilkuvannja.html (дата звернення: 17.09.2020).

Автореферати 1. Суржук Т.Б. Індивідуально-диференційоване навчання

дисертацій читати молодших школярів : автореф. дис. ... канд. пед.
наук: 13.00.02. Одеса, 2005. 23 с.
2. Костолович Т.Б. Формування комунікативної
компетентності майбутніх учителів української мови і
літератури у процесі навчання фонетики й орфоепії:
автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. Київ, 2019.
25 с.

Дисертації 1. Анафієва Е. Р. Формування орфоепічних навичок

українського мовлення першокласників в умовах
поліетнічного середовища : дис… канд. пед. наук :
13.00.02 / Інститут АПН України. Київ, 2006. 187 с.
2. Бадер В. І. Взаємозв’язок у розвитку усного і
писемного мовлення молодших школярів : дис… д–ра
пед наук : 13.00.02 / Інститут АПН України. Київ, 2004.
387 с.
3. Босак Н. Ф. Формування фонетико-орфоепічної
компетенції студентів філологічних факультетів вищих
навчальних закладів південно-східного регіону України :
дис… канд. пед. наук :13.00.02 / Південноукр. держ. пед.
ун-т (м. Одеса) ім. К. Д. Ушинського. Одеса, 2003. 259
с.

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних

її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті курсової роботи.
Додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати
заголовок, надрукований угорі з першої великої літери. Посередині рядка над
заголовком малими літерами з першої великої друкують слово «Додаток ___» і
велику літеру, що позначає додаток (наприклад, Додаток А, Додаток Б).
Додатки позначаються не цифрами, а літерами ( за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й,
О, Ч, Ь).
Літературне оформлення курсової роботи. Особливу увагу при
написанні курсової роботи потрібно звертати на мову та стиль викладу
матеріалу. Для вираження логічних залежностей в мові є спеціальні
функціонально-лексичні: засоби зв'язку, що вказують на послідовність розвитку
думки (спочатку, насамперед, потім, по-перше, по-друге, отже, таким чином
та ін.); заперечення (проте, тим часом, але, тоді як, тим не менше, аж ніяк);
причинно-наслідкові відношення (таким чином, тому, завдяки цьому,
внаслідок цього, крім того, до того ж); перехід від однієї думки до іншої
(раніше ніж перейти до.., звернімося до..., розгляньмо..., зупинимося на...,
розглянувши, перейдемо до..., необхідно зупинитися на..., необхідно
розглянути...); підсумок, висновок (отже, таким чином, на закінчення
зазначимо, все сказане дає змогу зробити висновок..., підсумовуючи, слід
сказати...); засобами логічного зв'язку можуть виступати займенники,
прикметники і дієприкметники (даний, той, такий, названий, вказаний та ін.);
визначення логічних зв'язків між частинами висловлювань (можна навести
результати..., як показав аналіз..., на підставі отриманих даних...,
підсумовуючи сказане..., звідси випливає, що... та ін.).
Дієслово і дієслівні форми несуть у тексті особливе інформаційне
навантаження. Автори наукових праць звичайно пишуть «проблема, яка
розглядається», а не «проблема, яка розглянута». У науковій мові дуже
поширені вказівні займенники «цей», «той», «такий». Вони не тільки
конкретизують предмет, а й визначають логічні зв'язки між частинами
висловлювання (наприклад, «ці дані служать достатньою підставою для
висновку... »). Займенники «щось», «дещо», «що-небудь» через неконкретність
їх значення в тексті, як правило, не використовуються.
У науковій роботі використовують такі сполучники підрядності
«завдяки тому, що», «тоді як», «тому що», «замість того щоб», «з огляду на
те, що», «зважаючи на те, що», «внаслідок того, що», «після того, що», «в
той час як» та ін.
Особливо часто використовуються похідні прийменники «протягом»,
«відповідно до.., », «згідно з... », «у результаті», «на відміну від... »,
«поряд з... », «у зв'язку з... » та ін.
Безособові, неозначено-особові речення в тексті наукових робіт
вживаються при описі фактів, явищ та процесів. Називні речення
використовуються в назвах розділів, підрозділів і пунктів, у підписах під
рисунками, діаграмами, ілюстраціями. Обов'язковою вимогою об'єктивності
викладу матеріалу є також вказівка на джерело повідомлення, автора
висловленої думки чи якогось виразу, можна реалізувати за допомогою
спеціальних вставних слів і словосполучень («за повідомленням», «за
відомостями», «як свідчить», «на думку», «за даними», «на нашу думку» та ін.).
При згадуванні в тесті прізвищ (учених дослідників, практиків) ініціали,
як правило, ставляться перед прізвищем (К.Д. Ушинський, а не Ушинський
К.Д.). Діловий і конкретний характер опису явищ, які вивчаються, майже
повністю виключає емоційно забарвлені слова та вигуки. Так, експерименти
описуються звичайно за допомогою особових дієслівних форм на -но і -то
(одержано, вирішено, проаналізовано та ін.).
Стиль писемної наукової мови – це безособовий монолог. Тому виклад
звичайно ведеться від третьої особи. Стало неписаним правилом у роботі
замість «я» використовувати «ми». Ставши фактом наукової мови, займенник
«ми» зумовив цілу низку нових похідних словосполучень, наприклад, «на нашу
думку». Проте нагромадження в тексті займенника «ми» справляє малоприємне
враження. Тому автори наукових праць використовують й інші звороти без
цього займенника, зокрема конструкції з неозначено-особовими реченнями.
Аналогічну функцію виконує речення з безособовими дієприслівними формами
на -но і -то («Розроблено комплексний підхід до вивчення... »).
Для утворення скорочених слів використовуються три основних
способи: 1) залишається тільки перша (початкова) літера слова (рік – р.); 2)
залишається частина слова, відкидається закінчення та суфікс (рисунок – рис.);
3) пропускається кілька літер у середині слова, замість яких ставиться дефіс
(університет – ун-т). Наведемо кілька загальноприйнятих умовних скорочень,
що використовуються: а) після перерахування (та ін. – та інше, і т. д. – і так
далі, і т. п. – і тому подібне); б) при посиланнях (див. – дивись, пор. –
порівняй); в) при позначенні цифрами століть і років (ст. – століття, р. – рік,
рр. – роки). Є також такі загальноприйняті скорочення: (т. – том, н. ст. – новий
стиль, ст. ст. – старий стиль, н. е. – наша ера, м. – місто, обл. – область, с. –
сторінка, акад. – академік, доц. – доцент, проф. – професор). Слова «та інші»,
«і таке інше» всередині речення не скорочуються. Не рекомендується
скорочувати слова «так званий», «наприклад», «формула».

5. Організація захисту курсової роботи

Остаточний варіант написаної та відповідно оформленої курсової роботи
подається керівнику не пізніше як за 10 днів до дня захисту. Керівник визначає
ступінь готовності роботи, відповідність її вимогам і рекомендує допустити до
захисту. Робота, що полягає доопрацюванню, повертається студенту і повинна
бути здана повторно у тижневий термін. У випадку невиконання чи
несвоєчасного подання курсової роботи студент не допускається до захисту.
Робота не допускається до захисту і не зараховується у разі виявлення плагіату
чи фальсифікації результатів дослідження. Захист курсової роботи проходить
відкрито перед комісією у складі трьох осіб за участю керівника курсової
роботи. Склад комісії визначається кафедрою. Курсова робота на день захисту
повинна мати відгук викладача-керівника.
Захист включає:
1. Виступ студента (5-7 хвилин): – обґрунтування теми; – коротке
повідомлення змісту роботи; – ознайомлення з метою дослідження та його
реалізацією; — висновки і пропозиції студента.
2. Відповіді студента на запитання.
3. Виступ керівника.
4. Оцінка курсової роботи.

6. Оцінювання курсової роботи

Критерії оцінювання курсової роботи:
1. Уміння поставити проблему та обґрунтувати її актуальність.
2. Рівень опрацювання теми, повнота її розкриття.
3. Повнота аналізу літературних джерел.
4. Методологічна грамотність.
5. Адекватність застосованих методів дослідження.
6. Якість інтерпретації та аналізу отриманих результатів.
7. Відповідність висновків завданням та меті дослідження, коректність
висновків.
8. Творчий підхід, самостійність, оригінальність в опрацюванні
матеріалу.
9. Мовне оформлення та володіння стилем наукового викладу;
коректність цитувань, оформлення бібліографії.
10. Правильність та акуратність оформлення курсової роботи.
11. Доповідь на захисті, її відповідність виконаній роботі та
інформативність щодо отриманих результатів, культура мовлення.
12. Використання під час захисту засобів унаочнення та якість їх
виконання.
13. Уміння відповідати на запитання.
Курсова робота студента оцінюється за 100-бальною розширеною
шкалою. Загальна оцінка за курсову роботу є сумою балів за виконане
дослідження, що виставляється науковим керівником, та за захист курсової
роботи в присутності членів комісії.
Шкала оцінювання: національна та ECTS
Сума балів Оцінка за національною шкалою
за всі види Оцінка
навчальної ECTS для курсового проєкту
діяльності (роботи)
90–100 А відмінно
 82–89 В добре
74–81 С
64–73 D задовільно
60-63 Е

35-59 FX незадовільно

0-34 F неприйнято

При оцінюванні курсової роботи враховуються:

- актуальність, новизна обраної проблеми та практична значущість
одержаних результатів;
- науково-теоретичний рівень змісту, теоретична обґрунтованість теми,
узгодженість наукового апарату;
- чіткість структури і логічна послідовність викладення матеріалу, його
відповідність сучасному рівню розвитку соціальної роботи;
- якість і глибина наукового, теоретичного, методологічного та
практичного аналізу проблеми, вміння самостійно працювати з літературними
джерелами, оформлювати бібліографію;
- використання адекватних меті й завданням методів дослідження,
творчий підхід до аналізу соціальних, психологічних явищ, міра узагальнення
результатів дослідницької діяльності;
- планомірний, систематичний і самостійний характер роботи студента
над темою, дотримання вимог до оформлення курсової роботи і своєчасність її
подання на рецензування науковому керівнику;
- змістовність доповіді студента про основні результати дослідження
під час захисту, правильність відповідей на запитання членів комісії. Під час
оцінювання курсової роботи науковий керівник та члени комісії
Курсові роботи студентів оцінюються оцінками «відмінно», «дуже
добре», «добре», «задовільно», «достатньо», «незадовільно» та «неприйнято»:
- оцінка «відмінно» (за системою ECTS – A; 90-100 балів) – курсова
робота відповідає всім вимогам, містить елементи наукової новизни, має високе
теоретичне та практичне значення; мета й завдання дослідження повністю
досягнуті; у курсовій роботі зроблено широкий аналіз сучасних літературних
джерел вітчизняних і зарубіжних науковців, на цій основі побудовано
формалізовану модель досліджуваної проблеми, відстежено її історіографію;
студентом використано сучасні методи дослідження, проведено комплексні
розрахунки, доведено статистичну значущість отриманих емпіричних даних;
здійснено системний порівняльний аналіз досвіду розв’язання обраної
проблеми; належним чином аргументовано висновки та обґрунтовано
пропозиції подальшого розроблення наукової проблеми; доповідь студента
логічна і стисла, проголошена вільно й зі знанням досліджуваної проблеми;
ілюстративний матеріал відповідає логіці викладу доповіді, розкриває сутність
й основні результати дослідження; рецензія схвальна; відповіді на запитання
членів комісії із захисту курсових робіт повні, аргументовані;
- оцінка «дуже добре» (за системою ECTS – В; 82-89 балів) – курсова
робота виконана й оформлена згідно вимог, вчасно подана на кафедру для
перевірки; студентом проаналізовано достатню кількість сучасних наукових
джерел з проблеми дослідження, зроблено їх узагальнення; тема курсової
роботи розкрита, мета й завдання дослідження досягнуті; експериментально-
дослідна робота проведена згідно з обґрунтованою студентом програмою,
зібрані дані – системні, належним чином опрацьовані, представлені,
статистично доведена їх значущість; висновки структуровані, відповідають
поставленим завданням; доповідь логічна, проголошена вільно, ілюстрована
належним чином, студент показав знання проблематики, добре оперує даними
дослідження; рецензія позитивна; відповіді на запитання членів комісії повні,
конкретизують результати дослідження;
- оцінка «добре» (за системою ECTS – С; 74-81 балів) – курсова робота в
цілому відповідає вимогам; у ній подано власну оцінку джерел з проблеми
дослідження, самостійно проаналізовано підібраний теоретичний матеріал,
емпіричні дані, зроблено висновки та сформульовано пропозиції, але вони не є
достатньо аргументованими. Мають місце окремі недоліки непринципового
характеру: в теоретичній частині недостатньо проаналізовані літературні
джерела, авторські висновки на їх основі мають необґрунтований характер;
елементи новизни та практичної значущості чітко не представлені; програма
проведеного дослідження реалізована, але має недоліки; перспективи
подальших досліджень сформульовані в рамках проведеної роботи, не
розкривають інших аспектів досліджуваної проблеми; доповідь логічна,
проголошена вільно, ілюстрована належним чином; рецензія позитивна; 29
відповіді на запитання членів комісії повні, конкретизують результати
дослідження;
- оцінка «задовільно» (за системою ECTS – D; 64-73 балів) – курсова
робота виконана переважно згідно вимог, розкриває тему, мету й завдання
дослідження; студентом прореферовано необхідні джерела, фрагментарно
проаналізовано тематичні публікації; дослідження проведено, реалізовано всі
його етапи; висновки сформульовані, носять декларативний характер, їм бракує
необхідного обґрунтування, системності, узагальнення, перспективності;
доповідь зачитана, ілюстрована наочними матеріалами; мають місце окремі
зауваження і/або рекомендації в рецензії; відповіді на запитання членів комісії
поверхові, не аргументовані належним чином, рівень наукової та практичної
підготовки автора – посередній;
 - оцінка «задовільно» (за системою ECTS – Е; 60-63 балів) – тема
курсової роботи в основному розкрита, але мають місце недоліки змістовного
характеру: нечітко сформульована мета, теоретичний розділ не має критичного
аналізу підходів до вирішення проблем, що охоплює тема, носить описовий,
компілятивний характер. Розділи представлені не пропорційно. Добір
інформаційних матеріалів (таблиці, графіки, схеми тощо) не вдалий; емпіричні
дані зібрані, однак математично-статистичний апарат використовується з
помилками; висновки обґрунтовані непереконливо, бракує точності та
відповідності поставленим завданням, власний внесок у досліджувану
проблему чітко не визначений; рецензія містить критичні зауваження; доповідь
прочитана за текстом; не всі відповіді на запитання членів комісії правильні або
повні; є зауваження щодо якості оформлення курсової роботи;
- «незадовільно» та «неприйнято» (за системою ECTS – F, 35-59 балів;
FХ, 1-34 бали) – тема курсової роботи розкрита недостатньо, мета і завдання в
повному обсязі не досягнуті. Нечітко сформульований науковий апарат,
відсутній критичний огляд сучасної літератури, її аналіз виконаний поверхово,
переважає описовість, бракує системності та глибини, обсяг використаних
літературних джерел недостатній. Розділи диспропорційні, не узгоджені між 30
собою. Висновки не опрацьовані належним чином, фрагментарно розкривають
поставлені завдання, не містять перспектив подальшого розроблення
досліджуваної проблеми. Наявні значні недоліки в оформленні курсової роботи,
текст містить граматичні й синтаксичні помилки. Доповідь прочитана за
готовим текстом, під час захисту студент проявляє невпевненість,
непереконливість. Ілюстрації до захисту відсутні. Відповіді на запитання членів
комісії неточні або неповні, студент погано орієнтується в досліджуваній
проблемі, має фрагментарні знання.

Додаток А
 Міністерство освіти і науки України
Рівненський державний гуманітарний університет
Кафедра теорії і методик початкової освіти

Курсова робота
з методики навчання мовно-літературної освітньої галузі
на тему:
«Формування вмінь взаємодіяти усно на уроках української мови засобом
кейс-технології»

Виконала
студентка денної (заочної) форми
навчання
курсу, групи
спеціальності 013«Початкова освіта»
прізвище, ім'я, по батькові (повністю)
Керівник: прізвище, ім'я, по батькові
(посада, науковий ступінь)

Національна шкала________________

Кількість балів_____ Оцінка ECTS___

Члени комісії:
_____________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
_____________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
_______________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)

Рівне − 2021 рік

 Додаток Б

ЗМІСТ
ВСТУП.........................................................................................................................
РОЗДІЛ 1. (Назва)......................................................................................................

1.1. (Назва)...................................................................................................................

1.2.(Назва).......................................................................................................................
1.3. (Назва)...................................................................................................................

РОЗДІЛ 2. (Назва)......................................................................................................

2.1. (Назва) ....................................................................................................................

2.2. (Назва) ...................................................................................................................

2.3. (Назва) ...................................................................................................................

ВИСНОВКИ..................................................................................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................................

ДОДАТКИ.....................................................................................................................
 Додаток В
ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ
з методики навчання мовно-літературної освітньої галузі
1. Розвиток у третьокласників умінь сприймати й аналізувати усну інформацію
на уроках української мови.
2. Розвиток умінь спілкуватися з іншими людьми на уроках навчання грамоти.
3. Формування у першокласників позитивних мотивів до читання засобом
квест-технології.
4. Розвиток діалогічного мовлення учнів 2 (3, 4) класу на уроках української
мови засобом групової взаємодії (клас на вибір).
5. Формування уміння будувати монологічні усні зв’язні висловлення
молодших школярів на уроках літературного читання засобами інтеграції.
6. Формування в другокласників уміння будувати самостійні усні зв’язні тексти
на уроках літературного читання в умовах реформування початкової школи.
7. Формування соціальної компетентності учнів початкових класів на уроках
літературного читання в 2 (3, 4) класі (клас на вибір).
8. Формування громадянської компетентності учнів початкових класів на
уроках літературного читання в 2 (3,4) класі (клас на вибір).
9. Мобільні технології як засіб комунікативного розвитку учня початкової
школи на уроках мовно-літературної освітньої галузі.
10. Дистанційне навчання мови й мовлення учнів початкових класів.
11. Текст культури як засіб формування в учнів початкових класів повноцінної
навички письма.
12. Розвиток інформаційної компетентності учнів початкових класів на уроках
мовно-літературної галузі.
13. Інформаційно-комунікаційні технології як засіб формуванням писемного
мовлення учнів початкових класів.
14. Методика роботи з медіа-продуктами на уроках української мови в 2 класі.
15. Формування умінь другокласників аналізувати та інтерпретувати сприйняті
на слух тексти.
16. Мовне портфоліо як засіб розвитку писемного мовлення учнів 3(4) класу на
уроках української мови.
17. Формування усного мовлення школярів на уроках української мови засобом
дистанційного навчання.
18. Формування ключової комунікативної компетентності учнів початкових
класів засобом Case-study.
19.Формування аудіативних умінь учнів 1 (2, 3, 4) класів засобами
інформаційних технологій (клас на вибір).
20.Формування в першокласників в умовах компетентнісної освіти.
21. Педагогічні умови навчання мови й мовлення учнів початкових класів в
умовах змішаного навчання.
22. Розвиток у дітей інтересу до читання засобом освітніх веб-квестів.
23. Здійснення формувального оцінювання сучасних учнів початкової школи на
уроках української мови в 2 класі (клас на вибір).
24. Формування наскрізного вміння читання з розумінням засобом візуалізації.
25. Настільні ігри в навчальному процесі як засіб формування креативності
дітей на уроках української мови.
26. Використання додатків Google на уроках української мови як засобу
налагодження взаємодії між учасниками освітнього процесу.
27. Впровадження інтегративного підходу до навчання української мови
другокласників.
28. Формування вмінь взаємодіяти письмово на уроках української мови за
допомогою інтернет-сервісів.
29. Формування вмінь взаємодіяти усно на уроках української мови засобом
кейс-технології.
30. Навчання мови й мовлення учнів початкових класів класів засобом
технології майндмепінгу.
31. Розвиток креативного мислення на уроках української мови в 1 (2, 3, 4)
класі.
32. Розвиток інформаційної культури учнів початкових класів на уроках
словесності.
 Список використаних джерел
1. Артемчук Т.І. та інш. Методика організації науково-дослідної роботи. Київ :
Форум, 2000. 270с.
2. Білуха М.Т. Основи наукових досліджень. Київ : Вища школа, 1997. 271с.
3. Бурчин М.Н., Кузнецов В.И. Введение в современную точную методологию
науки: Структуры систем знаний. Москва, 2000. 120с.
4. Довідник здобувача наукового ступеня: 36. нормат. док. та інформ.
матеріалів з питань атестації наук, кадрів вищої кваліфікації /Упоряд. Ю.І.
Цеков; Попереднє слово Р.В. Бойка. : Ред. "Бюл. ВАК України", 1999. 64с.
10.Краснобокий Ю.М. Словник-довідник науковця-початківця. Київ : Науковий
світ, 2010. 83с.
5. Русак І.С., Романюк С.З. Магістерська робота з педагогіки: Навчально-
методичний посібник. Чернівці: Рута, 2005. 208 с.
6. Сидоренко В.К., Дмитренко П.В. Основи наукових досліджень. Київ, 2000.
259с.