Аудиторна робота

Тема. Зміст і завдання курсу. Компетентності, які формує дисципліна.

Природа і особливості лінгвістичного дослідження.
Зміст і завдання курсу
Метою дисципліни «Методика наукових досліджень» є ознайомлення
здобувачів вищої освіти з основними проблемами методології та логіки
наукового дослідження, з особливостями наукового пізнання, із прийомами,
засобами та методами наукових досліджень у галузі філології. Основні
завдання курсу: поглибити і розширити знання, що стосуються логіки
проведення дослідження, методології, засобів та методів дослідження;
формувати уміння та навички свідомого використання методик, засобів
наукового, послідовного й повного здійснення усіх етапів дослідження;
формувати у магістрів умінь та навичок самостійного творчого мислення.

Об’єкт – те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника, знання, що

спричиняють проблемну ситуацію, об’єднані в певному понятті або системі
понять, як сфера наукових пошуків конкретного дослідження. (що я
вивчатиму?)
Предмет – те, що є головним або визначальним для конкретної роботи,
певний ракурс дослідження об’єкта. Предмет перебуває у межах об’єкта і
завжди збігається з темою дослідження.
Етапи виконання роботи
1. Вибір теми (слід враховувати актуальність теми, власні зацікавлення у
темі, наявність літератури, обізнаність у темі).
2. Добір наукової літератури (звернення до енциклопедій, відомих
підручників та монографій (скористатися при цьому літературою,
котра подана у цій енциклопедії чи монографії); в каталогах, спочатку
в предметних, а потім в алфавітних). Звернення до алфавітного
каталогу. Переглянути найновішу літературу. Виписати періодику (в
каталогах періодики), пошук електронних джерел (на сайтах бібліотек).
 Виписати літературу на картках 7*12 см з шифром за старими
вимогами.
3. Здійснюємо перехресне порівняння списків літератури у джерелах, щоб
обрати головні джерела.
4. Опрацювання літератури (звертаємо увагу на: послідовність
опрацювання джерел, методика опрацювання).
Опрацювання починаємо із засадничих праць (енциклопедії,
підручники, монографії). Визначення ми можемо брати з енциклопедій,
так як випадкові люди її не пишуть. Опрацювання таких праць
дозволить розширити список літератури. Опрацьовуємо літературу за
хронологією, оскільки це дозволяє простежити розвиток наукової
думки.
Види опрацювання літератури: поверхове (швидке ) ознайомлення на
основі змісту, анотацій, вибіркове читання будь-якої частини праці
(коли опрацьовуємо те, що цікавить), детальне уважне опрацювання
всієї праці. На цьому етапі можемо доповнити список літератури.
Зауваги щодо специфіки конспектування, виписування праць:
Конспекти і виписки (виписки – це дослівно виписані цитати із
вказівкою джерела, вони менші за обсягом). Виписки менші за обсягом
подаються окремо за тематичною особливістю. Конспекти і виписки
робимо на окремих аркушах з однієї сторони. Форма запису у
конспекті: сторінка ділиться на дві частини, вгорі у правому кутку
чисте, в лівому паспортні дані книжки, обов’язково вказуємо сторінки,
дослівні цитати беремо в лапки, те, що передаємо своїми словами в
лапки не беремо, але сторінки вказуємо все одно, якщо виписуємо не
всю цитату, то на місці пропуску ставимо …(можна в дужках передати
своїми словами, щоб знати що пропустили). Конспектуючи праці,
написані іноземною мовою не варто одразу перекладати. Важливі
положення записуємо мовою оригіналу і під час введення їх у свою
працю слід зазначити кому належить переклад: автору курсової чи
 науковцям. Можна робити ксерокопії, не забуваючи вказати джерела, з
якого скопійовано, об’єднуємо ксерокопії з одної книги, можна
виділити кольором сторінки з одної книги.
5. Паралельно триває етап збору фактичного матеріалу (укладання
картотеки). Фактичний матеріал записуємо на окрему картку.
Фактичний матеріал одразу подаємо на окремій картці. На картку
подаємо мовний факт у достатньому контексті. На кожній картці
обов’язково вказуємо сторінку. На картках із лексики та фразеології
треба залишити місце для словникової інформації. Дотримуємось
точності у виділеннях, у пунктуації. Якщо карткуємо з багатьох праць,
то треба подати назву книги.
6. Аналіз теоретичного матеріалу, на виписках вказати мікротеми.
7. Аналіз фактичного матеріалу, класифікація карток під різним кутом
зору.
8. Складання орієнтовного плану.
9. Написання чернетки майбутньої роботи.
Написання теоретичного розділу. Розпочинаючи описувати
теоретичний матеріал, звертаємось до виділених мікротем. За планом
групуємо матеріал кожної мікротеми.
Існують різні варіанти написання роботи. Можна спочатку написати
розділ теоретичний, а потім практичний. Можна описувати роботу
фрагментарно.
Написання практичного розділу. Цій роботі передує класифікація
картотеки. Потім треба узагальнити кількісно і якісно результати
класифікації описати це в роботі. Щоб узагальнити кількісно слід
скласти таблиці, діаграми. Якісний аналіз матеріалу. Фрази для опису
картотеки, методологію його опису можна запозичити із праць
дослідників подібного матеріалу. Під час опису фактичного матеріалу
спочатку подаємо їх кількісну характеристику, навівши до 10
прикладів окремих лексем цієї групи, приклади курсивом подаємо, а
 потім подаємо приклади в контексті. Такі лексеми подають у різних
контекстах. (не більше п’яти речень з контексту), словосполучення – до
10, а далі пишемо і подібні. І так описуємо кожну класифікацію, не
забуваючи в кінці кожного підрозділу робити висновок.
Висновки. Висновки – це положення, які узагальнюють результати
роботи щодо кожного поставленого завдання у роботі. У висновках не
можна використовувати стиль звіту. Треба використовувати стиль
висновкових положень.
10. Літературне оформлення. Перегляд роботи, редагування стосовно
змісту і мовного оформлення. Дивимось на стиль, усуваємо повтори.
11.Технічне оформлення роботи.

Тема. Особливості лінгво-дидактичного дослідження.

1. Етапи здійснення.
2. Педагогічний експеримент і його етапи.
3. Оформлення результатів експерименту у дисертацію чи
магістерську, бакалаврську.
1. 1. Обгрунтування теми, вибір об’єкта дослідження і постановка
мети.
2. Добір літератури.
3. Опрацювання літератури під кутом зору стосовно мети і завдань
дослідження.
4. Розробка гіпотези і теоретичних передумов лінгво-дидактичного
дослідження.
5. Розробка програми і методики експериментального дослідження.
6. Здійснення експериментального дослідження.
7. Аналіз результатів експерименту.
8. Практична апробація результатів.
 9. Оформлення наукового звіту у вигляді лінгво-дидактичної
рооботи (курсової, магістерської).
За Бабанським, педагогічний експеримент – це своєрідний комплекс
методів дослідження, який забезпечує науково-об’єктивну і доказову
перевірку правильності обгрунтованої на початку дослідження гіпотези.
Гіпотеза являє собою методологічну основу роботи і є результатом
процесу мисленнєвого створення теоретичної моделі у вигляді ідеалізованого
об’єкту, побудованого на основі прийнятих припущень.
Гіпотеза виступає у вигляді припущення, яке висувають для пояснення
досліджуваного явища, його сутності, структури, зв’язків, рушійних сил
тощо.
Складники педагогічного експерименту
1. Констатувальний етап(констатувальний зріз, констатувальний
експеримент). Методи, які використовують на цьому етапі:
анкетування, різні контрольні роботи, завдання яких перевірити
рівень знань, вмінь і навичок на початку експерименту. Дослідник
визначає, які групи є контрольними, а яка – експериментальною. Зріз
констатувальний прооводиться і для контрольної групи, і для
експериментальної. Кількість учнів у таких групах має бути
однакова.
2. Формувальний етап. На цьому етапі дослідник впроваджує в
експериментальних групах розроблену заздалегідь власну методику.
Перед цим етапом дослідник завжди розробляє свою методику
(методи, форми, засоби).
3. Контрольний етап. Завданням цього етапу є здійснення низки
контрольних заходів (анкетування, контрольні роботи).

Приклад або зразок автореферату – тема «Формування культури

українського діалогічного мовлення студентів нефілологічних
спеціальностей». Захищено у 2015, автор – Орлова Оксана Петрівна.
Етапи педагогічного дослідження: 1- здійснюється аналіз
підручників, 2 – створення експериментальної програми, 3 –
здійснення експериментальної перевірки ефективності розробленої
методики.