Методичні рекомендації до написання курсової роботи з

перекладознавства
Курсова робота з перекладознавства являє собою самостійне теоретичне
та практичне дослідження в галузі перекладу у мовній парі англійська мова –
українська мова і спрямована на вирішення конкретної наукової проблеми.
Метою виконання курсової роботи з перекладознавства є закріплення,
поглиблення та узагальнення отриманих студентом теоретичних знань та
практичних навичок в галузі лінгвістики, міжкультурної комунікації і
перекладознавства та їхнє застосування під час виконання конкретного
професіонального завдання.
Задачами виконання курсової роботи з перекладознавства є:
1) формування навичок здійснення наукового дослідження;
2) розвиток навичок самостійної дослідницької роботи;
3) формування вміння оцінювати явища, що вивчаються, з позицій
сучасних наукових концепцій;
4) оволодіння загально-науковими і спеціальними методами і
методиками сучасних лінгвістичних та перекладознавчих студій;
5) розвиток навичок здійснення перекладацького аналізу тексту з метою
визначення стратегії перекладу;
6) розвиток уміння приймати та обґрунтовувати самостійні
перекладацькі рішення;
7) удосконалення вмінь та навичок письмового перекладу;
8) удосконалення навичок редагування тексту перекладу.
Курсова робота має відповідати таким вимогам:
- мати актуальну тему, що відповідає сучасному стану лінгвістичної та
перекладознавчої науки;
- залучати до дослідження сучасні наукові розробки з проблеми, що
вивчається, як вітчизняних, так і закордонних авторів;
- обґрунтовувати об’єкт дослідження, його мету, завдання і обрані
методи дослідження;
 - узагальнювати зроблені результати і висновки та містити подальші
рекомендації;
- залучати для самостійного перекладу текст актуальної тематики.
Тему курсової роби і текст для самостійного перекладу обирає науковий
керівник, однак, якщо студент певний час задіяний у розробці конкретної
наукової проблематики або займається перекладацькою діяльністю в певній
сфері, йому може бути надано право самостійно обрати тему для курсового
проекту.
Тема курсової роботи повинна містити вказівку на її мету (розробка
стратегії перекладу тексту певного стилю та жанру), а також на джерело для
самостійного перекладу (англомовний текст для самостійного перекладу має
бути обрано з урахуванням відсутності аналогу його перекладу на українську
мову).
Приклади тем курсових робіт з перекладознавства:
«Стратегія перекладу художного тексту жанру фентезі (на прикладі
фрагменту англомовного роману ---------------------)».
«Стратегія перекладу проектної документації в сфері ландшафтного
дизайну (на прикладі фрагменту англомовного проекту заміського будинку
від Ström Architects)».
«Стратегія перекладу масмедійної публікації політичної тематики (на
прикладі статті, що висвітлює події в Афганістані)».
Структура курсової роботи.
Курсова робота з перекладознавства складається зі вступу, двох розділів,
висновків, списку використаних джерел, додатку.
Вступ
У вступі до курсової роботи обґрунтовується актуальність її теми,
визначається її об’єкт, предмет, мета, завдання, матеріал, описується його
наукова новизна та практична значущість.
Розділ 1 курсової роботи з перекладознавства складається з двох частин:
1.1. Попередній перекладацький аналіз
 1.2. Перекладацький аналіз
Попередній перекладацький аналіз виконується за такою схемою
(адаптована схема І.С. Олексеєвої):
1. Бібліографічна довідка (містить дані про автора оригінального
тексту, час його створення, джерело (книга / інтернет-сайт, газета, журнал).
Зовнішні свідоцтва про оригінальний текст допомагають перекладачу
під час вибору стратегії перекладу. Якщо, до прикладу оригінальний текст
створено у 19 столітті, необхідна архаїзація перекладу.
2. Лінгвоперекладацька характеристика тексту.
Під час проведення цього виду аналізу необхідно вказати:
-джерело (індивідуально-авторське (автор книги / статті / проекту тощо);
групове (колектив авторів); масовий);
-реципієнта (індивідуальний, груповий, масовий).
Наприклад, стаття адресована широкому колу читачів, зокрема людям,
які цікавляться робототехнікою / політичною обстановкою в Афганістані
тощо;
- комунікативне завдання (метою створення тексту є надати читачам
інформації про … / привернути увагу читача до проблеми …. / подій…/
повідомити відомості про …, наказати дії щодо … / нав’язати оцінку подій
…);
-стиль (науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний,
функціональний стиль побутового спілкування тощо);
-жанр (наукова стаття, нарис, роман, автобіографія, інструкція тощо);
-провідну функцію (денотатавна (інформування про факти);
експресивна; фатична (встановлення та підтримка контакту під час
комунікації); командна (припис дії); металінгвістична (опис системи мови);
поетична);
-провідну архетиктоніко-мовленнєву форму (монолог, діалог, полілог);
-провідну композиційно-мовленнєву форму (розповідь, опис, роздуми);
-вид тексту (усний, письмовий);
 -характер композиції (стандартизована, вільна (в текстах художньої
літератури));
-тональність (нейтральна, знижена (ділова), висока (урочисто-
стверджувальна));
-види інформації (когнітивна (об’єктивні дані про зовнішній світ);
оперативна (спонукання, заклик до вчинення певних дій); емоційна (передача
чувств і емоцій); естетична (як різновид емоційної – оформлення почуття
прекрасного)).
Під час здійснення лінгвоперекладацької характеристики тексу
необхідне обов’язкове обґрунтування позиції студента. Так, до прикладу,
якщо студент характеризує комунікативне завдання аналізованого тексту
оригіналу як «наказати дії щодо …», така позиція має бути обґрунтованою
наявністю в тексті оригіналу дієслів наказового способу дії і підкріплена
прикладами з тексту оригіналу. У разі наявності в тексті естетичної та / або
емоційної інформації, студент має навести з тексту оригіналу тропеїчні
засоби (метафори, метонімії, епітети тощо), які, як правило, реалізують цю
функції в тексті, з обов’язковим наданням їхнього трактування у теоретичних
джерелах
Перекладацький аналіз передбачає опис порядку та сутності дій
перекладача під час перекладу конкретного тексту. Розглядаються способи та
прийоми перекладу (наприклад, способи і прийоми термінів, якщо текст
оригіналу – наукова стаття певної галузі) та типи перекладацьких
трансформації з обов’язковою їхньою класифікацію (лексичні / граматичні /
стилістичні). Під час опису перекладацьких трансформації необхідним є
надання їхнього трактування у теоретичних джерелах.
Розділ 2 курсової роботи має містити текст авторського перекладу
наданого для аналізу оригінального тексту, який здійснює студент. Текст
оригіналу подається у Додатку. Його об’єм – 7 000 знаків.
Список використаних джерел має містити 20-30 посилань, з них 30 % -
наукові праці за останні 5 років. Під час виконання курсової роботи студент
має користуватися здобутками як вітчизняних, так і закордонних дослідників
в сфері лінгвістики, міжкультурної комунікації та перекладознавства.

Для досягнення мети дослідження з перекладознавства застосовуються:

загальнонаукові методи:
- діалектичний метод (дозволяє розкрити сутність перекладу як єдності
та різноманіття структурних та смислових особливостей, тексту та
контексту, знаку та значення, змісту та форми);
- методи герменевтики (дозволяють інтерпретувати трансформативну
сутність перекладу як гри смислів));
- методи деконструкції (дозволяють розглядати перекладацькі
трансформації на різних етапах зміни тексту (від деконструкції до
конструювання));
- описовий метод (дає можливість комплексно подати отримані
результати);
лінгвістичні методи:
- словотвірний та морфологічний аналіз (уможливлює виділення
структурних особливостей англійських та українських мовних
одиниць);
- дистрибутивний аналіз (дає змогу виявити структурно-граматичні
особливості англійських та українських словосполучень);
- методи дефінітивного та компонентного аналізу (дозволяють описати
семантику досліджуваних мовних одиниць);
- метод контекстуального аналізу (уможливлює розуміння
контекстуального значення мовних одиниць);
- зіставний метод (робить можливим зіставлення структури і семантики
англійських та українських мовних одиниць);
перекладацькі методи:
- зіставний аналіз перекладу (аналіз форми та змісту тексту перекладу
у зіставленні з формою та змістом оригіналу);
 - зіставний аналіз перекладів один з одним;
- метод інтроспекції (є спробою з’ясувати загальновживані способи
перекладу мовних явищ);
- метод логічного моделювання (створення теоретичної моделі
перекладу та опис різних типів перетворень шляхом опису характеру
перекладацьких дій та операцій);
математичні методи:
- кількісний аналіз (дає можливість надати кількісне підтвердження
емпіричних даних).

1. Брандес М. П., Проворотов В. И. Предпереводческий анализ

текста: учебное пособие. Москва: НВИ-ТЕЗАУРУС, 2003. 224 с.
2. Зарицький М. С. Переклад: створення та редагування. К.:
Парламентське вид-во, 2004. 120 с.
3. Коптілов В. Першотвір і переклад (Роздуми і спостереження).
Київ: Дніпро, 1972. 215 с.
4. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад):
підручник. Вінниця: Нова Книга, 2001. 448 с.
5. Мірам Г.Е., Дайнеко В.В., Грищенко М.В., Тарануха Л.А.,
Гон О.М. Basic Translation. Київ: Ніка-Центр Ельга, 2002. 226 с.
6. Мирам Г.Э. Практический перевод: заметки к лекциям. К.: Ника-
Центр, 2005. 126 c.
7. Ребрій О. В. Сучасні концепції творчості у перекладі:
монографія. Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2012. 376 с.
8. Тер-Минасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация.
Москва: Слово, 2000. 624 с.
9. Baker, M. In Other Words: A Coursebook on Translation. L., N.Y.:
Routledge, 1994. 212 p.
10. Robinson, D. Becoming a Translator. An Accelerated Course. L.,
N.Y.: Routledge, 1997. 344 p.
 11. Snell-Hornby, M. Translation Studies. An Integrated Approach.
Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 1992. 166 p.