Самостійна робота №2 ЗПОІ-22 Куксова О.

Односкладне речення. Другорядні члени речення.

1. Підкресліть головні члени речення, укажіть на їх морфологічне вираження, визначте типи

односкладних речень.

1. Його помітили не зразу (Є. Гуцало). 2. Поживився скибкою, як собака мухою (І. Карпенко-
Карий). 3. Йому дуже кортіло бути в степу (Є. Гуцало). 4. Хліба нема: вже забрано (В. Барка).
5. Зоре моя вечірняя, Зійди над горою, Поговорим тихесенько В неволі з тобою (Т.
Шевченко). 6. Початок осені – вересень (Д. Чередниченко). 7. Старого горобця на полові не
обдуриш (Народна творчість). 8. Силуваним волом багато не виореш (І. Нечуй-Левицький). 9.
Тиша. Така тиша... У нього аж задзвеніло у вухах (О.Довженко). 10. Мені треба побачити
Микиту Івановича (В. Винниченко). 11. Арештувати їх (В. Винниченко). 12. У Вербний
тиждень, за народними віруваннями, не можна сіяти конопель, городини... Не сіяли колись і
буряків. У Вербну неділю святять вербу (О. Вороп.). 13. Спогадаймо давню давнину,
спогадаймо повість незабутню (Л. У). 14. Усім вийти з класу! 15. Осінь. Вечора огні. Синь і
синь навколо... (В. Сос)
Його помітили не зразу. – Головний член речення присудок –помітили, дієслово, 3-а особа
множини, неозначено-особове речення.
Поживився скибкою, як собака мухою. – Головний член речення присудок – поживився,
особове дієслово, приказка, узагальнено-особове.
Йому дуже кортіло бути в степу. – Головний член речення присудок – кортіло бути,
інфінітивне.
Хліба нема: вже забрано. – Головний член речення присудок – вже забрано, дієслівна форма
на –но, безособове.
Зоре моя вечірняя, зійди над горою, поговорим тихесенько в неволі з тобою. – Головний
член речення присудок – зійди, поговорим, дієслово 2-а особа однини наказового способу і
1-а особа множини наказового способу, означено-особове.
Початок осені – вересень. – Головний член речення підмет-початок осені – вересень,
поширене, називне.
Старого горобця на полові не обдуриш. – Головний член речення присудок – не обдуриш,
особове дієслово, прислів’я, узагальнено-особове.
Силуваним волом багато не виореш. – Головний член речення присудок – не виореш,
особове дієслово, прислів’я, узагальнено-особове.
Тиша. Така тиша… У нього аж задзвеніло у вухах. – Головний член речення – підмет, називне,
описове.
Мені потрібно побачити Микиту Івановича. – Головний член речення присудок – побачити,
інфінітив, потреба дії, інфінітивне.
Арештувати їх! – Головний член речення присудок- арештувати, інфінітив, заклик,
інфінітивне.
У Вербний тиждень, за народними віруваннями, не можна сіяти конопель, городини. –
Головний член речення присудок – не можна сіяти, інфінітив з допоміжним словом,
безособове.
Не сіяли колись і буряків. – Головний член речення присудок – не сіяли, дієслово, 3-а особа
множини, минулого часу, неозначено-особове.
У Вербну неділю святять вербу. – Головний член речення присудок- святять, дієслово,3-а
особа множини, узагальнено-особове.
Спогадаймо давню давнину, спогадаймо повість незабутню. – Головний член речення
присудок – спогадаймо, дієслово, 1-а особа множини наказового способу, означено-
особове.
Усім вийти з класу! – Головний член речення присудок – вийти, інфінітив, заклик, інфінітивне.
 Осінь. Вечора огні. Синь і синь навколо. – Головний член речення підмет, іменне, називне.

2. Розподіліть неповні речення за їх типами (контекстуальні, ситуативні, еліптичні). Відтворіть

пропущені члени речення і запишіть їх в дужках.

1. А тепер куди? – запитав я Козакова. 2. Зараз не збори. Негайно всі в поле! 3. Хто б подумав:
Гриня і в академію! 4. У своїх, значить, набридло, до чужих повієтесь? В Татарщину за довгим
карбованцем? (З тв. О. Гончара). 5. Тікаймо в затишок! – А де? (А. Г.). 6. Це ж куди ви? – хтось
звернувся й на поклажу кинув зір (С. Ол.). 7. Вони, тамуючи подих, мовчки прямують до
греблі. За ними народ (Ю. Я.). 8. Виходить, чумаче, в ранню дорогу зібрався?.. – Атож, в
ранню, – понуро відповів Чайченко (М. С.). 9. Попідростали: тому чоботи, тому крамні штани,
тому картуза (А. І.). 10. А хропе ото хто так? – Грицю, штовхни його, чого він ото на всі
завертки? – звернувся Шельменко до Гриця (О. В.). Нівроку собі, добрий з тебе теоретик. –
Який там не є, а такого, як ти, в кут зажену, – відрізав Сашко (Ю. Бедз.).

А тепер куди ( йти)? – запитав я Козакова.- ситуативне

Зараз не збори. Негайно всі ( вийшли) в поле! – еліптичне

Хто б подумав : Гриня і ( поступив) в академію!- еліптичне

Тікаймо в затишок ! – А де (це)? – ситуативне

Це ж куди ви ( йдете)? – хтось звернувся й на поклажу кинув зір.- ситуативне

Вони, тамуючи подих, мовчки прямують до греблі. За ними (прямує) народ. – контекстуальне

Виходить, чумаче, в ранню дорогу зібрався? – Атож, в ранню( зібрався), - понуро відповів Чайченко –
контекстуальне

Попідростали: тому чоботи, тому крамні штани, тому картуза.- еліптичне

А хропе ото хто так? – Грицю, штовхни його, чого він ото на всі завертки ( хропе)? – контекстуальне

Нівроку собі, добрий з тебе теоретик. – Який там не є ( теоретик) , а такого, як ти, в кут зажену,-
відрізав Сашко.- контекстуальне

2. Доберіть з творів художньої літератури п'ять речень з неузгодженими означеннями,

вираженими різними морфологічними способами.

Година ( яка?) для праці настала .(Л.Українка) – іменник у непрямому відмінку

Я вранці голос ( який?) горлиці люблю.( Л.Костенко) – іменник у Р.в.

Одні тільки бажання ( які?) творити добрі діла й зосталися при мені на все життя. (О.Довженко) –
інфінітив

На площу вискочив осідланий кінь ( який?) без вершника.( А.Шиян) – іменник у непрямому відмінку

Поруч матері стояла дівчинка ( яка?) років шести.(А.Шиян) – числівник

Мене все життя ваблять і хвилюють зорі – їхня (яка?) довершена і завжди нова краса. (М. Стельмах) –
присвійний займенник їхня

У нього був неперевершений талант ( який?) грати на нервах. ( В.Шевчук) – фразеологізм

3. Побудуйте по 2-3 речення з кожним із займенників його, її, їх так, щоб вони виступали то в
ролі додатка, то в ролі означення.

Ми знали його ( додаток) як найкращого товариша.

Це була його ( означення) кімната.

Буду чекати його ( додаток) щодня.

Його ( означення) речі стоять на полиці.

Я побачу їх ( додаток ) завтра.

Це результат їхніх ( означення) старань.

Їхніх ( означення) дітей завжди ставлять за приклад.

Я віддав їй ( додаток) книгу.

Її ( означення) очі були блакитними.

Я думаю про неї ( додаток).

Ми сподівались на її ( означення) перемогу.

5. Визначити, якими членами речення виступають у поданих реченнях інфінітиви . В дужках

укажіть, на яке запитання відповідає інфінітив у реченні.

Почав жевріти ( що робити?- присудок) схід сонця.

Хотіла б я піснею стати ( що зробити? – присудок).

Шоферові наказали їхати (що? – додаток).

Гарна сонячна погода давала можливість оглянути ( яку? – означення) водний простір.

Вона підсилила бажання вчитися, читати, змагатися ( яке?- означення) з труднощами.

На ранок офіцер наказав солдатам залягти ( що?- додаток) півколом.

Викувати (що?- додаток) троянду не кожен зуміє.

Ми прийшли привітати ( з якою метою? – обставина) вас зі святом.