1.1.1.

Прикладна лінгвістика – це розділ мовознавства, спрямований на розв’язання практичних завдань різних

галузей науки й техніки, повсякденного життя людини, суспільства на підставі теоретичного доробку
досліджень мови й мовлення
ТАК
1.1.2. Мовознавство – це суспільна інформологічна наука, яка описує будову й закономірності функціонування
та розвитку природної мови людини.
ТАК
1.1.3. Теоретичне мовознавство вивчає мову з метою її застосування в різних галузях суспільного виробництва
НІ
1.1.4. Прикладне мовознавство вивчає мову незалежно від потреби застосування результатів цього вивчення в
різних галузях суспільства.
НІ
1.1.5. Часткове мовознавство, на відмінну від загального, вивчає специфіку конкретних мов:
ТАК
1.2.1. Один з аспектів системного вивчення мови, що полягає у дослідженні парадигматичних або асоціативних,
відношень одиниць мовної системи та класів елементів, що перебувають у цих відношеннях – це:
ПАРАДИГМАТИКА
1.2.2. Мовознавство, яке вивчає мову незалежно від потреби застосування результатів цього вивчення в різних
галузях суспільства – це:
ТЕОРЕТИЧНЕ
1.2.3. Вчення про відношення знаків мови до об’єктів реалії дійсності – це:
СЕМАНТИКА
1.2.4. Вчення про відношення знаків до користувачів мовних систем, або вимір функціонування мовних систем,
що визначається їх функціонуванням – це:
ПРАГМАТИКА
1.2.5. Один із аспектів вивчення системи мови, що полягає в аналізі відношень між послідовно розташованими в
тексті, мовному потоці одиницями – це:
СИНТАГМАТИКА
1.3.1. Досягнення першого етапу розвитку прикладної лінгвістики – етапу емпіричного розв’язання окремих
завдань прикладної лінгвістики (3-4 тис. до н.е. – кінець 19 ст. н.е.)
Створено письмо для частини мов світу створено механічні пристрої генерування писемних
неосмислених текстів, розроблено методи шифрування текстів, укладено перекладні й тлумачні двомовні
та багатомовні словники, створено підручники, штучні мови, виникла теорія перекладу, виникла
методика викладання.
1.3.2. Досягнення другого етапу розвитку прикладної лінгвістики – етапу виникнення й формування прикладної
лінгвістики як науки (початок 20 ст. – середина 20 ст.)
Укладено частотні словники виведено закон Ципфа, створено електромеханічні й електричні пристрої
генерування звуків мовлення, здійснено спектральний аналіз звуків мовлення, укладання штучних мов
загального призначення.
1.3.3. Досягнення третього етапу розвитку прикладної лінгвістики – етапу наукового розв’язання завдань
прикладної лінгвістики (середина 20 ст. – до нашого часу)
Здійснено перехід до комп’ютерної лінгвістики, розв’язання завдань на виключно наукових засадах,
завдяки ЕОМ розширено основні напрями досліджень.
1.3.4. Мова в усіх формах її існування – це:
Об’єкт прикладної лінгвістики
1.3.5. Шляхи оптимізації функціонування мови в суспільстві і способи її застосування в різних галузях
суспільного життя – це:
Предмет прикладної лінгвістики
1.4.1. Теорія перекладу, машинний переклад, теорія й практика викладання мови, створення штучних мов,
теорія кодування як галузі прикладної лінгвістики – це оптимізація:
Комунікативна функція мови
1.4.2. Соціолінгвістика, мовне планування, мовна політика, теорія впливу, політична лінгвістика як галузі
прикладної лінгвістики – це оптимізація:
Соціальної функції мови
1.4.3. Психолінгвістика, когнітивна лінгвістика, комп’ютерна лінгвістика, лінгвістична кримінологія,
квантативна лінгвістика як галузі прикладної лінгвістики – це оптимізація:
Когнітивної функції мови
1.4.4. Лексикографія, термінологія, термінографія, корпусна та польова лінгвістика як галузі прикладної
лінгвістики – це оптимізація:
Епістемічної функції мови
1.4.5. Комунікативна функція мови реалізується у такому прикладному вияві, як:
Переклад
1.5.1. Методами теоретичної лінгвістики є всі, крім:
Порівняльно-історичного методу
1.5.2. Мета __ методу – дати повний і точний опис мовних одиниць і їх систематизувати:
Описового
1.5.3. Мета __ методу – відкриття законів, за якими розвивалися споріднені мови в минулому:
Порівняльно-історичного
1.5.4. Мета __ методу – вивчення різних мов (споріднених і неспоріднених), шляхом зіставлення виявлення
спільних, відмінних й однакових рис мови:
Зіставного
1.5.5. Мета __ методу – дослідження мови як цілісної структури:
Структурного
1.6.1. До методів згортання тексту належать всі, крім:
Експериментальний метод
1.6.2. Суть __ методу полягає у визначенні кількісних характеристик мовного матеріалу; він важливий для
лексикографії, комп’ютерної лінгвістики, психолінгвістики.
Статистичного
1.6.3. Суть методу __ полягає у відтворенні, динамічного аспекту структури природної мови (поширений у
психолінгвістиці) і застосовується тоді, коли безпосереднє вивчення предмета є неможливим.
Моделювання
1.6.4. Методи __ використовуються в лексикографії, перекладі, лінгводидактиці.
Автоматичної обробки мовного матеріалу
1.6.5. Методи __ застосовуються з метою проведення атрибуції текстів, визначення методик мовленнєвого
впливу.
Контент-аналізу і когнітивного картування
2.1.1. Завданнями прикладної фонетики є навчання читанню , письму, вивчення іноземних мов, кодифікації
норм вимови та правопису, усунення дефектів звукового мовлення, автоматичний синтез й розпізнання
звукового мовлення
Так
2.1.2. Метою автоматичного розпізнавання звукового мовлення є комп’ютерне програмування породження
усного звукового мовлення системами штучного інтелекту.
Ні
2.1.3. Відмінність між прикладною та комп’ютерною лінгвістикою полягає в тому, що комп’ютерна вказує на
інструментарій досягнення наукового результату, а прикладна лінгвістика орієнтована на результат:
Так
2.1.4. Лінгвістична фоноскопія – напрям прикладної фонетики орієнтований на завдання відображення мовної
особистості
Так
2.1.5. Автоматичний синтез звукового мовлення має на меті створення систем штучного інтелекту, здатних
розпізнавати звукові повідомлення.
Ні
2.5.1. Виникненню комп’ютерної лексикографії (комп’ютерні версії традиційних словників, автоматичні
словники, словниково-зорієнтовані бази даних та лексикографічні процесори) передувало становлення такої
традиційної галузі мовознавства, як:
Лексикографія
2.5.2. Виникненню комп’ютерної стилеметрії, атрибуції текстів, стилістичної діагностики як вияві комп’ютерної
лінгвістики передувало становлення такої традиційної галузі мовознавства, як:
Стилістика
2.5.5. Виникненню системи машинного перекладу як вияву комп’ютерної лінгвістики передувало становлення
такої традиційної галузі мовознавства, як:
Перекладознавство
1. Виникненню системи комп’ютерної граматики, аналізатори та синтезатори усного мовлення
Семасіологія
2. Виникненню системи комп’ютерні моделі мовної концептуалізації світу
Етнолінгвістика
3. Виникненню системи автоматичного перероблення тексту або опрацювання тексту, текстозорієнтовані бази
даних: корпуси текстів та електронні картотеки
Лінгвістика тексту
3.1.1. Попередниками словників вважаються глоси:
Так
3.1.2. Тезаурус є словником із понятійною диференціацією лексикону за певними тематичними групами різного
ступеня узагальнення й кількості:
Так
3.1.3. Словник – певним способом організована сукупність слів з коментарями до них, в яких у стандартній для
певного словника формі описуються особливості їх структури або функціонування:
Ні
3.1.4. Конкорданси – це різновид машинних словників, що містять приклади вживання слова в контексті
фіксованої довжини:
Так
3.1.5. Парсинг – це конверсія тексту словника в лексикографічну базу даних:
Так
4.3.1. Класифікація корпусів «за типом покриття тексту» - це їхній поділ на:
Повнотекстові - фрагментні
4.3.2. Класифікація корпусів «за способом подання мовного матеріалу» - це їхній поділ на:
Динамічні - статичні
4.3.3. Класифікація корпусів «за хронологічним параметром» - це їхній поділ на:
Діахронні - синхронні
4.3.4. Класифікація корпусів «за типом реалізації мовної системи» - це їхній поділ на:
Усні – писемні – мішані
4.3.5. Класифікація корпусів «за предметною галуззю» - це їхній поділ на:
Загальномовні – спеціальні
4.4.1. Класифікація корпусів «за кількістю мов» - це їхній поділ на:
Одномовні – багатомовні
4.4.2. Класифікація корпусів «за типом кореляції мов» - це їхній поділ на:
Паралельні – порівняльні
4.4.3. Класифікація корпусів «за обсягом – це їхній поділ на:
Малі – середні – великі – надвеликі
4.4.4. Класифікація корпусів «за глибиною кодування» - це їхній поділ на:
Нерозмічені – розмічені
4.4.5. Класифікація корпусів «за стратегією побудови й використання» - це їхній поділ на:
Дослідницькі – ілюстративні
5.1.1 Перекладознавство – це філологічна галузь яка вивчає закономірності процесу перекладу з однієї мови на
іншу в його різноманітних впливах, а також досліджує міжмовні відповідники різних рівнів і механізми та
способи досягнення типів еквівалентності текстів оригіналу й перекладу:
Так
5.1.2. Предметом перекладознавства можна вважати первинний оригінальний текст і вторинний текст як
результат перекладу
Ні
5.1.3. Об’єктом перекладознавства є процес перекладу як подвійний, інтерпретаційно-породжувальний дискурс,
головним суб’єктом якого є особистіть перекладача:
Ні
5.1.4. Когнітивна транслятологія є новою галуззю перекладознавства:
Так
5.1.5. Теорія машинного перекладу має прикладний характер і розробляє моделі, програми, бази даних для
перекладу конкретних мов:
Так
5.2.4. Різновид усного перекладу, який здійснюється із прослуховуванням фрагмента тексту тривалістю до 15
хвилин, після чого відбувається переклад цього фрагменту:
Послідовний
5.2.5. Різновид усного перекладу, який здійснюється безпосередньо, миттєво, практично одночасно із
сприйняттям повідомлення мовою оригіналу за допомогою перекладача-синхроніста та спеціальної апаратури
передачі звукового повідомлення мовою перекладу в умовах дефіциту часу:
Синхронний
5.5.1. Модель перекладу, яка передбачає ототожнення знаків двох мов із денотатами або референтами на
підставі єдності предметного світу, складники якого отримують позначення у мовах світу – це:
Денотативна модель перекладу
5.5.2. Модель перекладу, яка апелює до змістових компонентів вихідного тексту, застосовуючи компонентний
аналіз відповідників, а також синтезу змісту в матеріалі мови перекладу – це:
Семантична модель перекладу
1. Модель перекладу, яка на відміну від попередньої, відкидає положення про вагомість при перекладі
елементарних семантичних компонентів (сем) і відповідних глибинних категорій. Завданням такої моделі є
врахування різних типів інформації, носієм яких є оригінальний текст і які повинен декодувати перекладач, щоб
мовою перекладу перетворити цей інформаційний масив для оптимального сприйняття його адресатом
перекладу
Інформативна модель перекладу
2. Модель перекладу, яка ґрунтується на міжмовних трансформаціях мінімальних ядерних глибинних структур,
зокрема, на переструктурації синтаксичних схем побудови речень, знанні принципів і параметрів вихідної мови
й мови перекладу, трансформацій й обмежень на них у певних мовах.
Трансформаційна модель перекладу
3. Модель перекладу, яку розглядають або як еталонну систему поєднання наборів ознак двох мов, або як
гіпотетичну концептуальну мову, що представляє зміст тексту й позбавлена особливостей мов оригіналу та
перекладу.
Модель перекладу мовою-посередником перекладу
4. Модель перекладу, яка передбачає застосування такої внутрішньої програми – згорнутого змісту
оригінального тексту (концепту), що дає змогу перекодувати її за правилами мови перекладу. При цьому
перекладач проектує власне зовнішнє мовлення на зміст і форму вихідного тексту.
Психолінгвістична модель перекладу
6.1.1. Патопсихолінгвістика – маргінальна галузь нейропсихолінгвістики, патопсихології і психіатрії яка
досліджує діагностику й мовленнєву симптоматику психічних захворювань із патологією мовлення:
Ні
6.1.2. Центр продукування мовлення – це центр Верніке:
Так
6.1.3. Центр сприйняття мовлення – це центр Брока:
Так
6.1.4. Афазія – розклад мовлення і різних видів мовленнєвої поведінки залежно від осередку ушкодження зон
перекриття аналізаторів мозку людини, де відбувається інтеграція знакової інформації від різних аналізаторів:
Так
6.1.5. Мовленнєвий вплив – це мовленнєва дія адресата, керована цільовою установкою мовного спілкування,
спрямована на зміну поведінки, психологічних станів, свідомості адресата, оцінки ним певного явища
незалежно від типу комунікативної взаємодії:
Так
6.2.1. Базові елементи національної специфіки лінгвокультурної спільноти, що ускладняю переклад її текстів і
сприйняття їх іншокультурними реципієнтами через відсутність в одній мові порівняно з іншою певних
відповідників мовних одиниць різних рівнів, позначень понять, категорій, асоціативних реакцій, а також
паравербальних засобів мовлення – це:
Лакуни
6.2.2. Фонетичні, лексичні, номінативні, морфологічні, синтаксичні, стилістичні – це:
Системні лакуни
6.2.3. Діяльнісно-комунікативні, культурологічні, лакуни культурного простору – це:
Функціональні лакуни
6.2.4. Прийоми, що сприяють досягненню еквівалентності перекладу та передбачають процедуру перетворення з
метою переходу від одиниць оригінального тексту до одиниць перекладу:
Перекладацькі трансформації
6.2.5. __ перекладацькі трансформації передбачають антонімічну й конверсивну трансформацію, описово-
перифрастичний переклад:
Лексико-граматичні
6.4.1. Операційна ланка машинного перекладу, яка передбачає синтаксичний/ фонетичний/ морфологічний
аналіз вхідного тексту за допомогою лексикону та граматик – це:
Парсер
6.4.2. Операційна ланка машинного перекладу, яка передбачає застосування проміжних рівнів представлення
вхідного тексту за допомогою мов-посередників, структур знань, лексичних і синтаксичних фільтрів – це:
Трансфер
6.4.3. Операційна ланка машинного перекладу, яка відбувається на підставі граматики й лексикону мови
вихідного тексту й інформації проміжного рівня – це:
Синтез вихідного тексту
6.5.5. Стан людини у процесі комунікативної або психотерапевтичної взаємодії, який зумовлюється підсвідомою
довірою, глибинним порозумінням комунікантів і виникає внаслідок їхнього взаємного уподібнення – це:
Рапорт
1. Однин із найважливіших понять НЛП. Вона позначає стан комуніканта в певній ситуації спілкування, що
характеризується повним узгодженням його вербальної й невербальної поведінки
Конгруентність
2. Застосовується в рекламній справі, іміджелогії, PR-технологіях тощо. Г. Почепцов пов’язує його із технікою
позиціонування в іміджелогії як моделювання об’єкта (товару, особи політика) у найвигіднішому світлі через
гіперболізацію певних ознак
Рефреймінг
3. Чим більше стимулів пов’язуватиметься з певним психологічним станом, тим до більшого числа напрямків це
записується в пам’яті. І, навпаки, зв’язок одного якоря з кількома психічними станами призводить до його
послаблення та втрати.
Поліякоріння
4. Яка викликає у співрозмовника недовіру, сумніви в щирості, збентеження, розгубленість, прагнення уникнути
спілкування.
Інконгруентність
6.6.1. Порушення процесу читання або володіння ним у результаті ушкодження різних видділів кори лівої
півкулі – це:
Дислексія
6.6.2. Втрата здатності писати при достатньому збереженні інтелекту та сформованих навичках письма – це:
Дисграфія
6.6.3. Відсутність чи недорозвиненість мовлення в дітей при нормальному слухові й достатньому рівні
інтелекту:
Алалія
1. Фонаційні розлади є об’єктом одного з напрямів патопсихолінгвістики на межі з логопедією, спектр завдань
якої значно ширший
Фонопедія