КЛАСИФІКАЦІЇ МОВ СВІТУ

ПЛАН

 1. Види класифікацій мов світу.

 2. Порівняльно-історичне мовознавство.
 3. Генеалогічна класифікація мов.
 4. Автохтонні мови: стан і перспективи.
 ЛІТЕРАТУРА

ОСНОВНА
 Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. –

К.: Академія, 1999. – С. 58-101.

 Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. –

К.: Академія, 2000. – С. 86-108.

 Дорошенко П.С., Дудик С.І. Вступ до

мовознавства. – С. 263-291.
 ЛІТЕРАТУРА

ДОДАТКОВА
 Вступ до порівняльно-історичного вивчення слов’янських мов /
За ред. О.С.Мельничука. – К., 1966. – С.7-23.
 Мейе А. Введение в сравнительное изучение индоевропейских
языков. – М.-Л., 1938.
 Иванов В.В. Индоевропейский язык и индоевропейцы.
Реконструкция и историко-типологический анализ праязыка и
протокультуры. – Тбилиси, 1984. – Кн. 1-2.
 Курилович Е. О методах внутренней реконструкции // Новое в
лингвистике. – М., 1965. – Вып. 4., С. 400-433.
 Тронский И.М. Общеиндоевропейское языковое состояние:
Вопросы реконструции. – Л., 1967.
Основні терміни теми

 ареальна лінгвістика  Areal Linguistics

 мова  Language
 літературна мова  Literary Language
 діалект  Dialect
 мовний союз  Language-union
 мовні контакти  Language contacts

 Метод  Method
 КЛАСИФІКАЦІЇ МОВ СВІТУ

 Типологічна
 Генеалогічна

 Ареальна

 Функціональна

 Соціолінгвістична

 Фонологічна

 Синтаксична
ТИПОЛОГІЧНА (МОРФОЛОГІЧНА)
групування мов за особливостями їх структури
незалежно від спорідненості
(Фрідріх Шлегель і Август Шлегель)

 ІЗОЛЮЮЧІ МОВИ (незмінність і морфологічна нерозчленованість

слів: давньокит. веньянь, в’єтнамська, йоруба)

 ІНКОРПОРУЮЧІ (складні комплекси, які водночас є і словами, і

реченнями: палеоазійські та індіанські мови Америки)

 ФЛЕКТИВНІ (корінь змінний, афікси зливаються з коренем

формально і за змістом: індоєвропейські та афразійські мови)

 АГЛЮТИНАТИВНІ (корінь незмінний, афікси самостійні, завжди

виражають одне те саме значення: тюркські мови, фінно-
угорські, японська, банту )
Типологічна класифікація мов.

флективні аглютина кореневі інкорпоруючі

тивні

- Корінь - Корінь - Афікси - Є слова-

змінний незмінний відсутні афікси, які
- Афікси - афікси - Окремі окремо не
багатознач однозначні слова вживаються,
ні - те саме вказують на утворюють
- те саме граматичне час, число, слова-
граматичне значення спосіб… речення
значення виражаєтьс
виражаєтьс я тим
я різними самим
афіксами афіксом
ГЕНЕАЛОГІЧНА - (грец. genealogia – родовід)
групування мов за спорідненістю

 СІМ’Я (сукупність мов, основою яких є одна

прамова: у світі приблизно 200 мовних сімей)

 ГРУПА (за ступенем спорідненості)

 ПІДГРУПА
АРЕАЛЬНА – (лат. area – площа, простір) вивчення
мовної карти світу, мовної характеристики країн,
розповсюдження окремих мов або груп мов (Й. Шмідт)
 МОВНИЙ СОЮЗ (істотне зближення структури
мов, що тривалий час перебувають у взаємодії,
займаючи суміжні території: балканські мови-
болгар., македон., грецьк., румун., молдав.,
албан.) (М.С.Трубецькой)
 МОВА

Створення лінгвістичних атласів

(лінгвістична географія)
ФУНКЦІОНАЛЬНА – враховує три основи розподілу:
1) зв’язок мови з етносом; 2) функції мови в суспільстві:
3) поширення мови за межами основного етнічного
регіону.

 ПЛЕМІННА МОВА

 МОВА НАРОДНОСТІ

 НАЦІОНАЛЬНА МОВА
СОЦІОЛІНГВІСТИЧНА – на основі соціальних
аспектів розвитку мови, її функцій та
суспільного використання (О.Ткаченко)
 ОДНООСІБНІ
 ЧАСТКОВОГЕНЕРАЦІЙНІ
 ЧАСТКОВОЕТНІЧНІ
 ПОВНОЕТНІЧНІ ЧАСТКОВОТЕРИТОРІАЛЬНІ
 ПОВНОЕТНІЧНІ ПОВНОТЕРИТОРІАЛЬНІ
 МОВИ З ПОЗАТЕРИТОРІАЛЬНОЮ МОНОФУНКЦІЙНІСТЮ
 ПОЛІФУНКЦІЙНІ МОНОНАЦІОНАЛЬНІ
 ПОЛІФУНКЦІЙНІ ПОЛІНАЦІОНАЛЬНІ
 ПОЛІФУНКЦІЙНІ ПОЛІЕТНІЧНІ
ФОНОЛОГІЧНА - на основі типологічного вивчення
фонологічного рівня (М.Трубецькой, О.Ісаченко,
Т. Мілевський)
 СКЛАДОФОНЕМНИЙ ТИП МОВ (виділяють
складофонеми, або силабофонеми, у мовах,
для яких характерний збіг складу і морфеми:
китайська)

 ФОНЕМНИЙ ТИП МОВ (фонема і морфема не

збігаються, морфема поділяється на фонеми:
1) консонантний тип – 70 % приголосних фонем:
укр., адигейська;
2) вокалічний тип – 30 % голосних фонем:
давньоруська, корейська, гавайська)
СИНТАКСИЧНА – на основі синтаксичної
типології мов (І.Мєщанінов)

 НОМІНАТИВНИЙ тип мов (мови, які серед інших відмінків

мають називний та знахідний як відмінки суб’єкта і об’єкта
дії – підмет (наз в.), додаток (знах.в): індоєвропейські,
тюркські, фінно-угорські, афразійські)

 ЕРГАТИВНИЙ тип мов (протиставлення перехідних і

неперехідних дієслів: суб’єкт виражений ергат. в., додаток
– наз., абсолют. в.): кавказькі, папуаські, мови індіанців
Америки)

 АКТИВНИЙ тип мов (протиставлення дієслів зі значенням

дії і стану: сіу, гуарані – індіан. м. Півн. Америки)
ТИПИ РЕЧЕНЬ

НОМІНАТИВНЕ ЕРГАТИВНЕ

Підмет у Нз (прямому) Підмет у непрямому

відмінку, додаток – у (ергативному) відмінку,
непрямому додаток – у прямому

Kat‫ۥ‬si sahls asenebs Kat‫ۥ‬sma sahli aasena

(Чоловік будує саклю) (Чоловік збудував
саклю)
ПОРІВНЯЛЬНО-ІСТОРИЧНЕ
МОВОЗНАВСТВО

ОДИН З ОСНОВНИХ НАПРЯМІВ ЛІНГВІСТИКИ,

ГОЛОВНОЮ МЕТОЮ ЯКОГО Є ВИВЧЕННЯ
СПОРІДНЕНИХ МОВ ЗА ДОПОМОГОЮ
ПОРІВНЯЛЬНО-ІСТОРИЧНОГО МЕТОДУ

Предвісники ПІМ: англ. Ульям Джонс (1746-1794) –

подібність санскриту (давньоінд. мови) і латин.,
грецьк., англ.;
нім. Фрідріх фон Шлегель (1772-1829) “Про мову і
мудрість індійців”- довів близькість санскриту
до латин., грецьк., нім., перськ. мов.
ОСНОВОПОЛОЖНИКИ ПОРІВНЯЛЬНО-
ІСТОРИЧНОГО МОВОЗНАВСТВА

 нім. Франц Бопп (1791-1867), “Про систему

дієвідмінювання санскритської мови у порівнянні з
такою грецької, латинської, перської та германської
мов”, 1816
 дат. Расмус Раск (1787-1832), “Дослідження в галузі
давньопівнічної мови, або Походження ісландської
мови”, 1818
 нім. Якоб Грімм (1785-1865), “Німецька граматика” в
4-х тт., 1819 – 1-й т.
 рос. Олександр Христофорович Востоков (1781-
1864), “Розвідка про слов’янську мову”, 1820
Франц Бопп
Расмус Крістіан Раск
Rasmus Christian Rask
 «Керівництво до
ісландської чи
давнопівнічної мови»
(«Véjledning til del
Islandske eller gamle
Nordiske Sprog»), 1811
Якоб Людвіг Карл Грімм
Jacob Ludwig Karl Grimm
 «Deutsche
Grammatik», 1819
ПОСЛІДОВНИКИ ПОРІВНЯЛЬНО-ІСТОРИЧНОГО
МОВОЗНАВСТВА

 нім. Вільгельм фон Гумбольдт (1767-1835), “Про порівняльне

вивчення мов стосовно різних епох їх розвитку”, 1820 –
теоретично обґрунтував статус порівняльно-історичного
мовознавства, заклав основи загального й теоретичного
мовознавства

 нім. Август Потт (1802-1887) – розробив індоєвропейську

порівняльну фонетику та заклав наукові основи етимології
 нім. Фрідріх Діц (1794-1876) – започаткував порівняльно-
історичне вивчення романських мов
 рос. Тамаз Гамкрелідзе, В’ячеслав Іванов “Индоевропейский
язык и индоевропейцы”
Иванов, Вячеслав Всеволодович
Гамкрели́дзе Тама́з Валериа́нович
 «Индоевропейский язык и
индоевропейцы»:
досліджується граматика і
лексика гіпотетичної мови
мови-пращура всіх і
ндоевропейських мов;

 заплановано реконструкція
основних характеристик
соціальної організації, релігії
та матеріальної культури
праіндоевропейців;

 вивчається питання щодо

походження індоевропейців.
Порівняльно-історичний метод полягає в планомірному
зіставленні відповідних відомих фактів двох або кількох
споріднених мов чи їх діалектів з метою встановлення
давніх мовних фактів

ГЕНЕАЛОГІЧНА класифікація мов –

(грец. genealogia) – групування мов за
спорідненістю

МОВНА СІМ’Я – сукупність мов, основою

яких є одна прамова
ЛІНГВІСТИЧНА КАРТА СВІТУ
Індоєвропейська МС
2 млрд. осіб, 45 % населення Землі
14 (12) груп
 Індійська (150-240 мов, 770 млн. осіб)
гіндустані (гінді (Індія), урду (Пакистан)),
бенгальська, маратхі, пенджабі, гуджараті,
орія, раджастхані, синдхі, сингальська, непалі,
циганська, санскрит (м)

 Іранська (32 млн)

іранська (перська або фарсі), курдська, афганська, таджицька, осетинська, татська,
памірські, давньоперська (м), авестійська (м), парфянська (м), согдійська (м),
скіфська (м)

 Грецька (12 млн.)

давньогрецька, новогрецька, візантійська

 Вірменська
давньовірменська (грабар), нововірменська (ашхарабар)
Мови Індії
Індоєвропейська МС

 Італійська
оскська (м), умбрська (м), фаліскська (м),
латинська (м), венетська (м)

 Романська
іспанська (332 млн.), португальська (171 млн.), французька (119 млн.),
італійська (70 млн.), галісійська, каталанська (п-ов Піренейський),
сардінська, ретороманська (північ Італіі, Швейц.), румунська

 Германська
А) західногерман.: англійська (437 млн.), німецька (118 млн.),
голландська (нідерл.), фламандська, фризька, ідиш (новоєврейська),
бурська, швейцарсько-німецька, люксембурзька;
Б) північногерман. (скандинавська) група: датська, шведська, норвезька,
фарерська, ісландська;
В) східногерман.: готська (м)
Індоєвропейська МС

 Балтійська
литовська, латиська, прусська (м)

 Кельтська
ірландська, шотландська, уельська, менська,
бретонська (Франція), галльська (м),
корнуельська (Англія)

 Слов’янська
А) східнослов’янська
українська (45 /41 млн.), російська (250 млн.),
білоруська (8-10 млн).
Б) західнослов’янська
польська, чеська, словацька, верхньолужицька і нижньолужицька, полабська (м).
В) південнослов’янська
болгарська, македонська, словенська, сербська, хорватська, боснійська,
чорногорська, старослов’янська (м)
ПОШИРЕННЯ МОВ У Європі
Поширення європейських мов у Америці
 КИТАЙСЬКО-ТИБЕТСЬКА МС
1 млрд. 350 млн. осіб

 А) китайська
китайська (1200 млн.), дунганська

 Б) тибето-бірманська
бірманська, тибетська,
гімалайські, ассамські

 В) тайська
тайська (або сіамська).
 ТЕРИТОРІЯ ПОШИРЕННЯ МОВ
У ПІВДЕННІЙ ТА ПІВДЕННО-СХІДНІЙ АЗІЇ
 АВСТРАЗІЙСЬКА МС

 А) в’єтська
в’єтнамська, міонг
 Б) монкхмерська

кхмерська, мон, палаунг, ва, кхасі

 В) мундська

кхерварі, курку
 Г) мяо-яо

мяо, яо, ше
Мови південно-східної Азії
 ТЮРКСЬКА МС
 А) булгарська
булгарська (м), чуваська, хазарська (м)
 Б) уйгурська
давньоуйгурська (м), орхонська (м), якутська, тувинська, хакаська
 В) кипчацька
половецька (м), казахська, татарська, киргизька,
башкирська, алтайська, кримськотатарська
 Г) чагатайська
уйгурська (у Китаї), узбецька, чагатайська
 Ґ) кипчатсько-туркменська
узбецько-хівенські та
хівенсько-сартські говори
 Д) огузька
турецька, азербайджанська,
туркменська, гагаузька
 ФІННО-УГОРСЬКА МС

 1) УГОРСЬКА
угорська, мансійська,
хантийська

 2) ФІНСЬКА
фінська, естонська,
карельська, венська,
пермські мови,мордовські та ін.
 КАВКАЗЬКА МС

 А) картвельська
грузинська, мегрельська, сванська

 Б) абхазько-адигейська
абхазька, адигейська, абазинська,
кабардино-черкеська

 В) нахтська
чеченська, інгуська, баубійська

 Г) дагестанська
аварська, лезгинська, табасаранська, баскська (Іспанія),
шумерська (м), еламська (м), урартська (м)
Поширення мов у кавказькому регіоні
 СЕМІТО-ХАМІТСЬКА МС
(АФРАЗІЙСЬКА)

 А) семітська
аккадська (м), ханаанська,
староханаанська (м), фінікійська (м),
давньоєврейська – іврит (відроджена),
арамейська, арабська та ін.

 Б) хамітська
єгипетська, берберська,
кушитська, чадська,
коптська (м), хауса та ін.
 НІГЕРОКОРДОФАНСЬКА МС

 А) банту
суахілі, руанда, зулуська, кіконго
 Б) манде

менде, сусу, бамбара

 В) західна

фуль, тенда
 Г) вольтська

мосі, лобо
 Ґ) ква

акан, йоруба, ібо, кру

ТЕРИТОРІЯ ПОШИРЕННЯ МОВ
У АФРИЦІ
 АВТОХТОННІ МОВИ

 Мови місцевого населення.

Сховище давніх знань, міфів, традицій, велика кількість яких
загинули разом з суспільством аборигенів, що було зруйноване
колоністами

АВСТРАЛІЯ – 1788 р., було 250 мов

Мови індіанців Америки
 АМЕРИКА – 7 макросімей мов
лише в Північній Америці,
кожна з яких перевищувала
Індоєвропейську.
Це сотні й тисячі окремих мов.
Мови корінного населення
Америки
Поширення автохтонних мов у
Південній Америці
Найпоширеніші мови світу
 Найбільші народи світу
та найпоширеніші мови
    Наиболее
  Крупнейшие
    Млн чел. распространенны     Млн чел.
народы
     мира
е языки

1. Китайцы     1170    1. Китайский     1200

2. Хиндустанцы     265     2. Английский     520
3. Бенгальцы     225     3. Испанский     400
4. Американцы
    200     4. Хинди     360
США
5. Бразильцы     175     5. Арабский     250
6. Русские     140     6. Бенгальский     225
7. Японцы     125     7. Португальский     210
8. Пенджабцы     115     8. Русский     200
    9.
9. Бихарцы     115     190
Индонезийский
10. Мексиканцы     105     10. Японский     127
11. Яванцы     105     11. Французский     120
    12. Немецкий     100
Мови в Україні
ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ.