Мінімодуль 2.

Семінар 2

«Система освіти в Україні та навчання іноземних мов»

Мета: Набути теоретично обґрунтованих знань і уявлень про систему освіти в Україні та
професійну компетентність учителя іноземних мов і культур (ІМіК).

План семінару
1. Система освіти в Україні та викладання іноземних мов і культур.
2. Ступені загальної середньої освіти і навчання ІМіК.
3. Державний освітній стандарт з ІМ та його складники.
4. Сучасні підходи до підготовки вчителя ІМіК.
5. Професійна компетентність учителя ІМіК. Рівні сформованості іншомовної професійно орієнтованої
компетентності вчителя ІМіК.

ПОВТОРЕННЯ МАТЕРІАЛУ

Пригадайте матеріал з теми і закінчіть такі твердження:

Компетенція – це …
Компетентність – це …
Професійна компетентність учителя – це …
Згідно з освітными кваліфікаційними характеристиками вчитель має бути здатним:
…

ПИТАННЯ ДЛЯ ОПРАЦЮВАННЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1. Система освіти в Україні та викладання іноземних мов і культур.

ƒ 1) Конспект лекції та презентації.
ƒ 2) Методика навчання іноземних мов і культур … – К. : Ленвіт, 2013. –С. 12 – 41.
ƒ 3) Методика навчання іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах : [підруч.] / [Л. С. Панова, І. Ф.
Андрійко, С. В. Тезікова]. – К. : ВЦ “Академія”, 2010. – С. 44–55.

Ознайомившись з рекомендованими публікаціями, охарактеризуйте:

1) концепцію загальної середньої освіти та навчання ІМіК;
У державних документах в галузі освіти визначені стратегічні завдання,
пріоритети, напрями і головні шляхи реформування освіти, сформульовані
принципи освіти, до основних з яких відносять:

 науковість і пріоритетність освіти, що означає випереджальний характер її

розвитку, нове ставлення суспільства до освіти, до знань та інтелекту,
кардинально нові підходи до інвестиційної політики в освітній сфері;
системність і демократизацію освіти, яка передбачає децентралізацію і
регіоналізацію управління системою освіти з дотриманням найбільш ви'
значальних принципів освітньої політики Української держави, надання
автономії навчально'виховним закладам у вирішенні основних питань їхньої
діяльності, подолання монополії держави на освіту, перехід до дер'
 жавно'громадської системи управління освітою, в якій особистість, сус'
пільство і держава стануть рівноправними суб’єктами, утворення систе' ми
партнерства учнів, студентів і педагогів;
 гуманізацію освіти, яка забезпечить утвердження людини як найвищої
соціальної цінності, найповніше розкриття її здібностей і задоволення
різноманітних освітніх потреб, пріоритетність загальнолюдських цін' ностей,
гармонію стосунків людини з навколишнім середовищем, сус' пільством і
природою;
 гуманітаризацію освіти, яка покликана формувати цілісну картину світу,
духовність, культуру особистості і планетарне мислення;
 світський характер і національну спрямованість освіти, що підкреслює
невіддільність освіти від національного ґрунту, її органічне поєднання з
національною історією і народними традиціями, збереження та збага чення
культури українського народу, визнання освіти важливим інстру' ментом
національного розвитку і гармонізації національних відносин; інтегрованість
і відкритість системи освіти, яка пов’язана з її орієнтова' ністю на цілісний
неподільний світ і його глобальні проблеми, усвідом' ленням пріоритетності
загальнолюдських цінностей над груповими і класовими, інтеграцією у
світові освітні структури;
 неперервність освіти, що відкриває можливості для постійного поглиб' лення
загальноосвітньої та фахової підготовки, досягнення цілісності й наступності
у навчанні й вихованні; перетворення терміну здобуття освіти у процес, що
триває упродовж усього життя людини; єдність навчання і виховання на
засадах гуманізму, демократії, громадян' ської свідомості, взаємоповаги між
націями і народами в інтересах люди' ни, родини, суспільства, держави;
 полікультурність і варіативність освіти, що передбачає створення можли'
востей для широкого вибору форм освіти, навчально'виховних закладів,
засобів навчання й виховання, які відповідали б освітнім запитам особис'
тості; упровадження варіантного компонента змісту освіти, диференціа' цію
та індивідуалізацію навчально'виховного процесу, створення мережі
недержавних навчально'виховних закладів.
1) дайте визначення таких понять, як “освітня програма”, “вторинна мовна
особистість”, “компетенція”, “компетентність”, “предметна компетентність”,
“комунікативна компетентність”, “міжкультурна комунікація”, “іншомовна
комунікативна компетентність”, “міжкультурна комунікативна
компетентність”.
Освітня програма – це перелік обов’язкових і вибіркових навчальних предметів,
необхідних для здобуття певного освітнього ступеня, з визначен' ням кількості
годин, відведених на їх опанування, та форм підсумкового кон' тролю. Реалізація
загальної середньої освіти проходить на базі освітніх програм початкової, основної
і старшої шкіл, а також на базі професійно орієнтованої освітньої програми.
Вторинна мовна особистість - сукупність здібностей людини до здійснення
іншомовного спілку' вання на міжкультурному рівні як адекватної взаємодії з
представниками інших культур (Халеева И. И.,1989).
Компетенція — суспільно визнаний рівень знань, навичок, умінь, ставлень у
певній сфері діяльності людини.
Компетентність — набута у процесі навчання інтегрована здатність осо' бистості,
яка складається із знань, навичок, умінь, досвіду, цінностей, став' лення тощо, які
можуть комплексно реалізовуватися на практиці.
Предметна компетентність — освоєний учнями у процесі навчання досвід
специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної з набуттям нового знання,
його перетворенням і застосуванням.
Комунікативна компетентність — здатність особистості застосувати у кон'
кретному спілкуванні знання мови, способи взаємодії з навколишніми і від'
даленими людьми та подіями, навички роботи у групі, володіння різними
соціальними ролями (Державний стандарт початкової освіти, 2011р.).
Міжкультурна комунікація – процес вербального і невербаль' ного спілкування
між комунікантами, носіями різних культур і мов (Халеева И. И., 1989) .
Іншомовна комунікативна компетентність формується на основі
взаємопов’язаного мовленнєвого, соціокультурного і мовного розвитку учнів
відповідно до їхніх вікових особ' ливостей та інтересів на кожному етапі вивчення
ІМ.
Міжкультурна комунікативна компетентність (МКК) – здатність особис' тості
успішно й адекватно спілкуватися іноземною мовою в ситуаціях між' культурного
спілкування різних типів і видів з урахуванням основних зовнішніх
соціокультурних і внутрішніх ситуативних факторів (Елизарова Г. В., 2005).

2) дайте визначення таких понять, як “освітня програма”, “вторинна мовна особистість”,

“компетенція”, “компетентність”, “предметна компетентність”, “комунікативна
компетентність”, “міжкультурна комунікація”, “іншомовна комунікативна
компетентність”, “міжкультурна комунікативна компетентність”.

2. Ступені загальної середньої освіти і навчання ІМіК.

1) Конспект лекції та презентації.
2) Методика навчання іноземних мов і культур: теорія і практика /підручник для студ. класичних, педагогічних і
лінгвістичних університетів / Бігич О. Б., Бориско Н. Ф., Борецька Г. Е. та ін. / за заг.ред. С. Ю. Ніколаєвої. – К. :
Ленвіт, 2013. – С. 12–41.
3) Бігич О. Б. Особистісно-діяльнісний розвиток молодшого школяра на уроці іноземної мови : [монографія] /
Оксана Борисівна Бігич.– К. : Вид. центр КНЛУ, 2010. – C. 54–73.
4) Зєня Л. Я. Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів до навчання іноземних мов учнів
профільної школи : [монографія] / Любов Яківна Зєня. – Горлівка : Вид-во ГДПІІМ, 2011. –С. 77–96.
5) Професійно орієнтоване навчання іноземних мов у старшій профільній і вищій школі: проблеми та перспективи :
колективна монографія / Л. А. Сажко, Л. Я. Зєня, О. В. Бирюк та ін. / за заг. ред.Л. А. Сажко. – К. : Вид. центр КНЛУ,
2015. – С. 6–35.
1. Опрацювавши вказані джерела, охарактеризуйте освітні програми з ІМ для початкової,
основної, старшої та спеціалізованої і профільної школи;
2. дайте визначення таких понять, як “рівень стандарту”, “академічний рівень”, “рівень
профільної підготовки”, “ступінь середньої загальної освіти”;
3. вкажіть основні цілі навчання ІМ; визначте місце навчання ІМіК у початковій, основній і
старшій школі; сформулюйте завдання навчання ІМіК у загальноосвітніх навчальних закладах.
4. Поясніть специфіку предмета “Іноземна мова” у загальноосвітніх навчальних закладах.
У початковій школі (1–4 класи) важливо сформувати базові лексичні на' вички,
необхідні для подальшого розвитку іншомовної комунікативної компетентності в
основній і старшій школі. На цьому ступені здійснюється формування рецептивних
і репродуктивних навичок у межах визначених сфер і ситуацій відповідно до
вікових особливостей учнів і їхніх інтересів, на основі використання мовленнєвих
зразків. Для досягнення цієї мети застосовується хорова робота, лексичні ігри,
зображальна і предметна наочність, широко використовуються письмові вправи.

Рівень володіння іноземною мовою на кінець четвертого класу згідно чинної

програми має відповідати рівню А1 за “Загальноєвропейськими Реко' мендаціями з
мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання”.

В основній школі (5–9 класи) розпочинається етап систематичної й послі' довної

роботи з автентичними навчальними матеріалами, які забезпечують нормативне
оволодіння спілкуванням. Зростає обсяг ЛО, у тому числі із соціо' культурним
компонентом, що сприяє формуванню соціолінгвістичної компе' тентності.
Тематика охоплює різноманітні галузі знань, серед них і ті, які були об’єктом
вивчення на уроках з інших навчальних предметів (міжпредметні зв’язки), або із
власного життєвого досвіду. Зростає доля самостійної роботи учнів,
урізноманітнюються види навчальної діяльності, активно використо' вуються
мовленнєві ситуації, що наближають навчальне спілкування до реальних умов.

Рівень володіння іноземною мовою на кінець дев’ятого класу згідно чин' ної
програми має відповідати рівню А2 за “Загальноєвропейськими Рекомен'
даціями…”.

У старшій школі (10–11 класи) систематизується й узагальнюється мов' ний

досвід учнів, набутий ними на попередніх ступенях вивчення мови. Ме' тоди і види
навчальної діяльності все більше набувають форм, наближених до реальних умов
спілкування. Широко використовуються творчі, проектні, групові, інтерактивні
форми роботи учнів. Зміст освіти диференціюється відповідно до профілю
навчання. З’являються професійно спрямовані ЛО відповідно до певної галузі
знань. Збільшується робота з формування пасив' ного лексичного мінімуму у
процесі самостійного читання. Зростає питома вага самостійної роботи учнів з
новою лексикою, удосконалюються прийоми користування двомовними та
одномовними словниками.

Рівень володіння іноземною мовою на кінець одинадцятого класу згідно чинної

програми має відповідати рівню В1 (рівень стандарту) за “Загально' європейськими
Рекомендаціями…”.
3. Державний освітній стандарт з ІМ та його складники.
1) ƒ Конспект лекції.
2) ƒ Методика навчання іноземних мов і культур … – К. : Ленвіт, 2013. –С. 12 – 41.
3) ƒ Методика навчання іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах : [підруч.] / [Л. С. Панова, І. Ф.
Андрійко, С. В. Тезікова]. – К. : ВЦ “Академія”, 2010. – С. 44–55.
4) ƒ Державний стандарт початкової загальної освіти. – www.mon.gov.ua
5) ƒ Державний стандарт базової і повної середньої освіти. – www.mon.gov.ua

1. Опрацювавши вказані джерела, охарактеризуйте державні стандарти з ІМ для

початкової, базової та повної середньої освіти;

2. вкажіть складники державного стандарту; дайте визначення таких понять, як “державний

стандарт загальної середньої освіти”, “державний стандарт початкової загальної освіти”,
“державний стандарт базової і повної середньої освіти”,
3. розкрийте сутність державного, регіонального та шкільного компонентів змісту
навчання ІМіК;
4. визначте завдання мовного компонента освітньої галузі “Мови і літератури” в
початковій, основній і старшій школі та заповніть таблицю:

Тип школи Завдання мовного компонента

Початкова Формування навичок вимови і розрізнення на слух звуків, слів,

словосполучень і речень; формування уявлення про основні
граматичні категорії мови, яка вивчається; розвиток умінь
розпізнавання відомого лексичного і граматичного матеріалу
під час читання та аудіювання і використання його у процесі
усного спілкування;
- розвиток умінь розуміння на слух мовлення учителя,
однокласників, основного змісту текстів з використанням
наочності; розвиток умінь монологічного мовлення; - розвиток
умінь відтворювати напам’ять римовані твори дитячого
фольклору;
- формування навичок техніки читання вголос і читання про
себе;
- формування навичок написання слів, словосполучень, речень і
текстів;
- надання знань про країну, мова яких вивчається.
Основна - формування стійкої мотивації до вивчення української,
іноземних мов, мов національних меншин; української і
зарубіжної літератур;
- виховання відчуття краси й виразності рідного слова, поваги
до української мови та інших мов;
- ознайомлення з мовною системою і формування на цій основі
базових фонетичних, лексичних, граматичних, стилістичних,
орфоепічних, орфографічних навичок;
- розвиток умінь в усіх видах мовленнєвої діяльності
 (аудіювання, читання, говоріння, письмо, переклад) і в різних
сферах спілкування (особистісна, публічна, освітня);
- ознайомлення з найвизначнішими досягненнями художньої
оригінальної та перекладної літератури;
- розвиток умінь сприймати літературний твір як витвір
мистецтва;
- формування читацької і мовленнєвої культури, творчих
здібностей, культури полеміки, критичного мислення,
самостійного аналізу та оцінювання прочитаного; - формування
гуманістичного світогляду, духовного світу людини, її
моральних та естетичних цінностей, особистісних рис
громадянина України.
Старша - формування мотивації до вивчення мови і літератури;
- пізнання через мову історії, культури народу, естетичних і
моральних цінностей;
- формування духовного світу учнів, світоглядних уявлень,
загальнолюдських ціннісних орієнтирів;
- розвиток умінь орієнтуватися в потоці різноманітної
інформації українською та іншими мовами, знаходити,
сприймати, аналізувати, оцінювати, застосовувати на практиці
відомості, одержані у словесній чи іншій формі;
- розвиток умінь вільно спілкуватися в різних ситуаціях;
- формулювати власну думку, висловлювати почуття щодо
життєвих явищ, морально-етичних, естетичних, суспільних та
інших проблем;
- розуміти інших людей, знаходити спільну мову з ними;
- подальше формування лінгвістичних навичок на основі
узагальнення й поглиблення знань учнів про мову як суспільне
явище;
- удосконалення вмінь самостійної навчальної діяльності,
розвиток інтелектуальних, творчих здібностей учнів.
4. Сучасні підходи до навчання іноземних мов і культур.
1) ƒ Конспект лекції та презентації.
2) ƒ Методика навчання іноземних мов і культур … – К. : Ленвіт, 2013. –С. 81–90.
3) ƒ Задорожна І. П. Організація самостійної роботи майбутніх учителів англійської мови з практичної мовної
підготовки : [монографія] /Ірина Павлівна Задорожна. – Тернопіль : Вид-во ТНПУ, 2011. – 414 с.
4) ƒ Сучасний студент у контексті особистісно-діяльнісного підходу: за результатами науково-методичних
досліджень : [колективна монографія] / О. Б. Бігич, М. М. Волошинова, М. С. Глазунов та інш., [за заг. ред. О.
Б. Бігич]. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2014. – С. 8–16.
5) ƒ Черниш В. В. Методика формування у майбутніх учителів професійно орієнтованої англомовної компетенції
в говорінні : [монографія] / Валентина Василівна Черниш. – К. : Ленвіт, 2013. – С. 45–111.

1. Опрацювавши вказані джерела, перерахуйте сучасні підходи до навчання ІМіК.

2. Вкажіть, що означає “підхід” стосовно навчання ІМіК. Пригадайте згідно з якими критеріями класифікують
підходи до навчання ІМіК.
3. Сформулюйте основні положення кожного з названих підходів. Опишіть принципи кожного підходу до
навчання ІМіК.
4. Охарактеризуйте кожний підхід та заповніть таблицю:
 Підхід Мета Принципи Основні положення

Компетентнісний - забезпечити - зміщення акценту з переорієнтація з

високу готовність накопичування процесу на
випускника школи нормативно результат освіти
до успішної визначених знань, в діяльнісному
діяльності в навичок і вмінь на вимірі.
різних сферах, у формування й
тому числі і в розвиток в учнів
володінні здатності практично
діяти.
Особистісно- - навчання - До числа - оволодіння
діяльнісний
…….. міжкультурного основоположних вміннями
спілкування на відносяться : говоріння,
засадах демократичність, аудіювання,
компетентнісного відвертість, читання, письма
підходу альтернативність, і перекладу
діалогічність - носить
(полілогічність як діяльнісний
форма характер;
демократичності), - органічне
рефлексивність поєднання
(усвідомлення цілей, свідомих і
змісту, способів підсвідомих
діяльності і характеру компонентів;
взаємодії). У такому
спілкуванні
досягається розуміння
і визнання особистості
учня, засноване на
бажанні вчителя
встати на місце учня.
- здійснюється
шляхом реалізації
мовленнєвої
діяльності у процесі
навчання в умовах, що
моделюють ситуації
реального
спілкування;
- широке
використання
колективних форм
роботи, вирішення
 проблемних завдань,
співпраця учителя та
учнів тощо.

Культорологічний Метою Практичний аспект Оволодіння

культурологічного навчання зводиться до мовою є
підходу є формування одного з освітнім
особистість, у якої компонентів процесом,
сформована іншомовної змістом якого є
система комунікативної культура країни,
цінностей, у т. ч. компетентності, мова якої
професійних; яка соціокультурної вивчається.
вибудовує на компетентності, яка, у Таким чином,
основі даної свою чергу, охоплює іншомовна
системи соціолінгвістичну, культура — це
відношення зі соціокультурну і все те, що є
світом; яка є соціальну джерелом
компетентною в компетентності. іншомовної
нормативній Останнім часом культурної
області своєї термін освіти в її
професійної сфери “соціокультурна чотирьох
компе' тентність” все аспектах:
частіше замінюють на практичному,
більш точний термін освітньому,
“лінгвосоціокультурна виховному і
компетентність”). В розвивальному.
освітньому аспекті
основою навчання у
межах названого
підходу є діалог
культур як
зіставлення фактів із
галузі художньої
творчості і способу
життя носіїв мови.

Рефлексивний - оцінка учнями використання - Безумовно, для

власної мовної проблемних ситуацій, організації
особистості як як реальних, так і рефлексивної
суб’єкта таких, що діяльності
навчальної формулюються важливо знайти
діяльності учителем чи самими такі дидактичні
учнями. засоби, які б
дозволили
здійснити її
цілеспрямовано,
ефективно та
динамічно.
Одним з таких
засобів є, на
думку О.М.
Соловової,
щоденник
спостережень
рефлексивний
процес
майбутніх
учителів АМ.
Студент
приймає
рішення та
виробляє нову
стратегію чи
притримується
тієї ж стратегії
навчання,
виходячи з
результатів
самоаналізу,
проведеного під
час заняття чи
після нього,
через
осмислення дій
викладача,
осмислення
власних дій у
відповідь на дії
викладача,
порівняння
власних
результатів
навчальної
діяльності з
результатами
інших,
встановлення
проблеми
самостійно чи за
 допомогою
викладача
- рефлексивна
самооцінка як
здатність до
рефлексивної
самооцінки
цілей, процесу і
результатів
навчальної
діяльності,
аналізу, корекції
і накопичення
ефективного
досвіду
навчальної
діяльності.

5. Професійна компетентність учителя ІМіК. Рівні сформованості іншомовної професійно

орієнтованої компетентності вчителя ІМіК.
1) Конспект лекції та презентації.
2) Методика навчання іноземних мов і культур … – К. : Ленвіт, 2013. – С. 37-41.
3) Сучасний студент у контексті особистісно-діяльнісного підходу: за результатами науково-методичних досліджень
: [колективна монографія] / О. Б. Бігич, М. М. Волошинова, М. С. Глазунов та інш., [за заг. ред. О. Б. Бігич]. – К. :
Вид. центр КНЛУ, 2014. – С. 56–105.
4) Професійно орієнтоване навчання іноземних мов у старшій профільній і вищій школі: проблеми та перспективи :
[колективна монографія] / Л. А. Сажко, Л. Я. Зєня, О. В. Бирюк та ін. / за заг. ред.Л. А. Сажко. – К. : Вид. центр
КНЛУ, 2015. – С. 36–38.
5) Черниш В. В. Методика формування у майбутніх учителів професійноорієнтованої англомовної компетенції в
говорінні : [монографія] /Валентина Василівна Черниш. – К. : Ленвіт, 2013. – С. 62–93.

1. Ознайомившись з рекомендованими публікаціями, охарактеризуйте систему підготовки

вчителя ІМіК;
2. дайте визначення таких понять, як “національна рамка кваліфікацій”, “стандарт вищої
освіти”, “освітньо-кваліфікаційна характеристика”, “рівень професійної діяльності”,
“кваліфікація”, “професійна компетентність учителя ІМіК”, “функції учителя ІМіК”, “професійно
значущі вміння вчителя ІМіК”;
3. назвіть та охарактеризуйте основні освітньо-кваліфікаційні функції учителя ІМіК,
вкажіть основні складові професійної компетентності учителя ІМіК;
4. назвіть групи вмінь, що входять до чотирьох професійно значущих умінь учителя ІМіК;
5. перерахуйте й опишіть етапи професійної підготовки вчителя.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Проаналізуйте зміст і структуру Європейського портфеля для майбутніх учителів

іноземної мови та визначте:
 цілі, зміст і структуру Європейського портфеля;
 дескриптори для самооцінювання та їх категорії;
 об’єкти само оцінювання;
 особливості побудови Європейського портфеля;
 співвідношення дескрипторів Європейського портфеля для майбутніх учителів іноземної
мови та Європейського мовного портфеля.
Англійська мова:
European Portfolio For Student Teachers of Languages. A reflection tool for lanuage teacher
education (EPOSTL) http://epostl2.ecml.at, http://
archive.ecml.at/mtp2/publications/C3_Epostl_E_internet.pdf

2. Ознайомтеся з інтерактивними завданнями для розвитку професійно орієнтованих умінь

майбутніх учителів ІМіК, що представлені на сайтах: Web: http://dots.ecml.at ;
http://moodle.dots.ecml.at/ Опишіть особливості інтерактивних завдань і технологій для роз-
витку вмінь у:
– читанні і письмі; – говорінні; – аудіюванні.
У навчанні ІМіК використовується “мовний портфель”, який розглядається і як
засіб навчання, і як показник володіння мовою і культурою. Він є новим
технологічним засобом навчання, що забезпечує розвиток продуктивної діяльності
учня та його особистісний розвиток як суб’єкта навчального процесу. Мовний
портфель являє собою пакет навчальних і робочих матеріалів, які дають уявлення
про результати навчальної діяльності учня з оволодіння ІМіК. Розроблено портфелі
двох типів: демонстраційний портфель (Show case) і навчальний портфель
(Language Learning Portfolio).

Мовний портфоліо («English Language Portfolio»), розроблений Лінгвістичним

Комітетом Ради Європи з метою стандартизації вимог до вивчення, викладання й
оцінювання досягнень у галузі вивчення іноземних мов громадянами європейських
країн, було презентовано в Україні у 2003 році після опрацювання у 15-ти країнах
Європейського Союзу.

Завданнями створення Мовного портфоліо є навчити учнів вивчати мови

самостійно, протягом усього життя, реально оцінювати власний рівень володіння
мовними навичками і демонструвати їх в тих умовах, де вони будуть працювати
або продовжувати навчання.

Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти пропонують три обов'язкових

компоненти мовного портфоліо (МП):

 мовний паспорт;
 мовну біографію;
 досьє.

Мовний паспорт («Language Passport») містить фото, анкетні дані учня, особисту
інформацію, критерії оцінювання навчальнихдосягнень учнів, власну оцінку
володіння іноземною мовою відповідно до основних рівнів визначених
загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти - A, B, C.
Другим обов'язковим компонентом мовного портфоліо є мовна біографія
(«Language Biography»), яка використовується, щоб установити проміжні цілі,
перевірити власні досягнення в навчанні, зареєструвати значущі етапи мовного й
міжкультурного спілкування. Мовна біографія включає: план роботи з предмета на
тему (семестр, рік); табель оцінювання вчителем рівня володіння учнем іноземною
мовою (який заповнюється у вигляді графіка з указанням виду мовленнєвої
діяльності, що оцінюється); табель самооцінки учнем власних досягнень, що дає
змогу розвивати об'єктивну самооцінку.

Досьє (Dossier) це збірка усіх виконаних робіт, які учень вважає цінними для себе і
які відображають його досягнення: контрольні роботи, листи іноземною мовою,
творчі завдання, проекти, доповіді, а також дипломи, сертифікати, свідоцтва.
Відбір може проводитися протягом одного року або впродовж усіх років навчання.

Європейський мовний портфель виконує поряд з педагогічною також і соціальну

функцію. Тобто в умовах єдиної Європи кожна людина може мати при собі
документ, у якому є зафіксований і документально підтверджений той чи інший
рівень володіння іноземною мовою, і претендувати у випадку його пред’явлення на
освіту чи роботу в тих країнах Європи, мова яких вивчається.

За словами національного координатора Європейського мовного портфоліо Оксани

Карп’юк, план реалізації проекту в Україні передбачав декілька етапів:

 організаційний (2007—2008 рр.);

 основний (2009—2011 рр.);
 заключний (2011—2012 рр.).

Функція та намір Європейського мовного портфоліо Європейське мовне портфоліо

розглядає себе як засіб підтримки цих цілей Ради Європи методично-дидактичним
шляхом. Проте, мовний портфель не слід розуміти як підручник. Вона є власністю
учнів і має бути розроблена ними. Метою Ради Європи є те, щоб кожен
європейський громадянин мав свій власний мовний портфель.

Загалом, можна сказати, що Європейське мовне портфоліо має дві основні функції:

1) педагогічну функцію

2) документальну функцію

З точки зору педагогічної функції, мовний портфель спрямований на підвищення

мотивації учнів та заохочення більш високого рівня рефлексії. Учень повинен
отримати більшу обізнаність про Європу, її культуру та її мови. Щодо
документальної функції, у мовному портфоліо власний навчальний прогрес також
повинен бути задокументований спеціально виготовленими автентичними
матеріалами. У робочих областях, де різні мови мають особливе значення,
портфель повинен мати можливість передавати його як додаткову кваліфікацію.

У період із 1997 по 2000 рік відбувалося пілотування проектів Європейського

Мовного Портфоліо в 15 країнах Євросоюзу. Цей досвід підтверджує позитивний
вплив на процес навчання іноземної мови. Щодо вчителя, то інформація, зібрана з
учнівських портфоліо, дозволяє йому більш ефективно планувати свої уроки,
визначати цілі, чіткіше формулювати навчальні завдання, успішніше взаємодіяти зі
своїми учнями і їхніми батьками.

Загалом, підсумок на основі аналізу звітів про досвід застосування цього

інструменту в іншомовній навчальній практиці частково можна сформулювати
такими твердженнями:

 зростання мотивації всіх учнів, включаючи найменш успішних;

 зростання впевненості учня в собі і своїх можливостях;
 збільшення часу свідомої роботи учня над покращенням своїх результатів;
 активізація учнівської іншомовної діяльності (в т.ч. поза уроками);
 зростання учнівської креативності;
 покращення взаємин між учнями і вчителем;
 покращення поінформованості батьків про рівень досягнень своїх дітей;
 усвідомлення учнями мови як засобу спілкування й інструменту розв’язання
практичних (комунікативних) завдань, в т.ч. поза межами школи.

Важливо зазначити, що Портфоліо дає можливість учням стати більш незалежними

і самостійними, контролювати процес навчання і бути відповідальним за його
результати. Такий підхід є фундаментальним для розвитку учнівської автономії.

2. Ознайомтеся з інтерактивними завданнями для розвитку професійно

орієнтованих умінь майбутніх учителів ІМіК, що представлені на сайтах: Web:
http://dots.ecml.at ; http://moodle.dots.ecml.at/ Опишіть особливості інтерактивних
завдань і технологій для роз-
витку вмінь у:
– читанні і письмі; – говорінні; – аудіюванні.
Говоріння
Коли ми слухаємо живу англійську розмовну, наш мозок починає несвідомо запам'ятовувати
конструкції, якими легше буде користуватися на практиці. Методика працює, як у дитинстві,
коли ми вчилися говорити рідною мовою, слухаючи дорослих, а не читаючи підручники.
Наприклад, коли викладач пояснює правило вживання прийменників «on», «in» «at», здається,
що нічого складного в цьому немає. Але в розмовній англійській, щойно справа доходить до
практики, йде затримка, ми починаємо згадувати всі випадки, в яких потрібно вживати той чи
інший прийменник. А коли ми дивимося відео або слухаємо подкаст, де нам не один раз
повторюють різні конструкції з цими прийменниками, ми їх запам'ятовуємо та вже автоматично
відтворюємо. Після того як ми кілька разів почуємо фразу «He was born in 1992» або «He was
born on March 15», у нас в голові відкладеться цілісна конструкція. І прийменники в подібних
реченнях ми вже будемо використовувати на автоматі.
Говоріння тісно взаємопов'язане з аудіюванням. Воно також використовуєте; як засіб і мета
навчання іншомовного спілкування. В якості засобу його широко застосовують на етапі
тренування при формуванні навичок вимови, лексичних та граматичних репродуктивних
навичок. Говоріння як мета передбачає реалізацію набутих учнем умінь вирішувати
комунікативні завдання: про щось (когось) повідомити, розповісти, щось (когось) описати,
висловити своє ставлення до почутого (прочитаного), вести бесіду із застосуванням знайомого
мовного матеріалу.
 Подібно до усного мовлення - імпресивного (аудіювання) та експресивного (говоріння), читання
також служить засобом і метою навчання англійської мові. Як засіб воно допомагає краще
засвоїти мовний і мовленнєвий матеріал.
Письмо
В якості засобу навчання іноземної мови письмо сприяє більш міцному засвоєнню лексичного та
граматичного матеріалу, а також вдосконаленню навичок читання та усного мовлення. Як мета
воно передбачає оволодіння учнями вміннями застосовувати письмо для передачі своїх думок у
письмовій формі: у вигляді плану прочитаного (прослуханого), коментування змісту малюнків,
мультфільму тощо. Головна практична мета навчання писемного мовлення полягає в оволодінні
учнями елементарними вміннями реальної письмової комунікації, передусім уміннями написати
короткого листа і вітальну листівку за зразком, у тому числі і в країну, мова якої вивчається.

Аудіювання
Аудіювання є одним із найскладніших видів мовної діяльності. Недостатня розробленість цієї
теми виявляє актуальність нашого дослідження, оскільки постає питання, наскільки
використання відеоматеріалів допомагає наблизити процес навчання аудіювання до ситуацій
реального спілкування з погляду сприйняття інформації.
Об'єкт дослідження- педагогічний процес у середньоосвітній школі.
Предмет дослідження- процес навчання аудіювання з використанням відеоматеріалів.
Мета цієї роботи- розробити комплекс вправ із використанням відеоматеріалів для ефективного
формування навичок аудіювання.
Завдання:
1. Визначити сутність понять «відеоматеріал» та «аудіювання»;
2. Систематизувати та узагальнити знання з досліджуваної теми;
3. Виявити особливості роботи з відеоматеріалами під час уроків англійської; визначити критерії
вибору відеоматеріалів та їх принципи;
4. Визначити етапи роботи із відеоматеріалом;
5. Розробити комплекс вправ із використанням відеозаписів у розвиток навичок аудіювання.
Аудіювання - це слухання з розумінням, самостійний вид мовної діяльності, який важчий, ніж
розмова, читання та письмо. Навчання аудіювання у методиці викладання іноземних мов
надається велике значення, оскільки сприйняття іншомовної мови на слух - процес складний, що
вимагає від учня максимальної уваги.

Навчальне аудіювання- виступає як засіб навчання, служить способом запровадження мовного

матеріалу, створення міцних слухових образів мовних одиниць, становить передумову для
оволодіння усною мовою, становлення та розвитку комунікативних умінь аудіювання.
Навчальне аудіювання допускає багаторазове (при самостійній роботі) та 2-кратне (при
аудиторній роботі, під керівництвом вчителя) прослуховування одного й того самого матеріалу.
Повторне прослуховування забезпечує повніше і точніше розуміння аудіотексту, а також краще
запам'ятовування його змісту та мовної форми, особливо в тому випадку, коли прослуханий
текст використовується для подальшого переказу, усного обговорення або письмового викладу.

Комунікативне аудіювання- вид мовної діяльності, націлений на сприйняття та розуміння

мовлення на слух при її одноразовому прослуховуванні. Залежно від комунікативної установки,
що орієнтує на те, якою має бути широта та глибина розуміння, виділяються:

· Аудіювання з розумінням основного змісту;

· Аудіювання з повним розумінням;
· Аудіювання з вибірковим вилученням інформації;
· Аудіювання з критичною оцінкою.
Читання

Читання – рецептивний вид мовленнєвої діяльності, спрямований на сприйняття та розуміння

писемного тексту. Читання є складовою комуніка' тивної діяльності людини, оскільки забезпечує
писемну форму спілкування.

Впровадження iнтерактивних технологій на уроці читання відбувається відповідно до організації

різних форм діяльності (фронтальної, групової, в парах, індивідуально). Методами групової
роботи на уроках читання визначено: малi групи, експертнi групи, ротацiйнi трійки, робота в
трійках, робота в парах. Методами фронтальної роботи на уроках читання визначено: карусель,
мозковий штурм - «кулька», незакінчені речення, загальне коло - «мікрофон».
Умовами результативного впровадження інтерактивного навчання є: попередне вступне заняття;
ознайомлення учнів з правилами роботи; постiйна доброзичлива атмосфера в колективі; учителю
необхідно сплановувати поступове впровадження інтерактивних технологій; у роботі мають бути
задіяні в тій чи іншій мірі всі учні.

Нестандартні уроки читання та уроки з використанням інтерактивних технологій мають багато

спільного: це імпровізоване навчання, що має нестандартну структуру, зацікавленість до
навчання: доброзичлива атмосфера в класі: конкретна мета-створити комфортні умови навчання.
Проведення нестандартних уроків читання зумовлює фахове зростання самого вчителя. Діти
вчаться робити висновки, мотивувати їх, прислухатися до думки iнших, вести дискусію. Такі
уроки викликають зацікавлення в учнiв, сприяють їньому оптимальному розвитку й вихованню;
стимулюють читацьку самостійність, творчу літературну активність, а також формують інтерес
школярів до читання.
 ЗАВДАННЯ З НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНОЇ І НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ

1. Поєднайте вид професійно-методичного вміння з відповідним типом таких умінь:

Комунікативно- Конструктивно- Організаційні Розвивально- Дослідницькі

навчальні вміння планувальні Вміння виховні Вміння
вміння вміння
1 2 3 4 5

a) виконувати план уроку 3 a) використовувати реальні a) вивчати методичну літературу - (5)

b) встановлювати мовленнєві мовленнєві ситуації 4 b) реалізовувати естетичне виховання
контакти 3 b) раціонально поєднувати різні учнів 4
c) планувати уроки 2 форми роботи 3 c) проводити позакласний захід 3
d) аналізувати мовний матеріал 3 c) проводити аналіз уроків 5 d) розвивати пізнавальні інтереси учнів 4
e) планувати й проводити d) забезпечувати активну e) писати статті за результатами
навчальні ігри 2 мовленнєву діяльність учнів на практичної діяльності 5
f) використовувати засоби уроці 1 f) визначати об’єкти контролю
навчання 4 e) визначати об’єкти контролю мовленнєвої діяльності учнів на уроці
g) створювати наочні посібники 5 мовленнєвої діяльності учнів 1 ІМ 1
h) усвідомлювати характер f) виконувати план уроку 3
помилок учнів 1

РЕКОМЕНДОВАНІ ІНТЕРНЕТ РЕСУРСИ

Ознайомтеся також з навчальними матеріалами на сайтах:

https://elt.oup.com/?cc=ua&selLanguage=uk
http://www.onestopenglish.com/skills/speaking/
http://www.bbc.co.uk/learning
http://www.bl.uk/collections/sound-archive/nsa.html
http://www.bteducation.org/
http://www.conceptcartoons.com/index_flash.html
http://www.standards.dfes.gov.uk/primary/publications/inclusion/
bi_children/pri_pubs_bichd_214006_09.pdf
http://www.standards.dfes.gov.uk/primaryframeworks/literacy/Papers/
learningandteaching/
http://www.standards.dfes.gov.uk/primaryframeworks/downloads/PDF/
EAL_Planning.pdf
http://www.dialogbox.org.uk/ICT.htm
http://www.bbc.co.uk/languages/german
http://www.bbc.co.uk/languages/french
http://www.bbc.co.uk/languages/spanish
http://www.mecd.gob.es/redele/Biblioteca-Virtual/2015/memorias-
master/Barbara-Cuenca-i-Ripoll.html
http://cfp.cervantes.es/imagenes/File/competencias_profesorado.pdf