Практичне заняття № 1

Стилістика як лінгвістична наука

План
1. Стилістика та її різновиди. Становлення стилістики та культури мовлення як
наукових галузей.
2. Предмет і завдання курсу. Місце у системі вузівських дисциплін.
3. Форми існування національної мови: літературна мова, мова фольклору, діалекти.
4. Поняття норми літературної мови в орфоепії, лексиці, фразеології, граматиці.
Загальне поняття про стилістичну норму.
5. Основні поняття і категорії стилістики.

Література:
1. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови: Навч.посібник. /
Н.Д. Бабич – Львів : Світ, 2003. – С.5-23.
2. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навчальний посібник. / П.С. Бабич – К. :
Видавничий центр "Академія", 2005. – С.7-47, 54-116.
3. Єрмоленко С. Нариси з української словесності: Стилістика і культура мови. /
С. Єрмоленко – К. : Довіра, 1999. – С. 260-342.
4. Коваль А. Практична стилістика сучасної української літературної мови. / А. Коваль
– К. : Вища шк., 1987. – С.5-14.
5. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови. / О.Д. Пономарів – К. :
Либідь, 1992. - С.5-36
6. Сучасна українська літературна мова: Стилістика / За ред. І Білодіда. – К. : Наук.
думка, 1973. – С.5-51.

Питання для самоперевірки

1. Сформулюйте визначення стилістики як лінгвістичної галузі знань.
2. З’ясуйте стилістичну важливість мовних одиниць і мовних рівнів.
3. Наведіть приклади «мовної норми» і «стилістичної норми». Чи тотожні ці поняття?
4. Визначте стилістичний потенціал фонетики сучасної української літературної мови. У
чому він виявляється? Наведіть реченнєві ілюстрації.
5. Визначте стилістичний потенціал морфології сучасної української літературної мови. У
чому він виявляється? Наведіть реченнєві ілюстрації.
6. Визначте стилістичний потенціал лексикології сучасної української літературної мови.
У чому він виявляється? Наведіть реченнєві ілюстрації.
7. Дайте визначення мовного стилю.
8. Дайте визначення функціонального стилю.
9. Дайте визначення експресивного стилю.
10. Розкрийте поняття «індивідуальний стиль» (ідеостиль, ідіолект).
11. Схарактеризуйте норму як загальномовну категорію?
12. Назвіть основні риси мовної норми.
13. Схарактеризуйте загальномовну норму.
14. Схарактеризуйте літературну норму.
15. Що таке стильова норма?
16. Що таке стилістична норма?
17. З`ясуйте поняття «образ», «образність».
18. Розкрийте поняття «експресивність», «експресивно забарвленні слова».
19. З`ясуйте поняття «конотація», назвіть її види.
20. Що таке стилістичне значення?
21. Назвіть типи стилістичного значення.
22. Розкрийте такі поняття, як «стилістична парадигма» та «колорит».
23. Як твориться колорит?
24. Що таке жанр?
Практичні вправи
1. Проаналізуйте подані визначення і доведіть, що поняття «порівняльна стилістика»
безпосередньо стосується вибраного вами визначення.
1. Досліджує стилістичну систему національної мови з погляду сучасних потреб
мовного спілкування і відповідності стилістичних явищ та засобів нині чинним
літературним і стилістичним нормам.
2. Вивчає національне та інтернаціональне в стилістичних системах національних
мов, розкриває причини та обґрунтовує шляхи збільшення інтернаціонального лексичного
фонду у національних мовах, виявляє спільне і відмінне у формуванні функціональних
стилів тощо.
3. Вивчає закономірності функціонування національної мови відповідно до потреб
суспільства, ситуації спілкування.

2. Проаналізуйте подані визначення методів і доведіть, що «метод семантико-

стилістичного аналізу» безпосередньо стосується вибраного вами визначення.
1. Полягає у визначенні кількісних ознак мовних явищ.
2. Полягає в тому, що на місце вжитих автором слів або виразів, конструкцій
вставляють зі стилістичною метою нові.
3. Полягає у виявленні співвідношення мовних засобів, якими експресивно
виражається інтелектуальний, емоційний чи естетичний зміст мовлення до змісту
інформації.

3. Встановіть, зразком якого функціонального стилю є пропонований уривок. Знайдіть і

підкресліть стилістично марковані одиниці. Обґрунтуйте вибір.
1. Тихою ходою, ледве ступаючи натомленими ногами по свіжій ріллі, йшов парубок
Семен Ворон. Сиві круторогі воли, помахуючи рогами головами, поспішали з гори в долину
на спочинок, бо Семен нині трохи припізнився, доорюючи панський лан. Справді було
нерано. Осіннє сонце давно вже сховалось за горою, забрало з собою й проміння; лиш
холодне небо кидало на чорну землю блакитне сяйво, дихало холодом й вогкістю.
Сумна та непривітна картина була перед очима в Семена: справа і зліва, скільки
оком захопиш, чорніли свіжою ріллею зорані на зяблю гори, а в ярах та видолинках було
ще чорніше, ще сумніше... Десь далеко, край небосхилу, здіймалась сива імла, виповняла
повітря... Чорними ярами покотився білий туман, одежа вкрилась дрібненькою росою...
(М. Коцюбинський).

4. Визначте стиль, сферу використання та призначення поданого тексту. Назвіть основні

ознаки та проаналізуйте мовні засоби.
Застольний етикет – це повага до товариства і до самого себе, зручність, гігієна,
приємний вигляд і традиції; це ознака вихованої, тактовної сучасної людини. Тож радимо
ознайомитися з деякими правилами.
Сиди прямо трохи нахилившись вперед. Не жестикулюй, не поправляй зачіску, не
підпирай підборіддя. Під час їжі руки зайняті приборами або вільно лежать на колінах.
Не слід класти лікті на стіл, бо розставлені руки заважатимуть тим, хто сидить поруч,
на столі можуть бути тільки кисті рук. Намагайся їсти безшумно, спокійно, не
переганяй і не відставай від інших. Губи витирай серветкою. Жуй із закритим ротом. З
повним ротом не смійся і не розмовляй. Перш ніж відпити з келиха, проковтни їжу.
Більшість страв їдять, користуючись виделкою та ножем. Закінчивши їсти, ніж і
виделку треба покласти на тарілку горизонтально і паралельно одне одному ручками
праворуч. Ложку тримають між великим та вказівним пальцями. До рота підносити не
вузьким кінцем і не боком, а трохи навскіс. Сіль беруть спеціальною лопаточкою або
кінчиком ножа, гірчицю чи хрін – ложечкою (Ж. Петрочко).
5. Укажіть, до якого стилю належать тексти візитки, резюме, рекомендаційного листа,
прес-релізу та схарактеризуйте вимоги, що ставляться до оформлення цих текстів.

6. Поясніть, жанрами якого стилю є трактат, памфлет, передова стаття, прокламація,

звернення. Доповніть цей ряд іншими жанрами цього стилю.

7. Поясніть, за допомогою яких лексичних засобів твориться колорит тексту.

Тихою ходою, ледве ступаючи натомленими ногами по свіжій ріллі, йшов парубок
Семен Ворон. Сиві круторогі воли, помахуючи рогами головами, поспішались з гори в
долину на спочинок, бо Семен нині трохи припізнився, доорюючи панський лан. Справді
було нерано. Осіннє сонце давно вже сховалось за горою, забрало з собою й проміння; лиш
холодне небо кидало на чорну землю блакитне сяйво, дихало холодом й вогкістю.
Сумна та непривітна картина була перед очима в Семена: справа і зліва, скільки
оком захопиш, чорніли свіжою ріллею зорані на зяблю гори, а в ярах та видолинках було
ще чорніше, ще сумніше... Десь далеко, край небосхилу, здіймалась сива імла, виповняла
повітря... Чорними ярами покотився білий туман, одежа вкрилась дрібненькою росою...
Вогкий холод зціплював кров у жилах, доймав до костей... Вгорі – темне, непривітне небо,
долі – холодна, мокра земля – і більш нічого... (М. Коцюбинський).

8. Прочитайте текст. Визначте тип мовлення. Випишіть слова, що мають конотативні

значення. З`ясуйте вид конотації (узуальна чи оказіональна) та спосіб її вираження.
Україна. Скільки сумних і веселих спогадів зринає у моїй уяві при одному цьому
слові… Так-бо, тут де не ступни, усюди натяк на славне минуле наших предків. Скільки ж
бо було тут великих героїв! Скільки зав’язувалося і розв’язувалося гучних справ! Скільки
разів лунали в повітрі волання і стогони переможених та пісні і вигуки переможців! А
скільки разів землю поливала кров християнська, засівала кістки людські!
Багатостраждальна Україна… І це було вже на світанку її історичного існування, за
того часу, котрий звичайно називають удільновічовим, дотатарським. Але що настало
по тому? Великий морок обліг тоді нашу Україну. Та після довгих років страждань у її
надрах зародилася і виросла могутня сила. Міцне тілом, могутнє духом низове лицарство,
мов буря, носилося степами, морськими хвилями і всією просторою Україною, всюди
залишаючи кривавий слід і всюди страшною помстою віддячуючи ворогам дідівської віри і
свого народу – татарам, туркам та полякам.

ТЕСТ
1. Що не входить у предмет стилістики?
а) засвоєння теоретичних засад курсу;
б) вивчення стилістичних ознак мовних одиниць усіх рівнів;
в) зниження культури мовного спілкування;
г) формування мовного чуття та естетичного смаку мовців;
ґ) характеристика стилів української літературної мови.
2. До головної проблеми лінгвостилістики можна віднести:
а) недостатню кількість мовних стилів;
б) вивчення мовного стилю як основного поняття;
в) велику кількість мовних стилів;
г) усталення мовних засобів публіцистичного стилю;
ґ) засміченість офіційно-ділового стилю кальками, суржиком.
3. Який метод у стилістиці є найпоширенішим і традиційним?
а) семантико-стилістичного аналізу;
б) зіставлення;
в) стилістичного експерименту;
 г) опису;
ґ) узагальнення.
4. Метод стилістичного експерименту полягає:
а) у виявленні співвіднесення мовних засобів, якими експресивно
виражається інтонаційний, емоційний, естетичний зміст мовлення до змісту інформації;
б) в узагальненні понять;
в) у замінні вжитих автором слів, виразів зі стилістичною метою на нові;
г) в систематизації мовних засобів;
5. Структура стилістики не зумовлюється її
а) предметом;
б) вченими та їхніми працями;
в) проблематикою;
г) методами дослідження;
ґ) головними завданнями.
6. Хто з вчених у стилістичній системі виділив таких 3 кола досліджень, як проблематику,
завдання, категорії?
а) Л. Кравець;
б) В. Ващенко;
в) І. Білодід;
г) С. Єрмоленко;
ґ) В. Виноградов.
7. Що вивчає стилістика мови?
а) стилістичні засоби і розвиток стилів;
б) використання стилістичних засобів в суспільній чи індивідуальній мовній практиці;
в) елементи стилю художнього твору, стилю письменника, стилю певного літературного
напрямку;
г) функціонування стилів мови у різних видах діалогічного і монологічного мовлення;
ґ) відмінності між різними жанрами і суспільно зумовленими видами усного і
писемного мовлення.
8. Функціональна стилістика вивчає:
а) національне та інтернаціональне в стилістичних системах національних мов,
розкриває причини збільшення інтернаціонального лексичного фонду у національних
мовах;
б) мову як спосіб творення і вираження думки, способів пізнання світу;
в) сучасні потреби мовного спілкування, стилістичні явища і засоби нині чинним
літературним і стилістичним нормам;
г) закономірності функціонування національної мови відповідно до потреб суспільства,
ситуації спілкування та функціонування стилів.
ґ) стилістичне розшарування і диференціацію мовних одиниць у межах певного говору.
9. Якого виду стилістики не існує?
а) сучасної;
б) минулої;
в) порівняльної;
г) історичної;
ґ) діалектної.
 Практичне заняття № 2
Стилі української мови
План
1. Система функціональних стилів літературної мови. Принципи їх класифікації.
2. Загальна характеристика системи стилів. Взаємовплив стилів.
Література:
1. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови: Навч.посібник. /
Н.Д. Бабич – Львів : Світ, 2003. – С.5-23.
2. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навчальний посібник. / П.С. Дудик –
К. :Видавничий центр "Академія", 2005. – С.7-47, 54-116.
3. Єрмоленко С. Нариси з української словесності: Стилістика і культура мови. /
С. Єрмоленко – К. : Довіра, 1999. – С. 260-342.
4. Коваль А. Практична стилістика сучасної української літературної мови. / А. Коваль
– К. : Вища шк., 1987. – С.5-14.
5. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови. / О.Д. Пономарів – К. :
Либідь, 1992. – С.5-36
6. Сучасна українська літературна мова: Стилістика / За ред. І Білодіда. – К. : Наук.
думка, 1973. – С.5-51.
Питання для самоперевірки
1. Що таке стиль у лінгвістиці? Сформулюйте визначення мовного і мовленнєвого стилю.
2. Розкрийте зміст понять: стиль письменника, стиль індивідуальний, стиль мовлення,
стиль розмови.
3. Які мовні й позамовні чинники впливають на формування стилю?
4. Назвіть критерії класифікації стилів.
5. У чому сутність стилет вірних (лексичних, фразеологічних, граматичних) і
нестилетвірних особливостей?
6. Охарактеризуйте експресивні стилі.
7. Дайте визначення функціонального стилю.
8. Що таке «ідіостиль»?
9. Розкрийте поняття підстилю.
10. Що спільне й відмінне між стилем мови і мовлення, стилем мови і культурою
мовлення?
11. Які стилет вірні ознаки розмовно-побутового стилю мови і мовлення?
12. Визначте сферу використання, призначення, основні ознаки, мовні засоби та підстилі
наукового стилю.
13. Розкрийте сферу використання, призначення, основні ознаки, мовні засоби та підстилі
офіційно-ділового стилю.
14. Вкажіть сферу використання, призначення, основні ознаки, мовні засоби та підстилі
конфесійного стилю.
15. Визначте сферу використання, призначення, основні ознаки, мовні засоби та підстилі
публіцистичного стилю.
16. Назвіть сферу використання, призначення, основні ознаки, мовні засоби та підстилі
художнього стилю.
17. Визначте сферу використання, призначення, основні ознаки, мовні засоби та підстилі
розмовно-побутового стилю.
18. Визначте сферу використання, призначення, основні ознаки, мовні засоби
епістолярного стилю.
19. Чим епістолярний стиль мови і мовлення відрізняється від інших?
20. Охарактеризуйте кожен з експресивних різновидів мовлення, проілюструйте сказане
прикладами.
21. Які мовні ознаки усної і писемної форм мовлення?
22. У чому сутність культури усного й писемного мовлення?
23. Якою мірою діалоги й монологи характерні для різних стилів мови?
24. Визначте їх своєрідні стилістичні ознаки, навівши приклади.
25. Доведіть, що усне мовлення – явище різностильове, а розмовне мовлення –
одностильове.
26. У чому умовність терміна «усне книжне мовлення»? Яким є його стильовий вияв?

ПРАКТИЧНІ ВПРАВИ
1. Прочитайте текст. Доведіть, що він публіцистичного стилю. Схарактеризуйте мовні
засоби впливу на читача.
Альфред Нобель був видатним шведським винахідником, промисловцем і
бізнесменом. Він зробив чимало відкриттів у хімії, в галузі промислової технології. Його
компанії працювали в двадцяти країнах.
Нобель ніколи не навчався в університеті, навіть у школі. Всі свої знання здобув
самостійно. В двадцять років він уже був видатним хіміком і лінгвістом, володів
російською, німецькою, французькою й англійською мовами. Він цікавився літературою і
філософією, мріяв про той час, коли припиняться війни і між усіма народами настане
мир. Учений винайшов динаміт, щоб полегшити працю гірникам і будівельникам. Однак
незабаром динаміт почали використовувати як зброю. Винахід, зроблений в ім`я людини,
було спрямовано проти людини. Він був дуже багатий, але жив скромно. Майже всі свої
гроші витратив на наукові дослідження і допомогу бідним.
Альфред Нобель помер у 1896 році. Всі свої заощадження він заповів на премії за
видатні наукові відкриття, літературні твори й успішну діяльність на захист миру.
Нобелівська премія – найпочесніша премія у світі (В. Вербицький).

2. Прочитайте зразок тексту публіцистичного стилю. Визначте його підстиль. Відповідь

обґрунтуйте.
Значно цікавішим зі спортивної точки зору вийшов матч на НСК „Олімпійський”
між „Арсеналом” і „Чорноморцем”, який розпочався одночасно з „двобоєм” на „Динамо”
– о 17.00. Від такого суміщення не виграв ніхто: разом дві київські зустрічі зібрали „аж”
три тисячі глядачів.
„Каноніри” виглядали активнішими за „моряків”, але злагодженості в діях більше
проглядало у підопічних Альтмана. У красивій контратаці двоє одеських гравців
відтягнули захисників на фланги, Косирін запустив у вільну зону в центрі штрафного
майданчика Балабанові, і той переграв Байрашевського.
На прес-конференції наставник господарів Олександр Баранов вибачився за не
надто натхненну гру його команди: „Для нас головне зараз – позитивний результат, і у
двох останніх турах ми його досягаємо” (А. Фоменко )

3. Визначте стиль поданого уривка тексту. Знайдіть стилістично забарвлені мовні засоби і
проаналізуйте їхню роль у ньому.
Варшава заспокоїлась і неначе повеселішала після важких воєн з козаками за
гетьмана Богдана. Новий гетьман України Іван Виговський знов вертав Україну
польському королеві. Ця радісна звістка пішла по Варшаві, по всій Польщі. Магнати
з'їхались до Варшави, давали на радощах пишні бенкети, гуляли по тісних варшавських
улицях то верхи на чудових баских конях, то в стародавніх високих каретах, запряжених
впростяж.
Грязюка на тісних улицях вже протряхла, але в вибоях і ямах стояло багно. Тісні й
вузенькі улиці кишіли людьми, натовпом жидів, котрі понавозили свого краму підчас
наїзду панів на сейм. По всіх улицях, закутках і переулках сновигали екіпажі магнатів та
сеймових посланців, котрі попривозили до Варшави своїх жінок та дочок для розваги (І.
Нечуй-Левицький).
4. Прочитайте текст. Доведіть, що він художнього стилю. Визначте засоби творення
образності.
Нема тепер уже таких річок, як ти була колись, Десно, нема.
Тоді Десна була глибокою і бистрою. У ній тоді ще не купавсь ніхто, і на пісках її
майже ніхто ще не валявся голим. Ще ніколи було усім. Були ми всі тоді трудящі чи малі.
Дівчата не купались навіть у свято, соромлячись скидати сорочки. Чоловікам з давніх-
давен не личило купатись за звичаєм. Жінки ж боялися водою змити здоров`я. Купались
тільки ми, малі. Була тоді ще дівкою Десна, а я – здивованим маленьким хлопчиком із
широко розкритими зеленими очима.
Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні
роки твою м'яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав
рибальських розмов на твоїх човнах і казання старших про давнину, що лічив у тобі зорі
на перекинутому небі, що й досі, дивлячись часом у низ, не втратив щастя бачити оті
зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах
(О. Довженко).

5. Прочитайте текст. Визначте його стиль і тип мовлення. Проаналізуйте засоби мовної
виразності.
...Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум'ям і димом, потрясаючи ревом пустелі
і нетра і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон.
Не з китайських казок і не з пагод Тібету –він знявся десь з громохкого центру
країни «чудес», вилетів з чорного пекла землі людоловів і гнав над просторами... Над
безмежжям Уралу... Через хащі Сибіру... Через грізний, понурий Байкал... Через дикі
кряжі Забайкалля... Через Становий хребет, –звивався над ним межи скель і шпилів...
Високо в небі сіючи іскри й сморід, летів і летів у безмежній ночі.
...Палахкотів над проваллями... Звивався над прірвами... Пролітав із свистом
спіраллю над диким бескиддям і нагло зникав десь у надрах землі – занурювався,
як вогненноокий хробак, зі скреготом і хряском у груди скелястих гір, свердлив їх з
блискавичною швидкістю, розсипаючи іскри. Зникав... І раптом вилітав з-під землі далеко,
мов пекельна потвора, потрясаючи реготом ніч (І. Багряний).

6. Визначте стиль та підстиль поданого тексту. Обґрунтуйте свою відповідь.

Хлорорганічні препарати (ХОП)- полі хлоровані біфеніли (ПХБ), діоксани і фурани –
є найнебезпечнішими для людини і всього живогоксенобіотиками. А такий їх
представник, як 2,3,7,8-тетрахлордибензопарадіоксин (ТХДД), належить до
найсильніших синтетичних отрут. Небезпека ХОП для живого, порівняно із згаданими
токсинами, незрівнянно вища, адже вони володіють ширшим спектром біологічної дії:
мутагенністю, канцерогенністю і кумулятивністю. Так, згаданий ТХДД залишається в
організмі людини до 30 років, а оскільки він не руйнується мікроорганізмами і важко
абсорбується рослинами, то довго персистує у грунтах (В. Патика).

7. Доведіть, що наведений уривок належить до наукового стилю. Визначте його сферу

використання, призначення та підстиль. Аргументуйте свою відповідь.
У граматичних студіях відбито три кваліфікації дієприкметників української мови:
1) найчастіше як дієслівної форми; 2) як віддієслівного прикметника; 3) як окремого
утворення, що займає проміжне місце між дієсловом і прикметником, як своєрідного
гібриду, що поєднує ознаки обох цих частин мови. Зокрема, В. Русанівський зараховує
дієприкметники до неособових дієслівних утворень, яким властиві дієслівні й
прикметникові ознаки, І. Кучеренко—до віддієслівних прикметників, Г. Гнатюк—до
самостійних між частиномовних категорій з ознаками і прикметника. Проте кожну з
наведених концепцій зорієнтовано на частину вживань дієприкметників, тоді як вони у
граматичній системі сучасної української літературної мови виразно розчленовуються
на прикметникові й дієслівні утворення (І.Вихованець).

8. Порівняйте наведені тексти. Визначте тему, стиль та підстиль кожного з них. Яким
завданням підпорядковується добір мовних засобів у цих текстах?
1. Виявляється, що сенсаційне відкриття можна зробити за допомогою шкільного
приладдя. Як відомо, знаменита піраміда Хеопсарозташована на меридіані 31 градус. І
саме на цьому меридіані, з відхиленням лише на 40 кілометрів, є визначні міста, які
відіграють значну роль в історії нашої багатостраждальної вітчизни: Київ, Новгород,
Петербург. Зазначене сенсаційне повідомлення було опубліковане в Москві, нам
залишається додати, що славетне місто Одеса розташовано на відстані 25 км від
„єгипетського” меридіана. Розташування перелічених населених пунктів уздовж відомого
меридіана можна розглядати, як випадковий збіг обставин, пов`язаних з заснуванням цих
міст (О. Адаменко).
2. Се було в початку віків. Новостворений світ сіяв чудовою красою, скрізь була
гармонія, ясне, повне життя. Цвіла божа мрія, розкішна й лагідна. Людське життя
плило тихими хвилями і зливалося з тією мрією в одне осяйне, спокійне море. Великий
спокій був на землі й люди жили в спокою. Так було довго.
Злий дух спав у підземній країні. Він спав довгі віки, і сон його був лихий. Прокинувся
злий дух і покликнув: „Лихі сни мучать мене! Душа моя рветься, нема мені спокою! А
там, на землі, панує ясний спокій, мрія ворога мого цвіте і пишається і ніщо не
бентежить її. Чи маю я носити сам мою тугу огненну, чи маю ховати мій смуток
темний? Ні, я кину тугу в серце наймиліших дітей ворога мого, я розкину над ними
смуток чорним покривом, і потьмариться мрія ворога мого” (Леся Українка).
3. Кажуть, що можна багато чого довідатися про характер жінки з її взуття. Але,
виявляється, це твердження правильне й відносно чоловіків. Принаймні так вважає
автор книги „Що ваші туфлі говорять про вас” американка Меган Кліарі. Книга щойно
з`явилась на прилавках магазинів і одразу стала бестселером. Доводи на користь свого
твердження Меггі наводить на прикладі найвідоміших персон.
Наприклад, Джордж Буш полюбляє носити легкі чорні класичні туфлі взуттєвої
компанії зі штату Вісконсін. Він також любить чорні грубі черевики, яким, між іншим,
віддавав перевагу його заклятий ворог Саддам Хусейн. Але найбільше Бушу подобаються
ковбойські чоботи, які він може взути, на яких вишиті його ініціали і американський
прапор. З усього цього автор книги робить висновок, що Джордж Буш – справжній
патріот, людина традиційних поглядів і непохитних принципів, яка звикла покладатися
на друзів (Л. Печерська).

ТЕСТ
1. Який стиль вважається найдавнішим?
а) розмовно-побутовий;
б) офіційно-діловий;
в) науковий;
г) художній;
ґ) конфесійний.
2. Яка ознака є характерною для розмовно-побутового стилю?
а) якнайбільша конститутивність;
б) вияв певної почуттєвості між мовцем і слухачем;
в) емоційність співрозмовників;
г) логічна послідовність;
ґ) лаконічність.
3. Який мовний засіб не є характерним для офіційно-ділового стилю?
а) адміністративно-канцелярська термінологія;
 б) наявність мовних штампів;
в) емоційно-експресивна лексика;
г) обмежена синонімія;
ґ) спеціальна термінологія на зразок порушити питання.
4. Вирішувати суспільно-політичні питання, активно впливати на слухачів, переконувати
у справедливості певної ідеї, пропагувати здоровий спосіб життя – основне призначення:
а) конфесійного стилю;
б) епістолярного стилю;
в) наукового стилю;
г) публіцистичного стилю;
ґ) розмовно-побутового стилю.
5. Якому стилю властиві такі ознаки, як спрямованість на новизну та актуалізація
сучасності?
а) художньому;
б) публіцистичному;
в) розмовно-побутовому;
г) науковому;
ґ) епістолярному.
6. Як ви вважаєте, вислів „ораторський стиль” означає усну форму:
а) розмовно-побутового стилю;
б) публіцистичного стилю;
в) епістолярного стилю;
г) конфесійного стилю;
ґ) наукового стилю.
7. Призначення наукового стилю це:
а) систематизування, пізнання галузей життя;
б) зберігання та продовження культових ритуалів;
в) служити розв’язанню політичних питань;
г) обслуговування громадських потреб людей у типових ситуаціях;
ґ) обслуговувати заочне спілкування людей у всіх сферах їхнього життя.
8. Епістолярний стиль не послуговується:
а) щоденниками;
б) мемуарами;
в) календарями;
г) нотатками;
ґ) нарисами.
9. Назвіть ознаку художнього стилю:
а) документальність;
б) поетичність;
в) інформаційність;
г) узагальненість;
ґ) термінологізація.
10. Виберіть рядок, у якому всі лексеми належать до конфесійного стилю:
а) святий, мир, небо;
б) церква, духовенство, кров;
в) Пасха, Великдень, чудотворець;
г) батько, чаша, літургія;
ґ) молитися, думати, пробачати.
 Практичне заняття № 3
Фонетична стилістика і її одиниці
План
1. Зміст поняття фонетичної стилістики.
2. Особливості способів використання природних і функціональних ознак звуків.
Звукові фігури.
3. Засоби милозвучності української мови.
4. Стилі вимови.
5. Схема фонетико-стилістичного аналізу художнього тексту.
Література:
1. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови: Навч.посібник. /
Н.Д. Бабич – Львів : Світ, 2003. – С.184-191.
2. Єрмоленко С. Нариси з української словесності: Стилістика і культура мови. /
С. Єрмоленко – К. : Довіра, 1999. – С. 260 – 342.
3. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навчальний посібник. / П.С. Дудик –
К. :Видавничий центр "Академія", 2005. – С.121-140.
4. Зарицький М.С. Стилістика сучасної української мови: Навчальний посібник. /
М.С. Зарицький – К. : Парламентське вид-во, 2001. – С. 33 – 107.
5. Коваль А. Практична стилістика сучасної української літературної мови. /
А.П. Коваль – К. : Вища шк., 1987. – С.323-333.
6. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови. / О.Д. Пономарів – К. :
Либідь, 1992. - С.36-64.
7. Чабаненко В.А. Стилістика експресивних засобів української мови: Монографія.
– Запоріжжя: ЗДУ, 2002. –С. 13 – 47, 95 – 115,147 – 157,205 – 230; 253 – 272.

Питання для самоперевірки

1. Якими мовними явищами, ознаками вмотивовується поділ стилістики на фонетичну
(фонематичну, орфоепічну й акцентологічну), лексичну, фразеологічну і граматичну
(морфемно-словотвірну, морфологічну і синтаксичну)?
2. Дайте визначення фоностилістики.
3. Схарактеризуйте розвиток цієї галузі знання.
4. Які засоби стилістики належать до засобів фонетичних, фонематичних, орфоепічних і
акцентологічних?
5. Що таке «евфонічність»?
6. Чому українську мову називають евфонічною?
7. Які засоби евфонічності їй притаманні?
8. Які звукові повтори в ній можливі? Схарактеризуйте їх.
9. Якою є частотність використання голосних і приголосних фонем у різних стилях мови?
Відповідь проілюструйте результатами власних досліджень кількох різностильових текстів
з однаковою кількістю фонем.
10. Яку стилістичну функцію виконують повтори різних фонем (рефрен, асонанс,
алітерація, рима, ритміка, звукоповторення) у текстах?
11. З`ясуйте значення терміна «орфоепічно-акцентні мовні одиниці».
12. Розкрийте поняття «звуковідтворення» і «звуконаслідування».
13. Поясніть, чому фонетичні засоби не виконують стилерозрізнювальної функції.
14. Що таке ритм, ритмомелодика?
15. Назвіть ритмомелодичні явища прози і поезії.
16. Схарактеризуйте ритмомелодику усного мовлення.
17. Які типи наголосів існують в українській мові? Як вони використовуються в усному
мовленні?
18. Як впливає зміна наголосу в окремих словах і в словах у складі речення на семантику і
стилістичну функцію мовних одиниць? Наведіть приклад.
19. Які стилістичні можливості сили наголосу, висоти тону, темпу мовлення?
20. Назвіть складові інтонації мовлення і поясніть їх сутність. Чи властива інтонація
окремо вимовлюваному слову?
21. Які особливості має інтонація в писемній формі мовлення?
22. Розкажіть про евфонічні засоби фольклору.
ПРАКТИЧНІ ВПРАВИ
1. У чому полягає і як виявляється комунікативна, отже й стилістична, функція інтонації?
Наведіть приклади речень і слів-речень, прокоментуйте їх в інтонаційно-стилістичному
плані.
2. Наведіть приклади стилістичного використання графічних засобів у творах українських
письменників.
3. Пригадайте правила чергування і – й, у – в, з – із – зі, ти – ть, -ся – -сь, пояснити, чому
вони закріпились у мові, чого досягаємо дотриманням цієї варіантності.
4. Назвіть усі можливі засоби врівноваження голосних і приголосних в українській мові.
Відповідь обґрунтуйте прикладами з поданих речень.
1. А тепер стоїть її хата край села, весела й чепурна, мов дівчина в білій льолі, а
круг неї колишуться й колишуться жита, виколихуючи з роси і сонця те чудо, що зерном
зветься (М. Стельмах).
2. Тихо навкруги, мертво... Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом
обізветься зі свого затишку (М. Коцюбинський).
3. Густий гай легко затримав зібране за день тепло (М. Коцюбинський).
4. І ніч глуха. І пес надворі виє. І світ кривавий, матінко свята!
(Л. Українка).
5. На ньому светрик чорно-золотий, У нього груди ніжні, щирозлоті
(І. Драч).
5. Знайдіть у поданих реченнях порушення евфонічності української мови та виправте їх.
Дайте визначення «фонічної глухоти».
1. В дорогу необхідно узяти з собою багато різних речей.
2. З дерева в траву упало багато яблук.
3. Жито, пшениця, овес – все разом поспіло.
4. Мій щоденник сьогодні залишивсь дома.
5. Надходив вечір, йшов сильний дощ, з моря дув сильний вітер.
6. Перепишіть речення. Підкресліть слова, до яких можна дібрати фонетичні варіанти.
Обґрунтуйте авторське слововживання.
1. Темно по хатах. Тільки в Матюхи всі вікна в огнях ( А. Головко).
2. Надходить важка біла хмара і починає йти сніг (Леся Українка).
3. Увечері того ж дня вони втрьох сиділи на колоді, що лежала через річку, як
кладка, супроти хати (І. Багряний).
4. Коли вчитель не вміє завоювати повного довір`я своїх учнів, він ніколи не буде
справжнім учителем (Ю. Збанацький).
5. Шофер замовкає, стоїть, одвернувшись, потім підіймає капот машини,
нахиляється до мотора (Ю. Яновський).
7. Виписати по три приклади таких звукових образів, як алітерація, асонанс, дисонанс із
поезії Л. Костенко, В. Стуса й інших та пояснити їхню стилістичну функцію.
8. У яких жанрах і якого стилю можна знайти приклади евфонії, гаплології, рими? Навести
по 2-3 приклади.
9. Установіть, який прийом звукопису застосував автор і який ефект (образне сприйняття)
творить звукопис у тексті.
1. Вдарю з свистом в спокої смердючі, розшумлю застиглії світи! Спопеляться
кублища гадючі! Ненависна гусінь облетить (Л. Танюк).
2. Ти не виболюєшся болем, ти не роздерта на шматки, та вже, крута і непокірна,
ти випросталася для волі, ти гнівом виросла (В. Стус).
 3. І то не шепіт, а мольба за тим, чому уже не бути, за тим, чого уже нема
(О. Доріченко).
4. І по клавішах сивого смутку ходять сиві сумні слони (І. Драч).
5. Ти – печаль відлетілої вдаль лелеки, хвиль Дніпрових, мов дум весняних потік
(Г. Світлична).
10. Запишіть подані слова, де можливо, добираючи фонетичні варіанти. Складіть з обома
варіантами речення. Поясніть доцільність вживання.
Вдома, внук, вступ, вугілля, вулиця, вухо, одламувати, одразу, йти, ржа, спиратися,
уважати, удача, Україна, управа, учений, увесь, знов, перед, укус, впевненість, угіддя.
11. Проаналізуйте текст. Визначте, які звуки в ньому повторюються і які стилістичні
функції виконують. З`ясуйте, як спосіб творення звуків впливає на виражально-
зображувальні можливості тексту.
Божевільна риба
Дзюрить, дзижчить, дзюрчить, дзирчить вода,
мелодії грає на каміння флейті,
а в білих пін хвилястогривім рейді
риб щічки розцвітають з глибу дна.
Над плесо вискочила з них одна,
та, сонця колесом побита в леті,
упала вниз. Відтоді є в хвиль меті
самітна та німа, хоч молода.
Б.-І. Антонич
12. Знайдіть у поданому вірші приголосні, які алітерують. Чи сприяють ці повтори
увиразненню його змісту?
Несамовитим криком крові
Роздерлися Твої уста:
Сурмиш у рупор пурпуровий,
Вагітна бурями повстань!
Крізь чорних днів крижану хугу,
Крізь свист степів, крізь порох трун –
Виконуєш космічну фугу
В своїй розп`ятій красі.
Є. Маланюк

ТЕСТ
1. Фонетика української мови вивчає звуки:
а) в акустичному аспекті;
б) в акустичному та лінгвістичному аспектах;
в) в анатомо-артикуляційному акустичному;
г) в акустичному, анатомо-артикуляційному, лінгвістичному аспектах.
2. Фонетична стилістика вивчає:
а) вживання фонем у різних стилях;
б) звуки в різних аспектах;
в) засоби звукової організації мовлення;
г) засоби звукової організації мовлення, виділяє найдоцільніші способи використання
приголосних і .функціональних ознак звуків для певного типу мовлення.
3. Фонема це:
а) мовна й мовленнєва одиниця, яка не має лексичного значення;
б) найменша мовна і мовленнєва одиниця, яка не має окремої
самодостатньої комунікативності;
в) синонім слову „звук”;
г) самостійна і головна одиниця фонетики.
4. Відображення звуків навколишньої дійсності через використання мовцем спеціально
дібраних звуків називається:
а) звуковідтворенням;
б) звуконаслідуванням;
в) асонансом;
г) алітерацією.
5. Поетично-стилістичний прийом добору слів, який полягає в повторенні однотипних за
певною ознакою приголосних звуків в одному чи кількох рядках називається:
а) римою;
б) рефреном;
в) асонансом;
г) алітерацією.
6. Як називається повторення мовних одиниць у художньому тексті?
а) приспів;
б) рефрен;
в) градація;
г) епіфора.
7. Як називається стилістична фігура, що нагадує словомереживо, в якому фонетичні і
морфемні редукції спричиняють семантичну метаморфозу?
а) ономатопея;
б) логогриф;
в) усіченість;
г) кільце.