МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ

Курсова робота
за фахом

на тему НЕОЛОГІЗМИ РОЗМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ В АНГЛІЙСЬКІЙ

МОВІ

Виконав: студент курсу, групи

спеціальності 035 Філологія
спеціалізації__035.04 Германські
мови та літератури (переклад
включно)
освітньо-професійної програми
Мова і література (англійська)
Керівник: кандидат філологічних
наук , професор кафедри
Клименко Ольга Леонідівна

Оцінка: Кількість балів:_______

Національна шкала ________
ECTS ________

Запоріжжя 2022
 2

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ НЕОЛОГІЗМІВ 5
1.1 Поняття « неологізм»……………….………………………………………...5
1.2 Класифікація неологізмів…………………………………………….……...7
1.3 Особливості неологізмів розмовного походження ………………………13
РОЗДІЛ 2. ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ НЕОЛОГІЗМІВ РОЗМОВНОГО
ПОХОДЖЕННЯ …………………………………………………………….....19
2.1 Труднощі перекладу неологізмів…………………...……………………....19
2.2 Способи перекладу неологізмів…………………………………………....22
ВИСНОВКИ …………..………………………………………………………...25
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………....26

ВСТУП
 3

Будь-яка мова знаходиться в постійній зміні і динаміці, причому самим

рухомим його компонентом є словниковий склад. Лексика як самий
рухливий пласт мови, найбільш чутливо реагує на всі зміни в соціальній,
культурній та інших сферах життя мовця колективу, адже саме слово є
«дзеркалом життя».
Процес оновлень в лексиці відбувається постійно, але є часи, коли він
особливо інтенсивний. Таким періодом в історії лексики стала друга
половина XX століття, коли в Європі відбулися радикальні зміни - змінилися
політичні умови життя носіїв мови, спостерігаються значні успіхи економіки
і вдосконалення соціальної системи. Все це в поєднанні із загальними для
світової культури технічними та матеріальними нововведеннями не могло не
позначитися на кількісному зростанні сучасного англійського словника, на
формуванні окремих його ділянок.
Словниковий склад англійської мови безперервно розвивається.
Особливо схильні до змін ті верстви лексики, які не входять до стійку
частину словника, що містить загальновживані слова. Змінюються значення
слів, змінюється і склад словника: одні слова зникають, інші створюються
знову, причому останніх значно більше, ніж перших.
Проблемами стійкості і мінливості словникового складу займалися
багато філологи, як далекого, так і ближнього зарубіжжя.
Актуальність даної роботи визначається безперервним поповненням
англійської лексики у зв'язку з мінливим оточенням, а також все більшим
поширенням англійської мови у світі і необхідністю слушні теоретичної та
практичної розробки проблеми.
Об'єктом курсової роботи є неологізми розмовного походження в
англійській мові.

Предметом є дослідження неологізмів розмовного походження

англійської мови .
 4

Мета дослідження.  Дослідження шляхів поповнення сучасної

англійської лексики новими лексичними одиницями у зв'язку з новими
міжнародними зв'язками, відкриттями, подіями, досягненнями людства.
Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань:
 вивчити теоретичні та практичні джерела за темою дослідження;
 дати поняття неологізму;
 визначити основні шляхи поповнення англійської лексики;
 досліджувати класифікацію неологізмів;
 вивчити способи утворення неологізмів;
 провести практичне дослідження використання неологізмів в
англійській мові;
Методи дослідження. Дослідження здійснювалося на основі використання
таких методів:
 Метод аналізу опор було використано для визначення їх
особливостей;
 Метод порівняння було використано для визначення відмінностей або
спільностей досліджуваних пор;
 Метод синтезу та класифікації було використано для упорядкування
опор за їх характеристиками.
Структура роботи складається зі вступу, двох розділів, висновку,
списку використаних джерел. Загальний обсяг сторінок − 27 , кількість
використаних джерел − 25 .

РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

НЕОЛОГІЗМІВ
 5

1.1 Поняття « неологізм »

З розвитком суспільства в різних сферах діяльності людини з'являються

нові поняття, предмети, яким необхідно дати нові назви. Так виникають
неологізми, або нові слова.
Для позначення нових слів у мовознавстві зазвичай користуються
терміном «неологізм», зміст якого випливає з самого слова: neos (грец.
новий) , logos (грец. слово). Найбільш просте визначення неологізму, «всяке
нове слово або вираз, що з'являється в мові». Таке визначення приваблює
своєю лаконічністю і широтою охоплення явища, але воно занадто
розпливчасте і створює враження, ніби всі нові слова мають одну природу.
Досі не існує однозначного вирішення питання: за чим можна закріпити
поняття неологізму, які критерії віднесення тієї чи іншої словникової одиниці
до неологізми. [ Заботкіна 1989 , с.47].
Якщо вважати неологізмом будь-яке слово, яке ніколи в даній мові не
зустрічалося, то доведеться розглядати в одному ряду з новими одиницями,
регулярно і одноманітно використовуваними в комунікації і рано чи пізно
фіксуємих словниками , інші нові слова - одноденки, слова одноразово ужиті,
створені для короткотермінових потреб комунікації, або слова, адекватні
словосполученням, в які вони легко перероджуються. [ Арутюнова 1985 ,
с.9].
Ці немов освіти не мають якість лексеми, не уявляють собою одиниці
словникового складу, їх кількість незліченно, теоретично нескінченно.
Словники їх не фіксують і фіксувати не можуть. Тому доцільно виключити
немов освіти нелексемного типу з визначення терміна «неологізм», але слова
такого роду будуть зустрічатися в подальшому викладі, оскільки вони
«продукти» дії тих же словотворчих тенденцій, що і неологізми.
 6

При аналізі визначень поняття неологізм різними дослідниками стають

очевидними дві точки зору, які полягають в тому, що термін неологізм
застосовується:
 до новоутворень, тобто до новостворених на матеріалі мови, у повній
відповідності з існуючими в мові словотворчими моделями словами чи
словосполученнями, що позначає нове, раніше невідоме, неіснуюче поняття,
предмет, галузь науки, рід занять , професію і т.д., наприклад reactor -
ядерний реактор, biocide - біологічна війна й ін.,
 до власне неологізми, а саме до новостворених синонімів до вже
наявного в мові слова для позначення відомого поняття, однак несучим
коннотативні відтінки, тобто супутні семантичні та стилістичні відтінки
слова, які накладаються на його основне значення, а також до слів в новому
значенні [ Іванов 1984 , с.5].
З'являються на периферії мовної системи неологізми якийсь час
перебувають у розпорядженні цієї периферії і лише поступово, та й то не всі,
а найбільш відповідальні структурним вимогам слова мови, переміщаються
до центру мовної системи, до основного словниковому фонду.
Новоутворення ж, якщо і виникають на периферії, то набагато швидше (а
часом і відразу) проникають ближче до центру, будучи затребуваними і
незамінними активно входять у словниковий склад. Новоутворення
з'являються як правило в мові науки, техніки, культури, політики, в той час
як неологізми - в розмовної мови [ Івлева 1986 , с.69].
Таким чином, необхідно розрізняти новоутворення від неологізмів.
Ще одне питання лексикології - в чому полягає процес появи нових слів,
які стадії він включає. Щоб відповісти на питання про те, як створюється
нове слово, необхідно звернутися до теорії номінації [ Nida 1979 , р. 8].
Людина, що створює нове слово, прагне до індивідуалізації та
оригінальності. Потім слово проходить кілька стадій соціалізації (прийняття
її в суспільстві) і лексикалізації (закріплення в мовній системі). Слово
сприймається посередниками, які поширюють його серед мас. Це, як
 7

правило, викладачі університетів, шкільні вчителі, репортери, працівники

засобів масової інформації. Слово фіксується в періодичній пресі. Чергова
стадія соціалізації - прийняття слова широкими масами носіїв мови. Далі йде
процес лексикалізації, а потім − набуття навичок адекватного вживання
нового слова, тобто придбання комунікативно-прагматичної компетенції
носіями мови [ Розен 2000 , с.120].
У результаті акту номінації створюється одиниця, що відноситься до
одного з типів одиниць номінації (похідному або складного слову,
словосполученню).

1.2 Класифікація неологізмів

Оскільки науковці мають різнобічні погляди на неологію та сам термін

“неологізм”, то і єдиної універсальної класифікації не існує. Здебільшого
користуються традиційним розподілом неологізмів за способом їх утворення,
за стилістичним забарвленням, тощо. Однак, можна спиратися і на властиві
тільки цим мовним одиницям ознаки [ Мелконян 2015 , с.58 ].
Грунтуючись на умовах утворення неологізми розподіляють на анонімні
й авторські. Індивідуально-авторські неологізми є особистими знахідками
письменників, створеними в естетичних цілях як засіб виразності мовлення.
Вони рідко виходять за межі контексту, що не отримують широкого
поширення і, як правило, залишаються приналежністю індивідуального
стилю, так що їх новизна та незвичність зберігаються.
Серед останньої групи слід виокремити слова, утворення яких заперечує
законам словотвору та мовним нормам, і що використовуються лише в
авторському контексті. Такий лексичний засіб художньої виразності
називають оказіоналізмами. Ця група лексичних одиниць не широко
розповсюджена та не належить до словникового складу мови. За цільовим
 8

призначенням неологізми поділяються на номінативні та стилістичні. Якщо

перша група прямо номінує поняття, то друга - образно окреслює предмети,
що вже мають назву.
До номінативних неологізмів відносяться вузькоспеціальні терміни, що
не мають синонімів. Зате для стилістичних неологізмів характерне явище
синонімії, у свою чергу це надає новизну загальновідомому явищу та
відображає суб’єктивізацію носія мови [ Ярцева 1990 , с. 178].
Взагалі у сучасній неології розглядають чотири типи класифікації :
1. За видом мовної одиниці існують:
1) неолексеми – неологізми, що виникли у результаті запозичення;
2) неофраземи – стійкі сполучення неологізмів з ідіоматичною
семантикою;
3) неосемеми – неологізми, що з’явились у процесі набування
застарілими словами нових лексико-семантичних значень [ Грицай 2014 ,
с.27 ].
Утворення неологізмів шляхом переосмислення слів для найменування
якогось уже відомого поняття відбувається, ймовірно, у зв‘язку з
виникненням необхідності відтінити одну з якостей того чи іншого поняття,
які раніше не відображалися у словесному найменуванні, або ж для
позначення стилістичних і різного роду емоційно-оцінних відтінків того чи
іншого поняття чи предмета.
2. За ступенем новизни мовної одиниці:
1) сильні неологізми (абсолютні) – слова, що були відсутні в мові;
2) слабкі неологізми (відносні) – принципово не новоутворені лексичні
одиниці, що існували, проте мають вже інше осмислення.
Лінгвісти відносять сюди і «внутрішні запозичення» - перерозподіл у
видах мовлення та його жанрах. Наприклад, перехід із вузькоспеціалізованої
сфери до загального вжитку (узуса).
3. За видом означуваного денотата позначають:
1) новий денотат;
 9

2) старий денотат;
3) актуалізований денотат;
4) вимираючий денотат;
5)гіпотетичний денотат, або той, що не існує [ Мелконян 2015 , с.59 ].
4. За способом утворення:
1) лексичні - утворені на базі існуючих слів і елементів (складні,
афіксальних похідні, абревіатурні утворення усіх видів і т.д.) або запозичені з
інших мов. До лексичних неологізмів відносяться новостворені на матеріалі
рідної мови в повній відповідності з існуючими в мові словотвірними
моделями (рідше запозичені) слова або словосполучення, що позначають
нові, раніше невідомі, неіснуючі поняття, предмети галузі науки, рід занять,
нові професії і т.д .
2) семантичні - присвоєння нового значення слову, що існує. За
твердженням В.І, Заботкіної, володіють різним ступенем «неологічної сили».
Розглянемо детальніше класифікацію неологізмів за способом їх
утворення. Збагачення лексичної бази будь-якої мови трапляється внаслідок
двох незмінних процесів: зростання(“processes of growth”), процес, у котрому
в мові з’являються нові слова, та змін(“processes of change”) - лексичні
одиниці, що вже існують набувають інших значень. Тобто, лексичний рівень
поповнюється як кількісно, так і якісно. Водночас кількісне зростання
відбувається завдяки внутрішнім та зовнішнім процесам. Якщо внутрішній
процес це поповнення, що відбувається за рахунок власного потенціалу
лексичного складу(словотвору), то зовнішній – запозичень [ Мелконян 2015 ,
с.65 ].
До якісного поповнення відносяться наступні зміни семантичної
структури слова:
1) генералізація;
2) спеціалізація чи конкретизація;
3) метафора та метонімія;
4) деградація та елевація [ Зацний 2008 , с.175].
 10

У сучасній лінгвістиці існує кілька принципів утворення неологізмів в

англійській мові:
1. утворення неологізму для номінації нових денотатів за стандартними
фіксованими правилами словотворення з морфем, що вже наявні в
англійській мові.
2. здобування нового значення слова, що вже існувало в англійській
мові, базуючись на подібності з вже відомим лексичним потенціалом .
3. іншомовні запозичення разом/окремо зі значенням, аби номінувати
іншу реалію в англомовному суспільстві.
У сучасній англійській мові налічується чотири способи утворення
неологізмів: спосіб запозичення, фонологічний, морфологічний та
синтаксичний.
Фонологічний спосіб це шлях утворення неологізмів з поєднань звуків
та зі звуконаслідувальних вигуків. Фонологічний спосіб найпоширеніший
при утворенні нео-сленгу [ Зацний 2008 , с.177].
Існують три підтипи фонологічних неологізмів:
1) утворені від вигуків - zizz, to zap, to whee;
2) сленгізми - yuck, boo, badand;
3) ономатопея (звуконаслідування) - to buzz, itty bitty, boozy.
Неологізми, утворені фонологічним способом, належать до “сильних
неологізмів”, оскільки мають найвищий рівень конотації новизни. Це
обґрунтовується нехарактерністю і свіжістю форми. Відомо, що англомовна
лексична база поповнюється саме за рахунок запозичень з інших мов, тож це
джерело посідає також вагоме місце у новому словотворенні і належить до
“сильних” неологізмів. Приклади: hygge, fatwa.
Однак і ця категорія поділяється на такі групи:
1) власне запозичення. Популярні мови-джерела – французька,
африканська та азійські мови;
2) варваризми;
3) ксенізми – слова, що номінують невластивий мові акціпіента денотат;
 11

4) кальки.
Наступний спосіб базується на створенні нових слів з морфем певної
мови. До морфологічного способу утворення неологізмів належать такі
різновиди:
 афіксальний;
 словоскладання;
 конверсія;
 скорочення;
Розглянемо ці способи детальніше. За допомогою афіксального способу
суфікси та префікси, що вже існують знаходять нові значення. Їх
характерною рисою є вживання у науковій сфері: наприклад, суфікс-on:
gluon, luxon, чи -sol (від латинського “solum” - грунт): aridisol, vertisol,
hioxisol.
Під час утворення неологізму часто використовуються такі префікси, як
mega-, cyber-, hyper-: cybercash, megabyte, hyperloop. Латинська, французька
та грецька мови є основними джерелами префіксів: acro-, bio-, xeno-, micro-,
euro-, tele- і т. д. Надзвичайно популярний в американській неології є префікс
mega-, виступаючи підсилювальною часткою. Наприклад: megadual у
значенні totally awesome [ Ярцева 1990 , с.160].
Багато суфіксальних одиниць утворюють так званий «нео-сленг». Так,
одним з найуживаніших сленгових суфіксів є -y/-ie, що має іронічне
значення. Наприклад: groupie, roadie, weapy.
Найуживанішими серед суфіксів є -ing, -acholic/-aholic, -ism, -er і -able:
pyjamming, bookaholic, nativism, binner, accelerable [ Заболотный 1991 , с.4].
Другий поширений спосіб словотвору це словоскладання, що бере свої
корені з давніх часів і характеризується поєднанням двох основ.
Приклади: checklist, framework. Якщо слова на кінці та початку мають
одну і ту ж голосну/приголосну, одна з них опускається: net + etiquette =
netiquette. Значний відсоток складають неологізми, утворені завдяки часткам
 12

і прислівникам, що характерно для прикметників і дієслів: laid-back, buttoned-

down. Одна з найуживаніших багатокомпонентних схем утворення сьогодні -
модель зі словом “line”, що знаходиться на рубежі словосполучень і складних
слів: straight-line responsibility, dotted-line.
Ще один морфологічний спосіб - конверсія чи перехід слова з однієї
частини мови в іншу. Конверсії іменників в дієслова та дієслів в іменники є
найрозповсюдженими. Приклади: facepalm – to facepalm (Noun => Verb), troll
– to troll (Noun => Verb), spam – to spam (Noun => Verb), to blamestorm –
blamestorming (Verb => Noun). Науковці довели, що при конверсії
відбувається збагачення змісту поняття. Нові конвертовані лексичні одиниці
переважно є американським варіантом і зовсім маленька частина –
британським [ Ярцева 1990 , с.161].
Скорочення – найпопулярніший спосіб утворення неологізмів в останнє
десятиліттє, що є доказом тенденції до економії та раціоналізації мовних
зусиль у сучасній лінгвістиці. Дослідники розділяють на такі групи:
1. абревіатури, хоча відсутність крапок після кожної букви наближає їх
до акронімів (B-unit - Barclays currency unit, Fed Wire);
2. акроніми (MIPS - million instructions per second, TEFL - Teaching
English as a Foreign Language);
3. телескопія (контамінація) – злиття основи одного слова зі скороченою
основою іншого слова (illegal + immigrant = illegrant, video + blog = vlog, web
+ education = webucation);
4. усічення – опускання одного або кількох складів слова (Internet - net,
liberation - lib, robot - bot, anchorman - anchor).
Останній, синтаксичний тип словотворення передбачає появу в
структурі слова інших частини мови. Новоутворені слова зберігають ознаки
синтагматичних відносин у своїй структурі. Синтаксичний тип
словотворення є типовим для англійської мови і широко представлені в сфері
публіцистики саме іменниками і прикметниками. Приклади: above-the
 13

line(adj), across-the board(adj), work-to-rule(n), as-needed(adj), out-of-pocket(adj)

[ Ярцева 1990 , с.164].
На думку Ю.А Зацного, який досліджував шляхи утворення неологізмів,
до способу контамінації вдаються найчастіше, оскільки завдяки поєднанню
частин кількох лексичних одиниць може утворитись багатокомпонентний
неологізм, який охопить не одне значення

1.3 Особливості неологізмів розмовного походження

Нові знання, досвід, тенденції розвитку науки й техніки не можуть

існувати без утворення нових слів. Неологізми є свідками утворення нових
реалій нематеріальної культури, креативного процесу в момент розвитку
окремої культури та народу. Неологізми позначають щось нове, раніше
невідоме поняття, предмет, галузь науки, професію, але з уживанням наявних
словотворчих засобів. Нині нові слова набувають вірусної популярності
через поширене вживання користувачами соцмереж. Важливим аспектом
дослідження походження слова й частотності його вживання є сфера
використання. У сучасних умовах з’являються нові одиниці, «які б чітко й
лаконічно представляли особливості сучасного буття» [ Головко 2012 , c. 12].
Особливістю неологізмів є те, що їх складно зафіксувати, тому що вони
можуть з’являтися ситуативно, існувати певний період часу, відображаючи
певне задоволення, невдоволення, емоційну реакцію суспільства на зміни
[Зацний 2009, с.132].
Вони можуть залишитися в статусі оказіоналізмів і згодом забутися
через зниження інтересу до певної теми в соціумі. Якщо неологізм набуває
популярності, люди використовують його, але залежно від сфери вживання.
 14

Слово може залишитися в мові перекладу у вигляді запозичення або якщо

можна знайти адекватний відповідник. У перекладацькій практиці, коли
важко знайти відповідний еквівалент перекладу, використовується низка
прийомів: транслітерація; транскрибування; калькування; описовий переклад
або експлікація. Коли неможливо використати жодну із зазначених опцій,
часто використовують спосіб прямого включення, може бути виправданий,
коли специфічне звучання чи написання потрібно зберегти: iPad, airpods
[Зацний 2009, с.133].
Неологізм проходить кілька стадій соціалізації (прийняття в
суспільстві) і лексикалізації (закріплення в мові). Якщо тема є актуальною
для суспільства, слово швидко проходить етап закріплення, тому що
вживається в повсякденному спілкуванні, особливо якщо це стосується
обговорення значимих тем для світової спільноти. Такими темами нині є
вихід подружжя принца Гарі й Меган Маркл із королівської родини та
перебування на карантині, щоб запобігти зараженню COVID-19, відповідно,
маємо неологізми, які відображають сучасне сприйняття дійсності носіями
мови: to meghan markle – дієслово, похідне від імені герцогині Сасекської,
яке перекладають як меганмарклити й означає цінувати себе та своє психічне
здоров’я настільки, щоб дозволити собі покинути кімнату, ситуацію,
середовище, у якому не сприймають вашу істинну особистість. На фоні
пандемії коронавірусу з’явилося слово covidiot – іменник, утворений від
сполучення слів COVID+idiot, що означає людину, яка не дотримується
порад соціального дистанціювання під час пандемії й вимог карантину, але
також цим словом позначають людину, яка піддається паніці та скуповує в
магазинах туалетний папір, продукти, позбавляючи інших людей можливості
купити необхідні товари та сприяє поширенню паніки серед інших [ Головко
2012 , c. 13].
У такому разі виникає потреба вживати описовий переклад. Людина, її
стосунки зі світом та оточуючими завжди були найважливішими, тому
сфери, у яких неологізми з’являються, передусім відображають те, як людина
 15

ставиться до себе, своїх звичок, зовнішності, характеру, як порівнює себе з

іншими. Отже, сферами, у яких неологізми є найрозповсюдженішим явищем,
є повсякденне, культурне життя, новітні технології, мобільна комунікація,
політичне життя.
Сфера культурного життя містить такі неологізми:
– to starbuck – пити каву, особливо з мережі кав’ярень Starbucks;
fashionista – молода людина, яка захоплюється модою й намагається
наслідувати всі сучасні тенденції; flash mob – флешмоб, від flash (мить) і mob
(натовп). Зібрання великої кількості людей, зовнішньо спонтанне явище, але
є організованим у громадському місці й виконує щось спільно та водночас.
Сфера повсякденного життя збагачена такими неологізмами:
– staycation – відпустка вдома, слово, утворене від stay + vacation,
означає відпустку або канікули у своєму місті або країні, тобто ви не
мандруєте, тому заощаджуєте кошти; facepalm– фейспалм, означає легкий
ляпас рукою по обличчю для вираження багатьох почуттів – недовіри,
розчарування, відрази, збентеження; frenemy – і не друг, і не ворог або друг,
із яким не потрібно ворогів, говорять про людину, яка прикидається другом,
але насправді є ворогом; helicopter parent – батько-гелікоптер, говорять про
батьків, які слідкують за кожним кроком дитини. Вони нагадують гелікоптер,
який зависає над якоюсь місцевістю [ Головко 2012 , c. 14].
Мета таких батьків – упевнитися, що з дитиною все добре; bridezilla –
злиття слів bride (наречена) та Godzilla. Таким словом називають наречених,
які під час підготовки до весілля стають занадто допитливими,
прискіпливими й роздратованими; me time – час на себе, це словосполучення
позначає час, який витрачають суто на себе. Потрібно вимкнути телефон,
комп’ютер, ноутбук і дозволити собі на певний час відпочити й
розслабитися; textretary – штурман-секретар, жартівливе слово, утворене від
сполучення text і secretary. Позначає людину, котра набирає повідомлення за
іншу людину, яка керує авто в цей час; bookoholic – людина, яка не може
жити без книжок; chocoholic – людина, яка дуже полюбляє шоколад;
 16

coffeholic – людина, яка життя не уявляє без кави; clotheseholic – людина, яка
полюбляє вбиратися; shopaholic – шопоголік, людина, яка марить шопінгом;
ageism – дискримінація за віком; lookism – упереджене ставлення до людини
через зовнішній вигляд; masculinism – пропаганда домінування чоловічої ролі
в суспільстві; sexism – дискримінація за статевими ознаками; mouse potato –
людина, яка багато часу проводить за комп’ютером; hateriot – патріот-расист;
Mac nazi – людина, яка не може жити без продукції компанії Apple; floordrobe
– речі, які зберігаються на підлозі; buttoned-down – консервативний,
традиційний; hocho – гарячий шоколад; minication (mini+vacation) – міні
відпустка; wasband (was+band) – колишній чоловік; to vape – вдихати й
видихати пари електронної сигарети; to bingewatch – дивитися серіали один
за одним, одну серію за іншою; destinesia – амнезія, яка виникає після
прибуття в нове місце. Наприклад, ви прийшли на кухню, але не пам’ятає
навіщо; [Зацний 2009, с.133].
– bedgazm – це задоволення, яке людина отримує, коли нарешті
дісталася ліжка після важкого робочого дня; chairdrobe – той випадок, коли
стілець стає вішаком і шафою, утрачаючи свою першу функцію; askhole – від
ask (запитувати) і негарного слова asshole, яке позначає не дуже гарну
людину. Використовують на позначення людини, яка ставить нетактовні
питання; audiophile – аудіофіл, людина, яка полюбляє високоякісну звукову
апаратуру; earworm – нав’язлива мелодія, пісня, яка постійно грає в голові;
guesstimate – от guess (предполагать) + estimate (давати оцінку). Давати дуже
приблизну оцінку, не гарантуючи якості; meritocracy – меритократія, система,
за якої люди обіймають високі посади завдяки своїм талантам, а не статкам і
зв’язкам; outernet – традиційні засоби інформації (газети, радіо, телебачення)
на противагу Інтернету; overparenting – завелике батьківське піклування, яке
може обернутися на негатив; oversharing – зайва щирість, розголошення
великої кількості особистої інформації; mansplain – повчати, поблажливо
розмовляти або давати пораду жінкам, про яку не просили; hangry – бути
злим від голоду; snowflake – цим словом називають занадто чуйну людину,
 17

яка все сприймає дуже близько до серця та яку легко образити [Зацний 2009,
с.134].
Сфера політичного життя містить такий фразеологізм:
Brexit – вихід Великобританії зі складу ЄС і похідні від цього слова –
brexitee.
Сферу мобільної комунікації (соцмережі) доповнили такі фразеологізми:
– gloatgram – фотографії в мережі Інстаграм, які відображають гарне
життя їх автора, мандрівки або їжу; iFinger – термін, що позначає палець,
який ми навмисно залишаємо чистим, коли їмо, щоб користуватися
смартфоном або планшетом; digital detox – цифрова детоксикація, коли
втомилися від соцмереж і хочете провести час у реальному, а не
віртуальному світі; catfishing – прикрашення, спілкування в Інтренеті
викликає бажання прикрасити щось зі свого життя або опис себе; phone-yawn
– заразність, явище, коли одна людина дістає телефон, щоб подивитися час, і
решта починає робити так само; text-walk – листуватися під час того, як ідеш;
word of post – плітки й новини, які розповсюджуються за допомогою онлайн
публікацій, головним чином у соцмережах; instafamous (instagram+famous) –
відомий в інстаграмі; cellfish – людина, яка продовжує користуватися
мобільним телефоном, не зважаючи на те що це дратує інших; textpectation –
момент, коли ви відправили повідомлення й із нетерпінням очікуєте на
відповідь, постійно поглядаючи на екран телефону; textrovert – людина, яка
надає перевагу листуванню в месенджерах, а не живому спілкуванню
[ Головко 2012 , c. 15].
Сфера новітніх технологій містить такі неологізми:
– googlable – те, що можна знайти в пошукових системах; pancake people
– покоління активних інтернет-користувачів, які на перший погляд знають
багато, але насправді всі їхні знання поверхові; crowdfunding – краудфандинг,
збирання коштів великою кількістю людей, коли кожна людина дає невелику
суму; сyberbullying – кібербулінг, позначає спілкування за допомогою
електронних засобів зв’язку з метою залякування або погроз; game changer –
 18

переламний момент, новий елемент, який докорінно змінює ситуацію, як

поява нового гравця впливає на хід гри й кінцевий результат; to amazon –
купувати на сайті Amazon.com; to google – шукати інформацію,
використовуючи Google; сryptocurrency – криптовалюта, валюта, яка існує
лише в кіберпросторі; Bitcoin – біткоїн, назва валюти кіберпростору;
cyberchondriac – кіберхондрик, той, хто уявляє себе хворим після того, як
прочитав симптоми в Інтернеті; cyberslacking – використання Інтернету на
робочому місці для особистих цілей; emoticon – смайл(ик), від emotion
(емоція) + icon (значок). Значок, який використовують у текстових
повідомленнях для позначення настрою; hotspot – 1. хотспот, суспільна точка
доступу wi-fi, наприклад, в аеропортах, кафе, готелях. 2. дуже популярне або
модне місце (ресторан, клуб, тощо); infomania – непереборне бажання
постійно перевіряти пошту, повідомлення, оновлювати сторінку в соцмережі;
netbook – нетбук, ноутбук невеликого розміру, який призначений передусім
для роботи в мережі; netiquette – від network (мережа) + etiquette (етикет).
Етикет у мережі, правила, які існують для спілкування в мережі; newbie –
новачок, новий член групи, команди, гри. Велике розповсюдження мало
серед тих, хто полюбляє грати в онлайн ігри [ Головко 2012 , c. 17].
Утворення нових слів у сфері повсякденного життя, соціальних мереж і
новітніх технологій відображає сучасне зацікавлення віртуальним світом,
впливом суспільної думки, залежність від модних трендів і психологічного
здоров’я людини. Екстралінгвістичні чинники впливають на появу нових
слів, необхідних людям для вираження їхніх думок і ставлення до сучасної
дійсності й реалій.
 19

РОЗДІЛ 2. ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ НЕОЛОГІЗМІВ

РОЗМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ

2.1 Труднощі перекладу неологізмів

Оскільки англійська й українська мови належать до різних структурних

типів (перша – переважно аналітична, де зв’язок між самостійними словами в
реченні передається не зміною закінчень, а за допомогою порядку слів і
службових частин мови, друга – флективна, тобто відношення між словами
передаються завдяки формам слів), це спричиняє низку труднощів у процесі
перекладу неологізмів. У процесі аналізу і перекладу нових слів виявлені
низка лексичних особливостей, серед яких велика кількість термінів, різний
об’єм значень одиниць оригіналу та перекладу, використання реалій
іншомовної дійсності. Отже, необхідно зупинитися на кожній проблемі
перекладу детальніше [ Жлуктенко 1983 , с.132].
1. Проблеми, пов’язані з перекладом нових термінів, у зв’язку із
швидким розвитком передових технологій. Це насамперед галузь
телекомунікаційна й інформаційних технологій. У процесі дослідження
виявлено багато термінів, серед яких наявні всі їхні види: загальнонаукові,
міжнаукові та вузькоспеціальні терміни. Для їх адекватного перекладу
засобами української мови необхідно передусім визначити їхній вид,
структурний тип, а також дослідити семантику. За структурою нові терміни
діляться на три типи, серед яких прості терміни, терміни-композити,
термінологічні сполучення й абревіатурні терміни:
− однокомпонентні терміни. Терміни такого типу нерідко не становлять
труднощів для їх передачі, оскільки складаються з одного слова. До них
можна уналежнити: interpretation – інтерпретація;
 20

− терміни-словосполучення складаються з декількох компонентів.

Прикладом може служити: auto manufacturer – автовиробник;
− абревіатурні терміни. До вищевказаної групи належать терміни, що
мають вид абревіатури. Наприклад: CAB – Бюро консультацій населення.
Отже, новітні терміни діляться на чотири типи – одно- (прості, складні)
та багатокомпонентні (терміни-словосполучення й абревіатурні терміни).
Найбільші труднощі під час перекладу спричиняють саме багатокомпонентні
терміни [ Янков 2008 , с.19].
Проблеми, пов’язані з перекладом термінів неологізмів українською
мовою, можуть бути вирішені за допомогою використання таких
трансформацій, як транскодування (транскрипція, транслітерація й адаптивне
транскодування), калькування й описовий переклад, а також пряме
перенесення (термінів-скорочень і термінівабревіатур). Найбільш
частовживаним виявився переклад за допомогою транскодування – 53,7% (у
рівній кількості використовуються трансформації транскрипція,
транслітерація й адаптивне транскодування – 17,9% кожна). Досить часто
використовується трансформація описового перекладу – у 23,8% випадків.
Калькування застосовується в 16,6% , а пряме перенесення – у 5,9% випадків.
Отже, частіше за інші для перекладу термінів-неологізмів з англійської мови
українською застосовується транскодування, що, на нашу думку, зумовлено
стислістю та лаконічністю новоствореного терміна, а також описовий
переклад для новітніх термінів тоді, коли неможливо застосувати інші
трансформації [ Жлуктенко 1983 , с.137].
2. Проблеми, пов’язані з перекладом нових слів, які мають неоднаковий
об’єм значень. Значні труднощі для перекладу будь-якого неологізму
становлять слова, які набувають додаткових значень у процесі розвитку мов.
Такі слова виділяються в окрему групу, що викликають труднощі під час
перекладу. До такої лексики належать слова, що утворюють також лексичне
оточення термінів, а також описують нові процеси і явища. Наприклад: To
hang – зависати. Вказана лексична одиниця входить до складу
 21

комп’ютерного сленгу. В обох мовах нове значення «переставати реагувати

на зовнішні подразники» розвилося від того самого значення вказаних
дієслів. Різниця полягає лише в тому, що в українській мові відбувається
додавання префікса за- [ Зацний 2007 , с.156 ].
Прикладом може слугувати неологізм телекомунікаційної галузі cell. Ця
лексична одиниця, згідно із тлумачним словником, має 11 значень, 8 із яких є
термінологічними, що називають різноманітні явища тієї або іншої галузі
знань, ендомології, ботаніки, фізичної хімії тощо. Одним із нових значень
цієї термінологічної одиниці виступає значення «однієї з ділянок, що
охоплена радіопередавачем у системі стільникового телефону». В
українській мові вказана лексична одиниця має тільки термінологічне
значення. Вона була запозичена з галузі бджільництва за схожістю визначень
обох понять: 1) бджільництво – ділянка для зберігання меду; 2)
телекомунікація – ділянка, охоплена радіопередавачем.
Отже, завдяки прикладам можна зробити висновок, що об’єм значень
досліджуваних неологізмів, які виникають в англійській мові та передаються
українською, не збігається в обох мовах. Способами подолання вказаних
труднощів виступають еквівалентний і трансформаційний переклад
(транслітерація, адаптивне транскодування, описовий та приблизний
переклад) [ Жлуктенко 1983 , с.139].
3. Проблеми, пов’язані з відтворенням неологізмів, які ще не мають
еквівалентів в українській мові. До них можна уналежнити деякі іншомовні
реалії, які потрапили в англійську як іншомовні запозичення. Іншомовні
запозичення містять дві різні групи лексичних одиниць, серед яких слова і
стійкі словосполучення, які є локально маркованими аналогами інших
лексичних одиниць, що виражають ті ж поняття. Наприклад: Comandante –
команданте; Commodore – коммодор; Haziko – котедж; лексичні одиниці, що
позначають предмети і явища, специфічні для іншомовного середовища, та
не мають аналогів. Приклади: Siesta – сієста; Stampede – поспішна втеча;
Stanza – станс [ Янков 2008 , с.20].
 22

Отже, завдяки наведеним прикладам можна зробити висновок, що

досліджувані неологізми, які входять в англійську мову з інших мов, не
мають відповідників в українській. Способами подолання вказаних
труднощів виступає трансформаційний переклад (транскрипція,
транслітерація, адаптивне транскодування, описовий та приблизний
переклад)

2.2 Способи перекладу неологізмів

Неологізми охоплюють практично всі сфери життя. Поповнення

лексичного складу англійської мови відбувається як за допомогою
запозичень з інших мов, так і за допомогою внутрішньомовних засобів, які
варто розуміти для можливості адекватного перекладу того чи іншого
неологізму. Переклад неологізмів має свої труднощі, оскільки жоден словник
на тлі сучасного розвитку інформаційно-комунікаційних систем не може
встигнути зафіксувати усі неологізми, що виникають. Іноді перекладачеві
допомагає контекст, знання складових частин неологізму, а також розуміння
способів творення сучасних англійських неологізмів [ Борисова 2008 , с.274].
Однак досить часто цього виявляється недостатньо, і перекладач, який
не володіє екстралінгвістичними знаннями, не може адекватно перекласти
певний неологізм. Варто також зазначити, що не всі суспільства
розвиваються рівномірно, що може призвести до того, що мова, якою
здійснюється переклад, може ще не мати еквівалента певному неологізму.
Розглянемо найбільш поширені способи перекладу англійських неологізмів
українською мовою.
1. Транскрибування, транслітерація. Такий вид перекладу передбачає
відтворення форми лексичної одиниці оригіналу за допомогою літер мови
перекладу. Такий вид перекладу можна назвати фактично запозиченням
 23

звукової (транскрипція) або графічної (транслітерація) форми слова зі

збереженням значення слова з мови оригіналу в мову перекладу. Таким
чином, запозичене слово стає фактом мови перекладу і виступає
еквівалентом ідентичного з ним іншомовного слова. Насправді такий спосіб є
одним із найдавніших і в наш час продовжує активно використовуватись
[ Комиссаров 2011 , с.118].
Транслітерація відрізняється від транскрибування тим, що за допомогою
українських літер необхідно передати літери, з яких складається англійський
неологізм. Так, перекладачеві необов’язково потрібно знати вимову
англійського слова, можна обмежитись його зоровим сприйняттям.
Серед цих двох видів перекладу поширенішим все ж таки є
транскрибування, яке полягає в передачі фонетичної форми англійського
слова українськими літерами [ Комиссаров 2011 , с.123].
Розглянемо такі приклади застосування транскрибування та
транслітерації у процесі перекладу неологізмів: Brexit – Брекзит, brexchosis –
Брекзхозис, hashtag – хештег, subtweet – сабтвіт, hate-link – хейт-лінк,
Cyberchondria – Кіберхондрія, droniquette – Дроникет, feminocracy –
фемінократія, infoganda – інфоганда, facepalm – фейспалм.
2. Калькування. Такий вид перекладу передбачає заміну складових
частин лексичної одиниці оригіналу або цілого слова їх лексичними
відповідниками в мові перекладу. Калькування припускає існування
двосторонніх міжмовних відповідностей між елементарними лексичними
одиницями [ Борисова 2008 , с. 122].
Перевага такого виду перекладу полягає в стислості і простоті
отримуваного з його допомогою еквівалента, також його однозначній
співвіднесеності з початковим словом.
Наприклад, iFinger – АйПалець, fog computing – туманні обчислення,
nontroversy – псевдодискусія, me time – час для себе, digital crowding –
цифрове скупчення, community animator – громадський аніматор, tweetstorm –
 24

твіт-шторм, just-in-time politics – своєчасна політика, digital hangover –

цифрове похмілля.
3. Описовий переклад – це лексико-граматична трансформація, під час
якої лексична одиниця мови оригіналу замінюється словосполученням, що
роз’яснює її значення таким чином, що вона отримує повне пояснення або
визначення мовою перекладу [ Комиссаров 2011 , с.125].
Наприклад: skype sleep – спілкуватися за допомогою програми Skype та
заснути одночасно із своїм співрозмовником, Sellebrity – використання
відомих людей для рекламування продуктів, text-walk – писати повідомлення
на мобільному телефоні в соціальних мережах на ходу, Tech-life balance –
час, який людина витрачає на користування різними технічними
комунікативними пристроями та час без них, facecrook – злочинець, який
використовує Фейсбук для здійснення, планування або обговорення злочину,
Youthquake – визначні політичні, соціальні або культурні зміни, які відбулися
під впливом дія та переконань молоді, diss tweet – нешаноблива або
образлива публікація в Твіттері, Cli-fi – науково-фантастичний фільм про
зміну клімату, clique stalking – потайки дізнаватися про друзів людини в
соціальних мережах.
4. Пряме включення – спосіб перекладу, який передбачає використання
англійського слова в його початковій формі. Наприклад: wi-fi, iPod, iPad.
Досить часто такий спосіб перекладу використовують для перекладу
неологізмів, що складаються з двох частин, де одна з них подається мовою
оригіналу, наприклад: web-сторінка [ Козаченко 2014 , с.159].
5. Приблизний переклад – спосіб перекладу, за якого використовуються
лексичні одиниці мови перекладу, які можуть частково відповідати
безеквівалентній лексиці мови оригіналу [ Комиссаров 2011 , с.145].
У результаті такого перекладу значення слова загалом зберігається,
однак може втрачатись його стилістичний фон. Наприклад: nerd – неприємна,
неприваблива людина, wimp – слабка людина, невдаха, buddy – друг,
товариш.
 25

ВИСНОВКИ

Словниковий склад англійської мови є продукт усієї попередньої історії

цієї мови і разом з тим це жива історія говорить цією мовою народу, так як в
словниковому складі відображаються відбуваються в даному суспільстві
події, що виникають явища, зв'язки з іншими народами. Слова і поняття
з'являються і відмирають, але багато з з'явились у різні епохи слів
зберігаються і в наступні часи.
На формування складу англійської лексики дуже впливає поява нових
слів, або неологізмів, які з'являються у зв'язку з розвитком нових технологій
в різних сферах діяльності людини, запозиченнями з інших мов і з інших
причин.
Неологізми - це слова, які, з'явившись в мові в якості визначених
значущих одиниць, ще не увійшли в активний словниковий запас мови. Вони
доти лише і залишаються неологізмами, поки остаточно не освояться і не
увіллються в активний запас лексики, поки сприймаються як слова, що
мають відтінок свіжості і незвичності.
Нові слова в мові виникають шляхом словотворення, шляхом
запозичення або ж переосмислення значення.
Наше практичне дослідження підтвердило гіпотезу, сформульовану в
теоретичній частині дослідження. Неологізми розвивають мову, роблять його
багатшим, при цьому найчастіше використовуються такі прийоми створення
неологізмів, як словоскладання, аффіксаціі і семантичний спосіб.
 26

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Арутюнова Н.Д. Витоки, проблеми та категорії прагматики.М.:

1985. С. 25
2. Антрушина Г.Б. Лексикология английского языка. М.: Высшая
школа, 1999. С. 129
3. Борисова О.В. Способи перекладу неологізмів та особливості їх
опанування студентами на заняттях з практики перекладу Мовні та
концептуальні картини світу. Київ : КНУТШ . 2008. С. 359
4. Грицай І.С. Сучасні підходи до вивчення неологізмів . Київ: 2014.
С. 89
5. Головко О. М. Роль екстралінгвальних чинників у формуванні
англомовних темпоральних інновації. Запоріжжя : ЗНУ. 2012. С. 39
6. Демченко Н. Шляхи утворення неологізмів в англійській мові.
Херсон: Видавн. ХДУ, 2002. С. 123
7. Жлуктенко Ю. А. Английские неологизмы. Киев : Наукова
думка. 1983. С. 172
8.  Жлуктенко Ю.А. Динамика словообразовательной системы и
неологизма. К.: Наукова думка, 1983. C.11
9. Заботкіна В.І. Нова лексика сучасної англійської мови. М .: Вища
школа. 1989. С. 126
10. Заболотный К.Ф. Семантические неологизмы в
словообразовательной системе английского язика. Черновцы: 1991. С. 9
11. Зацний Ю. А. Інновації у словниковому складі англійської мови
початку ХХІ століття. Вінниця: Нова Книга. 2008. С. 360
12. Зацний Ю. А. Сучасний англомовний світ і збагачення
словникового складу. Львів : ПАІС. 2007. С. 228
 27

13. Зацний Ю. А. Шляхи і способи збагачення сучасної розмовної

лексики англійської мови. Запоріжжя : Запорізький національний
університет, 2009. С. 195

14. Іванов А.Н. Англійська неологія. М. : 1984. С. 16

15. Івлева Г.Г. Тенденції розвитку слова і словникового складу.

М.:1986. С. 136
16. Козаченко І.В. Особливості перекладу неологізмів англійської
мови.: 2014. С.168
17. Комиссаров В.Н. Современное переводоведение. М.: Валент.
2011. С. 408
18. Лебедева Н., Шепель А. Неологизмы и их функционирование в
различных сферах общения . Херсон: Видавн. ХДУ, 2003. С. 230
19. Мелконян Д. А. Новітні тенденції в системі словоскладання
сучасної англійської мови .Житомир: 2015.С. 78
20. Мостовий М.І. Лексикологія англійської мови. Х.: Основа, 1993.
С. 256
21. Розен Є.В. На порозі XX століття. М .: Менеджер. 2000. С. 192
22. Тиховець Н.М. Запозичення серед англійських неологізмів. :
1988. C. 63
23. Янков А. В. Семантичні неологізми суспільно-політичного змісту
в англійській мові Актуальні проблеми іноземної філології .Київ : КНЛУ.
2008. С. 44
24. Ярцева В.Н. Лингвистический энциклопедический словар. М. :
1990. С. 685
25. Nida J. Componential analysis of meaning. New York: 1979. Р. 17
28