КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені БОРИСА ГРІНЧЕНКА

ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ
Кафедра світової літератури

ЗВІТНА ДОКУМЕНТАЦІЯ
АСИСТЕНТСЬКОЇ ПРАКТИКИ СТУДЕНТА
VI КУРСУ ГРУПИ ФАМ-1-18.0З
НАПРЯМ ПІДГОТОВКИ АНГЛІЙСЬКА ФІЛОЛОГІЯ

ПІБ МОВЧАН ТЕТЯНИ ОЛЕКСАНДРІВНИ

Керівник практики від кафедри світової літератури

ПІБ БІТКІВСЬКА ГАЛИНА ВОЛОДИМИРІВНА

2019
 План семінарського заняття зі світової літератури
Вид заняття: комбіноване семінарське заняття
Навчальна мета: поглиблення, конкретизацію, систематизацію знань,
засвоєних під час лекційних занять та у процесі самостійної підготовки до
практичного заняття; допомогти студентам збагнути ідею творів,
Виховна мета: прищеплення інтересу до вивчення літературознавчої
дисципліни;
Розвивальна мета: розвиток логічного мислення студентів, набуття ними
умінь працювати з різними літературними джерелами, формування умінь і
навичок аналізу фактів, явищ, проблем тощо.
Навчально-методичне забезпечення заняття
Роздатковий матеріал: конспект, тестові завдання.
Рекомендована література:

1.Гете Й. В. Страждання юного Вертера. Фауст.

2.Наливайко Д.С. Поет національний і всесвітній // Гете Й. В. Фауст. Лірика.
— К.: Веселка, 2001. — С. 5–22.
3.Ковбасенко Ю. Література Просвітництва // Тема. — 2001. — № 3.
4.Шалагінов Б. Б. Шлях Гете: Життя. Філософія. Творчість: Посібник для
вчителя. — Харків: Веста: Вид-во «Ранок», 2003. — 288 с.
5.История зарубежной литературы ХVІІІ века: Уч. для филол. спец. вузов /
З.И. Плавскин, А. В. Белобратов, Е. М. Апенко и др. Под ред. З.И.Плавскина.
— М.: Высш. шк., 1991. — С. 242–328.
Хід заняття
І. Організаційна частина
ІІ. Мотивація та стимулювання навчальної діяльності студентів
 Повідомлення теми, мети та завдань.
 Мотивація вивчення теми (бесіда, що передбачає з’ясування
значущості теми і її професійну спрямованість). Розгляд матеріалу
 дозволить з’ясувати які умови сприяли написанню творів, вплив
середовища та становлення Гете як письменника.
 Повідомлення плану заняття.

План:

1. Основні віхи становлення Гете-письменника, періодизація його

творчості.
2. Історія створення роману «Страждання юного Вертера», сприймання
його сучасниками і в подальші часи.
3. Духовний світ Вертер: ставлення до люде, природи, виявлення
почуттів, коло читання тощо. Сенс останнього вчинка Вертера.
4. Ознаки сентименталізму в романі.
5. Історія створення філософськоі трагедії «Фауст», переосмислення
народної легенди про Фауста, специфіка казково-фантастичного і
міфологічного у творі.
6. Особливості композиції твору: структура, ліризм «Присвяти», ідейно-
художнє значення «Прологу в театрі», символіко-філософське значення
«Прологу на небі», художня логіка послідовності випробовувань героя,
неоднозначність фіналу твору.
7. Аналіз ключових сцен розуміння образу Фауста: За міською брамою;
Кабінет Фауста; Вечір (Фауст вперше в кімнаті Маргарити) та ін.
8. Колізія Фауст – Мефістофель, її філософський, символічний, морально-
етичний сенс.
9. Художня майстерність Гете в зображенні почуттів Фауста і Маргарити.
10. «Фауст» як синтез ідейно-художніх здобутків епохи Просвітництва,
здійснений в добу романтизму.

ІІІ. Обговорення навчальних питань семінару

1. Основні віхи становлення Гете-письменника.

Студенти називають основні періоди його творчості, з якими видатними
людьми вони пов’язані.

Гете не задовольняв механічний та метафізичний матеріалізм французької

просвітницької думки , статичний, аналітичний опис світу та природи, яку
сам він сприймав як живий, завжди в русі організм:

«Одно живет и творит в другом», як скаже внаслідок Фауст.

Паралельно з ліричним періодом – а саме період, коли Гете закохується в

дочку сільського пастора Фредеріку Бріон, розгортається інша лінія –
наслідування народній пісні, захоплення фольклором .

Пошуки жанру та стилю змушували Гете повертатися то до ліричної форми

(ода, пісня, ідилія, притча у віршах), то до драми –історична, філософська,
фарс, побутова буржуазна драма, і нарешті до роману («Вертер).

2. Історія створення роману «Страждання юного Вертера», сприймання

його сучасниками і в подальші часи.

Студенти описують історію створення роман.

Чому Гете обрав саме епістолярну форм у написання?

В кінці листи героя адресовані самому собі, чому так на вашу думку?

В романі покладено реальне біографічне переживання, самогубство

спільного знайомого, молодого чиновника Ієрузалема. Причиною було
нещасливе кохання, невдоволеність своїм суспільним положенням, почуттям
приниженості та безвиході. Гете сприйняв це як трагедію свого покоління.

Гете обрав епістолярну форму, оскільки вона дала можливість зосередити

увагу на внутрішньому світі героя.

Поступово епістолярна форма переростає в форму щоденника та в кінці

листи героя адресовані самому собі. В цьому відображається наростаюче
почуття самотності, почуття замкнутого кола, яке завершується трагічною
розв’язкою.

Які настрої домінують на початку та в другій частині? З чим це пов’язано?

На початку домінує радісне почуття, герой покинув місто з його

умовностями та фальшю людських відносин. Вертер насолоджується
самотою в живописній сільській місцевості.

В чому проявляється Руссоїзм Вертера? (Руссоїзм – система поглядів

французького письменника та філософа Жан-Жака Руссо, йдеться лише про
певний погляд Руссо та його послідовників на людину, її ставлення до
природи та цівілізаиії. Як ідеал Руссо висуває т.зв. природну людину,
незайману руйнівним впливом цивілізації).

Руссоїзм Вертера проявляється в увазі до простих речей, дітей, які довірливо

тягнуться до нього.

Рух сюжету відмічений зовнішньо незначними епізодами: перша зустріч з

Лоттою, сільський бал, перерваний грозою, одночасний спалах у обох про
спогад про оду Клопштока, як перший симптом духовної близькості, спільні
прогулянки, - все це набуває глибокий сенс завдяки внутрішньому світогляду
Вертера, емоціональної натури, яка поглиблена повністю в світ почуттів. В
цьому він повна протилежність нареченому Лотти Альберту, до якого він
змушує себе відчувати повагу, як до достойної та порядної людини. Це
протистояння особливо ясно виступає в їх розмові про самогубство:
розсудливий прагматик Альберт відмовляється зрозуміти добровільний
відхід з життя, вважаючи його аморальним та проявленням слабкості. Вертер
заперечує це: «Если народ, стонущий под нестерпимым игом тирана, наконец
взбунтуеться и разорвет свои цепи, - неужто ты назовешь его слабым?». Ці
слова не тільки передбачають трагічний кінець самого Вертера, але й дають
йому пояснення.
Друга частина вводить соціальну тему. Спроба Вертера реалізувати свої
можливості, розум, наштовхується на рутину і педантичну придірливість
його начальника. Заключні сторінки роману про останні години життя
Вертера, написані від імені «видавця» у більш стриманій, об’єктивній манері.
Роман завершується лаконічними рядками: «Гроб несли мастеровые. Никто
из духовенства не сопровождал его». Ця деталь підкреслює відчуженість
Вертера, його самотність.

Чи порівнював себе Гете з Вертером?

Багато років після він скаже: «Я написав «Вертера» щоб не стати ним.

4. Ознаки сентименталізму в романі.

Студенти дають визначення сентименталізму та проводять паралель з

подіями в романі.

Сентименталізм – це літературний напрям, що виник у другій половині XVIII

ст. на початку XIX ст. Письменники-сентименталісти прагнули відтворити
світ почуттів простої людини й викликати співчуття до героїв у читачів.

5. Історія створення філософськоі трагедії «Фауст», переосмислення

народної легенди про Фауста, специфіка казково-фантастичного і
міфологічного у творі.

В який період був написаний «Фауст»?

«Фауст» супроводжував Гете на протязі шістедесяти років.

Легенда, навколо реальної фігури – ученого та чорнокнижника.

1587 – народна книга у Франквут-на-Майні про доктора Фауста.

Перша драматична обробка – Крістофер Марло.

В період захоплення національною історією, натурфілософією XVI-XVI ст.

Гете звернувся до цього сюжету.
Фауст – титанічна натура, яка постає проти мертвої схоластичної
середньовікової науки.

Він намагається пізнати природу через життя. Гете зберігає традиційні

мотиви народної книги та кукольної комедії: перший монолог Фауста, союз з
Мефістофелем, фігура обмеженого учня Фауста – Вагнера, «чудо з вином».

Сюди вплітається морально-філософські пошуки поета-штюрмера і

суспільний мотив, трагедія спокушеної дівчини, убившої своєї дитини.

Наслідування Шекспіру – вставні пісні, чередування віршованих та

прозаїчних сцен.

Суперечка Мефістофеля та Бога, високий біблійський стиль (хор архангелів

чередується невимушеними, фамільярними розмовами Мефістофеля).

Так само побутові сцени, знижені до непристойності, змінюються глибоко

ліричними піснями Маргарити та філософськими роздумами Фауста.

6. Особливості композиції твору: структура, ліризм «Присвяти»,

ідейно-художнє значення «Прологу в театрі», символіко-
філософське значення «Прологу на небі», художня логіка
послідовності випробовувань героя, неоднозначність фіналу твору.

«Присвята» - скорботне згадування про молодість та старих друзів, роздуми

про долю майбутнього творіння.

«Пролог в театрі» - бесіда Директора театру, Поета та Коміка про задачу

театру, місію мистецтва та художника.

«Пролог на небі» Бог та Мефістофель сперечаються про призначення

людини і про межі людського духу.

Студенти відповідають в чому була суперечка між Богом та Мефістофелем?

 7. Аналіз ключових сцен розуміння образу Фауста: За міською
брамою; Кабінет Фауста; Вечір (Фауст вперше в кімнаті Маргарити)
та ін.

Студенти аналізують першу частину «Фауста», ключові моменти та факти.

8. Колізія Фауст – Мефістофель, її філософський, символічний,

морально-етичний сенс.

Студенти обговорюють суть противостояння Фауста з Мефістофелем.

Ключова сцена першої частини – договір Фауста з Мефістофелем – ясно

показує як далеко відійшов Гете від першоджерела – легенди про грішника,
який продав душу дияволу за звичайні земні блага та за знання. Фауст же
відштовхує все, чим намагається спокусити його Мефістофель, - багатство,
славу, любовні утіхи. Умовою договору він ставить не одномоментні
задоволення, він проклинає уявні моральні цінності, колись нав’язані йому
релігією, віру на волю Божуі головне терпіння, синонім бездіяльності.
Умовою договору він ставить не одномоментні задоволення, а самому
вичерпати свої бажання, «зупинити мить», признавши його прекрасним.

IV. Студенти виконують тести:

Тести. Гете «Фауст».

1. Творчість Гете поділяється на періоди:

а) штюрмерський і франкфуртський;

б) штюрмерський і веймарський;

в) штюрмерський і дрезденський.

2. Вищою властивістю людини поет вважав:

а) творчість;

б) розум;
в) почуття.

3. Над «Фаустом» Гете працював понад:

а) 30 років;

б) 50 років;

в) 60 років.

4. В основу сюжета «Фауста» покладено:

а) старовинну легенду;

б) трагедію К. Марло;

в) вигадку самого Гете.

5. Зав'язкою сюжету «Фауста» є суперечка між:

а) директором театру, поетом і комічним актором;

б) Господом і Мефістофелем;

в) Фаустом і Вагнером.

6. Слова «як дурнем був, так і лишивсь» належать:

а) Мефістофелю; б) Фаусту;

в) Вагнеру.

7. Мефістофель явився Фаусту в образі:

а) чорного кота;

б) чорного ворона;

в) чорного пуделя.

8. Душа Фауста буде належати Мефістофелю, коли він скаже:

а) «Спинися, мить! Прекрасна ти!»;

б) «Тягнися, мить! Прекрасна ти!»;

в) «Скінчися, мить! Огидна ти!»,

9. Маргарита потрапляє до в'язниці, бо її звинувачують:

а) в убивстві брата; б) в убивстві матері та дитини; в)

в порочному зв'язку з Фаустом,

10. Чому душа Маргарити врятована?

а) бо вона щиро розкаялась в гріхах;

б) бо вона збожеволіла;

в) бо не вона винна в трагедії своєї сім'ї.

11. Скласти пари персонажів-аитиподів у «Фаусті»:

а) Мефістофель;

б) Фауст;

в) Маргарита;

а) Марта;

б) Господь;

в) Вагнер.

12. Душа Фауста врятована, бо він присвятив своє життя:

а) служінню Богу;

б) служінню своїй ідеї;

в )служінню людям.

V. Завершення семінарського заняття. Виставлення оцінок.