Тема 3.

Спілкування як сприймання людьми один одного

1. Творчо зобразіть типові схеми формування першого враження

2. Проаналізуйте механізми взаєморозуміння (егоцентризм, ідентифікація, рефлексія,

емпатія), та визначте їх позитивне та негативне значення у спілкуванні у вигляді
схеми.

3. Оцініть роль стереотипізації та ефектів (ореолу, первинності, новизни)

спілкування у вашому житті. Докажіть на конкретному прикладі, що ефект ореолу
може вносити викривлення у процес сприйняття співрозмовника. Наведіть із
будь-якого художнього кінофільму приклади дії ефекту фасилітації та інгібіції. На
конкретному прикладі із політичних подій покажіть дію ефекту деіндивідуалізації.
Стереотипізація може мати як позитивний, так і негативний вплив на спілкування. На
початку спілкування стереотипи можуть допомогти людям швидше орієнтуватися в новій
ситуації та легше спілкуватися з незнайомими людьми, на основі загальних уявлень про
їхні соціальні характеристики. Однак, стереотипи можуть також призводити до
перебільшення деяких рис людей та несправедливих оцінок на їхній рахунок.
Ефект ореолу може призводити до переоцінки деяких рис людей на основі загального
позитивного враження про них, що може призводити до знехтування негативними рисами.
Ефект первинності може впливати на враження про людей, які залежать від першого
враження, що може бути невірним або забарвленим.
Ефект новизни може бути позитивним, оскільки нові речі та ідеї можуть збуджувати
інтерес, але також можуть призводити до переоцінки значення нових ідей та знецінення
старих, перевірених підходів.
Ефект ореолу є феноменом, коли загально позитивне враження про людину призводить до
того, що інші її риси сприймаються також позитивно. Це може вносити викривлення у
процес сприйняття співрозмовника, коли загально позитивне враження про нього
переважає над оцінкою окремих його рис.
Наприклад, можна розглянути ситуацію, коли рекрутер проводить співбесіду з
кандидатом на вакансію. Якщо кандидат відповідає на першу запитання дуже професійно
та переконливо, то рекрутер може отримати загальне позитивне враження про нього. Це
може призводити до того, що наступні відповіді кандидата сприймаються більш
позитивно, незалежно від їхньої суті або якості. Рекрутер може переоцінити позитивні
риси кандидата та знехтувати негативними, що може призвести до прийняття
неправильного рішення щодо прийняття на роботу.
Таким чином, ефект ореолу може вносити викривлення у процес сприйняття
співрозмовника, коли загальне позитивне враження переважає над оцінкою окремих рис,
що може призводити до необґрунтованих оцінок та неправильних рішень. Це підкреслює
важливість аналізувати інформацію про людину об'єктивно та критично.
Один з прикладів дії ефекту фасилітації та інгібіції можна побачити у фільмі "Загадкове
джерело" (англ. "Close Encounters of the Third Kind") режисера Стівена Спілберга.
У фільмі, головний герой Рой, відчуваючи магнетичне поле зіткнення з НЛО, починає
відчувати внутрішнє потяг до того, щоб знайти джерело цього зв'язку. Це є прикладом дії
ефекту фасилітації - внутрішнє прагнення допомагає Рою перебороти перешкоди та
знаходити шлях до мети.
Проте, у фільмі також можна побачити приклади дії ефекту інгібіції. Наприклад, у сцені,
коли Рой та інші особи, які мали зв'язок з НЛО, були втримані в установці з метою
психологічного та медичного обстеження, вони відчували блокування своїх прагнень та
бажань. Це є прикладом дії ефекту інгібіції, коли зовнішні обставини або внутрішні
обмеження пригнічують особистість та знижують рівень мотивації.
Таким чином, у фільмі "Загадкове джерело" можна побачити як дію ефекту фасилітації,
так і дію ефекту інгібіції на особистість головного героя та інших персонажів.
Один з найбільш відомих прикладів дії ефекту деіндивідуалізації у політичних подіях
стався під час протестів в Лос-Анджелесі в 1992 році після вироку у справі Родні Кінга.
Під час цих протестів тисячі людей вийшли на вулиці, щоб висловити свій протест проти
вироку. Проте, з часом протест перетворився на масові заворушення та безлад, під час
яких відбулися грабежі, підпалення та інші злочини.
Експерти пояснюють таку дію подій ефектом деіндивідуалізації, коли люди втрачають
свою індивідуальність та відповідальність за свої дії, коли перебувають у масовій та
анонімній групі. У цьому випадку, протестувальники відчули, що їх дії не будуть
розглядатися як індивідуальні, але як частину маси, що знижує рівень відповідальності та
збільшує схильність до насильства та порушень закону.
Таким чином, ефект деіндивідуалізації може мати негативні наслідки у суспільстві, коли
люди втрачають свою індивідуальність та відповідальність за свої дії, під час перебування
у масовій та анонімній групі.

4. Спираючись на розуміння спілкування як пізнання людьми один одного, поясніть

описану нижче ситуацію. Яке явище має місце в цій ситуації? Як правило вчитель
критикує поганих учнів більше і різкіше, використовуючи звернення: «Знову не
вивчив...», «Як завжди ти...».
У даній ситуації має місце явище стереотипізації. Вчитель має стереотипне уявлення про
поганого учня як про особу, яка не ставить достатньо зусиль для вивчення матеріалу і
часто допускає помилки. Це уявлення впливає на сприйняття вчителем поведінки певного
учня і може призвести до того, що він критикує його більше і різкіше, ніж інших учнів.
При цьому, вчитель може не помічати індивідуальних досягнень та зусиль поганого учня,
що також може бути наслідком стереотипного уявлення про нього. Це може призвести до
виникнення ситуації, коли поганий учень відчуває себе несправедливо критикованим і
невизнаним в своїх досягненнях, а це може негативно впливати на його мотивацію та
навчальні результати.
Отже, стереотипізація може призвести до індивідуальної несправедливості та викривлення
у сприйнятті поведінки інших людей, що може негативно вплинути на взаємодію між
людьми і процес пізнання один одного.

5. Підготувати наукову статтю з проблеми дослідження.

Копець Л. В., Гордієнко В. І. “ЗВОРОТНИЙ ЗВ'ЯЗОК У ПРОЦЕСАХ СПІЛКУВАННЯ:
ОНОВЛЕННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ПІДХОДІВ ТА МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ”

Стаття Копець Л.В. та Гордієнко В.І. "Зворотний зв'язок у процесах спілкування:

оновлення концептуальних підходів та методів дослідження" присвячена аналізу поняття
зворотного зв'язку в контексті спілкування та оновленню підходів та методів його
дослідження. У статті розглядається важливість зворотного зв'язку в процесах
міжособистісного та організаційного спілкування, а також наводяться приклади
використання зворотного зв'язку в різних сферах життя. Автори статті звертають увагу на
необхідність оновлення підходів та методів дослідження зворотного зв'язку, зокрема, за
допомогою сучасних технологій. Висновок статті полягає у тому, що зворотний зв'язок є
важливим елементом спілкування, який допомагає покращувати його якість, тому
дослідження цього поняття є актуальним і потребує подальшого розвитку.