Типи знаків у

природній мові.
Знаки-символи.
Виконала студентка ФЛ-18
Ройко Юлія
Семіотика - це наука, яка вивчає
знаки і знакові процеси.
Семіотика на сучасному етапі її розвитку - це міждисциплінарна наука. Вона
не має чітко окресленого предмета дослідження. Будь-яке явище або процес,
що розглядаються з точки зору їх знакового втілення, можуть стати
предметом аналізу цієї наукової дисципліни.
Теоретична семіотика - це семіотика, яка вивчає загальні властивості та
відношення, що притаманні будь-яким знаковим системам, незалежно від їх
матеріального втілення.
Теоретичну семіотику цікавлять насамперед загальні принципи побудови
будь-яких знакових систем, а також загальні принципи щодо їх виникнення і
функціонування. До складу теоретичної семіотики відносять логічну
семіотику, яка має справу з аналізом природних і штучних мов у різних
аспектах їхнього функціонування.
Поняття про знак. Види позамовних
знаків
Основним терміном у семіотиці є "знак". Будь-яке міркування можна представити як
ланцюжок знаків. Що ж таке знак?
 Знак - це певний емпіричний матеріальний об'єкт, який сприймається на чуттєвому
рівні і виступає у процесі спілкування і мислення людей представником якогось
іншого об'єкта.
Знак представляє не тільки об'єкт (предмет, явище, процес, дію, подію), але й окремі
властивості об'єктів і відношення між ними.
У семіотиці всі знаки поділяють на мовні та позамовні.
Позамовні знаки, в свою чергу, поділяються на:
 знаки-копії (іконічні знаки),
 знаки-ознаки (знаки-прикмети, знаки-індекси),
 знаки-символи.
 Знаки-символи - це знаки, що фізично не зв'язані з об'єктами, які вони
позначають. їхні значення встановлюються переважно за умовною згодою.
У зв'язку з цим вони набувають статусу умовного позначення і
всезагального правила.
 Знаки-символи - це щось конкретне (предмет, образ), те, що має
свій особистий зміст і, разом з тим, відображає дещо загальне,
абстрактне (поняття, ідею, гіпотезу, концепцію). "Чистий" знак
відрізняється від знака-символа тим, що перший просто позначає
об'єкт, проте сам не має особистого змісту, не несе якоїсь
додаткової смислової інформації, що її можна інтерпретувати,
тоді як знак-символ узагальнено, абстрактно відображає
предмети та їхні властивості, а також явище через свій особистий
зміст, і встановлює певні відношення схожості, подібності між
різними предметами та явищами. Наприклад, знаки-символи
української культури - Т. Шевченко, Л. Українка, червона калина,
вишита сорочка, писанка, танець "Гопак", бандура та ін.; знаки-
символи Української держави - жовто-блакитний Державний
прапор, Державний герб, Державний гімн, опис яких дається у ст.
20 Конституції України.
У мистецтві той чи інший образ реальних живих істот або вигаданих об'єктів часто
постає як знак-символ абстрактних властивостей - розуму, таланту, сміливості,
мужності, хитрощів, скупості і т. д. Наприклад, Шерлок Холмс - символ
славетного слідчого (детектива), носія високого рівня логічного мислення.
Знаками-символами можуть стати реальні індивіди, які в силу своїх соціально-
психологічних особливостей в певних соціальних умовах є носіями загальних і
абстрактних ідей. Наприклад, в історії людства давньогрецький філософ Сократ
сприймається як символ мудрості.
Знаки-символи полісемічні, тобто, мають багато значень у різних культурах і їх
можна по різному інтерпретувати у тому чи іншому контексті. Знаки-символи
використовують в усіх видах практичної і теоретичної, матеріальної і духовної
діяльності людей — мистецтві, науці, філософії, релігії і т. д.
У правовій діяльності також широко використовують знаки-символи. Наприклад,
знаки-символи судової влади в Україні: в залі засідань вміщені зображення
Державного герба України та Державний прапор України. До символів судової
влади відносяться також суддівські посвідчення, нагрудні знаки і мантія, зразки
яких затверджуються Верховною Радою України.
Прикладом таких знаків може бути також більшість слів природної мови, дорожні
знаки тощо
 Перевага знака-символу над іншими знаками полягає в тому, що за його
допомогою можна відображати різноманітний зміст; маючи гнучкий зв'язок з
предметом, знак-символ може виразніше представити зміст (мається на увазі саме
той аспект змісту, який зараз нас цікавить).
Тобто, використовуючи знак-символ, ми можемо однозначно вказати на те, що для
нас суттєве саме зараз у предметі, про який ми говоримо, який ми розглядаємо,
досліджуємо.
Іншими словами, відмінність між знаками полягає саме в характері зв'язку, який
може мати знак конкретного виду з предметом.
Найдосконаліший за характером зв'язок між знаком-символом і предметом. Це дає
право розглядати основні характеристики знака на прикладі знаку-символу, оскільки
все, що притаманне знака-символу, можна з певною мірою умовності екстраполювати
на знаки-індекси і знаки-образи.
Кожний знак повинен вказувати на певний предмет і нести певну інформацію про цей
предмет. Тобто, кожний знак характеризується предметним значенням і смислом.
Предметним значенням знака називається об'єкт, який позначається цим знаком.
Такими об'єктами можуть бути окремі предмети, множини предметів, явища, події,
властивості, відношення тощо.
Дякую за увагу!