Аналіз художнього твору: основні поняття

Аналіз художнього твору - це уявна операція над твором, яка передбачає

членування його на частини (складники змісту і форми), виділення певних частин,
дослідження їхніх особливостей, визначення місця й функціональної ролі в загальній
системі твору, встановлення характеру взаємодії з іншими його частинами.
Художній твір - це свідомо споруджена письменником будова, створена з точним
урахуванням у ній всього, це передача результатів образного мислення; передача у формі
зображення такої життєвої історії, що говорить про те, що усвідомилось для автора в його
образному мисленні про життя.
Художній твір є безкінечно складною структурою, цілісною системою із власними
процесами та відносинами, типами зв'язку та взаємозв'язку, які загалом можна назвати
художність. Ідеалом для кожного автора є повна відповідність створеної художньої
побудови з тим, що було заплановано письменницьким образним мисленням. Ця гармонія
досягається шляхом нелегкої творчої праці.
Традиційно художній твір визначають як складно організоване ціле, що
слід аналізувати в єдності форми і змісту. Змістом твору є художньо відображена
дійсність. Вона постає у конкретних картинах людського життя. Ці картини відбираються,
групуються і усвідомлюються письменником так, що в них проглядає авторське бачення
світу, його тенденція. Метою справжнього митця є перетворення форми у зміст, пошук
«гарної» думки не може здійснитися без відповідних «правильних» слів, які треба вміти
розшукати, щоб створити справжній естетично цінний, ідейно-тематично витриманий
художній твір.
Зміст і форма художнього твору визначаються історичними умовами його творення:
епохою, соціально-естетичними ідеалами творця, особливостями його творчого
обдарування, характером, індивідуальними людськими рисами. У гармонійному
поєднанні важливого змісту і відповідної довершеної форми виявляється художність,
мистецька якість твору.
Для того, щоб учні зрозуміли своєрідність ідейно-художнього обличчя письменника,
слід під час аналізу розкрити взаємозв’язок та взаємозалежність між змістом і формою.
Усі факти змісту не існують незалежно від художньої побудови, вони беруть участь у
єдності художнього твору, в створенні естетичного враження, як і всі інші будь-які
формальні факти. В цьому органічному поєднанні змісту і форми в естетичному предметі
зображення і ховається найвища гармонія твору.
Якщо під час аналізу ігнорувати значення форми, це спричинить сприйняття твору
як лише ідеологічного явища, а літератури загалом як однієї з форм суспільної свідомості,
а не явища культури. З іншого боку, негативні наслідки матиме ігнорування змісту, бо це
призведе до беззмістовної абстрактної побудови та формалізму.
Взаємообумовленість змісту і форми, ідейного задуму та кола улюблених митцем
образів, засобів втілення цих образів є обов'язковим для справжнього твору мистецтва.
Слабкість змісту художнього твору обов'язково відобразиться на його формі. Форма, в
свою чергу, не є пасивною, вона відіграє активну роль в художньому процесі. Робота
письменника над формою - це одночасно і робота над змістом. Будь-яку дану форму
можна розглядати лише як вияв конкретного змісту.
Більшість дослідників схиляються до тієї точки зору, що зміст художнього тексту
виражаються через тему та ідею, тобто твір має ідейно-тематичну основу.
Тема - єдність значень окремих елементів твору. Це деяка установка, якій підкорені
всі елементи твору, деякий намір, що реалізується у тексті. Таким чином, говорячи про
тему твору як феномен художнього творіння будемо мати на увазі все те, що стало
предметом авторського інтересу, осмислення та оцінок. Між темою й ідеєю у великих
творах немає щільного зв'язку, тема перевтілюється в ідею вирішення.
Ідея художнього твору - основна думка, висвітленню якої автор підпорядковує всі
змальовані ним картини й образи. Це той загальний висновок, який логічно випливає з
вивчали компоненти художнього твору разом чи по одному, неможливо зрозуміти їх
значення без усвідомлення загального ідейного спрямування. Ідея сприймається читачем
насамперед через переживання, яке примушує його замислюватись над зображенням, що
приводить до усвідомлення думок, закладених автором у його творі. Ідею художнього
твору правильно і повно можна визначити лише тоді, коли буде глибоко осмислене все,
зображене у творі, передовсім, сюжетні особливості, конфлікт, образна система.
Часто найважливіші моменти змісту розкриваються у проблематиці твору, яка у
кожного письменника є своєрідною, індивідуальною. Проблема - це питання, напрямок і
хід осмислення теми. Авторське осмислення образного матеріалу - це єдність «проблеми»
(процесу осмислення) та «ідеї» (наслідку осмислення).
Своєрідність проблематики є візитною карткою митця, бо немає двох видатних
письменників, твори яких мали б тотожну проблематику. Центральна проблема твору
часто є організуючою основою, що проходить крізь всі елементи художнього цілого.
Форма твору - сукупність художніх засобів та прийомів, в яких реалізується
художній зміст, за допомогою яких внутрішньо та зовнішньо організується твір. Міра
таланту автора, його світогляд, темперамент, відібраний для зображення життєвий
матеріал, смаки та уподобання письменника обумовлюють форму твору. Форма робить
художній зміст безпосередньо сприйнятим.
Форма має свої структурні елементи:
- родово-жанрова форма;
- сюжетна форма;
- композиційна форма;
- образна форма;
- словесна форма.
Але, говорячи про форму художнього твору, учителю слід мати на увазі, що її у
чистому «рафінованому» вигляді не існує, оскільки кожен компонент твору має як
формальне, так і змістове наповнення.
 ПАМ’ЯТКА.
Аналіз ліричного твору
І. Загальні питання
1. Назва твору, ім`я автора.
2. Назва збірки, складовою якої є вірш.
3. Рік написання та видання.
4. Поштовх для створення збірки чи вірша.
5. Кому присвячений.
6. Наявність епіграфа, його значення.

ІІ. Теоретичні, літературознавчі питання

1. Напрям, якого стосується вірш чи збірка.
2. Тематика (громадянська, філософська, інтимна, пейзажна).
3. Жанр (ода, гімн, романс, послання, елегія, сонет, дифірамб...).
4. Тема.
5. Ідея. У яких рядках виражена головна думка поезії?
6. Композиція ліричного твору:
6.1. Визначити зміст ліричного твору (у ліричному творі сюжет
відсутній, увага зосереджується на певному почутті; виділяють такі
композиційні етапи розгортання почуття:
а) вихідний момент у розвитку почуття;
б) розвиток почуття;
в) кульмінація (можлива);
г) резюме, або авторський висновок.
6.2. Визначити життєву ситуацію, яка могла викликати це переживання.
6.3. Визначити настрій поезії (почуття, які оспівує поет, емоційний
малюнок, рух думок ліричного героя).
6.4. Лірична ситуація (конфлікт героя із собою; внутрішня несвобода...).
7. Ключові образи твору. Прийоми творення поетичного образу:
а) порівняння людського з зовнішнім, з природою;
б) антропоморфічні порівняння – природа уподібнюється до людини;
в) тотожність краєвиду і настрою, їх взаємозалежність;
г) алегорія – поширення образу на цілий твір;
д) образ-малюнок; е) наявність контрасту в самому образі.
8. Виділити основні частини поетичного твору

ІІІ. Художньо-зображальні мовні засоби

1. Тропи а) епітет – художнє означення; б) метафора – приховане
порівняння; в) порівняння;
г) алегорія – зображення абстрактного поняття чи явища через конкретні
предмети, образи;
д) іронія; е) гіпербола; є) літота; ж) уособлення – зображення неживих
предметів живими.
2. Прийоми милозвучності (звукова організація):
 а) алітерація – повтор приголосних; б) асонас – повтор голосних.
3. Поетичний синтаксис: а) анафора – повтор початкових слів; б) епіфора
– повтор останніх слів;
в) інверсія – непрямий порядок слів; г) антитеза – протиставлення;
д) оксиморон – поєднання несумісних понять; е) риторичні питання,
звернення, вигуки.

IV. Віршування
1.Вид строфи (двовірш; тривірш – терцет ааб, терцина аба; 4 – катрен; 6
– секстина; 8 – октава; 10 – децима;13 – рондель; 14 – сонет: 2
катрени+2 терцети або катрени+1 двовірш
2. Вид стопи: а) двоскладові: ямб, хорей; б) супутні: пірихій спондей; в)
трискладові: дактиль, амфібрахій, анапест.
3. Розмір вірша – визначається видом стопи і кількістю стоп у рядку.
4. Спосіб римування: за розташуванням: - паралельне – аабб; - перехресне
– абаб; - охоплююче – абба
5. Види рим: а) за наголосом: - чоловіча (наголос на кн.слова); - жіноча
(наголос на передостан. складі);- дактилічна (нагол. на 3 від кн. скл.).
б) за частинами мови: - граматична; неграматична.

V. Культурологічні питання
1. Синтез мистецтв, що спостерігається у творі.
2. Наявність українознавчих аспектів.
3. Культурологічне оточення (культурно-мистецькі події цього часу).
4. Думки митців та критиків.
5. Власна думка про твір.
 ПАМ’ЯТКА.
Аналіз епічного твору
І. Загальні питання
1. Назва твору, ім`я автора.
2. Рік написання та публікації.
3. Історія написання.
4. Кому присвячений, чому саме йому (їй).

ІІ. Зміст художнього твору

1. Тематика (відображає реальність).
2. Ідея (виявляє авторську позицію в оцінці життєвих реалій):
а) авторські оцінки;
б) авторський ідеал;
в) пафос твору: героїчний, трагічний, драматичний, сентиментальний,
романтичний, гумористичний, сатиричний та ін.
3. Проблема (порушує питання).
4. Конфлікт.

ІІІ. Художня форма – система засобів і прийомів, за допомогою яких

втілюється зміст твору.
1. Родово-жанрова форма.
2. Композиція (частини, розділи, пролог, епілог):
композиційні прийоми: - повтор, - протиставлення,
- кумуляція (накопичення епізодів умовно пов`язаних між собою),
- посилення (повтор однопланових деталей і образів, кожний наступний із
яких перевищує попередній),
- монтаж (розміщення поряд однопланових деталей і образів, які самі
собою не несуть важливої інформації, але, сусідуючи, утворюють нову
смислову єдність)
2.1. Сюжет, елементи сюжету (експозиція, зав`язка, розвиток дій,
кульмінація, розв`язка).
2.2. Етапи розвитку конфлікту.
2.3. Позасюжетні елементи:
- назва, епіграф, вставні епізоди;
- художнє обрамлення(сцени, якими починається і закінчується твір,
доповнюючи його і надаючи додаткового значення);
- ліричні відступи,описи
2.4. Система образів (головні/другорядні/епізодичні; персонажі
можуть:протиставлятися, бути “двійниками”, мати паралельні долі, мати
долі, що перехрещуються. Навколо центральних персонажів відбувається
групування інших учасників конфлікту. Протистояння груп персонажів
зумовлює етапи розвитку конфлікту у творі).
2.5. Форми зображення дійсності:
а) розповідь(від першої особи, авторська, невласне пряма);
Розповідь містить у собі:
 - опис: пейзаж, портрет, інтер`єр;
- роздум (пряма авторська оцінка того, що відбувається);
- характеристика (опис+роздум);
б)висловлювання персонажів: - діалог, - монолог, - полілог
3. Художні деталі (зображальні та виражальні подробиці):
- зовнішні (портретні, пейзажні, речові)
- психологічні (думки, почуття, переживання)
- подробиці (описують предмет з різних сторін)
- символи (мають конкретний і абстрактний плани; містять у собі певне
узагальнення, прихований смисл, підтекст)
4. Хронотоп твору (художній час і простір).
4.1. Художній час:
- фабульний ( події відбулись у часовій послідовності);
- оповідально-розповідний (про події повідомив оповідач);
- сюжетний (як, у якому порядку події зображені у творі);
- проспекції (погляд у майбутнє) і ретроспекції (звернення до минулого).

4.2. Художній простір (змалювання подій, що відбуваються одночасно в

різних місцях; вигадування неіснуючих просторових моделей).
5. Мова художнього твору:
- своєрідність слововживання загальнонародної мови (активність
включення синонімів, антонімів, омонімів, історизмів, архаїзмів,
неологізмів, варваризмів, професіоналізмів);
- прийоми образності - тропи: епітети, метафори, порівняння, алегорія,
метонімія, іронія, гіпербола; фразеологізми: прислів`я, приказки, крилаті
слова; евфонія: асонанс, алітерація;
- синтаксичні фігури - риторичні питання, звернення, вигуки, повтори,
антитези, інверсії.

ІV. Культорологічні питання

1. Синтез мистецтв, що спостерігається у творі.
2. Наявність українознавчих аспектів.
3. Культурологічне оточення (культурно-мистецькі події цього часу).
4. Думки митців та критиків.
5. Власна думка про твір.
 Універсальна пам'ятка
для аналітико-інтерпретаційного дослідження ліричного твору

1. Прочитайте вірш мовчки.

2. Прочитайте вірш вголос.
3. Висловіть своє первинне враження про ліричний твір (на рівні емоцій
та думок, що сформувалися відразу після прочитання вірша).
4. Яким настроєм сповнений вірш?
5. Про що цей вірш? (Яка його тема?)
6. Що видалося незрозумілим, недоречним? Чому?
7. Які художні світи наявні в тексті? (Світ людини, світ природи, світ
землі - світ неба, "свій" світ - "чужий" світ, світ матеріальний – світ
духовний тощо).
8. У якому співвідношенні знаходяться художні світи вірша?
(Зіставлені, протиставлені, поєднані, накладаються один на одного,
сходяться в якійсь одній точці).
9. Виокремте художні опозиції тексту. Визначте серед них найголовніші.
Чому ви так вважаєте? (Матеріальне-духовне, життя-смерть, війна-мир,
добро-зло тощо).
10. Схарактеризуйте просторово-часові відношення у тексті. Що, на
вашу думку, є важливішим - художній час чи художній простір у цьому
вірші?
11. Схарактеризуйте систему образів вірша. Спробуйте розподілити об-
рази за художніми світами. В чому ви вбачаєте сенс такого умовного роз-
поділу?
12. Визначте місце та роль ліричного героя у вірші. Схарактеризуйте,
спираючись на текст, думки, настрої, переживання, почуття, проблеми
ліричного героя.
13. Спробуйте пов'язати позицію ліричного героя з авторською
позицією. В чому ви бачите спільне, а в чому відмінне? Аргументуйте,
спираючись на текст вірша.
14. Спробуйте знайти у тексті вірша цитату, що містить головну думку (або
сформулюйте її своїми словами). Що, на ваш погляд, хотів автор донести до
читача?
15. Наскільки жанрова форма вірша (сонет, хоку, елегія, гімн тощо)
допомагає зрозуміти смисл вірша та авторську позицію?
16. У чому композиційні особливості вірша? Як вони допомагають зрозуміти
смисл твору?
17. Схарактеризуйте ритмомелодику вірша. За бажанням визначте
віршовий розмір твору. Спробуйте встановити зв'язок метричного розміру
вірша з його смисловим (чуттєвим) навантаженням чи настроєм.
18. Які художні принципи створення ліричного тексту і з якою метою
використав автор у цьому вірші (антитеза, алегорія, художній паралелізм тощо)?
19. Які засоби художньої виразності ви помітили у вірші? Визначте роль
найяскравіших художніх тропів (епітетів, порівнянь, метафор, алегорій,
символів). Які з них є домінантними, які виконують функції художньої деталі
і з якою метою?
20. До якого виду лірики можна віднести цей текст (філософська,
пейзажна, патріотична, інтимна, лірика дружби тощо)?
21. Як, на вашу думку, у цьому вірші відобразилися світоглядно-естетичні
позиції автора?
22. Визначте сутність авторського задуму та авторської позиції у вірші. Яким
ви бачите образ автора (чи збігається він з образом ліричного героя, чи це автор-
оповідач, спостерігач, філософ, романтичний герой, наставник, співбесідник)?
Обґрунтуйте свої думки текстом.
23. Яка роль епіграфа у вірші (якщо він є)?
24. Як ви гадаєте, чому автор дав саме таку назву твору?
25. Які асоціації з творами світової літератури виникли у вас при читанні
цього вірша?
26. Яку додаткову інформацію має вказівка на дату написання вірша? (Чому
немає вказівки на дату написання вірша?)
27. Які синтаксичні особливості поезії привернули вашу увагу? Чим?
28. Чиї думки (літературознавців, критиків, відомих діячів мистецтва,
культури) щодо цього твору вам відомі? Чи погоджуєтеся ви з ними?
 Система завдань і запитань
до аналітико-інтерпретаційного дослідження вірша Шарля Бодлера
«Відповідності»

1. Уважно прочитайте вірш «Відповідності» у перекладі Д. Павличка

(спочатку мовчки, потім вголос).
2. Про що цей твір?
3. Який образ є домінантою тексту? Як він представлений?
4. З чийого погляду ми бачимо «могуть єдиного єства»?
5. Визначте місце ліричного героя у творі.
6. Як ви гадаєте, хто такі «ми» у вірші «Відповідності»? Визначте спів-
відношення образу «Природи» і образу «ми». Доведіть, що в цих стосунках
утілено основне питання філософії про місце людини у світобудові.
7. Якби ви були художником, як зобразили б «храм» Природи?
Спробуйте це представити схематично, аргументуйте.
8. Визначте образи-символи вірша. Доведіть, що Бодлер їх використав
згідно зі своєю мистецькою концепцією «відповідностей».
9. Які художні прийоми та способи використовує Бодлер?
10. Як форма сонета сприяє втіленню головних думок тексту? Визначте
новації Бодлера у розвитку сонетної форми порівняно з Данте, Петраркою,
Шекспіром.
11. Який рядок, за правилами сонетної композиції, має бути кульмі-
наційним? Як у кульмінації вірша «Відповідності» віддзеркалюється
основний сенс творчості Бодлера?
12. Згадайте, що таке сонетний виспів. Як у виспіві сонета Бодлера
завершено розвиток ліричного сюжету від кульмінації до розв'язки
(висновку)?
Зразок аналізу вірша Ш.Бодлера «Відповідності»
Цей вірш, насамперед, про основи буття. Філософський за змістом твір
символічно закодований. Домінантною тексту є символічний образ Природи.
Для поета і його ліричного героя це поняття, сповнене таємничості й
святості, водночас воно живе. Пропозиція схематично зобразити «живий
храм» Бодлерової Природи зазвичай має цікаве вирішення. Здебільшого учні
уявляють цей образ як античний храм, і це справді відповідає дуалістичному,
близькому до язичницького, бодлерівському світобаченню, коли людина
усвідомлювала себе невіддільною часткою Природи з одного боку, а з друго-
го - олюднювала, наділяла божественною силою все незрозуміле й таємниче.
Вірогідно, саме тоді й склалися перші символи-архетипи, за допомогою яких
людина прагнула пояснити і усвідомити основи світобудови, своє місце у
Всесвіті, сформувати принципи спілкування людини з людиною, людини з
Природою. Бодлер відходить від символів-архетипів і створює символи-
відповідності. Природа не просто «храм живий», це «символів ліси», тобто
суцільна загадка, таємниця. «Ми», тобто люди, теж знаходяться у цьому світі
Природи. Надзвичайно цікавим є розташування образів «Природи» і «ми» у
просторовій площині вірша. «Символів ліси спостерігають нас і наші всі
маршрути», ніби згори ведеться спостереження за людьми якимись
таємничими трансцендентними силами («ми», «нас», «наші маршрути», тоб-
то рух у просторі «храму Природи»). Але люди знаходяться внизу, хоча й
вдається їм не раз «чути підмурків та колон неясні голоси». І в читача відразу
виникає запитання, чи розуміє людина, що знаходиться у «храмі Природи»,
голос Природи, чи від цього таємне ще більше огортається таємничістю, стає
своєрідним магнітом, який дедалі більше приваблює мандрівника-слухача.
Рухаючись далі за текстом вірша, читач усвідомлює, що і ліричний
герой, і сам Бодлер теж знаходяться у цьому «живому храмі», прагнуть
контакту-порозуміння. Як саме відбувається пізнання таємничого і водночас
такого, що вимагає від людини захвату і поклоніння? Ми ніби відчуваємо, як
у людині вмикаються усі можливості пізнання світу - зір, слух, рух, нюх,
смак, дотик - все слугує одному: відчути «могуть єдиного єства». Другий
катрен сонета «Відповідності» є кульмінаційним. Але знову парадокс! Якщо
в класичному сонеті перший катрен - теза, другий катрен - антитеза, перший
тривірш - це синтез, а другий тривірш - це висновок, то у Бодлера знову
новація! Викладаючи тезу у першому катрені, що «Природа - храм живий»,
поет у другому катрені не використовує антитези, навпаки, деталізує, 1 в
чому ж секрет «живого храму», дає відповідь - у єдності та гармонії. Немає
природі нічого зайвого. Усе гармонійно поєднане «взаємного зв’язку не-
видимими законами».
Ліричного героя Бодлера цікавить природа життя. Він майстерно ви-
користовує для цього синестезію - спосіб написання віршів, коли асоціації
кольору, звуків і запахів виражаються одна через одну.
Уважним оком, загостреним нюхом, слухом, що вловлює
наймелодійніші звуки, ліричний герой вдивляється, внюхується,
вслуховується в світ «єдиного єства» Природи і доходить висновку, що цей
світ багатоманітний і неоднорідний.
Терцини сонета сповнені символів, порівнянь, сугестії. Опанування
«єдиного єства» Природи переходить вже на рівень інтуїції, підсвідомості.
На перший погляд здається, що образи-символи вірша «Відповідності»
протиставлені. На таку думку наводить з’ясування семантики таких тропів,
як «ладан і бензол», «амбра й мушмула», символи запаху є домінантними у
вірші Бодлера.
Ладан - ароматична, дуже дорога смола, яку використовують в обряді
богослужіння.
Бензой - ароматична речовина, що її використовують у парфумерії.
Амбра - надзвичайно приємний, витончений аромат.
Мушмула (в інших перекладах мускус) - східна рослина з пахучими
квітами та їстівними плодами, мушмулу зазвичай використовується у східній
кулінарії, а мускус (ароматична речовина сильної концентрації з різким за-
пахом) підвищує
сексуальну потенцію.
З’ясування лексичного значення цих слів свідчить, що ніякого проти-
ставлення немає. Це всього-навсього різноманітні часточки одного єства,
могутнього і єдиного. Для Бодлера світ відповідностей - це світ єдності. У
загальній композиції збірки Ш. Бодлера «Квіти Зла» вірш «Відповідності» на
четвертому місці у першому розділі «Сплін та Ідеал», після «Благословення»,
«Альбатроса» та «Піднесення». Сам автор наголошував на смислово-
композиційний єдності збірки й вимагав саме так її сприймати. Автор свої
найважливіші думки, ідеї виносить або у назву твору, або у його початок,
кульмінацію та кінець. Якщо вважати «Квіти Зла» одним твором, семантико-
смисловою єдністю, як на цьому наголошував сам Бодлер, тоді місце сонета
«Відповідності» на початку збірки вже є знаком важливості ідей, закладених
у нього.
 Система завдань і запитань
до аналітико-інтерпретаційного дослідження вірша Ш. Бодлера
«Вечорова гармонія»
(за основу обирається переклад Д. Павличка)

1. Прочитаєте вірш мовчки, потім уголос.

2. Обміняйтесь враженнями від прочитаного.
3. Визначте настрій вірша. Аргументуйте текстом.
4. Завдяки яким художнім прийомам він створюється? (Контраст,
сугестія, символізація образів, синестезія.)
5. Чим вражає зображена Бодлером картина вечора? Що ви відчували
під час читання вірша?
6. Знайдіть у тексті (чи підтексті) вірша аргументи, що пояснюють сенс
назви твору - «Вечорова гармонія».
7. Доведіть, що головна думка вірша «Вечорова гармонія» пов'язана із
системою «відповідностей» Шарля Бодлера.
8. Завдяки чому у вірші створюється урочиста піднесеність? Як ви вва-
жаєте, релігійно-священне захоплення ліричного героя Бодлера тяжіє більше
до християнської образності чи до язичницької? Наведіть аргументи.
9. Який мотив є провідним у вірші? Знайдіть у вірші підтвердження
думки Едгара По про те, що «печаль - вищий прояв краси в поезії».
10. Визначте найяскравіші, на вашу думку, образи-символи вірша та їх
роль у створенні ефекту «вечорової гармонії».
11. Що дає поєднання кольору, звуку, форми, світла і темряви, високого
і низького, захопливого і страшного? Аргументуйте текстом.
12. Визначте роль повторювання рядків вірша у різних строфах. Як це
змінює і розширює картину вечорової гармонії?
13. Схарактеризуйте настрої, почуття і думки ліричного героя. Що ви
можете сказати про нього як про особистість? Які образи вірша допомогли
вам це зробити?
14. Чи можна, на вашу думку, назвати Бодлера Орфеєм XIX ст.? Аргу-
ментуйте текстом вірша «Вечорова гармонія».
15. Знайдіть у тексті вірша підтвердження думки Ш. Бодлера про те, що
«мудро володіти мовою - це означає практикувати свого роду «чародійство»,
прагнути того, щоб сучасна поезія ставала «сугестивною магією», в якій
«об'єкт зливається із суб'єктом, зовнішній світ - із самим митцем».
16. Спробуйте порівняти варіанти перекладу вірша «Вечорова гармонія»
Ш. Бодлера різними перекладачами. Який із них найвдаліше відтворює кар-
тину гармонії вечора та її співзвучність станові душі ліричного героя.
17. Зробіть висновок, до якого виду лірики можна віднести вірш «Вечо-
рова гармонія» (пейзажної, інтимної, філософської). Обґрунтуйте.
 Система завдань і запитань
до цілісного аналізу вірша А. Рембо «Відчуття»

Виразно прочитайте вірш А. Рембо «Відчуття», спробуйте інтонацією,

логічним наголосом, ритмомелодикою вірша передати його настрій.
Схарактеризуйте настрій вірша, виходячи з його змісту.
У чому особливість композиційної структури «Відчуттів»? Як це, на
вашу думку, пов’язано з головною думкою твору?
Що саме допомогло вам виокремити з тексту головну думку? (Стан
відчуттів ліричного героя.)
Схарактеризуйте художні світи вірша та визначте в них місце ліричного
героя. Доведіть, що між художніми світами "Відчуттів" А. Рембо немає ні
конфлікту, ні протиставлення.
У чому відмінність сприйняття Природи ліричним героєм А. Рембо та
«парнасцями»? (Для «парнасців» природа - храм і символ, для ліричного героя
А. Рембо - жива істота, з якою спілкування можливе лише на чуттєвому
рівні, тому він «З Природою, немов із жінкою, щасливий».)
Як кольорова палітра вірша допомагає усвідомити гармонію навко-
лишнього світу?
З якою метою у творі переплітаються реальність і мрія? Наскільки герой
А. Рембо у вірші «Відчуття» близький до поетів-романтиків? Чим
відрізняється від них?
Завдяки яким художнім тропам досягнуто надзвичайної легкості і
милозвучності вірша?
Завдання (письмове):
Доведіть на прикладі вірша А. Рембо "Відчуття", що його ліричний
герой-мандрівник прагне злиття з навколишнім світом.
 Система завдань і запитань до цілісного аналізу вірша «Голосівки»

Мета аналізу: з’ясувати специфіку асоціативно-чуттєвої манери А.

Рембо у створенні й пізнанні художньої картини Всесвіту.
Яке враження справив на вас вірш «Голосівки»?
Що є для поета предметом зображення у цьому вірші? Як це пов'язано з
його назвою? (Рембо за допомогою асоціативно-чуттєвих рядів намагаєть-
ся осмислити природу голосних звуків [а], [є], [і], [у], [о] відповідно до
звукової структури французької мови. Можливо, у такий спосіб він прагнув
зазирнути й осмислити мовні першоджерела людства, адже у період
формування мову різних народів світу першими з ’явилися голосні звуки, що
втілили в собі вічність і безкінечність.)
Здійсніть поетапне дослідження вірша. Яку роль, на ваш погляд, відіграє
форма вірша-сонета? Спробуйте визначити, у яких напрямках рухаються
асоціації ліричного героя. Алгоритм дослідження побудуйте у формі опорно-
смислової схеми.
Як ви гадаєте, чому у Рембо [А] асоціюється з чорним кольором?
(Можливо, цим він декларує його найдавніше походження. Згадайте, у міфах
про творення світу й появу життя все починається з пітьми, хаосу.)
Які думки викликає образ «чорного мух корсета»? (Асоціації рухаються
у напрямку матеріального в навколишньому світі; понад те, у напрямку
життєдіяльності людини та її наслідків - одвічний супутник людських по-
селень – «смітник».)
Як змінюється напрям асоціацій у переході від [а] до [є]? Що можна
сказати про ліричного героя вірша, чий погляд лине у височінь? Яке
символічне навантаження несуть у собі образи «шатрів», «списів»?
Доведіть, що асоціативно [і] пов'язане з образом людини, зі світом її
відчуттів та переживань. Який образ-символ тут ключовий? Чому? («Крові
струм»).
Поясніть сенс поєднання образів «сп’янілого каяття та нестримного
гніву».
Які картини виникають у вас при осмисленні асоціативної картини
першого терцета? З якою метою авто поєднує образи природи і людини
(образи «жмурів на морях», «спокою пасовищ», «зморщок мудрий спокій»,
«печать присвячених алхімії ночей»)? Людина прагне опанувати природу,
осягнути глибину буття та його законів).
Який звуково-кольоровий комплекс пояснює (о)? Чому асоціації
виходять за межі земного простору? Які образи другого терцета є символами
Космосу? Аргументуйте.
Виходячи з будови сонета, доведіть, що в другому терцеті міститься
найважливіший комплекс асоціацій, який об’єднує усі попередні в одне ціле.
Узагальніть своє бачення моделі асоціацій у вірші А Рембо як рух «від
альфи до омеги». Яку роль у створенні моделі Всесвіту відіграють
асоціативно-чуттєві комплекси? Що ви можете сказати про ліричного героя
вірша, чия чуттєво-емоційна й філософсько-наукова позиція знайшла
втілення в сонеті «Голосівки»? Які асоціації поета вразили вас своєю
несподіваністю? Доведіть, що вони відповідають художньо-естетичній
системі А. Рембо.
 Завдання для комплексного аналізу вірша А. Рембо
«П’яний корабель»

Виразно прочитайте вірш. Чому саме такий інтонаційно-логічний ма-

люнок ви запропонували?
Яке враження справив на вас «П’яний корабель» А. Рембо? Спробуйте
аргументувати.
Як ви гадаєте, про що цей вірш? Від чийого імені ведеться оповідь?
Чому по-вашому, Поль Верлен прочитавши цей вірш Рембо, зазначив,
що в ньому є те, «чим повинна збагатитися» сучасна й майбутня поезія?
Що відомо вам про створення вірша? («П’яний корабель» А. Рембо
написав у п’ятнадцятирічному віці, але повернувся до нього через два роки,
виправивши деякі рядки). Як ви гадаєте, кого символізує образу корабля?
Визначте композиційну формулу вірша «П’яний корабель». Встановіть
зв'язок між його умовними частинами.
Де і коли відбуваються події, зображені у вірші? Чи є цей текст сюжет-
ним? Аргументуйте. Які художні світи входять у твір уже з перших строф?
(Світ європейської цивілізації та Нового світу; світ моря і світ землі; світ
людей і світ корабля; світ буденності й світ творчості, пізнання).
Що і чому трапилося з командою корабля? Як корабель сприймає
втрату керування? Доведіть, що мотив свободи є наскрізним у вірші.
Які стани проходить «корабель», знаходячись у морській стихії? У чому
сенс його «пробудження»? Визначте роль прориву свідомості оповідача у
містичні сфери. Які образи допомагають уявити стан героя-корабля?
Яку роль відіграють у вірші образи хаосу, руйнації, небезпеки, загибелі?
Чи можна вірш А. Рембо вважати новаторським міфом про море?
Схарактеризуйте ритм подорожі корабля.
Які картини природи найбільше привернули вашу увагу у тексті вірша?
Як вони пов'язані зі станом героя-корабля? Поясніть сенс поєднання образів
матеріального і духовного («блиск од сяйних ніг Марії» - «гидотні обмілі
серед рудих заток» тощо).
Наведіть приклади використання гротеску у вірші.
Проаналізуйте кольорову гаму вірша. Зверніть увагу на роль звуків,
запахів, дотиків. Розкрийте їхні символічні значення.
Що відбувається з кораблем у буквальному сенсі, й що це дає йому як
образу-символу героя-поета? Як концепція героя-поета А. Рембо від-
різняється від образу поета Ш. Бодлера? Порівняйте в цьому сенсі «П'яний
корабель» А. Рембо з «Альбатросом» Ш. Бодлера.
Визначте сенс спогадів героя-корабля про Європу. Доведіть, що образ
«п’яного корабля» є втіленням концепції А. Рембо про призначення поета-
ясновидця у суспільстві.
У чому специфіка художнього втілення конфліктів у вірші Рембо
«П’яний корабель»? (У «П’яному кораблі» вирізняються два види кон-
фліктів: зовнішній - зіткнення ліричного героя зі стихією та буденністю;
внутрішній - боротьба в душі ліричного героя за своє духовне
«пробудження», за свої мрії, свій незалежний творчий світ.)
Розкрийте символіку назви вірша. Чому, на ваш погляд, Рембо
використовує образ саме «п’яного» корабля? (Мотив сп'яніння проходить
через увесь твір: з одного боку, це втеча від нудної буденності, сірого й
нецікавого життя; з другого - відчуття припливу нестримної енергії та
фантазії.)