Латина методичка1-2

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БЕЗПЕКИ
ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Кафедра іноземних мов та перекладознавства
Методичний посібник
для самостійної та аудиторної роботи
з навчальної дисципліни
«ЛАТИНСЬКА МОВА»
для студентів 1 курсу
спеціальність 035 – «Філологія»
ЛЬВІВ 2020
1
Рекомендовано до друку
Методичною радою ІПСЗ
Протокол № ____ від _____ 2020 р.
Укладач: викладач Бенькевич Г.А.
Рецензент: Маланюк М.С.
ПЕРЕДМОВА
2
Курс «Латинська мова» є навчальним предметом у системі професійної
підготовки фахівців з іноземної мови. Курс навчання здійснюється з
урахуванням принципу послідовності. При цьому повторення і
систематизація матеріалу відбувається з урахуванням отриманих знань з
нових тем. Матеріал подається в логічній послідовності, дотримуючись
методологічних принципів: від простого до складного з поступовим
наростанням складності матеріалу як лексичного, так і граматичного
порядку.
«Латинська мова» є складовою частиною дисциплін гуманітарного циклу.

Вивчення латинської мови пов’язане із спеціальними дисциплінами, без яких
неможлива фактична підготовка майбутніх спеціалістів-філологів. Латинські
лексеми набули поширення в мовах усіх країн. Активне засвоєння
інтернаціональної лексики та фразеології – це важливе завдання філолога,
який вивчає латинську мову. Вивчення латинської мови не тільки розкриває
історію семантики слів, процеси словотворення, а й сприяє розширенню
загальнокультурного та загальномовознавчого рівня майбутніх фахівців.
Оскільки латинська мова класичного періоду досягла завершеності й
системності в утворенні морфологічних форм та синтаксичних конструкцій,
вона стала еталоном, нормою літературної мови завдяки яскравій виразності,
винятковому лаконізму та стилістичній різноманітності. Таким чином,
дисципліна “Латинська мова” є особливою ланкою в професійній підготовці
філологів іноземної мови. Знайомство з нею розвиває логічне мислення,
підвищує мовну культуру і сприяє розширенню загального світогляду
студента, кращому розумінню та засвоєнню спеціальних фахових дисциплін.
Цілі навчальної дисципліни:

Освітня: формувати у студентів загальні компетенції (декларативні знання,
вміння і навички, компетенцію існування та вміння вчитися); сприяти
розвитку мовних здібностей та здатності до навчання.
Розвиваюча: допомагати студентам у формуванні загальних компетенцій з
метою розвитку їх мотивації (цінностей, ідеалів); зміцнювати впевненість
студентів як користувачів мови, мотивувати до позитивного ставлення в
процесі вивчення мови.
Практична: формувати мовленнєву, лінгвістичну, соціолінгвістичну,
прагматичну компетенції для використання знань латинської мови в
професійному середовищі.
Пізнавальна: залучати студентів до видів діяльності, які активізують та
розвивають спектр пізнавальних здібностей.
Соціальна: сприяти становленню критичного усвідомлення та практичних
навичок, достатніх для розуміння текстів середнього рівня складності і
забезпечити швидку інтеграцію у міжнародне середовище.
3
Соціокультурна: досягати загального розуміння важливих і різнопланових
міжнародних питань, для того, щоб діяти належним чином у культурному
розмаїтті професійних ситуацій.
Основна мета курсу: оволодіння обсягом знань теоретичних знань і

практичних навичок, достатніх для розуміння текстів середнього рівня
складності.
Практичне оволодіння мовленнєвою діяльністю поєднується із
загальноосвітніми та виховними завданнями. Автентичний характер
навчальних матеріалів, трактування їх змісту й тематика сприяють ідейно-
світоглядному вихованню студентів, формують професійну мотивацію,
розвивають творче мислення.
Основними завданнями вивчення дисципліни “Латинська мова” є оволодіння

відомостями з фонетики і граматики, засвоєння необхідного лексичного
мінімуму, достатнього для розуміння і перекладу текстів, а саме:
- вивчити запропоновані програмою крилаті латинські вирази та міжнародний
студентський гімн «Gaudeamus”;
- вивчити граматичні категорії іменних та дієслівних частин мови; вміти
знаходити дієслово у словнику; знати особові закінчення; утворювати та
перекладати форми наказового способу та теперішнього часу в активній
формі;
- вміти утворити форми чоловічого, жіночого та середнього роду від
прикметникової основи; знати правила формування словникового рядка;
утворення родових форм іменників;
- вміти утворити форми дієприкметників та інфінітивів активного і пасивного
станів теперішнього, минулого і майбутнього часів для дієслів усіх дієвідмін;
- вміти правильно вимовляти латинські звуки; наголошувати слова;
здійснювати граматичний та синтаксичний коментар тексту; перекладати
речення; виробити навички утворення форм чоловічого, жіночого та
середнього роду від прикметникової основи.
Методичний посібник «Латинська мова» укладено за програмою з латинської
мови для студентів 1 курсу спеціальності 035 – «Філологія». Він складається
з 16 занять, до яких входять іменні частини мови та дієслова і додаткових
завдань. Навчальні тексти підібрані відповідно до граматичних тем, які
вивчають, вони ілюструють те чи інше граматичне явище. Тексти розміщені
за частинами мови, і як звичайно, вміщують ті частини мови, які засвоєні
студентами на попередніх заняттях.
Після кожного тексту подано словник. Неодноразове повторення латинських
слів у декількох заняттях сприяє глибшому їх засвоєнню. Кожне заняття
доповнене латинськими прислів’ями, приказками, цитатами античних
філософів, істориків. Ці вирази потрібно вивчати напам’ять також для
закріплення лексичного і морфологічного матеріалу.
Теми лекційних та практичних занять
4
1. Історія латинської мови та її значення у науковій термінології. Алфавіт.
Голосні, приголосні, дифтонги.
2. Поділ на склади. Частини мови. Граматичні категорії іменника.
Наголос. Довгота і короткість складів.
3. Іменники І відміни. Дієслово бути – sum, esse.
4. Категорії дієслова. Дієвідміни дієслів. Praesens indicativi activi.
Імператив.
5. Іменники II відміни. Ознаки роду іменників II відміни. Особливості
відмінювання іменників II відміни.
6. Прикметники І – II відміни.
7. Теперішній час дійсного способу пасивного стану. Інфінітив
теперішнього часу пасивного стану.
8. Імперфект дійсного способу активного і пасивного станів.
9. Футурум І активного і пасивного станів.
10. III відміна іменників. Загальний огляд. Приголосна група.
11. III відміна іменників. Голосна група.
12. III відміна іменників. Мішана група. Особливості відмінювання
іменників III відміни.
13. Прикметники III відміни.
14. Дієприкметник теперішнього часу дійсного способу активного стану.
15. IV відміна іменників.
16. V відміна іменників.
Тема № 1. Історія латинської мови та її значення у науковій

термінології. Алфавіт. Голосні, приголосні, дифтонги
ВСТУП
5
Латинська мова (lingua Latīna) – одна з найдавніших мов італійської
групи індоєвропейської сім’ї. Вона розвивалася на основі мови стародавнього
племені латинів (Latīni), які на початку І тисячоліття до н. е. заселяли
невелику область Центральної Італії – Лаціум (Latium). Головне місто
Лаціума Рим (Roma), засноване 753 р. до н. е., унаслідок завойовницької
політики перетворилося з міста-держави на столицю рабовласницької імперії.
До кінця III ст. до н. е. латинська мова поширилася на всій території
Апеннінського півострова, а з II ст. до н. е. вийшла за його межі. Вона стала
державною мовою на значній території Європи, яка в І ст. до н. е. досягала
сучасної Англії, Голландії та Іспанії – на заході, Ірану і Сирії – на сході,
Німеччини та Румунії – на півночі, Криму, Кавказу, Єгипту, Алжиру – на
півдні.
Найдавніший латинський текст знайдений 1871 р. в місті Пренесте –
Пренестська застібка. Це напис на золотій застібці, який датовано, згідно з
археологічними даними, кінцем VII ст. до н.е. Знайдено також окремі написи
на металі, камені, мармурі, кераміці. Їх датовано різними століттями. Це
найдавніші пам’ятки латинської мови. Історія літературної мови починається
240 р. до н.е., коли військовополонений грек Люцій Лівій Андронік переклав
латинською мовою Гомерову “Одіссею”. Літературну латинську мову
поділяють на три періоди:
архаїчний період – 240-81 рр. до. н. е. – це період становлення
літературної латинської мови. З літературних пам’яток цього періоду
збереглись твори давньоримського комедіографа Плавта і драматурга
Теренція, сільськогосподарський трактат Катона Старшого. Твори інших
авторів дійшли до нас тільки фрагментами;
класичний період – 81 р. до н. е. – 120 р. н. е. період найвищого
розвитку латинської мови. Його поділяють на два віки: золотий і срібний.
Представниками золотого віку є Ціцерон, Цезар, Лукрецій, Вергілій, Горацій,
Овідій. Срібний вік, або післякласичний період, представлений творчістю
Сенеки, Марціала, Тацита;
пізній період – ІІІ-VI ст. – у цей період поряд з літературною
латинською мовою почали широко застосовувати розмовну народну латину
(“вульгарну латину”), яка під впливом мов племен та народів, підкорених
римлянами, трансформувалася у різні діалекти (sermo vulgāris). Мовні
розбіжності між римськими провінціями зростали, поступово втрачався
латинський елемент. Діалекти стали основою формування романських мов –
італійської, французької, іспанської, португальської, румунської, молдавської
та ін.
Після падіння Римської імперії (476 р. н. е.) латина стала у Європі
мовою дипломатії та юриспруденції, науки та освіти, релігії. Цією мовою
писали міжнародні договори, вели переговори, навчали в школах та
університетах, “виголошували молитви” в церквах.
6
В епоху Середньовіччя латинська мова була єдиним інструментом
спілкування і висловлювання думок. Вона була невід’ємною частиною
суспільного, політичного, культурного і наукового життя всієї Європи.
В епоху Відродження (XIV–XVI ст.) суспільство приділяло виняткову
увагу античній культурі загалом та латинській мові зокрема. Латинську мову
не лише вивчали, нею писали наукові твори такі видатні вчені, як Барух
Спіноза (1632–1677), Еразм Роттердамський (1466–1536), Ісаак Ньютон
(1643–1727), Михайло Ломоносов (1711–1765), Микола Коперник (1473–
1543), Юрій Дрогобич (бл. 1450–1494), Теофан Прокопович (1681–1736),
Григорій Сковорода (1722–1794) та ін. Писати цією мовою твори і наукові
трактати було традицією майже до другої половини XIX ст. Хоча латинську
мову витіснили з освіти та науки національні мови, вона залишилася
незамінним “будівельним матеріалом” для утворення термінів в усіх
дисциплінах. Отже, вивчення та знання латинської мови необхідне
спеціалістам різних галузей науки.
Короткі теоретичні відомості
Lingua Latina
Латинський алфавіт
Назва букв Вимова
A, a A, a
B, b бе б
C, c це ц або к
D, d де д
E, e ее
F, f еф ф
G, g ѓе ѓ
H, h га г
I, I і і, й
J, j й
K, k ка к
L, l ель ль
M, m ем м
N, n ен н
O, o оо
P, p пе п
Q, q ку к
R, r ер р
S, s ес с, з
T, t те т
U, u уу
V, v ве в
X, x ікс кс, кз
7
Y, y іпселон і
Z, z зета з, ц
Вимова латинських звуків

Голосні: a, e, i, o, u, y.
a, e, o, u – вимовляють відповідно до українських [а, е, о, у].
і перед або між приголосними – [i]: magister – вчитель, imperātor – імператор,
minimus – найменший;
і на початку слів перед голосним і всередині між двома голосними [й]:
iuventus – молодість, ius – право, maior – більший;
y – [i] вживають в словах грецького походження: symbŏlum – знак, stylus –
стиль, pyramis – піраміда.
Дифтонги – це сполучення двох різних голосних, які вимовляють як один

склад:
аe – [е]: aera – ера, praemium – нагорода;
oe – [е]: poena – покарання, oeconomia – економія;
au – [aв]: aurum – золото, Aurora – Аврора;
eu – [eв]: Europa – Європа, neuter – ні один з двох;
ei – [ei]: deinde – після того, пізніше;
Дифтонги ае та ое належать до різних складів, які вимовляються окремо,

якщо над голосною а та е є знаки розділення ё або ē (напр. аё або oē): аёr, aēr
– повітря, poёta, poēta – поет.
Приголосні
c – [k]: перед голосними a, o, u, au: caput – голова, cor – серце, cuprum – мідь,
causa – причина, перед приголосними та в кінці слів: credo – вірю, dic! –
говори!
с – [ц]: перед голосними e, i, y, ae, oe, eu: cito – швидко, Cicĕro – Ціцерон,
caelum – небо, cyclus – коло, caeremonia – шанування;
g – [г]: gutta – крапля, geometria – геометрія, gloria – слава, gaudēre – радіти;
h – [г, нім. h]: homo – людина, honor – честь;
k – [витіснена літерою с]: kalium – калій, Kalendae – календи, перший день
місяця в Давньому Римі, Karthāgo – Карфаген;
l – [ль] в латинській мові завжди м’яке: labor – праця, сlassis – група;
s – [c]: sinister – лівий, instrumentum – знаряддя, res – справа;
s – [з]: в позиції між двома голосними: rosa – трояда, nasus – ніс;
q вживається лише в сполученні з u: qu – [кв]: aqua – вода, quintus – п’ятий;
x – [kc]: pax – мир, rex – цар;
х в позиції між голосними в наголошеному складі одзвінчується [кз]:
exemplar – зразок, exercitus – військо;
z – [ц]: Zincum – цинк;
z – [з]: zona – пояс.
8
Буквосполучення
ngu – [нгв] в позиції перед голосними: lingua – язик, мова;
ngu – [нгу] в позиції перед приголосними: lingǔla – язичок;
su – [св] в ненаголошеній позиції перед голосним: consuetudo – звичка;
su – [су] у наголошеній позиції після голосного, який становить з ним один
склад: suus – свій;
ti – [ці] в ненаголошеній позиції перед голосним: natio – національність, ratio
– розум, думка;
ti – [ті] після приголосних s, t, x: mixtio – змішування, bestia – тварина, Attius
– Аттій (ім’я)
Буквосполучення з h
ch – [х]: schola – школа
rh – [p]: rhetor – промовець
ph – [ф]: Phosphŏrus – фосфор
th – [т]: theatrum – театр
Завдання для самостійної роботи:
Вправи на читання
Вправа 1. Прочитайте слова, пояснiть вимову дифтонгiв:
Aurōra – рання зiрка, saecŭlum – сторіччя, aera – ера, praeda – здобич, aureus –
золотий, autumnus – осiнь, oeconomia – економiя, neuter – середнiй, Augustus
– серпневий, foetus – плiд, coeruleus – блакитний, proelium – битва, Eurōpa –
Европа (Європа), eucharistia – благодiйнiсть, eurus – схiдний вiтер, oenanthium
– витяжка iз дикого винограду, aetas – вiк, aër – повiтря, poēma – поема, poēta
– поет.
Вправа 2. Прочитайте слова, пояснiть вимову [у]:

cytus – клiтина, oxydātus – окисний, cyclus – цикл, hydrargўrum – ртуть,
oxygenium – кисень, embryo – зародок, clepsydra – водяний годинник, stylus –
стиль, mythos – міт (мiф), hydra – гiдра.
Вправа 3. Прочитайте слова, пояснiть правила вимови приголосного [с]:

acĭdum citrĭcum – лимонна кислота, lucĭdus – свiтлий, calcium – кальцiй,
cylindrĭcus – цилiндричний, color – колiр, cursus – курс, cancellarius –
секретар, caeremonia – свято, святiсть, insectum – комаха, cucŭlus – зозуля,
contumacia – впертiсть, caecus – слiпий, coelicŏla – небожитель.
Вправа 4. Прочитайте слова, пояснiть, як звучать латинськi [g] i [h]:

homo – людина, genus – рiд, generatio – поколiння, geometria – геометрiя,
geographia – географiя, gesticulatio – жестикуляцiя, progressus – проґрес, gloria
– слава, figūra – фiґура, historia – iсторiя, hоrtus – сад, hora – година.
9
Вправа 5. Прочитайте слова, пояснiть, як звучить латинський [l]:
liquor – рiдина, linea – лiнiя, locatio – розмiщення, lacrĭma – сльоза, luna –
мiсяць, mel – мед, lac – молоко, laurus – лавр, lacus – озеро, flumen – рiка.
Вправа 6. Прочитайте слова, пояснiть вимову приголосного [s]:

selectus – вибраний, sulcus – борозна, observatio – спостереження, odiōsus –
ненависний, Saturnus – Сатурн, scaena – сцена, civĭtas – держава, basis –
основа, sensus – вiдчуття, sulphur – сiрка, plasma – плазма, divisio – подiл,
spasmus – спазм, occasio – випадок.
Вправа 7. Прочитайте слова, пояснiть вимову сполучень qu, ngu, su:

aequālis – рiвний, squamōsus – лускатий, fungŭlus – грибок, unguentum – мазь,
oblīquus – косий, quantĭtas – кiлькiсть, qualĭtas – якiсть, sublinguālis –
пiд’язиковий, quercus – дуб, suavĭter – приємно, suum cuique – кожному своє,
causa sui – рiч у собi.
Вправа 8. Прочитайте слова, пояснiть вимову [i]:

Ucrainĭcus – український, iuvĕnis – молодий, magister – вчитель, iter – дорога,
maior – бiльший, exilium – вигнання, orientālis – схiдний, diu – довго,
disiunctio – вiдокремлення.
Вправа 9. Прочитайте слова, пояснiть вимову грецьких сполучень ch, ph,

rh, th, sch:
chlorophīlum – хлорофiл, acantha – голка, rhizomorpha – рiзоморфа, glycyrrhiza
– солодка, asthma – астма, aethylĭcus – етиловий, diaphragma – дiафрагма,
cochlear – ложка, chamomilla – ромашка, chorda – струна, rhomboideus –
ромбоподiбний, concha – раковина, thesaurus – сховище, скарбниця, thronus –
трон, престол.
Вправа 10. Поставте наголос в словах:

convexus – опуклий, adultus – дорослий, diversus – рiзний, sagitta – стрiла,
sinister – лiвий, ephedra – хвойник, tabuletta – таблетка, vertebra – хребець,
exemplum – приклад, palpebra – повiка, anonўmus – безiменний, crystallīnus –
кришталевий, solĭdus – мiцний, сorpuscŭlum – тiльце, foveŏla – ямка, lacūna –
заглиблення, втрата pecunia – грошi, utilĭtas – користь, dilūtus – розчинений,
complexus – комплекс, collectio – збiр, luxuria – розкiш, tegimentum –
покриття, compactus – скупчений, capsŭla – коробочка, perfectus –
досконалий, arēna – пiсок.
Вправа 11. Пояснiть довготу другого складу вiд кiнця слова:

terrestris – наземний, trigeminālis – трiйчастий, потрійний, agricultūra –
землеробство, disciplīna – наука, doctrīna – вчення, intervallum – промiжок,
octoginta – вiсiмдесят.
10
Вправа 12. Пояснiть короткiсть другого складу вiд кiнця слова:
lamĭna – пластинка, maxĭmus – найбiльший, pyrămis – пiрамiда, minĭmus –
найменший, frigĭdus – холодний, stipendium – стипендія, платня, secretarius –
секретар, colloquium – бесiда, розмова.
Вправа 13. Згрупуйте слова i поставте наголос:

а) з довгими (наголошеними) суфiксами;
б) з короткими (ненаголошеними) суфiксами:
globŭlus – кулька, valĭdus – здоровий, gelatinōsus – желатиновий, classĭcus –
класичний, vaselīnum – вазелiн, oblongātus – продовгуватий, utĭlis – корисний,
adrenalīnum – адреналiн, quadrātus – квадратний, verticālis – вертикальний,
paraffinātus – парафiнований, normālis – нормальний, cardinālis – головний,
cylindrĭcus – цилiндричний, fluĭdus – рiдкий, granulōsus – зернистий, machĭna
– машина, regŭla – правило, virĭdis – зелений.
Підготуйте реферати за такими темами:

1. Легенда про заснування Рима.
2. Племена етрусків.
3. Давньоримська сім’я.
4. Давньоримський дім.
5. Одяг у Стародавньому Римі.
Перевірте себе:
1. Проговоріть латинський алфавіт.
2. Вимовте голосні в латинській мові.
3. Вимовте латинські дифтонги.
4. Вимовте латинські приголосні.
5. Вимовте латинські буквосполучення.
Тема № 2. Поділ на склади. Частини мови.

Граматичні категорії іменника. Наголос. Довгота і короткість складів.
Число складів у слові визначається кількістю голосних. У слові стільки

складів, скільки є голосних. У латинській мові існують правила поділу слів
на склади:
Між двома голосними, напр. prae-si-di-um (захист), me-us (мій), su-us (свій);
11
Перед деякими приголосними, буквосполученням “qu”, напр.: ma-ri-ti-mus
(морський), a-quo-sus (водяний), au-rum (золото);
У групі з двох приголосних, як правило, в середині слова, напр.: cen-tum

(сто), es-se (бути), pa-tri-a (батьківщина);
У групі з трьох приголосних в середині слова, між другим і третім

приголосним: sanc-tus (святий), punc-tus (крапка).
Префікс виділяється: trans-for-ma-tio (перетворення), de-scen-do (сходжу

вниз).
Дифтонги на склади не розбиваються, а утворюють один склад: Eu-cli-des

(Евклід), coe-ru-leus (блакитний).
При поділі на склади приголосний належить до наступного складу: li-ber, do-

mi-nus. Якщо за голосним іде два або більше приголосних, то при
перенесенні останній, а іноді й передостанній приголосний належить до
наступного складу: in-su-la, in-dig-nus.
Наголос
У латинській мові кожне самостійне слово має свій наголос. Часто від
наголосу залежить значення слова: occido – вбиваю і occido – падаю, incido –
падаю і incido – вирізаю. У латинських словах склади рахуються від кінця
слова: ab-la-ti-vus.
Наголос ставиться на другому або третьому складі з кінця. У двоскладових
словах наголос ставиться на другому складі з кінця: semper (завжди), homo
(людина).
У багатоскладових словах наголос ставиться на другому складі від кінця,
якщо він довгий і на третьому складі від кінця, якщо другий склад короткий.
При цьому довгота чи короткість третього складу від кінця не має значення.
Наголос ніколи не ставиться на першому складі від кінця і далі третього
складу від кінця.
Довгота і короткість складів

Голосні а, е, і, о, u, y бувають довгі і короткі. Довгий склад позначається
горизонтальною лінією (–) над голосним: а, е, і, напр. ā, а короткий –
дужкою: а, е, і, напр. ă.
Склад довгий
1. Склад довгий за природою, якщо він містить довгий голосний ā, ē, ī, ō, ū, y:
напр: natūra – природа, disciplīna – виховання, corōna – вінок; або дифтонг
ае, ое, аu, eu: poena – покарання, causa – причина.
12
2. Склад довгий за положенням, якщо за ним іде два або більше приголосних:
semestris – семестр, progressus – поступ уперед, sinister – лівий.
Примітка. Голосний не подовжується, якщо після нього стоїть
буквосполучення b, p, d, t, c, g, f, v з l або r (pl, tl, cl, br, dr, pr, tr, cr), тоді
другий склад з кінця короткий.
3. Літеру x розглядають як два приголосних, тому голосний перед нею
довгий: complexus – поєднання.
4. Голосний подовжується, якщо після нього стоїть приголосний z: Оryza –
рис.
Склад короткий
1. Склад короткий, якщо містить короткий голосний ă, ĕ, ĭ, ŏ, ŭ, ў: littĕra –
буква, medĭcus – лікар.
2. Голосний звук перед голосним завжди скорочується: audio – слухаю, lectio
– заняття, auditorium – приміщення для слухання.
3. Голосний не подовжується, якщо після нього стоїть буквосполучення з h
(ch, rh, ph, th): philosophus – філософ.
Частини мови
В латинській мові існують змінні і незмінні частини мови.
Змінні частини мови

1. Substantīvum – іменник
2. Adiectīvum – прикметник
3. Pronōmen – займенник
4. Numerāle – числівник
5. Verbum – дієслово
Незмінні частини мови

1. Adverbium – прислівник
2. Praepositio – прийменник
3. Coniunctio – сполучник
4. Interiectio – вигук
5. Particŭla – частка
Граматичні категорії іменника

1) рід (genus):
masculīnum (m) – чоловічий
feminīnum (f) – жіночий
neutrum (n) – середній
2) число (numĕrus):
Singulāris (Sing.) – однина
Plurālis (Plur.) – множина
13
3) відмінок (casus):
Nominatīvus (Nom.) – називний відмінок (хто?), (що?)
Genetīvus (Gen.) – родовий відмінок (кого?), (чого?), (чий?), (чия?), (чиє?)
Datīvus (Dat.) – давальний відмінок (кому?), (чому?), (для кого?), (для чого?)
Accusatīvus (Acc.) – знахідний відмінок (кого?), (що?), (куди?)
Ablatīvus (Abl.) – орудно-місцевий відмінок (ким?), (чим?), (на кому?), (на
чому?), (де?), (коли?)
Vocatīvus (Voc.) – кличний відмінок
4) відміна (declinatio)
Приналежність іменника до відміни визначається за закінченням родового
відмінка одинини:
№ Закінчення Cлово Закінчення Рід Переклад

родового родового
відмінка відмінка
1. ae aqua ae f (femininum) вода
2. і amicus і m (masculinum) друг
3. is mare is n (neutrum) море
4. us fructus us m (masculinum) плід
5. ei series ei f (femininum) ряд
Вправи для читання

Вправа 1. Прочитайте слова, пояснiть, як звучать дифтонги:
Graecia – Греція, Aegyptus – Єгипет, Caesar – Цезар, Aegĭna – Егіна, saecŭlum
– рід, Maeander – Меандр, praetor – претор (титул), aevum – вік, aedes –
кімната, praeda – здобич, aera – ера, aedīlеs – едили (титул), oeconomia –
економія, Croesus – Крез, foedus – союз, poena – покарання, coēmptor –
скуповувач, Augustus – Август, aurum – золото, auditorium – аудиторія, neuter
– жоден, auxilium – допомога, causa – причина, nauta – моряк, audītor –
слухач, gaudium – радість, Eurōpa – Європа, Euboea – Евбея, Eurydĭce –
Еврідіка, aulĭcus – придворний, praesentia – присутність, Lacedaemonius –
лакедемонець, foederatus – союзний, Belgae – бельги (народ), Syracūsae –
Сіракузи (місто), praemium – нагорода, proelium – битва, daemon – демон,
poēta – поет, aedificatio – будівля, coeruleus – синій.
Вправа 2. Прочитайте слова, пояснiть вимову [і]:

littĕra – буква, iter – дорога, ibi – там, disiunctim – окремо, eius – цього, maior –
більший, Gaius – Гай, iniuria – несправедливість, spurius – позашлюбний,
ianua – двері, iecor – печінка, Iulia – Юлія, coniectūra – міркування, subiectio –
виклад, іurisdictio – правосуддя, disiunctio – розлука, iucundĭtas – приємність,
14
iustus – справедливий, іuramentum – присяга, ieiunium – піст, рroiicĕre –
кидати, Ianuarius – січень, domĭnus – володар.
Вправа 3. Прочитайте слова, пояснiть вимову [у]:

Pygmaei – пігмеї, nympha – німфа, mysterium – таємниця, cyclus – коло,
cylindrus – циліндр, cyparissus – кипарис, Glycĕra – Глікера, Cyprus – Кіпр,
clepsydra – водяний годинник, stylus – палиця, oxydātus – окислений, tyrannus
– жорстокий правитель, hydra – водяна змія, hymnus – хвалебна пісня.
Вправа 4. Прочитайте слова, пояснiть вимову [с]:

сensūra – прискіплива критика, caesūra – рубання, Cerbĕrus – Цербер, Cicĕro –
Ціцерон, medicīna – медицина, caeremonia – святість, coetus – збори, socius –
спільний, civis – громадянин, officiālis – службовий, censor – цензор (титул),
Celsus – Цельс, carcer – в’язниця, consensus – згода, collegium – товариство,
tunc – тоді, curātor – опікун, et cetĕra – та інше, coelum – небо, credo – я вірю,
carmen – пісня, cuprum – мідь, cultūra – обробка, pactum – договір, incognĭtus –
невідомий, cancellarius – писець, cisterna – резервуар, caelibātus –
неодружений, сollēga – колега, misericordia – милосердя, Оceănus – океан,
caedes – вбивство, caelestis – небесний, docens – той, хто навчає, discussio –
дослідження, Celtae – кельти, coēgi – я ввів, сivīlis – державний, scaena –
сцена, centum – сто, vicīnus – сусід, cicāda – цикада, circĭter – поблизу,
circuĭtus – обхід, caballus – кінь, caelipŏtens – той, який володіє небесною
могутністю, heroĭcus – героїчний, cohors – загін, cloāca – черево, gracĭlis –
худий, сalceamentum – взуття, candidātus – претендент на пост, capillāceus –
волосяний, cellŭla – келія, censuālis – податковий, conceptio – сукупність,
concessio – дозвіл, concilium – зв’язок, conscius – обізнаний, cruciamentum –
мука, cucūlus – зозуля, incunabŭla – колиска, rector – правитель, decānus –
командир відділення з 10 чоловік, res publĭca – державна справа.
Вправа 5. Прочитайте слова, пояснiть вимову [h] і [g]:

homo – людина, genus – рід, generatio – народження, hortus – сад, imāgo –
зображення, gratia – вдячність, hora – час, agitātor – візник, humānus –
людський, gerrīnum – блазнівський одяг, herba – трава, globus – куля, historia
– дослідження, harmonia – співзвуччя, gemma – пуп’янок, genealogia –
родовід, habĭlis – покірний, haruspex – віщун, habĭtus – зовнішність, genĭtor –
батько, geometria – геометрія, gesticulatio – жестикуляція, cognōmen –
прізвище, gladiātor – гладіатор, ignorantia – незнання, Helĕna – Єлена, Hercŭles
– Геркулес, gloria – слава, agnosco – я погоджуюся, gradatio – зростання,
Herodŏtus – Геродот, progrēssus – рух вперед, prohibitio – заборона,
tegimentum – покривало, vehementia – пристрасність, haerĕsis – вчення,
hospitium – притулок, figūra – зовнішній вигляд, fuga – втеча, agricŏla –
землероб, аrgumentum – доказ, agonia – жертовна тварина.
Вправа 6. Прочитайте слова, пояснiть вимову [l]:
15
аnĭmal – тварина, difficĭlis – важкий, consultum – постанова, legitĭmus –
законний, Valerius – Валерій, vulgarĭter – звичайно, vallum – вал, illuminatio –
освітлення, nihil – нічого, fabŭla – байка, tabŭla – дошка, leo – лев, lac –
молоко, salutatio – привітання, planta – рослина, consul – консул, legātus –
посол, lux – світло, luxuria – розкіш, populāris – народний, filiālis – який
належить синові або доньці, valĭdus – сильний, tribūnal – підвищення, lacūna –
яма, lapidarius – кам’яний, аlternatio – чергування, lector – читач, legālis –
правовий, leonīnus – левиний, oleātus – виготовлений з оливкової олії, solāris
– cонячний, ululāre – ридати, ultĭmum – останнє, lucĭfer – світлоносець,
famŭlus – слуга, Lutetia – Лютеція (місто), Lydia – Лідія, Lycēum – лікей
(навчальний заклад), Elysium – Елізій (Єлисейські поля).
Вправа 7. Прочитайте слова, пояснiть вимову [s]:

mensis – місяць, basis – основа, usus – користування, status – встановлений,
risus – сміх, rustĭcus – сільський, sensus – почуття, absolvĕre – звільняти, nasus
– ніс, morōsus – впертий, asĭnus – осел, illusio – обман, lusor – гравець, revisio
– нове відвідання, casus – випадок, ostium – вхід, successio – успіх, resolutio –
ослаблення, Syria – Сирія, symposium – бенкет, рarātus – готовий, tribūnus –
трибун (титул), universus – весь, Universĭtas Leopoliensis – львівський
університет, heredĭtas – спадок, necessarius – необхідний, deposĭtum – річ,
віддана на зберігання, syllăbus – список, ecclesia – церква, digressio – відступ.
Вправа 8. Прочитайте слова, пояснiть вимову буквосполучень [qu], [ngu],

[su]:
сolloquium – розмова, aqua – вода, antīquus – стародавній, quadrātus –
чотирикутний, quasi – неначе, quaestor – квестор (титул), quadrŭpes –
чотириногий, quando – коли, quattuor – чотири, aquaeductus – водопровід,
quinque – п’ять, quidquid – щось, quaedam – хтось, quamquam – хоча,
propinquus – близький, requies – спокій, quiētus – тихий, coquīna – кухня,
еquus – кінь, equestris – кінний, atque – також, quaesītor – той, хто веде
слідство, quantĭtas – кількість, qualĭtas – якість, inquilīnus – житель, inquietātor
– тривожний, quantum – скільки, querēlla – скарга, laqueus – петля, liquĭdus –
рідкий, quinquagesĭmus – п’ятдесятий, Quirīnus – Квірін (бог), sequester –
посередник, unguis – ніготь, lingua – мова, sanguis – кров, ungŭla – копито,
linguātus – який вміє говорити, lingŭla – язичок, bilinguis – двомовний, Suebus
– свеб (плем’я), consuetūdo – звичка, persuadēre – переконувати, suāvis –
приємний.
Вправа 9. Прочитайте слова, пояснiть вимову [х]:

lex – закон, codex – стовбур, exemplar – зразок, vox – голос, rex – цар,
examināre – вивчати, exercĭtus – військо, xenodochium – притулок для
мандрівників, Xenophon – Ксенофонт, uxorātus – одружений, vexillum – стяг,
uxor – дружина, coniunx – подружжя.
16
Вправа 10. Прочитайте слова, пояснiть вимову буквосполучень [ch], [ph],
[rh] та [th]:
рhilosophus – філософ, Philippus – Філіп, phoca – тюлень, Pythagŏras –
Піфагор, Rhodănus – Родан (річка), Rhamses – Рамзес, rhythmus – ритм,
Tyrrhēnum – Тірренське, schola – школа, chirurgia – хірургія, chorus – танець,
charta – папір, theatrum – театр, thermae – теплі купальні, Theodōrus – Теодор,
Xanthippe – Ксантіппа, Scytha – скіф, Pythia – піфія, mythos – міф, labyrinthus
– лабіринт, symphonia – музика, Zephyrus – зефір (західний весняний вітер),
Gracchus – Гракх, phantasia – уявлення, rhetorĭca – риторика, authentĭcus –
справжній, Bacchanalia – вакханалії (свято на честь Вакха), chirographum –
почерк, syngrapha – боргова розписка, emphyteusis – довгострокова оренда,
schema – вигляд, theologia – теологія, рulcher – гарний, machĭnor – я вигадую,
thesis – положення, apocha – розписка.
Вправа 11. Прочитайте слова, пояснiть вимову буквосполучення [ti]:

оbservantia – спостереження, transportatio – пересування, transactio – угода,
Terentia – Теренція, ratio – думка, meditatio – роздуми, iniectio – накладення,
tolerantia – терпіння, Clementia – Клеменція, declamatio – промова, lustratio –
очищення жертвоприношенням, cohaerentia – внутрішній зв’язок, dynastia –
влада, bestia – тварина, mixtio – змішування, Attius – Аттій, сoērcitio –
приборкання, coniunctio – спорідненість, coniuratio – союз, confectio –
виготовлення, curatio – піклування, motio – рух, oratio – мова, silentium –
мовчання, scientia – знання, hostia – жертва, Sextius – Секст (ім’я), Boeotia –
Беотія (область у Стародавній Греції), tiāra – східна корона, translatio –
перенесення, constructio – структура.

1. Їжа і напої Стародавнього Риму.
2. Римські лазні. Цікаві факти.
3. Виховання дітей в Стародавньому Римі.
4. Статус жінки в Стародавньому Римі.
1. Назвіть граматичні категорії іменника.
2. Поясніть довготу і короткість складів.
3. Розкажіть, як поділяються слова на склади в латинській мові.
4. Поясніть правила наголошення складів в латинській мові.
5. Назвіть частини мови латинською.
Тема № 3. Іменники І (першої) відміни. Дієслово бути – sum, esse
17
Як правильно записати іменник в словнику
В словнику спочатку записуємо форму називного відмінка одинини, через
кому закінчення родового відмінка одинини і через кому позначення роду.
Declinatio prima (Перша відміна іменників)

Іменники жіночого роду (genus feminīnum)
До І відміни належать іменники жіного роду, які в називному відмінку

однини мають закінчення –a, а в родовому відмінку однини – ae:
patria, ae, f – батьківщина
amīca, ae, f – подруга
magistra, ae, f – вчителька
Приклад:
Casus Singularis Plurālis
Nom. amīc-a amīc-ae
Gen. amīc-ae amīc-ārum
Dat. amīc-ae amīc-is
Acc. amīc-am amīc-as
Abl. amīc-ā amīc-is
Voc. amīc-a amīc-ae
Винятки з правила про рід:

Іменники чоловічого роду (genus masculīnum)
До першої відміни, як винятки, належать деякі іменники чоловічого роду.
Переважно це назви професій або національностей, наприклад: nauta, ae, m –
моряк; scriba, ae, m – писар; poēta, ae, m – поет; agricŏla, ae, m – землероб;
Persa, ae, m – перс; Scytha, ae, m – скіф; Catilīna, ae, m – Каталіна та ін.
Приклад:
Casus Singularis Plurālis
Nom. naut-a naut-ae
Gen. naut-ae naut-ārum
Dat. naut-ae naut-is
Acc. naut-am naut-as
Abl. naut-ā naut-is
Voc naut-a naut-ae
Відмінювання дієслова бути – sum, esse в Praesens

Casus Singularis Casus Plurālis
1. sum – я є 1. sumus – ми є
2. es – ти є 2. estis – ви є
3. est – він, вона, воно є 3. sunt – вони є
18
Примітка: У латинській мові при дієсловах відсутні особові займенники.
Їхню роль виконують особові закінчення дієслів.
Зразок морфологічного аналізу речення

Морфологічний аналіз виконують, щоб визначити всі морфологічні форми
вжитих у реченні слів. Цим перевіряють розуміння кожної граматичної
форми.
1. Amicitia vitam ornat.

Amicitia – substantīvum; amicitia, ae f; declinatio prima, nominatīvus singulāris;
vitam – substantīvum; vita, ae f, declinatio prima, accusatīvus singulāris;
ornat – verbum; orno, āre; coniugatio prima, praesens indicatīvi actīvi, persōna
tertia singulāris.
2. Magnus erat numĕrus scriptōrum antiquōrum.

magnus – adiectīvum; magnus, a, um; declinatio secunda, masculīnum,
nominatīvus singulāris;
erat – verbum; sum, esse, fui; imperfectum indicatīvi actīvi, persōna tertia
singulāris;
numĕrus – substantīvum; numĕrus, i m; declinatio secunda, nominatīvus singulāris;
scriptōrum – substantīvum; scriptor, ōris m; declinatio tertia, classis consŏnans,
genetīvus plurālis;
antiquōrum – adiectīvum; antīquus, a, um, declinatio secunda, masculīnum,
genetīvus plurālis.
Прочитання, переклад та морфологічний аналіз слів у тексті

De Italiа
Lingua Latīna est lingua antīqua. Italia est terra Eurōpae et patria linguae Latīnae.
Roma est in Italia. Lingua Latīna est lingua poētārum Romae antīquae. Multis
pugnis et multis victoriis Roma clara est. Sicilia est magna insŭla Eurōpae inter
Italiam et Afrĭcam. In ora Siciliae est Aethna. Nota est audacia nautārum. Roma
clara est doctrīna et littĕris.
Слова до тексту:
de (Abl.) про Italia, ae, f Італія
lingua, ae, f мова Latīna латинська
antīqua стародавня in (Abl.) в, на
terra, ae, f земля Eurōpa, ae, f Європа
et і, та patria, ae, f батьківщина
poēta, ae, m поет Roma, ae, f Рим
multi численні pugna, ae, f битва
victoria, ae, f перемога clara славна
Sicilia, ae, f Сицилія magna велика
insŭla, ae, f острів inter (Acc.) між
19
ora, ae, f узбережжя Aethna, ae, f Етна
nota відома audacia, ae, f відвага
nauta, ae, m моряк doctrīna, ae, f вчення
littĕrae, ārum, f наука
Прочитання, переклад та морфологічний аналіз слів у тексті

De terris Eurōpae
In Eurōpā multae terrae sunt: Italia, Graecia, Germania, Britannia, Gallia, Polonia,
Bohemia, Slovenia, Scotia, Hungaria alias Pannonia, Hispania, Belgia, Helvetia,
Romania, et multae aliae. Patria nostra in Eurōpa sita est. Nomen patriae nostrae
est Ukraina. Patria nostra est terra magna et pulchra. Historia patriae nostrae clara
est.
Graecia, ae, f Греція Germania, Германія
ae, f
Brittania, ae, f Британія Gallia, ae, f Галлія
Polonia, ae, f Польща Bohemia, ae, Богемія (латинська назва
f Чеського королівства)
Scotia, ae, f Скотія Hungaria, Угорщина
(історична ae, f
область,
заселена
наприкінці V–
на початку VI
ст. групою
кельтських
племен
скотів,
пізніше
об’єднаних у
Шотландське
королівство)
alias по-іншому Pannonia, Паннонія (історична
ae, f область між Дакією та
Іллірією, заселена
іллірійським племенем
паннонців, з 8 р. н. е.
римська провінція,
розташована переважно
на території сучасної
Угорщини)
Hispania, ae, f Іспанія Belgia, ae, f Бельгія

20
Helvetia, ae, f Гельвеція
(історична
область на
території
північно-
західної
частини
сучасної
Швейцарії,
заселена
кельтським
племенем
гельветів)
Romania, ae, f Румунія sita розташована
nomen, ĭnis, n назва, ім’я nostra наша
magna велика pulchra гарна
historia, ae, f історія
Вправа I. Визначте деривати, які у сучасних мовах походять від

латинських слів: lingua, antīqua terra, patria, poēta, multi, victoria, insŭla,
doctrīna, nomen, historia, Eurōpa, nota, clara.
Вправа ІI. Провідміняйте письмово іменники:

1. рuella, ae, f – дівчина;
2. terra, ae, f – земля;
3. scriba, ae, m – писар.
Вправа ІІI. Перекладіть речення латиною з української:

1. Троянда є рослина.
2. У воді є життя.
3. Мешканці Італії є землеробами.
4. У лісах є тварини.
5. Крит є не в Італії, а в Греції.
Вправа IV. Знайдіть відповідники латинських іменників українському

перекладу (одна форма є зайвою)
А)
1. puellam a. дівчино
2. puellae (nom. plur.) b. дівчат (acc. plur.)
3. puellis c. дівчину
4. puella d. дівчатам
5. puellas e. дівчині
21
6. puellae (dat. sing.) f. дівчата
g. дівчат (gen. plur.)
Б)
1. amīcis a. зéмлі
2. terram b. поетів
3. poētae c. подруги
4. terras d. подругам
5. amīca e. подруго
6. poētārum f. поети
g. землю
Вправа V. Визначіть форму, яка не відповідає низці слів та вкажіть її

цифру.
1. puellae magistrae nautae terrae insŭlae
1 2 3 4 5
2. patriam scientiam vitam poētas stellas
1 2 3 4 5
3. stellam memoriam tabŭlas rosae persōnas
1 2 3 4 5
4. natūra nostra chartae viae silvae
1 2 3 4 5
5. magna aquam potentia historiam concordia
1 2 3 4 5
6. persōnae victoria patria tabŭlae prima
1 2 3 4 5
Запамятайте крилаті вислови (сентенції)

1. Scientia potеntia est. Знання – це сила.
2. Historia est magistra vitae. Історія – вчителька життя.
3. Ubi patria, ibi bene. Де батьківщина, там добре.
4. Ibi semper est victoria, ubi concordia est. Там завжди перемога, де згода.
5. Tabŭla rasa. Чиста (стерта) дошка.
6. Terra incognĭta. Невідома земля. Terra cognĭta. Відома земля.
7. Persōna grata. Бажана особа. Persōna non grata. Небажана особа.
8. In memoriam. На пам’ять.
9. Aurōra Musis amīca. Ранішня зірка – подруга Музам (ранок сприяє
розумовій праці).
10. Amicitia magnum est bonum. Дружба є велике добро.

1. Система освіти в Давньому Римі.
2. Гладіатори в Стародавньому Римі.
3. Езоп – засновник жанру байки Стародавньої Греції.
22
4. Федр – давньоримський поет та байкар.
1. Які іменники належать до І відміни?
2. Назвіть та провідміняйте іменники жіночого та чоловічого роду І відміни.
Тема № 4. Категорії дієслова. Дієвідміни дієслів. Praesens indicatīvi actīvi.

Імператив
Verbum (дієслово)
Граматичні категорії дієслова:
1. Стан (genus): actīvum – активний, passīvum – пасивний;
2. Спосіб (modus): indicatīvus – дійсний, coniunctīvus – умовний, imperatīvus –
наказовий;
3. Час (tempus): praesens – теперішній, imperfectum – минулий недоконаного
виду, perfectum – минулий доконаного виду, plusquamperfectum –
давноминулий, futūrum I – майбутній недоконаного виду, futūrum II –
майбутній доконаного виду;
4. Числo (numĕrus): singulāris – однина, plurālis – множина;
5. Особа (persōna): prima – перша, secunda – друга, tertia – третя;
6. Дієвідміна (сoniugatio): prima – перша, secunda – друга, tertia – третя,
quarta – четверта.
Coniugationes (дієвідміни)
Відповідно до закінчення основи теперішнього часу всі дієслова діляться на
чотири дієвідміни.
Основа теперішнього часу закінчується:
у І дієвідміні – на -ā;
у ІІ дієвідміні – на -ē;
у ІІІ дієвідміні – на приголосний, -ĭ, -ŭ;
у ІV дієвідміні – на -ī.
Щоб визначити основу дієслова, від неозначеної форми дієслів I, II та IV

дієвідмін відкиньте закінчення -re, а від від неозначеної форми дієслів ІІІ
відміни – закінчення -ĕre.
Дієвідміни Дієслова в Infinitivus Основа Закінчення

дієслова основи
23
I оrnāre – прикрашати ornā- ā
II docēre – навчати docē- ē
III scribĕre – писати scrib- пригол.
IV audīre – слухати audī- ī
Praesens indicatīvi actīvi (теперішній час дійсного способу активного

стану)
Утворюється шляхом додавання до основи теперішнього часу особових
закінчень активного стану:
Singulāris Plurālis
1. -o 1. -mus
2. -s 2. -tis
3. -t 3. -nt
Зразок відмінювання дієслів І-IV дієвідмін у praesens indicatīvi actīvi:

Singulāris
I II III IV
1. orn-o doce-o scrib-o capi-o audi-o
2. orna-s doce-s scrib-i-s capi-s audi-s
3. orna-t doce-t scrib-i-t capi-t audi-t
Plurālis
1. ornā-mus docē-mus scrib-ĭ-mus capĭ-mus audī-mus
2. ornā-tis docē-tis scrib-ĭ-tis capĭ-tis audī-tis
3. orna-nt doce-nt scrib-u-nt capi-u-nt audi-u-nt
До ІІІ дієвідміни належать дієслова із закінченням основи на -ŭ: statuĕre –

постановляти, tribuĕre – ділити. Крім того, група дієслів з основою на -ĭ:
cupio, ĕre – бажати
cаpio, ĕre – брати
facio, ĕre – робити
При відмінюванні дієслів 3 відміни між основою та закінченням в 2 і 3

особах однини та 1 і 2 особах множини з’являється зв’язковий голосний -і, а
в 3 особі множини – зв’язковий голосний -u. У дієсловах ІV дієвідміни у 3-й
особі множини між основою і особовим закінченням вставляється -ŭ- за
аналогією до ІІІ дієвідміни.
Imperatīvus praesentis actīvi (наказовий спосіб)

Цей спосіб має форму 2-ї особи однини і 2-ї особи множини. Друга особа
однини наказового способу утворюється відкиданням від неозначеної форми
дієслова закінчення -re в усіх дієвідмінах. Друга особа множини наказового
24
способу утворюється додаванням до основи інфекта (недоконаного виду)
закінчення -te (пор.: укр. розповідай-те!).
У дієсловах ІІІ дієвідміни у 2-й особі однини до основи інфекта додається
закінчення -е, а у 2-й особі множини між основою і закінченням -te ставиться
поєднувальна голосна -ĭ.
Зразок відмінювання дієслів І-IV дієвідмін в imperatīvus praesentis:
Дієвідміна Неозначена Singulāris Plurālis

форма
дієслова
I laudāre 2. lauda! 2. laudā-te!
II docēre 2. doce! 2. docē-te!
III legĕre 2. leg-e! 2. leg-ĭ-te!
IV audīre 2. audi! 2. audī-te!
Примітка: Наказовий спосіб 2 особи однини від дієслів ducĕre – вести, dіcĕre
– говорити, facĕre – робити, ferre – нести закінчується на приголосний: duc!
веди!, dic! говори!, fac! роби!, fer! неси!
Щоб виразити заперечення у наказовому способі в латинській мові
вживається аналітична форма, яка складається із поєднання слів noli
(singulāris) – не смій!, nolīte (plurālis) – не смійте! і неозначеної форми
дієслова.
Noli – наказовий спосіб 2 особи однини від дієслова nolle – не хотіти, nolīte –
наказовий спосіб 2 особи множини від того ж дієслова.
Дієвідміна Неозначена Singulāris Plurālis

форма
дієслова
I laudare 2. noli laudāre! 2. nolīte laudāre!
II docēre 2. noli docēre! 2. nolīte docēre!
III legĕre 2. noli legĕre! 2. nolīte legĕre!
IV audīre 2. noli audīre! 2. nolīte audīre!
Наказовий спосіб дієслова esse: es! – будь!, este! – будьте!
Прочитання, переклад та морфологічний аналіз слів у тексті Puellae

Romānae
Tullia et Iulia puellae Romānae sunt. Tunĭcae puellārum albae sunt. Puellae in
silvam propĕrant, in silva cantant et saltant. Syra puellas vocat: “Tullia! Iulia!
Finīte ambulāre! Nolīte removēre! Properāte domum! Cena parāta iam est!”
Puellae Syrae obtempĕrant, in villam propĕrant, sed Tullia maesta est et flet. Genae
25
puellae lacrĭmis madĭdae sunt. “Cur, Tullia, fles?” – Syra puellam rogat. Et Tullia:
“Poenam timeo, – inquit, – nam tunĭca nova iam sordĭda est”. Syra ridet et puellam
novā tunĭcā ornat. “O, quam bona es, Syra!” – puella ancillam laudat.
puella, ae, f дівчина villa, ae, f вілла, дім
Romāna римська sed але
Tullia, ae, f Тулія maesta сумна
Iulia, ae, f Юлія fleo, ēre плакати
tunĭca, ae, f туніка gena, ae, f щока, повіка, око
(домашній
одяг римлян
без рукавів)
lacrĭma, ae, f сльоза alba біла
madĭda мокра silva, ae, f ліс
cur чому propĕro, āre поспішати,
прискорювати
rogo, āre питати, canto, āre співати
запитувати
poena, ae, f покарання, salto, āre танцювати
провина
timeo, ēre боятися Syra, ae, f Сіра
inquit каже voco, āre кликати
nam тому що, finio, īre закінчувати
оскільки
nova нова ambŭlo, āre гуляти
sordĭda брудна removeo, ēre віддаляти, відсувати
rideo, ēre сміятися domum додому
orno, āre прикрашати cena, ae, f обід
quam яка parāta готова
bona добра iam вже
ancilla, ae, f служниця obtempĕro, āre підкорятися, слухатися
laudo, āre хвалити

латинських слів: villa, tunĭca, canto, voco, finio, ambŭlo, removeo, orno, parāta.
Вправа ІI. Провідміняйте письмово дієслова в Praesens indicatīvi actīvi та в

імперативі:
1. laudo, āre – хвалити;
2. taceo, ēre – мовчати;
3. vivo, ĕre – жити;
4. venio, īre – приходити.
26
Вправа IІI. Знайдіть відповідники латинських дієслів українському
перекладу (одна форма є зайвою).
А)
1. vivis a. живи!
2. vivǐmus b. живу
3. vivĕre c. живемо
4. vivunt d. живеш
5. vivo e. живуть
6. vivе! f. живе
g. жити
Б)
1. rideо a. співайте!
2. nolīte ridēre! b. вчаться
3. discunt c. я є
4. cantāre d. не смійтеся!
5. sum e. бути
6. cantāte! f. сміюся
g. співати
Вправа IV. Перетворіть однину в множину і навпаки, зберігаючи особу.

1. scribit
2. cogitātis
3. est
4. lego
5. noli festināre!
6. audīte!

цифру.
1. rides еs salūtas audis laudātis
1 2 3 4 5
2. impĕras cogitāmus dico festīnant orno
1 2 3 4 5
3. scribit consentit vivit discit credit
1 2 3 4 5
4. laudāte! ambulāre scribĕre esse sentīre
1 2 3 4 5
5. monstrāte! festīna! noli dicĕre! noli cantāre! tace!
1 2 3 4 5
6. audi! lege! vale! cogǐtāte! ama!
1 2 3 4 5
27
Вправа VІ. Заповніть пропуски відповідними закінченнями і поставте
дієслово «бути» – sum, esse у правильну часову форму.
1. Tullia amīca Iuliae … (sum, esse)
2. Aemilia vocā… : “Ubi … , puellae? Propĕra… domum!” (sum, esse)
3. Puellae tunǐcas novas habē… .
4. Puellae, nolīte cantā… ! Pater dormī... .
5. Marcus puellae rosam da…

1. Omnia mea mecum porto. Все своє несу з собою (Біант).
2. Si vis amari, ama. Якщо хочеш, щоб тебе любили, люби (сам).
3. Aut cum scuto, aut in scuto. Або зі щитом, або на щиті.
4. Lupus in fabula. Вовк у байці.
5. Inter arma tacent Musae. Між зброєю мовчать музи.
6. Otium post negotium. Відпочинок після праці.
7. Ignorantia non est argumentum. Незнання не є доказ.
8. Amicitia vitam ornat. Дружба прикрашає життя.
9. Curricǔlum vitae (C.V.). Плин життя (Життєпис, біографія).
10. Exemplum docet. Приклад вчить.

1. Троянська війна.
2. Стародавня Персія.
3. Племена Італії.
1. Як визначити дієвідміну дієслова?
2. Як утворити Praesens indicatīvi actīvi?
3. Як утворити Imperatīvus praesentis actīvi?
4. Як утворити заперечення в Imperatīvus praesentis actīvi?
Тема № 5. Іменники ІІ відміни. Ознаки роду іменників II відміни.

Особливості відмінювання іменників II відміни.
Declinatio secūnda (Друга відміна іменників)

До другої відміни належать іменники чоловічого і середнього роду, які в
родовому відмінку однини закінчуються на -i. У називному відмінку однини
чоловічий рід закінчується на -us, -er і один іменник на -ir (vir, i, m – чоловік,
муж, воїн), а середній рід – на -um.
28
Наприклад:
discipŭlus, і, m – учень
amīcus, i, m – друг
magister, tri, m – вчитель
liber, bri, m – книжка
puer, ěri, m – хлопець
gener, ěri, m – зять
vesper, ěri, m – вечір
liber, bri, m – книжка
vir, i, m – чоловік, муж, воїн
pactum, i, n – договір
verbum, i n – слово, дієслово
liberі, ōrum, m – діти
Відмінкові закінчення другої відміни:

Casus Singulāris Plurālis
Nom. -us, -er, -ir (m), -um -i (m), -a (n)
(n)
Gen. -i (m,n) -ōrum (m, n)
Dat. -o (m,n) -is (m,n)
Acc. -um (m,n) -os (m), -a (n)
Abl. -ō (m, n) -is (m,n)
Voc. -e (m), -er (m), -um -i (m), -a (n)
(n)
Зразки відмінювання іменників другої відміни:

Nom. discipŭl-us discipŭl-i
Gen. discipŭl-і discipul-ōrum
Dat. discipŭl-o discipŭl-is
Acc. discipŭl-um dicsipŭl-os
Abl. discipŭl-ō discipŭl-is
Voc. discipŭl-e discipŭl-i

Nom. lib-er libr-i
Gen. libr-і libr-ōrum
Dat. libr-o libr-is
Acc. libr-um lib-ros
Abl. libr-ō libr-is
Voc. lib-er libr-i
29
Nom. verb-um verb-a
Gen. verb-і verb-ōrum
Dat. verb-o verb-is
Acc. verb-um verb-a
Abl. verb-ō verb-is
Voc. verb-um verb-a

Nom. vir vir-i
Gen. vir-і vir-ōrum
Dat. vir-o vir-is
Acc. vir-um vir-os
Abl. vir-ō vir-is
Voc. vir vir-i
Примітка: Іменники середнього роду у називному, знахідному та кличному

відмінках мають одинакові форми.
Винятки з правила про рід:

До другої відміни належать деякі іменники жіночого роду на -us у називному
відмінку однини:
a) назви країн, островів, міст, дерев:
Aegyptus, i, f – Єгипет; Cyprus, i, f – Кіпр; Rhodus, i, f – Родос; Corinthus, i, f –
Корінт (Корінф); malus, i, f – яблуня; cerāsus, i, f – вишня.
б) загальні іменники: alvus, i, f – живіт; colus, i, f – прядка; atŏmus, i, f – атом;
bolus, i, f – глина; humus, i, f – земля, ґрунт; crystallus, i, f – кристал;
methŏdus, i, f – метод; periŏdus, i, f – період; diamĕtros, tri, f – діаметр.
До другої відміни належать деякі іменники середнього роду із закінченням
-us у називному відмінку однини: virus, i, n – отрута; pelăgus, i, n – море;
vulgus, i, n – натовп, юрба.
Зразки відмінювання винятків другої відміни жіночого і середнього роду:

Nom. mal-us mal-i
Gen. mal-і mal-ōrum
Dat. mal-o mal-is
Acc. mal-um mal-os
Abl. mal-ō mal-is
Voc. mal-e mal-i

Nom. vulg-us vulg-a
30
Gen. vulg-і vulg-ōrum
Dat. vulg-o vulg-is
Acc. vulg-us vulg-a
Abl. vulg-ō vulg-is
Voc. vulg-e vulg-a
Прочитання, переклад та морфологічний аналіз слів у тексті Caesar ad

Alesiam
Alesia, Gallōrum oppĭdum, in loco edĭto sita est. Ante oppĭdum campus amplus
iacet, campum fluvius et silvae cingunt. Caesar ad Alesiam copias magnas addūcit.
Castra in loco idoneo ponit, vallo cingit, castella firmis praesidiis tradit. Alesiae
incŏlae oppĭdum suum firmant. Ante oppĭdum fossam ducunt, fossam aquā fluvii
vicīni implent, portas oppĭdi claudunt. Magna in campo ante oppĭdum pugna est.
Denĭque Romāni vincunt, incŏlae Alesiae fugae se mandant.
Caesar, ăris, Цезар – castellum, i, n укріплення
m римський
полководець
(100–44 р. до
н.е.)
firmus, a, um міцний, а, е ad (Acc.) біля, до, на
praesidium, ii, захист Alesia, ae, f Алезія, укріплене місто
n мандубіїв у Галлії
trado, ĕre доручати, Gallus, i, m галл
покладати,
передавати
incŏla, ae m, f мешканець oppĭdum, i, n місто
suus, a, um свій, своя, locus, i, m місце
своє
firmo, āre укріплювати edĭtus, a, um високий, а, е; високо
розташований, а, е
fossa, ae, f рів duco, ĕre вести
situs, a, um розташований, aqua, ae, f вода
а, е
ante (Acc.) перед vicīnus, a, um ближній, а, е; сусідній,
я, є
campus, i, m поле, поле impleo, ēre наповнювати
битви
amplus, a, um широкий, а, е; porta, ae, f ворота, двері
просторий, а,
е
claudo, ĕre закривати iaceo, ēre лежати, простягатися
magnus, a, великий, а, е fluvius, ii, m річка
31
um
pugna, ae, f битва silva, ae, f ліс
denĭque згодом cingo, ĕre оточувати
Romānus, i, римлянин copiae, ārum, f військо
m
vinco, ĕre перемагати addūco, ĕre приводити
fuga, ae, f втеча castra, ōrum, n військовий табір
se себе idoneus, a, um зручний, а, е
mando, āre доручати pono, ĕre ставити,
розташовувати
fugae se кинутись vallum, i, n вал, захист
mandāre навтікача,
тікати

латинських слів: firmus, trado, locus, duco, aqua, campus, porta, Romānus, fuga,
mando, pono, vallum.
Вправа ІІ. Провідміняйте письмово іменники:

1. сrystallus, і, f – кристал;
2. metallum, і, n – метал;
3. amicus, і, m – друг;
4. puer, ĕri, m – юнак.
Вправа ІІІ. Перекладіть речення з української на латинську мову.

1. Вчитель розповідає учням про храми греків і римлян.
2. Не мури, але мужі є захистом міст.
3. Греки і римляни вшановують богів і богинь.
Вправа ІV. Знайдіть відповідники латинських іменників українському

1. discipŭli a. учень
2. discipŭlus b. учневі
3. discipŭlōrum c. учням
4. discipŭlе d. учні
5. discipŭlis e. учне
6. discipŭlo f. учнів
g. учня (acc. sing.)
Вправа V. Заповніть пропуски відповідними закінченнями.

1. Magistr… in schola puĕr… docent.
32
2. Puellae Romān… cum puĕr… Romānis in scholam non veniunt.
3. Puer mal… magistr… non audit, sed dormit.
4. Discipŭl… bon… in casa multos styl... et libr... habet.
5. Marcus in tabŭla sententias Romān… et Graec… scribit.

1. Exempli causa = Exempli gratia. Для прикладу.
2. Ex officio. Із обов’язку.
3. Ex libris. Із книг. Екслібрис (книжковий знак, який наклеюють на
внутрішньому боці обкладинки книги і який містить ім’я господаря книги,
іноді малюнок, девіз тощо).
4. Anno Domĭni. Року Господнього.
5. Ad multos annos. На багато років (побажання багато років життя).
6. Ab ovo usque ad mala. Від яйця до яблук (від початку до кінця). В Римі
бенкет починався від споживання яєць, а закінчувався споживанням яблук.
7. Ars longa, vita brevis. Мистецтво вічне, життя коротке.
8. Citius, altius, fortius. Швидше, вище, сміливіше (Гасло Олімпійських ігор).
9. Post factum. Після зробленого, постфактум (заднім числом).
10. Post scriptum (P.S.) Після написаного, постскриптум.

1. Релігія Стародавнього Риму.
2. Державний устрій Стародавнього Риму.
3. Архітектура Стародавнього Риму.
1. Які іменники належать до ІІ відміни?
2. Назвіть та провідміняйте іменники чоловічого роду ІІ відміни на -us.
3. Назвіть та провідміняйте іменники чоловічого роду ІІ відміни на -er.
4. Назвіть та провідміняйте іменники жіночого роду І відміни на -а.
5. Назвіть та провідміняйте іменники середнього роду ІІ відміни на -um.
Тема № 6. Прикметники І-II відміни

Adiectīva declinatiōnis primae-secundae (Прикметники першої-другої
відміни)
longus, longa, longum – довгий, а, е

magnus, magna, magnum – великий, а, е
bonus, bona, bonum – добрий, а, е
33
liber, libĕra, libĕrum – вільний, а, е
pulcher, pulchra, pulchrum – гарний, а, е
Прикметники чоловічого роду на -us ІІ відміни будуть відмінюватися

так само, як іменники чоловічого роду на -us ІІ відміни.
Прикметники чоловічого роду на -er ІІ відміни будуть відмінюватися
так само, як іменники чоловічого роду на -er ІІ відміни.
Прикметники жіночого роду на -а І відміни будуть відмінюватися так
само, як іменники жіночого роду на -а І відміни.
Прикметники середнього роду на -um ІІ відміни будуть відмінюватися
так само, як іменники середнього роду на -um ІІ відміни.
Зразки відмінювання прикметників другої відміни:

Nom. long-us long-a long-um long-i long-ae long-a
Gen. long-i long-ae long-і long-ōrum long-ārum long-ōrum
Dat. long-o long-ae long-o long-is long-is long-is
Acc. long-um long-am long-um long-os long-as long-a
Abl. long-ō long-ā long-ō long-is long-is long-is
Voc. long-e long-a long-um long-i long-ae long-a

Nom. lib-er lib-ěra lib-ěrum liběr-i liběr-ae liběr-a
Gen. liběr-i liběr-ae liběr-і liber-ōrum liber-ārum liber-ōrum
Dat. liběr-o liběr-ae liběr-o liběr-is liběr-is liběr-is
Acc. liběr-um liběr-am liběr-um libě-ros liběr-as liběr-a
Abl. liběr-ō liběr-ā liběr-ō liběr-is liběr-is liběr-is
Voc. lib-er liběr-a liběr-um liběr-i liběr-ae liběr-a
Прочитання, переклад та морфологічний аналіз слів у тексті In schola

Romāna
Puĕri Romāni cum paedagōgis in scholam propĕrant. Paedagōgi viri docti, sed
sevēri sunt. Puellae domi manent. Discipŭli in scholam veniunt. Ibi magistrum
salūtant: “Salve, magister!” Magister respondet: “Salvēte, studiōsi!” Puĕros
magister legĕre, scribĕre, recitāre docet. Magister multos libros habet, puĕri tabŭlas
et stylos. Puĕri in tabŭlis sententias scribunt, deinde recĭtant. Magister bonus
pulchre recĭtat, puĕri libenter audiunt, magister malus male recĭtat: puĕri dormiunt.
Sed magister virgam habet et puĕros verbĕrat. Orbilius, Horatii poētae magister,
sevērus est Horatius Orbilium per iocum “plagōsum” appellat, nam saepe puĕris
plagas dat. Discipŭli magistri verba memoriā tenent: “Discĭte, puĕri! Non schōlae,
sed vitae discĭmus!”
34
schola, ae, f школа sententia, ae, f речення
Romānus, a, римський, а, е scribo, ĕre писати
um
puer, puĕri, m хлопець deinde згодом
cum (Abl.) з, разом recĭto, āre читати вголос
paedagōgus, педагог liber, bri, m книга
i, m (супроводжував
дитину до
школи)
bonus, a, um добрий, а, е propĕro, āre поспішати, приходити,
наближатися,
підходити
pulchre гарно libenter охоче
vir, viri, m муж, чоловік audio, īre слухати
doctus, a, um учений, а, е malus, a, um поганий, а, е
sed але male погано
sevērus, a, um суворий, а, е; dormio, īre спати
жорстокий, а, е
puella, ae, f дівчина virga, ae, f різка

domi вдома habeo, ēre мати, володіти
maneo, ēre залишатися verbĕro, āre бити
discipŭlus, i, учень Orbilius, ii, m Орбілій
m
magister, tri, учитель poēta, ae, m поет
m
venio, īre приходити per iocum жартома
ibi там plagōsus, a, um забіякуватий, а, е
salūto, āre вітати appello, āre називати
salveo, ēre бути здоровим nam тому, що
respondeo, відповідати saepe часто
ēre
studiōsus, i, учень plagas dāre бити
m
doceo, ēre навчати verbum, i, n слово
lego, ĕre читати memoria tenēre пам’ятати
tabŭla, ae, f дошка vita, ae, f життя
stylus, i, m стиль (паличка disco, ĕre вчитися
для писання)
teneo, ēre тримати
35
латинських слів: schola, sententia, Romānus, scribo, recĭto, paedagōgus, bonus,
audio, maneo, magister, poēta, salūto, appello, respondeo, doceo, verbum,
memoria, tabŭla, stylus, teneo.
Вправа ІІ. Провідміняйте письмово словосполучення:

1. populus clarus – славний народ;
2. patria clara – славна батьківщина;
3. poēta clarus – славний поет;
4. verbum clarum – славне слово.
Вправа ІІІ. Знайдіть відповідники латинських іменників українському

1. puĕri a. велика
2. magna b. хлопців (acc. plur.)
3. puĕros c. велике
4. magnum d. хлопцям
5. puĕro e. великий
6. magnus f. хлопцеві
g. хлопці
Вправа ІV. Перетворіть словосполучення з однини у множину і навпаки,

зберігаючи відмінок.
1. castellum altum
2. viro docto
3. magistrum bonum
4. oppĭda magna
5. paedagōgis sevēris
6. poētārum magnōrum

цифру.
1. argumenta іmperia ignorantia exempla oppĭda
1 2 3 4 5
2. locus magister vir verbum puer
1 2 3 4 5
3. sevērus paedagōgus fluvius campus discipŭlus
1 2 3 4 5
4. pulchra prima magna idoneus vicīnus
1 2 3 4 5
5. idoneus niger meus altus longus
1 2 3 4 5
6. amīce oppĭdum magister discipŭlе paedagōgo
1 2 3 4 5
36
1. Ad usum. Для користування.
2. Alea iacta est. Жереб кинуто (Цезар).
3. Amīcus certus in re incerta cernĭtur. Надійний друг у справах ненадійних
пізнається.
4. Amīcus Plato, sed magis amīca verĭtas. Платон мені друг, але істина дорожча.
5. Amīcus verus amōre, more, ore, re cognoscĭtur. Справжній друг пізнається у
любові, у поведінці, у мові й у справі.
6. Contra spem spero. Без надії сподіваюся (Леся Українка).
7. Non scholae, sed vitae discĭmus. Не для школи, а для життя вчимося
(Сенека).
8. Nulla est terra patria melior. Жодна земля не є краща, ніж батьківщина.
9. Pax vobiscum. Мир з вами.
10. Plenus venter non studet libenter. На повний шлунок важко вчитися.
11. In vino veritas. Істина в вині.

1. Міф про Тесея.
2. Давньоримське військо. Цікаві факти.
3. Легенда про Спартака.
1. Які прикметники належать до І відміни?
2. Які прикметники належать до ІІ відміни?
3. Назвіть та провідміняйте прикметники ІІ відміни чоловічого на -us.
4. Назвіть та провідміняйте прикметники ІІ відміни чоловічого на -er.
5. Назвіть та провідміняйте прикметники ІІ відміни середнього роду на -um.
6. Назвіть та провідміняйте прикметники І відміни жіночого роду на -а.
Тема № 7. Теперішній час дійсного способу пасивного стану. Інфінітив

теперішнього часу пасивного стану
Praesens indicatīvi passīvi (Теперішній час дійсного способу пасивного

стану)
Утворюється шляхом додавання до основи теперішнього часу особових

закінчень пасивного стану:
1. -(o)r -mur
2. -ris -mini
37
3. -tur -ntur
Наприклад:
Singulāris
І ІІ ІІІ IV
1. orn-or doce-or scrib-or capi-or audi-or
2. ornā-ris docē-ris scrib-ě-ris capě-ris audī-ris
3. ornā-tur docē-tur scrib-ĭ-tur capĭ-tur audī-tur
Plurālis
1. ornā-mur docē-mur scrib-ĭ-mur capĭ-mur audī-mur
2. orna-mĭni doce-mĭni scrib-i-mĭni capi-mĭni audi-mĭni
3 orna-ntur doce-ntur scrib-u-ntur capi-u-ntur audi-u-ntur
Інфінітив теперішнього часу пасивного стану

Утворюється шляхом додавання до основи дієслів І, ІІ та IV відмін
закінчення –ri, а до основи дієслів ІІІ відміни – закінчення –i. Наприклад:
І. ornari
II. videri
III. legi
IV. audiri
Прочитання, переклад та морфологічний аналіз слів у тексті Thesēus et

Ariadna
In insŭla Creta, ubi regnat Minos, Daedălus, artĭfex ingeniōsus, magnum
labyrinthum aedifĭcat, plenum viārum flexuosārum. Labyrinthus a saevō monstrō
Minotaurō custodītur. Aegēus, rex Attĭcae, tribūtum pendit in Cretam, scilĭcet
septem (7) puĕros et puellas mittĕre debet ad victĭmas monstro. Misĕri
adulescentes a monstrō statim devorantur. Thesēus, Aegēi filius, propōnat bestiam
saevam necāre et patriam ab horrĭdā poenā liberāre. Ităque cum sociis suis ex
Attĭca navĭgat et in Cretam advеnit. Ibi Ariadna, filia Minōis (Gen.), adіuvāre
Thesēum constituit atque filum longum et gladium mirum donat. Thesēus
labyrinthum intrat, filum ad portam allĭgat et ita certā viā in labyrinthum servātur.
Gladio miro felicĭter Minotaurus necātur, Thesēus fili auxilio ex labyrintho venit.
Denĭque cum Ariadna in Attĭcam navĭgat.
Theseus, ēi, m Тесей filius, іi, m речення
insŭla, ae, f острів propōno, ĕre пропонувати
Creta, ae, f Крит bestia, ae, f тварина
regno, āre царювати Minos, ōis m Мінос
patria, ae, f батьківщина Daedălus, і, m Дедал
horrĭdus, a, жахливий, а, artĭfex, ĭcis, m митець
um е
38
poena, ae, f кара, ingeniōsus, a, um талановитий, а, е
покарання
libĕro, āre звільняти labyrinthus, і, m лабіринт
ităque отже, тому aedifĭco, āre споруджувати
cum (Abl.) з, plenus, a, um повний, а, е
разом
socius, іi, m товариш, via, ae, f дорога, шлях
супутник,
співучасник
flexuōsus, a, звивистий, а, ex (Abl.) з, від, із, через,
um е унаслідок
saevus, a, um дикий, а, е navĭgo, āre плисти
monstrum, i, n чудовисько advenio, īre прибувати
custodio, īre охороняти ibi там
Aegēus, еi, m Егей filia, ae, f дочка
puer, puĕri, m хлопець adiŭvo, āre допомагати
puella, ae, f дівчина constituo, ĕre вирішувати
rex, regis, m цар, володар atque а також
Attĭca, ae, f Аттика filum, i, n нитка
tribūtum, і, n данина gladius, i, m меч
pendo, ĕre платити mirus, a, um чарівний, а, е
scilĭcet звичайно, dono, āre дарувати
звісно, а
саме, тобто
septem сім allĭgo, āre прив’язувати
mitto, ĕre посилати ad (Acc.) до
debeo, ēre бути porta, ae, f двері
зобов’язаним
certus, a, um певний, а, е victima, ae, f жертва
servo, āre рятувати statim негайно
felicĭter щасливо miser, ĕra, ĕrum нещасний, а, е
verus, a, um справжній, я, adulescens, ntis, юнак, дівчина
є; правдивий, m, f
а, е
auxilium, іі, n допомога devŏro, āre пожирати
denĭque згодом neco, āre вбивати

латинських слів: insŭla, propōno, patria, horrĭdus, libĕro, labyrinthus, plenus,
socius, saevus, navĭgo, monstrum, custodio, filia, constituo, gladius, mitto, porta,
servo.
39
Вправа ІІ. Провідміняйте дієслова в Praesens indicativi passivi та Infinitivus
praesentis passivi:
1. laudo, āre – хвалити;
2. habeo, ēre – мати;
3. colo, ĕre – шанувати, обробляти;
4. munio, īre – укріплювати.
Вправа IІІ. Знайдіть відповідники латинських дієслів українському

А)
1. laudamǐni a. нас хвалять
2. laudātur b. тебе хвалять
3. laudor c. його хвалять
4. laudantur d. хвалю
5. laudāris e. їх хвалять
6. laudāmur f. мене хвалять
g. вас хвалять
Б)
1. mutor a. він змінюється
2. docēris b. ми навчаємося
3. mutātur c. я змінююсь
4. docentur d. ти навчаєшся
5. docēmur e. ви змінюєтесь
6. mutamǐni f. ти навчаєш
g. вони навчаються
Вправа ІV. Визначіть форму, яка не відповідає низці слів та вкажіть її

цифру.
1. audiuntur docentur leguntur vidētur amantur
1 2 3 4 5
2. amor legĭtur vetātur mutāmur ornantur
1 2 3 4 5
3. audīris docēris laudāris legĕris scribis
1 2 3 4 5
4. defendor defendǐtur defendǐmus defenduntur defendimǐni
1 2 3 4 5
5. scribĭtur audīmur mutor lego amātur
1 2 3 4 5
6. sumus narrāris defendĕris docēris laudāris
1 2 3 4 5

1. Tempŏra (часи) mutantur et nos simul mutā… .
40
2. Patria nostra a poētis amā… , laudā… et cantā… .
3. Servus malus a domĭno non laudā… .
4. Monumentum viri clari semper rosis ornā… .
5. Minotaurus in labyrintho a Thesēo necā… .

1. Nulla est doctrina sine lingva Latina. Немає жодної науки без латинської
мови.
2. Clavus clavō pellĭtur. Клин клином вибивають.
3. Ad Kalendas Graecas. До грецьких календ (ніколи).
4. Vivĕre est militāre. Жити означає боротися.
5. Errare humanum est. Людині властиво помилятися.
6. Cogĭto, ergo sum. Мислю, отже, я існую (Декарт).
7. Vivĕre est cogitare. Жити означає мислити (Ціцерон).
8. Nosce te ipsum. Пізнай самого себе.
9. Per aspĕra ad astra. Через терни до зірок.
10. Quo vadis? Куди йдеш?
11. Mala herba cito crescit. Погана трава швидко росте.
12. Malus, mala, mala, mala. Погана яблуня, погані яблука.

1. Міф про Ніобу.
2. Александр Македонський.
3. Геродот.
1. Назвіть правила утворення Praesens indicativi passivi.
2. Назвіть правила утворення Іnfinitivus praesentis passivi.
Тема № 8. Імперфект дійсного способу активного і пасивного стану
Imperfectum indicatīvi actīvi утворюється додаванням до основи інфекта

суфікса -bā- (для I–II дієвідмін) i -ēbā- (для III-IV дієвідмін) та особових
закінчень активного та пасивного стану:
Imperfectum indicatīvi actīvi

1. -m 1. -mus
2. -s 2. -tis
3. -t 3. -nt
41
Imperfectum indicatīvi passivi
1. -(o) r 1. -mur
2. -ris 2. -mini
3. -tur 3. -ntur
Зразок відмінювання дієслів I-IV дієвідмін в іmperfectum indicatīvi actīvi:
Особа І ІІ ІІІ IV
Singulāris
1. laudā-ba-m docē-ba-m leg-ēba-m audi-ēba-m
2. laudā-ba-s docē-ba-s leg-ēba-s audi-ēba-s
3. laudā-ba-t docē-ba-t leg-ēba-t audi-ēba-t
Plurālis
1. lauda-bā-mus doce-bā-mus leg-ebā-mus audi-ebā-mus
2. lauda-bā-tis doce-bā-tis leg-ebā-tis audi-ebā-tis
3. laudā-ba-nt docē-ba-nt leg-ēba-nt audi-ēba-nt
Зразок відмінювання дієслів I-IV дієвідмін в іmperfectum indicatīvi passivi:

Singulāris
1. laudā-ba-r docē-ba-r leg-ēba-r audi-ēba-r
2. laudā-ba-ris docē-ba-ris leg-ēba-ris audi-ēba-ris
3. laudā-ba-tur docē-ba-tur leg-ēba-tur audi-ēba-tur
Plurālis
1. lauda-bā-mur doce-bā-mur leg-ebā-mur audi-ebā-mur
2. lauda-bā-mini doce-bā-mini leg-ebā-mini audi-ebā-mini
3. laudā-ba-ntur docē-ba-ntur leg-ēba-ntur audi-ēba-ntur
Відмінювання допоміжного дієслова sum, esse (бути)

Особа Singulāris Plurālis
1. er-a-m (я був, була) er-ā-mus (ми були)
2. er-a-s (ти був, була) er-ā-tis (ви були)
3. er-a-t (він, вона, воно er-a-nt (вони були)
був, була, було)
Прочитання, переклад та морфологічний аналіз слів у тексті De Neptūno,

Mercurio et Aesculapio
Popŭli antīqui multos deos deasque colēbant. Neptūnus in Oceăno habitābat.
Nautae Neptūno equos et tauros immolābant. Mercurius, deus mercatūrae, erat
nuntius deōrum. Aesculapium medĭci colēbant. Graeci Aesculapio gallos
42
immolābant. Neptūni arae plerumque in ripis fluviōrum erant, Mercurii in viis,
Aesculapii in lucis. Ita in fabŭlis poētae antīqui narrābant.
Aesculapius, ii, Ескулап taurus, i, m віл, бик
m (Асклепій)
Neptūnus, i, m Нептун immŏlo, āre приносити жертву
Mercurius, ii, Меркурій mercatūra, ae, f торгівля
m
-que- і, чи nuntius, іi, m вісник
popŭlus, i, m народ medĭcus, i, m лікар
antīquus, a, um стародавній, Graecus, i, m грек
я, є
deus, i, m бог gallus, i, m півень
dea, ae, f богиня ara, ae, f жертовник
colo, ĕre шанувати, ripa, ae, f берег річки
обробляти
Oceănus, i, m океан fluvius, іi, m річка
habĭto, āre проживати via, ae, f шлях, дорога
nauta, ae, m моряк lucus, i, m гай
equus, i, m кінь ita так

латинських слів: mercatūra, nuntius, popŭlus, medĭcus, antīquus, colo, оceănus?
habĭto.
Вправа ІІ. Провідміняйте письмово дієслова в іmperfectum indicatīvi actīvi

et passivi:
1. scio, īre – знати;
2. immŏlo, āre – приносити жертву;
3. colo, ĕre – шанувати, обробляти;
4. mitto, ĕre – посилати.
Вправа ІІІ. Перекладіть речення латиною з української:

1. Античні поети розповідали про богів.
2. Нептун був богом річок і океану.
3. Римляни завжди любили битви і війни.
Вправа ІV. Знайдіть відповідники латинських дієслів українському

А)
1. vidēbam a. вони бачили
43
2. videbātis b. ми бачили
3. videbāmus c. вас бачили
4. videbāris d. ти бачив
5. vidēbant e. я бачила
6. videbamǐni f. ви бачили
g. тебе бачили
Б)
1. narrābant a. ми писали
2. scribēbas b. він розповідав
3. narrābam c. ти писав
4. scribebāmus d. я розповідала
5. narrābat e. ви написали
6. scribebātis f. вони розповідали
g. ви писали
Вправа V. Перетворіть речення із однини у множину і навпаки.

1. Magistri puerōrum Romanōrum servi Graeci erant.
2. Puella a magistra ad tabŭlam vocabātur.
Вправа VI. Визначіть форму, яка не відповідає низці слів та вкажіть її

цифру.
1. habēbam scribēbat audiebāmus erant videbo
1 2 3 4 5
2. colēbat dormiēbas amabāris navigābas legēbas
1 2 3 4 5
3. amabantur sunt laudabāmur colebātur docebamǐni
1 2 3 4 5
4. audiebāmus dicēbam vidēbat scribit visitabāmus
1 2 3 4 5
5. scribo vidēbant narrābat audiēbas legēbam
1 2 3 4 5
6. vocābam dormiēbant scribebāmus amābas laudābar
1 2 3 4 5
Вправа VIІ. Заповніть пропуски відповідними закінченнями.

1. Heri … cum amīca mea in theātro. (sum, esse)
2. Ibi magistrum nostrum vide...
3. Ubi habita... familia vestra anno 1981?
4. In schola Romāna puĕri in tabŭlis sententias scrib… , deinde recǐta…
5. Leg... (tu) librum Horatii?

1. Pecunia non olet. Гроші не пахнуть (Светоній).
44
2. Qui scribit, bis legit. Хто пише, двічі читає.
3. Nota bene! Зазнач добре! (зауваж добре).
4. Festīna lente! Поспішай повільно!
5. Vive valeque! Живи і будь здоровий!
6. Salve! Salvēte! Будь здоровий! Будьте здорові! (Форма привітання).
7. Vale! Valēte! Бувай здоровий! Бувайте здорові! (Форма прощання).
8. Alter ego. Другий я (про друга).
9. Domĭnus vobiscum. Господь з вами (формула благословення християн).
10. Te Deum laudamus. Тебе, Боже, хвалимо.

1. Племена германців.
2. Римський календар.
3. Анней Луцій Сенека.
1. Назвіть правила утворення минулого часу недоконаного виду дійсного
способу активного стану.
2. Назвіть правила утворення минулого часу недоконаного виду дійсного
способу пасивного стану.
Тема № 9. Футурум І дійсного способу активного і пасивного стану
Futūrum I (primum) indicatīvi actīvi утворюється:

для дієслів І-ІІ дієвідмін додаванням до основи інфекта суфікса -b, для
дієслів ІІІ-IV дієвідмін додаванням до основи інфекта суфікса -a- (для 1-ї
особи однини) і суфікса -ē- (для всіх інших осіб) та особових закінчень
активного та пасивного стану.
Зразок відмінювання дієслів І-IV дієвідмін у futūrum I (primum) indicatīvi

actīvi:
Singulāris
1. laudā-b-o docē-b-o leg-a-m audi-a-m
2. laudā-b-i-s docē-b-i-s leg-e-s audi-e-s
3. laudā-b-i-t docē-b-i-t leg-e-t audi-e-t
Plurālis
1. lauda-b-ĭ-mus doce-b-ĭ-mus leg-ē-mus audi-ē-mus
2. lauda-b-ĭ-tis doce-b-ĭ-tis leg-ē-tis audi-ē-tis
3. laudā-b-u-nt docē-b-u-nt leg-e-nt audi-e-nt
45
Зразок відмінювання дієслів І-IV дієвідмін у futūrum I (primum) indicatīvi
passīvi:
Singulāris
1. laudā-b-or docē-b-or leg-a-r audi-a-r
2. lauda-b-ĕ-ris doce-b-ĕ-ris leg-ē-ris audi-ē-ris
3. lauda-b-ĭ-tur doce-b-ĭ-tur leg-ē-tur audi-ē-tur
Plurālis
1. lauda-b-ĭ-mur doce-b-ĭ-mur leg-ē-mur audi-ē-mur
2. lauda-b-i-mĭni doce-b-i-mĭni leg-e-mĭni audi-e-mĭni
3. lauda-b-u-ntur doce-b-u-ntur leg-e-ntur audi-e-ntur
Відмінювання допоміжного дієслова sum, esse (бути)

Особа Singulāris Plurālis
1. er-o (я буду) er-ĭ-mus (ми будемо)
2. er-i-s (ти будеш) er-ĭ-tis (ви будете)
3. er-i-t (він, вона, воно er-u-nt (вони будуть)
буде)
Прочитання, переклад та морфологічний аналіз слів у тексті De perfidia

Falisci
Olim bellum erat inter Romam et Falerios, oppĭdum Romam proxĭmum, et Romāni
ante Falerios castra habēbant. Puĕri Faliscōrum autem etiam in bello extra
oppĭdum se exercēbant. Aliquando Faliscus quidam (якийсь) cum puĕris nonnullis
in castra Romāna intrat et Romānis dicit: “Frustra oppĭdum nostrum oppugnabĭtis:
non armis, sed dolō incŏlas superabĭtis. Vidētis puĕros? Eos (їх) vobis mando, ac
ita Romānis victoriam parābo”. Sed Romāni respondent: “Contra viros arma
habēmus, nunquam gladios contra puĕros stringĭmus. Puĕros domum remittēmus,
te autem merĭto puniēmus”.
Aesculapius, ii, Ескулап taurus, i, m віл, бик
m (Асклепій)
perfidia, ae, f нечесність, frustra даремно
віроломство
Faliscus, i, m фаліск, oppugno, āre облягати
представник
племені
фалісків
arma, ōrum, n зброя olim колись, одного разу
sed але bellum, і, n війна
dolus, і, m підступ, обман inter (Acc.) між
46
supĕro, āre перевищувати, Roma, ae, f Рим
перемагати
Falerii, ōrum, Фалерії, місто у video, ēre бачити
m Південній
Етрурії, на
південь від
Рима
mando, āre доручати Faliscus, a, um фалернський, а, е
ita так, таким oppĭdum, і, n місто
чином
paro, āre готувати proxĭmus, a, um найближчий, а, е
respondeo, ēre відповідати ante (Acc.) перед, до
contra (Acc.) проти castra, ōrum, n військовий табір
nunquam ніколи habeo, ēre мати, володіти
gladius, і, m меч puer, puĕri, m хлопець, юнак
stringo, ĕre діставати, autem проте, зате
витягувати,
оголювати
(меч)
etiam а також extra (Acc.) поза, ззовні
domum додому exerceo, ēre вправлятись,
займатися
remitto, ĕre повертатися aliquando одного разу
autem проте, зате cum (Abl.) з, разом
merĭto заслужено, nonnullus, a, um деякий, а, е; жоден,
справедливо а, е; ніякий, а, е
intro, āre входити, punio, īre карати
заходити
dico, ĕre говорити

латинських слів: perfidia, arma, inter, video, mando, paro, respondeo, contra,
gladius, habeo, еxtra, remitto, intro.
Вправа IІ. Провідміняйте письмово дієслова в Futūrum I (primum) indicatīvi

actīvi et passīvi:
1. respondeo, ēre – відповідати;
2. remitto, ĕre – повертатися;
3. punio, īre – карати;
4. oppugno, āre – облягати.
47
Вправа IІI. Знайдіть відповідники латинських дієслів українському
А)
1. amābo a. ми любитимемо
2. amābit b. я любитиму
3. amābunt c. його любитимуть
4. amabĕris d. нас любитимуть
5. amabǐmur e. він любитиме
6. amabǐmus f. тебе любитимуть
g. вони любитимуть
Б)
1. credam a. я сподіватимуся
2. sperabǐmus b. мені довірятимуть
3. credent c. ми сподіватимемося
4. sperābo d. я віритиму
5. credor e. сподіватися
6. sperābit f. вони віритимуть
g. він сподіватиметься
Вправа IV. Перетворіть речення із однини у множину і навпаки.

1. Amīcus meus cras in villam meam veniet.
2. Vos expectabǐmus in theātro.
3. Poētae clari patriam nostram semper amābunt et laudābunt.

цифру.
1. salutābit vincet habēbit scribit sperābit
1 2 3 4 5
2. portābis eras legĕris vidēbis scribes
1 2 3 4 5
3. audiam credet dicam veniet habet
1 2 3 4 5
4. habitābis audiunt erunt habēbunt legent
1 2 3 4 5
5. legētur narrābor audiar expectabǐmur scribǐtur
1 2 3 4 5
6. ero eris erǐmus erant erǐtis
1 2 3 4 5
Вправа VI. Заповніть пропуски відповідними закінченнями.

1. Cras ad te veni… et tibi de me omnia narra... .
2. Quod hodie non est, id cras … . (sum, esse)
48
3. Si diligenter labora… (vos), a magistro lauda… (vos).
4. Propera… (tu) cras in circum mecum?
5. Amīci mei per aestātem in villa nostra habita… .

1. Dictum sapienti sat. Сказаного слова розумному достатньо (Плавт).
2. Divĭde et impĕra! Поділяй і пануй! (Гасло політики римського сенату).
3. Faber est suae quisque fortūnae. Кожен є коваль своєї долі (Саллюстій).
4. Homo locum ornat, non homĭnem locus. Людина прикрашає місце, а не місце
людину.
5. Qui non labōrat, non mandūcat. Хто не працює, той не їсть.
6. Scio me nihil scire. Я знаю, що я нічого не знаю (Сократ).
7. Sic transit gloria mundi. Так проходить слава світу (Фома Кемпійський).
8. Veni, vidi, vici. Прийшов, побачив, переміг (Г. Ю. Цезар).
9. Non progrĕdi est regrĕdi. Не йти вперед – це йти назад.

1. Архімед. Цікаві факти.
2. Марк Туллій Ціцерон. Цікаві факти.
3. Пірр. Цікаві факти.
1. Як утворюється майбутній час недоконаного виду дійсного способу
активного стану?
2. Як утворюється майбутній час недоконаного виду дійсного способу
пасивного стану?
Тема № 10. III відміна іменників. Загальний огляд. Приголосна група
У третій відміні представлені іменники трьох родів: чоловічого, жіночого та

cереднього з різними основами та різними закінченнями в nominatīvus
singulāris, а в родовому відмінку однини спільне закінчення -is. Історично в
третій відміні об’єднались два типи основ: на приголосний звук і на голосний
-і. Слова першої групи утворюють третю приголосну відміну, слова другої
групи – третю голосну відміну. До окремої групи (третьої мішаної відміни)
входять слова з основою на -ĭ, що зазнали впливу приголосної відміни.
Declinatio tertia. Classis consŏnans (Третя відміна іменників. Приголосна

група)
До третьої приголосної відміни належать нерівноскладові іменники трьох
граматичних родів, основа яких закінчується на один приголосний.
49
Наприклад:
victor, ōris, m – переможець
homo, ĭnis, m – людина
verĭtas, ātis, f – правда
civĭtas, ātis, f – громада, держава
genus, ěris, n – рід
tempus, ŏris, n – час
Зразок відмінювання іменників приголосної відміни:

homo, ĭnis, m – людина; lex, legis, f – закон; corpus, ŏris, n – тіло:

Nom. homo, lex, corpus homĭn-es, leg-es, corpŏr-a
Gen. homĭn-is, leg-is, corpŏr-is homĭn-um, leg-um, corpŏr-um
Dat. homĭn-i, leg-i, corpŏr-i homin-ĭbus, leg-ĭbus, corpor-ĭbus
Acc. homĭn-em, leg-em, corpus homĭn-es, leg-es, corpŏr-a
Abl. homĭn-e, leg-e, corpŏr-e homin-ĭbus, leg-ĭbus, corpor-ĭbus
Voc. homo, lex, corpus homĭn-es, leg-es, corpŏr-a
Прочитання, переклад та морфологічний аналіз слів у тексті De Romānis

Antīqui scriptōres amōrem patriae Romanōrum laudant. Romāni popŭlis finitĭmis
saepe timōrem parābant. Romānis, victorĭbus multōrum populōrum, multae terrae
Asiae et Afrĭcae notae erant. Milĭtes Romāni aut pedĭtes, aut equĭtes erant. Arma
equĭtum et pedĭtum diversa erant. Magna erat constantia milĭtum Romanōrum.
Milĭtes Romāni custōdes et defensōres patriae suae erant. Clari duces belli erant
Marius et Caesar, clarus orātor erat Cicĕro, clari poētae erant Vergilius et Horatius.
antīquus, a, um стародавній, miles, ĭtis, m воїн
а, е
scriptor, ōris, письменник pedes, ĭtis, m піхотинець
m
amor, ōris, m любов aut або
patria, ae, f батьківщина eques, ĭtis, m вершник
laudo, āre хвалити diversus, a, um різний, а, е
popŭlus, і, m народ constantia, ae, f витривалість
finitĭmus, a, сусідній, я, є; custos, ōdis, m охоронець
um ближній, я, є
saepe часто defensor, ōris, m захисник
timor, ōris, m страх, жах dux, ducis, m вождь
paro, āre завдавати, Marius, і, m Марій
влаштовувати,
готувати
50
Caesar, ăris, m Цезар orātor, ōris, m оратор
victor, ōris, m переможець Cicĕro, ŏnis, m Ціцерон
multi, ae, a численні Vergilius, і, m Вергілій
notus, a, um відомий, а, е Horatius, і, m Горацій
clarus, а, um славний, а, е

латинських слів: antīquus, miles, pedes, patria, diversus, popŭlus, constantia,
custos, defensor, timor, dux, paro, Caesar, orator, victor, multi, notus, clarus.
Вправа ІІ. Провідміняйте словосполучення:

1. homo bonus – добра людина;
2. iter longum – довга дорога;
3. civitas magna – велика держава.
Вправа ІІІ. Знайдіть відповідники латинських іменників українському

1. homo a. люди
2. homǐni b. людині
3. homǐnes c. людей
4. hominǐbus d. людина
5. homǐnum e. людину
6. homǐnem f. людиною
g. людям
Вправа IV. Перетворіть словосполучення з однини у множину і навпаки,

1. orātor clarus;
2. lex Romāna;
3. in errōre perseverāre;
4. carmǐna poētārum Romanōrum.

1. Mens sana in corpŏr… san… .
2. Gloriam magnam Cicerōn… libri habent.
3. Hom... homǐn… iuvāre debet.
4. In prima lectiōn… magistra semper fabŭlam de Romŭlo et Remo, conditor...
Romae narrat.
5. Deus flumǐn… et mar... Neptūnus erat.

51
1. Acti labōres iucundi sunt! Приємна праця, яка вже зроблена!
2. O tempŏra, o mores! O часи, о звичаї! (Ціцерон).
3. Honōres mutant mores, sed raro in meliōres. Почесті змінюють звичаї, але
зрідка на ліпші.
4. Omne initium difficĭle est. Будь-який початок є важкий.
5. Omnia vincit labor imprŏbus! Усе перемагає наполеглива праця (Вергілій).
6. Primus inter pares. Перший серед рівних.
7. Repetitio est mater studiōrum. Повторення є мати навчання.
8. Amor omnia vincit. Все перемагає любов.

1. Засоби гігієни у Стародавньому Римі.
2. Час у Стародавньому Римі. Цікаві факти.
3. Техніка Стародавнього Риму.
1. Які іменники належать до ІІІ відміни приголосної групи?
2. Назвіть та провідміняйте іменники ІІІ відміни приголосної групи
чоловічого роду.
3. Назвіть та провідміняйте іменники ІІІ відміни приголосної групи жіночого
роду.
4. Назвіть та провідміняйте іменники ІІІ відміни приголосної групи
середнього роду.
Тема № 11. III відміна іменників. Голосна група

Declinatio tertia. Classis vocālis
Голосна група
До голосної відміни належать іменники середнього роду, що в називному
відмінку однини закінчуються на -e, -al, -ar. Голосна група відрізняється від
приголосної закінченнями -ium у Gen. Plur та -іа у Nom., Acc. та Voc. Plur.
Наприклад:
mare, maris, n – море;
anĭmal, ālis, n – тварина;
exemplar, āris, n – зразок, приклад.
Зразок відмінювання іменників голосної відміни:

Числa Singulāris Plurālis
Відмінки n n n n n n
Nom. mare anĭmal exemplar mar-ia animal-ia exemplar-ia
52
Gen. mar-is animāl-is exemplār-is mar-ium animal-ium exemplar-ium
Dat. mar-і animāl-і exemplār-і mar-ĭbus animal-ĭbus exemplar-ĭbus
Acc. mare anĭmal exemplar mar-ia animal-ia exemplar-ia
Abl. mar-і animāl-і exemplār-і mar-ĭbus animal-ĭbus exemplar-ĭbus
Voc. mare anĭmal exemplar mar-ia animal-ia exemplar-ia
Рівноскладові іменники жіночого роду

1. До третьої голосної відміни належить невелика кількість рівноскладових
іменників жіночого роду, які у називному відмінку однини закінчуються на
-is:
turris, is, f – вежа, башта
puppis, is, f – корма
secūris, is, f – сокира
febris, is, f – гарячка
sitis, is, f – спрага
tussis, is, f – кашель
2. За голосною відміною відмінюються також рівноскладові назви міст і

річок на -is: Neapŏlis, is, f – Неаполь; Tibĕris, is, m – Тібр (усі назви річок –
чоловічого роду).
3. За голосною відміною відмінюються рівноскладові іменники жіночого

роду грецького походження на -sis: basis, is, f – основа; dosis, is, f – доза;
prognōsis, is, f – прогноз: analysis, is, f – аналіз та ін.
Знахідний відмінок однини цих іменників закінчується на -im.
Зразок відмінювання іменників:

secūris, is, f; Neapŏlis, is, f; analysis, is, f

Nom secūr-is Neapŏl-is аnalys-is secūr-es analys-es
Gen. secūr-is Neapŏl-is analys-is secur-ium analys-ium
Dat. secūr-i Neapŏl-i analys-i secur-ĭbus analys-ĭbus
Acc. secūr-im Neapŏl-im analys-im secūr-es analys-es
Abl. secūr-i Neapŏl-i analys-i secur-ĭbus analys-ĭbus
Voc. secūr-is Neapŏl-is аnalys-is secūr-es analys-es
До голосної відміни належить іменник vis, f – сила, могутність із основою в

однині на vi-, де -ī – довге. У цьому іменникові відсутні форми родового і
давального відмінків однини.
Відмінювання іменника vis:

Nom vis vires
53
Gen. – virium
Dat. – virĭbus
Acc. vim vires
Abl. vi virĭbus
Voc. vis vires
Прочитання, переклад та морфологічний аналіз слів у тексті De Italia

Italia, magna paeninsŭla, inter mare Tyrrhēnum et mare Adriatĭcum patet. Iugum
Appennīni montĭbus et collĭbus implet. Natūra Italiae pulchra est. Silvae et campi
paeninsŭlae variis generĭbus et exemplarĭbus plantārum animaliumque abundābant.
Circum Padum flumen campus magnus est. In campo acria proelia inter Romānos
et Carthaginienses erant. Copiis equestrĭbus Carthaginiensium campus secundus
erat, sed copiis pedestrĭbus Romanōrum adversus erat. Ad litus maris Tyrrhēni
campi palustres sunt ităque aēr ibi salūber non est. Roma, Italiae caput celĕbre, ad
Tibĕrim sita est.
paeninsŭla, ae, півострів acer, acris, acre гострий, а, е;
f важкий, а, е;
жорстокий, а, е
inter (Acc.) між mare, is, n море
proelium, ii, n битва Tyrrhēnus, a, um Тірренський, а, е
Carthaginiensis, карфагенянин Adriatĭcus, a, um Адріатичний, а, е
is, m
copiae, ārum, f військо pateo, ēre бути відкритим,
простягатися
equester, tris, кінний, а, е secundus, a, um щасливий, а, е;
tre вдалий, а, е;
сприятливий, а, е;
успішний, а, е
iugum, і, n гірський Appennīnus, і, m Апенніни
хребет
sed але mons, montis, m гора
pedester, tris, піший, а, е collis, is, m пагорб
tre
Romānus, а, римський, а, е implеo, ēre наповнювати,
um поповнювати
adversus, a, um протилежний, natūra, ae, f природа
а, е;
несприятливий,
а, е
ad (Acc.) при, біля pulcher, chra, гарний, а, е
chrum
litus, ŏris, n морський silva, ae, f ліс
54
берег, морське
узбережжя
campus, і, m поле, поле paluster, tris, tre болотистий, а, е
битви
varius, a, um різноманітний, ităque отже, і так
а, е
genus, ĕris, n рід aēr, aēris, m повітря
exemplar, āris, зразок, ibi там
n приклад
planta, ae, f рослина salūber, bris, bre здоровий, а, е;
цілющий, а, е
anĭmal, ālis, n тварина abundo, āre бути наповненим,
мати у великій
кількості
caput, ĭtis, n голова, celĕber, bris, bre відомий, а, е;
столиця славний, а, е;
багатолюдний, а, е
circum (Acc.) навколо Padus, i, m Пад, головна річка
у Північній Італії
(нині По)
Tibĕris, is, m Тибр situs, a, um розташований, а, e
flumen, ĭnis, n річка

латинських слів: paeninsŭla, acer, inter, mare, pateo, equester, pedester, mons,
adversus, natūra, campus, varius, exemplar, aēr, planta, salūber, anĭmal, abundo,
caput, celĕber.
Вправа IІ. Провідміняйте письмово словосполучення:

1. turris alta – висока вежа;
2. animal domesticum – домашня тварина.
Вправа IIІ. Знайдіть відповідники латинських іменників українському

А)
1. anǐmal a. тварині
2. animalǐbus b. тварини (gen. sing.)
3. animālis c. тварин
4. animāli d. тварина
5. animalia e. тварини (nom. plur.)
6. animalium f. тварино
g. тваринам
55
Б)
1. leges a. полководець
2. mare g. полководцем
3. legǐbus c. море
4. duce d. закони
5. maria e. полководця
6. ducis f. моря
b. законами
g. полководцем
Вправа IV. Визначіть форму, яка не відповідає низці слів та вкажіть її

цифру.
1. regi consŭli amīci oratōri flori
1 2 3 4 5
2. maria vectigalia exemplaria animalia imperia
1 2 3 4 5
3. flumǐna verba nomǐna corpŏra capǐta
1 2 3 4 5
4. lectiōnis florǐbus ducum popŭlos leges
1 2 3 4 5
5. reges mater lectio civĭtas regio
1 2 3 4 5
6. scriptōris patris regis urbis carmǐnis
1 2 3 4 5

1. Homo locum ornat, non homĭnem locus. Людина прикрашає місце, а не місце
людину.
2. Consensu omnium. За згодою всіх.
3. De gustĭbus et colorĭbus non disputandum est. Про смаки і кольори не
cперечаються (Пліній Молодший).
4. De mortuis aut bene aut nihil. Про мертвих або, добре або нічого.
5. Soli Deo honor et gloria. Єдиному Богу честь і хвала.
6. Verĭtas in Christo. Правда у Христі.
7. Mens sana in corpŏre sano. Здоровий дух в здоровому тілі (Ювенал).
8. Laus Tibi, Domĭne! Хвала Тобі, Господи!
9. Soli Deo honor et gloria. Єдиному Богу честь і хвала.
10. Sol omnĭbus lucet. Сонце світить усім.

1. Система імен у Стародавньому Римі.
2. Октавіан Август.
3. Генріх Шліман.
56
1. Як утворюються іменники ІІІ відміни голосної групи?
2. Назвіть та провідміняйте іменники ІІІ відміни голосної групи середнього
роду на -е.
роду на -al.
роду на -ar.
5. Назвіть винятки з правила про рід ІІІ відміни голосної групи.
Тема № 12. III відміна іменників. Мішана група

Declinatio tertia. Classis mixta
До третьої мішаної відміни належать:

а) рівноскладові іменники, які в називному відмінку однини закінчуються на
-es, -is. Наприклад:
sedes, is, f – житло
clades, is, f – поразка
navis, is, f – корабель
testis, is, m, f – свідок.
б) нерівноскладові іменники, які перед закінченням родового відмінка

однини -is мають дві приголосні букви:
urbs, urbis, f – місто
ars, artis, f – мистецтво, ремесло
fons, fontis, m – джерело
os, ossis, n – кістка.
Мішана відміна відрізняється від приголосної тільки формою родового

відмінка множини на -ium.
Зразок відмінювання іменників:

civis, is, m, f – громадянин (ка); nubes, is, f – хмара; pars, partis, f – частина; os,
ossis, n – кістка
Casus Singulāris
Nom. civ-is nub-es pars os
Gen. civ-is nub-is part-is oss-is
Dat. civ-i nub-i part-i oss-i
Acc. civ-em nub-em part-em os
57
Abl. civ-e nub-e part-e oss-e
Voc. civ-is nub-es pars os
Casus Plurālis
Nom. civ-es nub-es part-es oss-a
Gen. civ-ium nub-ium part-ium oss-ium
Dat. civ-ĭbus nub-ĭbus part-ĭbus oss-ĭbus
Acc. civ-es nub-es part-es oss-a
Abl. civ-ĭbus nub-ĭbus part-ĭbus oss-ĭbus
Voc. civ-es nub-es part-es oss-a
Примiтка. За приголосною відміною, як виняток, відмінюються:

а) іменники: pater, tris, m – батько; mater, tris, f – мати; frater, tris, m – брат;
iuvĕnis, is, m, f – юнак, дівчина; canis, is, m, f – собака; parens, entis, m, f –
батьки.
Особливості відмінювання іменників третьої відміни

1. До третьої відміни належать також деякі слова з основами на «u», «ov», які
походять від дифтонга «ou», наприклад: bos, bovis, m, f (корова, віл),
Iuppĭter, Iovis, m (Юпітер). Іменник vas, vasis, n (посудина) в однині
відмінюється за третьою відміною, а в множині – за другою.
Наприклад:
Casus Singularis
Nom. bos vas Iuppĭter
Gen. bovis vasis Iovis
Dat. bovi vasi Iovi
Acc. bovem vas Iovem
Abl. bove vase Iove
Voc. bos vas Iuppĭter
Casus Plurālis
Nom. boves vasa –
Gen. boum vasōrum –
Dat. bubus (bobus) vasis –
Acc. boves vasa –
Abl. bubus (bobus) vasis –
Voc. boves vasa –
Прочитання, переклад та морфологічний аналіз слів у тексті De Scythia

Scythia includĭtur ab uno latĕre Ponto, ab altĕro montĭbus. Scytia multum in
longitudĭnem et latitudĭnem patet. Hominĭbus inter se erant nulli fines, neque enim
agrum exercēbant, nec domicilium Scythis erat ullum. Pecŏra semper pascēbant et
per incultas solitudĭnes semper errābant. Uxōres liberosque suos secum in plaustris
vehēbant. Lacte et melle vivēbant. Pelles ferīnae erant Scythis pro vestĭbus.
58
Scythia, ae, f Скiфiя, країна Scytha, ae, m скіф
скiфiв
іnclūdo, ĕre розташовувати, ullus, a, um якийсь, якась, якесь
замикати,
оточувати
pecus, ŏris, n худоба unus, a, um один, а, е
liberi, ōrum m діти latus, ĕris, n бік, сторона
suus, a, um свій, своя, своє Pontus, і, m Понт (Чорне море)
per (Аcc.) через, alter, ĕra, ĕrum інший, а, е
під час, в, з
incultus, a, um необроблений, mons, montіs, m гора
а, е;
дикий, а, е;
брудний, а, е
multum дуже solitūdo, ĭnis, f безлюдне місце,

пустка
longitūdо, ĭnis, довжина, semper завжди
f протяжність
erro, āre блукати, latitūdo, ĭnis, f ширина
помилятися
uxor, ōris, f жінка, дружина nullus, a, um жоден, а, е
plaustrum, i, n фіра, віз, візок finis, is, m кордон, кінець,
рубіж, закінчення
veho, ĕre носити, нести, nec, neque і не, також не
тягнути, вести,
возити
lac, lactis, n молоко enim бо
mel, mellis, n мeд ager, agri, m земля, територія,
поле
vivo, ĕre жити exerceo, ēre займатися,
вправлятися
pellis, is, f шкура, хутро ferīnus, a, um звіриний, а, е
domicilium, ii, житло, місце pro (Abl.) як, перед,
n перебування заради
vestis, is, f одяг
59
латинських слів: іnclūdo, unus, latus, alter, mons, solitūdo, longitūdо, erro,
latitūdo, nullus, finis, lac, exerceo, ager, ferīnus, domicilium, vestis.

1. mons altus – висока гора;
2. avis rara – рідкісний птах.
Вправа ІІІ. Знайдіть відмінкові форми іменників, які відповідають

українську перекладу (одна форма є зайвою).
А)
1. aves a. птахів
2. avi b. птах
3. avĭbus c. птахи
4. avem d. птахом
5. avium e. птахами
6. ave f. птаха
g. птахові
Б)
1. montium a. місту
2. finĭbus b. містом
3. urbi c. гір
4. montem d. громадянина
5. cive e. громадянином
6. civem f. кордонами
g. гору
Вправа ІV. Поставте словосполучення з однини у множину чи навпаки,

1. civis clarus
2. montem altum
3. urbium nostrārum
4. bovis albi
5. partes magnas
6. navi longae
Вправа V. Знайдіть форму, яка не відповідає низці слів, та вкажіть її

цифру.
1. civis avis nubes homĭnis navis
1 2 3 4 5
2. montĭbus artĭbus cibus aurĭbus civĭbus
1 2 3 4 5
3. homĭnes habes urbes turres partes
60
1 2 3 4 5
4. montis solis ossis Jovis stellis
1 2 3 4 5
5. clade teste vide fonte arte
1 2 3 4 5
6. horti parti orbi ponti nubi
1 2 3 4 5

1. Homĭnum animaliumque salūti. Для блага людей і тварин.
2. Finis corōnat opus. Кінець увінчує справу.
3. Patriae decōri civĭbus educandis. Для прикраси батьківщини і виховання
громадян.
4. Urbi et orbi. Місту і світу.
5. Simĭlis simĭli gaudet. Подібний подібному радіє.
6. Tempŏra mutantur et nos mutāmur in illis. Часи змінюються і ми змінюємося
з ними.
7. Unus testis – nullus testis. Один свідок – не свідок.
8. Usus est optĭmus magister. Досвід найкращий учитель (Ціцерон).
9. Christus resurrexit! Vero resurrexit! Христос воскрес! Воістину воскрес!
(Пасхальне привітання християн).

1. Міф про Ахілла.
2. Полководець Ганнібал. Цікаві факти.
3. Римська система числення.
1. Які іменники належать до мішаної групи?
2. Назвіть та провідміняйте рівноскладові іменники чоловічого та жіночого
роду на -es, -is мішаної групи.
3. Назвіть та провідміняйте нерівноскладові іменники з двома або більше
приголосними мішаної групи.
Тема № 13. Прикметники ІІІ відміни
Adiectīva declinatiōnis tertiae (Прикметники третьої відміни)

Прикметники третьої відміни поділяються на три групи. До першої
групи належать прикметники з основою на -ri- з трьома родовими
закінченнями: -er (m), -is (f), -e (n): celĕber, bris, bre – знаменитий, а, е; acer,
acris, acre – гострий, а, е.
61
До другої групи належать прикметники з двома родовими
закінченнями: -is (m, f), -e (n): brevis, e – короткий, а, е; levis, e – легкий, а, е.
До третьої групи входять прикметники з основою на -nt- або -c- з
одним родовим закінченням, спільним для трьох родів: -s, -r, -x.
Відмінюються як прикметники третьої відміни з основою на -ĭ: ingens,
ingentis – величезний, а, е; felix, īcis – щасливий, а, е; par, раris – рівний, а, е.
Зразок відмінювання прикметників третьої відміни:

а) з трьома родовими закінченнями: acer (m), acris (f), acre (n)
Числа Singulāris Plurālis
Рід m f n m, f n
Відмінки
Nom. аcer аcr-is аcr-e аcr-es аcr-ia
Gen. аcr-is acr-is acr-is acr-ium acr-ium
Dat. аcr-і acr-і acr-і acr-ĭbus acr-ĭbus
Acc. аcr-em acr-em acr-e acr-es acr-ia
Abl. аcr-і acr-і acr-і acr-ĭbus acr-ĭbus
Voc. аcer аcr-is аcr-e аcr-es аcr-ia
б) з двома закінченнями: brevis (m, f), breve (n)

Рід m, f n m, f n
Відмінки
Nom. brev-is brev-e brev-es brev-ia
Gen. brev-is brev-is brev-ium brev-ium
Dat. brev-і brev-і brev-ĭbus brev-ĭbus
Acc. brev-em brev-e brev-es brev-ia
Abl. brev-і brev-і brev-ĭbus brev-ĭbus
Voc. brev-is brev-e brev-es brev-ia
в) з одним родовим закінченням: ingens (m, f, n), ingentis (Gen. Sing.)

Рід m, f n m, f n
Відмінки
Nom. ingens ingens ingent-es ingent-ia
Gen. ingent-is ingent-is ingent-ium ingent-ium
Dat. ingent-і ingent-і ingent-ĭbus ingent-ĭbus
Acc. ingent-em ingens ingent-es ingent-ia
Abl. ingent-і ingent-і ingent-ĭbus ingent-ĭbus
Voc. ingens ingens ingent-es ingent-ia
62
Винятки з правила про рід
За приголосною групою відмінюються прикметники: dives, ĭtis – багатий, а, е;
pauper, ĕris – бідний, а, е; vetus, ĕris – старий, а, е; princeps, ĭpis – перший, а, е;
partĭceps, ĭpis – причетний, а, е тощо.
Прочитання, переклад та морфологічний аналіз слів у тексті De Achille

Celĕber erat Achilles, filius Pelēi regis et Thetĭdis deae. Achilles partĭceps belli
Troiāni erat. Celĕbre erat scutum, celebria erant arma Achillis. Celĕbris erat
celerĭtas Achillis. Celeritāte sua incredibĭli et magno corpŏris robŏre Achilles
Troiānis terribĭlis erat. Mors Patrŏcli, eīus amīci, Achilli dolōres acres dabat.
Itǎque Achilles Hectŏrem ad pugnam provŏcat et virum fortem necat.
celĕber, bris, урочистий, а, е; corpus, ŏris, n тіло, організм,
bre знаменитий, а, корпус
е; славетний, а,
е
robur, ŏris, n сила Achilles, is, m Ахілл(ес), син Пелея
i Фетіди, один з
героїв Ілліади
terribĭlis, e страшний, а, е; mors, mortis, f смерть
жахливий, а, е
Patrŏclus, i, m Патрокл, filius, ii, m син
найближчий
друг Ахілла,
вбитий у
поєдинку з
Гектором
Pelēus, еi, m Пелей, син eiīus gen. sing. від вказ.
царя Єака, цар займ. is, ea, id він,
Фессалії, один вона, воно, цей, ця,
з аргонавтів, це
чоловік
Фетіди, батько
Ахілла
rex, regis, m цар, правитель dolоr, ōris, m біль, страждання
Thetis, ĭdis, f Фетіда, богиня acer, acris, acre гострий, а, е; різкий,
моря, дочка а, е; сильний, а, е
Нерея,
дружина
Пелея, мати
Ахілла
do, dāre давати, dea, ae, f богиня
63
подавати,
роздавати
itǎque отже, тому particeps, cĭpis, m, f учасник
Hector, ŏris, m Гектор, син bellum, i, n війна
Пріама і
Гекуби,
чоловік
Андромахи,
герой Трої,
вбитий у
поєдинку з
Ахіллом
Troiānus, a, троянський, а, scutum, i, n великий щит (у
um е формі вигнутого
прямокутника,
120×80 см)
рugna, ae, f бій, битва, provŏco, āre викликати, кидати
змагання виклик,
підбурювати,
провокувати
arma, ōrum, n зброя, vir, viri, m муж, чоловік
військове
знаряддя;
інструменти
celerĭtas, ātis, f швидкість fortis, e сміливий, а, е;
відважний, а, е
incredibĭlis, e неймовірний, neco, āre вбивати
а, е

латинських слів: celĕber, corpus, terribĭlis, mors, filius, acer, do, particeps,
provŏco, arma, celerĭtas, incredibĭlis.

1. servus pauper – бідний раб;
2. aqua salubris – корисна вода;
3. initium difficile – важкий початок.
Вправа ІIІ. Знайдіть відповідники латинських прикметників

українському перекладу.
1. fortium a. сміливі
64
2. forti b. сміливого
3. fortes c. сміливе
4. fortĭbus d. сміливій
5. fortis e. сміливих
6. forte f. сміливим
Вправа IV. Знайдіть відповідники латинських іменників українському

1. sapientĭbus a. відважних
2. felīces b. щасливі
3. sapienti c. щасливого
4. felīcem d. відважному
5. sapientium e. розумними
6. audacium f. розумних
g. розумному
Вправа V. Перетворіть словосполучення з однини у множину і навпаки,

1. filius celĕber
2. bella ingentia
3. celeritātem incredibĭlem
4. nomĭni nobĭli
5. urbis Carthaginiensis
Вправа VI. Заповніть пропуски відповідними закінченнями.

1. Sociāl… anĭmal est homo. (Сенека)
2. Ignis aurum proba…, miseria virum fort… (Цiцерон)
3. Exempla virōrum fort… util… sunt.
4. Romāni viri fort… su…(esse)
5. Patria commūn… omnium civ… parens est.

1. Fortes fortūna adiǔvat. Сміливим допомагає доля.
2. Naturalia non sunt turpia. Природне не є ганебним.
3. Nulla lex satis commŏda omnĭbus est. Ніякий закон не є досить зручним для
всіх.
4. Multi multa sciunt, nemo omnia. Багато людей знають багато, ніхто не знає
всього.
5. Omnes pro uno. Всі за одного.
6. Poētae nascuntur, oratōres fiunt. Поетами народжуються, ораторами стають
(Ціцерон).
7. Quidquid agis, prudenter agas et respĭce finem. Що ти робиш, роби розумно і
дивись на кінець.
65
1. Закони ХІІ таблиць.
2. Стінопис у давньоримській архітектурі.
3. Скульптура Стародавнього Риму.
1. Які прикметники належать до ІІІ відміни?
2. Назвіть та провідміняйте прикметники ІІІ відміни на -er, -is, -e.
3. Назвіть та провідміняйте прикметники ІІІ відміни на -is, -e.
4. Назвіть та провідміняйте прикметники ІІІ відміни на -x, -r, -s.
Тема № 14. Participium praesentis actīvi (дієприкметник теперішнього

часу дійсного способу активного стану)
Participium praesentis actīvi утворюється додаванням до основи інфекта

закінчення -ns (m, f, n) для дієслів I-II дієвідмін і закінчення -ens (m, f, n) для
дієслів III-IV дієвідмін. У родовому відмінку однини закінчення -is (m, f, n).
Зразок утворення рarticipium praesentis actīvi від дієслів І-ІV дієвідмін:
Дієвідміна
І ІІ ІІІ ІV
laudā-re docē-re leg-ĕre audī-re
Participium praesentis actīvi
lauda-ns, laudant- doce-ns, docentis leg-ens, legent-is audi-ens, audient-is
is (m, f, n) – той, (m, f, n) – той, (m, f, n) – той, та, (m, f, n) – той, та,
та, те, що та, те, що те, що читає, те, що слухає,
хвалить, навчає, читаючий, а, е слухаючий, а, е
хвалячий, а, е навчаючий, а, е
Participium praesentis actīvi відмінюється за третьою голосною відміною, як

прикметники третьої відміни з одним закінченням, спільним для трьох родів.
Зразок відмінювання рarticipium praesentis actīvi:
Casus Singulāris Casus Plurālis

m f n m f n
Nom. legens legens legens legent-es legent-es legent-ia
Gen. legent-is legent-is legent-is legent-ium legent-ium legent-ium
Dat. legent-i legent-i legent-i legent-ĭbus legent-ĭbus legent-ĭbus
Acc. legent-em legent-em legens legent-es legent-es legent-ia
Abl. legent-i (-e) legent-i (-e) legent-i (-e) legent-ĭbus legent-ĭbus legent-ĭbus
Voc. legens legens legens legent-es legent-es legent-ia
66
Рarticipium praesentis actīvi узгоджується з іменниками в роді, числі та
відмінку: discipŭlus audiens (m) – учень, що слухає; magistra docens (f) –
вчителька, що навчає.
Прочитання, переклад та морфологічний аналіз слів у тексті De

Hannibǎle
Celĕbris erat Carthāgo, celebria templa et aedificia urbis, celĕbre erat nomen
Hannibǎlis, egregii et fortis Carthaginiensium ducis. Hannĭbal erat dux impavĭdus
atque crudēlis. Ut dux celer et fortis erat, ita milĭtes habēbat celĕres et fortes et
impavĭdos. Victor magnārum copiārum equestrium et pedestrium erat. Nobĭlis et
memorabĭlis est Romanōrum clades Cannensis. Memoria cladis Cannensis
Romānis semper acerba et tristis erat.
celĕber, bris, урочистий, а, е; crudēlis, e жорстокий, а, е
bre знаменитий, а,
е; славетний, а,
е; відомий, а, е
celer, ĕris, ĕre швидкий, а, е Carthāgo, ĭnis, f Карфаген, місто в
Африці (сьогодні
Туніс)
miles, ĭtis, m воїн, солдат victor, ōris, m переможець
templum, i, n храм, copia, ae, f безліч, велика
святилище кількість
aedificium, ii, споруда, equester, tris, tre кінний, а, е
n будівля
urbs, urbis, f місто pedester, tris, tre піший, а, е
nomen, ĭnis, n ім’я, назва nobĭlis, e відомий, а, е;
знатний, а, е;
шляхетний, а, е
Hannĭbal, ǎlіs, Ганнібал egregius, a, um визначний, а, е;
m видатний, а, е;
знатний, а, е
memorabĭlis, e пам’ятний, а, е; fortis, e сміливий, а, е;
вартий згадки, відважний, а, е
а, е
clades, is, f загибель, Carthаginiensis, e карфагенський, а, е
поразка
Cannensis, e каннський, а, е Carthāginiensis, is, карфагенянин
m
memoria, ae, f пам’ять dux, ducis, m вождь, полководець
acerbus, a, um гіркий, а, е; impavĭdus, a, um безстрашний, а, е
суворий, а, е
67
tristis, e сумний, а, е atque і, а також

латинських слів: celĕber, celer, memorabĭlis, memoria, miles, templum, urbs,
nomen, acerbus, crudēlis, victor, copia, equester, pedester, nobĭlis, egregius, dux.

1. homo scribens – людина, яка пише.
Вправа ІІІ. Знайдіть відповідники латинських дієприкметників

українському перекладу.
1. amantis a. тим, які кохають
2. amantĭbus b. той, який кохає
3. amans c. ті, які кохають
4. amantes d. тих, які кохають
5. amantium e. тої, яка кохає (gen. sing.)
6. amantem f. того, який кохає (acc. sing.)
Вправа ІV. Утворіть рarticipium praesentis actīvi від дієслів:

1. ascendo, ĕre – входити, підніматися;
2. interrŏgo, āre – питати;
3. finio, īvi, ītum, īre – завершувати;
4. respondeo, ēre – відповідати.

цифру.
1. utĭlis gravis brevis agĭlis claris
1 2 3 4 5
2. fragĭles audāces duces celĕbres fortes
1 2 3 4 5
3. celerĭbus veterĭbus claris dulcĭbus acrĭbus
1 2 3 4 5
4. nobĭles terribĭlis tristia felīces patria
1 2 3 4 5
5. amans mens labōrans studens docens
1 2 3 4 5
6. provocantis magnis ducentis vocantis ballantis
1 2 3 4 5

1. Non omnia possunt omnes. Не всі можуть все (Вергілій).
2. Vox clamantis in deserto. Голос волаючого в пустелі.
68
3. Absens carens. Відсутній сам собі шкодить.
4. Homo intellĕgens. Знавець.
5. Tres faciunt collegium. Троє утворюють раду (товариство, колегію).
6. Ut sementem fecĕris, ita metes. Як посієш – так пожнеш.
7. Veterrĭmus amīcus optĭmus est. Найдавніший друг є найліпший.
8. Victoria concordiā gignĭtur. Перемога народжується згодою.
9. Volens – nolens. Хочеш – не хочеш.
10. Vox unīus – vox nullīus. Голос одного – жодного голоcу.

1. Живопис Стародавнього Риму. Цікаві факти.
2. Розвиток медицини у Стародавньому Римі.
3. Розвиток Стародавнього Риму в епоху імперії.
1. Як утворюється дієприкметник теперішнього часу дійсного способу
активного стану?
2. Назвіть та провідміняйте дієприкметник теперішнього часу дійсного
способу активного стану.
Тема № 15. IV відміна іменників
Declinatio quarta (Четверта відміна іменників)

До четвертої відміни належать іменники чоловічого і середнього роду з
основою на -ŭ. У називному відмінку однини іменники чоловічого роду
закінчуються на -us , середнього роду на -u. Практичною ознакою відміни є
закінчення родового відмінка однини -us (m, n).
Наприклад:
casus, us, m – випадок, відмінок
genu, us, n – коліно, рід
usus, us, m – вживання, досвід
cornu, us, n – ріг, фланг
contractus, us, m – контракт
veru, us, n – дротик.
Винятки:
До четвертої відміни належать деякі іменники жіночого роду на -us, як
наприклад:
acus, us, f – голка
anus, us, f – стара жінка
69
manus, us, f – рука
portĭcus, us, f – колонада, портик
nurus, us, f – невістка
socrus, us, f – свекруха
quercus, us, f – дуб
pinus, us, f – сосна
tribus, us, f – триба, район
Idus, uum, f – Іди (13 або 15 число місяця)
domus, us, f – дім
Зразок відмінювання іменників четвертої відміни:

fructus, us, m – плід, фрукт; cornu, us, n – ріг

Nom. fruct -us, corn -u fruct -us, corn -ua
Gen. fruct -us, corn -us fruct -uum, corn-uum
Dat. fruct -ui, corn -u fruct -ĭbus, corn -ĭbus
Acc. fruct -um, corn -u fruct -us, corn-ua
Abl. fruct -u, corn -u fruct -ĭbus, corn -ĭbus
Voc. fruct -us, corn -u fruct -us, corn-ua
Відмінювання іменника domus, us, f:

Nom. dom -us dom -us
Gen. dom -us dom -uum (dom -ōrum)
Dat. dom -ui dom -ĭbus
Acc. dom -um dom -os
Abl. dom -o dom -ĭbus
Voc. dom -us dom -us
Деякі форми іменника domus вживаються у значенні прислівників місця:

domum – додому; domo – з дому; domi – вдома.
У давальному і орудному відмінках множини закінчення -ŭbus мають такі

іменники:
artus, us, m – суглоб
tribus, us, f – триба, район
lacus, us, m – озеро
quercus, us, f – дуб
specus, us, m – печера
Іменники quercus, us, f – дуб і specus, us, m – печера в давальному й орудному

відмінках множини можуть мати паралельні форми -ĭbus та -ŭbus.
70
Запам’ятайте! Закінчення -us у називному відмінку однини широко
вживається у латинській мові. Це закінчення мають іменники чоловічого
роду другої відміни, іменники жіночого і середнього роду третьої відміни, а
також іменники чоловічого роду четвертої відміни. Тому при відмінюванні
іменників слід звертати увагу на закінчення родового відмінка однини.
Прочитання, переклад та морфологічний аналіз слів у тексті Cornu

Amalthēae
Amalthēa erat nympha celĕbris, quae in montĭbus insŭlae Cretae habitābat.
Nympha formam capellae habēbat. Amalthēa lacte suo infantem Iovem, quem
pater Saturnus necāre constituēbat, alēbat. Cornu Amalthēae mirabĭle erat. Quis
homo cornu habēbat, omnĭbus abundābat, unde dictum: cornu Amalthēae, id est,
cornu abundantiae sive cornu copiae. Postquam Iuppĭter regnum deōrum
hominumque in potestātem suam recipiēbat, nympham Amalthēam in stellam,
nomĭne Capellam, mutābat.
cornu, us, n ріг mirabĭlis, e дивовижний, а, е
nympha, ae, f німфа quis який, а, е
celĕber, bris, відомий, а, е homo, ĭnis, m людина
bre
quae яка habeo, ēre мати, володіти
in (Abl. – де, Acc. abundo, āre (Abl.) мати у
– куди) в, на достатній, великій
кількості
mons, montis, гора insŭla, ae, f острів
m
unde звідси habĭto, āre жити, проживати
dictum сказано від forma, ae, f форма
dico, ĕre
говорити
capella, ae, f 1)кізонька, 2) id est тобто
Капелла, зірка
першої
величини у
сузір’ї Візника
abundantia, ae, достаток sive або
f
lac, lactis, n молоко copiae, ārum, f багатство
infans, ntis, m, дитина postquam пізніше
f
Iuppĭter, Iovis, Юпітер deus, i, m бог
71
m
quem якого potestas, ātis, f влада, право,
керівництво
pater, tris, m батько neco, āre вбивати
recipio, ĕre приймати constituo, ĕre постановляти
stella, ae, f зірка alo, ĕre годувати,
вигодовувати
muto, āre змінювати

латинських слів: cornu, nympha, celĕber, mons, insŭla, capella, abundantia, lac,
infans, homo, habeo, insŭla, forma, pater, recipio, constituo, stella, muto.

1. gelu acre – сильний холод;
2. quercus alta – високий дуб.
Вправа IІІ. Знайдіть відповідники латинських іменників українському

перекладу
1. domui a. домів
2. domus b. доми
3. domĭbus c. дому
4. domōrum d. з дому
5. domo e. домами
6. domum f. додому

1. fructui a. плід
2. manĭbus b. рук
3. fructum c. плодом
4. manuum d. плодові
5. fructu e. рукам
6. manus f. плодами
g. рука

1. exercĭtus fortis
2. statum permanentem
3. cornu mirabĭli
72
4. magistrātus Romāni
5. geluum asperōrum
6. progressĭbus celerĭbus

цифру.
1. principātus census senātus amīcus gustus
1 2 3 4 5
2. consensus magnus clarus latus altus
1 2 3 4 5
3. ordinarius varius privātus lapsus antīquus
1 2 3 4 5
4. consensum risum ducum manum gustum
1 2 3 4 5
5. domus magistrātus manus nurus portĭcus
1 2 3 4 5

1. Cornu copiae. Ріг достатку.
2. E fructu arbor cognoscĭtur. Дерево пізнається з плоду.
3. Privāta domus valet aurum. Власний дім вартує золота.
4. Lapsus linguae. Помилка мови (обмовка).
5. Manus manum lavat. Рука руку миє.
6. Pax huic domui. Мир цьому дому.
7. Quod scripsi, scripsi. Те, що написав, – написав.
8. Status quo. Сучасне становище.
9. Status ante quo. Попереднє становище.
10. Nihil semper suo statu manet. Ніщо не залишається вічно y тому самому
стані.
11. Ad usum popŭli. Для користування народу.

1. Марафонська битва.
2. Легенда про Дедала і Ікара.
3. Легенда про Прометея.
1. Які іменники належать до ІV відміни?
2. Назвіть та провідміняйте іменники чоловічого роду ІV відміни.
3. Назвіть та провідміняйте іменники середнього роду ІV відміни.
4. Назвіть винятки з правила про рід IV відміни.
Тема № 16. V відміна іменників

73
Declinatio quinta (П’ята відміна іменників)

До п’ятої відміни належать іменники жіночого роду з основою на -ē. У
називному відмінку однини іменники п’ятої відміни закінчуються на -es.
Практичною ознакою п’ятої відміни є закінчення -ēі (-ĕі) у рoдовому
відмінку однини.
Наприклад:
series, ēi, f – низка, серія
species, ēi, f – явище, вид, ідея
planities, ēi, f – рівнина, долина
fides, ei, f – віра
spes, spei, f – надія
res, rei, f – справа, річ
facies, ei, f – обличчя
Винятки
До п’ятої відміни належать два іменники чоловічого роду:
1. dies, diēi, m, f – день (dies, ēi, f у значенні термін, строк – жіночого роду),
наприклад: dies certa (певний день), dies constitūta (встановлений день), але
dies festus (святковий день);
2. meridies, ēi, m – полудень, південь.
Іменники res і dies мають однину і множину. Всі інші іменники або зовсім не
відмінюються у множині, або мають лише називний і знахідний відмінки.
Зразок відмінювання іменників п’ятої відміни:

res, rei, f; dies, ēi, m, f
Nom. r -es, di-es r -es, di-es
Gen. r -ei, di-ēi r -erum, di-ērum
Dat. r -ei, di-ēi r -ebus, di-ēbus
Acc. r-em, di-em r -es, di-es
Abl. r -ē, di-ē r -ebus, di-ēbus
Voc. r -es, di-es r-es, di-es
У родовому та давальному відмінках однини «е» між двома голосними

зберігає свою довготу: diēi, але fidĕi.
Словосполучення з іменником res, rei, f – справа, річ:

res publĭca – суспільна справа, республіка, держава
res secundae (plur.) – сприятливі обставини, щастя
74
res adversae (plur.) – несприятливі обставини, нещастя
res gestae (plur.) – здійснені обставини, подвиг
res novae (plur.) – нові обставини, державний переворот
res bonae (plur.) – цінні речі, цінності
res summae (plur.) – найважливіші справи, верховна влада
res frumentaria – продукти
res rustĭca – сільське господарство
res divīnae (plur.) – релігія
res familiāris – майно
scriptor rerum gestārum – історик
de rerum natūra – про природу речей.
Словосполучення з іменником dies, ēi, m, f – день:

dies Lunae – понеділок, день Місяця
dies Martis – вівторок, день Марса
dies Mercurii – середа, день Меркурія
dies Jovis – четвер, день Юпітера
dies Veneris – п’ятниця, день Венери
dies Saturni – субота, день Сатурна
dies Solis – неділя, день Сонця
dies Dominica – неділя за часів християнства
dies natālis – день народження

diem vidēre – народитися
in dies – з дня на день
cum die – з приходом дня
dies tranquillus – погода
ad certam diem – у встановлений термін.
Прочитання, переклад та морфологічний аналіз слів у тексті De diēbus

Annus est longa series diērum. Causa diēi et noctis motus terrae est. In regionĭbus
nostris aestāte sunt dies longi, noctes breves hiĕme dies breves, noctes longae.
Meridiei tempus in omnĭbus terrae partĭbus diversum est. Nomĭna diērum apud
Romānos erant: dies Solis, dies Lunae, dies Martis, dies Mercurii, dies Iovis, dies
Venĕris, dies Saturni. Primum diem mensis Romāni Kalendas appellābant. In serie
diērum dies festi sunt. Popŭli antīqui invictam fidem in Diem natālem Solis
habēbant et id festum celebrābant. Diēbus festis homĭnes pompae intererant.
Aspectus pompae mirabĭlis erat.
annus, i, m рік Satūrnus, i, m Сатурн
longus, a, um довгий, а, е primus, a, um перший, а, е
series, ēi f ряд Kalendae, ārum, f Календи (перший
день місяця у
75
римлян)
causa, ae, f причина nox, noctis, f ніч
appello, āre називати motus, us, m рух
festus, a, um святковий, а, е in (Abl.) у, в
popŭlus, i, m народ aestas, ātis, f літо
antiquus, a, um стародавній, я, brevis, e короткий, а, е
є
natālis, e народжений, а, hiems, hiĕmis, f зима
е
invictus, a, um непереможний, tempus, ŏris, n час
а, е
fides, ĕi, f віра pars, partis, f частина
habeo, ēre мати, володіти diversus, a, um різний, а, е;
протилежний, а, е
id це festum, i, n свято
apud (Acc.) у celĕbro, āre святкувати
Sol, Solis, m сонце pompa, ae, f святкова процесія
Luna, ae, f місяць intersum, esse брати участь, бути
присутнім
Mars, Martis, Марс Mercurius, ii, m Меркурій
m
aspectus, us, m вигляд, Iuppĭter, Iovis, m Юпітер
видовище
mirabĭlis, e дивовижний, а, Venus, ĕris, f Венера
е

латинських слів: longus, primus, causa, series, Romāni, Kalendae, nox, terra,
regio, appello, festus, popŭlus, antiquus, natālis, invictus, tempus, meridies, pars,
nomen, sol, habeo, diversus, festum, celĕbro, luna, aspectus, homo, pompa.

1. res publĭca – суспільна справа, республіка, держава;
2. dies festus – святковий день.
Вправа ІIІ. Знайдіть відповідники латинських іменників українському

перекладу.
1. diēi a. днів
2. diem b. днями
3. diērum c. день
4. diēbus d. днем
5. dies e. дневі
76
6. die f. дні

1.rebus a. надія
2. spes b. річчю
3. re c. речі
4. spēi d. речами
5. rem e. річ
6. rerum f. надії
g. речей

1. series longa
2. fidem aeternam
3. planitie magnā
4. meridiēi calĭdi
5. rerum publicārum
6. diēbus constitūtis

цифру.
1. spes dies fides seges species
1 2 3 4 5
2. speciem fidem planitiem rem panem
1 2 3 4 5
3. fames clades meridies seges nubes
1 2 3 4 5
4. rerum latum altum clārum nessarium
1 2 3 4 5
5. studes doces respondes fides habes
1 2 3 4 5
6. rebus campus idoneus prĭmus opus
1 2 3 4 5

1. Est modus in rebus. Є міра в речах (Горацій).
2. Felix, qui potuit rerum cognoscĕre causas. Щасливий, хто зміг пізнати
причину речей (Вергілій).
3. In medias res. В середину речей (у центрі подій).
4. Magna res est amor. Велика справа є любов.
5. Dies diem docet. День вчить день.
6. Carpe diem! Лови день! (Горацій).
77
7. In diem vivĕre. Жити сьогоднішнім днем.
8. Dies natālis. День народження.
9. Meus dies. Мій день народження.
10. Nihil agenti dies longus est. Тому, хто нічого не робить, – день довгий.

1. Розвиток туризму у Стародавньому Римі.
2. Розвиток Стародавнього Риму в епоху республіки.
3. Стародавній Рим в часи правління Юліїв-Клавдіїв.
1. Які іменники належать до V відміни?
2. Назвіть та провідміняйте іменники V відміни жіночого роду.
3. Назвіть винятки з правила про рід V відміни.
ВПРАВИ ДЛЯ ДОДАТКОВИХ ЗАВДАНЬ
GAUDEĀMUS (ВЕСЕЛІМОСЬ!) CARMEN SCHOLASTĭCUM

Середньовічна студентська пісня, студентський гімн
Gaudeāmus igĭtur, Погуляймо, юнаки, Гей, повеселімося,
Iuvĕnes dum sumus! Поки в нас є сила. Поки молодії!
Post iucundam Мине молодість Мине молодість
iuventūtem, щаслива, квітуча,
Post molestam Мине старість Старість нас
senectūtem, докучлива, впов'є, мов туча,
Nos habēbit humus. Вкриє нас могила. І земля покриє.
Ubi sunt, qui ante nos Ми недовго живемо, Де ті, що жили
In mundo fuēre? Швидко вік минає. колись
Transeas ad supĕros, Смерть, не гаючись, На розлогім світі?
Transeas ad infĕros, прилине, Треба чи під землю
Hos si vis vidēre. Без розбору всіх йти,
Vita nostra brevis est, поглине – Чи на небо
Brevi finiētur, Смерть жалю не знає. злинути,
Venit mors velocĭter, Хай живуть нам вузи Щоби їх зустріти.
Rapit nos atrocĭter, всі, Те життя – лиш
Nemĭni parcētur. Вся наша еліта: мить одна,
Vivat Academia, Професори і доценти, Вмить воно й
Vivant professōres! Аспіранти і студенти, пролине.
Vivat membrum – Смерть кістлява –
quodlĭbet, "Многая їм літа!" тут як тут,
Vivant membra Хай дівчата всі Чинить свій над
quaelĭbet, живуть, Негорді, нами суд:
Semper sint in flore! красиві, Всіх – до
78
Vivant omnes virgĭnes, Хай живуть нам домовини.
Gracĭles, formōsae! молодиці, Хай живе науки
Vivant et muliĕres Наші любі, храм,
Tenĕrae, amabĭles, ніжнолиці, Хай живуть учені!
Bonae, laboriōsae! Добрі, не ліниві! Кожен з них нехай
Vivat et Respublĭca Хай живе республіка живе.
Et qui illam regit! Й той, хто управляє; Процвітає гроно
Vivat nostra civĭtas, Хай живе наша все
Maecenātum carĭtas, спільнота У добрі, натхненні!
Quae nos hic protĕgit! Й благодійників Хай живуть дівчата
Pereat tristitia, щедрота, всі —
Pereant dolōres, Що про всіх нас дбає. Стрункі та ласкаві!
Pereat diabŏlus, Всякий смуток геть Хай усі жінки
Quivis antiburschius від нас, Песимізму живуть,
Atque irrisōres! досить; Що любов, тепло
Всякий біс нехай несуть,
сконає, Ніжні, в праці
Що студентам не жваві!
сприяє Хай живе наш край
На глум їх підносить. увесь
Переспів Михайла І хто править
Білика краєм!
Хай живуть мужі
ясні,
Що з їх ласки,
приязні
Знань тут
набуваєм!
Геть, журбо-
напаснице,
Болісті, гризоти!
Геть, лукавий
зліснику!
Геть, їдкий
насмішнику,
З нашої спільноти!
Переклад Андрія
Содомори
Слова пісні приписують студентам Гейдельберґу чи Сорбонни. Канонічний

текст підготував мандрівний поет Кіндлебен 1781 року. На ноти поклав цей
текст нідерландський композитор XV ст. Жан Оккенгейм. П.І. Чайковський
переклав мелодію для чотириголосого чоловічого хору з фортеп’яно.
79
Цю пісню тепер співають на святах і зустрічах студенти усього світу. Це
своєрідний символ студентства, молодості.
Молитви латинською мовою signum crucis. Католицький молитовник.

In nomine Patris, et Filii, et Spiritus Sancti. Amen.
Pater Noster
Pater noster, qui es in caelis, sanctificetur nomen tuum; adveniat regnum tuum; fiat
voluntas tua sicut in caelo et in terra.
Panem nostrum quotidianum da nobis hodie; et dimitte nobis debita nostra, sicut et
nos dimittimus debitoribus nostris; et ne nos inducas in tentationem, sed libera nos
a malo. Amen.
Ave Maria
Ave Maria, gratia plena, Dominus tecum. Benedicta tu in mulieribus et benedictus
fructus ventris tui, Iesus. Sancta Maria, Mater Dei, ora pro nobis peccatoribus,
nunc et in hora mortis nostrae. Amen.
Doxologia
Gloria Patri et Filio, et Spiritui Sancto. Sicut erat in principio, et nunc et semper, et
in saecula saeculorum. Amen.
Symbolum Apostolorum
Credo in Deum, Patrem omnipotentem, Creatorem caeli et terrae; Et in Iesum
Christum, Filium eius unicum, Dominum nostrum, qui conceptus est de Spiritu
Sancto, natus ex Maria Virgine, passus sub Pontio Pilato, crucifixus, mortuus et
sepultus; descendit ad inferos, tertia die resurrexit a mortuis; ascendit ad caelos,
sedet ad dexteram Dei Patris omnipotentis; inde venturus est iudicare vivos et
mortuos. Credo in Spiritum Sanctum, sanctam Ecclesiam catholicam, Sanctorum
communionem, remissionem peccatorum, carnis resurrectionem, vitam aeternam.
Amen.
Angelus Domini
V. Angelus Domini nuntiavit Mariae. R. Et concepit de Spiritu Sancto
Ave Maria... V. Ecce ancilla Domini. R. Fiat mihi secundum verbum tuum.
Ave Maria... V. Et verbum caro factum est. R. Et habitavit in nobis.
Ave Maria... V. Ora pro nobis, sancta Dei Genitrix. R. Ut digni efficiamur
promissionibus Christi.
Oremus: Gratiam tuam, quaesumus, Domine, mentibus nostris infunde; ut qui,
angelo nuntiante, Christi Filii tui Incarnationem cognovimus per passionem eius et
crucem, ad resurrectionis gloriam perducamur. Per eundem Christum Dominum
nostrum. Amen.
80
Gloria Patri et Filio, et Spiritui Sancto. Sicut erat in principio, et nunc et semper, et
in saecula saeculorum. Amen.
Regina Caeli
Regina caeli, laetare, alleluia!
Quia quern meruisti portare, alleluia!
Resurrexit sicut dixit, alleluia!
Ora pro nobis Deum, alleluia!
V. Gaude et laetare, Virgo Maria, alleluia!
R. Quia surrexit Dominus vere, alleluia!
Oremus: Deus, qui per resurrectionem Filii tui, Domini nostri Iesu Christi,
mundum laetificare dignatus es, praesta, quaesumus, ut per eius Genitricem
Virginem Mariam, perpetuae capiamus gaudia vitae. Per eundem Christum
Dominum nostrum.
R. Amen
Exegi monumentum
Exegi monumentum aere perennius
Regalique situ pyramidum altius,
quod non imber edax, non aquilo impotens
possit diruere aut innumerabilis
annorum series et fuga temporum
Non omins moriar multaque pars mei

Vitabiet Libitinam... usque ego postera
Crescam laude recens, dum Capitolium
Scander cum tacita virgine pontifex
Dicar, qua violens obsterpit Aufidus

Et qua pauper aquae Daunus agrestium
Regnavit populorum, ex humili potens
Princeps Aeolium carmen ad Italos
Deduxisse modos. Sume superbiam
Quaesitam meritis et mihi Delphica
Lauro cinge volens, Melpomene, comam
Література:
1. Вацеба О. А., Олійник Л. Р. Lectura Latina: Навчальний посібник. – Львів:
Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 200 с. з іл.
2. Вацеба О. А., Мокрівська М. Т., Романюк І. А., Шпелик Х. В. Pensa Latina:
навчальний посібник. – Львів, 2010. – 216 с.
3. Ревак Н.Г., Сулим В. Т. Латинська мова. – Вінниця, 2006. – 415 с.
Додаткова:
81
1. Маслюк В. П., Оленич Р.М. Латинська мова. – Львів, 1975. – 214 с.
2. Оленич І. Р., Оленич Р.М., Чернюх Б. В. Латинська мова. – Львів, 2008. –
472 с.
3. Оленич Р. М. Латинська мова: підручник для студентів факультетів
іноземної філології вищих навчальних закладів. – Львів, 2001. – 352 с.
82

Латина методичка1-2

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Латина методичка1-2

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БЕЗПЕКИ

Кафедра іноземних мов та перекладознавства

спеціальність 035 – «Філологія»

Методичною радою ІПСЗ

Протокол № ____ від _____ 2020 р.

Укладач: викладач Бенькевич Г.А.

Рецензент: Маланюк М.С.

«Латинська мова» є складовою частиною дисциплін гуманітарного циклу.

Цілі навчальної дисципліни:

Основна мета курсу: оволодіння обсягом знань теоретичних знань і

Основними завданнями вивчення дисципліни “Латинська мова” є оволодіння

Тема № 1. Історія латинської мови та її значення у науковій

Короткі теоретичні відомості

Вимова латинських звуків

Дифтонги – це сполучення двох різних голосних, які вимовляють як один

Дифтонги ае та ое належать до різних складів, які вимовляються окремо,

Завдання для самостійної роботи:

Вправа 2. Прочитайте слова, пояснiть вимову [у]:

Вправа 3. Прочитайте слова, пояснiть правила вимови приголосного [с]:

Вправа 4. Прочитайте слова, пояснiть, як звучать латинськi [g] i [h]:

Вправа 6. Прочитайте слова, пояснiть вимову приголосного [s]:

Вправа 7. Прочитайте слова, пояснiть вимову сполучень qu, ngu, su:

Вправа 8. Прочитайте слова, пояснiть вимову [i]:

Вправа 9. Прочитайте слова, пояснiть вимову грецьких сполучень ch, ph,

Вправа 10. Поставте наголос в словах:

Вправа 11. Пояснiть довготу другого складу вiд кiнця слова:

Вправа 13. Згрупуйте слова i поставте наголос:

Підготуйте реферати за такими темами:

Тема № 2. Поділ на склади. Частини мови.

Короткі теоретичні відомості

Число складів у слові визначається кількістю голосних. У слові стільки

У групі з двох приголосних, як правило, в середині слова, напр.: cen-tum

У групі з трьох приголосних в середині слова, між другим і третім

Префікс виділяється: trans-for-ma-tio (перетворення), de-scen-do (сходжу

Дифтонги на склади не розбиваються, а утворюють один склад: Eu-cli-des

При поділі на склади приголосний належить до наступного складу: li-ber, do-

Довгота і короткість складів

Змінні частини мови

Незмінні частини мови

Граматичні категорії іменника

№ Закінчення Cлово Закінчення Рід Переклад

Завдання для самостійної роботи:

Вправи для читання

Вправа 2. Прочитайте слова, пояснiть вимову [і]:

Вправа 3. Прочитайте слова, пояснiть вимову [у]:

Вправа 4. Прочитайте слова, пояснiть вимову [с]:

Вправа 5. Прочитайте слова, пояснiть вимову [h] і [g]:

Вправа 6. Прочитайте слова, пояснiть вимову [l]:

Вправа 7. Прочитайте слова, пояснiть вимову [s]:

Вправа 8. Прочитайте слова, пояснiть вимову буквосполучень [qu], [ngu],

Вправа 9. Прочитайте слова, пояснiть вимову [х]:

Вправа 11. Прочитайте слова, пояснiть вимову буквосполучення [ti]:

Підготуйте реферати за такими темами:

Тема № 3. Іменники І (першої) відміни. Дієслово бути – sum, esse

Короткі теоретичні відомості

Declinatio prima (Перша відміна іменників)

До І відміни належать іменники жіного роду, які в називному відмінку

Винятки з правила про рід:

Відмінювання дієслова бути – sum, esse в Praesens

Зразок морфологічного аналізу речення

1. Amicitia vitam ornat.

2. Magnus erat numĕrus scriptōrum antiquōrum.

Прочитання, переклад та морфологічний аналіз слів у тексті

Протокол № від _ 2020 р.