ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

ОЗНАЧЕННЯ ДОДАТОК ОБСТАВИНА

!!! у реченні залежить у реченні залежать від дієслова-ПРИСУДКА

від ІМЕННИКА
Який?, яка?, яке?, які? Відповідає на питання де?, коли?, куди?, як?,
НЕПРЯМИХ відмінків з якої причини?,
Чий?, чия, чиє?, чиї?
(УСІХ, крім НАЗИВНОГО ) з якою метою?

ОЗНАЧЕННЯ
УЗГОДЖЕНІ (звичні) НЕУЗГОДЖЕНІ
✔ Узгоджуються з означуваним
!!! Залежать від іменника,

словом – ІМЕННИКОМ – але виражені іншими частинами мови:

іменником,
У РОДІ, ЧИСЛІ ТА ВІДМІНКУ
присвійними займенниками,
інфінітивом,
✔ Виражені тими частинами мови, які
прислівниками,
відповідають на питання ЯКИЙ?,
словосполученнями.
ЧИЙ?, а саме: прикметником,
дієприкметником, порядковим
числівником, деякими Наприклад:
займенниками.
Х яка? ім.
Наприклад:
Чий? Який? ⮚ дівчина у вінку = увінчана дівчина

Х чий?
⮚ Мій перший шкіряний потертий ім.

цвіт яблуні = яблуневий цвіт

Х ім.Н.в.,одн., ч.р.
чия? х
портфель.
⮚ її сукня
● При зміні означуваного слова-
іменника узгоджуване означення х ім. яке? інф.
набуває його форми (рід, число,
 відмінок)
⮚ бажання виспатися
Якими? Чиїми?
х ім. яка? присл. х яка? присл.
⮚ Моїми першими шкіряними
⮚ дорога ліворуч, стрижка наголо
Х ім.
потертими портфелями (мн., х ім. який?
О.в.)
⮚ чоловік високого зросту
Дорога ліворуч вела в село.

ДОДАТОК
ПРЯМИЙ НЕПРЯМИЙ

✔
Виражений
виражений іменником або
іменниками,
особовим займенником у
іншими частинами мови в значенні
ЗНАХІДНОМУ (КОГО? ЩО?)
іменника,

✔ відмінку БЕЗ ПРИЙМЕННИКА інфінітивом,

словосполученням,

✔ у РОДОВОМУ відмінку, якщо фразеологізмом

стосується дієслова із заперечною у всіх відмінках (непрямих), ОКРІМ

часткою НЕ НАЗИВНОГО , Знахідного (без
прийменника) та Родового зі значенням

✔
частини від цілого
у РОДОВОМУ відмінку, якщо дія
поширюється на частину предмета
НАПРИКЛАД:
 НАПРИКЛАД:
кого? що? Прям. Чий? Неузг.
⮚ Військового нагородили орденом.

⮚ Циферблат годинника хуртовина ⮚ Посадила стара мати три явори

Непрям. в полі.
снігом замела.
⮚ Батька попросили оновити
кого? чого?
сценарій.

⮚ Не звертати уваги на труднощі.

⮚ Життя постійно в’яже гордієві
кого? чого? вузли.

⮚ Купи, будь ласка, хліба.

ОБСТАВИНА
Вказує на місце (ДЕ?), час (КОЛИ?), спосіб дії (ЯК?, ЯКИМ СПОСОБОМ?),
мету (З ЯКОЮ МЕТОЮ?), причину ( З ЯКОЇ ПРИЧИНИ?), умови (ЗА ЯКОЇ УМОВИ?)

ВИДИ ОБСТАВИН
Питання, на які
Вид Що означає Приклади
відповідає
Спосіб
як? яким
Способу дії здійснення дії, Сидять (як?) тісненько.
способом?
вияву ознаки
 Інтенсивність дії якою мірою? як
Міри і
чи ознаки, міру їх часто? скільки Постукав (скільки?) тричі.
ступеня
вияву разів? наскільки?
Місце дії, напрям
Місця де? куди? звідки? Ішов (куди?) уперед.
руху
коли? з якого часу?
Час дії, її часову Завжди (як довго?)
Часу доки? відколи? як
межу хвилювався.
довго?
Причину, чому? з якої
Сказав ( з якої причини?)
Причини підставу причини? через
згарячу.
виникнення дії що?
навіщо? з якою Пішли ( з якою метою?)
Мети Мету дії
метою? для чого? спати.
Умову, за якої
відбувається чи Прийдемо ( за якої умови?)
Умови за якої умови?
може відбутися за наявності запрошення.
дія
Умову, всупереч незважаючи на
Прийшов (усупереч чому?)
Допусту якій відбувається що? усупереч
попри всі попередження.
дія чому?
Де? / у кому? Чим? /Яким способом?

Народ шукає в геніях себе. Срібною стрічкою в’ється Рось.

Ми шукали в лісі гриби. Дівчинка бавилася стрічкою.
Наше завдання - це засвоїти правила.
Засвоїти правила – це наше завдання.

Інфінітив як другорядний член речення

ОЗНАЧЕННЯ :
1. Він не є частиною складеного дієслівного присудка(це добре
ВИДНО)
2. У реченні ЗАВЖДИ стоїть поряд з ІМЕННИКОМ
ім. який?
 Настав час їхати до бабусі.

ДОДАТОК:
!!! 1.Дію додатка-інфінітива виконує НЕ ПІДМЕТ, а інший об’єкт
2. Присудок у таких реченнях виражений дієсловами
Звелів, наказав, попросив
Що?
Мене (ВОНИ)попросили закінчити( Я) заняття.

ОБСТАВИНА – інфінітив
1. Є обставиною МЕТИ (з якою метою?)
2. Присудок у таких реченнях виражений дієсловами
Поїхав, прийшов, сів, повернувся
Осінь сіла спочить. Золоточубий вересень прийшов
позолотити дерева.