Professional Documents
Culture Documents
укр.мова дієслово
укр.мова дієслово
1. Випишіть дієслівні форми, розподіліть їх у такі групи: а) дієвідмінювані (вказати: особові чи родові),
б) незмінювані, в) відмінювані.
Що написано пером, того не виволочиш волом. Умій сказати, умій змовчати. Учись, на інших
дивлячись. Брехнею світ перейдеш, а назад не вернешся. Свою роботу вимірюй зробленим ділом. Не
забув тебе, мати, молодший син. Хотіла б я піснею стати… Усе життя наше пов’язане з мовою, яка
витворила величезну кількість слів, якими опоетизовано світ, які викупані в любистку, якими можна
передати народну мудрість.
Дієвідмінювані: виволочиш (особові), умій ( особові), учись ( особові), перейдеш ( особові), вернешся
( особові), вимірюй ( особові ), забув ( родові), хотіла б ( родові) , витворила ( родові).
Відмінювані: пов’язане.
Іду, їду, веду, біжу, мажу, тешу, їжджу, колишу, змащу, вимощу, відсилаю, відішлю, люблю, ловлю,
згублю, висію, допомагаю, допоможу.
Іду – іти, їду – їхати, веду – вести, біжу – бігти, мажу – мазати, тешу – тесати, їжджу – їздити, колишу –
колихати, змащу – змастити, вимощу – вимостити, відсилаю – відіслати, люблю – любити, ловлю –
ловити, згублю – згубити, висію – висіяти, допомагаю – допомагати, допоможу – допомогти.
3. Випишіть з тексту всі дієслова і зробіть повний аналіз їх, орієнтуючись на схему і зразок
морфологічного аналізу, поданих в методичному посібнику.
Дід любив кашляти. Кашляв він часом так довго й гучно, що скільки ми не старалися, ніхто не міг його
як слід передражнити. Старі люди по дідовому кашлю вгадували навіть погоду. (О. Довженко)
Кашляти (що робити?) – дієслово, інфінітив( суфікс –ти-)- що робити?, незмінювана форма, недок.вид,
акт.стан, 1-ша дієвідміна, -кашл- ( корінь), -я- ( суфікс),-ти- (суфікс); у реченні – присудок.
Старалися( що робили?) – дієслово, п.ф. – старатися (що робити?), недок.вид, акт.стан, мин.час,
множина, 1-а дієвідміна, -стара- ( корінь, -ли- ( суфікс), -ся- ( постфікс); у реченні – присудок.
Передражнити (що зробити?)- дієслово, незмінювана форма, інфінітив ( суфікс –ти-), док.вид,
акт.стан, 2-га дієвідміна, -пере- ( префікс, -дражн- ( корінь), -и- ( суфікс, -ти- ( суфікс; у реченні –
присудок.
1. Виходячи з вагона, у моєї валізки відірвалася ручка. 2. На протязі зовсім короткого часу Василь
Іваничук став самим відомішим шахматистом України. 3. Поскільки гість не знав української
мови, ми почали розмовляти на російській. 4. Сидячи в автобусі, мені стало млосно й дуже
заболіла голова. 5. Солдат зупинив перебігаючого на червоне світло пішохода. 6. Серед
заходів по відзначенню цього свята були слідуючі: виступи музичних колективів, конкурси,
вікторини.
У моєї валізки відірвалася ручка, коли я виходив з вагона.
За короткий час Василь Іваничук став самим відомішим шахматистом України.
Ми почали розмовляти на російській, тому що гість не знав української мови.
Мені стало млосно й дуже заболіла голова, коли я сидів в автобусі.
Солдат зупинив пішохода, який перебігав на червоне світло.
Виступи музичних колективів, конкурси, вікторини – ось заходи по відзначенню цього свята.
Мовчали закурені поля, тільки діброва, до якої Богдан саме дійшов, пересварювалася з
шаленіючою хуртовиною і вітром; дуби, як військо шолом’яне, стояли плечем в плече проти них,
надламавши свою силу, по коліна вгрузаючи в сніг (М. Стельмах).