Did 7

Дидактичний матеріал
для вивчення української

мови у 7 класі
Б.В. Подлєсна
2013
Схвалено радою методичного кабінету

Протокол №3 від 13.03.2013 р.
Рецензенти: Немирович Т.М. – вчитель української мови,
вища категорія
Тунік Ю.О. – директор школи, вища категорія
Упорядник: Подлєсна Б.В. – вчитель української мови

Квітневської ЗОШ І-III ступенів
2
Дидактичний матеріал для вивчення української мови у 7
класі підібраний із метою вироблення й закріплення навичок із
вивчених тем.
Цей матеріал допоможе вчителям – словесникам у підготовці до
уроків.
Передмова
Пропонований посібник містить завдання до всіх тем, що
опрацьовуються в 7 класі.
Наведений у посібнику матеріал можна використовувати як
тренувальні вправи при засвоєнні програмових тем, а також
застосовувати для індивідуальної роботи з учнями. Також
наведений у посібнику матеріал можна використовувати
для повторення і узагальнення у наступних класах того, що було
опрацьовано в 7 класі.
У посібнику подано дидактичний матеріал по темах:
,,Дієслово’’, ,,Дієприкметник’’, ,,Дієприслівник’’, ,,Прислівник’’,
,,Прийменник’’, ,,Сполучник’’, ,,Частка. Вигук’’ (такі теми
вивчаються у 7 класі).
3
ДІЄСЛОВО
1. Випишіть із речень дієслова, поділивши їх на групи:

а) дійсного способу; б) умовного способу; в) наказового
способу.
1. Ми ще не встигли в місто Яготин, у нас ще планів цілі
карнавали. Якби знаття, то ми ж би перед тим своє життя
хіба так марнували б? (Л. Костенко). 2. Буде шарпати буря
вітрила, пожене геть по темному морю (Л. Українка). 3. У
світ широкий іди, не знаючи про спокій (М. Рильський).
2. У наведеному реченні знайдіть дієслово. Вкажіть його

початкову форму. Визначте вид, спосіб, час, число,
особу (або рід).
Блукає погляд мій в країні мрії (Л. Українка).
3. Запишіть дієслова у 1-й та 2-й особах однини

теперішнього часу.
Читати, бачити, косити, летіти.
4. Запишіть слова, вставляючи пропущені букви. Виділіть

закінчення. Вкажіть дієвідміну, число та особу.
Знаход...ш, хоч...те, лет...те, див...шся.
5. Запишіть дієслова, розкриваючи дужки.

1. Блаженний сон душі мистецтву (не)сприяє
4
(Л. Костенко). 2. Ніхто (не)міряв серця глибочінь, ніхто
(не)знає меж його, ні краю (А. Малишко). 3. (Не)здужає
Катерина, ледве, ледве дише (Т. Шевченко).
6. Доберіть до кожного дієслова співвідносне дієслово

іншого виду. Запишіть пари дієслів, виділяючи
префікси, суфікси, кореневі голосні, якими
відрізняються дієслова в парі. Вкажіть вид дієслів.
Написати, допомагати, прилучити.
7. Запишіть дієслова, що в дужках, у потрібній формі

теперішнього часу. Виділіть закінчення. Вкажіть
дієвідміну та число.
Тепер я (бігати) в поле й годинами (слухати), як в небі
(співати) хори, (грати) цілі оркестри (М. Коцюбинський).
8. Спишіть речення, замінюючи форми минулого часу

формами теперішнього.
Пізно я повертався додому. Приходив обвіяний духом
полів. Сідав на ґанку порожнього дому і дивився в ніч (М.
Коцюбинський).
9. Запишіть дієслова у формі чоловічого роду однини.

Складіть словосполучення, поєднавши їх з іменниками
в потрібній формі. Вкажіть відмінок іменників.
Захоплюватись (театр), мріяти про (подорож).
10. Вкажіть ознаку, яка об'єднує три слова в поданій

групі. Підкресліть зайве слово. Чим воно відрізняється
від інших?
Думав би, співала б, хотів, радів би.
11. З'ясуйте, чим відрізняються дієслова сидимо і сидімо,

визначивши їхній спосіб, час (якщо є), особу, число.
Побудуйте з кожним дієсловом речення.
5
12. Спишіть речення, підкресліть дієслово. Вкажіть його
спосіб, час (якщо є), число, особу (або рід).
Тут бабуся як закричить!
З'ясуйте, у якому значенні вживається дієслівна форма
в наведеному реченні. Перебудуйте його, замінивши
дієслівну форму іншою з таким самим значенням.
Виконайте її морфологічний розбір.
13. Складіть невелике оповідання про випадок із вашого
життя. Використайте і виділіть у тексті дієслова
минулого часу.

способу.
1. Шануй у хлібові свою і чужу працю! (О. Кравець). 2.
Линь, моя пісне, як чайка прудка, — Вона не боїться, що в
морі загине (Л. Українка). 3. Юрба шуміла б, наче океан, і
розступалася б переді мною (Л. Українка).

початкову форму. Визначте вид, спосіб, час, число, особу
(або рід).
Цілу ніч до зорі я не спала (Л. Українка).
16. Запишіть дієслова у 1-й та 2-й особах однини

Говорити, чекати, пекти, писати.
17. Запишіть слова, вставляючи пропущені букви.

Виділіть закінчення. Вкажіть дієвідміну, число та особу.
Плач...мо, сид...те, жур...тесь, бач...ш.

1.(Не)гріє сонце на чужині (Т. Шевченко).
6
2. Хто голоду (не)знав, (не)звідав спраги, (не)знатиме,
який у хліба смак (П. Дорошко). 3. Вітерець з берега
(не)покоїв море (О. Донченко).
19. Утворіть від дієслів вивчати, вивчити всі можливі

часові форми (у 1-й особі однини або в чоловічому роді).

дієвідміну та число.
Степ (зустрічати) низькими поклонами пашні вітер, а він
(проходити) полями — теплий, ніжний, (смикати) за вуса
горду пшеницю, (моргати) до вівса (М. Коцюбинський).
21. Спишіть, замінюючи форми дійсного способу

формами умовного.
Ви потихеньку йтимете і милуватиметесь чудесними
краєвидами... Своїм співом вас вітатиме соловей .(За О.
Вишнею).
22. Визначте число й особу дієслів теперішнього часу за

їхнім закінченням. Доберіть дієслова у відповідних
формах.
-е; -ите.
23. Запишіть дієслова у формі 3-ї особи однини

теперішнього часу. Складіть словосполучення,
поєднавши їх з іменниками, що в дужках. Вкажіть
відмінок іменників.
їхати (трамвай), виходити з (будинок).

від інших?
Знають, мовчать, доповідають, несуть.
7
25. Складіть два речення так, щоб в одному дієслово
шумить було безособовим, а в іншому — особовим.
Підкресліть граматичні основи.
26. Спишіть речення, підкресліть дієслово. Вкажіть спосіб,

час (якщо є), число, особу (або рід).
Чи не підвіз би ти мене, хлопче?
З'ясуйте, у якому значенні вживається дієслівна
форма в наведеному реченні. Перебудуйте його,
замінивши дієслівну форму іншою з таким самим
значенням. Виконайте її морфологічний розбір.
27. Складіть твір-мініатюру «Що я зробив би, якби все

міг». Використайте і виділіть у тексті дієслова умовного
способу.

способу.
1. Поплила б я на схід сонця (Л. Українка). 2. Лови
летючу мить життя! Чаруй, хмілій, впивайся (О. Олесь).
3. Море запінилось і кипить (М. Коцюбинський). 4. В
затоці, вкритій лататтям, вас зустрічатиме сіра чапля (О.
Вишня).

На правому високому березі в кущах ліщини
розриватимуться солов'ї (О. Вишня).
30. Запишіть дієслова у 1-й особі однини та 3-й особі

однини і множини теперішнього часу.
Кликати, терпіти, ловити, ходити.
8
31. Запишіть слова, вставляючи пропущені букви.
Виділіть закінчення. Вкажіть дієвідміну, число та особу
дієслів.
Сто...мо, вод...те, ріж...ш, крут...шся.

1. (Не)бійся правди, хоч яка гірка (Л. Костенко).
2. Школярі (не)зчулися, коли вдарив дзвоник (С.
Васильченко). 3. Хто (не)жив посеред бурі, той ціни
(не)знає силі (Л. Українка).
33. Доберіть до кожного дієслова співвідносне дієслово

іншого виду. Запишіть пари дієслів, виділяючи
префікси, суфікси, кореневі голосні, якими
відрізняються дієслова в парі. Вкажіть вид дієслів.
Рятувати, розказувати, витерти.

Виділіть закінчення. Вкажіть дієвідміну, особу та число.
Сизі, молочні випари (текти) під нивами. За кілька
весняних днів земля (нагріватися) сонцем і (віддавати)
небові свою вологу. Чорні ниви (тремтіти) молочним
маревом (/. Цюпа).
35. Спишіть, замінюючи форми майбутнього часу

формами минулого.
Ясним дивоцвітом заповниться голова творця пісні, коли
він тихого пізнього вечора торкнеться тремкими пальцями
клавішів рояля і з них злинуть звуки (В. Качкан).
36. Запишіть дієслова у формі жіночого роду однини.

Складіть словосполучення, поєднавши їх з іменниками,
що в дужках. Вкажіть відмінок іменників.
9
Подарувати (сестра), купити у (магазин).

від інших?
Напишу, скажу, знатиму, прилечу.
38. З'ясуйте, чим відрізняються дієслова біжимо і біжімо,

визначивши їх спосіб, час (якщо є), особу, число.
Побудуйте з кожним дієсловом речення.

час, число, особу (або рід).
Іду я вчора вулицею, аж раптом — «гуп»!
З'ясуйте, у якому значенні вживається дієслівна форма
в наведеному реченні. Перебудуйте його, замінивши
дієслівну форму іншою з таким самим значенням.
Виконайте її морфологічний розбір.
40. Складіть невелику пам'ятку на тему «Як збиратися в

похід». Використайте і виділіть у тексті дієслова
наказового способу.

способу.
1. Служив би правді — дорожив би честю (Ю. Мокрієв).
2. Не клич мене, весно, не чаруй і не ваб! (Л. Українка).
З.Цілу ніч до зорі я не спала (Л. Українка). 4. Мені до скону
отчий край здаватиметься раєм (Д. Луценко).

Прилетять журавлі із далеких країн... (В. Сосюра).
10
43. Запишіть дієслова у 2-й особі однини та 3-й особі
однини і множини теперішнього часу.
Вчитися, сміятися, дивитися, пектися.
44. Запишіть дієслова, вставляючи пропущені букви.

Вкажіть дієвідміну, число та особу. Виділіть закінчення.
Говор...мо, ход...те, в'яж...ш, світ...ться.
1. (Не)може при добрі той жить, хто хоче злу й добру
служить (І. Франко). 2. Глухо зітхали хвилі, і білі чайки
(не)покоїлись над морем (О. Гончар). 3. Наша дума, наша
пісня (не)вмре, (не)загине (Т. Шевченко).
46. Утворіть від дієслів приносити, принести всі можливі

часові форми (у 1-й особі однини або в чоловічому роді).

дієвідміну, особу та число.
Море запінилось і (кипіти), а вітер надув сосни на
вершках скель, і (мчати) острів на тих чорних вітрилах, як
корабель. Море - (поблискувати) злою блакиттю, водяний
пил (бити) його білим крилом (М. Коцюбинський).
48. Спишіть, замінюючи складені форми майбутнього

часу простими формами майбутнього часу
недоконаного виду.
1. Три полки заявили рішучо, що вони будуть битися на
смерть і життя (Б. Лепкий). 2. Серед мороку, бурі-негоди
Цілу ніч буде човен блукати (Л. Українка).
49. Запишіть дієслова у формі 2-ї особи однини

теперішнього часу. Складіть словосполучення, поєднавши
їх з іменниками, що в дужках.
11
Вкажіть відмінок іменників.
Різати (ніж), купатися у (море).

від інших?
Беремо, кажемо, ходімо, носимо.
51. Складіть два речення так, щоб в одному дієслово

пахне було безособовим, а в іншому — особовим.
Підкресліть граматичні основи.
52. Випишіть із речень дієслова, поділивши їх на групи: а)

дійсного способу; б) умовного способу; в) наказового
способу.
1. Я на гору круту крем'яную Буду камінь важкий
підіймать... В довгу темную нічку невидну Не стулю ні на
хвильку очей, Все шукатиму зірку провідну— Ясну
владарку темних ночей (Л. Українка). 2. Поглянь, уся земля
тремтить в палких обіймах ночі (О. Олесь). 3. Я забув би
образу і сльози (В. Сосюра).

початкову форму.
Визначте вид, спосіб, час, число, особу (або рід).
Зацвіли блискавиці над гаєм (В. Сосюра).
54. Запишіть дієслова, що в дужках, у вказаній формі

1. Правді в очі (дивитися) [2-а ос. мн.] прямо, не
(відводити) [2-а ос. мн.] погляду вниз (В. Симоненко). 2.
(Зробити) [2-а ос. одн.] добро людині і (забути) [2-а ос.
одн.] (О. Підсуха).
12
Вкажіть дієвідміну,
число та особу. Виділіть закінчення.
Круг...те, крут...шся, їд...мо, кос.ш.

1. Соломію дуже дивували і навіть (не)покоїли ті зміни в
плавнях (М. Коцюбинський). 2. Ой (не)жовкни, листя,
(не)пливіть, тумани, (не)стелись так низько, вогнищ рідних
дим (В. Сосюра). 3. Молодшої дочки генеральша
(не)долюблювала (Т. Шевченко).
57. Випишіть словосполучення з перехідними дієсловами.

Приємно бродити по теплих калюжах після грому й
дощу чи ловити щучок руками. Приємно знайти в траві
пташине кубло. Приємно їсти паску і крашанки. Приємно
слати в човні, в житі, в просі, в ячмені, у всякому насінні на
печі (О. Довженко).

1. Я (не могти) розминутися з людиною (М.
2. (Вкриватися) багрянцем клен. Він (стояти) на узліссі,
замріяний, ніби (сумувати), що надійшов жовтень (О.
Копиленко).
59. Спишіть, замінюючи форми наказового способу

формами майбутнього часу дійсного способу такого ж
виду, особи та числа.
1. Не поганьбімо ніколи міщанством романтичних шат
(/. Жиленко). 2. Гей, удармо в струни золотії (М.
13
Рильський).
3. Всім серцем любіть Україну свою (В. Сосюра).
60. Знайдіть серед наведених дієслів безособові. Побудуйте

з ними речення.
П'є, сидить, вечоріє, біжить, морозить, співає, копає.
61. Запишіть дієслова, поєднавши їх з іменниками, що в

дужках. Вкажіть відмінок іменників.
Писати (олівець), входити у (кімната).

від інших?
Розцвітав, ріс, зеленів, шумів.
63. Складіть два речення, в одному з яких повідомляється

про реальну подію, а в іншому — про можливу або
бажану. Підкресліть у реченнях граматичні основи.
Вкажіть спосіб і час (якщо є) дієслів-присудків.

час (якщо є), число, особу (або рід).
У кімнаті шум, гамір, а Настя — мовчи. З'ясуйте, у якому
значенні вживається дієслівна форма в наведеному реченні.
Перебудуйте його, замінивши дієслівну форму іншою з
таким же значенням. Виконайте її морфологічний розбір.
65. Складіть твір-мініатюру «Весна». Використайте і
виділіть у тексті безособові дієслова.
Довідка: шумить, пахне, гримить, дощить, затопило,
залило, весніє.
66. Випишіть із речень дієслова, поділивши їх на групи: а)

дійсного способу; б) умовного способу; в) наказового
способу.
14
1. Не дивуйтесь, що думи глибокі будять речі та сльози
пекучі (Л. Українка). 2.— Вернітеся, благаю, хоч у гості!—
Не вернемось! — гукнули з далини (М. Драй-Хмара). 3.
Здається, гори перевернув би (В. Сосюра).

початкову форму.
Визначте вид, спосіб, час, число, особу (або рід).
Серед мороку, бурі-негоди Цілу ніч буде човен блукати
(Л. Українка).
68. Запишіть дієслова, що в дужках, у вказаній формі

1. В труді (творити) [2-а ос. одн.] життя красу (П.
Тичина). Всім серцем (любити) [2-а ос. мн.] Україну
свою... (В. Сосюра) 3. Сміло (глянути) [1-а ос. мн.] долі в
вічі (П. .Грабовськнй). 4. (Шукати) [2-а ос. мн.] цензора
в собі (Л. Костенко).

Вкажіть дієвідміну, число та особу. Виділіть закінчення.
Бер...мо, мож...те, біж...те, сміє...мось.

1. (Не)можуть душу зігрівати ті, що (не)палають,
(не)горять (В. Симоненко). 2. Я (не)навиджу брехню у всякій
одежі (М. Рильський). 3. Добре тому багатому: його люди
знають; а зо мною зустрінуться — мов (не)добачають (Т.
Шевченко).
71. Випишіть словосполучення з перехідними дієсловами.

Любив я, їдучи на возі з лугу, дивитися, лежачи, на
зоряне небо. Любив засинати на воді. Любив пташиний
щебет у саду і в полі. Любив співи дівочі — колядки,
щедрівки, веснянки. Любив гупання яблук в саду вечором у
15
присмерку, коли падають вони несподівано нишком додолу
в траву. І любив грім з дощем і вітром за його подарунки в
саду (О. Довженко).

1. Коли я погляд свій на небо (зводити), — Нових зірок
на ньому (не шукати) (Л. Українка). 2. Ти мене (кликати)
ночами, несучи розлуку за плечима. (А. Малишко).
73. Спишіть, замінюючи форми минулого часу простими

формами майбутнього доконаного і недоконаного видів.
Знову схопився шалений вітер, що рвався на всі боки,
наче не знав, якою дорогою йому летіти. Полохливо
зашуміло верхів'я дерев... (Н. Кибальчин).
74. Знайдіть серед наведених дієслів безособові.

Побудуйте з ними речення.
Працює, дрімає, світає, кричить, кортить, пише,
журиться.
75. Запишіть дієслова у формі чоловічого роду однини.

Складіть словосполучення, поєднавши їх з іменниками,
що в дужках. Вкажіть відмінок іменників.
Принести (книга), розмовляти з (сестра).

від інших?
Говорити, косить, стоїть, спіть.
77. Складіть два речення з дієсловами наказового способу,

якщо одне виражає наказ, а друге — пораду. Вкажіть
особу та число дієслів.
16
78. Спишіть речення. Підкресліть дієслово в наказовому
способі.
Скажи він про це раніше — все склалось би по-іншому.
З'ясуйте, у якому значенні вживається виділена
дієслівна форма в наведеному реченні. Перебудуйте
його, замінивши дієслівну форму іншою з таким же
значенням. Виконайте її морфологічний розбір.
79. Складіть твір-мініатюру «Зимовий день».
Використайте і виділіть у тексті безособові дієслова.
Довідка: замело, сніжить, гуде, сіє, мете, смеркає, темніє.
17
ДІЄПРИКМЕТНИК
1. Запишіть слова, поділивши їх на групи: а) активні

дієприкметники теперішнього часу; б) активні
дієприкметники минулого часу; в) пасивні
дієприкметники.
Розтривожений, пригорілий, контролюючий, вірячий,
вишитий.
2. Утворіть від поданих дієслів активні дієприкметники

теперішнього часу. Позначте дієприкметникові суфікси.
Благають, блукають, люблять.
3. Випишіть із наведеного речення дієприкметник та слово,

до якого він відноситься. Охарактеризуйте дієприкметник
як активний чи пасивний. Вкажіть час (якщо є), число
та відмінок.
Затремтіли зірки посмутнілі і погасли в імлі голубій (В.
Сосюра).
4. Прочитайте речення. Випишіть дієприкметникові звороти

разом із означуваними словами. Звороти підкресліть.
1. Гарячі коні помахували обтиканими виноградним
листям головами (М. Коцюбинський). 2. Поля, пробуджені
сонцем від зимового сну, злегка парували (В. Козаченко).
18
5. Спишіть, розкриваючи дужки.
(Не)скошені трави, ніким (не)промовлене слово,
(не)відкриті землі.
6. З'ясуйте, від яких дієслів утворились подані

дієприкметники. Запишіть парами. У дужках після кожної
пари охарактеризуйте дієприкметник як активний чи
пасивний, вкажіть час (якщо є). Виділіть
дієприкметникові суфікси.
Поглинаючий, поглинутий.
7. Спишіть, вживаючи замість дієслова, що в дужках,

утворений від нього дієприкметник у потрібній формі.
Вкажіть його рід (якщо є), число та відмінок. Виділіть
закінчення.
Від землі йде духмяний аромат (зів'янути) трав (Я. Баш).
8. Перебудуйте речення так, щоб не писалось з

дієприкметником разом.. Запишіть, позначаючи
орфограму.
Віз м'яко покотився ще не в'їждженою дорогою (М.
Стельмах).
9. Запишіть речення, замінивши дієприкметники

безособовими формами на -но або -то.
1. Стіл застелений полотняною скатертиною. 2. Альтанка
збудована на лісовій галявині.
10. Прочитайте речення. Побудуйте із поданих у дужках

слів дієприкметниковий зворот. Запишіть,
розставляючи розділові знаки.
Обабіч степу лежали незнайомі поля (перекраяти, вузькі,
нивки) (О. Гончар).
11. Замініть наведене речення на речення з

19
дієприкметником, який виконує роль присудка.
Виконайте морфологічний розбір дієприкметника.
Вода залила острівець з усіх боків.
12. Складіть із дієприкметниковим зворотом розрізаний

навпіл три речення так, щоб у першому
дієприкметниковий зворот стояв на початку речення, у
другому — в середині, у третьому — в кінці.
13. Утворіть із поданих двох речень речення з
дієприкметниковим зворотом.
1. Уздовж стін палало до сотні смолоскипів. 2. Стіни
були завішані гобеленами.
14. Додайте не до дієприкметника підписаний і побудуйте

з ними словосполучення або речення так, щоб в одному
випадку не з дієприкметником писалось разом, а в
іншому — окремо.

Крокуючий, прикрашений, згустілий, списаний, звитий.

минулого часу. Позначте дієприкметникові суфікси.
Захмеліти, розповніти, зледачіти.
17. Випишіть із наведеного речення дієприкметник та

слово, до якого він відноситься. Охарактеризуйте
дієприкметник як активний чи пасивний. Вкажіть час
(якщо є), число та відмінок.
Гори темніють, повиті у біді серпанки (Леся Українка).
18. Прочитайте речення. Випишіть дієприкметникові

20
звороти разом із означуваними словами. Звороти
підкресліть.
1. Рівно й спокійно дише натомлена з праці земля (М.
Рильський). 2. Сади, омиті музикою згадок, ковтають пил
міжселищних доріг (Л. Костенко).

Ніким (не)співані пісні, (не)засіяні ниви, (не)з'ясоване
досі питання.

Розповнілий, приголомшений.

Над луками, (залити) квітневою повінню, холонув
оранжевий вечір (Гр. Тютюнник).
22. Перебудуйте речення так, щоб не писалось із

дієприкметником разом. Запишіть, позначаючи
орфограму.
Мотря помітила на кущі калини не скльований
горобцями червоний кетяг (Є. Гуцало).
23. Запишіть речення, замінюючи дієприкметники

1. Стіл для гостей накритий вишукано. 2. Долівка
потрушена свіжою травою.
21
Платонові у груди вдарив пружний весняний вітер
(розбудити, далекий, травневий, громи) (М. .Зарудний).
25. Побудуйте речення з іменником яблука та

дієприкметником, утвореним від дієслова зірвати.
26. Складіть із дієприкметниковим зворотом віднесений

хвилею три речення так, щоб у першому зворот стояв на
початку речення, у другому — в середині, у третьому — в
кінці.
27. Утворіть із наведених двох речень речення з

1. Дідусь відкрив срібну фігурну скриньку.
2. Скринька була зроблена у вигляді ящірки.
28. Додайте не до дієприкметника зіпсований і побудуйте

з ними два словосполучення або речення так, щоб в
одному випадку не писалось з дієприкметником разом,
а в іншому — окремо.

Згорблений, квітучий, витертий, облізлий, згаяний.

теперішнього часу. Позначте дієприкметникові
суфікси.
Миють, терплять, поглинають.
22
Як я люблю оці години праці, коли усе навколо затиха
під владою чаруючої ночі (Леся Українка).

1. Нова хата привітно виглядала з-за оголених лихою
осінньою негодою груш (Панас Мирний). 2. В лісі бродив
туман, підзолочений осіннім промінням (Гр. Тютюнник).
33. .З'ясуйте, від яких дієслів утворились подані

дієприкметники. Запишіть парами. У дужках після
кожної пари охарактеризуйте дієприкметник як
активний чи пасивний, вкажіть час (якщо є). Виділіть
Заплачений, засохлий.

Край моря сонце золотить (укрити) лісом гори (Н.
Забіла).
35. Перебудуйте речення так, щоб не писалось з

орфограму.
Мені поля задумливо шептали свої ніким не співані пісні
(В. Симоненко).
23
1. Дідові очі прикуті до фотокартки на стіні. 2. Робота
завершена.
37. Прочитайте речення. Побудуйте з поданих у дужках
слів дієприкметниковий зворот. Запишіть, розставляючи
розділові знаки.
Над землею пропливала темна ніч (напоїти, степовий,
пахощі).
38. Замініть наведене речення на речення з

дієприкметником, який виконує роль присудка.
Шалений вітер зруйнував покрівлі будинків.
39. Складіть із дієприкметниковим зворотом одягнений у

темну куртку три речення так, щоб у першому зворот
стояв на початку речення, у другому — в середині, у
третьому — в кінці.
40. Замініть наведене складне речення простим з

Зненацька з'явився капітан шхуни, який розчервонівся
від швидкої ходи.
41. Додайте не до дієприкметника розв’язаний і побудуйте

одному випадку не писалось з дієприкметником разом,
а в іншому — окремо.

Перемитий, схилений, зрозумілий, загострюючий,
24
вказаний.
43. Утворіть від поданих дієслів пасивні дієприкметники.

Позначте дієприкметникові суфікси.
Посолодити, набити, навіяти.

Людина, не позначена любов'ю, не зможе звити серця
для добра (В. Коротич).

1. Німувала насічена рубцями-переметами дорога
(М. Стельмах). 2. У печі, розмальованій по комину
густою синькою, топилося (Гр. Тютюнник).

(Не)сходжені стежки, ще (не)відкриті землі,
(не)захищений від вітру будинок.

Міцніючий, зміцнілий.

25
Ми незабаром під'їхали до молодого, (заткати) памороззю
гаю (М. Стельмах).
49. Змініть подане речення так, щоб не писалось з

орфограму.
Причаїлися гори, заворожені красою ніколи не бачених
степів (О. Гончар).
Останній екзамен складений, школа закінчена. памороззю
гаю (М. Стельмах)

Коло багаття лежала купа прим'ятого картоплиння (змішати,
з, опалий, листя) (Гр. Тютюнник).
52. Побудуйте речення з іменником обличчя та

дієприкметником, утвореним від дієслова з
53. Складіть із дієприкметниковим зворотом пожовкла

від спеки три речення так, щоб у першому зворот стояв на
кінці.

1. Дорога вела на галявину. 2. Галявина поросла маками.
55. Додайте не до дієприкметника розгаданий і побудуйте

одному випадку не писалось дієприкметником разом, а
в іншому — окремо.
26
Дощами вмиті журавлі відлітають у тривожний дальній
шлях (А. Малишко).

1. Сніг, зрушений вітром, перекочується з тротуару на
тротуар (В. Логвиненко). 2. Біля самого порога вітається з
нами задимлена росою вишня (М. Стельмах).

(Не)зрошена дощем земля, (не)завершена робота,
(не)посіяна трава.

Зеленіючий, позеленіли

Ми розмістилися на возі, добре (вимостити) травою (А.
Шиян).

27
орфограму.
Засмалені матроси співають на палубі про не відкриті ще
землі (О. Гончар).
1. Корабель спущений на воду. 2. Степова трава побита
дощем. .
63. Прочитайте речення. Побудуйте з поданих у дужках слів

дієприкметниковий зворот. Запишіть, розставляючи
В кімнату ллється вечірнє повітря (напоїти, пахощі, літній,
сад) (М. Коцюбинський).
64. Замініть подане речення реченням з дієприкметником,

який виконує роль присудка. Виконайте морфологічний
розбір дієприкметника.
Слова пісні написав невідомий поет.
65. Складіть із дієприкметниковим зворотом припорошені

снігом три речення так, щоб у першому зворот стояв на
кінці.

1. Синюваті тіні змінювались оранжевими смугами
світла. 2. Тіні були відкинуті громаддям скель.
67. Додайте не до дієприкметника политі і утворіть з ними

два словосполучення або речення так, щоб в одному
випадку не писалось з дієприкметником разом, а в
іншому — окремо.

28
Загорнутий, усміхнений, відірваний, обгорілий,
сумуючий.
69. Утворіть від поданих дієслів пасивні дієприкметники.

Позначте дієприкметникові суфікси.
Пересіяти, розпочати, охрестити.

Мовчить і гнеться, як жива, в степу пожовклая трава (Т.
Шевченко).

звороти разом з означуваними словами. Звороти
1. Синюваті тіні, відкинуті громаддям скель,
змінювалися оранжевими стягами світла (В. Логвиненко).
2. Над головою ледь-ледь ворушиться вже прихоплене
холодними світанками листя (М. Стельмах).

(Не)сховане хмарами сонце, (не)збудовані
кораблі, (не)скопана вранці грядка.

дієприкметники. Запишіть парами. У дужках після
кожної пари охарактеризуйте дієприкметник як
активний чи пасивний, вкажіть час (якщо є). Виділіть
Зледачілий, засекречений.
29
Я ще ніколи не бачив стільки калини й оглядав (прибити)
морозом кетяги (М. Стельмах).

орфограму.
Синьо-рожева хмарка вгорі пливла самотньо над
неміряним степом (Ю. Яновський).

безособовими формами на -но, -то.
1. Алеї парку вкриті осіннім листям. 2. Мелодія зіграна
віртуозно.

Мої дні течуть серед степу, серед долини (налити, зелений,
хліб) (М. Коцюбинський).
78. Побудуйте речення з іменником вулиця та

дієприкметником, утвореним від дієслова прикрасити.
79. Складіть із дієприкметниковим зворотом позолочені

сонцем три речення так, щоб у першому зворот стояв на
кінці.
80. Замініть подане складне речення простим з

30
Сніг, який зігріло сонце, був надто пухкий.
81. Додайте не до дієприкметника розгорнутий і

побудуйте з ними два словосполучення або речення так,
щоб в одному випадку не писалось з дієприкметником
разом, а в іншому — окремо.
ДІЄПРИСЛІВНИК
1. Розгляньте подані форми дієслів. Випишіть

дієприслівники.
Наповнюючи, покладено, пригорнувши, показаний,
сп'янілий, доручено.
2. Утворіть від наведених дієслів дієприслівники

доконаного виду. Позначте дієприслівникові суфікси.
Загострити, перемогти, злетіти.
3. Випишіть із наведених речень дієприслівникові

звороти. У дужках вкажіть вид дієприслівника.
1. Почувши кроки, пташина повернула голівку (М.
Стельмах). 2. Заґелґотали дикі гуси, простуючи кудись
високо під необмежним небом (М. Коцюбинський).
4. Спишіть, розставляючи розділові знаки. Підкресліть

1. Над лісом загорілась срібна сережка засвітивши
золоте павутиння межи гіллям старої сосни (С.
Васильченко). 2. Сміючись покотились серед молочного
туману ранку нервові звуки піаніно (Г. Косинка).
5. Прочитайте речення. Запишіть дієприслівники,

розкриваючи дужки.
31
1. Коли ти маєш вчинити щось погане, сім разів подумай— і
не вчини, а добро роби (не)думаючи М. Рильський). 2. Хто
моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре,
(не)здобувши нового добра (Леся Українка). 3. Я сиджу тихо,
(не)спускаючи погляду з поплавця (О. Макаренко). 4. Легко
одягнені й матроси йшли назустріч ворогові, (не)маючи
жодного уявлення про суворість гір і війни в горах (В.
Логвиненко).
6. До наведених дієприслівників доберіть дієслова, від

яких вони утворились. Запишіть парами. У дужках
після кожної пари вкажіть вид дієприслівника.
Позначте дієприслівникові суфікси.
Вставши, сідаючи.

утворений від нього дієприслівник. Вкажіть вид
дієприслівника.
Білий кінь, поводдя (попустити), летить у степи (А.
Малишко).
8. У поданому реченні знайдіть дієприслівниковий зворот.

Перебудуйте речення так, щоб той самий зворот стояв у
середині й у кінці речення.
Ударяючись об повалені паркани, вітер тоскно завивав
(П. Панч).

слів дієприслівниковий зворот. Запишіть,
Відставний майор (попихкує, люлька) не спускав очей із
своїх супротивників (В. Логвиненко).
10. Запишіть речення, вводячи в них відповідні за

змістом дієприслівникові звороти з довідки. Розставте
32
1. Неподалік на чистоводді плив вуж (Гр. Тютюнник). 2.
В лісі аж вививалася в танку маленька дівоча постать (М.
Стельмах). 3. Невеличкі гуртки гайвороння з криком
перелітають з місця на місце (М. Івченко).
Довідка: наспівуючи собі на сонячнім кружальці;
тривожачи осінню тишу; лишаючи за собою два тонкі водяні
вуса.
11. Побудуйте із дієприслівником читаючи два речення,

вживши його в першому як одиничний дієприслівник, а в
другому — у складі дієприслівникового звороту.
12. Перебудуйте речення, замінивши одне із дієслів

дієприслівником.
Василько закинув вудочки на плече і почимчикував до
лісу.
13. Знайдіть речення, де допущено помилки у вживанні

дієприслівникових зворотів. Запишіть їх,
відредагувавши.
1. Підходячи до воріт, вартовий зупинив хлопця. 2.
Під'їжджаючи до міста, хлопець почав хвилюватись. 3.
Під'їжджаючи до міста, хлопця охопив неспокій.
14. Складіть невеликий опис зовнішності невідомої людини,

яку ви зустріли дорогою до школи. Використайте в тексті
дієприкметники та дієприслівники. Підкресліть
дієприкметники однією лінією, а дієприслівники двома.
15. З поданих форм дієслів випишіть дієприслівники.

Вбито, обезводнений, миючи, зіставивши, зів'ялий,
заборонено.

33
недоконаного виду. Позначте дієприслівникові суфікси.
Очікують, радіють, голосять.
17. Випишіть із наведених речень дієприслівникові звороти.

У дужках вкажіть вид дієприслівника.
1. Дівчина зігнулась, вишукуючи в траві суниці (М.
Стельмах). 2. Ударяючись об повалені паркани, вітер
тоскно завивав (М. Коцюбинський).

Обернувшись наш Ромео побачив свою чарівну
Джульєтту. Ярослав побіг їй назустріч не звертаючи уваги
на вигуки офіцера (В. Андріюк).

1. (Не)повертаючи голови, Антон намагався згадати, де
він міг чути цей густий низький тембр (А. Шевченко). 2. Хо
йде далі, (не)чуючи втоми
(М. Коцюбинський). 3. Почистивши дзьоба, шпак
заходився передражнювати домашнього півня, який,
(не)тямлячись від люті, одразу біг до вікна (В. Логвиненко). 4.
Гнат копав та копав, (не)розгинаючись (М. Коцюбинський).
20. Доберіть до наведених дієприслівників дієслова, від яких

вони утворились. Запишіть парами. У дужках після
кожної пари вкажіть вид дієприслівника. Виділіть
дієприслівникові суфікси.
Змайструвавши, майструючи.

В туман (загорнутись), далекі тополі в душі вигравають
34
мінорну гаму (П.Тичина).
22. У наведеному реченні знайдіть дієприслівниковий

зворот. Перебудуйте речення так, щоб той самий зворот
стояв у середині й у кінці речення.
Насилу проштовхнувшись крізь натовп очманілих від
музики танцівників, Абігаль підійшла до діджейського
пульту (М. Тарабарова).
23. Прочитайте речення. Побудуйте з поданих у дужках слів

дієприслівниковий зворот. Запишіть, розставляючи
Дерева (перебувають, в, непорушний, гурт) здавались
чужими одне одному (Є. Гуцало).
24. Запишіть речення, вводячи в них відповідні за змістом

дієприслівникові звороти з довідки. Розставте розділові
знаки.
1. Сашко обхопив обома руками голову (К. Падолинна).
2. Хлопець тремтів кожною клітинкою свого худого тільця
(В. Перцова). 3. Жінка боязко озирнулась (М. Стельмах).
Довідка: намагаючись зосередитись; схрестивши руки на
грудях; припавши до брудної холодної стіни підвалу.
25. Побудуйте із дієприслівником усміхаючись два

речення, вживши його в одному як одиничний
дієприслівник, а в другому — у складі дієприслівникового
звороту.

Хмара зупинилась і розгорнула над лісом велетенські
вороні крила.

35
1. Прочитавши цю книгу, я частіше почав
замислюватись над людськими стосунками. 2. Прочитавши
цю книгу, мене більше почали цікавити взаємовідносини
між людьми. 3. Повертаючись зі школи, йшов дощ.
28. Складіть невеликий опис зовнішності вашого

улюбленого телеведучого. Використайте в тексті
дієприкметники однією лінією, а дієприслівники — двома.
29. Із поданих форм дієслів випишіть дієприслівники.

Записано, запитавши, прим'ятий, набурмосений,
оздоблюючи, зібрано.

Ламають, топлять, складають.
31. Випишіть із наведених речень дієприслівникові

1. На світанку спадали роси, обережно сідаючи на трави
й листя дерев (М. Івченко). 2. Сарна щезла в гущині,
лишивши зелені сліди на синій від роси траві (М.

1. Вода вдарила з глухим стогоном в пісок розбиваючись
на тисячі білих крапельок (М. Коцюбинський). 2.
Наближаючись гуркотів фронт (В. Логвиненко).

36
1. Калина Гнатович працював, (не)підводячи голови і
(не)звертаючи уваги ні на скавуління собаки, ні на чиїсь
кроки (В. Логвиненко). 2. Під горою, (не)вщухаючи ні на
мить, тріщали постріли (В. Логвиненко). 3. (Не)бажаючи
відставати від старшого брата, Віталик попросив дядька
Степана взяти його у хлопчачу бригаду рибгоспу (О. Лесь).
34. Доберіть до наведених дієприслівників дієслова, від

після кожної пари вкажіть вид дієприслівника. Виділіть
дієприслівникові суфікси.
Назвавши, відв'язуючи.

З самого ранку, (виплутатись) із тендітних тенет туману,
вигулькнуло сонце (Ю. Збанацький).

стояв у середині та в кінці речення.
Відбиваючи небо, вода стала бузково-рожевою (В.

слів дієприслівниковий зворот. Запишіть, розставляючи
Полохливий заєць (причаїтись, під, кущ) пригинає вуха,
витріщує очі й немов поринає весь у море лісових звуків (М.

37
1. У воді плавало сміття, стриміли жаби. 2. З-за хати
викочувалась хмара. 3. По призьбі спантеличено снували
червоненькі божі корівки (Гр. Тютюнник).
Довідка: вкриваючи галявину передчасними сутінками;
ховаючись від негоди; розчепіривши лапки.
39. Побудуйте із дієприслівником втихомирившись два

речення, вживши його в одному як одиничний
дієприслівник, а в другому — у складі дієприслівникового
звороту.

Климко йшов з торбою за плечима понад парканами
незнайомої вулиці і згадував свою станцію.

1. Наближаючись до лісу, я почав відчувати його
прохолоду. 2. Наближаючись до лісу, мені стало холодно. 3.
Спускаючись схилом гори, у брата зламалась лижа.

улюбленого естрадного виконавця. Використайте в
тексті дієприкметники та дієприслівники.
Підкресліть дієприкметники однією лінією, а
дієприслівники — двома.

Сказано, замерзлий, затоплений, втомившись, сідаючи,
подаровано.
Стати, дивитись, зберегти.
38
45. Випишіть із наведених речень дієприслівникові звороти.
1. Оленка встала, підійшла до вікна і завмерла,
притулившись до холодної шибки (Л. Ніколаєв). 2. Дрібний
водяний пил, осідаючи на шибках, зливався у краплі (В.

1. Настя вийшла на тепле осоння несучи поперед себе
розмальовану миску з великими моченими яблуками (Ю.
Колісниченко). 2. Річка звиваючись губилася в зелених
шатах надбережного гаю (А. Шиян).
47. Прочитайте речення.. Запишіть дієприслівники,

1. Капітан буксира тихо й навіть аж ніби лагідно зауважив,
що його аж ніяк не дивує адміральська звичка тиснути
авторитетом, (не)хтуючи узвичаєними засобами переконання.
2. Поїзд довго та нудно просувався вперед, (не)зупиняючись
ні на полустанках, ні на . станціях (В. Логвиненко). 3. Йшли
по дорозі сестрички. Схилені голови, очі червоні. Брели із
раю у грішний світ, (не)стямившись, (не)спам'ятавшись (М.
48. Доберіть до наведених дієприслівників дієслова, від яких

вони утворені. Виділіть дієприслівникові суфікси.
Сидячи, розривши.

Із моря задув не сильний, але пронизливий вітер, (несе) з
собою моросявий нудний дощ (В. Логвиненко).
39
Ридаючи від образи та сорому, Віталик побіг геть (О.
Лесь).

Поодинокі постаті (стати, сірі, від, облудлива, пітьма)
маленькими краплинками котились по вулиці (В.
Підмогильний).

змістом дієприслівникові звороти з довідки.
1. Хмара сповзла за річку і зупинилась. 2. Від гори
світили дві фари (Гр. Тютюнник). 3. Згодом на місто з
грозових хмар ринув цілий водоспад (В. Логвиненко).
Довідка: заступивши вмить все навколо; розгорнувши над
лісом велетенські вороні крила; кидаючи промені вгору.
53. Побудуйте із дієприслівником наспівуючи два речення,

вживши його в - першому як одиничний дієприслівник, а
в другому — у складі дієприслівникового звороту.
54. Перебудуйте речення, замінивши одне з дієслів

Місяць підіймався все вище й вище і затьмарював своїм
світлом зірки.
1. Прочитавши листа від друга, я з нетерпінням почав
очікувати зустрічі з ним. 2. Прочитавши листа від друга, він
40
став для мене ще дорожчим. 3. Думаючи про це, очі його
запалились вогнем завзяття.
56. Складіть невеликий опис зовнішності одного з героїв

вашого улюбленого кінофільму. Використайте в тексті
дієприкметники однією лінією, а дієприслівники —
двома.

Рятуючи, схвалено, стримуючий, розпаливши,
складений, скошено.

Люблять, копають, вітають.
59. Випишіть із поданих речень дієприслівникові

1. Разом із однолітками Віталик тягав у веселому гурті
волока, збираючи з поверхні води ряску (О. Лесь). 2.
Оглянувшись навкруги, Сашко прочитав на обличчях
присутніх очікування чогось незвичайного (К . Падолинна).

1. Побачивши чужого козеня скікнуло на долівку (Гр.
Тютюнник). 2. Десь за ланами гомонів затихаючи грім (С.
Васильченко).
1. Мужньо (не)досипаючи, Сергійко їздив до ліцею (В.
Нестайко). 2. Замолоду я чомусь не помічав свого багатства
і, (не)помічаючи, марнував його потроху, (не)усвідомлюючи
неповторності й минущості того, що мені було дано (В.
41
Логвиненко). 3. В срібнім верболозі, таємні спільники мої,
(не)підкоривши серця прозі, співають пізні солов'ї (М.

Виділіть дієприслівникові суфікси.
Зустрівши, зустрічаючи.
63. Спишіть, вживаючи замість дієслова в дужках
Степ, (струсити) з себе росу, горить рівним жовто-
зеленим вогнем (Панас Мирний).

Побачивши страшний синяк на синовому обличчі, мати
ледве не впустила тарілку (О. Лесь).

В глибині обійстя, на клуні, поважно куняв (стоячи, на,
одна, нога) чорногуз (Ю. Колісниченко).

1. Віце-адмірал говорив по-військовому чітко (В.
Логвиненко). 2. Майстер і собі засміявся. 3. Одарка пішла
попереду (3 тв. Гр. Тютюнника).
Довідка: закинувши голову назад; карбуючи кожне слово;
оббиваючи чобітьми росу на травах.
42
67. Побудуйте з дієприслівником озирнувшись два
речення, вживши його в першому як одиничний
дієприслівник, а в другому — у складі дієприс–
лівникового звороту.
68. Замініть наведене складне речення простим з

дієприслівниковим зворотом.
Не кричи «ау», доки не вийшов з лісу (Нар. тв.).

1. Проїжджаючи повз наш будинок, Петька обов'язково
сигналив. 2. Проїжджаючи повз наш будинок, весело звучав
гудок Петьчиного автомобіля. 3. Засидівшись допізна, мати
дуже на нас розсердилась.

ровесника, чиє фото вміщено на обкладинці журналу.
Використайте в тексті дієприкметники та
дієприслівники. Підкресліть дієприкметники однією
лінією, а дієприслівники — двома.

Зіпсовано, зрадівши, спечений, вкрито, вірячи,
посинілий.
Застелити, обдумати, добігти.
73. Випишіть із поданих речень дієприслівникові звороти.

Намагаючись осягнути світ, люди мимоволі створюють
43
у своїй уяві ієрархію цінностей, відводячи кожному
предмету або явищу певне місце (Д. Ніколаєв).

1. Дівчата аж верещали від захоплення спостерігаючи за
грою (Л. Ніколаєв). 2. Зелена ліщина соромлячись відхиляє
від вітру свої віти (М. Коцюбинський).

1. (Не)поспішаючи, Абігаль крокувала вздовж зеленої алеї
з обстриженими кущами жасмину (М. Тарабарова). 2.
(Не)чекаючи відбою повітряної тривоги, матроси поспішили
у гавань. 3. Старший доглядач важко зітхнув, (не)зважуючись
відповісти різкістю на різкість (В. Логвиненко). 4. Слова, не
вмиті потом непогамовного труда, пролинуть непотрібним
льотом, (не)залишаючи сліда (М. Рильський).

Виділіть дієприслівникові суфікси.
Стрибнувши, тримаючи.
77. Спишіть, вживаючи замість дієслова в дужках

Горобці, (ганяються) один за одним, шугали в гіллі й
оббивали крильцями листя (Гр. Тютюнник).

стояв у середині й у кінці речення.
Вчепившись за мене, моя тінь покірно повзе по каміннях
44
між двома німіючими стінами (М. Коцюбинський).

Машина (петляє, задимлений, вулиці) вилетіла на
помережене надвечірніми тінями шосе (М. Стельмах).

1. Думка не терпить меж, весь час поривається вперед. 2.
Річка тече плавно, велично. 3. Над плато шугнула червона
ракета (В. Логвиненко).
Довідка: розбризкуючи іскри; долаючи будь-які відстані;
несучи на своїх хвилях рибальські сейнери та фелюги.
81. Побудуйте із дієприслівником вітаючись два речення,

вживши його в першому як одиничний дієприслівник, а
в другому — у складі дієприслівникового звороту.

1. Зупинившись біля школи, хлопець вийшов з автобуса.
2. Зупинившись біля школи, водій автобуса не поспішав
рушати знову. 3. Йдучи берегом, морські хвилі час від часу
ніжно торкатись ніг дівчини.
83. Складіть невеликий опис зовнішності кого-небудь з

ваших рідних чи друзів. Використайте в тексті
дієприкметники однією лінією, а дієприслівники — двома.
45
ПРИСЛІВНИК
1. Випишіть із речень прислівники. Підкресліть

прислівники зі значенням місця дії.
1. Десь збоку високо підпадьомкає перепел (М.
Коцюбинський). 2. Ввечері на землю сходили тихі зорі й
ясні вогні ярів (М. Івченко).
2. Згрупуйте словосполучення «дієслово + прислівник»

відповідно до того, що вони означають: а) дія і спосіб її
виконання; б) дія та час її виконання; в) дія і місце її
виконання; г) дія та її причина; д) дія та її мета.
Прокинутись уночі, розповідати захоплено, повернути
вправо, розбити ненароком, хворіти місяць, захопити
зненацька, сказати навмисне.
3. Утворіть всі можливі форми ступенів порівняння

прислівника високо.
4. Спишіть, розкриваючи дужки. Підкресліть прислівники.

1. (В)день пригріло сонце, почалася відлига (О.
Донченко). 2. (У)день пекучий, наковтавшись пилу, ми
спраглими устами припадали до краю дерев'яного відра (М.
5. Прочитайте речення. Запишіть прислівники, розкриваючи

46
дужки.
1. На думці у мене тепло й гарно, що (не)дарма я по
землі ходив! (Л. Дмитерко). 2. Ніде (не)видно ні живої
душі (/. Нечуй-Левицький). 3. Берези й клени, ще (не)давно
голі, стоять, зеленим маючи гіллям
(М. Рильський). 4. (Не)сподівано кухню затопило дивним
сріблястим світлом (Л. Ніколаєв).
6. Запишіть речення, поширивши їх відповідними за змістом

прислівниками з довідки. У дужках після речення вкажіть
розряд прислівника за значенням.
1. Я тупцюю з ноги на ногу. 2. Прохолодна зелена
травиця лоскоче ноги. 3. Похитуючи головами і метляючи
хвостами, пасуться корови (О. Макаренко).
Довідка: неподалік, приємно, ніяково.
7. Доберіть до дієслова відпочивати прислівники зі

значенням способу дії та часу дії. Запишіть
словосполучення.
8. Побудуйте словосполучення з прислівниками мовчки та

знадвору. Позначте в них головне і залежне слово.
9. Запишіть наведені словосполучення «прикметик +

іменник» близькими за значенням словосполученнями
«дієслово + прислівник».
Тихий спів, весняне цвітіння.
10. Спишіть прислівники, розкриваючи дужки.

(По)справжньому, (будь)коли, (до)пізна,
(на)показ.

Десь(інколи), віч(на)віч, рік(у)рік, (по)третє, (на)троє.
47
12. Замініть подані словосполучення синонімічними
прислівниками.
У будь-який час, з малих років.
13. Побудуйте речення з прислівником утрьох та з

однозвучними із ним числівником і прийменником у
трьох.
14. Складіть невелику розповідь про останній день ваших

канікул. Використайте й виділіть у тексті прислівники
зі значенням часу.

прислівники зі значенням способу дії.
1. Цілий день вітер гуде надворі, надвечір скресає ріки й
ламає кригу (М. Коцюбинський). 2. Гілки дерев мокро
блистіли, ніби зволожені по-весняному (О. Гончар).
16. Згрупуйте словосполучення «дієслово +

прислівник»відповідно до того, що вони означають: а) дія
і спосіб її виконання; б) дія та час її виконання; в) дія і
місце її виконання; г) дія та її причина; г) дія та її мета.
Приїхати здалека, відповідати впевнено, посіяти навесні,
плакати з болю, зійти вниз, виставити напоказ, розмовляти
без упину.

прислівника дорого.

1. У нас усе попросту, (по) домашньому (І. Франко). 2.
(по)заячому сліду інколи знаходять ведмедя (Нар. тв.).
19. Прочитайте речення. Запишіть прислівники,

48
1. Дуби ростуть поволі, (не)квапливо (М. Рильський). 2.
Довге розтеліпане волосся (не)дбало лежало на плечах
дівчинки (М. Тарабарова). 3. (Не)порушно стоять дерева,
загорнені в сутінь (М Коцюбинський). 4. Ще (не)давно
дихало в мої думки студеним пахом зів'ялого листя, а вже
сьогодні лагідне, шовковисте повітря весни купає мої очі
(Є. Гуцало).
20. Запишіть речення, поширивши їх відповідними за

змістом прислівниками з довідки. У дужках після речення
вкажіть розряд прислівника за значенням.
1. Михайло зачинив за собою двері (Ю. Дрім). 2. Абігаль
скотилася з ліжка і підповзла до дзеркала (М. Тарабарова). 3.
У вікно зазирав перший сніг.
Довідка: навколішки, знадвору, щільно.
21. Доберіть до дієслова працювати прислівники зі значенням

способу дії та місця дії. Запишіть словосполучення.
22. Побудуйте словосполучення з прислівниками стрімголов

та час від часу. Позначте в них головне і залежне слово.
23. Замініть наведені словосполучення «прикметник +

Наполеглива праця, нічна розмова.

(До)волі, (по)друге, (як)небудь,
близько(близько).

Рано(пораненьку), де(не)де, день(у)день, (по)п'яте,
(у)п'яте.
49
26. Доберіть до наведених словосполучень синонімічні
прислівники.
На три частини, не маючи бажання.
27. Побудуйте речення з прислівником назустріч та з

однозвучними із ним іменником і прийменником на
зустріч.
28. Складіть невелику розповідь про один із ваших вихідних

днів. Використайте і виділіть у тексті прислівники зі
значенням часу.
29. Випишіть із речень прислівники. У дужках вкажіть їх

розряд за значенням.
1. Заблищав навкруги рівний степ (Ю. Яновський). 2.
Старі розкішні кущі здіймали догори, мов руки, цупке
галуззя. Крізь чорне лапате листя де-не-де мигтіла зірка (Г.
Косинка).

Прийти за дня, поводитись по-товариськи, долинати
звідусіль, образити спересердя, розмовляти віч-на-віч,
чинити на зло, відпочивати восени.

прислівника важко.
32. Спишіть, розкриваючи дужки. Підкресліть

1. День був погожий, (по)осінньому променистий (3.
Тулуб). 2. Коні знялись з місця і нешвидко побрели
(по)глибокому снігу (М. Коцюбинський).
50
1. Вже другий рік живе чиж у Юрка, бере з рук насіння,
літає по хаті, весь день (не)угавно співає (О. Копиленко). 2.
Весь ясний соняшниковий світ стояв (не)рухомо (О.
Довженко). 3. (Несподівано з туману виринула нерухома
постать (О. Макаренко). 4. Шкільний автобус зупинився
(не)далеко від старого п'ятиповерхового будинку (М.
Тарабарова).

змістом прислівниками з довідки. У дужках після
речення вкажіть розряд прислівника за значенням.
1:Неля зіщулилась, закліпала очима (В. Тертичний). 2.
Роман похлюпався в холодній воді (В. Гайдук). 3. Думки
кружляли, поверталися до одного (Л. Ніколаєв).
Довідка: розгублено, щоразу, нашвидкуруч.
35. Доберіть до дієслова прибігти прислівники зі

36. Побудуйте словосполучення з прислівниками

залюбки та куди-небудь.
Позначте в них головне і залежне слово.

Напружене мовчання, осіння подорож.

Казна(де), (по)людськи, (с)права,
(в)роздріб.
51
Пліч(о)гіліч, тишком(нишком), раз(у)раз, (по)десяте,
(в)десяте.
40. Доберіть до поданих словосполучень синонімічні

В осінню пору, в окремих місцях.
41. Побудуйте речення з прислівником удень і з
однозвучними із ним прийменником та іменником у
день.
42. Складіть невелику розповідь про цікавий випадок із

вашого життя. Використайте й виділіть у тексті

прислівники часу.
1. Поволі бамкає великий монастирський дзвін (У.
Самчук). 2. Над степом зрідка пробігав вітер (Ю.
Яновський) 3. Я входжу в ліс — трава стає навшпиньки,
кошлатий морок лапу подає (Л. Костенко). 4. Вранці
випадає сніжок або іній (В. Малик).

виконання; г) дія та її причина; дія та її мета.
Жити неподалік, сісти поруч, говорити тихо, повернути
вправо, блукати допізна, вдарити спересердя, подарувати на
згадку.

прислівника міцно.
52
І.Вони (у)двох хутенько піднялися на гору (О. Десняк).
2. Помістилися ми (у)двох хатах дуже добре і просторо
(Леся Українка).

1. (Не)суворо на серці, (не)гнівно, а за тебе тривожуся я
(А. Малишко). 2. Щось клацнуло, і по шкірі (не)приємно
забігали маленькі мурахи
(Ю. Дрім). 3. (Не)самохіть починаю розуміти, що старість
всевладна, а вік— найпідступніший і найнепримиренніший
ворог (В. Логвиненко).

1. Сад зацвітав буйніше (С. Плачинда). 2. Жовто-сірий
дим слався рваними клаптями. 3. Білясте сонце спливало в
брудній каламуті неба (В. Геник).
Довідка: навкруги, повільно, щовесни.
49. Доберіть до дієслова розквітнути прислівники зі

50. Побудуйте словосполучення з прислівниками надвечір та

досхочу. Позначте в них головне і залежне слово.

іменник» близькі за значенням словосполученнями
Зимові розваги, впевнена відповідь.

53
(За)темна, (де)небудь, (по)братньому, (з)розгону.

Час(від)часу, мало(помалу), коли(не)коли, (по)четверте,
(на)четверо.

У четвертий раз, при всіх людях.
55. Побудуйте речення з прислівником збоку та з

однозвучними з ним іменником і прийменником з боку.
56. Опишіть особливості ходи, голосу, манери поведінки двох

своїх знайомих. Використайте й виділіть у тексті обставини
способу дії.

прислівники зі значенням часу дії.
1. Раптом десь важко бухнуло, і зразу ж затріщали
зенітки (Д. Ткач). 2. Нарешті залягла тиша (Гр. Тютюнник).

виконання; б) дія та місце її виконання; в) дія і час її
виконання; г) дія та її мета; д) дія та її причина.
Піклуватись по-батьківськи, снідати вранці, сповзти
додолу, читати виразно, крикнути зозла, вчинити навмисне,
познайомитись вчора.

прислівника детально.
60. Спишіть) розкриваючи дужки. Підкресліть прислівники.

1. (В)горі — перлисті переливи хмар, яких нема на
54
небесах чужини (М. Рильський). 2. (На)горі тій, на
шпилечку, сяє замок з діамантів (Леся Українка).

1. Холод віку заліза мав взори (не)стерпно пекучі (Олег
Ольжич). 2. Людина (не)даремно прожила вік, якщо
посадила хоч одну деревину
(М. Чабанівський). З, Чайки надлітали з моря й
гуртувались (не)подалік (В. Логвиненко). 4. На вулицях
тихо-тихо; десь (не)далеко горить, як свічка, маленька
крамниця (Г. Косинка).

1. Під вечір над головами перехожих затанцювали легкі
сніжинки (К. Падолинна). 2. Темінь оповила хутір (Гр.
Тютюнник). 3. Кожен кущик при дорозі видається людиною
(Гр. Тютюнник).
Довідка: увечері, здалеку, весело.
63. Доберіть до дієслова ходити прислівники зі значенням

способу дії та місця дії. Запишіть словосполучення.
64. Побудуйте словосполучення з прислівниками скоса та

щомісяця. Позначте в них головне і залежне слово.

Спільна праця, вечірня зустріч.

Темно(темно), (з)низу, (на)відріз, (по)нашому.
55
(3)дня(на)день, всього(на)всього, (десь)колись,
(по)шосте, (в)шосте.

За молодих років, ставши на коліна.
69. Побудуйте речення з прислівником на око та з
однозвучними з ним іменником і прийменником на око.

прислівники зі значенням місця дії.
1. Пожовкле листя мчить кудись у просинь й безсило
падає на стежки сумні (Д. Фальківський). 2. Радісно й
величаво літали журавлі над молодими травами (К.
Мотрич).

Стояти спереду, діяти рішуче, летіти стрілою,
знаходитись поблизу, працювати вночі, викрикнути зозла,
зробити на зло.

прислівника пізно.

1. Книжко-розрадо, (в)день і вночі ти до життя добираєш
ключі (О. Підсуха). 2. (В)день такий розцвітає весна на
землі і земля убирається зрання (В. Сосюра).

56
1. Сонце (не)рухомо повисло над сухими борами (Олег
Ольжич). 2. Говорив (не)багато, зате кожна фраза його була
наче карбовано (А. Головко). 3. Буває так, що події
набігають (не)раптово, а насуваються повільно, не
поспішаючи. 4. Правда, може бути й так, що подія минула
(не)помітно і нічого значнішого у твоєму житті не буде (В.
Собко).
1. Зітхають хатні двері (Є. Гуцало). 2. Широка річка дрімає в
легкому тумані. 3. Чорне небо сіє росу (Коцюбинський).
Довідка: спокійно, по-старечому, безперестанку.
76. Доберіть до дієслова розмовляти прислівники зі

значенням способу дії та причини дії. Запишіть
77. Побудуйте словосполучення з прислівниками наспіх та

допізна. Позначте в них головне і залежне слово.

«ДІЄСЛОВО + прислівник».
Дзвінкий крик, літня подорож.

(В)друге, (по)товариському, (у)гору, будь(де).

Часто(густо), час(від)часу, десь(не)десь, (по)перше,
(у)перше.

57
Не дуже давно, невідомо звідки.
82. Побудуйте речення з прислівником надворі та з

однозвучними з ним іменником і прийменником на дворі.
83. Розкажіть про ваше улюблене заняття. Використайте й

виділіть у тексті прислівники.
ПРИЙМЕННИК
1. Розгляньте наведені сполучення. Запишіть прийменники,

поділивши їх
на групи : а) непохідні; б) похідні.
Без сонця, в галузі мовознавства, про книгу, задля
перемоги, поблизу вокзалу, при школі.
2. Випишіть із поданих речень іменники з прийменниками.

1. Осінній холодок над спраглою землею шатро гаптоване
широко розіп'яв (М. Рильський). 2. Зграя акордів перлистих із
неба на землю полетіла (Леся Українка).
3. Спишіть, розкриваючи дужки. Підкресліть прийменники і

вкажіть відмінок іменників.
Жити в (місто), гукати до (діти).
4. Запишіть, вживаючи на місці крапок відповідні

прийменники з довідки.
... будинком ... широкому подвір'ї ... піддашшям. стояли
запряжені коні (/. Багряний). Довідка: на, перед, за.
5. Прочитайте. Запишіть прийменники, розкриваючи дужки.

1. Хилить вітер жита (по)над шляхом (В. Сосюра). 2.
(З)під коріння липи било джерело погожої води (/. Франко).
58
5. Утворіть із поданих слів словосполучення, добираючи
потрібні за змістом прийменники.
Дійти, будинок; говорити, матір.
6. Побудуйте словосполучення, вживаючи на місці крапок

відповідні за змістом слова в потрібній формі.
Признатись у ...; посмутніти від ...;... через день.
7. Випишіть словосполучення з прийменниками.
Прийменники підкресліть.
Стояти коло тину; звузити коло друзів; вийти назустріч;
йти назустріч матері; йти на зустріч з письменником.
8. Запишіть словосполучення в певному порядку відповідно

до значень, які виражають поєднання «прийменник +
іменник»: а) місце; б) час; в) причина; г) мета.
Витягти з кишені, сказати з розпачу, вчитися з вересня,
розказати для потіхи.
9. Побудуйте два словосполучення з поданими словами.

Одяг, діти, свято, для, на.
10. Перебудуйте наведені словосполучення, замінивши

прийменники синонімічними.
Плакати від радості, чекати з літа.
11. Доберіть до прийменника перед антонімічний і складіть з

ними два словосполучення.
12. Прочитайте словосполучення. Запишіть їх, згрупувавши

відповідно до значення, яке виражають поєднання
«прийменник + іменник». Значення вкажіть у дужках після
кожної групи.
Лежати під столом, приїхати під вечір, висіти на дереві,
поїхати на тиждень, подарувати на згадку, скопати під
засів.
59
13. Замініть наведене складне речення близьким за змістом
простим. Для цього перетворіть другу частину на
сполучення «прийменник + імен–
ник».
Батько повернувся додому, коли минув рік.
14. Розгляньте наведені сполучення. Запишіть

прийменники, поділивши їх на групи; а) непохідні; б)
похідні.
Між полями, поруч з братом, з-попід тину, навколо саду,
протягом дня, над степом.
15. Випишіть із поданих речень іменники з

прийменниками.
1. З-над хмар часом прилине прощання з літом
журавлине (М. Рильський). 2. А пожовкле листя мчить
кудись у просинь І безсило пада на стежки сумні (Д.
Фальківський).

прийменники і вкажіть відмінок іменників.
Привчати до (дисципліна), почервоніти від (сором).

Озолотило сонце похмурі хмари ... заході і втопило червону
багряницю, як той сум ... ставу, та й прослало ...
пожарищем (Г. Косинка).
Довідка: над, на, у.
18. Прочитайте. Запишіть прийменники, розкриваючи

дужки.
1. Зелень ялинкових гілок свіжо виглядає (з)під
снігу (М. Коцюбинський). 2 Хто не жив (по)серед бурі, той
60
ціни не знає силі (Леся Українка).
Приїхати, село; тужити, домівка.
20. Побудуйте словосполучення, вживаючи на місці

крапок відповідні за змістом слова в потрібній формі.
Відмовитись від ...; заплакати з ...;... після обіду.
Бігти назустріч, бігти назустріч братові, працювати
протягом канікул, боротися з протягом.
22. Запишіть словосполучення в певному порядку

відповідно до значень, які виражають поєднання
«прийменник + іменник»: а) місце; б) час; в) причина; г)
мета.
Втомитися з незвички, йти вздовж ставу, гостювати до
понеділка, зробити заради розваги.
23. Побудуйте два словосполучення з поданими словами.

Відро, мати, картопля, для, на.

Приготувати на продаж, сидіти поруч із сестрою.
25. Доберіть до прийменника антонімічний і складіть з ними

два словосполучення.
26. Прочитайте словосполучення. Запишіть їх, згрупувавши

відповідно до значення, яке виражають поєднання
«прийменник + іменник». Значення вкажіть у дужках після
кожної групи.
Перейти через дорогу, запізнитись через негоду, віддати
61
через день, втомитися від роботи, відійти від будинку,
працювати від суботи.

сполучення «прийменник + іменник».
Гурт юнаків завернув у парк, для того щоб відпочити.

прийменники, поділивши їх на групи: а) непохідні; б)
похідні.
Згідно з наказом, попід небесами, з кімнати, коло
будинку, від страху, крізь щілину.

1. Відбились зорі у воді, летять до хмар тумани (О.
Олесь). 2. Уже скотилось із неба сонце, Заглянув місяць у
моє віконце (Леся Українка).

Відійти від (берег), зупинитись перед (будинок).

прийменники.
Чорні хмари росли ... крайнебі, насувалися ... чорною
землею (М. Коцюбинський).

дужки.
1. Ніч вилазила (з)за обрію і розповзалась по місту (В.
Підмогильний).
2. Той ніколи не доскочить слави, хто (за)для неї на землі
живе (В. Симоненко).
62
33. Утворіть із поданих слів словосполучення,
добираючи потрібні за змістом прийменники.
Прислухатися, розмова; відпочивати, річка.

Звикнути до ...; почервоніти від ...;... протягом літа.
Оббігти навколо будинку, оглянутись навколо, стати
збоку, йти збоку отари.

відповідно до значень, які
виражають поєднання «прийменник + іменник»: а)
місце; б) час; в) причина; г) мета.
Палати від жару, працювати від ранку, вийти з автобуса,
зібратись на репетицію.
37. Побудуйте два словосполучення з наведеними

словами.
Пляшка, немовля, молоко, для, на.

Робити заради гостей, зайти під Новий рік.
39. Доберіть до прийменника над антонімічний і складіть з

40. Розгляньте наведені словосполучення. Запишіть їх,

згрупувавши відповідно до значення, яке виражають
поєднання «прийменник + іменник». Значення вкажіть у
дужках після кожної групи.
63
Почорніти з горя, чекати з місяць, зійти з гори,
побачитись за сквером, розмовляти за вечерею, боротись за
волю, подякувати за допомогу.
Після того як повечеряли, всі якийсь час сиділи мовчки.

похідні.
Через необережність, незалежно від погоди, з-за
будинку, посеред вулиці, до ранку, під землею.

Росла в гаю конвалія під вітром високим, захищалась від
негоди під віттям широким (Леся Українка).

Рости у (поле), скотитися з (гора).

Світло хвилями ллється ... неба, сповнює повітря, несито
пожирає тіні ...землі, заганяє їх ... дерева, кущі (М.
Довідка: на, під, з.

дужки.
1. (3)за ліс, над сахарнею, тихо зійшла зірка. 2. (По)за
хатами тяглися виноградники (3 тв. І. Нечуя-Левицького).
64
47. Утворіть із поданих слів словосполучення,
добираючи потрібні за змістом прийменники.
Посадити, грядка; відмовлятися, їжа.
Вболівати за ...; побіліти від ...;... після свят.

Пливти впоперек річки, покреслити впоперек, говорити з
певною метою, працювати з метою збагачення.

«прийменник + іменник»: а) місце; б) час; в) причина; г)
мета.
Зустрітись після канікул, прийти для розмови, блідий від
хвилювання, працювати в полі.
51. Побудуйте два словосполучення з поданими

словами.
Взуття, хлоп'я, зима, для, на.

Відпустка у зв'язку з хворобою, розмовляти на перерві.
53. Доберіть до прийменника антонімічний і складіть з


поєднання «прийменник + іменник».
Значення вкажіть у дужках після кожної групи.
Сидіти за столом, не чути за криком, прийти за північ,
65
змарніти від утоми, відплисти від берега, чекати від ранку.
55. Замініть наведене складне речення близьким за

змістом простим. Для цього перетворіть другу частину
на сполучення «прийменник + іменник».
Обличчя дівчини враз вкрилося червоними плямами,
тому що їй стало соромно.

похідні.
Напередодні свята, біля стола, поміж житами, впродовж
тижня, у зв'язку з канікулами, між друзями.

Падає з дерев пожовкле листя,
День уже в обід догорів, —
Кажуть, що вночі на передмістя
Осінь приблукала з хуторів (Є. Плужник).

Зустрітися після (обід), зупинитись посеред (кімната).

Свинцеві хвилі летять ... містом. Час від часу ... неба
зривається лапатий сніг, і тоді... його сірій пелені зникають
обриси високих будинків (В. Логвиненко).
Довідка: з, в, над.
60. Прочитайте речення. Запишіть прийменники,

1. (З)під лісового корча б'є джерельце русявої, чистої тиші
(Є. Гуцало).
66
2. Геть (по)над морем, над хвилями синіми в'ються, не
спиняться чаєчки білії (Леся Українка).

Вдивлятись, обличчя; захищатись, спека.
62. Побудуйте словосполучення, вживаючи на місці крайок

відповідні за змістом слова в потрібній формі.
Ображатись на ...; підстрибувати від ...;... після уроків.

Рости довкола будинків, кинути оком довкола,
поводитись незалежно, робити незалежно від бажання.

відповідно до значень, які
виражають поєднання «прийменник + іменник»: а) місце;
б) час; в) причина; г) мета.
Запізнишся через негоду, рухатись через тунель,
впоратись за день, піти за хлібом.
65. Спишіть, добираючи з дужок потрібні прийменники та

ставлячи іменнику потрібному відмінку.
1. (По, за) (бажання) глядачів п'єсу повторено. 2.
Хлопець одягнений (по, за) (останній) (мода). 3. Дівчата
ходили (по, за) (гриби).

Зустрітись з метою переговорів, стояти при вході.
67. Доберіть до прийменника антонімічний і складіть з ними

два словосполучення.
67
Піти на рибалку, поїхати по жолуді, повісити на вікно,
приїхати на місяць, стукати по столі, піднятися на Місяць.

Щічки в дівчинки порожевіли, тому що повітря було морозяне.

прийменники, поділивши їх на групи : а) непохідні; б)
похідні.
З-за хмар, у небі, навколо лісу, край віконця, на полі,
згідно з наказом.

В'ється стежка між кущами,
Що чар-зіллям заросла,
Мліють трави під ногами від
незримого весла (Ю. Липа).

Повертатися з (робота), промайнути перед (очі).

Сонце стало ... неба, сипле промінням ... синю дніпрову
хвилю, гуляє золотим маревом ... зеленими лугами та
осокою (/. Нечуй-Левицький).
Довідка: серед, понад, на.
68
74. Прочитайте речення. Запишіть прийменники,
1.(3)над річки лине пісня голосна (М.Рильський). 2.
Хлюпочуться качаточка (по)між осокою (Т. Шевченко).

Мріяти, успіх; доглядати, хвора.
76. Складіть словосполучення, вживаючи на місці
Думати над ...; завмерти з ...;... перед від'їздом.

Перебувати у тісному зв'язку з батьками, запізнитись у
зв'язку • з негодою, жити поблизу, жити поблизу школи.

«прийменник + іменник»: а) місце; б) час; в) причина:
г) мета.
Викликати для розмови, піднятися у повітря, плакати від
радості, побачитись через тиждень.
79. Складіть два словосполучення або речення, в одному
з яких навколо виступає прислівником, а в другому —
прийменником.

Стогнати з болю; працювати з понеділка.
81. Доберіть до прийменника антонімічний і складіть з

69
Побачитись на перерві, відпочивати в липні, сидіти в
кімнаті, берегти на всякий випадок, позичити на день,
лежати на дивані.
83. Замініть наведене складне речення близьким за

змістом простим. Для цього перетворіть другу частину
на сполучення «прийменник + іменник».
Він досяг своєї мети, тому що був наполегливий і
терпеливий.
70
СПОЛУЧНИК
1. Запишіть сполучники, поділивши їх на групи: а)

прості; б) складні; в) складені.
Чи, ніби, незважаючи на те що, щоб, як, коли.
2. Із поданих речень випишіть в один рядок сурядні

сполучники, в другий — підрядні.
1. Руки торкнулись до струни ніжно, і кобза дзвеніла,
немов у чеканні (Ю. Яновський). 2. Очі Ждана Будиновича
нагадували розпечені вуглини, хоч насправді були чорніші
за ніч, а вуста розтяглись хижою посмішкою (/. Білик).
3. Спишіть, вживаючи на місці крапок вибраний з дужок

відповідний за змістом сурядний сполучник. Вкажіть
його розряд за значенням.
Осінній день короткий, ... (/, а, але, тому що) сьогодні
він згасав надто повільно (Я. Стецюк).

відповідний за змістом підрядний сполучник. Вкажіть
Вже сонце стало на вечірньому крузі, ... (/, бо, щоб, колії)
почали збиратися ближчі сусіди (І. Нечуй-Левицький).

71
сполучники.
1. Серед прибулих було багато артистів і Сонгород
вперше почув і гарну музику і гарні співи (П. Панч). 2. Як
усе-таки добре що природа відроджується, зацвітає (М.
Чабанівський).
6. Запишіть сполучники, які потрібно вжити на місці

крапок у наведених реченнях. Охарактеризуйте їх як
сурядний чи підрядний, вкажіть розряд за значенням та
за будовою.
1. В яру шуміли верби густим, затишно-рівним співом, ...
бадьоро гомоніли на горі дуби (М. Івченко). 2. Мені
спочатку навіть здалося,... кружляю на одному місці (Є.
Гуцало).
7. Закінчіть речення. Виконайте морфологічний розбір

сполучника.
Небо почорніло, неначе...

І.-Як(би) я турбувався лиш про себе, вже б онімів давно
від самоти (Д. Павличко). 2. Як(би) не крутила хуртовина,
блисне промінь— крига розтає (З. Гончарук). 3. Берег
Європи був по-весняному ласкавий, мов(би) намагався
відшкодувати пораненим всі страждання війни (П.
Загребельний).
9. Розгляньте подані сполучники. Випишіть синонімічні.

Щоб, бо, аби, що, для того щоб, або, але.
10. Побудуйте речення з підрядним причиновим

сполучником.
11. Вкажіть ознаку, яка об'єднує три сполучники в

72
наведеній групі. Підкресліть зайвий сполучник. Чим він
відрізняється від інших?
Тому що, через те що, у зв'язку з тим що, незважаючи на
те що.
12. Спишіть речення, замінюючи сполучники

синонімічними.
1. Він говорив небагато, зате кожна фраза його була наче
карбована (А. Головко). 2. Після того як луг покосять, знову
трави ростуть у цвіту (В. Ткаченко). 3. Довго співали
дівчата, довго гуляли хлопці, незважаючи на те що другого
дня треба було встати (/. Нечуй-Левицький).
13. Побудуйте із наведених двох простих речень складне,

частини якого з'єднані підрядним сполучником.
Виконайте його морфологічний розбір.
1. Вітерець на верхівках дерев перебирав листя. 2.
Листоноша перебирає листи.
14. Перебудуйте подане просте речення на близьке за

змістом складне. Для цього замініть виділене сполучення
на підрядний сполучник та частину
речення.
Марную день на пошуки незримої німої суті життя

сурядний чи підрядний, вкажіть розряд
за значенням та за будовою.
1. Вітер віє, ... цвіте блакить (Леся Українка).
2.... заходить ніч, тоді дивоцвітом цвіте степ (/. Цюпа).

Я давно помітив, що ...
73
1. Що(б) не робив, роби тільки найкраще (/. Кульська). 2.
Що(б) прийшло на землю сподіване щастя, треба великої
праці (М. Коцюбинський). 3. Це страшенно вразило Євгенія,
немов(би) хтось здирав в його душі найкращі окраси (/.
Франко).
18. Розгляньте подані сполучники. Випишіть
синонімічні.
Або, бо, у зв'язку з тим що, незважаючи на те що,
оскільки, що, через те що, аби, тому що.
19. Побудуйте речення з підрядним порівняльним


наведеній групі. Підкресліть зайве слово. Чим воно
Ніби, мовби, немовби, якби.

1. Нарешті запалили свічку, та вітер одразу ЇЇ погасив (В.
Канівець). 2. Пам'ять могла б убити нас, коли б не мала
рятівної властивості забувати
(Л. Первомайський). 3. Листя тріпотіло на деревах
вздовж шляху, дарма що стояло тихе, сонячне безвітря (Ю.
Смолич).

частини якого з'єднані сполучником. Виконайте його
морфологічний розбір.
1. Падав сніг. 2. Ні в чому не відчувалася зима.
74
на підрядний сполучник та частину речення.
Іній на деревах обсипався від надто гучного гарматного
реву.
24. Запишіть сполучники, поділивши їх на групи:

а) прості; б) складні; в) складені.
Що, після того як, зате, а, якщо, неначе.

1. Хлопець пробував розповідати веселі історії, одначе
не всі присутні розуміли жартуна О. Гончар). 2. Ріка вирує
сонцем, а плавні вниз десь аж до лиманів синіють (О.
Гончар). 3. Нота міниться, пролітають дрібні сплески звуку,
ніби в скрипці проривається сміх (Ю. Яновський).
4. Хотілось упасти на зелений килим і вічно слухати, як
срібно журиться сопрано в левадках (П. Панч).

відповідний за змістом сурядний сполучник. Вкажіть його
Хтось дмухнув на свічку, ... (а, але, тому що, і) враз
настала непроглядна темрява (В. Малик).

відповідний за змістом підрядний сполучник. Вкажіть
На морі ставало темно, ... (/, а, тому що, щоб, хоч) з
берега насувала важка чорна хмара (О. Донченко).

1. Човен гнало вперед і від збитих вершків хвиль сіялися
75
бризки на веслярів і на дітей (Ю. Логвин).
2. За вікнами шуміло море наче дихав під скелями
якийсь велетенський звір (3. Тулуб).

1.Нінусь грала світлі мелодії, ... кожен звук бринів
тоскно (М. Івченко). 2. Не раз, не двічі упаде людина, ...
потім не боятись висоти (В. Бровченко).

Якщо хочеш досягти мети, ...

1. Обід вже давно був готовий, про(те) роздавати його не
було наказу (О. Гончар). 2. Вітри проспівають над хвилями
нив про(те), як в негоду він край боронив (П. Усенко). 3. Він
хитався, щось кидало його з боку на бік, ніби(то) під ногами
була не зима, а хитка палуба галери (3. Тулуб).

Через те що, проте, ледве, але, як, зате, однак, аби, хоч.
33. Побудуйте речення з підрядним з'ясувальним


Бо, тому що, через те що, у зв'язку з тим що.
76
1. Шепочеться діброва, та вечірні плинуть небеса (А.
Малишко). 2. Весна бере своє, дарма що сніг хрумкотить під
ногами (М. Коцюбинський). 3. Сад тихо шелестів листям,
наче шепотів йому щось утішне (3. Тулуб).

1. Човни розпікалися на сонці. 2. Пахло смолою,
водоростями.

змістом складне. Для цього замініть виділене
сполучення «прийменник + (прикметник) імен–
ник» на підрядний сполучник та частину речення.
Незважаючи на маленький вітерець, парило і робилося
душно.
38.Запишіть сполучники, поділивши їх на групи:

У зв'язку з тим що, мов, нібито, і, хоч, зате.
39. З поданих речень випишіть в один рядок сурядні

1. Щонайкращі вбрання й запашні квіти ввижалися
юним очам, але доля судилась інакша
(О. Довженко). 2. Якби ми ремиґали, як воли, якби ми
так чесали язиками, уже б давно Вкраїну віддали, не мавши
часу бути козаками (Л. Костенко).

відповідний за змістом сурядний сполучник.
77
Нервово тремтить у руках олівець, ... (але, і, чи, бо) з
тихим шелестом падають на підлогу списані сторінки (І.
Цюпа).
відповідний за змістом підрядний сполучник.
Говорять, ... (але, що, коли, якщо, а) матері сльози гарячі
і тверде, міцнеє коріння проймають (Леся Українка).
1. Хлопці і купалися і дрімали а сонце все ще високо
стояло (В. Канівець). 2. Сумно і смутно людині коли висихає і
сліпне уява (О. Довженко).

сурядний чи підрядний, вкажіть розряд за значенням та
за будовою.
1. Ударив хтось у двері, ... вони з голосним скрипом
відчинилися (М. Івченко). 2. Згодом я переконався, ... дід
казав правду (Є. Гуцало).

Туристи піднялись на гору, щоб...
45. Спишіть, розкриваючи дужки. Підкресліть сполучники.

1. У мене одна думка: як(би) нам нашу красну мову так
високо підняти, як підняв її Шевченко (Панас Мирний). 2.
Як(би) я була зіркою в небі, я б не знала ні туги, ні жалю
(Леся Українка). 3. Дерева лопотять і лопотять, наче(б)(то)
не можуть нагомонітись (В. Шевчук).

Немов, ніби, аби, або, наче, але, мов, начебто.
78
47. Побудуйте речення з підрядним часовим
48. Вкажіть ознаку, яка об'єднує три слова в наведеній

від інших?
Через те що, у зв'язку з, незважаючи на, згідно з.
1. Хліба цей рік виявилися слабосильними, зате трави,
встигнувши вигнатись на сніговій волозі, котилися
важкими, шумуючими валами (О. Гончар). 2. Найкращий
візник далеко не зайде, коли коні погані (Б. Лепкий). 3. Ніч
тепла й тиха, хоч усе пахне вологою (В. Василевська).

1. Зелений острів заквітчався жовтими квітками
кульбаби. 2. Хтось посіяв по траві зорі.

сполучення на підрядний сполучник та частину
речення.
Враз обличчя дівчини вкрилося червоними плямами й аж
надулося від образи на брата.
52. Запишіть сполучники, поділивши їх на групи: а)

прості; б) складні; в) складені.
Проте, якби, тому що, нібито, хоч, та.

1. Лунали дзвони тонко і хрустально, мовби хто ронив з
79
неба співучі діаманти (В. Сосюра). 2. Денні промені, як
незабутній поцілунок, залишили на землі яскраву теплінь
(М. Івченко). 3. Машини одна за одною повертали з
елеватора, проте жодна з них не привезла з собою Віктора
О. Гончар). 4. Змолоду треба набиратися знань, щоб не
пуста була твоя власна криниця (І. Цюпа).

Спалахнув вибух,... (/, але, або, коли) скеля стояла (Я.
Баш).

відповідний за змістом підрядний сполучник. Вкажіть його
Десь об груди землі розбиваються лебеді, ... (/, якби,
щоб, хоч, але) училися вірності люди у них (Є. Летюк).

1. По вулицях стікали каламутні струмки а вузькі і горбаті
тротуари блищали від болота (П. Панч).
2. Бринять живою радістю ліси як ранок спалахне на
небокраї (В. Симоненко).

1. Час пізній, ... степ не спить (О. Гончар).
2. Степ пахне, дрижить під маревом сонця, ... дрижить
молоде людське тіло пульсом, текучою в жилах кров'ю (/.
Нечуй-Левицький).
80
Чайки неспокійно кружляють над морем, тому що ...
59. Спишіть, розкриваючи дужки. Підкресліть сполучники.

1. Все одно, що(б) не сталося, ми не розлучимось (Леся
Українка). 2. Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну,
що(б) вільно по світі літати, що(б) вітер розносив луну
(Леся Українка). 3. Вода палахкотіла жовтим вогнем,
наче(б)(то) горіло ціле море (В. Шевчук).

Якби, мовби, коли б, що, дарма що, якщо, тому що, чи.
61. Побудуйте речення з підрядним допустовим


Як, мов, наче, ніби.

1. Все спить, однак вже я не сплю (М. Рильський). 2.
Торохнув грім, немов на залізний дах сипнули повну
шаньку каштанів (Гр. Тютюнник). 3. Як не буде птахів,
людське серце стане черствим (М. Стельмах).

1. Лесі Українці було тринадцять років. 2. Вона
надрукувала в журналі свій перший поетичний твір.
81
«прийменник + іменник» на підряд–
ний сполучник та частину речення.
Шлях весь білів від інею.
66. Запишіть сполучники, поділивши їх на групи:

Проте, неначе, дарма що, і, бо, коли б.

1. Чорні хмари огорнули всесвіт, і мряка стала стіною від
землі до неба (О. Довженко). 2. Коли приходить ніч,
Млинки напружено дивляться на темну стіну полтавського
лісу й чекають (М. Хвильовий). 3. Дід натоптував у ящик
сіна, щоб краще було лежати пораненому (Гр. Тютюнник).

Колись тут були доріжки,... (або, але, і, якщо) тепер вони
обернулись у звичайні, химерно виведені стежки (У.
Самчук).

відповідний за змістом підрядний сполучник.
Загинув би, напевно, люд нещасний, ... (щоб, і, але, якби,
би) погасла та маленька іскра любові братньої (Леся
Українка).

1. Вітер хитає дерева з набряклими бруньками а над
ними літають і крячуть ворони (У. Самчук).
82
2. Споглядаю як ліс проростає осінньою синню (В.
Коротич).

1. Весна була чудова в білому цвіті каштанів, ... осінь він
любив більше (В. Підмогильний).
2. Соняшники високо попіднімали свої жовті голови,...
погрітися на сонці (Панас Мирний).

Раптом я відчув, як ...

1. Де б він не був, що(б) з ним не трапилося, звикнув
ніколи не схиляти голову (П. Панч). 2. На гору доступитися
нелегко, за(те) з гори зручніше боронитись (Леся Українка).
3. Я люблю тебе, друже, за(те), що в очах твоїх море синіє
(В. Сосюра).

Проте, незважаючи на те що, тому що, дарма що,
якщо, як тільки, хоч, що.
75. Побудуйте речення з підрядним умовним

76. Вкажіть ознаку, яка об'єднує три слова в наведеній

від інших?
83
Бо, тому що, у зв'язку з, через те що.

1. Гнало вітрами з півдня, проте ще холодно не було (О.
Гончар). 2. Як тільки ударить перший промінь сонця в
мури, вони спалахують золотим пожаром (Леся Українка).
3. Для того щоб любити власний народ, не треба нам
ненавидіти інший народ (М. Коцюбинський).
78. Утворіть із наведених двох простих речень складне,

1. Дівчата і хлопці були одягнуті по-зимовому.
2. Березневий день був теплий.

сполучення «прийменник + (прикметник) імен–
ник» на сполучник та частину речення.
Мати виглядала вкрай виснаженою від безсонних ночей.
84
ЧАСТКА. ВИГУК
1. Випишіть із поданих речень частки.

1. Життя — єдина мить, для смерті ж — вічність ціла
(Олександр Олесь). 2. Ні, я хочу крізь сльози сміятись
3. Ось ринуло від сходу ясне проміння
(М. Коцюбинський).4. Нехай ніхто не плаче по мені (Леся
Українка).
2. Випишіть вигуки із поданих речень.

1. Ах, скільки струн в душі дзвенить! (Олександр Олесь).
2. Жити хочу! Геть, думи сумні (Леся Українка). 3. Цить,
доню, цить ... (М. Коцюбинський). 4. Холодно ... у-ух!! (М.
Старицький).
3. Розгляньте наведені форми дієслів. Запишіть ті, що

утворені за допомогою часток. Частки підкресліть.
Нехай заспіває, буде співати, заспівав би, хай співають.
4. Запишіть речення, вставляючи на місці крапок частки не,

ні, ані.
1. Виходжу в сад, він чорний і худий, йому вже ...
яблучко ... сниться (Л. Костенко). 2. Як тихо навколо! ...
одного звука (X. Алчевська).
5. У наведених реченнях знайдіть модальні частки. Запишіть

85
їх у певному порядку відповідно до ролі в реченні: а)
висловлення сумніву; б) вказів–
ка на кількість; в) підсилення значення слова.
1. Гули мости, двигтіли автостради, машини мчали наче
навмання. І явори просили христа ради хоч жменьку тиші у
долоні - дня (Л. Костенко). 2. Світиться майже у всіх хатах
(М. Коцюбинський).
6. З'ясуйте, якими частинами мови виступають виділені

слова в поданих реченнях. Випишіть їх і вкажіть у дужках
частину мови.
1. О, не взискуй гіркого меду слави! Той мед недобрий,
від кусючих бджіл. Взискуй сказать поблідлими вустами
хоч кілька людям необхідних слів(Л. Костенко). 2. Люби
життя: в нім є краса, хоч люди й журяться похилі (X.
Алчевська).
7. Спишіть, вживаючи на місці крайок подані в довідці

частки. У дужках після речення вкажіть їх групу за
значенням.
1. Сукно було ... рябе від чорних плям з чорнила (М.
Коцюбинський). 2. ... там, у долині, під білими берізками,
копають діл глибокий, довічну хатину чумакові (М.
Коцюбинський). 3. Було темно, як у льоху, ... видно було ...
комина, що стирчав густо, мов жито на ниві (М.
Довідка: он, не, аж, навіть.
8. Запишіть подані в довідці вигуки в такому порядку, в

якому їх можна записати на місці крапок у наведених
реченнях.
1. Ой! Обороніть! Обо-о-ро-ніть! ... (М. Старицький). 2.
Хай говорить серце. Невиразно воно говорить, як весняна
нічка (Леся Українка). 3...., дубоньку, чи будеш ти стояти,
як сива голова моя схитнеться (Леся Українка).
86
Довідка: Цить! Пробі! Гей.
9. Запишіть дві форми дієслова ходити, утворені за

допомогою формотворчих часток. Назвіть ці форми.

Написав(би), та(й), надумав(таки), стань(но),
(таки)прийшов.
11. Наведіть приклади сполучників, до складу яких
входить частка б.
12. Перебудуйте наведене речення так, щоб в одному

випадку в ньому була формотворча частка, у другому —
заперечна, у третьому — модальна.
В житі червоніють квітки польового маку.
13. Складіть два речення, в одному з яких і виступає

сполучником, а в другому — часткою.
14. Поєднайте наведені слова з часткою ж різними

способами так, щоб утворилися слова, з якими ця частка
писалась би разом та окремо. Запишіть їх відповідно у
двох колонках.
Еге, виконали, таки, а, все,то.

1. Хай буде вік прожито як належить. На жаль, від нас
нічого не залежить (Л. Костенко). 2. Он бачиш, хто сидить
в тому саду? Невже я з ним розмову заведу? (Л. Костенко).
16. Випишіть із поданих речень вигуки.

1. Ох, той годинник! Хоч би він не потрапив до чужих
рук
(М. Стельмах). 2. — Хомо! — голосніше обізвалась
Хима. — Агов! (М. Коцюбинський). 3. Ей, не вчись брехати,
87
бо ти ще молодий! Язика шкода (Леся Українка). 4. Геть
звідціля! Нема тобі тут шляху (М. Кропивницький).

Сказав би, будуть читати, сказали б, нехай читають.
18. Запишіть речення, вживаючи на місці крапок частки

не, ні, ані.
1. «Ось є гіацинти, нарциси і рожі, азалії є запашні,
конвалії свіжі фіалочки гожі». — «..., пролісків треба мені!»
(Леся Українка). 2. Я ... можу дивитись байдуже на небо
осіннє
(Х. Алчевська). 3.... треба думати мізерно (Л. Костенко). 4.
На небі палкому ніде ... хмари (Леся Українка).
19. У наведених реченнях знайдіть модальні частки.

Запишіть їх у певному порядку відповідно до ролі в
реченні: а) підсилення значення слова;
б) оформлення питання; в) вказівка на предмет.
1. Невже я з'їм те яблуко-гібрид, що навіть дух його мені
набрид?! (Л. Костенко). 2. Що ж мені суджено — щастя чи
мука? (Леся Українка). 3. Ось камінь той (Л. Костенко).
20. Прочитайте речення. З'ясуйте, якими частинами

мови виступають виділені слова. Випишіть ЇХ, І вкажіть
у дужках частину мови.
1. В повітрі дощ, і гречка пахне тепло, немов розлився
бурштиновий мед (М. Рильський). 2. Полохливий заєць,
причаївшись під кущем, пригинає вуха, витріщає очі й
немов поринає ввесь у море лісових звуків (М.
21. Спишіть, вживаючи на місці крапок подані в довідці

88
значенням.
1.... дальній берег в сонці медом плавиться (Л.
Костенко). 2. Гришка ... примружує очі від такого великого
щастя (Г. Косинка). 3. Ми ідемо, спочинку ... хвилини (Леся
Українка). 4. Голі дерева... курились сизо-зеленим димом
(М. Коцюбинський).
Довідка: ні, немов, хай, аж.

реченнях.
1. Уже весняне сонце припікає ..., душно як!
Прохолодитись треба (Леся Українка). 2.... Не хочу про
таке! Не говори! (Леся Українка). 3.... Гину! В драговину
попав (Леся Українка).
Довідка: Годі! Пробі! Ху.
23. Запишіть дві форми дієслова носити, утворені за


Хоча(б), тільки(но), роздивився(таки), все(ж)таки,
знав(же).

входить частка би

випадку в ньому була формотворча частка, у
другому — заперечна, у третьому — модальна.
Твердий синявий сніг грає на сойці самоцвітами.
27. Складіть два речення, в одному з яких чи виступає

89
28. Поєднайте наведені слова з часткою таки різними
способами так, щоб утворилися слова, з якими ця
частка писалась би окремо та через дефіс. Запишіть
їх відповідно у двох колонках.
Вирішив, все, принесли, ж, сьогодні.
29. Випишіть частки із наведених речень .

1. Ми з нею довго в полі говорили, не чули навіть
гуркоту доріг (Л. Костенко). 2. Покласти б голову в
коліна ... Відчути б руку на чолі (В. Еллан). 3. Чи чув хто, як
пріють роси? (М. Семенко).
30. Випишіть із наведених речень вигуки.

1. Ой, снігу, снігу! Прийшла в ліс зима (О. Донченко). 2.
Ген, на весла, щоб понесла Буря човен на простір! (Г.
Чупринка). 3. Гуде! Ух, гуде як!! (М. Старицький). 4. Ну, це
ти вже почала розказувати сон рябої кобили (М.
Кропивницький).

Нехай привітають, привітав би, зраділи б, будуть радіти.
32. Запишіть речення, вживаючи на місці крапок заперечні

частки не, ні, ані.
1. Ти про все вже забув. Очі сухі. ... сльози! (Л.
Первомайський). 2. Я спиняти тебе ... буду. Ти проходь, ...
спиняйся. Йди (К. Герасименко). 3. Та ..., він щось ...
схожий на вельможу (Л. Костенко).
33. У поданих реченнях знайдіть модальні частки. Запишіть

виділення окремого слова; б) увиразнення значення слова;
в) оформлення питання,
1. Щоб наші людські клопоти збагнути, то треба справді
90
вирости не в лісі (Леся Українка). 2. Папери були скрізь: і на
столі, і на полицях, і навіть стіни були обліплені ними (М.
Коцюбинський). 3. Чи не важко буде боронитися їй з хвилями
життєвими? (Х. Алчевська).

мови виступають виділені слова. Випишіть їх і вкажіть
1. Скрізь, де тільки живе людина, мусить бути світло і
тепло (У. Самчук). 2. їхали глухою дорогою, але і тут був
великий рух (Гр. Тютюнник).

значенням.
Морську хвилю пориває до берега, людина ... прагне
безмежності. Проте ніщо ... повертається ніколи й ... для
кого. Відлітають у вирій і повертаються до нас... журавлині
ключі (В. Логвиненко).
Довідка: тільки, не, ж, ні.

реченнях.
1. Лукашу, ...! А де ти? 2...., не глузуй. Ходи, полетимо!
3. ..., от ти хто! Я від старих людей про мавок чув не раз
Довідка: ну, гов, а.
37. Запишіть дві форми дієслова відпочивати, утворені за

91
Прикрашай (же), немов (би), знав (би), все (таки), (таки)
прийшов.

входить частка то.

випадку в ньому була формотворча частка, в другому —
заперечна, в третьому — модальна.
Вершечки синіх хмар займаються червоним полум'ям.
41. Поєднайте наведені слова з часткою но різними

писалась би окремо та через дефіс, Запишіть їх відповідно
у двох колонках.
Напиши, тільки, ж, заграй, же.
42. Випишіть частки із наведених речень.

1. Тільки вітер знає їх секрети (В. Сосюра). 2. Я б забув і
образу, і сльози... (В. Сосюра). 3. Гаї синіють ген на
видноколі (В. Сосюра). 4. Лиш одного я хочу, мамо, щоб ти
щасливою була (В. Сосюра).

1. Ах, ця осінь; осінь у задумі сонній (Д. Фальківський).
2. — Мамо, годі про це... — Ого, годі! Такого зятя доскочу,
що тільки тпру! (М. Старицький).

Хай знають, будуть знати, знали б, нехай сміються.
92
частки не, ні, ані.-
1. Про хворість— ... слова, про старість— ... згадки (М.
Бажан).
2.... забувайте незабутнє, воно вже інеєм взялось (Л.
Костенко).
3. ...! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що ...
вмирає Леся Українка).
46. У поданих реченнях знайдіть модальні частки. Запишіть

додаткова вказівка на дію; б) оформлення питання; в)
виділення окремого слова.
1. Ось збігла на берег дівчина (М. Коцюбинський). 2. Тричі
нещасливий той край, де немає правди, а лише—
влада (X. Алчевська). 3. Невже справді буде— завтра? А потім
воно пройде, і буде — вчора (Ю. Смолич).

значенням.
Тихий спокій обіймає вас; втома відбирає руки й ноги;
лежав ... так і ... ворухнувся! Кругом вас тихо, ... глухо-
глухо, ... темнота ворушиться перед очима (За Панасом
Мирним).
Довідка: аж, не, би, тільки.
48. Запищіть подані в довідці вигуки в такому порядку, в

реченнях.
1....! Що се за сопілка? Чари! Чари! (Леся Українка). 2.
— ..., шкода! —зітхнув Рудик (М. Коцюбинський). 3....,
тихо! Діло кажуть! (М. Старицький).
Довідка: цитьте, ой, ех.
49. Запишіть дві форми дієслова згадати, утворені за

93

Ще(й), розкажи(но), розказав(би), схаменіться(ж),
такий(бо).

входить частка ні.

випадку в ньому була формотворча частка, в другому
— заперечна, третьому — модальна.
Пустотливий промінь сонця зупиняється в зеленій
гущавині.
53. Складіть два речення, в одному з яких і виступає

54. Поєднайте наведені слова з часткою бо різними

писалась би разом, окремо та через дефіс. Запишіть їх
відповідно у трьох колонках.
Розповідай, а, же, вони, ж, ходи, годі.
55. Випишіть частки із наведених речень.

1. Зумій же чуть, як переходять соки крізь дерево
плодюче те високе (М. Рильський). 2. Хай собі кружляє,
обертається хоч круг лампочки земля стара (М. Рильський).
3. Невже навіки проминуло те, що приснилось навесні? (М
Рильський). .

1. Овва! Не вихоплюйся, синку, з нерозумним словом, бо
назад ніяково вертатись (М. Коцюбинський). 2. Ох, торішнє
літо так давно минуло! Що тоді співало, те в зимі заснуло
94
(Леся Українка). 3. Агов! Де ви там? (М. Старицький). 4.
Тю, диви! Звідкіля це ти узявся? (М. Кропивницький).

Будуть мандрувати, нехай мандрують, мандрував би,
мандрували б.
58. Запишіть речення, вживаючи на місці крапок

заперечні частки не, ні, ані.
1. А ніде ... звуку (В. Стус). 2. Стояли ми одна супроти
одної. ... з чим ... крились,... хотіли йти (Л. Костенко).
59. У поданих реченнях знайдіть модальні частки.

Запишіть їх у певному порядку відповідно до ролі в
реченні: а) виділення окремого слова; б) додаткова
вказівка на дію; в) оформлення питання.
1. Ти хіба забула про торішнє літо? (Леся Українка). 2. Я
лиш тиха арфа — я не струна (А. Малишко). 3. Ось ринуло зі
сходу ясне проміння (М. Коцюбинський).

мови виступають виділені слова. Випишіть їх і вкажіть
1. Вирветься крик чи іржання та й знову у шумі зіллється
(П. Тичина). 2. Чи ж неповторне можна повторити? (Л.
Костенко).

частки. У дужках після речення вкажіть їх розряд за
значенням.
Особливо мені ... хотілось лягати спати. Сонце буде ...
завтра. А між сьогодні і завтра ще ... ціла ніч! Це так довго,
що ... невідомо, чи воно й прийде, те «завтра». (Ю. Смолич).
Довідка: аж, не, навіть, ж.
95
реченнях.
1.— ... Через вас я розлила чай на скатерть, —сказала
Василина дзвінким, як кришталь, голосом. 2. — Чи гарна ж,
сину, хата в твоєї Мелашки? — питала мати в Лавріна. — ...
Ще й яка гарна! 3. —..., сірий! — кричав Кайдаш (3 тв. І.
Нечуя-Левицького).
Довідка: Ого-го! Ой лишенько! Тпру.
63. Запишіть дві форми дієслова посадити, утворені за


Глянь(но), глянула(б), гляньте(ж), глянув(таки),
(таки)глянув.
65. Наведіть приклади прислівників, до складу яких

входить частка ні

випадку в ньому була формотворча частка, у другому —
Нерухоме повітря пашить жаром.
67. Складіть два речення, в одному з яких хоч виступає

68. Поєднайте наведені слова з часткою то різними

писалась би разом, окремо та через дефіс. Запишіть їх
відповідно у трьох колонках.
Немовби, тому, так, ми, ж, ніби.
96
1. Чи бачиш, он хмари пливуть над горою і сіра нудьга їх
усіх оповила? 2. Душа — це конвалія ніжна. 3. Жадала я
колись не дійсності, а казки (Із тв. X. Алчевської).
70. Випишіть із поданих речень вигуки.

І.Гей, цимбали! швидше!, шпарче! Голосніш, музики!!!
(Леся Українка). 2. — Ану, й я, тату, послухаю. Пхі,
чудасія. Дзень-дзень! (М. Кропивницький).
Думав би, буде думати, нехай думає, хай думають.

частки не, ні, ані.
1. Нігде ... одної деревини (О. Маковей). 2. І ...
знецінюйте коштовне, ... загубіться у юрбі,... проміняйте
неповторне на сто ерзаців у собі (Л. Костенко). 3...., я ...
хочу! ... хочу я до тебе! Я жива (Леся Українка).
73. У наведених реченнях знайдіть модальні частки.

Запишіть їх у певному порядку відповідно до ролі в реченні:
а) вказівка на предмет; б) ствердження; в) виділення
окремого слова.
1. Ось промінь останній!.. Прощай, веселеє сонечко ясне
(Леся Українка). 2. Сніг, що випав тільки вчора, був
розтоптаний в жовту багнюку (Ю. Смолич). 3. Так! Я буду
крізь сльози сміятись (Леся Українка).

значенням.
Вгорі шуміло й шуміло, а внизу налягав сон,... очі
злипались. Кругом —... живої душі,... в гущавині хтось
рубав дубовий пеньок.... дивлячись стежок, пішов я блукати
97
по лісі, як сновида (С. Васильченко).
Довідка: не, не, аж, тільки.

реченнях.
1.... Дай, Гаврилку, я повезу! 2. Марійко! ... 3. —... —
сказав Семен, здіймаючи шапку та витираючи спітнілого
лоба (3 тв. М. Коцюбинського).
Довідка: Тпру! Х-ху! Агов!
76. 3апишіть дві форми дієслова любити, утворені за


Що(ж), наче(б)(то), заспівай(но), заспівав(таки),
заспівали(б).
78. Наведіть приклади іменника, прикметника, дієслова та

дієприкметника, які пишуться з часткою не разом.

випадку в ньому була формотворча частка, у другому—
Ясне сонце виплило на небо.
80. Складіть два речення, в одному з яких ніби виступає

сполучникам, а в другому — часткою.
81. Поєднайте наведені слова з часткою б різними способами

так, щоб утворилися слова, з якими ця частка писалась би
разом та окремо. Запишіть їх відповідно у дві колонки.
Побачила, що, коли, хоча, наче.
98
ЗМІСТ
Передмова 3
Дієслово.........................................................4
Дієприкметник.............................................18
Дієприслівник..............................................31
Прислівник...................................................46
Прийменник.................................................58
Сполучник....................................................71
Частка. Вигук.............................................. 85
99
100
101
102
103
104

Did 7

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Did 7

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Дидактичний матеріал

для вивчення української

Схвалено радою методичного кабінету

Упорядник: Подлєсна Б.В. – вчитель української мови

1. Випишіть із речень дієслова, поділивши їх на групи:

2. У наведеному реченні знайдіть дієслово. Вкажіть його

3. Запишіть дієслова у 1-й та 2-й особах однини

4. Запишіть слова, вставляючи пропущені букви. Виділіть

5. Запишіть дієслова, розкриваючи дужки.

6. Доберіть до кожного дієслова співвідносне дієслово

7. Запишіть дієслова, що в дужках, у потрібній формі

8. Спишіть речення, замінюючи форми минулого часу

9. Запишіть дієслова у формі чоловічого роду однини.

10. Вкажіть ознаку, яка об'єднує три слова в поданій

11. З'ясуйте, чим відрізняються дієслова сидимо і сидімо,

14. Випишіть із речень дієслова, поділивши їх на групи:

15. У наведеному реченні знайдіть дієслово. Вкажіть його

16. Запишіть дієслова у 1-й та 2-й особах однини

17. Запишіть слова, вставляючи пропущені букви.

18. Запишіть дієслова, розкриваючи дужки.

19. Утворіть від дієслів вивчати, вивчити всі можливі

20. Запишіть дієслова, що в дужках, у потрібній формі

21. Спишіть, замінюючи форми дійсного способу

22. Визначте число й особу дієслів теперішнього часу за

23. Запишіть дієслова у формі 3-ї особи однини

24. Вкажіть ознаку, яка об'єднує три слова в поданій

26. Спишіть речення, підкресліть дієслово. Вкажіть спосіб,

27. Складіть твір-мініатюру «Що я зробив би, якби все

28. Випишіть із речень дієслова, поділивши їх на групи:

29. У наведеному реченні знайдіть дієслово. Вкажіть його

30. Запишіть дієслова у 1-й особі однини та 3-й особі

32. Запишіть дієслова, розкриваючи дужки.

33. Доберіть до кожного дієслова співвідносне дієслово

34. Запишіть дієслова, що в дужках, у потрібній формі

35. Спишіть, замінюючи форми майбутнього часу

36. Запишіть дієслова у формі жіночого роду однини.

37. Вкажіть ознаку, яка об'єднує три слова в поданій

38. З'ясуйте, чим відрізняються дієслова біжимо і біжімо,

39. Спишіть речення, підкресліть дієслово. Вкажіть спосіб,

40. Складіть невелику пам'ятку на тему «Як збиратися в

41. Випишіть із речень дієслова, поділивши їх на групи:

42. У наведеному реченні знайдіть дієслово. Вкажіть його

44. Запишіть дієслова, вставляючи пропущені букви.

46. Утворіть від дієслів приносити, принести всі можливі

47. Запишіть дієслова, що в дужках, у потрібній формі

48. Спишіть, замінюючи складені форми майбутнього

49. Запишіть дієслова у формі 2-ї особи однини

50. Вкажіть ознаку, яка об'єднує три слова в поданій

51. Складіть два речення так, щоб в одному дієслово

52. Випишіть із речень дієслова, поділивши їх на групи: а)

53. У наведеному реченні знайдіть дієслово. Вкажіть його

54. Запишіть дієслова, що в дужках, у вказаній формі

56. Запишіть дієслова, розкриваючи дужки.

57. Випишіть словосполучення з перехідними дієсловами.

58. Запишіть дієслова, що в дужках, у потрібній формі

59. Спишіть, замінюючи форми наказового способу

60. Знайдіть серед наведених дієслів безособові. Побудуйте

61. Запишіть дієслова, поєднавши їх з іменниками, що в

62. Вкажіть ознаку, яка об'єднує три слова в поданій

63. Складіть два речення, в одному з яких повідомляється

64. Спишіть речення, підкресліть дієслово. Вкажіть спосіб,

66. Випишіть із речень дієслова, поділивши їх на групи: а)

67. У наведеному реченні знайдіть дієслово. Вкажіть його