Практичне заняття №17-18

Тема: “Парадигми дієслова. Дієприкметник. Дієприслівник. Безособові форми на –но, -то”

Теоретичні питання:
1. Поділ дієслів на дієвідміни за основами теперішнього часу та інфінітива.
2. Дієприкметник як форма дієслова:
- граматичні категорії дієприкметника
- творення активних і пасивних дієприкметників
- словозміна дієприкметників
3. Дієприслівник:
4. Безособові форми дієслова на –но, -то.
5. Дієслівно-вигукові форми.

Основна література:
1. Вихованець І. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. – К.: Наук. думка, 1988.
2. Вихованець І., Городенська К. Теоретична морфологія української мови. – К., 2004.
3. Горпинич В. Морфологія української мови. – К., 2004.
4. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Морфологія. – Донецьк: ДонДУ, 1996.
5. Кучеренко І.К. Теоретичні питання граматики української мови: Морфологія. – Вінниця, 2003.
6. Леонова М.В. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. – К., 1983.
7. Сучасна українська літературна мова / За ред. А. Грищенка. – К., 1997.
8. Сучасна українська літературна мова / За ред. М. Плющ. – К., 2000.
9. Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За ред. І. Білодіда. – К., 1969.
10. Сучасна українська мова: Морфологія / За ред.. А.К. Мойсієнка. – К., 2013.
11. Захлюпана Н., Кузьма І., Кутня Г., Труш О. Морфологія: Термінологічний словник-довідник. – Львів,
2014.
Додаткова література:
1. Гнатюк Г. М. Ад’єктивація дієприкметників у сучасній українській літературній мові //
Мовознавство. – 1983. – № 1.
2. Гнатюк Г. М. Дієприкметник у сучасній українській літературній мові. – К., 1982.
3. Гринчишин Д. Г. Явище субстантивації в українській мові. – К, 1965.
4. Карп’юк М.Д. Структурні варіанти дієприкметників та їх співвіднесеність з прикметниками //
Українська мова та література в школі. – 1988. - №11.
5. Коць Л. М. Дієприслівник у сучасній українській літературній мові. Специфіка зв’язків та їх
значення. – К., 1964.
6. Кучеренко І. К. Граматична характеристика дієприкметника і його місце в системі частин мови // І.
К. Кучеренко. Актуальні проблеми граматики. – Львів, 2003.
7. Мелащенко Ю. Предикативні форми на –но, -то у лінгвістичній термінології // Українська
термінологія і сучасність: Збірник наукових праць. – К., 2001. – Вип.4.
8. Павлович П.І. Вживання дієприслівників // Українська мова і література в школі. – 1965. - №12.
9. Пугач В. Історія формування та функціонування предикативних форм на –но, -то в українській мові.
– К., 1996.
10. Русанівський В. М. Дієприкметники і слова дієприкметникового походження // УМЛШ, 1968. - № 8.
11. Сасинович Е. С. Дієприслівники в сучасній українській мові. – К., 1963.

Методичне забезпечення
1. Глібчук Н.М., Добосевич У.Б. Сучасна українська мова. Морфологія. Практикум: Навчальний
посібник. – К.:Знання, 2009. – 486 с.
2.Захлюпана Н., Кузьма І., Кутня Г. Морфологія: навчально-методичний посібник. – Львів: ПАІС, 2009. –
180 с.
 Практичні завдання
Завдання 1. Визначте за основою інфінітива, до якої дієвідміни належать подані дієслова.
Дрімати, єднати, кричати, величати, звеличити, поважати, розважити, одержати, одержувати, зеленіти,
позеленити, стукати, стукнути, муркотіти, муркотати, забути, забувати, бути, дати, давати, колоти,
молоти, молотити, розказати, упіймати, гудіти, тупотіти, тупотати, мурчати, муркотати, муркотіти,
віддати, відповісти, докиснути, докисати, походжати, походити налити, згасати, згаснути, берегти, рити,
ревіти, бігти, з’їсти, з’їдати, чути, мати, продавати, набігати, набігти, змолоти, стежити, веселіти, веселити,
вхопити, хапати, бурчати, буркотати, буркотіти, боятися, спати.

Завдання 2. Визначте, до якої відміни належать подані дієслова. Утворіть форми теперішнього (від
дієслів недоконаного виду) та майбутнього (від дієслів доконаного виду) часів, запишіть особові
парадигми цих дієслів.
Колоти, колотити, скреготати, скреготіти, роздати. Роздавати, бути, бувати, забути, забувати, реготати,
реготіти, поїсти, поїдати, доповісти, доповідати, заколоти, заколотити, пороти, попропорювати,
призабути, призабувати.

Завдання 3. Випишіть із поданих речень дієприкметники. З’ясуйте їхні граматичні ознаки, спільні
з дієсловами (стан, час, вид) та з прикметниками (рід, число, відмінок).
1. Здавалось, той зниклий шлях, з’єднавшись із небом у безмежній рівнині, другою галуззю
вертався знову до села, несучи йому ввібраний простір (В. Підмогильний). 2. На картоплю в погнутому
відерку з проржавілим дном скочили, ніби вовки на телячу печінку (В. Барка). 3. А ліс, як дрейфуюча
шхуна, скрипів, у льоди закутий (Л. Костенко). 4. Підпалені сонцем хмари горіли довгими пасмами,
розповзалися по небу, як палаючі кораблі (Ю. Мушкетик).

Завдання 4. Утворіть усі можливі форми дієприкметників від поданих дієслів. З’ясуйте граматичні
ознаки дієслів (перехідність, вид), від яких можна утворити певний тип дієприкметників. Поясніть,
чому від деяких дієслів не можна утворити форми дієприкметника.
Зразок:
Побіліти – дієслово доконаного виду, неперехідне, тому утворюємо дієприкметник активного стану
минулого часу побілілий.
Побілити – дієслово перехідне, тому утворюємо дієприкметник пасивного стану – побілений.
Збагатити, повеселіти, летіти, літати, оперізувати, оперезати, лінуватися, різати, збудувати, захотіти,
гаснути, згасати, приспати, заснути, ствердити, виплатити, мити, малювати, змогти, мокнути, каратися.

Завдання 5. Визначте стан і час дієприкметників. До кожного дієприкметника доберіть інфінітив

дієслова, від якого він утворений. Визначте вид кожної граматичної форми.
Стріляючий, стріляний, зарослий, вирощений, одягнений, одягнутий, пройдений, знеболюючий,
знеболений, знеболюваний, побілілий, побілений, посмутнілий, засмучений, узгоджений, полений,
полотий.

Завдання 6. Розгляньте явище граматичної омонімії на прикладі виділених словоформ. За якими

граматичними ознаками розрізняються дієприкметники та форми минулого часу дієслів?
1. У березні крига на річці розтала. 2. Крига, розтала під березневим сонцем, йшла річкою. 3. Дівчина
засмагла під час подорожі. 4. Засмагла під час подорожі дівчина вийшла з автобуса. 5. Оксана застигла в
очікуванні. 6. Застигла в очікуванні, Оксана стала схожою на статую.7. Рука набрякла і починала боліти.
8. Починала боліти набрякла рука.
Завдання 7. Подані словосполучення розмежуйте на конструкції з дієприкметниками та
прикметниками. Відповідь обґрунтуйте.
Переможений боксер, переможний хід, бляклі уста, поблідлі уста, родючий ґрунт, вишивана сорочка,
вишита хрестиком сорочка, схильний до роздумів, схилена до води, печене порося, печений на вогні,
прочитана книжка, відчинені двері, відхилена кватирка, збережена таємниця, піднесений настрій,
піднесений вчасно, не прощена досі зрада, непрощенна неуважність, непоясненні явища, не пояснені
студентам явища.

Завдання 8. Із поданих речень випишіть безособові форми на –но, -то, визначте їхній вид.
1. А в тому саду чисто метено, ще й хрещатим барвінком дрібно плетено (Н.тв.). 2. Земель у нього –
не міряно, слуг у нього – не злічено. 3. Дику козу полювати заборонено (Остап Вишня). 4. Ой у полі, полі
козаченька вбито, червоною китайкою очиці закрито (Н.тв.). 5. Шаблон уже витягнео на світ божий і
показано глядачам (Х.Андієвська). 6. Його піднято непритомного, потім одвезено додому і на другий день
приміщено в лікарню для божевільних (Х.Андієвська).

Завдання 9. Із поданих речень випишіть дієприслівники, визначте граматичні значення виду,

перехідності, стану, часу.
1. Людина засвоює мову змалку від батьків, від оточення; у школі – вивчаючи шкільні предмети; у
зрілому віці – спілкуючись з різними людьми, читаючи різноманітну літературу, пізнаючи навколишній
світ (І. Ющук). 2. Не втримавшись, за ниточку потягнеш – і циркуль дерев’яний до руки тобі впаде, і ти
накреслиш коло, розтягши циркуля аж до самого краю (І.Малкович). 3. Часто, підійнявшись стежкою між
трав на вали городища й дивлячись на плесо, кручі, на весь Любеч, як прозивали це місце люди, Ант думав
і сумував, чому живе так довго, чому його не кличуть до себе предки (С.Скляренко).

Завдання 10. Утворіть усі можливі типи дієприслівників від поданих дієслів. Визначте вид,
перехідність та стан дієприслівників.
Стрибати, застрибнути, нести, віднести, поїсти, поїдати, наїстися, наїдатися, орати, переорати, плавати,
поплавати, розповісти, розповідати, рвати, обірвати, надати, надавати, дути, подути, надутися.

Завдання 11. Із поданих речень випишіть слова, що належать до дієслівно-вигукових основ,

доберіть до них відповідні особові дієслова. Зробіть висновки про стильове навантаження таких
словоформ.
1. А мишка бігла, хвостиком зачепила, яєчко – бух! – упало та й розбилося (н.тв.). 2. Із-за гаю виглядаю –
що за гомін, що за гук? Ой то ж хвиля хлюп-хлюп-хлюп, колеса стук-стук (М. Лукаш). 3. А сонце з хмари
– блись (Є.Гребінка). 4. Їде лицар в самотині. Зирк! – поет лежить, як перше, на самісінькій стежині (Леся
Українка). 5. Дивиться мати. Сльози тільки кап-кап у самої (А.Тесленко). 6. Вірите, сокира в мене в руках
сама собі тільки – стриб! стриб! стриб! (Остап Вишня).

Завдання 12. Зробітть повний морфологічний аналіз усіх дієслівних форм за схемами.
1. Я вже була засмутилася, справді гадаючи, що Ви занедужали, але сьогодні приніс мені поштар Вашу
дорогу картку. Боже, як я шкодую, що зараз Ви не сидите поруч зі мною, бо навколо схиляються квітки:
троянди й мімози, анемони й гіацинти (Х. Андієвська).2. Вийшовши з двору, він пішов перед себе
незнайомими вулицями, несучи на серці нестерпучий гніт безсилої люті. Ніколи ще не був він такий
принижений та знищений (В. Підмогильний).