Урок української мови.

Тема. Пряма і непряма мова. Діалог. Цитата.

Узагальнення й систематизація вивченого. (9 клас)

Навчальна мета: актуалізувати, узагальнити й систематизувати знання

учнів з теми «Пряма і непряма мова. Діалог. Цитата».
Розвивальна мета: розвивати логічне мислення, мовлення, пам’ять, увагу,
орфографічну й пунктуаційну грамотність, навички синтаксичного розбору
речень.
Виховна мета: підвищувати зацікавленість українською мовою,
математикою, фізикою, виховувати у дітей пошану до відомих учених та митців
слова, старанність, наполегливість, цілеспрямованість.
Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань.
Міжпредметні зв’язки: зарубіжна й українська література, математика,
фізика.
Обладнання: мультимедійна дошка, презентація, диск, картки й тексти
для ігор «Мовні обрахунки», «Феєрверк», «Реконструктор», «Пунктуаційна
тотожність».

ХІД УРОКУ
І. Оргмомент.
Учитель.
Вітаю вас, мої любі,
У світлій затишній оселі.
Нехай наш урок для вас буде,
Як пісня – дзвінкий та веселий.
– Діти, сьогодні я вам пропоную попрацювати у
командах. (Учні класу об’єднуються у дві команди.)
Пам’ятайте про головні правила командної роботи:
активна співпраця, толерантність у спілкуванні, підтримка,
наявність лідера – учня, який буде стежити за часом при
виконанні завдань, позитивні емоції.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Лінгвістична гра «Мовні обрахунки».
Завдання – у поданих текстах знайти речення з прямою мовою і
порахувати їх кількість.
Текст для І команди.
Усе у твоїх руках
В одному місті жив мудрець. Городянин, який мешкав по сусідству, дуже
йому заздрив і вирішив висміяти його в очах людей. Спіймав метелика,
затиснув його в долонях і поставив мудрецю запитання: «Що у мене в руці:
живе чи неживе?» А сам подумав, якщо мудрець відповість живе, то він стисне
сильніше долоню, і метелик помре; а скаже неживе – розкриє долоню, і метелик
полетить. Мудрець думав усього одну хвилину і дав таку відповідь: «Усе у
твоїх руках».
Відповідь: 2 речення.
Текст для ІІ команди.
У кущах щось стиха зашелестіло; батько Вовк присів на задні
лапи і весь підібрався, готуючись до стрибка…
– Людина! – вигукнув він, клацнувши зубами. – Людське
дитинча. Дивись!
Просто перед ними, вхопившись за низьку гілочку, стояла гола
смаглява дитина, що тільки-но починала ходити, – ніколи ще до
вовчого лігва не приходила (та ще вночі!) така слабенька й така ніжна крихітка.
Дитина глянула в очі Батькові Вовкові і засміялася.
– Невже це Людське дитинча? – спитала Мати Вовчиця. – Я ще ніколи їх не
бачила. Принеси його сюди (Р. Кіплінг).
Відповідь: 2 речення.

2. Лінгвістична гра «Феєрверк». (Команди одержують віддруковані

аркуші з реченнями з непрямою мовою, елементи яких розташовано в
довільному порядку, за принципом вибуху. Завдання – відновити речення у
первісному вигляді, по змозі – якнайточніше. Виграє команда, яка найшвидше
поверне компоненти речень до висхідної форми.)
Для І команди.
1) би/ засліпити/ міг/ ніби/ розхвастався/ сонце/ Ліхтар/ він.
2) поділося/ й/ Михайло/ цибулі/ дивується/ стільки/ де/ картоплі.
3) лісоруба/ не/ йому/ верб/ Я/ старого/ чи/ дуба/ і/ спитав/ жаль/ цих.
4) з/ повідомив/ через/ змагання/ у/ що/ два/ відбудуться/ Миколаєві/ тенісу/
Тренер/ місяці.
5) Петрівна/ хлопчика/ він/ не/ благала/ сварив/ Софія/ батька/ щоби/
Аркадія/ і/ заспокоївся.
Відповіді:
1) Ліхтар розхвастався, ніби він міг би засліпити сонце.
2) Михайло дивується, де поділося стільки картоплі й цибулі.
3) Я спитав старого лісоруба, чи не жаль йому цих верб і дуба.
4) Тренер повідомив, що змагання з тенісу відбудуться у Миколаєві через
два місяці.
5) Софія Петрівна благала батька Аркадія, щоби він заспокоївся і не сварив
хлопчика.
Для ІІ команди.
1) ти/ добре/ лютий/ чи/ Питає/ взутий.
2) я/ наказала/ уроки/ сідав/ щоб/ Бабуся/ робити.
3) записатися/ міської/ Мухіна/ як/ бібліотеки/ до/
поцікавилася/ Оленка.
4) будинків/ підбігла/ пожежу/ бачила/ в/ і/ Оксана/ одному/
ніби/ з/ розповіла.
5) учні/ біології/ з/ нашого/ Олена/ що/ На/ зазначила/
 контрольною/ уроці/ всі/ Павлівна/ класу/ впоралися.
Відповіді:
1) Питає лютий, чи ти добре взутий.
2) Бабуся наказала, щоб я сідав робити уроки.
3) Оленка Мухіна поцікавилася, як записатися до міської бібліотеки.
4) Оксана підбігла і розповіла, ніби бачила пожежу в одному з будинків.
5) На уроці біології Олена Павлівна зазначила, що з контрольною впоралися
всі учні нашого класу.

ІІІ. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

Вступне слово вчителя. Діти, тему «Пряма і непряма мова. Діалог.
Цитата» ми вивчали протягом трьох тижнів. Ви вчилися знаходити речення з
прямою і непрямою мовою, цитатами, репліками діалогу, визначати їх
особливості, ставити в них розділові знаки, обґрунтовуючи свій вибір, будувати
схеми тощо. На наступному уроці на вас чекає контрольна робота з цієї теми,
тож сьогодні ви маєте узагальнити й систематизувати вивчений матеріал,
поглибити свої знання, виконуючи завдання різної складності, вдосконалити
свої вміння та навички.

ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів. (Метод «Прес».)

Учитель дає завдання представникам команд переконати своїх
однокласників у актуальності вивченої теми, закінчивши подані речення:
«Я вважаю, що...»
«Тому що…»
«Отже,…»

V. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Учитель. Художня література досягає глибокої експресивності та
мистецької витонченості, послуговуючись можливостями засобів передачі
чужого мовлення.
Пряма мова має велике художньо-зображальне значення в красному
письменстві. У конструкціях з прямою мовою знаходять вираження дії
персонажів, їх обмін думками, виявлення волі й почуттів. Наведу приклад:
 «…Я опустився коліньми на тужаву землю і зашепотів,
як матір шепотіла молитву:
– Присягаюся тобі, мій Пакулю, мій Стрижню, мій
Ирію, мій Дніпре, присягаюся тобі, моя рідна земле, тобі –
майбутнє: допоки здатен буду на щось путнє в цім світі, не
накладати на себе рук, а працювати що є сили…».
У даному випадку пряма мова передає думки і почуття
Михайла Решета, головного героя повісті «Ирій», який
любить свою землю та обіцяє наполегливо працювати заради
майбутнього рідного краю.
А непряма мова, навпаки, вживається, коли автор не має потреби
відтворювати своєрідність мовлення персонажів. Також вона дає можливість
опускати нецікаві, неважливі, вже відомі деталі. І хоча пряма мова має одне
призначення, а непряма – інше, між ними є дещо спільне.

2. Складання діаграми Вена.

Завдання – визначити спільні й відмінні ознаки прямої і непрямої мови,
склавши діаграму. (Переможе команда, яка відшукає якомога більше спільних і
відмінних ознак.)

Пряма мова Непряма мова

1. Передає чуже мовлення 1. Є засобами 1. Передає лише зміст чужого

дослівно, без змін. передачі чужого мовлення.
2. Речення з прямою мовою мовлення. 2. Речення з непрямою мовою
складається зі слів автора 2. Уживаються зі є складнопідрядним із
та прямої мови. словами автора. підрядним з’ясувальним.
3. Пряма мова і слова 3. Речення і з 3. Уводиться у речення за
автора об’єднуються за прямою, і з допомогою сполучників та
змістом та інтонаційно, непрямою мовою сполучних слів .
без сполучників. складається з 4. Не береться в лапки.
4. Завжди береться у лапки. двох частин. 5. Стилістично нейтральна.
5. Стилістично забарвлена. 4. Замінюють
одна одну.
 3. Тренувальні вправи.
1) Розподільний диктант. (Завдання – записати у два стовпчики речення з
прямою та непрямою мовою. З метою раціонального використання часу можна
виконати розподільний диктант на комп’ютерах та ноутбуках.)

Речення з прямою мовою Речення з непрямою мовою

Для І команди.
Поет-академік Павло Тичина сказав про Григорія Сковороду як філософа,
педагога й письменника: «Великий наш філософ щедру залишив нам спадщину
по собі: обсягом широку, змістовністю глибоку і щодо світогляду свого – чисту
та моральну…» У народі кажуть: «Джерела б’ють з-під каменю». Молода
дружина вимагала від чоловіка, щоб той «зробив хату з лободи, а в чужую не
вів». Козаки-запорожці казали, що «їхня хата небом крита, землею підбита,
вітром загороджена». «Земля дає все і забирає все», – говорили стародавні
орачі.

Для ІІ команди.
І звідкілясь, з глибини душі, сама собою, незвана, але прозора, особливо
виразна випливала думка: «Адже ще трохи, один нещасний порух – і всього
цього незбагненно чарівного світу для мене вже б не існувало!» Один мудрець
підмітив: «Чим більше пізнаєш людей, тим більше починаєш любити тварин».
Діти здивовано запитали, де їхній тато. Дружина або син імітували голос
яблуні, говорячи, щоб її не рубали. «А що як він і справді не втримає мене, –
лячно кольнула невпокійлива думка. – Треба щось придумати».
 2) Лінгвістична гра «Реконструктор».
Учитель. Розгляньте таблицю, згадайте правила передачі прямої мови
непрямою.

Правило
1. Якщо чуже висловлювання є розповідним
реченням, використовується сполучник що.
2. Якщо мовець передає висловлювання із сумнівом
у його достовірності, вживається сполучник ніби.
3. Якщо висловлювання є спонукальним реченням,
використовується сполучник щоб (щоби).
4. Якщо висловлювання є питальним реченням,
уживається частка чи у ролі сполучника, сполучні
слова хто, що, який, чий, коли, куди, де тощо.
Приклад
Василь Касіян розповідає, що в
основу його малюнка покладено
епізод із життя Тараса Шевченка.
Хвалилася калина, ніби вона
солодка з медом.
Командир наказав, щоби привели
полонених.
Маруся питає, чи дружу я з
Тимком Степурою.
Хлопчик запитав, куди зникає
вночі сонце.

Завдання – подані речення перетворити на речення з непрямою мовою:

Для І команди.
1) «Земля найкраще пахне восени», – говорить сам до себе Тимофій.
2) Я запитав товариша: «Ти поїдеш улітку на море?»
3) Сам лежить у калюжі, а кричить: «Не бризкай!»
4) Хочеться мовити собі й кожному: «Бережімо свої таланти!»
Відповіді:
1) Тимофій говорить сам до себе, що земля найкраще пахне восени.
2) Я запитав товариша, чи поїде він улітку на море.
3) Сам лежить у калюжі, а кричить, щоб не бризкав.
4) Хочеться мовити собі й кожному, щоб берегли свої таланти.
Для ІІ команди.
1) Хрін каже: «Я добрий з м’ясом!»
2) Подруга спитала Наталю: «Ти бачила виставу «Назар Стодоля»?»
3) Сусіда мене попередив: «Не запізнюйся на роботу!»
4) «Ти до землі всім серцем прихились», – мені шепоче рідна Україна.
Відповіді:
1) Хрін каже, що він добрий з м’ясом.
2) Подруга спитала Наталю, чи бачила вона виставу «Назар Стодоля».
3) Сусіда попередив, щоб я не запізнювався на роботу.
4) Мені шепоче рідна Україна, щоб я до землі всім серцем прихиливсь.

3) Фізхвилинка. (Учні танцюють під пісню «Червона калина» у виконанні

Олесі та Станіслави Май.)

4) Орфографічно-пунктуаційна робота. (Команди одержують картки, на

яких подано речення. Завдання – вставити, де потрібно, пропущені букви,
апостроф, розставити розділові знаки, побудувати схеми, зробити синтаксичний
розбір останнього речення.)
Для І команди.
1) Питаєт…ся Трав…яний Хлопч…к Чи подобаєт…ся тобі на ч…рівному
горищ… 2) Ти зб…райся не…спіши додав Арсен Ми отут на травич…і
поч…каємо. 3) В обіймах хмар мовч…ли скелі І хмари так сказали їм О любі
сестри пол…тім в краї щас…ливі і в…селі. 4) Змилуйся над наш…ю
молодіст…ю наш…ю любов…ю ридала Мирослава.
Для ІІ команди.
1) Дяд…ку Матві… треба скле…ти ще біл…шого змія з д…ржалном для мене
захл…наєт…ся словами Іванко. 2) В…сна Ще одна в…сна сказала замріян…о й
трохи сумно Св…тлана Куз…мівна. 3) На моє питан…я Коли прийде потя…
ні…хто не…міг відповісти. 4) Тополя ш…поче Колис… була я вродливою
дівч…ною мала напроч…д гарне волос… й оч… .

5) Пояснювальний диктант. (Завдання – пояснити пунктограми при

діалозі.)
Для І команди.
По щирості
Батько дає своєму синові бублика та й каже:
– На, Васильку, та поділися з Івасиком по щирості.
– Як це по щирості? – питає Василько.
– А так, синку, – каже батько, – як переломиш бублика, то дай більшу
частину Івасикові, а собі залиш меншу.
– Е, – каже Василько, – то дайте, тату, бублика Івасеві: нехай він ділить «по
щирості».
Для ІІ команди.
Контрольна
У класі:
– Сьогодні у нас буде контрольна.
– А калькулятором користуватися можна?
– Так, можна.
– А транспортиром?
– Транспортиром також можна. Отже, записуємо
 тему контрольної: «Пунічні війни Риму з Карфагеном».

6) Лінгвістична гра «Пунктуаційна тотожність». (Команди одержують

дві картки, на одній з яких подано речення з цитатами без розділових знаків, на
другій – розділові знаки до них. Завдання – провести ототожнення між
реченнями й пунктуаційними схемами, розставити розділові знаки.
Переможцем стає та команда, яка першою правильно виконає завдання.)
Для І команди.
Науки поділяються на дві групи на фізику і збирання марок стверджував
Ернест Резерфорд. Стівен Лікок зробивши висновок сказав У всьому винен
Ейнштейн. У 1905 році він заявив що абсолютного спокою немає і з тих пір
його справді немає. Якби я міг згадати назви всіх елементарних частинок я став
би ботаніком пояснив Енріко Фермі. Нещастя фізики в тому
підкреслив Георгій Александров що її фундамент ніяк не
досягне дна абсолютної істини.
Пунктуаційні схеми
« – », – .
,,:«.,,».
« , », – .
« , – , – ».
Первісний вигляд речень
«Науки поділяються на дві групи – на фізику і збирання марок», –
стверджував Ернест Резерфорд. Стівен Лікок, зробивши висновок, сказав: «У
всьому винен Ейнштейн. У 1905 році він заявив, що абсолютного спокою
немає, і з тих пір його справді немає». «Якби я міг згадати назви всіх
елементарних частинок, я став би ботаніком», – пояснив Енріко Фермі.
«Нещастя фізики в тому, – підкреслив Георгій Александров, – що її фундамент
ніяк не досягне дна абсолютної істини».
Для ІІ команди.
Серед усіх наук які відкривають шлях до пізнання законів природи
підкреслювала Софія Ковалевська найбільшою є математика. Заняття
математикою це така гімнастика розуму для якої потрібна вся гнучкість і вся
витривалість молодості зазначив Норберт Вінер. Блез Паскаль сказав Серед
рівних розумом за однакових інших умов переважає той хто знає геометрію.
Арифметика це лічильна мудрість стверджував Леонтій Магницький Без цієї
мудрості ні філософа ні лікаря не може бути.
Пунктуаційні схеми
« , , – , – ».
«–,»,–.
: « – – , ».
« – , – . – , ».
Первісний вигляд речень
«Серед усіх наук, які відкривають шлях до пізнання законів природи, –
підкреслювала Софія Ковалевська, – найбільшою є математика». «Заняття
математикою – це така гімнастика розуму, для якої потрібна вся гнучкість і вся
витривалість молодості», – зазначив Норберт Вінер. Блез Паскаль сказав:
«Серед рівних розумом – за однакових інших умов – переважає той, хто знає
геометрію». «Арифметика – це лічильна мудрість, – стверджував Леонтій
Магницький. – Без цієї мудрості ні філософа, ні лікаря не може бути».

VІ. Рефлексія.
1. Прийом «Драбинка успіху». (На етапі рефлексії
діти малюють олівцем у зошиті або на аркуші паперу
драбинку, що налічує 12 щаблів. Потім кожен учень
?
позначає на драбинці щабель, на якому він опинився
наприкінці уроку.)

2. Заповнення карток оцінювання.

________________Прізвище учня (учениці)

№ Критерії оцінювання Самооцінка Оцінка членів команди Оцінка

з/п 1 2 3 4 вчителя
1. Я ретельно працював
(працювала) над завданнями
2. Співпрацюючи з іншими, я
дотримувався (дотримувалася)
правил спілкування.
3. Я залучив (залучила) до
співпраці інших

VІІ. Підбиття підсумків уроку.

Запитання до учнів:
– Чи стануть вам у пригоді знання, які ви здобули на уроці, у майбутньому
житті?
– Які види робіт вам сподобалися, а які – ні?
– Чи все на уроці давалося легко? Чому?
– Над чим ще потрібно попрацювати?
 VІІІ. Різнорівневе домашнє завдання.
Учням середнього Підготуватися до контрольної роботи, дібрати власні приклади
рівня навченості до гри «Реконструктор».
Учням достатнього Підготуватися до контрольної роботи, дібрати власні приклади
рівня навченості до гри «Пунктуаційна тотожність».
Учням високого рівня Підготуватися до контрольної роботи, зробити комп’ютерну
навченості презентацію на тему: «Пряма і непряма мова. Діалог. Цитата».

Література
1. Диктанти і творчі завдання. Українська мова (5-11 класи). / Укладач
О.Я. Загоруйко. – Х. : Торсінг плюс, 2014. – С. 385-391.
2. Федоренко В.Л. Енциклопедія інтелектуальних ігор на уроці української
мови. – Х.: Основа, 2008. – 424 с.
3. Шабельник Т.М. Рідна мова. 9 клас: Плани-конспекти уроків. – Х. :
Видавництво «Ранок», 2009. – С. 26-28