Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра загальної педагогіки

та педагогіки вищої школи

План-конспект залікового уроку

з української мови з теми «Багатозначні та однозначні слова. Пряме і переносне
значення. Типи переносних значень», проведеного в 10 класі
Червоноградського ліцею
“05” грудня 2023 р.
студенткою-практиканткою ІV курсу філологічного факультету
Кречківською А.І.

Керівник-методист – доц. Хібеба Н.В.

Керівник від загальної педагогіки
та педагогіки вищої школи асист. Лепех М.Т.
Від кафедри психології – доц. Стемальщук Х.Р.
Керівник практики від школи – вчитель Терех А.М.

Львів 2023
Тема: Багатозначні та однозначні слова. Пряме і переносне значення. Типи
переносних значення.

Мета уроку:

Навчальна: навчити учнів розрізняти однозначні та багатозначні слова,

визначати пряме і переносне значення слів, типи переносних значень – епітет,
метафору, метонімію, синекдоху, персоніфікацію, гіперболу, літоту; навчити
визначати роль переносних значень слів у художніх текстах.

Розвивальна: удосконалити вміння дотримуватися лексичних норм

української мови; розвивати логічне мислення та творчі здібності; збагачувати
словниковий запас учнів; розвивати пам’ять.

Виховна: формувати культуру усного і писемного мовлення, усвідомлення

значення мови в житті суспільства.

Методи, прийоми і форми роботи: бесіда, робота з таблицею, робота з

підручником, розподільний диктант, дослідження-аналіз, творче
конструювання, вправа «Я – редактор», вправа «Плюс-мінус-цікаво».

Тип уроку: урок формування та засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, мультимедійна дошка, презентація.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

1.1. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

Добрий день усім! Як ваші справи, який настрій ? Сьогодні ми повинні

налаштуватись на плідну працю, щоб здобути нові знання.

1.2. Актуалізація суб’єктного досвіду учнів.

2
 Вправа з культури мовлення «Я — редактор»

Підписка на газети (передплата), працює круглодобово (цілодобово), вірний

спосіб (правильний), губимо природу (знищуємо), відношення до батьків
(ставлення), поступати в інститут (вступати до), бувші студенти (колишні),
білет на потяг (квиток), відкрити очі (розплющити), служити стимулом,
приймати участь (брати участь), отримати освіту (здобути освіту), заключити
договір (укласти), сама дорога шампунь (найдорожчий), хворіла на протязі
тижня (упродовж, протягом), добитися мети (досягти), прийняти до уваги
(взяти до уваги), підвести підсумки (підбити).

1.3. Актуалізація опорних знань.

Бесіда

1. Що вивчає лексикологія?
2. Що таке слово?
3. Що позначає лексичне значення слова?
4. Чим відрізняється лексичне й граматичне значення слова?
5. Які слова мають лексичне значення?
6. Скільки лексичних значень можуть мати слова?

ІІ. Ознайомлення десятикласників з темою, метою і завданнями

уроку.

Слова вчителя:

Дорогі учні, сьогодні ми вивчаємо багатозначні та однозначні слова,

пряме і переносне значення, типи переносних значень, а також навчимося
визначати роль переносних значень слів у художніх текстах.

Учитель записує тему уроку на дошці, учні – у зошиті.

3
 Які ваші очікування від сьогоднішнього уроку? (учні записують
очікування в зошит)

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу

3.1. Пояснення вчителя.

Слово – основна функціонально-структурна одиниця мови. Реальний

зміст слова називають його лексичним значенням. Значення слова відповідає
поняттю, а поняття виражається словом. Здатність слова вступати у різні
відношення з іншими словами за законами граматики певної мови називають
граматичним значенням. Повнозначні слова мають лексичне та граматичне
значення, а службові – лише граматичні.

Однозначні слова мають одне лексичне значення: моряк, олівець,

констатувати.

Багатозначні слова можуть уживатися в різних значеннях: голова людини,

голова соняшника, голова колони.

Пряме (основне) значення слова називає предмет чи явище, його ознаку,

дію. Решта значень слова - переносні (непрямі).

3.2. Робота з підручником (Ворон В.А. Українська мова. Профільний

рівень: підруч. для 10 кл. закладів середньої освіти. – К.: Видавничий дім
«Освіта», 2018. – 288с.

Опрацювання таблиці (с.130 вправа 191)

Види тропів

Троп Визначення Приклад

Епітет Художнє означення; слово, Хоч ніч облягає, — та в пітьмі

4
 що образно означає предмет, глибокій вже грають-палають

його ознаку, підкреслює досвітні огні (В. Еллан-

характерну властивість певного Блакатний).

явища чи поняття

Порівняння Троп, побудований на зіставленні Сосни, як хмура сторожа,

двох явищ, предметів, тихо стоять у ряду (В.
фактів для пояснення одного Свідзинський).

з них за допомогою іншого

Метафора Перенесення назви предмета О, скільки доль навіки

(дії, якості) на інший на основі розрубали мечі прадавніх

подібності схрещених доріг (В.

Симоненко).

Метонімія Перенесення назви одного Спить натомлене місто тихим

предмета на інших за суміжністю лагідним сном (Д. Луценко) —

замість люди у місті — місто.

Синекдоха Заміна однини множиною, І на оновленій землі врага не

вживання назви частини замість буде, супостата, а буде син,

цілого і буде мати, і будуть люди на

землі (Т. Шевченко).

Персоніфіка Наділення предметів, явищ Серпень з вереснем

ція природи, абстрактних понять стискають один одному
(уособлення) правиці
рисами людини
(М. Рильський).

Гіпербола Художнє перебільшення розмірів, Так ніхто не кохав, через

рис, ознак предмета чи тисячі літ лиш приходить
подібне кохання (В. Сосюра).
5
 Явища

Лілота Художнє применшення розмірів, Безборонна планета — у тебе

рис, ознак предмета чи на долоні (К. Тищенко).
Явища

3.3. Розподільний диктант

Розподіліть у дві колонки одно- і багатозначні слова.

Смуга, чужина, чабан, скляний, гідропарк, екзамен, стилістика, метафора,

кінотеатр, шана, тимчасовий, лінощі, світлий, епітет, голова, ручка, цитоплазма.

3.4. Прочитати речення. Знайти багатозначні слова. Визначити, які з

них ужито в прямому, а які в переносному значенні.

1. Ставок, гребелька, і вітряк з-за гаю крилами махає. (Т. Шевченко)

2. І махає сосновими крилами придеснянський зелений гай. (В. Мордань)
3. Над Сулою, на південнім схилі, мов на літаковому крилі, саджанці
вбиваються у силу. (І. Виргап)
4. Вже не тікають від Данила татари, а крилом його обхоплюють. (А.
Хижняк)
5. Весна принесла тепло на крилах.
6. І блідий місяць на ту пору з-за хмари де-де виглядав. (Т. Шевченко)
7. Хвилями роки, місяці пливуть. (О.Олесь)
8. У Землі супутник – Місяць, у людини книга. (Нар. мудрість)
9. Круг місяця тоншає срібний світанок. (Б. Мозолевський)
10.У деяких планет є кілька супутників – їхніх місяців. (3 підр.)

3.5. Дослідження-аналіз

6
 Спишіть речення, вставляючи пропущені букви. Скажіть, які тропи
використано в кожному висловлюванні.

1. Хтось вночі заломить у смертельній тузі руки… Наче хвиля, защ..мить

печаль, жалібні Шопена звуки розіллє, ридаючи, рояль (В. Еллан-Блакитний).

2. Кр..шталь вітрів, і слова, і пісні, і серця жар, і цвіт життя з..много

потрібні завжди на з..млі мені, а більш нічого, більш нічого (Д. Луценко).

3. За всіх скажу, за всіх пер..болію, я кожен час на звіт іду, на суд.

Гл..бинами не втану, не змілію, верхів’ями розкрил..но росту (П. Тичина).

4. Над лугом хмари куч..ряві, як вівці, що пасе їх місяць (Б.-І. Антонич).

5. Сірий, пр..порошений в..сняною пилюкою степ збігає на південь і

стигне там голубим мар..вом (Григір Тютюнник).

6. Місто, розташоване на сопках і в долинах, хукало, тупотіло, хлопало

рукавицями, пр..порошене інеєм (Іван Багряний).

7. Обабіч дороги бр..дуть із клуночками малі і літні, хустки і бороди,

мовчазні, заклопотані, зн..силені (К. Гордієнко).

8. Я дуже люблю, як співає вода: весною вона з р..вінням нуртує по всій

долині і, аж запінившись од люті, влітку ледь-ледь награє у сопілку, а взимку
тільки іноді спросоння писне, як в’юн, і знову спить (М. Стельмах).

3.6. Творче конструювання

Спишіть речення, уводячи в них тропи. Які художні засоби ви

використали ? Яка їхня роль у реченнях ?

1. Сонце поволі скочувалося за горизонт. Сутінки густішали. На небі

почали з’являтися перші зірочки. Надходила ніч.

2. Небо заволокло хмарами. Здійнявся вітер. На землю впали перші краплі

дощу.

7
 ІV. Підбиття підсумків.

4.1. Рефлексійно-оцінювальний етап.

«Плюс-мінус-цікаво»

У колонку «П» (плюс) записуємо все, що сподобалось на уроці, здалось

цікавим і пізнавальним.

У колонку «М» (мінус) занотовуємо все, що здалось важким,

незрозумілим, нудним і непотрібним.

Плюс Мінус Цікаво

У колонку «Ц» (цікаво) учні записують інформацію, про яку б хотіли

почути додатково.

4.2. Бесіда.

Наш урок завершується.

• Чого ви навчились на уроці?

• Чи виправдались ваші очікування щодо уроку?

• Чи зможете ви використовувати сьогоднішні знання в житті? Як саме ?

4. 3. Оцінювання роботи учнів на уроці.

VI. Домашне завдання

Скласти пейзажний опис краєвидів, які бачите за вікном, уживаючи слова

в переносному значенні. Обсяг – до 1 сторінки.