Professional Documents
Culture Documents
9
9
УВАГА!
Присудок при такому підметі має стояти в множині. Якщо ж він ужитий в однині, тоді
іменник у називному відмінку — підмет, а в орудному — додаток:
З журбою радість обнялась (Олександр Олесь).
• Цілі речення:
«Гуси-лебеді летять» — автобіографічна повість М. Стельмаха.
Присудок — це головний член речення, що виражає дію, стан або змінну ознаку діяча, і
відповідає на питання що робить предмет? що з ним робиться? який він є? що він таке? хто
він такий?: Прямо над нашою хатою пролітають лебеді… Мені теж хочеться полетіти за
лебедями. М. Стельмах.
Типи присудків
УВАГА!
Простим є також присудок, виражений дієсловом у складеній формі майбутнього часу: В
бентежнім серці буде биться повік нескін-чена весна (Є. Маланюк). Виду мріяти й жити на
крилах надій (Д. Луценко).
Увага!
Засоби ускладнення простого дієслівного присудка:
• Частки як, ну, немов, таки, наче, мов, собі та інші:
2
Дощ іде і наче стукає срібним пальцем у вікно (В. Сосюра). Перекладав я, перекладав, а
потім думаю собі... (Остап Вишня).
• Повторення одного й того самого слова:
Соняшники вечоріють, поступово смеркають, поночіють-поночіють (Є. Гуцало).
• Повторення синонімічних або спільнокореневих дієслів:
Сонце гріло-пекло, грало в калюжах (В. Винниченко). За хмарами дощовими горить-сяє
ясне сонечко (П. Куліш).
• Вживання дієслів з послабленим або втраченим лексичним значенням: знай, візьми: А
він одного дня ясного в село візьми та й заявись (С. Воскр-касенко).
Примітки.
1. При іменниках у називному відмінку можуть уживатися частки це, то, ось, які теж
входять до складу присудка:
Вірний приятель ~ то найбільший скарб (Нар. тв.). Дружити — значить бути
старанним учнем у школі вимогливості (В. Сухомлинський ). Дружба народів — це
злагода й мир (М.Рильський).
2. Іменна частина складеного присудка може включати порівняльні сполучники як, ніби,
мов, наче, начебто, нібито та ін.:
Степ — як суцільний кришталь (О. Гончар).
Подих рідної землі — наче хліб з долоні мами. Подих рідної землі — ніби ласка наймиліша
(В. Крищенко).
3
Складеним дієслівним присудком називають присудок, що складається з неозначеної
форми дієслова, яка виражає його основне лексичне значення, і змінюваного допоміжного
слова, яке виражає його граматичне значення (спосіб, час, особу чи рід, число). Хотіла б я
вийти у чистеє поле, припасти лицем до сирої землі... Довго я не хотіла коритися весні. Я
прагну усю мою тугу в єдинеє слово зложити.
Ти блискавицею мусиш світити у тьмі...
Та невже ви й досі вірити не перестали в камінне щастя? Бажаю так скінчити я свій
шлях, як починала: з співом на устах (З те. Лесі Українки).
Структура складеного дієслівного присудка:
Допоміжна частина Основна частина
1. Допоміжні дієслова
2. Прикметники та дієприкметники + Неозначена
3. Присудкові форма дієслова прислівники (інфінітив)
4. Стійкі сполучення слів
РОЗРІЗНЯЙТЕ!
Складені дієслівні присудки не треба плутати з простими, які мають при собі додатки або
обставини мети, виражені неозначеною формою дієслова.
Об'єктний інфінітив відповідає на питання додатка й співвідноситься з окремим діячем:
дієслово-присудок та неозначена форма дієслова — різносуб'єктні дієслова.
Мені радять жити без ілюзій (Л. Забашта). ( присудок – радять, додаток – жити)
Порівняйте: мені радять, щоб я жила без ілюзій.
Інфінітив мети в реченні є обставиною мети при дієсловах зі значенням руху, переміщення
в просторі та ін.
Птиці зелені у пізню пори спати злетілись на свіжий проруб (Л.Костенко) (злетілись –
присудок, спати – обставина мети)
Складний присудок
Складним називають присудок, утворений з двох і більше компонентів, що є комбінацією
різних типів присудків:
Простий дієслівний + складений іменний: Жінки втомились бути некрасивими (Л.
Костенко). Я хочу бути вічно юним, незламно-молодим (П. Тичина).
4
Складений дієслівний + складений іменний: Я хочу правді бути вічним другом і ворогом
одвічним злу (В. Симо-ненко).
Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну... (Леся Українка).
Складений дієслівний + складений дієслівний: Він спробував почати готуватися до
випускних іспитів.
Тире не ставимо:
Якщо іменна частина складеного присудка виражена прикметником, дієприкметником,
прикметниковим займенником, порядковим числівником: Ніч прекрасна. Море тихе і
спокійне.
Небо високе-високе, синє та холодне. Небо закрите хмарами. Сірим серпанком заслані
поля. Він наш, а ми твої. У списку я перший.
Але для смислового та інтонаційного виділення перед таким присудком можна ставити
тире: Люди — прекрасні (В. Симоненко). Людина смертна, а народ — безсмертний (С.
Крижанівський).
• Якщо підмет виражений займенником:
Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм (О.Довженко). Україно! Ти моя
молитва, ти моя розпука вікова (В. Симоненко). Якщо ж на підмет-займенник падає логічний
наголос, тире ставимо. Порівняйте:
—Ні! Я жива! Я вічно буду жити!
—Хто ж ти така?
—Я — Мавка лісова.
З тв. Лесі Українки.
Пісня! Вона — серце народу, його душа, його крила (В. Качкан).
• Якщо перед присудком, що має порівняльне значення, стоять сполучники як, мов, ніби,
наче та ін., тире ставимо лише при логічно наголошеному присудку й наявній паузі між
підметом і присудком (авторський знак):
Промені як вії сонячних очей (П. Тичина).
Вечірня радість — мов далекі
дзвони, Мов відголос, мов спомин, мов луна.
М. Рильський.
Весна — неначе карусель (Б.-І.Антонич).
Ніч — мов криниця без дна
(М.Рильський).
Місто ~ немов сузір'я (Ю.Анду
хович).
5
• Якщо підмет виражений словами це, то, тире ставимо залежно від логічного наголосу
на ньому:
Ця дівчина не просто так Маруся. Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа.
Л. Костенко.
• Якщо перед присудком, вираженим іменником, стоїть частка не: Серце не камінь.
Молодість — буйність, а старість не радість (Нар. те.).
• Якщо присудок стоїть перед підметом: Хороша-таки штука життя (А. Головко).
Воістину прекрасен світ вночі (Є. Плужник).
Найчистіша душа незрадлива (В. Симоненко).
• Якщо присудок виражений іменником чи займенником у непрямих відмінках:
Я від коріння. Я із первовіку (Б.Олійник).
а) в однині, якшо увагу зосереджено на кількості: Сиділо нас чоловіка з вісім (А. Тесленко).
За командиром їхало ще троє саней (І. Микитенко). Присудок у такому реченні ставиться, як
правило, перед підметом;
б) у множині, якщо увагу зосереджено на дії: Ой, три шляхи широкії докупи зійшлися (Т.
Шевченко). При в'їзді в село п 'ятеро теслярів майстрували, докінчуючи, дерев 'я ну арку (Г.
Хоткевич). Присудок у такому разі ставиться переважно після підмета, але не обов'язково: У
хвіртку пара за парою ввійшли двадцятеро хлопців і двадцятеро дівчат (Ю. Смолич).
Якщо складений підмет має часове значення, то присудок ставиться в однині: Три роки
минуло відтоді, як вона вперш зустрілася з Марком Загірним (О. Гончар). Але якщо увага
зосереджується на присудкові: Три роки минули непомітно.
6
При підметах, виражених займенниками хто, дехто, хтось, ніхто, хто-небудь, присудок у
минулому часі має форуму чоловічого роду, у теперішньому й майбутньому — форму однини:
Люди, хто знав, мовчать та примічають (Г. Квітка-Основ'яненко). Сидять собі, розмовляють,
а дехто й куняє (Т. Шевченко).
При займеннику ви, який вживається для вираження пошани до однієї особи, присудок
ставиться в множині: Може, ви, дядечку, чого-небудь попоїли б (І. Карпенко-Карий). Ви не
журіться, мамо. Я піду в найми (М. Коцюбинський). Степане Михайловичу, ви згодні очолити
відділ?
Якщо підмет, що означає професію, виражено іменником чоловічого роду, але він
стосується особи жіночої статі, то присудок у розмовному стилі ставиться переважно у формі
жіночого роду: Суддя сказала...; в офіційно-діловому — чоловічого: Суддя ухвалив... Проте
якщо після назви професії йде прізвише жіночої статі, то присудок ставиться у формі жіночого
роду: Суддя Петренко ухвалила...
При абревіатурах присудок ставиться в тому самому роді й числі, що й головне слово в
словосполученні, від якого утворено абревіатуру: УАН (Українська академія наук) була
заснована 1918 року за сприяння гетьмана Павла Скоропадського. Райвно (районний відділ
народної освіти) розглянув питання забезпечення шкіл підручниками.
7
Тренувальні вправи
1.Позначте речення, у якому між підметом і присудком треба поставити тире (розділові знаки пропущено):
А Я не турист у ріднім краї не мовчазний спостерігач.
Б В чужих краях і хліб неначе вата.
В У нас на Україні душа і пісня споконвік жива.
Г Київські кручі фортеці зелені.
6. Укажіть речення, у якому граматична основа виражена обома його головними членами
– підметом і присудком:
А Уночі тріщить, а вдень плющить.
Б Весна ледачого не любить.
В На чужий труд ласий не будь.
Г Зробив діло – гуляй сміло ( Нар. тв.)