5.2.1. Просте двоскладне Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення.

речення Особливості узгодження присудка з підметом. Способи

вираження підмета. Типи присудків: простий і складений
(іменний і дієслівний). Способи їх вираження.

Підмет та способи його вираження

Просте двоскладне речення складається з головних (підмет і присудок) та другорядних
(додаток, означення, обставина) членів речення.
Головні члени — підмет і присудок — граматична основа двоскладного речення.
Підмет — незалежний головний член речення, що означає предмет (чи особу), про який
ідеться в реченні, і відповідає на питання хто? що?
Підмет, виражений одним словом, називають простим.
Способи вираження простого підмета
Формою вираження підмета є називний відмінок:
• іменника:
Блискоче ніч перлиною Растреллі. Л. Костенко.
• займенника:
• особового:
Мій друже! Я красу люблю! (М. Вороний).
• питального:
Що ж є життя? Коротка мить (М. Вороний); .
• вказівного:
Ті зреклися мови, ті зреклися роду... Отака історія рідного народу (Б. Стельмах);
• відносного:
Я вірю в силу доброти, що на торжку не продається, що кривди розбива пласти, красою
тулиться до серця (В. Крищенко);
• неозначеного:
Хтось добрий нелукавою рукою нас викарбує в медальйоні літ (Н. Поклад);
• заперечного:
Вже ніхто не візьме нас в невольницький ясир (М.Драй-Хмара);
• субстантивованого прикметника: Вчорашнє — ніби сон, що випурхнув з грудей (В.
Симоненко).
• субстантивованого дієприкметника: / забуте в душі ожива (Р. Братунь).
• числівника:
Два і три — п'ять. Обоє підемо в далеку мандрівку життя (І. Франко» неозначеною
формою дієслова: Яке це щастя — жити на одній землі/ (О.Довженко). Чекати — найважча
робота, що мукою справді стає (В. Крищенко). Вірити в казку — щасливому буть
(М.Дмитренко);
• прислівником:
Думав я, що в кожнім серці є сьогодні, вчора, завтра (Б. Олійник);
• вигуком або службовим словом, якщо вони вживаються замість іменника:
Тільки «так» чи «ні», «за» чи «проти» мало сьогодні сенс (П. Загребельний).
«Слава! Слава!» покотилось і лягло до ніг (П. Тичина).

Способи вираження складеного підмета

Підмет, виражений словосполученням, утвореним з двох і більше повнозначних слів,
називають складеним.
У ролі складеного підмета виступають:
• Складні географічні й астрономічні назви:
Вабить знов мене Чумацький Шлях, що осінні перетнув сузір'я (П. Дорошко).
• Стійкі словосполучення: Бабине літо висіло на віттях, як прядиво (Леся Українка).
• Словосполучення з кількісним значенням:
• числівник + іменник у родовому відмінку:
1
 Ішли дві долі різними шляхами. Л. Костенко.
• займенник + іменник у родовому відмінку:
Скільки зла таїться за гарною подобою: гадюка ховається в траві (Г. Сковорода);
• іменник зі значенням сукупності + іменник у родовому відмінку: Пливе овець отара в
білім молоці своєї вовни (Б.-І.Антонич). Десь ключ птахів небачених летить (М. Зеров);
• іменник у називному відмінку + іменник в орудному відмінку з прийменником:
Знову в серці дивовижно щастя з мрією сплелись (Олександр Олесь);

УВАГА!
Присудок при такому підметі має стояти в множині. Якщо ж він ужитий в однині, тоді
іменник у називному відмінку — підмет, а в орудному — додаток:
З журбою радість обнялась (Олександр Олесь).

• сполучення іменника або числівника чи займенника в називному відмінку й іменника

(або займенника) в родовому відмінку з прийменником з (із):
Для якої радості і втіхи кожний з нас приходить і росте? (Є. Плужник). Серпень з
вереснем стискають один одному правиці (М. Рильський).

• Цілі речення:
«Гуси-лебеді летять» — автобіографічна повість М. Стельмаха.

Присудок та способи його вираження

Присудок — це головний член речення, що виражає дію, стан або змінну ознаку діяча, і
відповідає на питання що робить предмет? що з ним робиться? який він є? що він таке? хто
він такий?: Прямо над нашою хатою пролітають лебеді… Мені теж хочеться полетіти за
лебедями. М. Стельмах.

Типи присудків

Простий дієслівний присудок

Простий дієслівний присудок може виражатися:

• Дієсловом у формі будь-якого способу, часу, особи:
Веселий вересень у лісі Повісив ліхтарі, І сонце на злотистім списі Гойдається вгорі.
Ю. Клен.

УВАГА!
Простим є також присудок, виражений дієсловом у складеній формі майбутнього часу: В
бентежнім серці буде биться повік нескін-чена весна (Є. Маланюк). Виду мріяти й жити на
крилах надій (Д. Луценко).

• Неозначеною формою дієслова:

А нам перемагать і жить! (П. Тичина).
• Вигуковою формою дієслова, яка передає коротку миттєву дію:
Аж двері рип у хату із сіней
(Л. Глібов).
• Звуконаслідувальними словами: А журавлі все кру-кру...
• Фразеологічними та іншими стійкими сполученнями: Астрономія була ахіллесовою
п'ятою в його знаннях.

Увага!
Засоби ускладнення простого дієслівного присудка:
• Частки як, ну, немов, таки, наче, мов, собі та інші:

2
 Дощ іде і наче стукає срібним пальцем у вікно (В. Сосюра). Перекладав я, перекладав, а
потім думаю собі... (Остап Вишня).
• Повторення одного й того самого слова:
Соняшники вечоріють, поступово смеркають, поночіють-поночіють (Є. Гуцало).
• Повторення синонімічних або спільнокореневих дієслів:
Сонце гріло-пекло, грало в калюжах (В. Винниченко). За хмарами дощовими горить-сяє
ясне сонечко (П. Куліш).
• Вживання дієслів з послабленим або втраченим лексичним значенням: знай, візьми: А
він одного дня ясного в село візьми та й заявись (С. Воскр-касенко).

Складені іменний та дієслівний присудки

Складеним іменним присудком називають присудок, який складається з іменної частини,
що виражає його зміст (лексичне значення), і допоміжного дієслова-зв'язки, що виражає
граматичне значення способу, часу та особи.
Люди — прекрасні. Земля — мов казка.
Світ здається чарівною казкою, нерозгаданим плетивом мрій.
(З тв. В. Симоненка).
Структура складеного іменного присудка:
Дієслово-зв'язка + Іменна частина
Дієслово бути (був, є, буде,) та дієслова з послабленим лексичним значенням: ставати,
являти собою, робитися, вважатися, залишатися, доводитися тощо.
Іменна частина складеного присудка. У ролі іменної частини складеного присудка
можуть виступати різні частини мови:
• Іменники в називному, родовому або орудному відмінках без прийменника:
Життя — шалений герць добра і зла (В.Коломієць). Людина стає людиною тільки серед
людей (Й. Бехер).
• Прикметники в називному або орудному відмінках, а також у формі вищого або
найвищого ступеня:
Ми серцями і любов'ю вірні (А. Малишко). За смерть сильніше лиш кохання (В.-І.Антонич).
О самото, ти, знаю, найтрудніша, Тебе навчитись тяжче, ніж покори...
Є. Маланюк.
• Числівники (кількісні й порядкові): Два плюс три — п'ять.
Він був третім у черзі. Вітчизна в нас одна (М. Рильський).
• Займенники:
Час — тільки те, що можна віддати
Людям на щастя і на добро.
Д. Павличко. Я не такий, щоб зрадити людину (Леся Українка ).
Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця (Г. Сковорода).
• Дієприкметники:
Теплом і ясністю душа моя повита... (Олександр Олесь
• Фразеологічні сполучення слів (тоді вони заступають прикметник): Алюр був у три
хрести (С. Скляренко).

Примітки.
1. При іменниках у називному відмінку можуть уживатися частки це, то, ось, які теж
входять до складу присудка:
Вірний приятель ~ то найбільший скарб (Нар. тв.). Дружити — значить бути
старанним учнем у школі вимогливості (В. Сухомлинський ). Дружба народів — це
злагода й мир (М.Рильський).
2. Іменна частина складеного присудка може включати порівняльні сполучники як, ніби,
мов, наче, начебто, нібито та ін.:
Степ — як суцільний кришталь (О. Гончар).
Подих рідної землі — наче хліб з долоні мами. Подих рідної землі — ніби ласка наймиліша
(В. Крищенко).

3
 Складеним дієслівним присудком називають присудок, що складається з неозначеної
форми дієслова, яка виражає його основне лексичне значення, і змінюваного допоміжного
слова, яке виражає його граматичне значення (спосіб, час, особу чи рід, число). Хотіла б я
вийти у чистеє поле, припасти лицем до сирої землі... Довго я не хотіла коритися весні. Я
прагну усю мою тугу в єдинеє слово зложити.
Ти блискавицею мусиш світити у тьмі...
Та невже ви й досі вірити не перестали в камінне щастя? Бажаю так скінчити я свій
шлях, як починала: з співом на устах (З те. Лесі Українки).
Структура складеного дієслівного присудка:
Допоміжна частина Основна частина
1. Допоміжні дієслова
2. Прикметники та дієприкметники + Неозначена
3. Присудкові форма дієслова прислівники (інфінітив)
4. Стійкі сполучення слів

Засоби вираження допоміжної частини:

• Допоміжні дієслова:
• передають початок, кінець, продовження дії:
почати, стати, взятися, кинутися, метнутися, кінчати, перестати, кинути;
родовжуватися, лишитися, не переставати:
Ти зрікся мови рідної,Тобі твоя земляродити перестане. Д. Павличко. Я вірші став писать
під вечір золотий (В. Сосюра);
• виражають можливість, неможливість, прагнення, бажання:
могти, мусити, хотіти, намагатися, бажати, думати: Прагну небо бачити в синій хус-
тині (І. Драч).
Хто багато взяв од людей, мусить багато віддати (Р. Іваничук).
• Прикметники (повні і короткі) та дієприкметники:
рад (радий), певен (певний), ладен (ладний), згоден (згодний), готов (готовий), годен
(годний), повинен (повинний); змушений, зобов'язаний, покликаний: Він ладен стати на оборону
правди людської (О. Гончар). Люди, люди! Я ваш брат, я для вас рад жити, серця свого кров'ю
рад ваше горе змити (І. Франко).
• Присудкові прислівники: треба, можна, слід, доцільно, необхідно:
Без пізнання мети ніщо не можна належно вивчити (Г. Кониський).
• Стійкі сполучення слів:
не в силі, не в змозі, мати можливість, мати намір, виявляти бажання, мати право: І що
нам смерть? Прожитого безмірність ніяка смерть не в силі нам узять (І. Франко).

РОЗРІЗНЯЙТЕ!
Складені дієслівні присудки не треба плутати з простими, які мають при собі додатки або
обставини мети, виражені неозначеною формою дієслова.
Об'єктний інфінітив відповідає на питання додатка й співвідноситься з окремим діячем:
дієслово-присудок та неозначена форма дієслова — різносуб'єктні дієслова.
Мені радять жити без ілюзій (Л. Забашта). ( присудок – радять, додаток – жити)
Порівняйте: мені радять, щоб я жила без ілюзій.
Інфінітив мети в реченні є обставиною мети при дієсловах зі значенням руху, переміщення
в просторі та ін.
Птиці зелені у пізню пори спати злетілись на свіжий проруб (Л.Костенко) (злетілись –
присудок, спати – обставина мети)

Складний присудок
Складним називають присудок, утворений з двох і більше компонентів, що є комбінацією
різних типів присудків:
Простий дієслівний + складений іменний: Жінки втомились бути некрасивими (Л.
Костенко). Я хочу бути вічно юним, незламно-молодим (П. Тичина).

4
 Складений дієслівний + складений іменний: Я хочу правді бути вічним другом і ворогом
одвічним злу (В. Симо-ненко).
Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну... (Леся Українка).
Складений дієслівний + складений дієслівний: Він спробував почати готуватися до
випускних іспитів.

Тире між підметом і присудком

Між підметом (групою підмета) і присудком (групою присудка) з усіх розділових знаків
уживається тільки тире. Найчастіше ставиться на місці пропущеної в теперішньому часі
дієслова-зв'язки бути (є) при складеному іменному присудку.
Тире ставимо:
• Якщо підмет та іменна частина складеного присудка виражені іменниками в називному
відмінку:
Краса душі, краса любові — Найвища на землі краса. В. Сосюра.
• Коли підмет і присудок виражені неозначеною формою дієслова: Лиш боротись —
значить жить (І. Франко).
• Якщо один з головних членів речення виражений інфінітивом, а другий — іменником у
називному відмінку Стояти над своїм життям — це велика честь (Ю. Яновський). Найвище
уміння — почати спочатку життя, розуміння, дорогу, себе (Л. Костенко).
• Якщо обидва головні члени виражені числівниками: Два на п'ять — десять. Якщо
перед присудком стоять частки це, то, ось, значить:
Поезія — це завжди неповторність, Якийсь безсмертний дотик до душі. Л. Костенко.
Червоне — то любов, а чорне — то журба (Д. Павличко).

Тире не ставимо:
Якщо іменна частина складеного присудка виражена прикметником, дієприкметником,
прикметниковим займенником, порядковим числівником: Ніч прекрасна. Море тихе і
спокійне.
Небо високе-високе, синє та холодне. Небо закрите хмарами. Сірим серпанком заслані
поля. Він наш, а ми твої. У списку я перший.
Але для смислового та інтонаційного виділення перед таким присудком можна ставити
тире: Люди — прекрасні (В. Симоненко). Людина смертна, а народ — безсмертний (С.
Крижанівський).
• Якщо підмет виражений займенником:
Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм (О.Довженко). Україно! Ти моя
молитва, ти моя розпука вікова (В. Симоненко). Якщо ж на підмет-займенник падає логічний
наголос, тире ставимо. Порівняйте:
—Ні! Я жива! Я вічно буду жити!
—Хто ж ти така?
—Я — Мавка лісова.
З тв. Лесі Українки.
Пісня! Вона — серце народу, його душа, його крила (В. Качкан).
• Якщо перед присудком, що має порівняльне значення, стоять сполучники як, мов, ніби,
наче та ін., тире ставимо лише при логічно наголошеному присудку й наявній паузі між
підметом і присудком (авторський знак):
Промені як вії сонячних очей (П. Тичина).
Вечірня радість — мов далекі
дзвони, Мов відголос, мов спомин, мов луна.
М. Рильський.
Весна — неначе карусель (Б.-І.Антонич).
Ніч — мов криниця без дна
(М.Рильський).
Місто ~ немов сузір'я (Ю.Анду
хович).

5
 • Якщо підмет виражений словами це, то, тире ставимо залежно від логічного наголосу
на ньому:
Ця дівчина не просто так Маруся. Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа.
Л. Костенко.
• Якщо перед присудком, вираженим іменником, стоїть частка не: Серце не камінь.
Молодість — буйність, а старість не радість (Нар. те.).
• Якщо присудок стоїть перед підметом: Хороша-таки штука життя (А. Головко).
Воістину прекрасен світ вночі (Є. Плужник).
Найчистіша душа незрадлива (В. Симоненко).
• Якщо присудок виражений іменником чи займенником у непрямих відмінках:
Я від коріння. Я із первовіку (Б.Олійник).

Узгодження присудка з підметом

У двоскладному реченні присудок із підметом пов'язується переважно підрядним зв'язком

узгодження. Наприклад, у реченні Вдень пригріло сонце, почалася відлига (О. Довженко)
присудок пригріло стоїть у тому самому середньому роді однини, що й підмет сонце, так само
присудок почалася має жіночий рід однини, як і підмет відлига. Водночас цей зв'язок має Деякі
свої особливості.

При однорідних підметах, ужитих в однині й пов'язаних єднальним зв'язком, дієслово-

присудок ставиться як у множині (частіше), так і в однині залежно від того, на чому більше
зосереджується увага — на дії чи на предметах: Радіють і садок, і поле, і долина (Л. Глібов).
Чорніє поле, і гай, і гори (Т. Шевченко).

При підметі, вираженому кількісним числівником або поєднанням кількісного числівника

чи кількісного слова з денником, присудок ставиться:

а) в однині, якшо увагу зосереджено на кількості: Сиділо нас чоловіка з вісім (А. Тесленко).
За командиром їхало ще троє саней (І. Микитенко). Присудок у такому реченні ставиться, як
правило, перед підметом;

б) у множині, якщо увагу зосереджено на дії: Ой, три шляхи широкії докупи зійшлися (Т.
Шевченко). При в'їзді в село п 'ятеро теслярів майстрували, докінчуючи, дерев 'я ну арку (Г.
Хоткевич). Присудок у такому разі ставиться переважно після підмета, але не обов'язково: У
хвіртку пара за парою ввійшли двадцятеро хлопців і двадцятеро дівчат (Ю. Смолич).

Ця тенденція добре простежується в реченні Біля прилавка стояло двоє селян і

переказували продавцеві, напевно, останні новини (П. Панч), де при тому самому підметі двоє
селян перший присудок стояло вжито в однині (несуттєва дія), а другий переказували — у
множині (важлива дія).

Якщо до складу підмета входить неозначено-кількісний числівник (багато, мало, чимало,

трохи та ін.), то присудок, як правило, ставиться в однині: Багато людей підпушувало землю
навколо кожного деревця (О. Довженко).

Якщо складений підмет має часове значення, то присудок ставиться в однині: Три роки
минуло відтоді, як вона вперш зустрілася з Марком Загірним (О. Гончар). Але якщо увага
зосереджується на присудкові: Три роки минули непомітно.

При підметах, виражених іменниками більшість, меншість, частина, половина, решта

тощо, дієслово-присудок ставиться в однині і в тому самому роді, що й підмет: Більшість
проголосувала за резолюцію.

6
 При підметах, виражених займенниками хто, дехто, хтось, ніхто, хто-небудь, присудок у
минулому часі має форуму чоловічого роду, у теперішньому й майбутньому — форму однини:
Люди, хто знав, мовчать та примічають (Г. Квітка-Основ'яненко). Сидять собі, розмовляють,
а дехто й куняє (Т. Шевченко).

При займеннику ви, який вживається для вираження пошани до однієї особи, присудок
ставиться в множині: Може, ви, дядечку, чого-небудь попоїли б (І. Карпенко-Карий). Ви не
журіться, мамо. Я піду в найми (М. Коцюбинський). Степане Михайловичу, ви згодні очолити
відділ?

Якщо підмет, що означає професію, виражено іменником чоловічого роду, але він
стосується особи жіночої статі, то присудок у розмовному стилі ставиться переважно у формі
жіночого роду: Суддя сказала...; в офіційно-діловому — чоловічого: Суддя ухвалив... Проте
якщо після назви професії йде прізвише жіночої статі, то присудок ставиться у формі жіночого
роду: Суддя Петренко ухвалила...

Якшо підмет виражено невідмінюваною власною назвою іншомовного походження, то

присудок узгоджується в роді із загальною назвою: Сочі (місто) витягнулося понад берегом
Чорного моря. Сочі (річка) після дощу вийшла з берегів.

При абревіатурах присудок ставиться в тому самому роді й числі, що й головне слово в
словосполученні, від якого утворено абревіатуру: УАН (Українська академія наук) була
заснована 1918 року за сприяння гетьмана Павла Скоропадського. Райвно (районний відділ
народної освіти) розглянув питання забезпечення шкіл підручниками.

7
Тренувальні вправи
1.Позначте речення, у якому між підметом і присудком треба поставити тире (розділові знаки пропущено):
А Я не турист у ріднім краї не мовчазний спостерігач.
Б В чужих краях і хліб неначе вата.
В У нас на Україні душа і пісня споконвік жива.
Г Київські кручі фортеці зелені.

2. Позначте речення зі складеним дієслівним присудком:

А Книга - це змога погомоніти з людиною через тисячоліття.
Б Я люблю очима тишу цілувати.
В Там будуть горіти до ранку в туманних дзеркалах троянди.
Г Мені осіння ніч короткою здається.
Д Зоря на небі рожева вже почала займатись.

3. Позначте речення зі складеним дієслівним присудком:

А Я хочу вам про рідний край сказать.
Б Я берусь за важку роботу — виглядати синів.
В Мені дальня зоря буде слати листи вересневими журавлями.
Г Вже клен, що казку розказав бузкам, ліг тінню спати на телігу.
Д У Марії хата була збудована по-новому.

4. На які види поділяються присудки

А на прості й складні
Б на дієслівні і прості
В на іменні і прості
Г на прості складені, дієслівні та іменні
Д на прості й ускладнені

5. Укажіть речення, у якому граматична основа виражена одним головним членом –

присудком:
А З переляку душа в п’ятки утекла.
Б Плохий заєць і пенька боїться.
В Не підливай масла у вогонь.
Г Шаленая муха вкусила за вухо.
Д На похиле дерево і кози скачуть. ( нар. творчість)

6. Укажіть речення, у якому граматична основа виражена обома його головними членами
– підметом і присудком:
А Уночі тріщить, а вдень плющить.
Б Весна ледачого не любить.
В На чужий труд ласий не будь.
Г Зробив діло – гуляй сміло ( Нар. тв.)

7. Укажіть, у яких реченнях присудок узгоджується з підметом у роді й числі

А Який мій друг великодушний! ( М.Чабанівський)
Б Дуже корисно побувати ще раз дитиною (М.Чабанівський)
В Людина здавна примусила вітер служити собі ( З часопису)
Г Будь, людино, людиною! Будьте, люди, людьми ( М .Ученик)
Д Золоте дозріле жито хвилювалося колоссям (Є.Божик)

8. Узгодьте у поданих реченнях простий дієслівний присудок з підметом, поставивши

закінчення:
А Ось на просіку вискаку… свіжа тачанка і дві підводи (М.Стельмах)
Б Череваниха з дочкою сам… не знал…, чого злякал… (П.Куліш)
В. Остап із Соломією потиху спуска.. пліт на річку ( М.Коцюбинський)
8
 Г Багато сучасних дівчат не вмі… не тільки вишивати, а й розрізнити хрестик від гладі ( В
Скуратівський)
Д На безмежнім просторі степу загубил…двійко дітей ( Ю.Яновський).

9. Укажіть, у якому реченні підмет та іменна частина присудка виражені неозначеною

формою дієслова:
А У кожної людини є про що розповісти ( М.Чабанівський)
Б Керувати – це передбачати ( З журналу)
В Писати вірші – дуже просто (О.Підсуха)
Г Тримаючи у руках скрипку, людина не здатна зробити погане ( Г.Сковорода).

10. Укажіть, у якому реченні підмет виражений прислівником:

А Сьогодні я такий щасливий, мов вийшов хлопчиком на шлях ( В.Сосюра)
Б Славне моє сьогодні. Завидним і прекрасним буде завтра (М. Рудь)
В. Великій меті – велике життя ( П.Загребельний).
Г. Вечір лагідний, свіжий ( ЄГуцало)

11 Укажіть речення з іменним складеним присудком:

А Данило стає на ноги, обважнілою рукою витирає обличчя ( М.Стельмах)
Б Кожен стояв біля свого деревця ( М.Чабанівський)
В Я – рядовий лиш, я – содат, розвідник тих, вже близьких далей ( Р.Братунь)
Г Десятки рук вже підхопили кожного з нас ( Ю.Смолич).

12. Укажіть, у якому з речень підмет з присудком узгоджено неправильно

А Климко прокинувся від холодної роси, що впала йому на босі ноги (Гр.. Тютюнник)
Б У творі змальовані ряд епізодів з життя розвідників.
В Наш емоційний стан значною мірою впливає на наше здоров’я.
Г. Чемпіон світу О. Альохін на собі відчук, що нікотин послаблює пам’ять, волю та
розумові здібності.