Українська мова – національна мова

народу
Як гул століть, як шум віків,
Як бурі подих – рідна мова,
Вишневих ніжність пелюстків,
Сурма походу світанкова,
Неволі стогін, волі спів,
Життя духовного основа.
Так висловився видатний поет – академік Максим
Рильський про нашу мову. Сягаючи у своєму
історичному розвитку глибин віків, українська мова
ввібрала безцінні надбання народу, що стосуються
його трудового і суспільного досвіду, його духовного
життя.
• Літературна мова – це унормована
загальнонаціональна мова, що існує в писемній і в
усній формах, обслуговуючи всі сфери
виробничого, суспільного і культурного життя
народу.
• Отже, слово – це самостійна значуща одиниця
мови, яка втілює в собі єдність значення та
звучання і виступає компонентом речення. З
цього легко зробити висновок, що слово як
одиниця мови є об’єктом
дослідження науки лексикології (має значення,
служить назвою предмета), а також об’єктом
дослідження науки граматики (адже виступає
компонентом речення).
 Хвилинка для теорії
• Усі слова, які вживаються в мові, становлять її лексику. Розділ
науки про мову, що вивчає всі наявні в мові слова
(словниковий склад мови), називається лексикологією.
• Лексичне значення слова – це те, що слово означає, це зміст,
укладений у нього народом – творцем певної мови. Лексичне
значення слова не треба сплутувати з його граматичним
значенням. Граматичне значення слова вказує на належність
слова до певної частини мови та на його граматичні ознаки.
• Кожне повнозначне слово може мати одне або кілька
значень. Слова, які мають одне значення, називаються
однозначними. Це найчастіше власні назви, назви
конкретних понять та терміни. Наприклад: Буг, Київ,
підручник, тролейбус, суфікс, косинус.
• Багатозначними називаються слова, які мають кілька
значень. Наприклад: Гардероб – 1)шафа для одягу;
2)приміщення у громадському будинку, де зберігається
верхній одяг; 3)увесь одяг однієї людини. У
багатозначних слів розрізняють пряме й переносне
значення.
• Пряме – основне, головне, первинне значення слова.
Наприклад: гострий меч, крила чайки, дерев’яний стіл.
• Переносне значення виникає шляхом переносу назв з
одного явища дійсності на інше за подібністю,
спільністю їх ознак. Наприклад: мріє гай, золоті руки,
залізний характер.
• Лексична помилка — це вживання слова у невластивому йому
значенні, повтор того ж самого слова чи спільнокореневого до нього
в одному реченні, перекручування та вживання зайвих слів. Лексична
помилка веде до зайвого наголошення на одній і ті й же інформації
або до спотворення її змісту. Тобто, неправильні слова в
неправильному місці – так можна стисло описати природу лексичних
помилок. Здавалося б, носій мови має без зусиль доцільно підбирати
слова, та в тому й проблема, що впродовж довгого часу Україну
намагалися русифікувати спочатку Російська імперія, а потім
Радянський Союз. І хоч ми не втратили свою ідентичність, багато
українців говорили російською в уже незалежній Україні. Також
виникло таке явище, як суржик –
змішування російської та української мов, звідси чимало кальок та
росіянізмів, а отже і помилок.
• До лексичних помилок належать:
1) Тавтологія — недоречне повторення одного й того ж слова
або спільнокореневих слів. Така багатослівність може
проявлятися в безглуздому, нав`язливому повторенні одного і
того ж слова в кожній наступній фразі: «Я люблю літо. Влітку
стоїть спекотна погода. Літні дні немов створені для
відпочинку. Найкраще місце для літнього відпочинку - берег
річки чи озера ». Помилки такого роду частіше зустрічаються в
мові людей, що мають небагатий словниковий запас.
2) Плеоназм — невиправдане дублювання одного й того ж
лексичного значення в кількох словах. Наприклад,
словосполучення «перший дебют» або «провідний
лейтмотив». Слово «дебют» і означає, що щось відбувається
вперше, тобто немає потреби наголошувати на тому, що він
перший. А лейтмотив – це і так основний мотив, немає сенсу
підсилювати його словом «провідний».
3) Багатослів’я — нагромадження слів, що не несуть нової інформації,
порушують чіткість та структуру вислову. Наприклад, замість «викликати
негативний вплив» можна сказати просто «негативно вливати».
4) Уживання слів у невластивому значенні — невдалий підбір слів, що
трапляється при виборі синонімів, паронімів, омонімів чи слів
іншомовного походження. Наприклад: У пантеоні злочинців він посідав
перше місце. Слово «пантеон» передбачає шанобливе ставлення,
певну велич, що ніяк не пов’язується зі злочинцями.
5) Уживання слів, що не існували в певну історичну епоху, для її опису.
Не можна говорити про козаків, вдаючись до порівняння їхньої неабиякої
сили та витривалості за допомогою слова кіборг, наприклад. Тому що
таким чином ви створюєте дисонанс між персонажами 17 століття і
лексикою 21 століття.
6) Неправильне вживання фразеологізмів. Найчастіше ця лексична
помилка пов’язана з нерозумінням їх змісту: Вона була така слабка,
навіть за холодну воду не бралася.
 Вправи
Вправа №1. Випишіть словосполучення, у яких прикметник ужито
в переносному значенні.
Гострий ніж, гостре слово; тепла зустріч, тепла подушка; черства
душа, черствий хліб; гаряча путівка, гаряча каструля.
Вправа №2. Кожне слово введіть до двох словосполучень: щоб у
першому воно вживалось у прямому значенні, а в другому – в
переносному.
Залізний, рожевий,вершина, глибина, мовчати.
Вправа №3. Знайдіть і виправте лексичні помил­ки —
невиправданий повтор слова у реченні.
1. Спочатку туман був густий, він довго не розсіювався, потім
потихеньку почав розсіюватися і, нарешті, розсіявся. 2. Діти
трусять каштани і набирають повні кишені каштанів. 3. Я віддав
листа Ользі, вона спочатку показала листа мамі, а потім
прочитала листа сама. 4. Я не знала, що у Валенти­на такий гарний
голос, а я і не знала.
 Вправи
Вправа №4. Знайдіть і виправте у реченнях тав­тологію (вживання
спільнокореневих слів в одному словосполученні чи реченні).
1. Сьогодні ми святкуємо свято всієї родини. 2. Тарас Шевченко
запам'ятався у пам'яті багатьох поколінь. 3. Спорт зміцнює тіло і
робить його міцнішим і здоровим. 4. Він відчув почуття задоволен­
ня від виконаної роботи.
Вправа №5. Прочитайте текст, з'ясуйте різні значення слова земля.
1. Дерева посхилялись під вагою плодів, і плоди падали на землю й
лежали на ній . 2. Якийсь час пливли вони в тумані, поміж
берегами, oдірвані од землі й безпомічні . 3. Нехай розвідниками в
небо летять супутники Землі. 4. Земля плаче у кайданах. 5. Мій
рідний край, моя земля велика-превелика .6. Колись і в Обухівці
шуміла революція: одібрали землі панські та куркулів . 7. Земля
набирала сили, хліба помітно зеленішали, ніби набрякли зеленим
соком.​
 Вправи
Вправа №6. Виберіть із тексту слова, ужиті а) в прямому значенні;
б) у переносному значенні.
Бузьки вертали з вирію, з далекого півдня... І чим більше
зближались вони до любої, рідної країни, тим веселішими ставали.
Ось-ось розстелиться перед нами наша рідна північна країна! І та
рідна країна розстелилась перед ними, наче красний, у веселі квіти
тканий килим... Сонце любо усміхалося з синього неба, посилаючи
на землю теплі, благодатні промені. Під тими променями льоди
стаяли, а річки весело грали, тулилися до більших рік і плили все
дальше до моря. Біла скатерть снігу уступила з піль і лугів, а очам
бузьків показалися широкополі лани. А по полях заходяться коло
весняної роботи хлібороби: орють, сіють. Ось ще недовго – і темний
ліс розів’ється, зазеленіє, загуде могутню пісню.
Вправа №7. Прочитайте речення, визначте допущені в них
лексичні помилки.
1. Іспит з державної мови здають в усіх учбових закладах. 2.
Школяр має навчитися користуватися словниками і
справочниками. 3. Я рахую, що відвідувати книжний магазин
потрібно почаще.
 Групи слів за значенням: синоніми,
антоніми, омоніми, пароніми
• Синоніми – це сукупність слів, які різні за своїм звучанням, але
схожі за значенням. Частіше за все за значенням синоніми
відрізняються лише відтінком мовлення – тобто, акцентом на
тій чи іншій ознаці певного явища або предмета. Наприклад:
красивий – гарний, талановитий – обдарований.
• За ознакою належності до єдиного спільного поняття синоніми
виділяють в синонімічні ряди. Самі слова в такому ряді
різняться лише емоційним забарвленням, але зазвичай одне
слово можна легко замінити іншим з його синонімічного рядку.
• Кожний синонімічний ряд має стрижневе (опорне) слово або
домінанту. Це слово є найбільш нейтральним серед інших та
частіше інших зустрічається в мовленні. Зазвичай воно не несе в
собі емоції та є загальновживаним у різних літературних стилях.
Це слово найчіткіше виражає загальне значення синонімів.
Наприклад: великий – здоровий – громіздкий – неосяжний.
• Синоніми переважно належать до однієї частини мови і
відрізняються відтінками значень або стилістичними
забарвленням, чи обома ознаками одночасно. Наприклад,
дієслова із загальним значенням говорити розрізняються і
відтінками значень, і емоційним забарвленням: базікати
— говорити про щось не варте уваги, шептати — говорити
тихо, варнякати — говорити дурниці, воркотати — ніжно і
стиха розмовляти, бурчати — говорити нерозбірливо, з
незадоволенням тощо.
• Антоніми — це слова з протилежним лексичним значенням,
однак поєднані певним спільним фактором,
наприклад: високий – низький (зріст), товстий – худий
(статура), веселий – сумний (настрій). Як бачимо, антоніми
поєднуються у антонімічні пари. Деякі слова в українській мові
антонімів не мають. По—перше, власні назви (імена і
географічні назви), конкретні іменники, такі як «будинок»,
«око», «лава», всі числівники та деякі займенники, вузькі
терміни: сума, розчинник, іменник, багато прикметників і
дієслів. Адже у багатьох із них не можливо виділити два
крайніх прояви або стани, що лежить в основі антонімії.
• Антоніми використовуємо для чіткого розрізнення понять,
явищ, ознак; висловлення протилежних думок; образності,
багатства мовлення. Антоніми широко вживаються в
розмовному, художньому, публіцистичному стилях.
Антоніми є основою такого прийому, як оксюморон —
поєднання непоєднуваного, те, що в житті ніколи не може
зустрітися, об'єднатися: гарячий лід, живий мрець.
• Омонімами називають слова абсолютно однакові за звучанням
і написанням, але різні за значенням. Їхні значення нічим не
пов’язані між собою. Наприклад: коса – «заплетене волосся»,
коса – «знаряддя праці». Омоніми утворюються внаслідок
випадкового збігу у звучанні деяких слів різного походження
або словотворення.
• Важливо знати, що омоніми також поділяють на повні та
неповні. Повні лексичні омоніми завжди однакові за складом
та написанням у всіх граматичних формах слова. Наприклад:
кома – як пунктуаційний знак, кома – як стан людини.
• Неповні лексичні омоніми в свою чергу поділяються на 3 групи.
Омографи – це слова, однакові за написанням, але мають
різний наголос: замок – замок.
Омоформи мають однакове написання та однаковий наголос
тільки в певній граматичній формі: мати (іменник) – мати
(дієслово).
Омофони мають однакове звучання, проте написання трохи
різниться: мене – мине, гриби – греби, Роман – роман.
• Пароніми — це слова, що досить близькі за звуковим складом і
звучанням (близькі за фонетичним складом), але розрізняються за
значенням:уява (здатність уявляти — плід уяви) — уявлення (знання,
розуміння чогось — помилкове уявлення); гривня (грошова
одиниця) — гривна (металева шийна прикраса у вигляді обруча);
кампанія (сукупність заходів, спрямованих на виконання певного
завдання) — компанія (група осіб, пов’язаних певними інтересами або
торговельне чи промислове товариство).
• Як і омоніми, пароніми є широко вживаними в різних стилях, а також
вживаються у мовленні для створення каламбурів (дотепна гра слів).
• Найчастіше пароніми мають один корінь, а різняться лише суфіксом,
префіксом чи закінченням: покажчик і показник, приводити і
призводити.
 Вправи
Вправа №1. Заміни прикметники в поданих словосполученнях
протилежними за значенням
Сонячний день – ... день;
легка задача – ... задача;
ледачий хлопчик – ... хлопчик;
веселий танок – ... танок;
холодний ранок – ... ранок;
зоряна ніч – ... ніч.
Вправа №2. Використовуючи антоніми, запиши текст із
протилежним значенням
Був похмурий осінній день. Небо низьке. Пливуть важкі чорні
хмари. Сонце сховалося. Стає все холодніше і холодніше. День
обіцяє бути сумним. Настрій препоганий.
Вправа №3. Виписати синоніми із значенням «ходити» (з
різними відтінками).
1. Соломія почимчикувала поміж деревом до того місця, де
була та кругла прогалина. 2. Вона прожогом кинулась в гущавину
і пішла вздовж лісу. Довго вона йшла та плуталась в густих кущах
папороті. 3. Соломія пірнула в ліс і побігла стежечкою додому. 4.
Роман перейшов тихою ходою через галявину. Він попростував
стежечкою до перелазу.
Вправа №4. Доповни речення дієсловами з довідки, обравши ті,
що найкраще підходять за змістом. Постав їх у неозначеній
формі і запиши речення.
Дітям корисно … рано, … зарядку, … душ. Обов’язково слід …
зуби, … на свіжому повітрі, … овочі та фрукти.
Довідка: їсть, вживає, чистить, миє, виконує, встає,
прокидається, робить, приймає, відпочиває, гуляє, перебуває.
Вправа №5. Знайдіть омоніми і поясніть їх значення.
1. Був холодний місяць лютий, лис ходив голодний, лютий. 2. Вони
тихо доспівали пісню. Пам’ятаю, вишні доспівали, наливались
сонцем у саду. 3. Я візьму легенький прут, пожену гусей на Прут. 4.
До млина Мусіїв віз два мішки пшениці віз. Ось за гаєм блиснув
став, вісь із колеса – віз став.
Вправа №6. До поданих слів дібрати антоніми.
Щастя, добрий, високий, початок, говорити, голосно, верх,
холодно, білий, низько, молодість, хвалити, здоровий, спокій,
скутий, рівний, добро, правда, засипати, широкий, рідкий, світло,
порядок, глибоко, хоробрий, веселий, добре, твердий, холодний,
довгий, товстий, шум, гострий, ситий.
Вправа №7. Орієнтуючись на виділені слова, поділіть подані
словосполучення на чотири групи: багатозначні слова, синоніми,
антоніми, пароніми.
Гострий ніж, гострий дзьоб; цікавий персонаж, ввічливий
персонал; хоробрий воїн, сміливий воїн; упало додолу, повертався
додому; гострий кут, тупий кут; відкрити збори, відкрити книгу;
величезний дуб, гігантський дуб; відкрити книгу, закрити книгу;
безперечний аргумент, безпечний атракціон; важлива інформація,
важливе повідомлення; сміхотлива дитина, смішний випадок;
важка робота, важкий труд; важка робота, легка робота; свіжий
хліб, черствий хліб; холодне повітря, тепле повітря; зустріти
ввічливо, зустріти привітно.
Онлайн-вправи:
1. https://learningapps.org/1964004
3. https://learningapps.org/2238301
4. https://learningapps.org/1116626
5. https://learningapps.org/2220462