Лекція 13.

Лексичні труднощі перекладу

1. Поняття «слово» в теорії перекладу.

2. Інформативний об’єм слова.
3. Переклад слова як форми
(власні назви, абревіатури).
4. Переклад слова як значення
(полісемія, синонімія, омонімія, хибні друзі,
безеквівалентна лексика, фразеологізми)
Труднощі детермінації слова викликані:

• природою слова / його діалектично

протирічливою сутністю (Особливість діалектичного
підходу в тому, що явища можуть бути одночасно і
тотожними і різними) ;
• взаємозв’язками слова і мовними одиницями
суміжних рівнів;
• лексичними характеристиками слова;
• поліформізмом слова (наявність різних форм);
• стилістичними характеристиками слова;
• відкритістю словникової системи;
• специфічними особливостями різних мов.
 слово

мовні елементи: позамовні елементи:

категорії, побут,
форми, суспільне життя,
відношення надбання культурні,
історія
Основні підходи до опису слова в лінгвістиці

1. Слово розглядають з точки зору лінгвістики

тільки частково, тоді як вирішення проблеми в
цілому переходить в сферу суміжних наук —
філософії, логіки, психології...
2. Слово розглядають з якогось одного боку:
відповідно до цього йому дають визначення —
як одиниці фонетичної, морфологічної,
функціональної ...
3. Слово розглядають з різних боків, однак,
основний наголос роблять на його особливості в
кожній окремій мові
(Степанова М., 1968. С. 23—25.)
У перекладознавстві :
граматичні показники слова,
семантичний зміст, інформація

Значення слова випливає з відношень, у які

слово (знак) вступає

1) відношення між знаком і предметом, який

позначає цей знак.

Предмети, процеси, якості, явища реальної

дійсності, що їх позначають знаки, називають
референтами знаків,
а відношення між знаком і його референтом -
референційним значенням знака.
2) відношення між знаком і людиною, яка
використовує цей знак (відношення між мовним
знаком і учасниками мовленнєвого процесу)

Суб’єктивні (емоційні, експресивні, стилістичні і ін.)

відношення називають прагматичними
відношеннями,
а значення – прагматичними значеннями знаків.

(інші терміни — "конотативне", "емотивне",

"соціальне" значення, "стилістичне" або "емоційне"
забарвлення)
3) відношення знака з іншими знаками тієї ж
знакової системи (тієї ж мови)

Відношення між знаком і іншими знаками тієї ж

знакової системи називають
внутрішньомовними;
значення – внутрішньомовними значеннями
мовних знаків

Перекладачеві важливо :
смисловий, експресивно-емоційний, стильовий …
і зміст слова у мові і мовленні, весь
інформаційний об’єм слова з усіма його відтінками
(обертонами) у зіставному плані
 Інформація
Мова — це засіб отримання інформації
засіб зберігання інформації
засіб передачі інформації

реалізується передусім через слова

Слово — це основна одиниця мови, яка містить

традиційно закріплений набір інформації і слугує для
формування думки і передачі повідомлень у складі
речення.
У мовленні інформація, яку містить слово,
конкретизується, об’єм інформації
скорочується до комунікативного мінімуму.

Напр., одне лексичне значення (узуальне чи

оказіональне) і одне граматичне значення
для кожної граматичної категорії (одна особа,
один час, один спосіб, одна форма т.д.).

Слово — основна (базова) семантична

одиниця мови.

Слово - граматично оформлена одиниця,

належить до певного лексико-граматичного
розряду.
2. Інформативний об’єм слова

Інформація ТО – інваріантна основа, яку

необхідно зберегти незмінною в перекладі.

І. Гальперин :
«інформація — це міра реалізації змісту мовної
одиниці»;
«інформація є вербалізованою передачею уже
здобутих, осмислених і організованих фактів
об’єктивної дійсності»;
«інформація — це повідомлення про щось ще
невідоме, непізнане, неорганізоване».
Види словесної інформації за Е. Шубіним :

семантична, яка передає різні відомості про

буття і виражає «відношення трансмісора до
свідчень, які він передає»;

паралінгвістична, тб. інформацію про самого

мовця або автора повідомлення, яка може
породжуватися незалежно від волі трансмісора;

емоційно-естетична, яка впливає на

реципієнта
Групи мовної інформації за Л.Кисельовою:

інтелектуально-інформативна і прагматична

семантична спонукальна,
(раціональна, емоційно-оціночна,
інтелектуальна), емоційна,
релятивна, експресивна,
соціально-стилістична. естетична
контактна
Типи інформації :
Лінгвістична / службова

денотативна / смислова
емоційно-експресивна
константна соціолокальна
фонова
хронологічна
Екстралінгвістична
асоціативно-образна
алюзивна
оказіональна функціональна
паралінгвістична
словотвірна експресивно-емоційна
Acoцiaтивнa інформація з'являється при вживанні
авторського тропа (характерна для художньої мови).

Cлoвoтвipна інформація виявляється в

індивідуально-авторських неологізмах (створює автор
з певною стилістичною метою).

Алюзивна інформація містить певні натяки на той чи

інший соціальний чи літературний факт.

Функціональна інформація приховується за

власними назвами, які образно характеризують об'єкт.

Пapaлiнгвicтичнa інформація вказує на особисті

риси автора.
3. Переклад власних назв.
Іноземні імена / прізвища реальних або вигаданих
осіб, географічні назви й т.п.)
частіше транскрибують (звучання є важливішим).

Напр.: імена й назви фантастичних істот у

фольклорних і літературних джерелах:
Баба-Яга → Baba-Yaga
Pinoccio → Пінокіо
goblin → гоблін

1. Система алфавіту у двох мовах спільна

(наприклад, у західноєвропейських романських,
германських і фіно-угорських мовах) → імена
транслітерують;
2. Широко розповсюджені назви та імена →
традиція -
головно, імена історичних особистостей і деяких
географічних назв :
Charles I – Карл I,
William III – Вильгельм III,
н.München – ф.Munich – Мюнхен,
н.Köln – ф.Cologne – Кельн;

традиційне написання може бути близьким до

точної фонетичної форми іншомовного імені:
"Данте" Dante, "Байрон" Byron, "Меріме"
Mérimé т.п.
3. Власне ім'я має символічну функцію ←
семантичний переклад (+ калькування) :

Charle le Beau – Карл Красивий,

Pierre le Grand – Петро Великий;
Idéfix - Ідефікс,
Bonemine – Симпόта;

у Любимова :
Maître Hordoux – Метр Грязнуй,
Machemerde – Дерможуй.

4. Імена персонажів художнього твору,

що мають певні відтінки значення на фонетичному,
морфологічному, лексичному рівні →
транскодування (транскрипція і транслітерація).
5. Переклад назв навчальних закладів
école :
école maternelle,
école secondaire,
Grande école.

інститут -
вищий навчальний заклад,
науково-дослідна установа,
адміністративно-управлінська установа

institut(e)
відділення університету (або установа)
науково-дослідницького спрямування.
6. Географічні назви →
транскрибують або транслітерують:
la Seine – Сена les Antibes – Антіби

семантичний переклад (+ калькування) :

les Alpes Maritimes – Приморські Альпи (прикметник)
Maine-et-Loire – Мен і Луара (департамент)

традиція :
le Bois de Boulogne – Булонський ліс
rue de la Paix – Рю де ла Пе
Foret-Noire – Шварцвальд

7. Терміни → транскрибують :
чорнозем – chernozem,
цар – tzar, Дума – Duma,
Рада – Rada, борщ – borchtch.
 Абревіатури →

переклад похідний від оригінальної назви:

C.G.T. (Confédération générale du travail) →

З.К.П. (Загальна Конфедерація праці) (Франції)

транскрипція :
l‘UNESCO – ЮНЕСКО
ТАСС – l’agence TACC

розшифрування :
MoDem (Le Mouvement démocrate) →
Демократичний рух
Провідний спосіб сьогодні – транскрипція зі
збереженням деяких елементів транслітерації.

Для кожної пари мов :

• розробляють правила передачі звукового складу
слова МО,
• вказують випадки збереження елементів
транслітерації,
• визначають традиційні виключення з правил,
прийнятих на даний час.
4. Полісемія, синонімія, омонімія
→ контекст

Полісемія – (грец. ‘багатозначність’) —

наявність у мовній одиниці кількох значень (у слові,
фраземі, граматичній формі, синтаксичній конструкції).
Полісемія = радіальна та ланцюжкова :

імпульс – 1) внутрішній поштовх до дії;

2) форма збудження в нервових волокнах, яку спричиняє
будь-яке подразнення;
3) кількість руху, яка дорівнює добуткові маси тіла на його
швидкість

Opéra – la pâtisserie, le lieu, l'art

Rouge – la couleur, le vin, la colère, le communisme, le sang
4. Синоніми –
(грец. synonymos - одноіменний) — слова однієї частини
мови, різні за звучанням і написанням, що мають дуже
близьке або тотожне лексичне значення.

Морфологічні синоніми – варіанти форм слів на

позначення того самого поняття:
гуляє — гуля, співає — співа, літає — літа

Фразеологічні синоніми – варіанти фразеологічних

одиниць на позначення того самого поняття :
«бути байдужим до чогось»: тримати нейтралітет,
моя хата скраю…

désordre – agitation, bacchanale, bazar, bordel, bric-à-brac,

capharnaüm, chahut, confusion, éclat, fourbi, merdier,
pagaille, pastis, pétaudière, tapage, turbulence
4. Омо́ німи
(грец. homos — однаковий і грец. onyma — ім'я) —
слова, однакові або подібні за звучанням, але різні за
лексичним значенням.

Причини появи омонімів:

• звукові / смислові зміни у слові у процесі розвитку
мови;
• випадковий збіг звучання слова рідної мови та
запозиченого;
• випадковий збіг звучання форми різних слів.

Наприклад, порох - пил і порох - вибухова речовина;

чайка - птах і чайка - човен.

vers, ver, verre, vert, vair (хутро білки)

sang, cent, sans, sent
 Хибні друзі (faux amis)
= міжмовні омоніми -
пари слів або фраз із різних мов / діалектів,
які мають однаковий вигляд / однакове звучання,
але позначають різні поняття.

фр. perron «платформа, ґанок» - укр. перон (фр. quai)

фр. benzine «бензол» - укр. бензин (фр. essence)

- ускладнюють вивчення мови

- спричинюють помилки у перекладі
/складають списки хибних друзів/
 хибні друзі повні / абсолютні

Secretary of State (« ministre des Affaires étrangères » aux États-Unis)

↔ « secrétaire d'État »
Anecdote «смішна історія з реального життя»
↔ анекдот « вигадана смішна історія inventée »

 хибні друзі часткові

angl. agenda (← лат. « те, що потрібно зробити »)

«засіб управління часом», програма роботи
«використання часу» = фр. «повістка дня, порядок дня»
Безеквівалентна лексика –

1. це слова або словосполучення, які позначають

існуючі предмети, явища, процеси,
але на даному етапу розвитку мови не мають мовного
позначення, а відтак – еквівалентів перекладу.

однолітки - les personnes de même âge

un pied-à-terre - приміщення для тимчасового проживання

відтворюють описово

2. слова-реалії – слова, які позначають предмети і явища,

притаманні винятково певній місцевості або нації :

чумак, лаваш, hidalgo, bouillabaisse

транслітерація, приблизний переклад

Фразеологізми -
стійкі словосполучення, які сприймаються, як єдине
ціле
і вживаються носіями мови в усталеній формі.

Фразеологічні зрощення (стійкі, неподільні словосполучення,

зміст яких не виводиться із значень слів, що входять до фразеологізму) :
дати драла, врізати дуба

Фразеологічні єдності (семантично неподільні й цілісні, але в них

семантика частково мотивована значенням слів, що
становлять фразеологізм) : тримати камінь за пазухою,
прикусити язика
Фразеологічні сполучення (стійкі словосполучення, до складу
яких входять слова з вільним і фразеологічно зв’язним значенням) :

справа честі, здобути пе­ремогу, храм

науки, добрі наміри, брати рушник (свататися).

Se trouver entre le marteau et l’enclume - Між молотом і

ковадлом
Remuer ciel et terre - Робити все можливе
Coiffer sainte Catherine - Засидітися в дівках
Pendre la crémaillère - Святкувати новосілля
Faire la grasse matinée - Проспати весь ранок
Rire jaune – Сміятися крізь сльози
Переклад:

розпізнавання → декодування
→ робота зі словником → підбір відповідника

 образна складова співпадає – словниковий відповідник

La parole est d’argent, le silence est d’or.

 ідейна складова співпадає, але образи різні – відповідник

casser la croûte – заморити черв’ячка

 відповідник відсутній – пояснення

Couper un cheveu en quatre - мудрувати

Дякуємо за увагу!