ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО

СУПРОВОДУ ФОРМУВАННЯ ПАСИВНОГО ТА АКТИВНОГО СЛОВНИКА

У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Мова складається із слів. Без слів не може бути мови. Слово-

будівельний матеріал мови , воно має певне значення. Обмежений
словник ускладнює спілкування. Активний словник охоплює слова,
які мовець не тільки розуміє але і користується ними в активному
мовленні. Кількість слів в активному словнику людини визначає
багатство і культуру її мови. Пасивний словник – це слова які
мовець розуміє, але не завжди вживає. Активний словник,
активний словниковий запас – частина лексичного та
фразеологічного складу мови, який найбільш важливу роль
відіграє при виконання комунікативної функції.

Психолінгвістика визначає як сукупність лексичних одиниць,

які індивід вільно використовує під час спонтанного мовлення.

Активна і пасивна лексика української мови – два шари

лексики, наявність яких зумовлена такими основними чинниками ,
як поява нових слів і вихід з ужитку слів, що позначають старі
явища й реалії.

Активна лексика – ядро словникового складу мови. Вона

об’єднує як споконвічні українські слова так і численні групи
запозичених слів.

Головна її ознака – регулярне використання у сфері діяльності

людини.

Активна лексика – це слова, які часто вживаються у

повсякденному спілкуванні, загальновживані слова, слова, які
використовуються у науковій літературі, у професійному, офіційно-
діловому мовленні ( па-де-де, теніс, гривня).

Пасивна лексика – слова чи звороти, які вийшли або виходять з

активного вжитку, а також нові слова створені або запозичені з
інших мов – неологізми:
МТС, хата-читальня, стахановець, космос, комп’ютер, факс,
клон, менеджмент, віртуальний, метрополітен, космодром,
телебачення тощо – були неологізмами – тепер ці слова стали
звичайними.
В ХХ1 столітті – вірусологія, екзит-пол, інвестиція, офіс тощо.
Неологізми загальномовні : назви предметів і власні назви :
одержавлений, кільцівка, пропрезидентський, ВНЗ або
запозичені : бонус, бренд, саміт, тендер, транш, групи слів
( наприклад, професій) : тітестер – дегустатор чаю, пастіжер-
виготовлює перуки, піт-бос керівник середньої ланки в казіно,
сомельє (відповідає за придбання та зберігання вин), стрингер
(позаштатний кореспондент, працює в екстремальних умовах),
актуарій ( спеціаліст з довготривалого страхування життя).
Семантичні неологізми – нові значення слів : альбом (співака)
вірус ( комп’ютерний) пакет, проект, форма тощо.
Є авторські неологізми : стрімголова малеча (Ліна Костенко),
мрія (О.Пчілка), поступ (Іван Франко), чинник (М.Рильського);
абревіатура : Укрсільгосптехніка тощо.

Пасивний словниковий запас складає у дорослої людини 30

тис.слів.
Активний словниковий запас дорослої люддини 10-12 тисяч слів.
У книжковому мовленні використовується 20-24 тисячі слів.

Застарілі слова
Застаріла пасивна лексика це:
- слова, що вже зовсім не вживають у мовній практиці
березіль(березень), цвітень (квітень), паздерник (жовтень),
просинець(січень), синовець ( син брата), сестричич (син
сестри); назви одиниць виміру : волока, копа, корп; назви
суспільно-політичних понять - кріпак, волость.
- Слова, що в сучасній мові вживають рідко: вікторія,
панотець, паніматка, ясновельможний.
- Слова або значення, що лишаються тільки в стійких
словосполученнях: ні кола ні двора ( кіл- найменший наділ
землі), три чисниці до смерті (чисниця- 3 нитки), нашого
полку прибуло ( полк- натовп).
- Слова, що залишаються у місцевих говірках:
марець( березень), кріс ( рушник).
 -
Архаїзми –застарілі слова, які вийшли з широкого вжитку й
перейшли до пасивного словника.
Типи лексичних архаїзмів:
- заміна мовними синонімами : рать – військо,
(синонімічні відповідники, відати- знати,
Іншими коренями ) говядо- худоба
уста – губи
крамола – змова
ликувати -радіти
- лексико-морфологічні застарілі словоформи:
авто (було чоловічого роду, тепер середнього), роля (роль),
людя (люди).
- заміна суфіксами: вої – воїни,
пиїт –поет.
шкло – скло,
вражий – ворог
податель- подавач
словеса-слова
рибар – рибалка
- відрізняються звуками або наголосом:
пашпорт-паспорт,
глас – голос,
прах- порох,
храм – хороми,
вольний- - вільний
філозоф - філософ
- старі слова уживаються з сучасними: язик – мова,
мир – громада
око,лікоть,камінь(одиниці виміру,
братися-одружуватися,
жир- багатство, достаток,
худий – поганий.
Архаїзми – різні за походженням слова: старословянизми
(град, глас, чадо) інші запозичення : вікторія, редут.

Історизми – слова , що позначають поняття матеріальні ( одяг,

їжа, знаряддя праці, зброї, гроші, прикрас, будівель тощо): каптан,
кобеняк, плахта, свитка, рало, соха, ціп, прядка, спис, лук,
червінець, гривна, вінець, мазанка, терем .
- поняття соціально-політичної сфери – професії, звичаїв і
обрядів зниклих народів, колишніх поселень: раб, феодал,
оброк, земство, панщина, кожумяка, гувернери, чекіст,
партія, п’ятирічка; казатства : курінь, кошовий, клейноди,
булава тощо; соціалізму – радянський, СРСР, генеральний
секретар, ЦК КПРС, комсомол тощо.
Відбувається і процес реактуалізації історизмів – повернення
деяких слів до активного вжитку: пан, пані, козак, віче,
хрестини, ратуша, гривня, речник, гласність, містяни .
Нові значення слів–лицар - благородна людина;
яничар – хто зрікається рідної мови, культури; бакалавр –
освітній рівень (звання викладача в духовній семінарії в Україні
та Росії до 1869 року).
 У дошкільному віці пасивний словник завжди
більший активного.
З усіх частин мови в активному словнику дитини
переважають іменники (50%), дієслова (30%), інші частини мови
дитина вживає зрідка.
Активний словник малюка збільшується поступово: в 3
роки він становить 1000 слів, в 4 роки -1540, в 4,5 -1870, в 5 років –
2072, в 5,5 – 2289, в 6 років – 2589, в 7 років 3500-4000 слів.
В активний словник дитини входять не лише
загальновживані слова, але й специфічні, які є активними тільки
для члені її сімї і зумовлені характером праці батьків. ( Порівняти
мову сімї лісника з мовою в сімї шахтаря).

Якісний склад словника в різному дошкільному віці

різний:
- на 4-му році життя зустрічаються слова «ляля», «киця»;
зустрічаються спотворені слова «колідор», « транвай», слова-
замінники , що нагадують предмет ( наприклад, вікно – це і
підвіконня і кватирка тощо); вказівні займенники замінюють
іменники: ось оце дай, я того хочу; більшість слів носить
узагальнюючий характер : «хороший» - це і добрий , і
ласкавий , і вихований , і слухняний тощо. Багато слів діти
вживають не розуміючи їх значення.
- В середньому віці слова що означають час, простір – часто
незрозумілі дітям: сьогодні, завтра тощо.
- В 6-7 років активний словник дитини наближається до
словника дорослої людини, але часто дошкільнята не
розуміють переносні значення слів ( сиві дерева, золоті руки
тощо); не розуміють значення певних слів; стрічаються
діалектизми , просторіччя, вульгаризм : умивалка, тутечка
тощо.
Перш ніж назвати нове слово – потрібно наповнити
його певним змістом, повязати його з певним предметом чи
явищем.
Існує 2 способа ознайомлення дітей зі словом
(А.Богуш):
- чуттєвий
- опосередкований – через слово на основі попереднього
досвіду.
 ЛЕКСИКА

Активна- Пасивна
слова, які носії мови розуміють слова, які носії мови
Ядро активної лексики – основ- розуміють , але вжи-
ний словниковий запас (іменники, вають рідко.
дієслова, займенники,числівники,
службові частини тощо)

ПАСИВНА ЛЕКСИКА

Слова обмеженого Неологізми Застарілі слова

вживання нові слова або слова, Слова, що вийшли
Обмежені територі- що зявилися у певний із активного вжи-
ально, соціально, період часу (планшет, вання з різних при-
стилістично( діа- айфон) чин
лектизми, жаргониз-
ми, термінології)

ЗАСТАРІЛІ СЛОВА

Історизми
Слова застарілі у зв’язку
із зникненням реалій, що їх
позначають (гетьман, сагай-
дак тощо)
Архаїзми
Слова , що означають існуючі
реалії, але витіснені із актив-
ного вжитку синонімічними
(чадо, десниця тощо)

Відбуваються також зміни у лексичному значенні

наявних у мові слів( розширили значення слова банк, пакет,
помаранчевий);звузили значення – аптека, квас, пиво; набули
нове значення староста, залізо.
Появилися нові лексичні одиниці.
Зникли з ужитку або віддалилися частина слів.

« Як листя щорічно міняється на деревах, так і слова,

проживши свій вік, поступаються місцем заново
народжуваним».
Горацій
 Вправа «Поділи подані слова на архаїзми та історизми»

Віче, узріти, орда, зигзиця, піїт, перст, городовий, фунт, сотник,

брань , гряда, бранець, кріпак, мушкет, челядь,аероплан, судець,
спис,мазанка, жалування, попри, чекіст, кожум’яка, прядка, сталий
осідок, вікторія, п’ятирічка.

Вправа «Доберіть до архаїзмів сучасні відповідники»

Аероплан, гудець, зигзиця жалування, попри, сталий осідок,

вікторія, узріти, піїт, перст, вуз, відати, говядо, зріти, крамола,
ликувати, жир, худий, мир, братися.

Вправа «Поділи подані слова на архаїзми та історизми»

Віче, узріти, орда, зигзиця, піїт, перст, городовий, фунт, сотник,

брань , гряда, бранець, кріпак, мушкет, челядь,аероплан, судець,
спис,мазанка, жалування, попри, чекіст, кожум’яка, прядка, сталий
осідок, вікторія, п’ятирічка.

Вправа «Доберіть до архаїзмів сучасні відповідники»

Аероплан, гудець, зигзиця жалування, попри, сталий осідок,

вікторія, узріти, піїт, перст, вуз, відати, говядо, зріти, крамола,
ликувати, жир, худий, мир, братися.