Комунальний заклад «Харківська спеціалізована школа I - III

ступенів №93
Харківської міської ради Харківської області»

НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЕКТ НА ТЕМУ:

«Оптичні явища в природі.»

ВИКОНАЛА: учениця 9-Б класу

Проценко В.

ВИКЛАДАЧ: Котюк Т.В.

Харків 2022
Приро́дне я́вище — сукупність процесів матеріально-інформаційного
перетворення у природі, обумовлених загальними причинами.
Оптичні явища - явища, що викликаються розсіянням, поглинанням,
заломленням і дифракцією світла.
Мені здалась цікавим тема про оптичні явища природи, тому що дізнаватися
про таке – дуже захоплююче.
Мета: вивчити нові види явищ у природі, їх типи , дізнатися про нову науку.

Розрізняють такі типи явищ: екзогенні, ендогенні, електрокінетичні,

капілярні, електрокапілярні, магнітні, електричні, фото- та термоелектричні,
термомагнітні та ін. явища. Крім того, виділяють постійні, періодичні та
епізодичні природні явища.

1. Сонячне і Місячне затемнення.

Сонячне затемнення в 1999 у Франції.

Сонячні й місячні затемнення — найцікавіше явище природи, знайоме
людині з найдавніших часів. Вони бувають порівняно часто, але видні не
зі всіх частин земної поверхні, й тому багатьом здаються рідкісними.
Будь-яке затемнення відбувається тоді, коли три небесних тіла: Земля,
Місяць і Сонце вибудовуються з погляду земного спостерігача на одній
умовній прямій. Якщо між Землею й Сонцем розташований Місяць, то
затемнення називається сонячним, якщо ж навпаки тінь Землі закриває від
Місяця пряме сонячне світло, то це місячне затемнення. Залежно від того,
наскільки близько Місяць виявиться до вузла орбіти в годину
затьмарення, вона може пройти через середину конуса тіні, і затьмарення
буде максимально тривалим, а може пройти краєм тіні, і тоді ми побачимо
приватне місячне затьмарення. Конус земної тіні оточений півтінню. У цю
область простору попадає лише частина сонячних променів, не закрита
Землею. Тому бувають напівтіньові затьмарення. Про їх теж
повідомляється в астрономічних календарях, але ці затьмарення
нерозрізнені для ока, тільки фотоапарат і фотометр здатні відзначити
 затьмарення Місяця під час напівтіньової фази або напівтіньового
затьмарення. Коли ж повня трапляється далеко від вузлів місячної орбіти.
Місяць проходить вище або нижче тіні й затьмарення не відбувається.

2. Веселка.

Веселка в горах над озером.

Весе́лка — оптичне явище в атмосфері, що являє собою одну, дві чи декілька
різнокольорових дуг, що спостерігаються на тлі хмари, якщо вона
розташована проти Сонця. Червоний колір ми бачимо з зовнішнього боку
веселки, а фіолетовий — із внутрішнього.
Веселка пов'язана з заломленням і відбиттям (деякою мірою і з дифракцією)
сонячного світла у водяних краплях, зважених у повітрі. Ці крапельки по-
різному відхиляють світло  різних кольорів, у результаті чого біле світло
розкладається на спектр. Спостерігач, що стоїть спиною до джерела світла,
бачить різнобарвне світіння, що виходить із простору по концентричному
колу (дузі).

3. Міраж.

Міраж над асфальтованою дорогою.

Міраж — явище аномальної рефракції світла в атмосфері, при якому крім
предметів в їхньому дійсному положенні, з'являються також їхні уявні
зображення, які є результатом повного внутрішнього відбиття в атмосфері.
Перше наукове пояснення цього явища пов'язано з єгипетським (1799 р.)
походом Бонапарта. Французький експедиційний корпус просувався тоді по
пустелі до берегів Нілу. Одноманітність рівнини порушувалося лише
невеликими підвищеннями з розташованими на них селами.
Не все в міражі зрозуміло до кінця. Цікаві міражі відзначали газети і журнали
минулого століття. В небі над Атлантичним узбережжям Африки з'явилися
чіткі зображення незнайомих міст. Бувалі мандрівники впізнавали в них
міста Південної Америки… Але при всій загадковості цього явища міраж
неважко відтворити в лабораторних умовах.

4. Полярне сяйво.

Військово-повітряна база Аєльсон.

Поля́рне ся́йво  (лат. Aurora borealis) — оптичне явище світіння окремих
ділянок нічного неба в полярних районах, яке швидко змінюється. Виникає у
верхніх шарах атмосфери планети під впливом потоків заряджених частинок,
які магнітне поле планети спрямовує до полюсів.
Сяйво спостерігається на відстані 20—25° північної і південної широт
(північне полярне сяйво і південне полярне сяйво) від магнітного полюса
Землі одночасно на всіх довготах, але з різною інтенсивністю. Відбувається в
результаті світіння розріджених шарів атмосфери на висотах 60-1000 км під
дією  вітру (потоків протонів і електронів). Заряджені частинки проникають
в атмосферу з космосу і під дією магнітного поля Землі спрямовуються
до північного або південного магнітного полюса, де вони входять у верхні
шари атмосфери, бомбардують розріджені гази атмосфери і змушують їх
випромінювати видиме світло.
 5. Гало.

22-градусне гало в Гімалаях (Непал).

Галό (від грец.  ἅλως — «сяйво, німб») — оптичне явище в атмосфері, що
виникає внаслідок заломлення та відбиття світла в льодяних кристалах.
Найчастіше спостерігається в перисто-шаруватих хмарах, рідше — за інших
умов. Найпоширеніша форма гало — світле слабко забарвлене коло
навколо Сонця чи Місяця. Досить часто простежуються яскраві кольорові
плями обабіч Сонця — несправжні сонця чи паргелії, яскрава кольорова дуга
з центром у зеніті — зенітна дуга, світлові стовпи, що йдуть вгору та вниз від
світила. Всього відомо декілька десятків різновидів гало (до 90). Переважна
більшість їх — рідкісні та спостерігаються лише в країнах із суворим
кліматом.
В Україні гало можна спостерігати 70-120 разів на рік, але воно здебільшого
малопомітне. Яскраве й добре помітне гало з'являється 10-20 разів на рік.
Поява гало часто свідчить про зміни в погоді — похолодання, прихід вологих
атмосферних фронтів.
Атмосфера може відображати феноменальні оптичні характеристики завдяки
вигину світла. Це можливо спостерігати на небі в день, наприклад, в перисто-
шаруватих хмарах, які складаються з кристалів льоду. Ці гексагональні
кристали льоду діють як  призми, і коли фотон (частинка світла) проходить
крізь крижаний кристал, кристал може розсіювати світлові промені так, що
виявляє кольори видимого світла. Кольори видимого світла: червоний,
оранжевий, жовтий, зелений, синій, індиго та фіолетовий; інакше відомий як
ROY-G-BIV.

6. Сутінки.

Опівнічні сутінки у Лапландії (липень).

Су́тінки (від префікса су- зі значенням неповноти і тінь) — оптичне

явище перед сходом чи після заходу Сонця. Полягає в тому, що світіння
атмосфери забезпечує освітленість земної поверхні. Вранці такий час доби
називають світанком.

7. Заграва.

Заграва над морем.

Зоря́, зоряни́ця, зірни́ця, за́гра́ва — світлові явища в атмосфері, пов'язані
з розсіюванням світла перед та під час сходу або під час та після заходу
сонця.
Слово «зоря» походить від прасл. *zorja/*zarja, яке порівнюють
з лит. žarijà («жар», «присок») і žarà («зоря», «зоряниця»), дав.-
прусськ. sari («жар»).

Хочу звернути увагу на науку, яка називається «Атмосфе́рна оптика» — це

розділ метеорології, присвячений вивченню оптичних явищ в атмосфері, які
викликаються
розсіюванням, поглинанням, заломленням та дифракцією світла в повітрі.
Атмосферна оптика вивчає явища сутінків, заграв, міражів, веселки, гало та
їхній зв'язок з погодою.

Висновок.

Ми вивчили нові види явищ у природі, такі як : Сонячне і Місячне

затемнення, веселка, міраж, полярне сяйво, гало, сутінки, заграва.
Ознайомились з їх значенням і як вони виглядають, дивлячись на
прикріплені зображення.
Вивчили типи явищ : екзогенні, ендогенні, електрокінетичні,
капілярні, електрокапілярні, магнітні, електричні, фото- та
термоелектричні, термомагнітні ; постійні, періодичні та епізодичні
природні явища.
Дізнались про нову науку, яка вивчає оптичні явища в атмосфері,
які викликаються
розсіюванням, поглинанням, заломленням та дифракцією світла в 
повітрі — атмосферну оптику.
 Інформаційні джерела, які були
використані для пошуку інформації.

https://www.wiki.uk-ua.nina.az/
https://uk.wikipedia.org/
https://universemagazine.com/
Дякую за увагу!
Гарного дня.