Тема уроку:

Сонце — одна з
мільярдів
зір нашої Галактики,
центральне світило в
Сонячній системі, вік
якого близько 5 млрд років. Воно дає Землі
тепло і світло, що підтримує життя на нашій
планеті. Сонце розташовується на близькій
відстані від Землі — усього 150 млн км, тому
ми бачимо його у формі диска.
 Температура
Сонця
вимірюється за допомогою
законів випромінювання
чорного тіла . Сонце випромінює
електромагнітні хвилі різної довжини, які
нашим оком сприймаються як біле світло.
Насправді, біле світло складається з цілого
спектра електромагнітних хвиль від червоного
кольору до фіолетового, але Сонце випромінює
найбільше енергії у жовто-зеленій частині
спектра, тому астрономи називають Сонце
жовтою зорею. Температура на поверхні Сонця
становить 5780 К.
Світність Сонця LQ
визначає потужність
його
випромінювання,
тобто кількість
енергії, що
випромінює
поверхня Сонця у
всіх напрямках за
одиницю часу.
 Будова Сонця
Як і всі зорі, Сонце — розжарена газова куля.
Хімічний склад (за кількістю атомів) визначено з
аналізу сонячного спектра: водень складає
близько 90%, гелій — 10%, інші елементи —
менше 0,1% . Речовина на Сонці дуже іонізована,
тобто атоми втратили свої зовнішні електрони й
разом з ними стали вільними частинками
іонізованого газу — плазми.
 За сучасними уявленнями,
Сонце складається з ряду
концентричних сфер, або
областей, кожна з яких має специфічні
особливості. Внутрішня будова Сонця
шарувата, або оболонкова, вона складається з
ряду сфер, або областей. У центрі знаходиться
ядро, потім область променевого переносу
енергії, далі конвективна зона і, нарешті,
атмосфера. До неї ряд дослідників відносять
три зовнішні області: фотосферу, хромосферу і
корону.
 Внутрішня будова Сонця
 Центральна область (ядро) займає відносно невеликий
об'єм, але завдяки великій густині ядра, яка збільшується
до центра, там зосереджена значна частина маси Сонця.
Величезний тиск та надвисока температура забезпечують
протікання термоядерних реакцій, які є основним
джерелом енергії Сонця.
 У зоні променистої рівноваги, або зоні радіації, що оточує
ядро на відстані до 2/3RQ, енергія поширюється шляхом
послідовного поглинання і наступного
перевипромінювання речовиною квантів електромагнітної
енергії.
 Зона радіації — зона, де енергія переноситься шляхом
перевипромінювання окремих квантів.
 Конвективна зона — зона, де здійснюється передача
енергії шляхом перемішування — більш гарячі комірки
спливають угору, а холодні опускаються донизу.
 Сонячна
атмосфера
Сонячна атмосфера, що починається відразу
за конвективною зоною і сягає далеко за межі
видимого диска Сонця. Нижній шар
атмосфери — фотосфера, тонкий шар газів,
який ми сприймаємо як поверхню Сонця.
Верхніх шарів атмосфери безпосередньо не
видно через значну розрідженість, їх можна
спостерігати або під час повних сонячних
затемнень, або за допомогою спеціальних
приладів.
Сонячна атмосфера (хромосфера і сонячна корона)
дуже динамічна, у ній спостерігаються спалахи,
протуберанці, відбувається постійне витікання
речовини корони в міжпланетний простір
(сонячний вітеp).
 Фізичні
властивості
Маса = 2.1030кг, що в 333 тис разів
більше за масу Землі
Діаметр = 1млн 392 тис км=109 діаметрів Землі
Середня густина 1416 кг/м3,
Об'єм = 141.1016 км3 ,
Сонце — потужне джерело енергії, яку воно постійно
випромінює в усіх ділянках спектра електромагнітних
хвиль — від рентгенівських і ультрафіолетових променів
до радіохвиль. Це випромінювання сильно впливає на всі
тіла Сонячної системи: нагріває їх, позначається на
атмосферах планет, дає світло й тепло, необхідні для
життя на Землі.
Вік Сонця оцінений приблизно у 4,57 млрд років.
 Рух і положення
Сонця

Орбітальна швидкість Сонця дорівнює 217 км/с —

таким чином, воно долає один світловий рік за 1400
земних років, а одну астрономічну одиницю — за 8
земних діб. Серед 50 найближчих зір, що наразі Сонце
є четвертою за яскравістю зорею.
Крім того, сонце коливається вгору і вниз відносно
площини Галактики приблизно 2.7 раз на орбіту. Є
припущення, що проходження Сонця через зони вищої
густини спіральних рукавів збігаються з масовими
вимираннямина Землі, можливо, через
зіткненнями з космічними тілами.
 Сонячна активність

Сонячна активність - це комплекс явищ, викликаних

генерацією сильних магнітних полів на Сонці. Ці поля
проявляються в фотосфері як сонячні плями та
викликають такі явища, як:
 сонячні спалахи;
 генерацію потоків прискорених частинок;
 зміни в рівнях електромагнітного випромінювання Сонця
в різних діапазонах;
 корональні викиди маси;
 обурення сонячного вітру;
 варіації потоків галактичних космічних
променів (Форбуш-ефект), тощо.
 Сонячна пляма

Сонячна пляма — це область фотосфери,

де знижується температура, бо сильне
магнітне поле у плямі зупиняє конвекцію.
 Вплив сонячної
активності
на Землю
Досліджуючи Сонце за допомогою супутників та
АМС, астрономи виявили його сильне корпускулярне
випромінювання — потік елементарних частинок
(протонів, нейтронів, електронів). Наприклад, під час
так званих хромосферних спалахів, які вибухають
поблизу плям, виділяється така величезна енергія, яку
можна порівняти з випромінюванням всієї фотосфери
Сонця. Не треба плутати спалахи з протуберанцями.
Протуберанці —
щільні хмари
водню, які
підіймаються в
корону вздовж
магнітних ліній.
Хромосферний спалах —
тимчасове значне
посилення яскравості
обмеженої ділянки
хромосфери Сонця,
вибуховий викид
речовини і енергії, яка
накопичена в магнітному
полі сонячних плям.
 Магнітна буря —
збурення магнітного
поля Землі під
впливом спалаху на
Сонці. У цей час
виникають неполадки
в радіозв'язку та
електронних
приладах,
погіршується
самопочуття людей.
 Вплив Сонячної
активності на людину
Вплив сонячної активності на виникнення захворювань
установив ще в 20-х роках А. Л. Чижевський. Його
вважають основоположником науки геліобіології. З тих
пір проводяться дослідження, накопичуються наукові
дані, що підтверджують вплив сонячних і магнітних бур
на здоров'я. Геомагнітні бурі особливо помітні на тлі
впливу сонячної активності на біосферу Землі і зокрема
людини. Медики звернули увагу на ту обставину, що
число раптових смертей і випадків загострення
захворювань серцево-судинної системи, тісно пов'язане з
сонячною активністю і обумовлено геомагнітної
обуреністю магнітного поля Землі.
 Сонце -
джерело життя на нашій планеті. Але воно, в той
же час, не є таким вже нешкідливим, як нам того б
хотілося. І хоча його світло, тепло і енергія є
основою життя для рослин, тварин, і людини, нам
все одно слід пам'ятати про його зворотний бік, і
турбуватися про свій захист від наслідків
магнітних бур і сонячного вітру.