верховне божество давніх єгиптян. Центром культу Ра був Геліополь, де його втілювали птахи Фенікс, бик Мневіс і обеліск Бен-Бен. Але з плином часу і розвитком єгипетської цивілізації культ бога Сонця поширився на всю країну і фараони стали іменувати себе синами Ра. Згідно з єгипетськими міфам Ра пересувався по небу на кораблі і кожен день відроджувався заново. Аполлон
Аполлон - у грецькій міфології золотокудрий бог -
охоронець світла, покровитель наук і мистецтв, віщун. Уособлював Сонце. Аполлон подорожував по небу на колісниці з вогненними кіньми кожен день і приносив світло всьому світу. Складний образ Аполлона пояснюється тим, що Аполлон спочатку був божеством догрецьким. Його глибока архаїчність проявляється в тісному зв’язку і ототожненні з рослинним і тваринним світом. Постійні епітети Аполлона - лавр, кипарис, вовк, лебідь, ворон, миша. Але значення архаїчного Аполлона відступає на другий план у порівнянні з його значенням, як сонячного бога. Культ Аполлона в класичної античної міфології поглинає культ Геліоса і навіть потісняє культ Зевса. У своєму творі “Народження трагедії” філософ Ніцше вводить такий термін як “Аполлонічний початок” і описує його як компонент культури, що символізує порядок, ясність і світло. Віцліпуцлі - бог Сонця і Війни в ацтеків Віцліпуцлі - бог сонця, бог війни і національний бог ацтеків, покровитель міста Теночтітлан. Ім’я бога в перекладі означає «колібрі півдня» і пов’язане з тим, що птах колібрі уособлює сонце у багатьох племен Центральної Америки. Ацтеки вірили, що Віцліпуцлі постійно бився з темрявою і потребував постійного поповнення сил за допомогою жертвопринесення, які дозволяли Сонцю протриматися ще один 52- річний цикл. 10 сонць
Згідно зі старокитайським міфологічним уявленнями,
існувало не одне Сонце, - а десять. Вони жили на гілках дерева фусан (шовковиця) і виходили на небо по черзі. Одне з сонць сідало в палаючу колісницю, запряжену шісткою драконів, і спрямовувалося в небеса. Але одного разу з гілок величезної шовковиці, яка росла на самому краю світу - в сяючій долині, всі десять сонць піднялися в небо. І тоді настала спека. Загинули хліба, посіви та дерева. Почалися страшні пожежі. Небезпека загрожувала не тільки людям і тваринам - сама Земля могла загинути. Потрібно було терміново навести порядок на небесах. І тоді могутній імператор Китаю, рівний богам Яо взяв чарівний лук, стріли якого летіли так далеко, що губилися в неосяжній глибині простору, і передав його влучному і сильному стрілку І. Удостоєний такої честі І по черзі підстрелив всі дев’ять сонць і залишилося на небосхилі тільки одне Сонце, чиї промені не були смертоносними для людей. Ескімоські боги Місяця і Сонця
Ескімоси - корінний народ, що населяє
території від Гренландії та Нунавут (Канада) до Аляски (США) і східного краю Чукотки (Росія) - пояснюють існування Сонця і Місяця легендою про місячного бога Аннінгана і його сестру-богиню сонця, Маліну. Солярна богиня постійно тікає від брата після розбрату між ними (легенди варіюють причину). Це постійне переслідування - традиційне пояснення руху сонця і місяця по небу. Коли Аннінган наздоганяє Маліну відбувається затемнення. Скандинавський бог Сонця
Фрейр тобто “пан” - у скандинавській
міфології мудрий, добрий бог, володар моря, повітря, сонця, дощу і земної рослинності, до якого зверталися з благаннями мир і родючість. Як розповідають старі легенди Фрейр допомагає всім в нещастях і ні до кого не ставиться вороже. Скандинавські казки розповідають, що Фрейр їздив на золотисто-жовтому вепрі Гуллінбурсті (“золотощетинний”). А ще в нього був чудовий корабель Скідбландір - найкращий у Скандинавії. Цей корабель міг бути величезним і помістити на своїх палубах всю свиту Фрейра - світлих ельфів - і всіх богів скандинавського пантеону, але якщо Фрейр кораблем не користувався, то він складав його у свою кишеню. Сур’я
Згідно з Ведам Сур’ю шанували
як носія світла, цілителя, а також як всевидюче око богів і небесного охоронця. Цьому божеству присвячено безліч гімнів. Атрибут Сур’ї - колісниця, запряжена семи кіньми, що втілюють сонячні промені. Сур’ю зображують або з двома руками - в обох руках лотос або з чотирма, в трьох з яких Сур’я тримає лотос, чакру і мушлю, а четвертою робить захисний знак. Ліза і Маву
Народ Фон, що населяє південну
частину Беніну і народ Еве, що проживає на територіях Гани, Того і Беніну - вважають Лізу, сонячне божество, і Маву, місячне божество, близнюками. Маву живе на заході, царює вночі, а Ліза живе на сході і головна вдень. Місячні і сонячні затемнення викликані відносинами Маву і Лізи. Маву уособлює мудрість світу, Ліза - силу.