Витязь молодої

української поезії

В.Симоненко
Живе лиш той, хто не живе для себе,
Хто для других виборює життя.
В.Симоненко
 Портфоліо письменника:
Прізвище при народженні: Симоненко Василь
Андрійович
Псевдоніми: В. Щербань, В. Миколайчук
Дата народження: 8 січня 1935
Місце народження: с. Біївці, Лубенський
район, Полтавська область
Дата смерті: 13 грудня 1963 (28 років)
Місце смерті: м. Черкаси
Рід діяльності: поет, журналіст
Роки активності: з 1952
«ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА»(весна 1962р.)
Мріють  крилами  з  туману  лебеді  рожеві,  
Сиплють  ночі  у  лимани  зорі  сургучеві.  

Заглядає  в  шибку  казка  сивими  очима,  

Материнська  добра  ласка  в  неї  за  плечима.  
*****
Можеш вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.
*****
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Тема: відтворення материнського співу над
колискою дитини, в якому висловлюється
тривога жінки за долю сина. Чистоту його
душі.
Ідея: уславлення материнської любові , яка
буде супроводжувати її дитину протягом
життя; мати, як і Батьківщина, єдина,
неповторна для кожної людини.
Вид лірики: громадянська
Жанр: ліричний вірш, колискова
Віршовий розмір: хорей
Будова строфи: коломийковий вірш.
 Композиція:
Вірш умовно ділиться на дві частини: у першій –
материнська ласка і турбота про маленького сина; у
другій – клопоти, які чекають сина у дорослому
житті.
Символічні образи поезії:

Мати – символ Батьківщини; лебеді –

символ любові і вірності; верба – це
дерево життя; тополя – уособлення
дівчини.
Епітети: білява хата, лебеді рожеві, тихі
зорі, золоте сузір’я, хмільні смеркання, сиві
очі;
Метафори: мріють крилами...лебеді;
темряву тривожили...півні; танцювали
лебеді; заглядає в шибку казка; лебеді
лоскотали марево; будуть мандрувати очі
материнські і білява хата;
Порівняння: лебеді, як мрії;
Повтор: Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Композитор Анатолій
Пашкевич поклав другу
частину вірша на музику.
Пісня має назву
«Виростеш ти, сину,
вирушиш в дорогу».
«Ти знаєш, що ти — людина?»(1962р)
Ти знаєш, що ти — людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Тема: роздуми письменника про
швидкоплинність життя, протягом якого
кожний повинен встигнути покохати,
зробити добрі справи.
Ідея: заклик раціонально використовувати
час, відведений на життя, поспішати жити.
Основна думка: людина – велике створіння
на землі, вмій з гордістю носити це ім’я,
кожна людина неповторна.
Вид лірики: філософська
Жанр: ліричний вірш
Епітети: люди добрі, ласкаві, злі;
усмішка, мука єдині;
Риторичні запитання: Ти знаєш, що ти
– людина? Ти знаєш про це чи ні?
Риторичний оклик: Гляди ж не проспи!
Повтори: Умішка твоя - єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.
«Задивляюсь у твої зіниці»

Задивляюсь у твої зіниці

Голубі й тривожні, ніби рань.
Крешуть з них червоні блискавиці
Революцій, бунтів і повстань.

Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік...
 "Задивляюсь у твої зіниці"
Тема: розповідь про щиру синівську любов
ліричного героя до неньки України.
Ідея: уславлення України, звернення до
земляків - любити рідну землю і дбати
про її майбутнє.
Жанр: ліричний вірш, монолог-звернення
Вид лірики: громадянська
Римування: перехресне
Епітети: червоні блискавиці; мама, горда і
вродлива; святе синівське право;священне знамено; хмари
бурякові; люта битва;
Метафори: пливе за роком рік; перли в душі сію; мовчать
Америки й Росії; дні занадто куці та малі; чорти живуть на
небі;
Порівняння: зіниці, голубі, тривожні, ніби рань.
Звертання: Україно! Ти для мене диво! Буду, мамо горда і
вродлива...Одійдіте,недруги лукаві! Друзі, зачекайте на путі!
Рідко,нене, згадують про тебе;
Образи-символи: мати - Україна, чорти – недруги України.
Гіпербола: битви споконвічний грюк; гримотить над світом
люта битва;
Синекдоха: я проллюся крапелькою крові
Риторичне запитання: Як же я без друзів обійдуся, без лобів
їх, без очей і рук?
 «Я...»
Він дивився на мене тупо
Очицями, повними блекоти:
- Дарма ти себе уявляєш пупом,
На світі безліч таких, як ти. -
Він гримів одержимо і люто,
І кривилося гнівом лице рябе,
Він ладен був мене розіпнути
За те, що я поважаю себе.
Не стала навколішки гордість моя...
Ліниво тяглася отара хвилин...
На світі безліч таких, як я,
Та я, їй-богу, один.
У кожного Я є своє ім'я,
На всіх не нагримаєш грізно,
Ми - не безліч стандартних "я",
А безліч всесвітів різних.
Ми - це народу одвічне лоно,
Ми - океана вселюдська сім'я.
І тільки тих поважають мільйони,
Хто поважає мільйони "я".
Тема: розповідь-лірична сповідь автора про своє «Я»
- горде, безкомпромісне, гідне звання людини; його
розуміння призначення кожної людини на землі.
Ідея: уславлення неповторності кожної людської
особистості; засудження авторитарності,
протест проти диктату сили бездушного
чиновництва, що робило з народу «сіру слухняну
масу», бездумного «гвинтика» великої машини, що
їде у якесь міфічне «світле майбутнє».
Вид лірики: громадянська
Жанр: ліричний вірш
Римування: перехресне
 Епітети: лице рябе; очицями, повними
блекоти;океанна вселюдська сім’я;
Метафори: не стала навколішки
гордість моя; ліниво тяглась отара
хвилин;
Порівняння: безліч таких, як ти;
Антитеза: Ми — не безліч стандартних «я», а
безліч всесвітів різних;
Протиставлення: Ми — це народу одвічне лоно,
ми — океанна вселюдська сім'я.
 «Я» ( 1955 p.)
Не знаю, ким — дияволом чи Богом —
Дано мені покликання сумне:
Любити все прекрасне і земне
І говорити правду всім бульдогам.

А часто хочеться закрити очі кляті,

Забути все і в затишку глухім
Кубельце звити, завести свій дім,
Щасливим бути, як дурак на святі.

Та тільки серце, серце ненавмисне

Пекучим болем душу мені стисне
І відчаєм її наповнить вщерть.

І шепче хтось (можливо, совість власна):

— Не йди туди, дорога то нещасна,
То не життя, то смерть.
Тема: розповідь про складні, болючі пошуки
людиною правильного життєвого шляху.
Ідея: уславлення активної життєвої позиції;
засудження намагання заховатися за вузьке
розуміння людського щастя і людських потреб.
Вид лірики: філософська
Жанр: сонет
Віршовий розмір: ямб
Римування: кільцеве
Епітети: покликання сумне; очі кляті;
затишок глухий; пекучий біль;
Метафори: серце ...болем душу стисне,
відчаєм її наповнить; совість шепче; дияволом
чи Богом дано покликання звити кубельце;
Порівняння: щасливим бути, як дурак на світі.
 І   миті  жодної не можна повернути,
   Щоб заново, по-іншому, прожить.
В.Симоненко («Минуле не вернуть»).

Пам’ятник В.Симоненку
Могила В.Симоненка у Черкасах.
 Тестові завдання:
1. Народився В.А.Симоненко в:
а) с. Біївці на Полтавщині 8.01.1935 р.;
б) с.Білоусівка на Кіровоградщині 9.04.1934 р.;
в) с. Хмілівці на Черкащині 8.01.1937 р.
2. Псевдонім В.А.Симоненка:
а) Нескорений;
б) В.Сизокрилий;
в) В.Щербань.
3. Працював у редакції газети:
а) «Молода Україна»;
б) «Україна молода»;
в) «Молодь Черкащини».
4. Перша книга поезій вийшла під назвою:
а) «Любов і ненависть»;
б) «Ти на землі – людина»;
в) «Тиша і грім».
5. Поезія В.Симоненка «Скільки в тебе очей»
належить до:
а) інтимної лірики;
б) патріотичної лірики;
в) соціально-побутової лірики.
6. Спогади про дитинство поета зустрічаються у
ліричному творі:
а) «Монархи»;
б) «Дід умер»;
в) «Казка про Дурила».
7.Установіть відповідність між цитатою з поетичного
твору В.Симоненка та художнім засобом, який у ній
використано:
1.Усмішка твоя- єдина А) епітет
Мука твоя- єдина... Б) алітерація
2. Вона прийшла В) епіфора
непрохана й неждана.
3.Мамо моїх радощів і мук...
8. Свої перші літературні твори В.А.Симоненко
написав:
а) під час навчання у школі;
б) під час навчання у вузі;
в) після закінчення навчання.
9. Збірка новел В.А.Симоненка – це:
а) «Земне тяжіння»;
б) «Цар Плаксій та Лоскотон»;
в) «Вино з троянд».
10. Яка з поезій присвячена Ліні Костенко?
а) «Перехожий»;
б) «Вона прийшла»;
в) «Задивлюсь у твої зіниці».
11. Музику до поезії В.Симоненка «Лебеді материнства»
написав:
а) П.Кос-Анатольський;
б) А.Пашкевич;
в) В.Лисенко.
12. Перший публічний успіх В.Симоненка-поета відбувся:
а) на творчому вечорі в Будинку літератора 8.01.1963 року;
б) на літературному вечорі в університеті 12.03.1965 року;
в) друкуючись на сторінках періодики.
13. Новаторство В.А.Симоненка полягає у:
а) пошуку пових поетичних форм;
б) засобах образотворення, тропіки;
в) змісті творів – розумінні і художньому відтворенні
людської гідності.
14.Установіть відповідність між цитатою з
поетичного твору В.Симоненка та художнім
засобом, який у ній використано

1. Я тебе не смію обминути, А) метафора

Я тебе не смію обійти. Б) анафора
2. Я без тебе не можу жить. В) асонанс
3. Заглядає в шибу казка сивими очима.
15.Установіть відповідність між цитатою з
поетичного твору В.Симоненка та назвою цього
твору:

1.Коли б я міг забуть убоге рідне поле... А) «Я»

2. ...дано мені покликання сумне:
любити все прекрасне і земне.
3.Та не можна життя заховати
за рожевих ілюзій вуаль.
4.І здається, що я володію
віковічним секретом краси.
Б) «Ікс плюс ігрек»
В) «Є тисячі доріг...»
Г) «Люди – прекрасні...»
Ґ) «Є в коханні і будні,і свята»
16. З якого із запропонованих віршів В.Симоненка взяті
наступні рядки:

Не шкодуй добра мені, людині, А) «Є тисячі доріг...»

Щастя не жалій моїм літам — Б) «Люди прекрасні...»
Все одно ті скарби по краплині В) «Світ який — мереживо казкове!..»
Я тобі закохано віддам. Г) «Є в коханні і будні, і свята»