ТЕМА 15

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ

РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.
 Документи

1. «...Користуючись цим земельним наділом, селянин має

виконувати [повинності] на користь поміщикам... У цьому
стані, що є перехідним, селянина іменують тимчасово-
зобов’язаним»
2. «Селяни-кріпаки перестали бути власністю поміщиків.
Вони могли вільно торгувати, відкривати промислові та
ремісничі підприємства, торговельні заклади,
записуватися в цехи, купувати і збувати рухоме й
нерухоме майно, без дозволу поміщиків одружуватися,
віддавати дітей до навчальних закладів. Поміщики за
встановлені повинності - роботою або грішми - змушені
були надати селянам у постійне користування "садибну
осілість" і повний наділ польової землі та інших угідь.
Селяни залишалися тимчасово (на невизначений час)
зобов'язаними.»

відповідь: Селянська реформа 1861 р.

 Документи

3. «Якщо в 1842 р. у Волинській, Подільській,

Київській, Чернігівській, Полтавській і Харківській
губерніях було 67 цукрових заводів, що належали
дворянам, то в 1848 р. – 208, причому вартість
виготовленої продукції зросла від 328,8 до 4843,7
тис. руб. сріблом»
відповідь: товаризація поміщицького господарства
 Документи

4. «Напівлегальні об’єднання української інтелігенції – громади –

відновили свою діяльність у 70-х роках ХІХ ст. Найбільше
об’єднання того часу Київська. У 1897 р. за ініціативи В.
Антоновича було засновано Загальноукраїнську безпартійну
організацію.»
5. «Кирило-мефодіївські братчики, повернені з заслання,
зібралися в Петербурзі. Жваву діяльність виявив Куліш, який із
Білозерським розпочинає видавати український місячник
«Основа»
відповідь: громадівський рух
6. «Єдина справа певних друзів народу під цю пору – це
допомагати розвиткові народному, не висуваючи чи то
політичних, чи то соціальних гасел. …А щоб дійти цієї мети,
людям треба насамперед завчасно й старанно вивчити побут,
моральні підвалини, умови життя народного, його світогляд і
сподівання…»
відповідь:«Київська громада»
 Документи

7. «…Зважаючи… на теперішнє тривожне становище

суспільства… міністр внутрішніх справ визнав за
необхідне… видання книг малоросійською мовою як
духовного змісту, так і навчальних, і взагалі призначених
для початкового читання народу, припинити…»
відповідь: 1863 р., Валуєвський циркуляр
 Документи

8. «...Переважно досліджує губернії Київського освітнього

округу в усіх тих аспектах, що є предметом занять
Товариства, і особливо дослідження зі статистики та
етнографії... відшукує й доводить до відома вже зібрані й ті,
що зберігаються в місцевих архівах, відомості про край,
розглядає їх, вирішує, як їх використати для науки...»
9. «Як не кумедним здавалося нам це засідання Громади під
головуванням генерал-губернатора, але нікому з нас і в голову
не приходила гадка, що ми користуємося чужим недоглядом.
Насправді ми одержали тільки те, на що, за здоровим глуздом,
ми мали повне право: збиратися й відкрито займатися
науковою діяльністю про Україну й для України»
відповідь: «Південно-Західний відділ
Російського географічного товариства»
 Документи

10. «…Між тим, комісія з українського питання зібралася

й… постановила: заборонити українські видання й
концерти, закрити Київський відділ Географічного
товариства (який перед тим тільки що одержав медалі
від глави Петербурзького товариства та подяку
імператора за проведення одноденного перепису в
Києві…)
11. М. Старицький писав: «... Ми вимушені були співати у
концертах народні пісні на французькій мові... Тим
[розпорядженням] українська мова була цілком заборонена,
той [документ] не давав мені видавати і моєї драми «Не
судилось», яка була... начорно закінчена та вичитана
Косачкою й Кониським...»
відповідь: 1876 р., Емський указ
 Документи

12. «Усі чесні люди кожної цивілізованої нації вважають справу

російського уряду відняти в 24 мільйонів українців їхню мову,
заборонити друкувати українські газети, виголошувати
промови на ювілеях українських поетів, найдурнішим
документом, який можна було прийняти у сфері духовного
життя...»
13. «Не допускати ввозу в межі імперії... яких би то не було
книг і брошур, що видаються за кордоном на малоросійському
наріччі. Друкування і видавання в Імперії оригінальних творів і
перекладів на тому ж наріччі заборонити, за винятком
історичних документів...»
14. «…не допустити ввезення в межі імперії …будь-яких книг і
брошур, що видаються за кордоном малоросійською говіркою;
…Заборонити різні сценічні вистави й читання на малоруському
наріччі, а також друкування на ньому текстів до музикальних
нот...»
відповідь: 1876 р., Емський указ
 Документи

15. «Глибока і сильна віра в західноєвропейські ідеали

соціальної рівності і політичної волі заслонювала перед
його очима ідеал національної самостійності… Для нас
тепер не підлягає сумніву, що брак віри в національний
ідеал був головною трагедією в житті, був причиною
безплідності його політичних змагань.»
16. «Я заявився до київського генерал-губернатора
Дундукова-Корсакова, просив паспорт за кордон… Через
три дні дозвіл було одержано і я виїхав через Галичину й
Угорщину до Відня, де почав готуватися до видання
збірника «Громада». Водночас уряд почав конфісковувати
брошури соціал-демократичного змісту, а тому вирішив
перенести видання «Громади» до Женеви…»
відповідь: Михайло Драгоманов
 Документи

17. «Тільки ж в теперішній час мені нема іншого виходу, як

закордонне видання українського часопису, - бо троїсте
ярмо: порядків царства Російського та Австро-
Угорського над нашою країною, котре не дає їй волі
політичної, господарської й освітньої, неволить слово й
печать українську настільки, що прихильникам волі народу
українського... не можна просто й відверто висловлювати
в себе вдома свої думки...»
відповідь: Михайло Драгоманов
 Документи

18. «...Ми, свідомі Українці, назавжди пориваємо зв’язок з

українофілами. Ми оддаємо всі наші сили на творення
української культури, на соціально-політичне визволення
поневоленого українського народу. Ми вживаємо тільки
українську мову. Ми працюємо тільки для українського
народу. Ми мусимо агітувати за наші думки... кожен
повинен протягом року вивчити українській грамоті не
менше двох членів для нашої організації...»

19. «Тут же склався гурток із чотирьох душ... Поїхали

Дніпром на могилу Тараса Шевченка... Молодь дала на
могилі Тараса клятву не зраджувати Україні та все
життя оддати їй...»
відповідь: «БРАТСТВО ТАРАСІВЦІВ»
 ТЕМА 16
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ
АВСТРО–УГОРЩИНИ
У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.
 Документи

1. «Партія домагається:
1. Демократичної республіки…
2. Автономії України з окремим представничим зібранням
(соймом)…
6. Права кожної нації на культурне й політичне
самовизначення…
8. Необмеженої волі слова, друку, совісти, зібраннів, спілок і
страйків…
11. Знищення всяких привілеїв класів, сословій, походжен ня,
полувіри й націй…
12. Рівноправності всіх мов у школах, судах, місцевих гро
мадських і урядових установах.
16. Безплатного обов’язкового світського, загального й фахо
вого навчання для всіх дітей до 16 років. Харчів, одежі і підруч
ників безплатно для дітей бідних. Передачі всієї народньої осві
ти на Україні до завідування завідування Українського Сойму.»
відповідь: Української національно-демократичної партії (УНДП);
 Документи

2. «Ми не можемо більше китайським муром відділяти

себе від наших братів, відкидаючи мовні, літературні,
релігійні та етнічні зв’язки, що єднають нас з усім
російським світом...»
3. «Немає ніякого окремого українського народу, є єдина й
неподільна російська народність від Карпат і до
Камчатки, і є єдина російська мова...»
4.«Якщо нам судилося потонути, то краще зробити це в
російському морі, ніж у польському болоті...»
5. «Давно вони вже відвернулися від тої живої Русі, що
говорила, співала, страждала.., а знайшли другу, мертву,
той кам’яний істукан – Русь, що виписана була в
документах!..»
відповідь: москвофіли
 Документи

6. «Від заворушень, що виникли, може з’явитися загроза

цілісності та єдності держави загальноросійської... До
обов’язків уряду Ми віднесли виконання непохитної нашої
волі: 1) дарувати населенню непорушні основи
громадянської свободи совісті, слова, зібрань ісоюзів ...»
відповідь: розгортання мережі осередків товариства
«Просвіта»
7. «…україно-австро-польське порозуміння кінця ХІХ ст. у
Галичині, яке полягало в культурно-освітніх і
господарських поступках австрійських і польських
правлячих кіл в обмін на лояльне ставлення українців до
імперії Габсбургів».
відповідь: «Нова ера»
 Документи

8. «Нужда галицька так надоїла нашим людям, що і в

пекло не бояться йти, щоб лише втекти з рідного краю...
Пішов голос про Бразилію. Незнаний цей край, далекий,
але народ не зважав, не роздумував довго: утекти з неволі
- це єдиний вихід»
відповідь: трудова еміграція
 ТЕМА 17
КУЛЬТУРА УКРАЇНИ
В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ —
НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

@vitalytsykalo
 Документи

1. «Значення його мистецтва для української музики таке

саме, як Глінки для росіян, Шопена для поляків, Сметани
для чехів чи Гріга для норвежців. Бо, крім «Запорожця за
Дунаєм», справді мистецької музики до нього не було…»
відповідь: Микола ЛИСЕНКО
 Документи

2. «Його геній виявився здатним поєднувати

інтелектуальну напругу, спрямовану на створення
фундаментальних біологічних концепцій, з тяжкою,
жертовною діяльністю в галузі медицини. Так, працюючи в
Одесі, провів дослід самозараження тифом, а в 1892 р.,
розробляючи способи боротьби з епідемією холери у
Франції, випив культуру збудника цієї смертельної
хвороби...»
відповідь: Ілля Мечніков
3. «Його праця – подвиг. Навіть короткий перелік його
заслуг [рятував людство від епідемій чуми, холери,
дифтерії, висипного тифу] завжди вражатиме…», – писав
Ілля Мечніков про свого друга:
відповідь: Д. Заболотний
 Документи

4. «На початку XX ст. на оперних сценах світу царювали

четверо чоловіків – Баттістіні, Карузо, Тітто Руффо,
Шаляпін. І лише одна жінка спромоглася сягнути їхніх
висот і стати врівень з ними. Найвимогливіші критики
світу називали її «Незабутньою Аїдою», «Найчарівнішою
Чіо-Чіо-Сан», «Вражаючою Валькірією»

відповідь: Соломія КРУШЕЛЬНИЦЬКА

 Документи

5. «Архітектурний ансамбль приваблює своїм

незвичним виглядом. Вражаючими є практично
всі архітектурні елементи — високі цегляні
стіни, оздоблені червоною теракотою і
різьбленим каменем; стрункі вежі, торці будівель
і ризаліти, завершені високими зубцями; круті
схили дахів, критих викладеною узором
поливаною черепиці білого, голубого, зеленого і
коричневого кольорів; вишукані ажурні ковані
решітки тощо…»
відповідь: резиденція митрополита Буковини в
Чернівцях
 Документи

6. Я зовсім ненароком відвернув полотно і не втерпів,

узявся за палітру, і ось тижнів два без віддиху живу з ними,
не можу розлучитися - веселий народ! Недарма про них
Гоголь писав, усе це правда! Чортячий народ! Ніхто в
цілім світі не відчував так глибоко Свободи, Рівності й
Братерства. Усе Запорожжя лишалось вільним, нікому не
підкорилося...»
відповідь: Ілля Рєпін
 ТЕМА 18
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ
РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
В 1900–1914 РР.
 Документи

1. «У 1902 р. виник «Продамет» – товариство

для реалізації виробів металургійних заводів,
ядром якого були підприємства Півдня Росії.
«Продамет» реалізовував 75 % листового заліза
імперії.»
відповідь: Синдикат
2. «Перша українська політична партія
Наддніпрянської України, програмним
документом якої стала брошура «Самостійна
Україна» М. Міхновського.»
відповідь: Революційна українська партія (РУП)
 Документи

3. «Бюро української парламентської групи

надіслало телеграму: «Рідна українська
просвіта найміцніша підвалина української
автономії. Нехай же ширяться по всій Україні
просвітні товариства, стаючи джерелом освіти
й свідомості для рідного народу. Вітаємо
київську «Просвіту», вітаємо нове культурне
життя України...»
відповідь: Революція 1905 – 1907 рр.
 Документи

4. «Від заворушень, що виникли, може з’явитися загроза

цілісності та єдності держави загальноросійської... До
обов’язків уряду Ми віднесли виконання непохитної нашої
волі: 1) дарувати населенню непорушні основи
громадянської свободи совісті, слова, зібрань і союзів ...»
відповідь: Розгортання мережі осередків товариства
«Просвіта»
5. «За рік після його оприлюднення діяло 15 українських
видавництв і виходило майже 20 українських періодичних
видань – від наукових і політичних до гумористичних і
дитячих. Справжнім проривом стала поява газети
“Хлібороб” у Лубнах та першої щоденної української
газети “Громадська думка” у Києві»
відповідь: Революція 1905 – 1907 рр.
 Документи

6. «…вони лестять народним забобонам, роздмухують

марновірство й наполегливо кличуть до насильства над
іноплемінними співвітчизниками. З приводу ще не
розслідуваного вбивства в Києві хлопчика Ющинського в
народ знову кинута брехлива казка про вживання євреями
християнської крові. Це давно відомий прийом старого
бузувірства»
відповідь: «Справа Бейліса» 1911 -1913 рр.
7. «Відстоювання самодержавства, невизнання
українців і білорусів як окремих народів,
неподільність Російської імперії, антисемітизм -
це складові програми…»
відповідь: чорносотенців
 Документи

8. «Якщо в 40 губерніях Європейської частини Росії на 1

січня 1916 р. з общини вийшло близько 24 % господарств,
то в Південній Україні цей показник становив 34,2 %, а в
Правобережній Україні- 50,7 %»
відповідь: Столипінська реформа, 1906 р.

9. «Із цього часу зазначені землі звільнено від обмежень, які

лежали на них; у силу викупного боргу селяни дістають
право вільного виходу з громади із закріпленням у
власність окремих домохозяїв ділянок, які переходять до
приватного володіння з громадського наділу…»
відповідь: Столипінська реформа, 1906 р.
 ТЕМА 19
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ
АВСТРО–УГОРЩИНИ
У 1900–1914 РР.
 Документи

1. «Перша українська політична партія, в

програмі якої закріплено та обґрунтовано
постулат політичної самостійності України»
відповідь: Русько-українська радикальна партія (РУРП)

2. «На згаданому вічі справедливо було порушено

опитання, що жінкам належить право голосу
на рівні з чоловіками, які цього року його
здобули... і за це право ми маємо боротися...»
відповідь: 1907 рік
 Документи

3. «Партія Наддніпрянської України

самостійницького напряму, яка об'єднувала
національних радикалів навколо ідеї боротьби за
створення незалежної України».
відповідь: Українська народна партія (УНП)
4. «Провідна партія Галичини, центральне місце
в програмі якої займала ідея створення
української автономії в імперії Габсбургів».
відповідь: Українська національно-демократичня
партія (УНДП)
 Документи

5. Засновником української організації, згаданої в

уривку документа: «…поляки боялися хлопської
організації… та ще в таких формах.., які вони
вважали на свій виключний привілей.., а
найбільше їх дражнила назва «Січ» та назви
січової старшини… у цьому вбачалася їм
гайдамаччина»
відповідь: К. Трильовський
 Документи

6. В уривку з історичного джерела «Створивши банки,

акціонерні товариства, синдикати, концерни, іноземні
підприємці заволоділи основними галузями промисловості,
насамперед нафтовою та озокеритною… На початку ХХ
ст. налічували близько 100 фабрично-заводських,
переважно дрібних підприємств, де працювало 62–63 тис.
з 300 тис. робітників, зайнятих різними видами
промислової діяльності. Решта – близько 240 тис. –
працювали в кустарних промислах…» відображено
економічний розвиток на початку ХХ ст…
відповідь: Східної Галичини
 ТЕМА 20
УКРАЇНА В РОКИ
ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

@vitalytsykalo
 Документи

1. «…ми, українці, з початку війни зайняли нейтральну позицію й не

виступали ні за, ні проти війни, а тепер постановили виступити
рішуче проти війни, бо вона тільки нищить наш край, як уже
знищила Галичину та частину Волині, і не принесе нічого корисного.
Володимир Леонтович та Андрій В’язлов висловилися проти такої
рішучої заяви, бо вона йде всупереч з думками російської інтелігенції,
що нас і так обвинувачує вже не тільки [російський] уряд, але й
[російське суспільство] у сепаратизмі…».
відповідь: Товариство українських поступовців
2. «Надходить важка історична хвиля. Вирішується доля
держав і народів. Нічого не вдіяли всі зусилля дипломатії, щоб
утримати мир у Європі… Війни хоче цар російський,
самодержавний володар імперії, яка є історичним ворогом
України… Історичний ворог України не може спокійно
дивитися, що не вся Україна в його руках…»
відповідь: переддень Першої світової війни 1914–1918 рр.
 Документи

3. «наша головна мета в цій війні полягає у довготривалому

ослабленні Росії і тому, на випадок нашої перемоги, ми
приступимо до створення незалежної від Росії Української
держави. Маючи це на увазі, ми будемо підтримувати діяльність
Союзу визволення України»
відповідь: Австро-Угорщина
4. «…Перемога Австро-Угорської монархії буде нашою
перемогою. І чим більша буде поразка Росії, тим швидше проб’є
година визволення України… Нехай на руїнах царської імперії
зійде сонце вільної України!..»
відповідь: Головна Українська Рада, 1914 р.
5. «Співзасновник Української національно-демократичної партії
(УНДП), згодом її голова. Обирався послом до австрійського
парламенту та галицького крайового сейму. У роки Першої світової
війни очолював Головну українську раду, а згодом Загальну українську
раду. Після проголошення ЗУНР став головою її першого уряду»
відповідь: К. Левицький
 Документи

6. «Відозва Загальної української ради.

За всяку ціну завзялася російська імперія загарбати українські
землі Австро-Угорщини...
[...]
Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі
Австро-Угорщини російський наступ. Другий раз українське
населення Галичини, Буковини й північно-східної Угорщини
попадає в огонь національного й релігійного переслідування з
боку Росії.
Під час першого наступу Росія з найбільшою брутальністю
прагнула до повного знищення українського життя...
І тепер в часи другого наступу всі ті вчинки повторюються!»
відповідь: ЗУР, К. Левицький про 1916 р.
 Документи

7. «...твердо приймаються такі завдання на найближчі

роки: 1) приєднати західні землі та належною
поступовістю викорінити тут мазепинський дух;2)
заволодіти протоками, які мають для нас виключне
стратегічне значення для виходу нашого флоту з Чорного
моря до Середземного»
відповідь: плани Російської імперії
8.«…Злиття землі Ярослава Осмомисла, князів Данила і
Романа з Імперією в політичному та національному
відношеннях…»
9. «Москвофіли-інтелігенти на кожному кроці показували
радість з приводу вступу до Львова російських військ та
намагалися їм допомогти»
відповідь: Галицька битва 1914 р.
 Документи

10. «Не бути більше підневільної Русі! Надбання

Володимира Святого, земля Ярослава Осмомисла, князів
Данила та Романа, скинувши ярмо, підніме знамено єдиної,
великої, неподільної Росії. Звільнені руські брати!.. Не
вбачаючи свого щастя в утиску іноземців, як це робили
[австрійці], спрямуйте меч свій на ворога, а серця свої
зверніть до Бога з молитвою за Росію, за російського
Царя!»
відповідь: Галицька битва 1914 р.
 Документи

11. «…Галичина і Лемківщина – споконвічно частина

єдиної великої Русі… Я буду вводити тут російську мову,
закон і устрій…»
відповідь: граф Бобринський
12. «...Наші праві націоналісти в особі графа
Бобринського, посівши адміністративні посади в
«П’ємонті українства», почали переслідувати український
національний рух і силоміць навертати уніатів до
православ’я. Тяжке враження справив арешт
митрополита А. Шептицького… Все сприяло наростанню
ворожості місцевого населення до переможців»
відповідь: дії російської адміністрації в 1914-1915 рр.
 Документи

13. «Дії цього фронту врятували Італію від розгрому та

виходу її з війни, окрім того, полегшили становище
англійців і французів на фронті, спонукали Румунію стати
на бік [Антанти] та зіпсували всі плани й наміри австро-
угорців і німців на цей рік...»

14.«У порівнянні з надіями, що покладалися на цей фронт

навесні 1916 р., його наступ перевершив усі очікування. Він
виконав поставлене завдання — врятувати Італію від
розгрому... полегшив становище англійців і французів на
фронті, змусив Румунію стати на наш бік і зіпсував усі
плани й наміри австро-угорців і німців на цей рік»
відповідь: Брусиловький прорив, 1916 р.
 Документи

15. «Наказ “Сокола-Батька”. Члени всіх філій “Сокола-

Батька” як “Січей”, так і “Соколів” мають стати тепер
членами “Українських Січових Стрільців”… У стрілецьких
справах усі тепер підпадають під наказ “Української Бойової
Управи”…»
відповідь: Іван Боберський
16. «Ця сила мала бути не тільки виявом лояльності
галицьких українців Австрійській монархії, але й
інструментом українського політичного представництва,
зокрема після закінчення війни при новому розподілі Європи.
Галицькі українці планували за допомогою цієї сили досягти
більшого впливу в австрійському уряді, подібно як це робив
один із творців об’єднаної Італії граф К. Кавур, прем’єр
королівства П’ємонту…»
відповідь: Українські січові стрільці