Розвиток української культури у 20-30-х рр.

ХХ століття
Розвиток культури у 20- ті роки ХХ ст Розвиток культури у 30- ті роки ХХ ст
Основні принципи та особливості
Ліквідація неписьменності, створення системи народної Панування комуністичної ідеології; боротьба проти
освіти, формування нової інтелігенції, перетворення «націоналістичних ухилів»; згортання українізації;
літератури і мистецтва на інструмент ідеологічного переслідування науковців, освітян, письменників;
впливу; використання наукових досягнень для проголошення соцреалізму єдиним правильним методом;
соціалістичного будівництва повне підкорення особистості інтересам колективу і
держави; перетворення художньої критики на ідеологічну
цензуру; створення державних союзів письменників,
художників, композиторів.
ОСВІТА
Боротьба з неписьменністю: Постанова РНК про б-бу з В основному завершено кампанію з ліквідації неп-сті.
неп-стю 1921 р. , створено Комісію для б-би з неп-стю
(люди з 8 до 50 р мали опанувати письмо і читання) .
Утворення Товариства «Геть неписьменність!»1923 р.
(лікнепи)
Освіта(дошкільна і шкільна): від 4 до 8 – дитячий садок; з Освіта: 1934 р. єдина структура ЗОШ: початкова – 4 роки,
8 до 15 – семирічна освіта, з 15 – профшкола (2 роки). неповна середня – 7 років, повне середня – 10 років
Уведено безкоштовне навчання в семирічках і обов’язкову Обов’язкове семирічне навчання у містах, і початкове – у
початкову освіту. селах.
Зростання кількості українських шкіл. Нестача вчителів;
Вища освіта: обмеження вступу до вишів вихідцям з 1938 р. запровадження обов’язкового вивчення російської
непролетарських верств і пільги для робітництва. в школах. (русифікація ЗОШ)
З 1921 р. створювали робітфаки; Чистка вчителів від «класово ворожих елементів»
Українізація вищої освіти; Вища освіта: 1933 р. відновлено діяльність ун-тів у Києві,
Створено вищу партійну школу у Харкові (1921 р.), Харкові, Одесі, Дніпрі.
Комуністичний ун-т ім. Артема (1922 р.) Скасовано (1935 р.) обмеження для вступу до вишів
Пролетаризація студенства. пов’язані із соц. походженням.

Наука
 Головний осередок науки Українська академія наук. З 1921 реорганізована у ВУАН, з 1925 р. перетворена на філію
АН СРСР. З 1936 р. ВУАН почала називатися АН УРСР
Президенти: 1921-1928 рр. – В.Липський (ботанік, засновник Ботсаду УАН)
1928-1929 рр. Д.Заболотний (епідеміолог)
1930-1946 рр. – О.Богомолець (патофізіолог)

Створено ведику кількість НІ (укр.мови, туберкульозу,
селекції, біохімії, педагогіки, літератури, фізичної хімії,
географії та картографії та ін). 1928 р. – Укр.фізико-техн.
Ін-т у Харкові, 1929 – Ін-т мікробіології та епідемології,
ІН-т фізики (Київ)
Вчені: В.Вернадський основоположник геохімії, вивчав
ноосферу;
Ю.Кондратюк – «Завоювання міжпланетних просторів»
(використана для польоту на Місяць «Appolo»
О.Богомолець – патофізіологія, ендокринологія, рак,
старіння, імунітет і алергії;
Л.Писаржевський – хімік, засновник електронної хімії
А.Кримський – сходознавець, очолив Ін-т укр. наукової
мови.
ЛІТЕРАТУРА
1925 р. ВАПЛІТЕ М.Хвильовий, започаткував
літературну дискусію під гаслом «Геть від Москви. Даєш
Європу», спрямованим проти однобокої орієнтації на
російську культуру.
Літературні об’єднання: «Гарт» (1923 р. В.Еллан-
Блакитний, В.Сосюра, О.Довженко); «Плуг» (1922 р.
П.Панч, О.Головко), «Аспис» (неокласики 1923 р.
М.Зеров, М.Рильський, В.Підмогильний)
ТЕАТР І КІНО
1931 р. – створено Ін-т клінічної фізіології (О.Богомолець)
1934 р. – Ін-т електрозварювання (Є.Патон)
1932 р. у ФТІ у Харкові вперше в СРСР розщеплено
атомне ядро.
Вчені: М. Боголюбов – засновник радянської нелінійної
механіки, статист. фізики, квантової теорії поля;
О.Палладін – засновник укр. біохімії, нейрохімії
В.Філатов – офтальмолог
С.Єфремов, М.Зеров – працювали в галузі літератури та
мовознавства
Л.Ландау – розробив кінетичну теорію плазми
Д.Багалій, Д.Яворницький, М.Грушевський – історики
«Розстріляне відродження» - духовно- культурне та
мистецьке покоління 20-30 рр. в Україні, яке було
знищене сталінським тоталітарним режимом.
1933 р. арешт М.Ялового, самогубство М.Хвильового.
1934 р. розстріл драматурга К.Буревія, поетів О.Влизька,
Д.Фальківського, Г.Косинки, ув’язнення Б.Антоненка-
Давидовича, Є.Плужника.
1937 р. страта понад 100 укр. інтелігентів в (більшість в
урочищі Сандармох).( Л.Курбас, М.Куліш, М.Яворський,
В.Підмогильний, М.Яловий, М. Бойчук
 1922 р. відкрито театр «Березіль», керівник Л.Курбас
1925 р. – Укр театр опери та балету у Харкові.
Актори: А.Бучма, М.Крушельницький, Н. Ужвій,
М.Заньковецька.
1922 р. – Одеська, 1927 – Київська кіностудії.
1930 р. перший звуковий докфільм Д.Вертова «Симфонія
Донбасу»
І.Кавалерідзе зняв перші кіноопери «Наталка Полтавка»,
«Запорожець за Дунаєм».

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА, МУЗИКА

Поширені агітаційні плакати, пам’ятники (переважно Портрет, пейзаж, натюрморт на другому плані.
Леніну) Панування монументальних споруд «сталінського ампіру»
Провідний стиль – конструктивізм (економність, або неокласицизму
функціональність, масовість) Художники: О.Петрицький (театральний), М.Дерегус
АХЧУ 1926-1930 (художники-реалісти С.Їжакевич, (живописець, графік), В.Касіян (графік)
К.Трохименко, М.Самокиш, Ф.Кричевський) Музика: оперні співаки – В.Гмиря, І. Паторжинський.
АРМУ (1925-1932) - художники авангардисти: М.Бойчук, 1934 р. розстріл кобзарів на з’їзді у Харкові.(Г.Хоткевич –
В.Седляр, К.Гвоздика засновник школи бандури)

Релігійне життя:
1921 р. організаційне оформлення УАПЦ на чолі з В.Липківським
1928 р. «Правила про культи» в УСРР, посилення репресій проти духовенства.
1930 р. унаслідок гонінь заяви про свою самоліквідацію УАПЦ
1933-1937 рр. «п’ятирічка боротьби з релігією»: масове нищення і пограбування храмів, жорстка пропаганда атеїзму.