Тема 1.

Вступ до історії України

Історія - це наука, яка займається вивченням минулого людства на

основі
матеріальних, письмових, фольклорних та інших історичних
джерел.
писемні джерела (літописи, документи, мемуари, публікації)
усні джерела (народні билини, перекази, пісні, легенди);
фото- та кіно- документи;
археологічні джерела – речові знахідки (знаряддя виробництва,
предмети побуту, зброя).

Історія України подялються на наступні переіоди:

Стародавня доба (приблизно 1 млн. років до н. е. — 882 р.
І. Кам’яний вік (1 млн. р. тому – кінець ІІІ тис. до н.е.)
ІІ. Бронзовий вік (кінець ІІІ тис. до н.е . – І тис. до н. е.)
ІІІ. Злізний вік (І тис. до н. е.)

Середньовічна історія України (882–XVII ст.) - існування Київської,

Галицько-Волинської, Литовсько-Руської держав.

Нова історія України (XVII ст.–1914 рр.) — перебування України у складі

Речі Посполитої, Московської (Російської), Австрійської (Австро-Угорської)
держав, козаччина та Гетьманщина.

Новітня історія України (з 1914 р.) — українська національна

революція, перебування у складі СРСР, інших державах, незалежна
Україна.
 Тема 2. Стародавня історія України

Кам'яний вік
ПАЛЕОЛІТ (ДАВНІЙ КАМ'ЯНИЙ ВІК)
1. Архантропи – 1 млн. р. тому
2. Неандертальці (палеоантропи, Homo habilis, Людина уміла)
– 150 тис. р. тому
3. Кроманьйонці (Homo Sapiens, Людина розумна) – 35 тис. р. тому
Основні стоянки давніх людей палеоліту на территорії України

Королеве (Закарпаття)
Киїк–Коба (Крим)
Кирилівка (Київщина)
Мізин (Чернігівщина) - Браслет із меандровим орнаментом
Межиріч (Черкащина) - Знайдено залишки палеолітичного житла
Вперше мистецтво та релігія виникають в палеоліті.

МЕЗОЛІТ (СЕРЕДНІЙ КАМ'ЯНИЙ ВІК: 10-7 ТИС. ДО Н.Е.)

Винайдено першу механічну зброю — лук і стріли

Заняття: рибальство
Приручено собаку
Удосконалюється техніка обробки каменю
Виникнення племені
 НЕОЛІТ (НОВИЙ КАМ'ЯНИЙ ВІК: 6-4 ТИС. ДО Н.Е.)
Відбувається неолітична революція, через що люди переходять
до осілого способу життя. Збирання врожаю змушує створювати
місце для зберігання - глиняний посуд.
Приручено майже всіх свійських тварин
Розвиваються засоби пересування: винайдено колісний
транспорт і вітрильний човен
З’являється прядіння та ткацтво
Формуються уявлення про божества
Розвивається наскельний живопис (зображення на плитах
Кам’яної Могили (над р. Молочна поблизу Мелітополя
Запорізької обл.).

Неолітична революція - перехід

суспільства від привласнюючих форм
господарства (мисливства,
рибальства, збиральництва) до
відтворюючих (землеробства й
скотарства).

ЕНЕОЛІТ (МІДНО-КАМ'ЯНИЙ ВІК: 4-3 ТИС. ДО Н.Е.)

Поява перших археологічних культур
Людина опановує перші метали - мідь і золото
Утверджується відтворююче господарство; розпочалося
вирощування майже всіх зернових культур
Коня привчають до верхової їзди (поява кочовиків)

Трипільці - землеробські (хліборобські) племена. Займались зерновим

хліборобством та осілим скотарством. Їхні поселення були поширені на
території Правобережної України.
Великі трипільські поселення-протоміста - Майданецьке, Доброводи,
Тальянки на Черкащині.
Високого рівня досягло керамічне виробництво
 Середньостогівська культура відрізнялася тим, що більше займалася
скотарством. Поселення були поширені на території Лівобережної
України.

БРОНЗОВИЙ ВІК
за назвою зрозуміло, що починається масове використання бронзи
відбувається перший великий суспільний поділ праці (виділення скотарських
племен з-поміж інших)
початок формування етнічних спільнот
ЗАЛІЗНИЙ ВІК
відбулося відокремлення ремесла від землеробства.
період виникнення великих племінних союзів та рабовласницьких держав
(Кіммерії, Великої Скіфії, античних міст Північного Причорномор’я).
У степах Північного Причорномор’я з’являються
кочовики:
іраномовні племена кіммерійців
скіфів
сарматів
східногерманські племена - готи та центральноазіатські
племена - гуни («кара божа»)
Найбільшої могутності скіфи досягли за царя Атея

Золота пектораль з кургану Товста Золотий гребінь з Херсонес

Могила кургану Солоха Таврійський
 Важливо знати, що скіфи самі не виготовляли прикраси.
На їхнє замовлення це робили греки.

Середина VII-VI ст. до н.е. Виникають грецькі поліси (найвищий орган полісу -
народні збори) найбільші з них:
Ольвія (сучасне смт. Парутине Миколаїв, обл.)
Тіра (Білгород-Дністровський Одес. обл.)
Херсонес (Севастополь)
Пантікапей (Керч), який став центром Боспорського царства

ВИДІЛЯЮТЬ ПЕРІОДИ РОЗВИТКУ СЛОВ'ЯН:

ранніх слов'ян давніх слов'ян

Одним з перших державно-політичних утворень слов’ян був Антський
племінний союз
Слов’яни воювали з готами, гунами, аварами, хозарами
Існувало два культи: обожнення сил природи та культ предків та язичництво;
Стилі мистецтва: звіриний, виїмчастої емалі
В умовах Великого переселення народів (східні племена тиснуть на
західні) розпочинається Велике слов’янське розселення V—VII ст.

Слов'ян ще називали
антами, венедами та
склавінами.
На території України мешкали
сіверяни, поляни,
уличі, білі хорвати, тиверці,
волиняни та деревляни.

Збруцький ідол

Дати
IV - середина III тис. до н.е. - розселення племен трипільської і
середньостогівської культури
VIII - VI ст. до н.е. - Велика грецька колонізація
V - VII ст. - Велике розселення слов'ян
 Тема 3. Русь-Україна

Теорії походження терміна "Русь":

1. Норманська (варязька) теорія. Русами називали
племена норманів. Вони заснували слов’янську
державу і дали їй свою назву. Авторів цієї теорії та її
послідовників називають норманістами. Назва
«Русь» була занесена на слов’янські землі варягами.
2. Автохтонна (місцева) теорія. Назва «Русь» походить
від географічних назв середнього Подніпров’я
(річок Рось, Росава, Роставиця).

Шлях "з варяг у

греки"

Чому Київ відіграв провідну роль в

державотворенні?
вигідне географічне розташування
зростання міста за рахунок притоку
людей з інших земель
можливість соціально-економічного
розвитку
розташування на межі розселення
декількох союзів племен

Першими володарями були Аскольд і Дір і під час

їхнього правління:
ріс авторитет Києва
підкорено древлян, сіверян
здійснено похід на Візантію в 860 році
Аскольд прийняв християнство

882 р. - об'єднання південних і північних руських земель Олегом

 Правління Олега:
визначення порядку стягнення данини
приєднання земель (+весь, меря, чудь)
правління від імені Ігоря
походи на Візантію 907 та 911 рр., укладання вигідних
договорів та визнання держави
централізація Русі
зміцнення могутності Київської держави

Олег прибив щит на ворота Царгороду.

Правління князя Ігоря:

відновлення влади над деревлянами та уличами
полюддя, яке призвело до вбивства князя древлянами
ускладнення відносин з печенігами
невдалі походи на Візантію у 941 і 944 рр.
вдалий похід на Закавказзя

Правління княгині Ольги:

придушення повстання древлян та помста за вбивство
чоловіка Ігоря
податкова реформа: скасування полюддя та введення
уроків, оброків та уставів
влаштування становищ і погостів, знамень
Ольга прийняла християнство в Константинополі
мирне посольство в Константинопіль та спроба
встановлення контактів з Європою

Правління князя Святослава:

прихильність до язичництва
адміністративна реформа: посадив намісників у містах
повернення до складу держави племінного князівства в’ятичів
розгром Волзької Булгарії, Хозарського каганату, поширення
впливу на Північний Кавказ
перший Балканський похід та вимушене повернення, щоб
захистити Київ від печенігів
другий Балканський похід, невдало; загибель від рук печенігів
втрата контактів з Європою
виснаження держави
Фрази Святослава: "Хочу на вас іти", "Не посоромимо землі Руської", "Мертві
сорому не знають"
Правління Володимира Великого:
приєднання волинян та білих хорватів
військова реформа: заміна найманців-варягів на
дружинників-слов'ян
адміністративна реформа: позбавлення влади
місцевої знаті
зробив Перуна верховним богом, після чого в 988 р.
хрестив Русь
будування "змієвих валів"
зведення Десятинної церкви, на яку витрачалася десята
частина прибутків
перші монети
боротьба за червенські міста
укладання дипломатичних відносин з європейськими
країнами
започаткування шлюбної дипломатії
Князя хрестили в Корсуні

Передумови запровадження
християнства:
необхідність зміцнення
влади та піднесення
авторитету держави
язичництво заважало
єдності
християнами були предки
бажання встановити
зовнішні контакти з
Візантією
 Князювання Ярослава Мудрого
(1019-1054 рр.):
відновлення централізованої держави, удосконалення державного апарату
перемога над печенігами 1036 р. та зведення на честь цього Софійського
собору
розбудова Києва, заснування Києво-Печерського монастиря Антонієм
Печерським
"Руська правда", продовження шлюбної дипломатії

Правління Ярославичів (Ізяслав, Святослав і Всеволод):

усунення від правління молодших братів
1068 р. - поразка на р. Альті від половців
прийнято "Правду Ярославичів"
довше за всіх правив Всеволод, який передав Чернігів своєму синові Володимиру

Володимир Мономах в 1097 р. був

ініціатором Любецького з'їзду князів, де
було прийнято рішення, що кожний князь
має "тримати вотчину свою". Це
допомогло припинити усобиці

Правління Володимира Мономаха:

1113 р. придушив повстання
зміцнення держави Соціальне становище:
схвалення "Уставу" бояри
ведення будівництва дружинники-воїни
підтримка культури та написання духівництво
"Повчання дітям" смерди (особисто вільні)
походи проти половців закупи (працювали за позики)
вирішення проблеми з рядовичі (працювали за договір)
кочовикамишляхом дипломатії та холопи (у власності пана)
династичних шлюбів
Пам’ятай:
Алімпій - Давньоруський живописець, ювелір та лікар,чернець Києво-
Печерського монастиря.
Нестор - давньоруський літописець, автор і упорядник літопису «Повість минулих
літ», написав також «Житіє Бориса і Гліба» та «Житіє Феодосія Печерського».
Іларіон- церковний і політичний діяч, філософ, перший київський митрополит.
Автор «Слова про закон і благодать» (бл. 1037).
 Дати і пам’ятки
VIII—IX ст. - період утворення
держави у східних слов’ян.
860 р. - «Аскольдове хрещення Русі».
882-912 рр. - правління князя Олега.
907, 912 рр. - походи князя Олега на Візантію.
912-945 рр. - правління князя Ігоря.
914, 944 рр. - походи князя горя у Закавказзя до Каспію.
941, 944 рр. - походи князя Ігоря на Візантію.
945-964 рр. - правління княгині Ольги.
964-972 рр. - правління князя Святослава.
980-1015 рр. — правління Володимира Великого.
988 р. - запровадження християнства як державної релігії Русі.
1019-1054 рр. - князювання в Києві Ярослава Мудрого.
1036 р. - остаточний розгром печенігів князем Ярославом Володимировичем.
1097 р. - з’їзд князів у Любечі.
1113-1125 рр. - правління князя Володимира Мономаха у Києві.
1113 р.- прийняття Статуту Володимира Мономаха.
1125-1132 рр. - князювання Мстислава Великого.
1152-1187 рр. - князювання Ярослава Осмомисла у Галицькому князівстві.
1185 р. - половецький похід новгород-сіверського князя Ігоря.
1187 р. - перша згадка в літописі назви «Україна», написання "Слово о полку
Ігоревім".

Пам'ятки

Софійський собор в Києві Спасо-Преображенський собор Успенський собор в Києві

в Чернігові
 Євангеліст Лука
Михайлівський собор в Києві П'ятницька церква в Чернігові
з Остромирового Євангелія

Мозаїки Христа Вседержителя і Богоматері Оранти

в Софійському соборі в Києві

Свенська ікона Богоматері з Родиня князя Святослава

Вишгородська ікона Богоматері
Антонієм і Феодосієм Ярославича. Мініатюра з
Печерськими Ізборника 1073 р.
 Тема 4. Галицько-Волинська держава

В 1199 р. князеві Роману вдалося приєднати до своїх земель Галичину й

створити Галицько-Волинську державу, столицею якої став Галич.

Правління Романа Мстиславовича:

успішна боротьба з половцями, активна зовнішня політика
захоплення Києва на два роки
придушення повстання бояр
спроби припинення дроблення Київської держави

Правління Данила Романовича (1238-1264 рр.):

відновлення єдності Галиуько-Волинскьої держави
розгром тевтонських лицарів під Дорогочином в 1238 р.
розгром під Ярославом у 1245 р. угорсько-
польського боярського війська
1245 р. - поїздка в Золоту Орду за ярликом
коронування в 1253 р.
будування фортець і нових міс, Холм - столиця
Монгольска навала :
1223 р. - монголи виграли в
битві проти князів та половців
на річці Калка
1240 р. - захоплення
монголами Києва
встановлення контролю над
князівствами, але політика
невтручання в релігію;
змусили зруйнувати фортеці
баскаки збирали данину
видавався ярлик на
правління

Правління Лева Даниловича:

столиця - Львів
приєднання Люблінської землі та частини Закарпаття
збереження залежності від Золотої Орди
тісні стосунки з Польщею, Чехією, Тевтонським орденом
 Правління Юрія І Львовича:
створення окремої Галицької митрополії
перенесення столиці до Володимира
втрата частини Закарпаття та Люблінської Землі

Правління Юрія ІІ Болеслава:

був обраний князем боярами, хрестився і взяв ім'я Юрій
сприяв переселенню іноземців в державу
був отруєний через прихильність до католицтва
після його смерті князівство як єдина держава перестало
існувати

Дати і пам’ятки
1199 р. - утворення об’єднаної Галицько-
Волинської держави.
1199-1205 рр. - князювання Романа Мстиславича.
1223 р. - битва на р. Калка.
1238 р. - битва під Дорогочином
1240 р. - оборона Києва, похід проти Галицько-
Волинського князівства.
1245 р. - битва під Ярославом. Церква святого Пантелеймона
поблизу Галича, кінець ХІІ ст.
1238-1264 рр. - князювання Данила Галицького.
1253 р. - коронування Данила Галицького.
1264-1302 рр. - князювання Лева Даниловича.
1301-1308 рр. - князювання Юрія Львовича.
1323-1340 рр. - князювання Юрія II Болеслава.
1340 р. - утвердження Любарта на Волині.
1340-1382 рр. - війна Литви та Польщі за українські
землі.
1349 р. - захоплення Галичини польським королем
Казимиром III. Дорогобузька ікона Богородиці

Успенський собор у Володимирі 1160 р. Холмська ікона Богородиці

 Тема 5. Руські удільні князівства в
XIV - першій половині XVI ст.
У 1362 р. відбулася битва на Синіх Водах, що визволила з-під монгольского гніту
руські землі

Велике князівство Литовське

монголи
з Ольгердом

литовці виграли та захопили нові території

Литовці дотримувалися принципу "старе не руйнуємо, нового не

вводимо"

Умови:
1385 р. - укладання Кревської унії, її
Ягайло одружується з Ядвігою
причини:
(польська королева) і
бажання захиститися від
становиться католиком
Тевтонського ордену шляхом
Польща + Литва = єдина
державно-політичного союзу
держава
Ягайло шукав допомогу в боротьбі
Литва передає Польщі всі
проти Вітовта
захоплені руські землі
Польща шляхом унії хотіла здобути
українські землі
Наслідки унії:
опір литовського боярства, який очолив Вітовт
польські феодали захопили українські землі, поширення католицизму
Галичина стала Руським воєводством, а Польща отримала західне Поділля,
створила Подільське і Белзьке воєводства
1410 р. - Грюнвальдська битва проти Тевтонського ордену, де ВКЛ та Польща
виграли

Новий князь литовський Свидригайло назвав князівство Великим князівством

Руським і вів боротьбу проти унії. Після поразки під Вількомиром обмежився
володінням Волинню.

Після смерті Свидригайла в 1452 р. ліквідовано Волинське удільне князівство, а в 1471

р. - Київське. Були спроби зберегти землі: 1481 р. "Змова руських князів" і 1508 р.
повстання М. Глинського, але невдало.
Виникнення козацтва було спричинене:
бажання захиститися від турецько- 1489 р. - перша згадка про українських
татарської небезпеки козаків у писемних джерелах
посилення гноблення українців
прагнення освоїти нові землі
бажання отримати воєнну славу

Козаки займали територію "Дикого поля" - південь України, де селитися боялися через
набіги.

1478 р. - визнання васальної

Хаджі-герей у 40-х рр. XV ст.
залежності ханства від
проголосив себе незалежним володарем
Османської імперії, яка почала
утвореного Кримського ханства зі
захоплення територій Криму.
столицею в Бахчисараї.

Меценатом та великим воїном був К. Острозький, який допоміг виграти

литовцям в 1514 р. у битві під Оршею проти Московської держави.

Соціально-економічне життя

провідна галузь - сільське розвиток ремесел і поширення рибальства та

господарства, поширення торгівлі мисливства, солеваріння,
фільварків, розвиток виробництва смоли
бджільництва, садівництва
Все більше надається магдебурзьке право містам - це означає, що міста
отримують право на самоврядування. Був магістрат (орган самоврядування),
де керував бургомістр. Була рада і лава, на яких проводились голосування.

Поява цехів, яка сприяла

захисту професійних та
станових інтересів Підпорядкування суспільних верств:
ремісників. князі - пани - зем’яни - панцирні бояри -
данники - тяглові селяни - слуги

Важливою історичною постаттю був Юрій Дрогобич (Котермак) -

український філософ, астроном, астролог, перший український доктор
медицини.
 Дати і пам’ятки
1362 р. - перемога Ольгерда над татарами на р. Сині Води.
1385 р. - укладення Кревської унії.
1387 р. - остаточне включення Галичини до складу Польщі.
40-і роки XV століття – утворення Кримського ханства..
1410 р. - Грюнвальдська битва.
1435 р. - битва під Вількомиром.
1478 р. – визнання Кримським ханство васальної залежності від
Османської імперії.
1489 р. - перша згадка про козаків.
1514 р. – битва під Оршею.

Верхній замок у Луцьку Кам’янець-Подільска фортеця

Хотинська фортеця Костел святого Варфоломія в Дрогобичі

Вірменський собор у Львові

Ікона святого Юрія Змієборця із с. Станиля
Покровська церква-фортеця в с. Сутківцях
Замок Паланок (Мукачівський замок)

Ханський палац у Бахчисараї

Генуезька фортеця в Судаку

Ікона Богородиці з
пророками з церкви у
Підгородцях
Тема 6. Українські землі у скалді РП в другій
половині XVI ст.
Литва зазнала низку поразок у Ливонській війні проти Московської держави, а
союзником могла стати Польща. Польща ж хотіла здобути більше земель і
контроль на сході. Тому в 1569 р. було укладено Люблінську унію:
утворення Речі Посполитої (РП) зі спілььним сеймом, сенатом і королем
єдина грошова одиниця і спільна зовнішня політика
шляхта отримувала більше прав і отримувала майже всі українські землі
окреме законодавство, судова система, уряд, військо та фінанси

Утворена Річ Посполита

Наслідки унії:
згуртування українського
народу в межах однієї
держави
початок полонізації
("ополячення")
національні та релігійні
утиски українців
Соціальне становище: розвиток освіти та вплив
очолювала верхівкушляхта, яка після Другого західної культури
Литовського статуту 1556 р. почала поширення
фільварок (господарства з панщиною) 1556 р. - спорудження
привілейованим було духівництво першої відомої січі
непривілейованими було міщанство та селянство (Запорізької) на острові
масове покозачення Мала Хортиця Д.
Вишневецьким

Головні серед козаків - старшина. Іі очолював гетьман, йому допомагав

писар, осавул, суддя і т.д. Символи-відзнаки козаків - це клейноди (корогва,
булава, бунчук, печатка).

У 1572 р. король Сигізмунд ІІ Август прийняв на тимчасову службу 300 козаків, а

в 1578 р. Стефан Баторій заснував реєстрове козацтво, яке мало певні
привілеї:
не платили податки, мали власні суди
мали назву "Низове" або "Запорозьке" військо
мали право обирати старшину, отримали у володіння Трахтемирів
 Чому почались козацькі повстання 1590-х років?
1. Поляки боялися поширення козацтва, тому Третім Литовським статутом
впровадили кріпацтво, що призвело до селянських виступів
2. Бажання влади контролювати козаків.
3. Ополячення українських земель, гніт та зіткнення інтересів.

1591-1593 рр. - повстання на чолі з К.Косинським

1594-1596 рр. - повстання на чолі з С. Наливайком
все невдало
Наслідки:
початок боротьби за станові
права
козацтво очолює
визвольний рух
поява питання про окрему
козацьку територію

Братський рух. Вплив реформаційних ідей із заходу підштовхнув суспільство на

формування братств (національно-релігійні громадськіколективи міщан при
православних церквах). У 1586 р. засновано першу братську школу у Львові.

Становище православної церкви було поганим, тому що її права

порушувались, серед духівництва мало хто мав освіту, святині грабувалися, а
Москва проголосила власний патрархат.

Саме через це представники вищого духівництва (+Іпатій Потій) стали

схилятися до злиття православної церкви з католицькою.

1596 р. - Берестейська церковна унія:

утворення Української греко-католицької
церкви
визнання зверхності Папи Римського над
християнами
збереження візантійської обрядовості та
юліанського календаря
зрівняння греко-католицького духівництва в правах
з католицьким (фактично цього не було)
проведення богослужінь церковнослов’янською
мовою
але загострення релігійних протистоянь
 Культура
1556-1561 рр. - створення Пересопницького Євангелія

Початок книгодрукування. У 1574 р. Іван Федорович

друкує "Буквар" та "Апостол". Його підтримував
В.-К. Острозький, який фінансував освіту та робив все,
щоб українська культура продовжувала своє існування.

Саме через створення греко-католицької церкви популярною стає

полемічна література, у якій автори доносили свої думки щодо
релігії. Відомі автори:
М. Смотрицький, І. Потій, І. Вишенський, Г. Смотрицький.

Г. Смотрицький також був ученим і письменником, першим ректором

Острозької академії та відомий за твором "Ключ царства небесного".

Дати і пам’ятки
1556-1561 рр. - Пересопницьке євангеліє.
1556 р. – заснування Д. Вишневецьким першої Січі
1569 р. – Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої
1581 р. - вихід Острозької біблії.
1586 р. – утворення першої братської (слов’яно-греко-латинської) школи у Львові.
1576-1578 рр. - заснування князем К. Острозьким вищої школи
1574 р. - вихід першодруків Апостола І. Федоровича.
1596 р. – Берестейська церковна унія. Утворення греко-католицької церкви

Церква Зішестя
Святого Духа в Потеличі Острозький замок. Ансамбль площі Ринок у Львові.
Кругла вежа Чорна Кам’яниця
 Ансамбль Успенської церкви у Львові

Каплиця Трьох Святителів Вежа Корнякта Церква Успіння

Будинок Корнякта
"Успіння Богородиці",
О. Горошкович

Євангеліст Лука. Гравюра

Мініатюра Пересопницького Євангелія
з львівського "Апостола"
Тема 7. Українські землі у складі РП в першій
половині XVII ст.
Соціально-економічне становище: Релігійні питання:
зростання магнатських землеволодінь, греко-католицька церква не
кількості фільварків (великі багатогалузеві стала дуже популярною,
фактично таких саме прав, як
господарства на основіпраці селян; товар
і в католиків, не було, хоча
йшов на продаж)
становище краще, ніж у
поява нових міст православних
скрутне становище селян православних християн
початок переходу до мануфактурного зневажали, духівництво
виробництва обмежували в правах,
поширення панщини та кріпацтва частина монастирів була
передана греко-католикам

За підтримки П. Сагайдачного та вступу козаків до Київського братства у 1620 р.

було відновлено православну ієрархію на чолі з митрополитом Йовом
Борецьким

У 1632 р. прийнято "Пункти для заспокоєння руського

народу", що легалізувало православну церкву. Митрополитом
став Петро Могила, який створив шляхом об’єднання інших
шкіл Київський колегіум у тому ж році

"Доба героїчних походів козацтва"була під час гетьманування

П. Сагайдачного. Його політика:
реформування війська
дипломатична діяльність, але й успішні походи проти турків і
татар
сприяв утворенню в Києві культурного осередку
популярність та пошана європейськими країнами
загострилися відносини з РП та Османською імперією

У 1618 р. П. Сагайдачний очолив похід на Москву, де фактично козаки

здобули перемогу.

У 1621 р. відбулася Хотинська битва (частина Хотинської війни), де козаки разом

з поляками виграли турків. Після цього П. Сагайдачний помер від поранення.
 Козацькі повстання:
1625 р. - повстання Жмайла, яке було доволі вдалим і закінчилося
Куруківською угодою (+6 тис. реєстру, козаки отримали право обирати
гетьмана)
1630 р. - повстання Тараса Федоровича (Трясили), яке закінчилося ростом
реєстру до 8 тис.
1635 р. - повстання І. Сулими і взяття Кодака
1637-1638 рр. - повстання Павлюка, Гуні та Острянина, яке стало
невадлим. Внаслідок цього було видано "Ординацію Війська
Запорозького", яке забороняло самоуправління козаків та зменшувало
реєстр до 6 тис.
Добу 1638-1639 рр. називають десятиліттям Золотого Спокою.

Дати і пам’ятки
1616 р. - здобуття Кафи - найбільшого невільничого ринку у
Криму.
1618р.- участь козацьких військ на чолі з П. Конашевичем-
Сагайдачним у московському
поході польського короля Владислава.
1621 р. - Хотинська битва.
1625 р. - козацьке повстання під проводом М. Жмайла та
підписання Куруківської угоди.
1632 р. - заснування Києво-Могилянського колегіуму;
прийняття польським сеймом «Пунктів заспокоєння
руського народу».
1637-1638 рр. - козацьке повстання під проводом П.
Павлюка, Я. Остряниці, Д. Гуні.
Ансамбль Кафедрального
1638 р. - ухвалення «Ординації Війська Запорізького костелу у Львові, каплиця
реєстрового». Боїмів 1609-1617 рр.
1638-1648 рр. - «Доба золотого спокою».

Замок у Підгірцях 1635_1640 рр.
Портрет П. Сагайдачного
Іллінська церква в Суботові.
з книги "Вірші на
Реконструкція 1653 р.
жалісний погреб...", 1622 р.
 Тема 8. Національно-визвольна війна
середини XVII ст.
Причини:
посилення гноблення
Привід: особисті образа Чаплинським
посилення релігійного гніту
(польським шляхтичем) Б. Хмельницького
погіршення стану козацтва
слабкість влади РП

1648 р.
битва на Жовтих Водах
битва під Корсунем
Пилявецька битва
(облога Львова і Замостя)
у грудні Хмельницький
вступив до Києва "як
переможець"
1649 р.
Зборівська битва і
Зборівський договір
(реєстр став складати 40
тис. осіб, Чигирин став
Не всі шляхтичі були категорично проти козаків.
столицею козаків, передано
Наприклад, Адам Кисіль, який був
козакам Київське,
прихильникомідеї примирення України і Польщі.
Брацлавське і Чернігівське
воєводства)

У 1651 р. відбулася битва під Берестечком, де козаки програли полякам. Іван

Богун допоміг вивести з оточення значну кількість козаків. Програла армія через
зраду союзників - татар. Було підписано Білоцерківську угоду (реєстр 20 тис., під
владою козаків залишилося лише Київське воєводство)

Але вже у 1652 р.козаки перемогли у битві-реванші

під Батогом. Було знову встановлено кордони за
Зборівським договором.

Богдан Хмельницький мав сина Тимоша, якого планував одружити

на дочці володаря Молдовського князівства Розанді, щоб укріпити
свій стан. Через це було проведено молдавські походи, але Тимош
невдавзі загинув.
 1653 р. Переяславська рада в 1654 р.
Козаки оточили поляків під Козаки вирішили об’єднатись з
Жванцем, але татари знову Москвою. Було підписано
зрадили, томукозаки підписали Березневі статті (60 тис. реєстру,
Кам’янецький договір. заборона зовнішніх відносин,
Б. Хмельницький почав шукати Москва була зобов’язана вступити у
інших союзників. війну з РП).

Але вже в 1656 р. Москва і РП підписали Віленське перемир’я,

щоб разом боротися проти шведів.

Прийнято рішення вступити в україно-шведсько-трансильванський союз. Вже

в 1656-1657 рр. пройшов похід Ждановича на Польщу.
У 1657 р. Б. Хмельницький помирає.

Дати і пам’ятки
5-6 травня 1648 р. - Жовтоводська битва
16 травня 1648 р. - Корсунська битва
11-13 вересня 1648 р. - Пилявецька битва
5-6 серпня 1649 р. - Зборівська битва
8 серпня 1649 р. - Зборівський мирний договір
1650 р. - Перший молдавський похід
18-30 червня 1651 р. - Берестецька битва
18 вересня 1651 р. - Білоцерківський договір
травень 1652 р. - битва під Батогом Портрет Б. Хмельницького, В. Гондіус
1652-1653 рр. - Другий та Третій молдавські походи
осінь 1653 р. - облога Жванця
8 січня 1654 р. - Переяславська рада
24 жовтня 1656 р. - Віленське перемир’я
27 липня 1657 р. - смерть Б. Хмельницького

Ікона "Покров Богородиці" з Б. Хмельницьким

Троїцький собор в Чернігові Покровський собор у Харкові, 1689 р.

 Тема 9. Козацька Україна наприкінці
50 - 80-х рр. XVII ст.
Після смерті Б. Хмельницького гетьманом обрали Юрася
Хмельницького, але вирішили, що до повноліття гетьманувати
має І. Виговський. Політика:
збереження стосунків з Москвою
підписання мирного трактату зі шведським королем
спирався на козацьку верхівку
придушив заколотПушкаря та Барабаша в 1658 р.
відновлення союзу з татарами
1658 р. - Гадяцький договір (автор - Юрій Немирич):
утворення федерації трьох держав, Велике князівство
Руське очолює гетьман, не має право на окрему зовнішню
політику, свобода віросповідання, культури, свобода
території від польских та литовських військ
1659 р. - Конотопська битва (козаки знищили у битві
московське військо)

Період громадянських воєн, вторгнень в Україну, її поділу, розколу

Гетьманщини, спустошення Правобережжя називають "Руїна".

Далі гетьманом став Ю. Хмельницький:

1659 р. - Переяславські статті (залежність від Москви,
втрата незалежності, обмеження влади гетьмана)
1660 р. - Чуднівська воєнна кампанія (Гетьманщина та
Москва програли полякам, після чого гетьман підписав
Слободищенський трактат, після якого відбувся
розкол держави)

Правобережжя Лівобережжя
(правий берег Дніпра за течією) (лівий берег Дніпра за течією)
Ю. Хмельницький
1663 р. - Чорна рада,
гетьманом обрано
І. Брюховецького. Отримав
П. Тетеря
боярство, підписав
(намагавсявідновити
Батуринські статті з Москвою,
державність Гетьманщини
Московські статті, які
в РП, союз з татарами,
обмежували права і
спирався на старшину)
накладали податки
 1665 р. - гетьманом став П. 1668 р. - антимосковське повстання
Дорошенко

1667 р. - Андрусівське перемир’я

(Москва+РП: підмосковською владою
Лівобережжя та Київ, Правобережжя за
Польщею, Запорізька Січ під контролем
двох держав)

1668 р. - Дорошенко об’єднав Лівобережжя та Правобережжя під своєю

булавою

У 1669 р.прийнято Корсунський договір Гетьманування

(Дорошенко + Османська держава), який Д. Многогрішного:
визнавав протекторат Туреччини над підписав Глухівські статті
Гетьманщиною. створив наймане військо
компанійців
Дорошенко створив наймане вів переговори з
військо сердюків, почав видання Дорошенком про
власної монети протекторат Туреччини
обстоював автономію
України, його
заарештували та
відправили до Сибіру

Гетьманування
І. Самойловича:
підписав Конотопські
статті,що погіршили
становище України
(мінус самостійність)
певна стабілізація

Об’єднання Гетьманщини І. Самойловичем в 1674 р.

У цей час турки проголосили гетьманом Правобережжя Ю. Хмельницького і в

1677-1678 рр. рушили на Чигиринські походи. І. Самойлович після поразки
організував після цього "Великий згін", щоб переселити людей з правого берега на
лівий.
1681 р. - Бахчисарайський мирний
1686 р. - "Вічний мир" (Москва + РП):
договір (Москва + Османська імперія):
Лівобережжя, Київ та Запоріжжя
кордон по Дніпру, турки залишають
московські
собі Південну Київщину та Поділля
Брацлавщина та Південна Київщина -
20 років між Південним Бугом ті
незаселені
Дніпром землі мали бути незаселені
Москва розривала договори з
Лівобережжя, Київ, Запоріжжя -
Османською імперією
московські території

У той же час почалось формування Слобідської України на основі займанщини

(привласнюєш стільки, скільки можеш обробити). Сформувалося 5 козацьких
полків: Харківський, Ізюмський, Острозький, Сумський, Охтирський. Ними
управляли полковники, які підпорядковувались бєлгородському воєводі.

На Запорізький Січі господарське життя трималося

на зимівниках (хутори з худобою). Козаки
продовжували захист територій від нападів турків
та татар і незважаючи на заборони проводили
зовнішню політику. Відомим у той час є кошовий
отаман Іван Сірко.

У 1686 р. проходить підпорядкування Київської митрополії

Московському патріархатові

Дати
1658 р. - укладання Гадяцького договору.
червень 1659 р. - Конотопська битва.
Жовтень 1659 р. - Переяславські статті Ю. Хмельницького.
1660 р. - Слободищенський трактат.
червень 1663 р. - Чорна рада в Ніжині.
30 січня 1667 р. - Андрусівське перемир’я.
березень 1669 р. - підписання Д. Многогрішним Глухівських
статей; Корсунська угода, визнання Правобережною
Гетьманщиною протекторату Османської імперії
червень 1672 р. - підписання І. Самойловичем Глухівських
статей.
1677-1678 рр. - Чигиринські походи.
січень 1681 р. - Бахчисарайський мирний договір.
1686 р. - Вічний мир.
Тема 10. Українські землі наприкінці XVII - XVIII
ст.

1687 р. - обрання Івана Мазепи гетьманом. Почав правління з

Коломацьких статей, наближених до Глухівських (30 тис. реєстру,
привілеї старшини, обмеження впливу гетьмана, столиця
Батурин, де є полк московських стрільців, утвердження
необхідності злиття народів).

Політика:
прагнення об’єднати Гетьманщину і 1699 р. - ліквідація козацьких полків на
зробити державу західного зразка Правобережжі
опір на еліту
придушення селянських повстань
підданство Москві
встановлення контактів з королем 1702-1704 рр. - повстання С. Палія,
Швеції яке було придушене І. Мазепою.
укладання українсько-шведського союзу Гетьман об’єднав Гетьманщину до
багато пам’яток відбудовувалось за 1713 р.
кошти Мазепи
створення Чернігівського колегіуму

1708 р. - українсько-шведський союз, причини:

зневага до козаків
виснаження економічного потенціалу Гетьманщини
централізм Петра І, плани щодо ліквідації
Гетьманщини
пошук нових союзників у боротьбі за автономію

Коли цар дізнався про союз, то в тому ж 1708 р. зруйнував Батурин. Новим
гетьманом обрали І. Скоропадського. До союзу Мазепи та Карла XII приєднався
Кость Гордієнко - отаман на Запорозькій Січі.

1709 р.:
зруйнування Чортомлицької Січі
Полтавська битва (Мазепа та
шведи програли, після чого гетьман
утік і невдовзі помер)
 1710 р. - укладання Конституції Пилипа Орлика:
обмеження влади гетьмана, запобігання утворенню
монархії
ідея про незалежність держави
вперше поділвлади на законодавчу, виконавчу та
судову

У 1713 р. панування Польщі на Правобережжі було відновлено. У тому ж році

відбулася остаточна ліквідація козацтва на Правобережжі.
Під час правління І. Скоропадського Петро І надав гетьману "Решительний указ", де
фактично влади гетьман не мав. У 1722 р. створено Малоросійську колегію, яка
після смерті гетьмана продовжила виконувати обов’язки:
здійснення нагляду за старшиною
розгляд апеляцій в судах
стягнення податків
розквартирування офіцерів та воїнів російської армії

Наказний гетьман П. Полуботок і старшина намагалися повернути

колишні права, але їх було заарештовано.
Гетьманування Д. Апостола було
Політика:
врегульовано "Рішительними пунктами"
розвиток торгівлі
від Петра ІІ: ухвалення "Прав, за якими
у Генеральний суд входили три судиться малоросійський
російських та 3 українських судді народ"
ліквідація самостійності рішень визначено точний розмір
гетьмана бюджету Гетьманщини
розвиток культури
потрібно було скласти звіт прав
скасування податків Малоросійської
колегії

Після смерті гетьмана почалося "Правління Гетьманського уряду".

Запоржці
Після поразкиу Полтавській битві та Укладалися козацькі літописи:
руйнування Чортомлицької Січі Кость літопис Самовидця
Гордієнко з козаками заснували нову літопис Граб’янки
Олешківську Січв Туреччині. Але вже в літопис Самійла Величка
1734 р. повернулися під російську
владу і заснували Нову Січ.
Для архітектури характерне козацьке бароко.

Ф. Прокопович - ректор Києво-Могилянської академії, представник духівництва.

 Дати і пам’ятки
1708 р. - перехід гетьмана І. Мазепи на бік шведського короля.
листопад 1709 р. - зруйнування російськими військами на чолі з О.
Меншиковим гетьманської столиці Батурина.
березень 1709 р. - перехід на бік І. Мазепи частини запорізьких козаків
на чолі з К. Гордієнком.
травень 1709 р. - зруйнування Чортомлицької Січі.
27 червня 1709 р. - Полтавська битва.
5 квітня 1710 р. -обрання П.Орлика гетьманом в еміграції. Прийняття
Конституції П.Орлика
1713 р. – ліквідація козацтва на Правобережній Україні
1722-1727 рр. - Діяльність Першої Малоросійської колегії.
1727-1734 рр. - гетьманування Д. Апостола.
1734-1750 рр. - діяльність Правління гетьманського уряду.
1734 р. - заснування Нової (Підпільненської) Січі.

Георгіївська церква
Оборонна синагога в Жовкві, Преображенська церква
Видубицького монастиря
1692-1698 рр. у Великих Сорочинцях, 1732 р.
в Києві, 1696-1701 рр.

Ікона "Вознесіння Гравюра "Іван Мазепа

Христове" з іконопису серед своїх добрих
церкви Воздвиження справ",
Чесного Христа І. Мигура, 1706 р.
монастиря Скит
Манивський, Й.
Кодзелевич
Тема 11. Українські землі в другій половині
XVIII ст.
У 1750 р. імператрицею Єлизаветою гетьманом призначено
К. Розумовського:
намагання розширити права старшини
військова реформа: озброєння та вбрання козаків
намагання здобуття фінансової автономії
початок судової реформи (поділ на повіти)
плани перенести в Батурин гетьманську столицю,
побудувати там університет
У 1764 р. остаточно ліквідували гетьманства
Єкатериною ІІ , причини:
відсутність природних кордонів України
невизначеність населення між прихільністю до влади
та українським патріотизмом
нездатність старшини стати елітою, політика угод
низький рівень урбанізації та слабкість міщанства

Діяльність Другої Малоросійської колегії (на чолі з П. Рум’янцевим):

наказ про проведення ревізії, щоб збільшити прибутки з України
1781 р. - ліквідація полково-сотенного устрою на Лівобережжі, поява
трьох намісництв
замість козацьких полків створено кавалерійні регулярні
У той же час на Слобожанщині в 1765 р. ліквідовано автономію
слобідських полків і утворено Слобідсько-Української губернії з центром у
Харкові.
1783 р. - відбулося закріпачення селян Лівобережної та Слобідської
України і одночасно приєднання Криму до імперії внаслідок російсько-
турецької війни 1768-1774 рр.

Запорізька Січ була ліквідована в 1775 р., тоді ж ув’язнено

кошового отамана П. Калнишевського. Частина козаків втікла
на територію Туреччини і заснувала Задунайську Січ.

До ліквідації край було поділено на вісім паланок (округи) і на їх території були

зимівники. Стало менше нападів з боку татар, а край став вигідним
торгівельним центром.

У 1785 р. надано жалувану грамоту дворянству.

 У підавстрійській Україні продовжувалися утиски селян, через
що почалися народні рухи:

у Карпатах - опришки Правобережжя та центр

на чолі з О. Довбушем сучасної України - гайдамаки

Гайдамацький рух виник ще раніше: 1768

р. - Коліївщина, очолюване
М. Залізняком та І. Гонтою. Повстання
було придушене російськими військами.

Поділи Речі Посполитої:

1772 р. - Перший поділ РП: Галичина, Буковина, Закарпаття
(залишаючись у складі Угорщині) - Австрії
1793 р. - Другий поділ РП: Правобережжя - Росії (поділ на Київську та
Подільску губернії)
1795 р. - Третій поділ РП: Західна Волинь - Росії (+Волинська губернія)

Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ:

звільнення селян від особистої залежності в 1780-1782 рр.
покращення становища греко-католиків
освітня реформа, запровадження шкіл
адміністративна реформа: Королівство Галичини та Лодомерії поділено
на округи, центр - Львів

Культура. У літературі популярним діячем стає

Г. Сковорода (представник бароко). Видатними
композиторами були М. Березовський та А. Ведель, а
відомим співаком став Д. Бортнянський. Талановитий
український архітектор І. Григорович-Барський
(Покровська церква в Києві).

Г. Сковорода
 Дати і пам’ятки
1750-1764 рр. - гетьманування К. Розумовського
1764 р. - ліквідація гетьманства Катериною II
1764-1786 рр. - діяльність Другої Малоросійської колегії на чолі з президентом
П. Рум’янцевим
1768 p. - «Коліївщина»
1775 р.- російські війська зруйнували останню Запорозьку Січ (Нову Січ)
1772, 1793, 1795 pp. - поділи Польщі
1780-1782 рр. – ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії
1783 р. - на Лівобережжі було запроваджено кріпацтво
1783 р. - приєднання Криму до Росії

Собор Святого Юра у Львові, Скульптурна група святого Троїцький собор у Новомосковську,
1744-1762 рр. Юрія змієборця на фасаді Я. Погребняк
собору Святого Юра, Й. Пінзель

Успенський собор Палац К. Розумовського

Почаївської лаври, в Батурині
1771-1783 рр.

Ратуша в Бучачі, 1751 р.

Андріївська церква у Києві, Покровська церква в Києві,

1747-1757 рр. 1766 р.
 Тема 12. Українські землі у складі Російської
імперії XVIII - XIX ст.

Адміністративно-територіальний поділ України в РІ:

Полтавська, Чернігівська, Харківська губерніяна Лівобережжі та Слобожанщині
Волинська, Подільська, Київська - Правобережжя
Катеринославська, Херсонська, Таврійська - Південна Україна

Активне розширення території Російської імперії за рахунок імперських воєн:

1806-1812 рр. - російсько-турецька війна, приєднання Бессарабії
1812 р. - вторгнення Наполеона. У ході війни на території України створюються
козацькі полки
1828-1829 рр. - російсько-турецька війна, приєднання гирла Дуная

1828 р. - перехід задунайських козаків на чолі з Й. Гладким на бік

Російської імперії
Розвиток економіки:
початок промислового перевороту (перехід від мануфактури до фабрики і
машинної праці) почався у 30-ті роки ХІХ ст.
переселення в українські міста російських працівників
розвиток портів, надання Одесі звання порто-франко (вільний порт)

1825 р. - повстання декабристів

Декабристські організації

"Північне товариство", "Товариство об’єднаних "Південне товариство",

М. Муравйов, Санкт-Петербург слов’ян" П. Пестель,Тульчин
 "Північне товариство" обстоювало ідею конституційної монархії та
федеративного устрою, ліквідації кріпацтва, видали "Конституцію".
"Південне товариство" також було проти кріпацтва, але хотіло створити
республіку та унітарну державу, конфіскувати землю поміщиків.
"Товариство об’єднаних слов’ян" обстоювало ідею слов’янської федерації.

1825-1826 рр. - повстання Чернігівського полку, придушене, як і все

повстання декабристів. Людей страчено та деяких відправлено до Сибіру

1830-1831 рр. - польське визвольне повстання "За нашу і вашу свободу"

(головний лозунг). Повстання придушено

Щоб заспокоїти та русифікувати польську молодь,

створено в 1834 р. Київський університет.

Посилення експлуатації селян, запровадження місячини, поширення

урочної системи - це причини повстань на українських землях. На
Поділлі повстання очолював У. Кармелюк. Люди вдавалися до:
відмовавід виконання панщини, псування знарядь праці
збройний опір, партизанство, повстання
підпалювання маєтків, втечі

УкраЇнський національний рух поділяється на три етапи:

кінець XVIII - початок ХІХ ст. - перший етап (академічний) характерний

збиранням спадщини та виданням фольклору
40-80 рр. ХІХ ст. - другий етап (українофільський, культурницький)
характерний просвітництвом, розробкою ідей відродження державності,
поява перших політичних організацій
90-ті рр. ХІХ ст. - початок ХХ ст. - третій етап (національно-політичний)
характерний появою самостійників та автономістів, радикалізацією руху

Ще в 1791 р. В. Капніст їздив до Берліну з питанням

про допомогу у випадку повстання в Україні.

1798 р. - видання "Енеїди"

І. Котляревського
 1840 р. - видання "Кобзаря" Т. Шевченка

Поширюється масонство. Популярні ложі: "Любов до істини" в Полтаві, до

якої належав І. Котляревський, "Понт Евксінський"в Одесі, "Об’єднання
слов’ян" у Києві.
1846-1847 рр. - діяльність Кирило-Мефодіївського
братства в Києві. До нього входили М. Костомаров,
П. Куліш, М. Гулак, Т. Шевченко та інші. Програмні
засади:
ідея - створення слов’янської спілки християнськиї
республік М. Костомаров
християнські ідеали
наміри ліквідувати кріпацтво, станові нерівності
документ - "Книга буття українського народу" П. Куліш

Діяльність:
поширення програмних документів, творчості письменників
пропаганда в навчальних закладах
створення П. Кулішем першої української абетки - "кулішівки"
Членів братства заарештували й жорстоко покарали за їхню діяльність.

Дати
1791 р. - пподорож В.Капніста в Берлін з метою організувати
російсько-прусську війну та звільнити Україну з-під влади Росії,
невдало
1798 р. - перше видання «Енеїди» І.Котляревського
1828 р. - козаки на чолі із Й.Гладким перейшли на бік російської
армії
грудень 1825 – січень 1826 рр. – повстання Чернігівського
полку.
1830 – 1831 рр. - польське повстання за відновлення
незалежності Речі Посполитої, придушене
1840 р. – перше видання «Кобзаря» Т.Шевченка
1846-1847 рр. - діяльність Кирило-Мефодіївського братства
Тема 13. Українські землі у складі Австрійської
імперії у XVIII - першій половині ХІХ ст.

Адміністративно-територіальний поділ:
Закарпаття (4 комітати) управлялося з Буди Угорщиною
інші землі були об’єднані у Королівство Галичини і Лодомерії (12 дістриктів)

Західноукраїнські землі перетворювалися на аграрний придаток до Австрії.

Крім того, українцями в Галичині управляли поляки, на Буковині - румуни, в
Закарпатті - угорці.

Початок національного відродження на західноукраїнських землях

(основою було греко-католицьке духівництво)

1816 р. - створення освітнього товариства галицьких греко-католицьких

священників у Перемишлі І. Могильницьким

1833-1837 рр. - діяльність "Руської трійці" (М. Шашкевич,

І. Вагилевич, Я. Головацький), їх ще називали "будителями"

Діяльність "Руської трійці":

1837 р. - вихід альманаху "Русалка Дністрова", надруковано
в Будапешті
збирання фольклору, підтримка використання української
М. Шашкевич серед інтелігенції
підготовка М. Шашкевичем першої української "Читанки"

На Закарпатті національний рух очолив О. Духнович.

У 1848 р. європейські народи повстали проти свавілля монархів та експлуатації

селян, через що почалася "Весна народів".У тому ж році було проголошено
конституцію в Австрійській імперії. У тому ж році в Галичині скасовано панщину.

Поляки в Галичині організували Центральну раду

народову, тому у відповідь українці створили у 1848 р.
Головну Руську Раду. Їхні програмні вимоги:
поширення української мови в освіті, документації
розділ Галичини на східну (українську) і західну
(польську)
забезпечення рівних можливостей обіймати посади
 Заходи Головної Руської Ради:
видання перщої україномовної газети - "Зорі Галицької"
затвердження рішення про створення "Галицько-руської матиці"
створення місцевих рад
у Львівському університеті відкрито кафедру української мови та літератури
участь у роботі Слов’янського з’їзду (ухвалення рішення про рівноправність
української мови в освіті, рівність віросповідань)
Собор руських учених у Львові (єдина граматика української мови,
впровадження української мови в школи)

Зміст скасування панщини: селяни мали платити викуп за землі, якими вони
користувалися, також сервітути (пасовиська) залишалися під контролем
поміщиків і їх потрібно було арендувати.

Перший досвід парламентаризму в Австрійському парламенті.

Яскравим представником був Л. Кобилиця, який у 1848-1849
рр. влаштував повстання на Буковині.

Дати
1816 р. - греко-католицький священик І.Могильницький у м. Перемишлі
заснував Товариство греко-католицьких священників
30-40 рр. ХІХ ст. - початок промислового перевороту на Західноукраїнських
землях
1833-1837 рр. - Діяльність «Руської трійці».
1837 р. - видання культурно-просвітницьким гуртком «Руська трійця»
альманаху «Русалка Дністровая»
1843-1844 рр. - селянське повстання на Буковині під проводом Л.Кобилиці
1848-1849 рр. - революції у Австрії, Франції, Італії та Німеччині, що увійшли в
історію під назвою «весна народів»
1848 р., квітень - остаточне скасування панщини в Галичині
1848 р. – видання першої українськомовної газети «Зоря Галицька»
1848-1850 рр. - друге селянське повстання на Буковині під проводом
Л.Кобилиці
Тема 14. Культура України кінця XVIII - першої
половини ХІХ ст.

Умови розвитку

онімечування в відсутність державності,

Австрійській імперії русифікація та асиміляція ігнорування з боку імперій
в Російській імперії

Наукова сфера:
створення на початку ХІХ ст. "Історії русів", написана козацькою
елітою, але перше видання було в 1846 р.
математикою займалися М. Остроградський і Т. Осиповський,
видітним істориком був М. Костомаров, М. Маркевич написав
"Історію Малоросії", а М. Максимович вивчав біологію, історію та
інше

Освіта:
у 1805 р. відкрито університет у Харкові (ініціатор - В. Н. Каразін)
1834 р. - відкриття університету в Києві
(ректор - М. Максимович)
відкриття ліцеїв, гімназій, початкових шкіл
Культура:
М. Цертелєв видав українську фольклорну збірку "Досвід збирання старовинних
малоросійських пісень" у Петербурзі. Центром збиральництва спадщини став
Харківський університет
характерним явищем став романтизм

Література:
"батько" нової української літератури - І.
Котляревський ("Енеїда", 1798 р., "Наталка
Г. Квітка-Основ’яненко
Полтавка")
байкарі П. Гулак-Артемовський та Є.
Гребінка
прозаїк Григорій Квітка-Основ’яненко
("Маруся", "Конотопська відьма"), історичний
роман "Чорна рада" П. Куліша П. Гулак-Артемовський
Т. Шевченко (збірка "Кобзар", "Гайдамаки",
"Кавказ", "Сон", "Заповіт")
 Театр та музика:
осередками професійного театру стали Харків (директор - Г. Квітка-Основ’яненко)
та Полтава (Основ’яненко + Котляревський)
у Галичині - М. Вербицький, популярні кобзарі (Андрій Шут, Федор Гриценко, Іван
Крюковський)

Картини та художники:
портретне малярство - В. Боровиковський
В. Тропінін та його "Дівчина з Поділля", 1816 р.
В. Штернберг "Садиба Г. Тарновського в Качанівці",
1837 р.
Т. Шевченко також зробив великий внесок:
автопортрети, "Катерина", офорти "Мальовнича
Україна"

У 1839 р. на Правобережжі було ліквідовано греко-католицьку церкву

Провідним стилем в архітектурі був класицизм.

Дати і пам’ятки
1798 р. - видання перших трьох частин "Енеїди", початок нової укр. літ.
1805 р. - заснування уніерситету в Харкові (В. Каразін)
1818-1821 рр. - діяльність у Полтаві театральної групи на чолі з І. Котляревським і
М. Щепкіним
1834 р. - відкриття університету в Києву (М. Максимович)
1840 р. - видання"Кобзаря" Т. Шевченка
1848 р.- створення "Галицько-руської матиці", Собор руських учених

Будівля Київського університету, Пам’ятник князеві Володимиру

1837-1843 рр. в Києві, 1850-1853 рр.
 Офорти з серії "Живописна Україна", Т. Шевченко

"Автопортрет", Т. Шевченко, 1840 р.

Пам’ятник градоначальнику та генерал-губернатору

А. де Рішельє в Одесі. Скульптор І. Мартос, 1828 р.

"Катерина", Т. Шевченко, 1842 р.

"Садиба Г. Гарновського в Качанівці"
В. Штернберг, 1837 р.
 Тема 15. Українські землі у складі Російської
імперії в другій пловині ХІХ ст.
Кримська війна 1853-1856 рр. була невдалою для Російської імперії. Було
підписано Паризький мирний договір, за яким Південну Бессарабію передано
Туреччині.
результат війни для України

селянські повстання проти

Маніфест і "Положення про
кріпосництва: 1855 р. "Київська
селян" Олександра ІІ 19
козаччина", 1856 р. похід "У Таврію
лютого 1861 р.
за волею"

Зміст селянської реформи (1861 р.):

скасування особиствої залежності селян від поміщика, надано
громадянські права
якщо селянин користувався більшою кількістю землі, ніж міг
користуватися після реформи, то зайве "відрізали". Таку землю
називали відрізками. Більше всього "відрізали" на Лівобережжі
та Південній Україні, на Правобережній додали
щоб отримати волю, потрібно було викупити себе, а до викупу
селяни залишалися тимчасово зобов’язаними

Зміст земської реформи (1864 р.):

запровадження місцевого (земського) самоврядування,
створення земських управ
земства займалися господарськими та культурними
питаннями, але не мали політичних повноважень
земства не вводились на Праобережжі

Зміст судової реформи (1864 р.): Зміст освітньої реформи

створення суду присяжних (1863 р.):
введення адвокатури єдина система початкової
демократизація суду, але нерівність освіти
покарання для селян та військових, середня освіта в класичних
духівництва та реальних гімназіях
відновлення автономії
Зміст міської реформи (1870 р.):
університетів у навчанні,
створення самоврядування, впровадження
дозвіл вищої освіти для жінок
виборів
на курсах
благоустрій під контролем губернатора
 Зміст військової реформи (1874 р.):
перехід до загальної військової повинності
замість 25 років - служба 6-7 років
термін служби менше для освічених людей

1880-ті роки - завершення промислового перевороту на

слід
ок

збільшення припливу іноземного капіталу

індустріальні райони: Донецький вугільно-металургійний,
Криворізький залізно-рудний, Нікопольский марганцевий
промислове піднесення, інші галузі погано розвивалися
(окрім сільско-господарської, транспортного
машинобудування)
система залізниць, перша - Одеса-Балта (1865 р.)

Відбувалая модернізація, наслідком якої було економічне зростання України,

формування центрів (Одеса, Київ, Харків, Катеринослав), але фактично Україна була
"колонією", яку позбавляли прибутків. Демографічний вибух, аграрне
перенаселення змушували селян тікати в інші кутки імперії.

Найвідоміші українські підприємці (цукробурякове виробництво): Алчевські,

Терещенки, Симиренки, Яхненки, Харитоненки.
1863-1864 рр. - повстання польського національного руху, придушено
Початок культурно-просвітницього етапу українського
національного руху

1850-ті рр. - рух "хлопоманів" на Правобережжі на чолі з В.

Антоновичем (+ Т. Рильский)

В. Антонович

Поширюються напівлегальні непартійні об’єднання - громади. Перша з’являється в

Петербурзі в 1856 р. завдяки колишнім учасникам Кирило-Мефодіївського
братства. Видається журнал "Основа" (1861 - 1862 рр.).

Центром громадівського руху в Україні став Київ (на чолі з В.

Антоновичем та О. Кониським).
Громадівці започаткували українську пресу, збирали кошти на видання
української літератури , організовували недільні школи для дорослих,
поширювали твори Марка Вовчка, Т. Шевченка, П. Куліша.
 Валуєвський циркуляр 1863 р. (як реакція на активізацію українського руху):
заборона освіти, друку шкільних, релігійних, наукових видань українською
дозволена лише художня література українською

Наприкінці 60 - початку 70-х рр. почалось відновлення руху. Засновано "Стару

громаду", яка видавала газету "Київський телеграф".

Діяльність "Південно-Західного відділу Російського

географічного товариства" (1873 -1876 рр.):
керівник - П. Чубинський (автор слів сучасного гімну)
збирання етнографічних та фольклорних матеріалів
проведення археологічних з’їздів
П. Чубинський

Емський указ (1876 р.):

заборона друкувати будь-що українською
заборона ставити вистави українською
заборона ввозити українську літературу
заборона навчання та перекладів українською,
вилучення українських книг з бібліотек

Один з найвідоміших громадівців М. Драгоманов виїхав у

Женеву і став видавати журнал "Громада". У ній були ідеї
громадівського соціалізму та перетворення Російської
імперії на федерацію.

М. Драгоманов

З 1882 р. початок видання журналу "Київська старина", який був

присвячений історії.

У 70-80-х рр. почалася радикалізація та політизація молоді,

тому у 90-х рр. було засновано Братство тарасівців, на чолі
з Б. Грінченком, М. Міхновським.

У цей час відбувалося відродження кримськотатарського народу.

Ісмаїл Гаспринський створив сучасну літературну мову
народу та почав видавати першу газету цією мовою.
 Дати
19 лютого 1861 р. - російський імператор Олександр ІІ проголосив Маніфестом
скасування кріпацтва в Російській імперії
60-70-ті рр. ХІХ ст. - масштабні реформи в Російській імперії
1861-1862 рр. - видання журналу «Основа»
1863 р. - підписання міністром внутрішніх справ П.Валуєвим таємного
«Валуєвського» циркуляра, у якому
заявлено, що української мови просто немає. Заборона видання шкільної і
релігійної літератури українською
1863-1864 рр. – польське національно-визвольне повстання.
1865 р. - відкрито першу залізницю в Наддніпрянській Україні Одеса-Балта
1876 р. - підписання Емського указу
російським імператором Олександром ІІ
1891-1893 рр. - діяльність Братства
тарасівців, яка поставила собі за мету здобуття незалежності України
Тема 16. Українські землі у складі Австро-
Угорщини в другій половині ХІХ ст.
Соціально-економічне становище українських земель:
Галичина, Буковина, Закарпаття - відсталй аграрний край
промисловий переворот запізнювався
початок занепаду через відсутність пільг для промисловості
розвиток нафтової, лісопереробної, борошномельної, солеварної та
спиртогорілчаної промисловості
переважання іноземного капіталу
перша залізниця - Львів-Перемишль (1861 р.)
поглиблення спеціалізації районів, праця вільнонайманих робітників
мало буржуазії, поява пролетаріату, багато бідних селян

Початок трудової еміграції до Канади, США,

Бразилії через малоземелля, аграрне
перенаселення, слабкість промисловості,
злидні, знущання та безправ’я.

Початок кооперативного руху, щоб захистити селян від лихварства,

допомогти здобувати продукцію, купувати землю. Перший споживчий
кооператив - "Народна торгівля", заснований В. Нагірним. У Львові
з’являється страхова компанія "Дністер".

У 60-70-х рр. ХІХ ст. люди почали У 60-х рр. поява народовців, які
рятуватися від полонізації шляхом підтримували національну ідею. Їхні
орієнтування на Роійську імперію - ідеї:
поява "москвофільства". Їхні ідеї та єдність українських земель
діяльність: розвиток української мови
прагнення приєднатися до визнання галицьких русинів
Російської імперії українцями, пробудження
української нації не існує національної свідомості
відмова від національної мови видання щоденної газети
створення у 1870 р. Руської ради "Діло" (Ю. Романчук)
видання журнала "Правда"

1868 р. - створення у Львові товариства "Просвіта". Діяльність:

видання української літератури, проведення літературних вечорів, лекцій
організація читалень
фінансування кооперативів
 1873 р. - створення Літературного товариства
ім. Т. Шевченка (з 1892 р. - Наукове товариство ім.
Т. Шевченка). Перший голова - О. Барвінський, але
розквіт за часів керівництва М. Грушевського.

М. Грушевський
Зближення позицій українських та польських діячів називалося "новою ерою".
Зміст політики:
надання українцям міст в парламенті
відкриття українських гімназій, кафедри української історії у Львівському
університеті
запроваджено шкільні підручники з української
розшмрено сферу використання української мови
На Буковині народовська течія була представлена членами "Буковинської трійці",
а особливо Ю. Федьковичем.

Через радикалізацію національного руху з’являються перші партії.

У 1890 р. створено Русько-Українську радикальну партію
(РУРП), керівниками якої стали І. Франко, М. Павлик.Член партії
Ю. Бачинський опублікував у 1895 р. брошуру "Україна
irredenta". У ній доведено історичну необхідність здобуття
самостійності України.
І. Франко

У 1899 р. створено ще дві партіі: Українська національно-демократична партія

(УНДП, керівник Ю. Романчук, ввійшов І. Франко) та Українська соціал-
демократична партія (УСДП). Ідеї: соборна і незалежна Україна, мінімум - створення
єдиної української провінції в Австро-Угорщині.

Дати
1868 р. - створення у Львові товариства «Просвіта»
1873 р. - створення у Львові Літературного товариства ім. Т. Шевченка
(від 1892 р. - Наукового товариства ім. Т. Шевченка)
1890 р. - створення Русько-української радикальної партії
1896 р. - обґрунтування Ю. Бачинським ідеї самостійності України (праця
«Ukraina irredenta»)
1899 p. - створення Української
націонал-демократичної партії (УНДП), Української соціал-демократичної
партії (УСДП)
Тема 17. Культура України в другій половині
ХІХ - на початку ХХ ст.

Умови розвитку культури

реформи створили гарні умови завершення промислового

для розвитку культури перевороту
народницький рух спрямував увагу гроші від меценатів
інтелігенції на селянство

Освіта:
масове навчання, але в підросійській Україні російською,
що заважало розумінню. У підавстрійській Україні
ситуація була краще, хоча багато людей були
неписемними
1865 р. - відкриття Новоросійського університету в
Одесі, 1875 р. - у Чернівцях
у Києві зароджується вища жіноча освіта

Наука:
І. Мечніков відкрив явище фагоцитозу, створив
бактеріологічну станцію (перша в Російській імперії)
І. Пулюй відкрив випромінювання, перекладав Псалтир,
Євангеліє
історією займалися В. Антонович та його учень М.
Грушевський, який написав "Історію України-Руси". Д.
Яворницький написав "Історію запорізьких козаків", А.
Кримський був видатним сходознавцем довів український
А. Кримський
характер мови давнього Києва

Література:
написання творів у стилі реалізму: Марко Вовчок
("Інститутка"), І. Нечуй-Левицький ("Кайдашева сім’я",
"Микола Джеря"), П. Мирний ("Хіба ревуть воли, як ясла
повні?"), Леся Українка ("Лісова пісня", "Камінний
господар"), І. Франко ("Перехресні стежки", "Украдене
щастя", збірка "Зів’яле листя")
нова течія - модернізм: М. Вороний, М. Коцюбинський
Леся Українка
("Тіні забутих предків"), В. Винниченко ("Момент")
 Театр:
з ініціативи М. Кропивницького в Єлизаветграді почала працювати перша
українська професійна трупа
М. Старицький став директором української трупи, до якої входили корифеї театру
М. Садовський, Марія Заньковецька і тд.
1906 р. - перший український стаціонарний професійний театр у Полтаві

Музика:
С. Гулак-Артемовський та його опера "Запорожець за Дунаєм" - нова українська
опера
М. Лисенко створив низку опер: "Різдвяна ніч", "Тарас Бульба", "Енеїда",
"Наталка Полтавка"
Соломія Крушельницька - оперна співачка
автор сучасного гімну - П. Чубинський, композитор - М. Вербицький

М. Лисенко М. Вербицький С. Крушельницька

Меценати, які допомагали розвитку культури: В. Симиренко, Б. Ханенко,

М. Терещенко, Є. Чикаленко.

У Галичині в 1900 р. митрополитом греко-

католицької церкви став А. Шептицький.

Дати і пам’ятки
1865 р. - відкриття Новоросійського університету в Одесі
1875 р. - відкриття університету в Чернівцях
1886 р. - відкриття бактеріологічної станції в Одесі
1900 р. - А. Шептицький став митрополитом
1906 р. - перша Біблія українською в Наддніпрянщині
 Резиденція православних митрополитів Будинок Полтавського губернського земства,
Буковини і Далмації в Чернівцях, 1864-1873 рр. 1903-1908 рр.

Володимирський собор Будівля оперного театру в Одесі, Будинок з химерами в Києві,

у Києві, 1862-1896 рр. 1883-1887 рр. 1901-1903 рр.

Будинок страхового товариства Пам’ятник Б. Хмельницькому "Козаки в степу",

"Дністер" у Львові, 1905-1906 рр. в Києві, М. Микешин, 1888 р. С. Васильківський, 1890 р.

"Запорожці пишуть листа турецькому султанові",

І. Рєпін, 1880-1891 рр.

"Святочне ворожіння",
М. Пимоненко, 1888 р.
"Дівчина в червоному
капелюсі", О. Мурашко,
1902-1903 рр.

"Портрет Лесі Українки", І. Труш, 1900 р.

Тема 18. Українські землі у складі Російської
імперії в 1900-1914 рр.
Економічний розвиток: Сільське господарство:
економічна криза 1900-1903 рр. гальмування розвитку поміщиуьким
збільшення великих підприємств - землеволодінням
"концентрація виробництва" зерно - Південна Україна,
господарство у стані депресії Правобережжя - обробка технічних
утворення монополій (об’єднання культур (цукровий буряк, тютюн,
підприємств певної галузі, які картопля)
диктували основні умови), Російській відсталість сільського господарства
імперії - синдикати аграрне перенаселення, селяни
наепереродні Першої світової війни переселялися в дальні кутки імперії
- промислове піднесення створення сільськогосподарських
нерівномірний розвиток регіонів спілок
експлуатація селян
В Україні було багато соціалістів-революціонерів (есери).

В українському національному русі відбувся перехід від

культурно-освітньої діяльності до політичної. Вийшла
брошура М. Міхновського "Самостійна Україна", яка
проголосила завдання створити незалежну державу. За
повну самостійність та ідеологію консерватизму був В.
Липинський.

Першою політичною партією Наддніпрянщини стала в 1900 р.

Революційна українська партія (РУП), створена в Харкові. Ідеї:
самостійна Україна "від гір Карпатських до гір Кавказьких"
перетворення соціалістичного характеру в економіці
передача землі селянам, знищення поміщицького землеволодіння
У 1905 р. РУП перейменовано в Українську соціал-демократичну робітничу
партію, керівниками були В. Винниченко, С. Петлюра, М. Порш.

У 1902 р. М. Міхновський створює Українську народну партію.

У 1904 р. створено Українську демократичну партію (УДП), від

якої в 1905 р. відкололися Українська радикальна партія (УРП) та
Українська демократично-радикальна партія (УДРП). Лідером
УДРП був Є. Чикаленко.
У 1905-1907 рр. відбулася Перша російська революція, яка почалася з повстання на
броненосці "Потьомкін". Матроси здали корабель румунській владі.

Почалася політизація руху. Почався загальноросійський

жовтневий політичний страйк (повстання). 17 жовтня
1905 р. Микола ІІ видав Маніфест:
обіцянка надання громадянських свобод
скликання Державної думи як законодавчого органу
дозвіл створювати партії (умова легальної політичної
діяльності)
фактично скасування Емського указу

З 1905 р. почалось видання першої української газети "Хлібороб"

(Лубни).Видання щоденної газети "Громадська думка" в Києві, яку, як і
газету "Рада", фінансував Є. Чикаленко.

Діяльність "Просвіти":
створення перших "Просвіт" у Наддніпрянській Україні
(Катеринослав, Одеса) у 1905 р.
почалось запровадження української у школах, університетах
під час реакції 1907-1914 рр. майже всі "Просвіти" закрили
Діяльність українців в І та ІІ Державній думі полягала в створенні власної
парламентської громади на чолі з І. Шрагом. Обидві думи були розпущені.

Столипінська реакція: відстоювання єдності імперії, репресії до нових

газет, угрупувань, обмеження освіти українською мовою, заборона
іноземних політичних угрупувань. Заборонили вшановувати пам’ять
Т. Шевченка, заборона вживати терміни "Україна", "українські народи".

1908 р. - створення Товариства українських поступовців (ТУП).

У 1906 р. відбулася столипінська аграрна реформа:
руйнування общини, виданнякожному землі в одному масиві - відруба,
можна було створювати хутори
надання кредитної допомоги селянам
сприяння переселення селян до малозаселених районів (Сибір, Північний
Кавказ)
скасування викупних платежів
спроба вирішити проблему аграрного перенаселення, створити опору на
селі
Проти українського руху і за єдність Росії боролися чорносотенці.
Розгортання антисемітизму яскраво виражено в справі Бейліса.
 Дати
1900 р. - заснування у Харкові першої політичної партії Наддніпрянщини —
(РУП), випуск брошури М. Міхновського "Самостійна Україна"
1900-1903 pp. - економічна криза.
1902 р. - посилення селянського руху.
1902 р. - створення Української народної партії.
1904 р. - заснування Української соціал- демократичної спілки
1905-1907 рр. - перша революція в Російській імперії
1905 р. - заснування Української соціал-демократичної робітничої партії
(УСДРП), заснування Української демократично-радикальної партії (УДРП)
1908 р. – створення Товариства українських поступовців (ТУП)
1906-1910 pp. - столипінська аграрна реформа.
1911 – 1913 рр. – справа «Бейліса»
 Тема 19. Українські землі у складі Австро-
Угорщини в 1900-1914 рр.
Економіка, промисловість, сільське господарство:
повне переваження дрібної промисловості, завершення формування
основних галузей фабрично-заводської промисловості
збільшення видобутку нафти в Галичині, галузь в руках іноземного капіталу
відсутність цукрової промисловості, збільшення частки деревообробної
промисловості, сировинний характер розвитку
будівництво електростанцій
велика кількість робітників працювала ремісниками, а не на фабриках
тяжке становище селян, трудова міграція, гніт, народні віча (форма
боротьби), загальний страйк в 1902 р.
криза сільського господарства, повільні темпи розвитку

Галичина - центр українського національного руху, "український П’ємонт".

Політичних рух став більш радикальним, люди хотіли поділу Галичини на
польську та українську, національної автономії, заснування українського
університету у Львові, загального виборчого права.

Діяльність західноукраїнських політичних партій (УРП, УНДП, УСДП)

призвело до впровадження у 1907 р. в Австро-Угорській імперії
загального виборчого права для чоловіків. Вплив мосвофілів
зменшився, загострився конфлікт між українцями та поляками.

У 1912 р. з Відня до Львова надійшли інструкції, у яких говорилось про

однакове ставлення до поляків та українців.

Патріотичні організації почали заснування патріотичних

та спортивно-фізкультурних організацій. Наприклад,
І. Боберський очолював центральний провід "Сокола".

У 1908-1914 рр. К. Трильовський засновує організацію "Січ".

Для військової підготовки учні створюють таємну організацію "Пласт".

На Буковині національне відродження проявлялося в створенні "Селянської

партії" ("Руська рада"), на Закарпатті переважали мосвофіли і рух був доволі
слабким, але почався випуск тижневика "Наука" А. Волошиним.
Греко-католицька церква також відіграла значну роль в
піднесенні національної свідомості українців. Зокрема,
діяльність А. Шептицького:
у 1900 р. був браний митрополитом УГКЦ
підтримка народовців, переведення своїх колег до
ідеології народовців
заснував Український національний музей у Львові в
1913 р.
об’єднав зусилля інтелігенції та священників у меті
національного визволення українців

Дати
1894 р. - заснування в Галичині перших організацій «Сокіл» для виховання
молоді
1900 р. - заснування патріотичної молодіжної організації «Січ»
1900 р. - А.Шептицького обрано митрополитом Української греко-
католицької церкви
1902 р. - загальний селянський страйк
1907 р. – впровадження в Австро-Угорськії імперії загального виборчого
права для чоловіків.
1911 р. - створення молодіжної організації «Пласт»
Тема 20. Україна в роки Першої світової війни

Війну почали військово-політичні блоки

Антанта (Росія, Велика Британія, Франція Троїстий союз, який став Четверним
+ інші держави у ході війни) (Німеччина, Австро-Угорщина,
Османська імперія та Болгарія), друга назва -
Центральні держави

Україна стала територією, яку хотіли захопити інші держави:

Російська імперія хотіла захопити Галичину, Буковину, Закарпаття
Австро-Угорська імперія - Волинь і Поділля
Німецька імперія - схід та південь України
Румунія - Бессарабію

Позиції українських політичних сил:

Симон Петлюра "Війна і українці" - підтримка Російської імперії, боротьба за
імперію
ТУП закликав до нейтралітету у декларації "Наша позиція"
В. Винниченко був за позицію поразки Російської імперії (виграш Австрії - свобода
України)
У підавстрійській Україні 1 серпня 1914 р. створено Головну
українську раду (ГУР) на чолі з К. Левицьким. У "Маніфесті"
проголошувалось, що потрібно боротися за Австро-Угорщину,
щоб здобути автономіюдля західноукраїнських земель, об’єднати
Україну на територіях, що до війни належали Російській імперії,
виступали за автономію.
К. Левицький
У серпні 1914 р. утворено легіон Українських січових
стрільців (УСС) на чолі з М. Галущинським.

4 серпня 1914 р. у Львові емігранти з Наддніпрянщини створили Союз

визволення України (СВУ) на чолі з Д. Донцовим, А. Жуком. Виступали за
відокремлення України та створення конституційної монархії.
1915 р. ГУР+СВУ= Загальна українська рад, де СВУ проводила ще й
окрему політику:
видання брошур, преси про становище України
налагодження політичних відносин
опіка над полоненими українцями
формування органів місцевої влади, заснування шкіл

1914 р. - Галицька битва (виграла російська армія в австро-угорського

війська): взяття Львову, Галичини, Буковини. Створення Галицько-
Буковинського генерал-губернаторства (Г. Бобринський), арешт
А. Шептицького, переслідування населення, русифікація.

1915 р. - спроба російського війська пройти через

Карпати. Горлицький прорив німців, який витиснув
російську армію з територій, які ті захопили у 1914 р.

1916 р. - Брусиловський прорив (російська армія знову захоплює Галичину

та Буковину, але без Львова!)

Активно відбувається
Військовий шлях УСС: евакуація, створення
29 квітня - 2 травня 1915 р. - битва за українських зброєних
г.Маківку формувань, порушується
бої за г. Лисоню у 1916 р. "українське питання".

1916 р. - розподіл Галичини на східну та захіну без ураховання національних

питань між поляками та українцями.
 В. Вишиваний (Вільгельм Франц Габсбург) був представником роду
Габсбургів , але він дуже цікавився української історією та культурою,був
командувачем УСС деякий час.

Дати
1 серпня 1914 р. - початок Першої світової війни
5 серпня – 8 вересня 1914 р. - Галицька битва
1 серпня 1914 р.- створення Головної Української Ради
4 серпня 1914 р. - створення «Союзу визволення України»
7 вересня 1914 р. - створення легіону Українських січових стрільців
29 квітня - 2 травня 1915 р. - бій за г. Маківка (участь УСС)
2 травня - 22 червня 1915 р. - Горлицький прорив німецьких військ
5 травня 1915 р.- створення Загальної української ради
22 травня - 31 липня 1916 р. - Брусиловський прорив
вересень 1916 р. - участь УСС у боях за г. Лисоню
 Тема 21. Початок української революції

Причини:
гноблення, відсутність єдності держави, російський
шовінізм
проблема з питанням про захист селян та робітників
піднесення на тлі війни українського національного руху
послаблення Російської імперії внаслідок війни

1917 р. - лютнева революція в Російській імперії

початок березня 1917 р. - утворення Тимчасового уряду та зречення Миколи ІІ

Самостійники на чолі з М. Міхновським та члени ТУП 4 (17)

березня 1917 р. створили в Києві Українську
Центральну Раду (УЦР) під керуванням С. Єфремова,
головою УЦР став М. Грушевський. УЦР стала своєрідним
українським парламентом.

6-8 квітня 1917 р. - Всеукраїнський

національний конгрес в КиєвіОбрали нову УЦР,
яка тепер стала представницьким органом українців.
Поставлено мету:
національно-територіальна автономія України,
початок боротьби за автономізацію.
Формування української армії:
"Український військовий клуб ім. гетьмана П. Полуботка" на чолі з М.
Міхновським
завдяки полуботківцям організували перший український полк ім. Б.
Хмельницького (богданівці)
створення перших підрозділів Вільного козацтва, які займалися
охороною своїх міст

В. Винниченко їздив в Петроград до Тимчасового уряда з питанням про автономію,

але його навіть не вислухали. 10 (23) червня 1917 р. проголошено І Універсал
УЦР:
проголошення автономії України
УЦР - найвищий державний орган влади до скликання Всенародних
Українських зборів
створення місцевих українських органів влади
як результат зростання авторитету УЦР, закріплення прив’язки до Росії
15 червня 1917 р. - утворення Генерального Секретаріату (уряд)
на чолі з В. Винниченком.

Наприкінці червня у Київ приїхали представники Тимчасового уряду, щоб

домовитись про відмову від І Універсалу. Ухвалено ІІ Універсал УЦР 3 (16)
липня 1917 р.:
Генеральний Секретаріат став легітимним, УЦР визнали найвищим органом
України
відмова від самопроголошеної автономії, початок підготовки документів про
автономічний лад для затвердження Всеросійськими Устаовчими зборами
Тимчасовий уряд погодився на українізацію військ
УЦР поповнювалася представниками національних меншин
як результат продовження курсу на здобуття автономії, неокреслені території,
невизначеність повноважень ГС

Тимчасовий уряд надав "Тимчасову інструкцію" УЦР, де УЦР стала органом

ТУ, їй було надано контроль над Київською, Волинською, Подільську,
Полтавську, Чернігівську губернію.

8-15 вересня 1917 р. - З’їзд народів Росії в Києві, взято курс на

Всеукраїнські установчі збори, феодальну перебудову. УЦР
проголосила контроль всіх 9 губерній і всіх сфер, що
визначило відмову від "Тимчасової інструкції", загострило
відносини. Набирає обертів селянський рух, страйки,
відбувається зростання цін.
Кінець жовтня 1917 р. - Жовтневий переворот, більшовики захопили владу в
Петрограді, це засудила УЦР. 7 (20) листопада 1917 р. - ухвалення ІІІ Універсалу:
проголошення Української Народної Республіки (УНР)
до Установчих зборів УЦР ставала головним законодавчим органом, ГС -
виконавчим
до УНР мали включити землі, де етнічно переважають українці
встановлення контролю над продукцією, 8-годинний робочий день
основа - мирні переговори, масова амністія, вибри до Установчих зборів

На ІІІ Універсал була жорстка відповідь від новоутвореного Раднаркому:

визнаня на словах УНР до відокремлення від Росії, вимоги припинити
роззброєння більшовицьких частин, сприяти діям проти антибільшовицьких
виступів,не пропускати військові частини з фронту на Дон, де велася
боротьба козаків і більшовиків, передати владу радам, щоб не допустити
війни.
 Наприкінці 1917 р. в Бахчисараї відбувся курултай (з’їзд)
кримськотатарського народу, на якому було проголошено
Кримську Народну Республіку, ухваленоКонституцію, сформовано
парламент (Меджліс). Лідером став Номан Челебіджихан. В
1918 р. вторглися більшовики і створили маріонеткову
республіку Тавриди.

Всеукраїнський з’їзд рад 4-6 грудня підтримав УЦР. У цей час владу в Харкові
захопили більшовики, де провели свій І Всеукраїнський з’їзд рад, який фактично не
був легітимним, але проголосив Україну республікою. Утворено Центральний
виконавчий комітет (ЦВК) і Народний секретаріат. На початку 1918 р. створення
Донецько-Криворізької республіки з центром у Харкові.

УЦР відмовилася виконувати умови ультиматуму

Раднаркому. Раднарком 5 грудня вирішив вважати це за
початок війни. У поході на Київ брали участь незначні
загони українців. УЦР же не подбала про утворення
збройних сил, тому захищати місто пішли студенти. У
січні 1918 р. під станцією Крути молодь затримала
наступ військ, але багато хто загинув. У Києву ж
більшовики 16-22 січня організували повстання, для
придушення якого з фронту зняли частину військових.

9 (22) січня 1918 р. ухвалено IV Універсал УЦР:

проголошення незалежності УНР УЦР покинула Київ, увійшли
підтвердження основних прав і свобод більшовики, почався
ГС перейменовано на Раду Народних Міністрів "червоний терор".
заклик боротьби з більшовиками

27 січня (9 лютого) 1918 р. між УНР та Німеччиною та союзниками (Четверний

союз) було підписано Берестейський мирний договір:
скасування стану війни, відмова від територіальних претензій
союз мав допомогти УНР відновити контроль над усією територією
український уряд мав поставляти союзникам їжу і все потрібне для армії
домовленість про обмін товарами та надання дефіцитних українцям

Під час вигнання більшовиків відбувся похід П. Болбочана

на Крим, що звільнило півострів, але за вимгою німецького
впродовж березня-квітня
командування наступ припинено.
1918 р. територія України
була звільнена від
29 квітня 1918 р. УЦР ухвалила конституцію УНР, у
більшовиків, повернення
той же день влада УЦР була повалена.
УЦР в Київ.
 Дати
17 березня 1917 р. - утворення Української Центральної Ради
6-8 квітня 1917 р. - проведення Всеукраїнського національного Конгресу
10 червня 1917 р. - Перший Універсал
УЦР
15 (29) червня 1917 р. - створення Генерального Секретаріату
3 липня 1917 р. - Другий Універсал УЦР
7 листопада 1917 р. - проголошення Третього Універсалу УЦР
4 грудня 1917 р. - ультиматум Центральній Раді від Ради народних комісарів
4 грудня 1917 р.- початок роботи І Всеукраїнського з’їзду селянських,
робітничих і солдатських депутатів у Києві
22 січня 1918 р. - проголошення Четвертого Універсалу УЦР, проголошення
незалежності УНР
січень 1918 р. – бій під Крутами
20 січня 1918 р. - створення Армії УНР - Червоного козацтва
27 січня (9 лютого) 1918 р. - Берестейський мирний договір
9 лютого 1918 р. - підписання Берестейського мирного договору
29 квітня 1918 р. - ухвалення Центральною Радою Конституції УНР
29 квітня 1918 р. - розпуск Центральної Ради
Тема 22. Розгортання української революції.
Боротьба за відновлення державності
Причини гетьманського перевороту:
УЦР виявилася неспроможною силою, через що німецька влада
стала втручатися у внутрішні справи держави
конфлікт з консервативними колами
відсутність армії та силових структур
криза, анархія, безвладдя
втома людей від нестабільності та слабкої позиції

29 квітня 1918 р. - державний переворот , Всеукраїнський

з’їзд землевласників відномлює династичне правління та
гетьманат. Гетьманом стає П. Скоропадський, УНР стає
Українською Державою.

П. Скоропадський

Внутрішня політика гетьмана: Зовнішня політика гетьмана:

уряд (Раду Міністрів) очолив Ф. Лизогуб.
Він, як і більшість представників режиму,
був доволі консервативним, багато хто
просто були зрусифікованими українцями
великі землевалсники відновили свою
власність, планувалося ввести викуп, що
обурило селян
стабілізація у фінансах, транспорті,
промисловості, відкриття банків
зростання безробіття
відкриття українських університетів,
створення Української Академії наук,
українська стала державною мовою, але
нею влада майже не володіла
14 листопада 1918 р. - утіорення
Директорії на чолі з В. Винниченком.
Гетьман через потужну боротьбу зрікся
влади і виїхав за кордон.
визнання України іншими
державами
ведення переговорів про
приєднання Крима та Кубані,
перемови з Румунією щодо
Бессарабії
зміна політичної орієнтації через
програш Німеччини у війні, гетьман
опублікував грамоту про федерацію
з небільшовицькою Росією
Причини падіння режиму:
залежність від Німеччини, її поразка
у війні
відсутність власної армії
база - заможні люди, відсутність
підтримки від селян, масова
опозиція, зростання соціальної
напруги
вплив російських кіл
 Політика Директорії:
відновлення УНР, уряд - Рада Народних Міністрів (В.
Чехівський)
радикалізм, який привів до того, що влада лишилася без
підтримки спеціалістів, чиновників, промисловців
ліквідація приватної власності, конфіскація земель, більших
за 15 десятин - незадоволені селяни та поміщики
відновлено 8-годинний робочий день
допомога нужденним категоріям населення
з листопала 1918 р. почався наступ більшовицької армії, В. Винниченко
почалась нова війна

Через воєнну інтервенцію (втручання) військ Антанти радикальні

В. Винниченко та В. Чехівський вимушені були скласти зобов’язання.
Директорію УНР очолив С. Петлюра.
3 січня 1919 р. - більшовики зайняли Харків та оголосили
його столицею більшовицької України, а вже 5 лютого
війська захопили Київ.
С. Петлюра Причини поразки Директорії:
селяни, що боролися проти гетьманського уряду, повернулись додому, де
визнали місцевих отаманів (Ангел, Божко, Григор’єв, Зелений), які у свою чергу
не визначали владу
неможливість створення держави, суперечливі рішення уряду
протистояння лідерів: В. Винниченка та С. Петлюри
міжнародна ізоляція

1 листопада 1918 р. - українські війська взяли Львів, почався

"Листопадовий зрив", головну роль відіграв Д. Вітовський.
13 листопада 1918 р. проголосили створення
Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Парламент -
Українська Національна Рада, президент - Є. Петрушевич. Є. Петрушевич

Внутрішня політика: Зовнішня політика:

опора на систему місцевого
самоуправління
соціальна нестабільність через
аграрну реформу
введено 8-годинний робочий
день, державну монополію на
продаж продуктів
створення Галицької армії (М.
Омелянович-Павленко)
національно-культурна політика,
права
об’єднання з УНР: 22 січня 1919 р. -
Акт злуки, ЗУНР отримала автономію,
Є. Петрушевич - член Директорії
відкриття дипломатичних
представництв у інших країнах, участь у
Паризькій мирній конференції
напружені стосунки з Польщею,
Румунією, Росією
Все це стало проявом прагнення
народу до соборності України.
 1 листопада 1918 р. почалась українсько-польська війна, але, на щастя, ЗУНР мала
сформовану армію (УГА). У червні УГА затиснули між Дністром та Збруча, тому армія
перейшла у контрнаступ - Чортківська офензива (8-28 червня 1919 р.), яка
закінчилася через брак боєприпасів та відсутність сторонньої допомоги.

Паризька мирна конференція

дозволила окупацію Польщею
Східної Галичини, за Сен-
Жерменським договором Закарпаття
відійшло до Чехо-Словаччини,
Буковина - Румунії, 16-18 липня УГА
відійшла за збруч, а ЗУНР перестала
існувати.
"Київська катастрофа". Армії УНР та ЗУНР об’єдналися та почали вдалий наступ із
захопленням Києва, але вже наступного дня залишили його через білогвардійців -
це ї є "Київська катастрофа". Армія попала у трикутник смерті і вимушена була
боротися з трьома ворогами одночасно, і через виснаження вона програла.

Перший "Зимовий похід": частина армії УНР 6 грудня 1919 р. вирушила через
білогвардійців та більшовиків і вже 6 травня 1920 р. дісталася української армії, що
була в союзі з польською.

Осінню 1919 р. почався денікінський (на чолі з А. Денікіним)

білогвардійський режим з суворою диктатурою, гнобленням,
через що почались селянські повстання. Повстанська армія Н.
Махна сприяла перемозі Червоної армії, тому вже зимою-
весною 1920 р. більшовики захопили майже всю територію
Нестор Махно України.
Ще у січні 1919 р. маріонетковий уряд України очолив Х. Раковський, УНР
проголосили УСРР зі столицею у Харкові. Ухвалено Конституцію УСРР:
диктатура пролетаріату, рад
знищення приватної власності, позбавлення прав колишніх поміщиків та
інтелігентів
"незалежність" держави у федерації з Росією

Політика УСРР:
"воєнний комунізм": заборона приватної торгівлі,
надання селянам поміщицької землі, але і збирання
продукції з цих земель на користь держави повстання,
"червоний терор" незадоволення,
націоналізація підприємств, загальна трудова економічна криза
повинність, мілітарізація, карткова система
пом’якшення в національному питанні
 С. Петлюра через пошуки допомоги та Польща через прагнення узаконити
завоювання земель підписали у квітні 1920 р. Варшавськиу угоду:
Польща визнає незалежність УНР
українці визнають незалежність Західної України до Польщі
умовленість про звільнення територій від більшовиків
утримання польскої армії за рахунок УНР

18 березня 1921 р. підписано Ризький листопад 1921 р. - Другий "Зимовий

мирний договір (Польща, Росія, УСРР): похід", невдала спроба відновити УНР. Даль
визнання Польщею УСРР були тільки повстання накшталт
західні території відходили Польщі "Холодноярської республіки" (1919-1922 рр.)

1918 р. - заснування Української академії наук

(президент - В. Вернадський)
Г. Нарбут - автор проєктів грошових знаків.

1921 р. - створення Української автокефальної православної

церки (УАПЦ), митрополит - В. Липківський.

Дати і пам’ятки
29 квітня 1918 р. - державний переворот і прихід до влади П.Скоропадського
1 листопада 1918 р. – Листопадовий зрив у Львові
13 листопада 1918 р. - проголошення у Львові ЗУНР, президент - Є.Петрушевич
листопада 1918 р. - заснування Української академії наук
14 листопада 1918 р. – утворення Директорії
22 січня 1919р. - проголошення у Києві Акта злуки ЗУНР і УНР
6 грудня 1919 р. – 6 травня 1920 р. - Перший "Зимовий похід"
21-24 квітня 1920 р. - укладення Варшавської угоди
18 березня 1921 р. - укладання Ризького мирного договору
листопад 1921 р. - Другий "Зимовий похід" військ УНР

Картина "Еней та його військо",

1919 р., Г. Нарбут

Пам’ятник Т. Шевченкові у Ромнах,

1918 р., І. Кавалерідзе
 Тема 23. Встановлення комуністичного
тоталітарного режиму в Україні
30 грудня 1922 р. - І з’їзд рад СРСР, на якому ухвалено декларацію і договір про
утворення СРСР, до складу якої увійшли Білоруська СРР, Закавказька
Федерація,Російська Федерація та УСРР.
Наслідки вступу УСРР до СРСР:
втрата формальної незалежності, неможливість вийти з СРСР
закріплення територій (дещо несправедливих), власний адміністративний
апарат, визнання культурно-освітніх прав українців

Масовий голод у південних територіях УСРР

(1921-1923 рр.):
1921 р. - посуха, неврожай на півдні
перекриття шляхів між північними та південними
губерніями
губернії змушені були віддавати податки, робити
хлібозаготівлі попри голод
їжу вивозили в Росію, продавали за кордон
голод - засіб придушення повстань

Репресії щодо духовенства:

грабунок коштовностей з храмів для закупівлі зерна
конфлікт між чиновниками за духовенством
арешти, розстріл вірян

Впровадження неп (нової еконмічної політики) в УСРР та його особливості:

продовольча розкладка ставала продовольчим податком
сприяння кооперації, знищення великих індивідуальних господарств
дозвіл найманої праці у промисловості та торгівлі, вільнонайманої в селянських
господарствах
відмова від жорсткої централізації, трудової мобілізації. Об’єднання в трести
відрядна оплата з урахуванням якості та кількості праці

Відбудова народного господарства. Стабілізація:

неп почав відбудову народного господарства
відбудова легкої та харчової промисловості
підвищення рівня життя населення, продуктивності праці, зростання безробіття
1925 р. - ВКП(б) взяв курс на індустріалізацію. Згортання непу, перехід до
директивної економіки
 Щоб зберегти та посилити контроль над народом та його культурою, створити
демократичний образ держави на міжнародній арені, влада прийняла рішення
взяти курс на українізацію або коренізацію:
розвиток національної культури під керівництвом партії, вивчення історії
поширення українських шкіл, видання книг та преси
виховання кадрів з корінного населення
запровадження в роботу апаратів української мови
відзначився активною діяльністю О. Шумський
як результат в Україну повернулись діячі в еміграції, кількість українців у
держапараті зросла, діловодство українською, дійсно навчання багато де велося
українською, стрибок у розвитку культури
Відбувається зміцнення тоталітарного режиму та поширення репресій. М.
Волобуєв довів, що Україна залишається економічною колонією, за що і був
репресований.
жовтень 1921 р. - утворення Кримської АСРР, утворення Молдавської
АСРР.
Важливим завданням була ліквідація неписемності та
прищеплення комуністичної ідеології населенню.
Таке навчання для дорослих дало доволі гарні
результати.
Відбулося піднесення літератури. Наприклад, М. Хвильовий
(представник ВАПЛІТЕ), П. Тичина, В. Сосюра, М. Рильський, В.
Підмогильний.
М. Бойчук - засновник монументального мистецтва в Україні.
О. Довженко - кінорежисер, письменник, художник.

Дати і пам’ятки
1921-1923 pp. - голод в Україні
1921 p. - X з’їзд РКП(б), проголошення «нової економічної
політики»
1922 р. - входження УСРР до складу СРСР
1923 р. - початок політики «коренізації» в УСРР
1925 р. – проголошення курсу на індустріалізацію
1925 р. - введення обов’язкового вживання української мови в
діловодстві.
1924-1925 pp. - перехід від продрозкладки до продподатку на
селі.
 Будівля Держпрому в Харкові

Картина "Життя" (триптих "Любов. Сім’я. Повернення"),

1925-1927 рр.

Літографія "Гуцул з квіткою", 1923 р., В. Касіян

Естамп "Карпатська мати", 1923 р., В. Касіян

 Тема 24. Утвердження більшовицького
тоталітарного режиму в Україні
Радянська модернізація в Україні тривала з 1928 р. до 1938 р. і супроводжувалася
форсованою індустріалізацію (прискорення темпів розвитку важкої
промисловості), насильницькою колективізацією (політика об’єднання
господарств, створення колгоспів, що спираються на колективну власність),
ідеологізацією суспільного життя. Створення планів п’ятирічок, перша -
1928/1929-1932 рр., друга - 1933-1937.
Джерела фінансування форсованої
Причини форсованої
індустріалізації:
індустріалізації:
економія та ріст податків, внутрішні
бажання забезпечити економічну
позики
незалежність, допомога
продаж продукції за кордон
мілітарізації
використання безкоштовної праці
створення фінансової бази для
в’язнів та дешевої селян, робітників
модернізації
пропаганда патріотизму
подолання економічної
перенаправлення коштів з сільського
відсталості
господарства та інших галузей
Набув поширення стаханівський рух, пов’язаний з іменем шахтаря О. Стаханова, що
перевиконував усі плани. Новий засів заохочення та маніпуляції.

Наслідки форсованої індустріалізації:

частка важкої промисловості СРСР в Україні зросла,
піднесення легкої та харчової промисловості
нерівномірне розміщення продуктивних сил
посилення урбанізації (приріст населення в містах)
формування робітничого класу і технічної інтелігенції,
але загальне зниження рівня життя населення, ріст
кількості жінок на виробництвах
УСРР стала індустріально-аграрною республікою

Чому велась насильницька колективізація:

1929 р. - ухвалення
забирати гроші до бюджету легше з колгоспів, а
рішення про
не індивідуально
насильницьку
спроба налагодити ефективне виробництво на
колективізацію. С. Косіор
селі
підписав указ про
створення "рабів", знищення куркулів (заможні
закінчення колективізації до
господарі)
осені 1930 р., а без
здійснення контролю за приватним сектором
насильницьких дій це було
сільського господарства
нереально.
село - база для індустріалізації
 Таке рішення викликало опір селянства, а також почалось
масове розкуркулення - знищення та виселення заможних
селян до Сибіру. Відбулося запровадження "паспортної
системи" - прикріплення селян до землі, перевтілення їх на
кріпаків.
Запровадження
Причини Голодомору 1932-1933 рр., який
"закону про п’ять
став засобом гніту та знищення
колосків", який
(геноциду) українського народу:
передбачав розстріл
необхідність знищити тих, хто не згоден з
або тяжке покарання за
політикою більшовиків
крадіжку колгоспного
прискорення колективізації
майна, "чорних
нереальні плани хлібозаготівлі, конфіскація
дошок" - список
запасів, продаж всього за кордон
районів, де вилучали
спроба побудувати соціалізм суворими
продовольчі фонди,
методами
посилювали репресії.

Економічна політика
Масштаби та наслідки Голодомору: Й. Сталіна створила в Україні
геноцид українського народу (4-10 млн жертв) нові промислові центри,
злам опору селян проти впровадження колгоспної збільшила населення міст,
системи надала техніку в колгоспи,
національний гніт та знищення села створила мережу машинно-
деградація сільського господарства, переселення тракторних станцій (МТС).
російських громадян на території України

1934 р. - перенесення столиці УСРР з Харкова до Києва, 1937 р. - Конституція,

що перейменувала УСРР на УРСР. Тоталітарний режим зміцнився.
1928 р. - "Шахтинська справа", метою якого було залякати інтелігенцію й
змусити працювати на владу. Боротьба з націонал-ухильництвом (фактично з
культурою України). 1930 р. - процес "Спілки визволення України", репресії як
наслідок. Згортання українізації.

Репресованих засилали в ГУЛАГи ("главное управление

лагерей",українською - ГУТаб). У 30-х рр. почався
"Великий терор", 1937-1938 рр. - масові
переслідування військових. Найвідоміше місце поховань
жертв репресій - Биківня під Києвом. Репресії були
потрібні для стимулювання співпраці з владою та
здійснення масового контролю.
 Культ особи та ідеологізація в СРСР:
партійний контроль над будь-якою діяльністю, культ особи
Сталіна
установлення комуністичної ідеології (марксизм-ленінізм)
ідеологізація освіти та культури, цензура

"Розстріляне відродження" - діячі української культури,

яких було знищено та репресовано. Розстріляно художника М.
Бойчука та театральног діяча Л. Курбаса. Діячі культури
були вимушені писати у дусі соціалістичного реалізму
(соцреалізму). Зокрема у цьому стилі продовжував творити
О. Довженко. Видатним художником був К. Малевич.

Антирелігійною кампанією репресовано митрополитів, знищено Михайлівський

Золотоверхий собор, церкву Успіння Богородиці і т.д. Впровадження атеїзму.

Дати і пам’ятки
1928/1929-1932 рр. – перша п’ятирічка
1928 р. - «Шахтинська справа»
1929 р. - рік великого перелому, початок суцільної колективізації
1930 р. – судовий процес у справі СВУ
1932-1933 pp. - Голодомор в Україні
1934 р. - перенесення столиці України з Харкова до Києва
1937 р. – ухвалення Конституції УРСР
1937-1938 рр. – «Великий терор»

Картина "Бій Богуна з

Чарнецьким під
Монастирищем в 1653 р.",
1931 р., М. Самокиш
Будівля Верховної Ради УРСР в
Києві, 1936-1939 рр., В.
Заболотний
 Тема 25. Західна Україна в 1921-1939 рр.

Поділ територій був закріплений міжнародними договорами (1919 р. Сен-

Жерменський, 1920 р. Тріанонський, 1921 р. Ризький, Бессарабський протокол
1921 р.): Західна Волинь, Холмщина, Галичина, Підляшшя - Польщі, Буковина та
Бессарабія - Румунії, Закарпаття - Чехо-Словаччині. Остаточно статус Галичини як
польської території закріплено в 1923 р. Радою послів великих держав.

Економіка: Національна політика та становище

колоніальний характер,
розвиток аграрного сектору
екстенсивний характер
господарства, кооперативний
рух
еміграція українців за океан
населення:
мовні обмеження в освіті та культурі,
національне гноблення, денаціоналізація
заборона обіймати адміністративні посади
українцям, обмеження політичних прав
злидні

У Польщі поглиблювалась політика осадництва (землі Волині та

Галичини надавалися полякам-осадникам, щоб створити опору владі),
через що була поширена політична еміграція. У 1930 р. опір селян
викликав акції пацифікації ("умиротворення, заспокоєння") населення
арештами, переслідуваннями, побиттями.
Головною ідеологією став
Політичні сили: інтегральний націоналізм
Українське національно-демократичне (нація - абсолютна цінність,
об’єднання (УНДО), засноване в 1925 р., важливо здобути незалежність
очолюване Д. Левицьким, потім - В. держави, яку має очолити вождь). У
Мудрим. Ліберальний напрям, виступ за 1929 р. УВО на чолі з
конституційну демократію та незалежність Є. Коновальцем об’єдналися з
України іншими організаціями і створили
соціалістичні тенденції представлені Організацію українських
Радикальною партією (згодом названою націоналістів (ОУН). ОУН робили
Українською соціалістичною демонстрації, страйки, бойкоти,
радикальною) саботажі.
поширення комуністичних поглядів
(підпільна Комуністична партія Західної
України)
відбулась радикалізаці політики через Є. Коновалець
антиукраїнську політику Польщі,
неожливість легальної боротьби,
розчарування в демократичних ідеалах
У Румунії становище українців було доволі поганим, про що свідчить
Татарбунарське повстання 1924 р.. Важкі умови праці, тяжке становище
сільськогосподарських робітників, закриття українських шкіл. Існувала ліберальна
підпільна Українська національна партія (УНП) на чолі з В.-С. Залозецьким-
Сасом.

Політичне життя на Закарпатті (Чехословачина):

українофільство, Християнсько-народна партія на чолі з А.
Волошиним
русинство (на Закарпатті живе окремий народ - русини)
москвофільство/русофільство
А. Волошин

1938 р. - отримання Підкарпатською Руссю автономії зі столицею в Хусті

15 березня 1939 р. - проголошення незалежності Карпатської України
(президент - А. Волошин). Угорські війська почали наступ на Закарпаття, яке захищала
воєнізована організація Карпатська Січ, проте марно.

Еміграція (до Америки, Німеччини, Чехословаччини) стала дуже поширеним

явищем. Емігрантами були В. Винниченко, О. Олесь, Є. Маланюк, І. Сікорський, В.
Джус.

Дати
1920 р. – підписання Бессарабського протоколу, визнання країнами
Антанти входження Бессарабії до складу Румунії
1923 р. – визнання країнами Антанти входження Східної Галичини до
складу Польщі; саморозпуск уряду ЗУНР
1925 р. – утворення Українського національно-демократичного
об’єднання (УНДО)
1929 р. - створення Організації Українських Націоналістів (ОУН)
1930 р. - польська «пацифікація»
1938 р. – надання автономії Підкарпатській Русі у складі Чехо-Словаччини
15 березня 1939 р. - проголошення незалежності Карпатської України
Тема 26. Україна в роки Другої світової війни

23 серпня 1939 р. - пакт про ненапад під назвою пакт

Молотова-Ріббентропа між Німеччиною та СРСР і таємний
протокол до нього. Йшлося про поділ Польщі на сфери впливу:
радянська уздовж річок Нарев-Вісла-Сян (28 вересня підписано
договір про дружбу, де лінію перенесено до Західного Бугу-
Сяну), німецька - Лемківщина, Надсяння, Холмщина, Підляшшя.

1 вресня 1939 р. - напад Німеччини на Польщу, початок Другої світової війни

17 вересня 1939 р. - вступ Червоної армії на територію Західної України

У жовтні 1939 р., коли було захоплено більшість західноукраїнських земель, СРСР
провів там вибори до Народних зборів, які прийняли радянську владу та ідею
об’єднання з УРСР.
червень 1940 р. - радянські війська зайняли територію Північної
Буковини та Бессарабії, їх включено до скаду УРСР.

Репресії 1939-1940 рр., радянізація краю:

формування радянських органів влади, прибуття російського керівництва
заборона українських партій та організацій
початок колективізації, масові депортації (виселення людей), арешти, утиски
церкви
розширення мережі українських шкіл, поліпшення медичного обслуовування

22 червня 1941 р. - Німеччина та союзники напали на СРСР, почалась радянсько-

німецька війна. Гітлерівський план "Барбаросса" був у швидкому захопленні України.

Мобілізаційні заходи
Доволі швидко німецька група армій "Південь"
СРСР:
захопила території України. Остаточно в окупації
мобілізація в Червону
Україна опинилась 22 липня 1942 р.
армію, створення загонів
народного ополчення, Причини поразки Червоної армії:
оборонних укріплень репресії командного скаду напередодні війни
збір коштів на оборону, ігнорування даних розвідки, недовіра Й. Сталина
перебудова господарства щодо швидкого наступу Німеччини на СРСР
на військовий лад відсутність планів оборони, готовності
тактика "випаленої відсутність ініціативності з боку людей через
землі" - що не можна надмірну жорстокість режиму
було вивезти потрібно недостатня обороноздатність
було спалити, знищити
 Нацистський окупаційний режим:
утворення райхскомісаріату "Україна" з центром у Рівному
"дистрикт Галичина" з центром у Львові віддано Польщі
під управлінням Румунії була "Трансністрія" (землі між
Південним Бугом та Дністром) з центром в Одесі
північні та східні землі - "прифронтова зона"

Нацистський "новий порядок":

План "Ост":
знищення українців для
заселення на території німців,
руйнування культури,
економіки
депортація населення на
роботу в Німеччину (такі люди
називалися остарбайтерами)
перетворення територій в
аграрний придаток
знищення мирного населення
створення концтаборів для цивільних та
військових
Голокост - масове знищення євреїв, розстріли
(Бабин Яр), знищення циган
вивезення продовольчих товарів, витворів
мистецтва, землі
збереження колгоспів (лігеншафти), трудова
повинність
колабораціонізм - співпраця населення з
окупантами (щоб зберегти сім’ю, життя)

"Новий порядок" викликав рух Опору. ОУН створила "похідні

групи" (для створення самоорганізації на територіях, звільнених
від більшовиків). 30 червня 1941 р. - проголошення Акту
відновлення Української держави, формування Державного
правління (уряд) на чолі з Я. Стецьком, ініціатор - С. Бандера. Їх
ув’язнено. У лютому 1942 р. розстріляно поетесу О. Телігу.
С. Бандера

14 жовтня 1942 р. - утворення УПА (Українська повстанська армія

ОУН). У 1943 р. бандерівці взяли під контроль загони А. Мельника та
Т. Бульби (Т. Боровець, який створив збройні загони - "Поліську Січ") і
почали партизанську боротьбу (Галичина, Поділля, Київщина,
Р. Шухевич Черкащина). Головний командир армії - Р. Шухевич.

Причини польсько-українського конфлікту: Волинська трагедія -

політика Польщі на західноукраїнських землях взаємне винищення
відмова поляків визнати ідею незалежності поляків та українців
України, допомагати у війні проти Німеччини
провокації гітлеровців та радянських
військових
Розгортався український визвольний рух, УПА контролювала все більше
територій, хоча жодна держава їх не підтримувала. Через це опір був на народ.
У 1944 р. постала УГВР на чолі з К. Осьмаком, як орган керівництва
визвольним рухом.
Радянський партизанський рух:
1942 р. - заснування штабу партизанів
бійці Червоної армії, що потрапляли в оточення, -
перші партизани
спецслужби в тилу намагалися організувати
партизанський рух
піднесення на період створення у 1942 р.
Українського штабу партизанського руху (УШПР) на
чолі з Т. Строкачем
під час Курської битви проведено "Рейкову війну"

18 грудня 1942 р. - Червона армія зайняла перший український населений

пункт - с. Півнівка Ворошиловоградської (Луганської) області.
В ході битви за Дніпро (серпень-грудень 1943 р.)

6 листопада 1943 р. радянські війська вступили до Києва завдяки ще

й чорносвитникам (слабко озброєні загони цивільників).

Січень-лютий 1944 р. - Корсунь-Шевченківська операція ("Сталінград

на Дніпрі"), що відкрив шлях для визволення Правобережжя та Західної
України.

Після здобуття Криму в травні 1944 р. відбувалась депортація кримських

татар, яких звинуватили у колабораціонізмі (подвиги пілота Амета-Хана
Султана спростовують це).

28 жовтня 1944 р. - вигнання німецьких

окупантів зі всієї території України
Боровся й європейський рух опору, наприклад
серед борців - В. Порик. О. Берест підняв
прапор перемоги над берлінським рейхстагом.
9 травня 1945 р. - День перемоги над
нацизмом у Другій світовій війні.

2 вересня 1945 р. - закінчення Другої світової війни, капітуляцію від СРСР приймав
К. Дерев’янко.
 Українські герої: пілот І. Кожедуб, культурний внесок зробили і поети,
письменники (І. Багряний - автор роману "Тигролови)

Конференції і розподіл територій: Тегеранська (СРСР та Польща за лінією

Керзона), Ялтинська (переселення населення стосовно лінії), Постдамська
(українське Закерзоння - Польщі).

Війна забрала життя в мільйонів людей (+-8 млн українців), залишила людей
без домівок, зруйнувала міста та підприємства.

Дати
23 серпня 1939 р. – радянсько-німецький договір про ненапад і таємний
протокол до нього («пакт Молотова-Ріббентропа»)
1 вересня 1939 р. - початок Другої світової війни
17 вересня 1939 р. – вторгнення Червоної армії на територію Західної України
червень 1940 р. – вторгнення Червоної армії на територію Бессарабії та
Північної Буковини
22 червня 1941 р. - напад Німеччини на СРСР
30 червня 1941 р. – проголошення Акта відновлення Української Держави
14 жовтня 1942 р. – створення Української повстанської армії (УПА)
грудень 1942 р. - початок вигнання з України фашистсько-німецьких
загарбників
6 листопада 1943 р. - звільнення Києва
24 січня - 17 лютого 1944 р. - Корсунь-Шевченківська операція
28 жовтня 1944 р. – звільнення всієї території України від німецьких окупантів
9 травня 1945 р. - День перемоги над нацистською Німеччиною
2 вересня 1945 р. – завершення Другої світової
війни
 Тема 27. Україна в повоєнні роки

26 червня 1945 р. - Україна стала співзасновницею ООН,хоча діяльність була

під наглядом СРСР. Таким рухом СРСР хотів:
здобути гарну міжнародну громадську думку
мобілізувати та заохотити українців на відбудову, нейтралізувати
національно-визвольні сили
розколити українську діаспору в унших країнах
УРСР - інструмент для міжнародних планів
українці все одно підтримували державницькі настрої і бачили
квазіпредставництво УРСР на міжнародній арені

Регуляція територіальних проблем СРСР:

чехословацький уряд в 1945 р. уклав договір з СРСР про входження
Закарпаття до складу УРСР
кордони з Польщею по лінії Керзона, Закерзоння - Польщі
радянсько-румунський договір 1947 р.: Чернівецька та Ізмайлівська області -
УРСР
1944-1946 рр. - переселення на заході поляків та українців, 1951 р. -
встановлення західного кордону УРСР

П’ятирічний план відбудови (четверта п’ятирічка):

повернення орієнтації на важку промисловість,
кількісні показники, виключення ринкових елементів,
приватної власності
неможливість через "холодну війну" (конфронтація
США-СРСР) використання допомоги із заходу
"ножиці цін" сільськогосподаської продукції, тиск на
робітників, використання праці з концтаборів
план за кошти українців, допомога завдяки
репараціям від Німеччини

Відбудова промисловості:
нові шахти у Донбасі, розбудова Львівсько-
Волинського вугільного басейну
видобування нафти з Прикарпаття, Полтавщини,
Харківщини
відновлення теплових електростанцій,
Каховська ГЕС, Дніпрогес
відбудова металургійних заводів,
машинобудування
Причини та наслідки голоду 1946-1947 рр. в Україні:
бездіяльність керівництва, безперебійне вивезення
зерна за кордон
посуха, неврожай, наслідки війни
посилення покарань за крадіжки, надмірно великі
податки
Галузі, що мали б забезпечувати потреби споживання, не розвивались.
Скасовано карткову систему, зростання цін, відсутність житла, спроби налагодити
торгівлю, громадське харчування, поновлення мілітаризації.

Причини та наслідки Радянізація Західної України:

"саморозпуску" УГКЦ:
8-10 березня 1946 р. -
неканонічний Львівський собор,
"саморозпуск" УШКЦ, керівництво
УГКЦ на чолі з Й. Сліпим
заарештували
прискорення радянізації, усунення
впливів західної культури
ліквідація духовних основ, підрив
національно-визвольного руху
колективізація, індустріалізація
русифікація, "культурна революція",
репресії, депортації, ліквідація УГКЦ,
боротьба з УПА, ОУН
завдяки відбудові темпи швидкі
Й. Сліпий

Методи боротьби повстанців ОУН

жовтень 1947 р. - операція
та УПА (визвольний рух 1944-1950):
"Захід" задля послаблення УПА
антирадянська пропаганда
(масові депортації з західних
напади на частини НКВС, терор
областей), схоплено одного з
проти радянської адміністрації
командувачів УПА - В. Кука.
спроби припинення колективізації
збройно-пропагандистські рейди
Причини та наслідк польської
операції "Вісла" (квітень-
липень 1947 р.):
польська ціль побудувати Культурне та наукове життя:
однонаціональну державу
спроба придушити рух ОУН, О. Богомолець - керівник Академії Наук
УПА УРСР, С. Лебедєв створив електронно-
в ході операції населення обчислювальну машину, видатний
Закерзоння переселено на захід офтальмолог В. Філатов.
та північ Польщі
"Лисенківщина" - заперечення такої науки як генетики, репресії проти ряду
видатних вчених, які вивчали цю галузь.

"Ждановщина" ("боротьба з безрідним космополітизмом та буржуазним

націоналізмом") під час правління Л. Кагановича в 1947 р.. Причиною було
послаблення гніту та тиску в роки війни, початок розгортання "холодної
війни", зростання патріотизму інтелігенції. Метою було зміцнення контролю
за культурою, придушення національних рухів, створення зовнішнього
ворога. Критикували письменників (В. Сосюра,
М. Рильський, П. Тичина, А. Малишко), істориків, композиторів.

Космополітизм - ідеологія, за якою потрібно зректися національної культури,

патріотизму, бо існує лише "єдність людського роду", світове громадянство.

Дати і пам’ятки
1945 р. - входження Закарпаття до складу УРСР
квітень 1945 р. - Україна стає співзасновниця ООН
березень 1946 р. - ліквідація УГКЦ
1946 - 1947 рр. - масовий голод в Україні
квітень-липень 1947 р. - проведення польською владою операції «Вісла»
жовтень 1947 р. - проведення операції "Захід"
1951 р. - встановлення остаточних західних кордонів УРСР

Картина Хліб", 1949 р., Т. Яблонська

Тема 28. Україна в умовах десталінізації

1953 р. - смерть Й. Сталіна, після якої почалася активна боротьба за владу,

у якій переміг М. Хрущов, почалась лібералізація:
влада розуміла неможливість продовження репресивної політики
1953-1954 рр. - повстання політичних в’язнів у таборах, що поклало
початок знищення ГУТабу
ХХ з’їзд КПРС в лютому 1956 р.

Лібералізація після з’їзду:

політична реабілітація
Доповідь М. Хрущов "Про культ особи та репресованих, в’язнів
його наслідки": концтаборів
засудження репресій, культу особи Й. депортації народів визнали
Сталіна, провину покладено на Сталіна та незаконними, але
Берію повернутися людям було
звинувачення не системи, а саме минулого неможливо
вождя зростання кількості
відсутність критики Голодомору українських представників у
початок десталінізації - засудження дій партійному та державному
Сталіна, хоча й обмежене апараті
розширення прав республік
Закінчення періоду "відлиги" (1953-1964 рр.) через відсунення М. Хрущова від
посади, замість нього обрано Л. Брежнєва.

19 лютого 1954 р. (на честь 300-річчя "возз’єднання України з Росією") -

рішення про входження Кримської області до складу УРСР. Причини:
потреба у відновленні господарства в Криму
історичний зв’язок
занепад господарського життя, відсутність робітників

Наслідки приєднання:
перенесення вини за депортацію на Україну, прилив робітників на
території Криму
розширення рекреаційного та курортного потенціалу України
зростання части росіян в населенні України, відсутність акцій дерусифікації
 Промисловість:
модернізація, структурна перебудова
розвиток машинобудування, поява
нової галузі - легкого
автомобілебудування у Запоріжжі,
Миколаїв став центром судобудування,
у Києві починається конструювання
повітряних лайнерів
зростання видобутку нафти, газу,
вугілля, у Кривому Розі діяв гірнично-
збагачувальний комбінат
будування нових ГЕС (Київська,
Кременчуцька, Дніпродзержинська)
Сільське господарство:
фінансова допомога колгоспам,
зростання цін для закупівлі на
сільську продукцію
екстенсивний розвиток
скасування заборгованості
колгоспів, ліквідація деяких
податків

М. Хрущов хотів наздогнати темпи США у виробництві

продуктів, через що і було фінансування, але дещо
заважало:
витіснення кукурудзою традиційних культур
неврожай 1963 р.
заборона тримати худобу в приміській зоні, на околицях
міст
укруплення колгоспів, реорганізація деяких на радгоспи,
оголошення деяких сіл та хуторів неперспективними

1957 р. - ліквідація
Соціальна сфера:
галузевих міністерств,
покращення оплати праці у колгоспах, збільшення
створення Рад
розмірів пенсій, видання паспортів селянам
народного господарства
покращено постачання товарів широкого вжитку
(раднаргоспи).,
скасування плати за навчання у старших класах
створення економічних
перехід фабрик на п’ятиденний робочий тиждень,
адміністративних
підвищення зарплатні
районів.

Наслідки економічних реформ:

поява самостійності КПУ в економіці
розвиток легкої промисловості, збільшення виробництва
покращення ситуації з будуванням будинків, транспортом, соціально-культурною
сферою

Культура. Характерна русифікація освіти, Україна відігравала роль периферії у

науковій сфері (наприклад, С. Корольов - головний конструктор космічних
кораблів - переїхав у Москву).
 Поява шістдесятників (письменники, які
намагалися відродити національну свідомість): Ліна
Костенко, В. Симоненко, В. Стус,
І. Світличний, Є. Сверстюк, художниця
А. Горська. Вони у 1959 р. утворили в Києві Клуб
творчої молоді "Сучасник" на чолі з
В. Стус Л. Танюком (ідеологічно поставили людину в
центр творчості, бажали оновлення радянської
системи, хотіли відродити українську мову).
В. Симоненко

Причини появи дисидентів (українські інакодумці):

мирна боротьба,
припинення збройної боротьби ОУН та УПА, нові
організаційні форми,
форми боротьби
різні верстви
вплив на дисидентів виступів у соціалістичних
населення,
таборах
загальноукраїнське
лібералізація, але все таке ж існування утисків,
явище
монополія партії на владу
Течії дисидентського руху:
1959 р. - утворення Української український національно-
робітничо-селянської спілки (УРСС) на визвольний
чолі з Л. Лук’яненком, якого було рухи нацменшин
заарештовано. Мета: мирний вихід України з за свободу совісті (релігійне)
СРСР. І. Дзюба написав роботу за права людини
"Інтернаціоналізм чи русифікація?", що дало за соціально-економічні права
поштовх на подальшу боротьбу. (робітники)

Дати і пам’ятки
1953-1954 рр. - повстання політичних в’язнів в сталінських концтаборах.
Ліквідація ГУЛАГу
19 лютого 1954 р. - передача Кримської області до складу УРСР
1956 р. - XX з’їзд КПРС, на якому з доповіддю виступив М. Хрущов, засудження
культу особи
1957 р. - запуск першого штучного супутника Землі, початок «Космічної ери»
1959 р. - створення Української робітничо-селянської спілки
1959 р. - утворення Клубу творчої молоді "Сучасник"

Картина К. Білокур "Хата в Богданівці", 1955 р.

Тема 29. Україна в період загострення кризи
радянської системи
Середина 1960-х - середина 1980-х рр. - перод "застою":
"розвинутий соціалізм" - термін влади для періоду застою
втрата людей віри в комуністичні ідеали, зневіра у владі, розходження між
догмами та реаліями
посилення тиску на українців, зростання опозиційних настроїв

1963-1972 р. - керування П. Шелеста КПУ: З 1972 р. КПУ керував В. Щербицький:

відстоювання інтересів республіки
намагався зберегти економічну
самостійність, як в роки "відлиги"
видав книгу "Україна наша
Радянська", що викликала обурення
влади
сприяв модернізації промисловості,
розвитку соціально-економічного
сектору
під час керування Москва посилила
політику русифікації, у певні
моменти саме Москва керувала КПУ

1978 р. - Конституція УРСР:

Україна - суверенна радянська соціалістична держава, що має право на
міжнародні стосунки та вихід з СРСР
керівна і спрямовуюча роль партії, існує народна влада, що здійснюється через
ради
економіка УРСР - частина союзної
"демократичні" права та свободи

Економічні реформи 1960-х рр.:

визначення твердих планів заготівель на кілька років
підвищення закупівельних цін, зростання фінансування сільського
господарства
надбавки за надпланову продукцію, зниження податків
планування створення окремих фондів з прибутків промисловості,
приділення більшої уваги легкій промисловості
впровадження господарської самостійності підприємств
основний критерій господарської діяльності - обсяг реалізації виробленої
продукції
"косигінська реформа" не була успішною через незацікавленість робітників

восьма п’ятирічка стала "золотою" (національний дохід зростав, валова

продукція сільського господарства зросла)
 Економічна ситуація УРСР: Стан сільського господарства:
розширення виробництва за рахунок невиправдані великих витрат на
збільшення затрат праці, але низька сільське господарство, низька
якість продукції якість техніки
великі витрати на військову сферу нестача добрив
відсутність оновлення виробничих нераціональне використання
фондів землі
перевага важкої промисловості,
забруднення довкілля через це,
погіршення становища з водою,
виснаження ресурсів
інтенсивне будування хімічної
промисловості
розвиток атомної енергетики

Соціальна сфера:
зростання зарплтні, пенсій, стипендій, низькі ціни за послуги, безкоштовні
освіта та медицина
зведення шкіл, лікарень, будинків
збільшення виробництва товарів народного вжитку, грошової маси в обігу,
як наслідок - дефіцит ( після закінчення нафтового "буму", заборгованість
держави)
масова урбанізаці, мала увага на життя села
висока смертність
партійно-державна номенклатура (шар керівництва) утворила власну
систему постачання товарів без спекуляцій та дефіцитів

Розвивалося авіаконструювання (видатний авіаконструктор - О. Антонов),

М. Амосов вивчав проблеми кардіохірургії, біології. Щодо історії та іншої думки, то
вчених позбавляли можливості працювати (так сталося з М. Брайчевським).
Почалося цькування багатьох українських письменників, наприклад
О. Гончара за його роман "Собор".
Українське кіно не мало розвитку через певні утиски, однако С. Параджанов все ж
зняв "Тіні забутих предків", І. Миколайчук - "Вавилон - ХХ", актор і режисер
Л. Биков та композитор В. Івасюк зберігали національний колорит.

С. Параджанов

І. Миколайчук

О. Гончар
Через кризу системи, згортання демократичних процесів, посилення тиску на
десидентів, сформувалися їхні нові вимоги та напрями:
національно-визвольний (розширення прав до незалежності)
демократичний соціалізм (соціальна справедливість, нежорсткий соціалізм)
правозахисний (виконання угод, гарантій конституції)
релігійний (свобода віросповідання, відновлення УГКЦ)
кримськотатарський рух (мета: повернення на Батьківщину, на чолі з М.
Джемілєвим)
1965 р. - перша хвиля арештів дисидентів, з критикою виступили
В. Чорновіл, В. Стус, І. Дзюба:
написання листів-протестів
поширення книг цих авторів, "самвидав", "тамвидав" (поширення
літератури будь-якими шляхами, друкування їх за кордоном), В. Чорновіл
редагував "Український вісник" (1970-1972 рр.)
люди підтримували рух кримських татар, але таких відправляли до
психіатричний лікарень (П. Григоренко)

В. Чорновіл І. Дзюба П. Григоренко

1972 р. - друга хвиля масових арештів дисидентів

1976 р. - заснування Української Гельсінської групи (УГГ) на чолі з
М. Руденком - легальна праозахисна організація опозиції, мета:
ознайомлення людей з Декларацією прав людини
акредитування представників закордонної преси
вимагали, щоб на міжнародних нарадах щодо підсумку виконання
Гельсінських угод Україна виступала зі своїми представниками окремо
сприяння виконанню статей Підсумкового Акта

Багатьох представників організації було заарештовано, наприклад В. Стуса,

В. Марченка, О. Тихого.

Дати і пам’ятки
1965 р. - перша хвиля масових затримань діячів антирежимного руху
1970-1972 рр. - видання самвидавного "Українського вісника"
1972 р. - друга хвиля масових затримань діячів антирежимного руху
1976 р. - утворення УГГ
"Гороховий звір", М. Примаченко, 1971 р.

Пам’ятник засновникам Києва (Кий, Щек, Хорив, Либідь),

В. Бородай, 1982 р.
Тема 30. Відновлення незалежності України

Критична ситуація економіки та розвитку СРСР змусила М. Горбачова на

квітневому пленумі ЦК КПРС у 1985 р. оголосити курс на "перебудову":
в економіці - прискорення, введення елементів ринкових відносин
внутрішня політика: гласність (відвертість політичних позицій),
демократизація, плюралізм (існування різних представників від народу),
потім багатопартійність
зовнішня політика: невтручання у справи інших країн, мирні ініціативи

Причини загострення соціально-

економічної кризи: Наслідки:
зменшення темпів економічного інфляція, дефіцит, криза
розвитку платежів, бартерні обміни
загострення екологічних проблем, зменшення національного
неправильне розташування доходу УРСР, неготовність уряду
продуктивних сил СРСР вирішувати проблеми
рівність в оплаті праці, старіння низький рівень життя
виробничих фондів
ускладнення демографічної ситуації,
зростання бюрократичного апарату
Соціально-економічна ситуація УРСР:
відсутність роботи для структурної перебудови промисловості, зриви планових
поставок
відсутність роботи на споживчий ринок
зростання соціальної напруги через продовольче питання

Соціальна сфера:
несумісність та неможливість
Падіння рівню довіри до КПУ було
поєднання командно-
спричинено:
адміністративної та ринкової
відсутність реальних прав у партії,
моделі розвитку, прагнення
керівництво Москви
зберегти контроль
відсутність бажання щось змінювати
інфляція через збільшення
неспроможність партії стати провідною
зарплатні внаслідок
політичною силою
господарських перетворень
нерозуміння партією тенденцій розвитку
звичайні товари стали
держави та соціуму
дефіцитними, процвітання
"чорного" ринку
26 квітня 1986 р. - вибух на Чорнобильській АЕС, наслідки:
поява "зони відчуження", забруднення біосфери, смерті
людей, переселення постраждалих
фінансувала ліквідацію наслідків катастрофи Україна
приховування катастрофи, збільшення шкоди від неї

Піднесення національної активності після катастрофи та завдяки політики

гласності:
1987 р. - початок роботи Українського культурологічного клубу, відновлення
видання "Українського вісника"
1988 р. - УГГ стала Українською Гельінською спілкою на чолі з Л. Лук’яненком
піднесення ідеї національного відродження в Західній Україні, сприяння
Товариством української мови ім. Т. Шевченка підписанню Закону "Про мову
в Українській РСР"
1989 р. - створення Українського історико-просвітницького товариства
"Меморіал"
повернення в культуру творів шістдесятників, представників розстріляного
відродження, початок відродження УАПЦ, УГКЦ

1989 р. - початок загальноукраїнських страйків шахтарів через невирішенність

економіних і соціальних питань, вимоги:
ліквідація парткомів на підприємствах, відставка партійно-державного
виробництва
відставка уряду, націоналізація майна КПРС

Реформи уряду:
оголошення курсу на перехід від партійних до конституційних органів
вибори народних депутатів, які не дали результатів
впровадження посади Президента СРСР (М. Горбачов)
на посаду першого секретаря ЦК КПУ призначено В. Івашка

Формування багатопартійності 1989-1990 рр.:

Українська республіканська партія (центристська, база - УГС, Л. Лук’яненко)
Українська національна партія ("Державна самостійність України", націонал-
радикальна)
Демократична партія України (центристська, незалежність України, Ю.
Бадзьо)
Партія зелених України ("екологічне солідарне суспілство", Ю. Щербак)
Соціал-демократичні партії (розширення прав УРСР у складі СРСР)
 8-10 вересня 1989 р. - з’їзд Народного руху України за перебудову
(І. Драч), вимоги:
народовладдя, демократія, гуманність
відродження української нації, надання українській мові статусу державної
створення суверенної Української держави, згодом - вихід України зі складу
СРСР, проведення виборів
березень 1990 р. - перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР
16 липня 1990 р. - Декларація про державний суверенітет України, зміст:
самостійність і неподільність влади республіки
Українська РСР стала самостійною у вирішенні проблем держави
підкреслення необхідності проведення власної економічної політики
головою Ради УРСР невдовзі став Л. Кравчук
жовтень 1990 р. - голодування студентів у протест ("революція
на граніті""), вимоги:
відставка В. Масола, відмова від підписання нового договору
з СРСР
передача майна КПРС місцевим органам
служба в армії - добровольна
Л. Кравчук перевибори Верховної Ради у 1991 р.

12 лютого 1991 р. - створення Автономної Республіки Крим, у червні

відбувся меджліс народу

24 серпня 1991 р. - Акт проголошення незалежності України

Внаслідок референдуму 1 грудня 1991 р. Акт незалежності було

підтверджено народом, згодом Президентом України став Л. Кравчук.

Дати
квітень 1985 р. - початок "перебудови"
26 квітня 1986 р. - катастрофа на ЧАЕС
вересень 1989 р. - створення Народного руху України за перебудову
16 липня 1990 р. - Декларація про державний суверенітет України (від ВРУ)
вересень 1990 р. - проведення перших альтернативних виборів до
Верховної Ради УРСР
жовтень 1990 р. - революція на граніті
24 серпня 1991 р. - Акт проголошення незалежності України
1 грудня 1991 р. - Всеукраїнський референдум, обрання президента України
Тема 31. Становлення України як незалежної
держави
Основне завдання: транформувати чтарі елементи держави та добудувати
потрібні структури. Важливо було заснувати три гілки влади: законодавчої
(найвищою залишилася Верховна Рада), виконавчої (Кабінет Міністрів) та судової
(Верховний Суд України).
6 грудня 1991 р. - Закон про Збройні Сили України
початок 1992 р. - визнання символіки України
У Криму боротьбу за права корінного населення
Недоліки у процесі
очолив Меджліс (М. Джемілєв).
державотворення:
Завдяки страйкам було вирішено на відсутність координації
початку 1994 р. провести дострокові різних гілок влади
вибори Верховної Ради та відсутність контролю за
Президента України, внаслідок чого у виконанням рішень
липні суперечки між
1994 р. Президентом обрано центральною та
Л. Кучму. місцевою владою
Формування
28 червня 1996 р. - ухвалення Конституції України багатопартійності
супроводжувалося:
Економіку було потрібно реформувати повністю, географічна орієнтація та
так само, як і промисловість. Важливою задачею слабкість партій
було створення ефективної кооперації в країні та відновлення КПУ, потужні
на міжнародному рівні. проросійські партії
слабкість національно-
Причини негативних тенденцій в
демократичних сил
економіці:
відсутність об’єднання
інфляція, нерішучість влади, політична
державно-бюрократичного
нестабільність
апарату
відсутність чіткої програми реформ
Проводилася приватизація
переважання важкої промисловості, висока
енергозатратність, неконкурентність на підприємств, але непрозоро. Були
ринку бартерні угоди, приватизація була
енергетична криза вигідна тільки правлячему колу,
відбувався розквіт "тіньової
вересень 1996 р. - грошова реформа
економіки" (приховування доходів,
(запровадження нац. валюти - гривні). На
обман, спекуляції), "чорного" ринку.
початку ХХІ ст.почалось економічне
Почала розповсюджуватися
піднесення України.
корупція.
 Демографічні процеси:
масова еміграція, заробітчанство через безробіття та низький рівень життя
невирішеність проблем зарплати, мед. обслуговування, житла
стрімке розшарування суспільства, поява дуже бідних та надто багатих
(олігархи) осіб, формування середнього класу

Чому почалась інтеграція України

Міжнародна діяльність України:
в ЄС:
1992 р. - Гельсінський Підсумковий акт,
історичний наслідок
держава стала членом ОБСЄ
(орієнтованість на Європу)
1994 р. - договір про ядерне
тиск з боку Москви
роззброєння
ЄС - безпосередній сусід, який
1995 р. - вступ до Ради Європи
може надати можливість
1996 р. - співзасновництво ГУАМ
економічного розвитку, ринок
1997 р. - партнерство з НАТО
збуту для українських виробників

Помаранчева революція під час виборів 2004 р. викликана:

порушення закону, фальсифікація результатів виборів,
втручання Росії у вибори
падіння авторитету української влади, корупція, втручання
олігархів, розповсюдження неправдивої інформації щодо цього

22 листопада - 8 грудня 2004 р. - "Помаранчева

В. Ющенко
революція", президентом обрано В. Ющенка

Для культури було характерне непоширення української мови, мала увага на

розвиток культури через кризи. В освіті запровадили 12-бальну систему
оцінювання, ЗНО, почались реформи щодо 12-річного навчання. Література стала
більш поширюваною, наука стала більш стрімко розвиватися, як і театр. Першим
космонавтом незалежної України став
Л. Каденюк.

Релігійне життя України характеризується поліконфесійністю

(різноманіття конфесій: УГКЦ, УПЦ-КП). Видатним релігійним діячем
був Л. Гузар, який був главою УГКЦ.

Л. Гузар
 Дати
6 грудня 1991 р. - заснування Збройних Сил України
липень 1994 р. - обрання Леоніда Кучми Президентом України
1995 р. - обрання України членом Ради Європи
28 червня 1996 р. - ухвалення Конституції України
вересень 1996 р. - впровадження гривні
жовтень-грудень 2004 р. - "Помаранчева революція", обрання
Президентом України В. Ющенка
 Тема 32. Творення нової України

У 2005-2013 рр. керування В. Ющенко було дещо слабке, посади прем’єр-

міністрів обіймали Ю. Тимошенко, Ю. Єхануров, В. Янукович. Загострювалась
внутрішня боротьба партій.

7 лютого 2010 р. - обрання Президентом України В. Януковича.

Незаконне рішення Конституційного Суду він отримав повноваження. Реформи
викликали протести. Відбулась відмова від євроінтеграції, яка спричинила
Євромайдан у листопаді 2013 р.

Причини "Революції гідності": Рушійні сили, учасники

корупція, єдиновладдя В. Януковича,
панування олігархів, залежність від
Росії
натиск на права людини
погане матеріальне становище
населення
відмова від євроінтеграції
Євромайдану:
студенти
футбольні фанати
представники середнього та молого
бізнесу, наймані працівники
представники інтелігенції, селянства

Наслідки:
вихід України із зону впливу Росії
повалення режиму В. Януковича
величезна кількість жертв, яку назвали "Небесною
сотнею"
Голова Верховної Ради - О. Турчинов, прем’єр-міністр - А.
Яценюк, Президент - П. Порошенко (07.06.2014) П. Порошенко

березень 2014 р. - анексія Криму Російською Федерацією , що

став тимчасово окупованою територією

Поширеним став сепаратизм - прагнення від’єднання від єдиної держави,

створення своїх окремих територій.

Контроль влади на Донбасі українська сторона хотіла відновити завдяки

оголошеній антитерористичній операції. Добровольчі батальйони та
робота волонтерського руху допомогла цьому.
 вересень 2014 р, лютий 2015 р. - Мінські домовленості (Україна та РФ)

"Кіборги" - умовна назва українських військових, які боролися

за Донецький аеропорт.

Чинники формування громадянського суспільства:

організаційна спроможність, громадянська активність
сприятливе середовище для громадянського
суспільства Соціально-економічний
євроінтеграція розвиток після 2014 р.:
Соціально-економічний розвиток до 2014 створено боєздатну армію,
р.: відкрито інформацію про
занепад після кризи 2008 р. політиків
"газові" та "торгівельні" війни з Росією співробітництво з ЄС, газова
прискорення євроінтеграції незалежність від РФ,
диверсифікація постачання енергоносіїв децентралізація
освітня, пенсійна, медична
Міжнародна політика: реформи
2008 р. - Україна - член СОТ розбудова аграрного сектора,
2014 р. - Угода про асоціацію з ЄС ремонт доріг
2017 р. - безвізовий режим з ЄС
курс в ЄС та НАТО закріплено в Конституції 2019 р. - обрання
в 2019 р. Президентом України
В. Зеленського
Культура. Обрано курс на декомунізацію. Науки розвиваються поступово,
література стала справжньою перлиною країни. Справжнє піднесення у сфері
театра, кіно та музики (велика кількість нових фільмів, серіалів, вистав, Україна
перемогла у Євробаченні в 2016 р.). У спорті Україна має багато перемог на різних
олімпіадах.
Сучасне духовне життя характеризується екуменізмом (робота для
порозуміння між різними християнськими конфесіями). У 2019 р. ПЦУ
отримала Томос від Константинопольського Патріарха.

Дати
2008 р. - вступ України до СОТ
січень 2010 р. - обрання Президентом України В. Януковича
листопад 2013 р. - лютий 2014 р. - Революція Гідності, повалення
авторитарного режиму
червень 2014 р. - обрання П. Порошенка Президентом України
2014 р. - підписання Угоди про Асоціацію з ЄС
вересень 2014 р., лютий 2015 р. - Мінські угоди