Культура

Русі-України доби
розквіту.
Історія України
7 клас
 План уроку:
• 1. Українська мова і писемність.
• 2. Розвиток освіти.
• 3. Література.
• 4. Церковна архітектура та образотворче
мистецтво Русі-України кінця Х – першої
половини ХІ ст.
 Українська мова і писемність.
Візантійські просвітники
ІХ ст. – Кирило та Мефодій створили
початок слов'янську абетку –
української глаголицю.
писемності. Зробили переклад Біблії з
грецької на слов'янську.

Учні Кирилична система

просвітителів у письма лягла в
Болгарії основу сучасної
удосконалили української,
абетку та назвали білоруської,
її кирилицею. болгарської,
російської абеток.
 • Мову, якою писали богослужбові
книги, почали називати
церковнослов’янською.
• Писемна мова дуже відрізнялася
від тогочасної давньоукраїнської,
Графіті на стінах
Софіївського собору у Києві
якою послуговувалися в усному
написані староукраїнською мовленні.
мовою
Фото: archeos.org.ua • Її знали тільки освічені
Повідомлення про
смерть Великого (письменні) люди - ченці,
Київського князя книжники, князі.
Ярослава Мудрого.
Автограф
Володимира
Абетка зі стіни Мономаха
Софійського собору
 Розвиток освіти.
За князювання Володимира
• Навчання Святославовича в Києві
восновному було засновано школу для
відбувалося у навчання дітей з найближчого
школах при церквах оточення князя.
і монастирях. При Софійському соборі
Ярослав Мудрий заснував
школу, де навчалося 300 дітей
бояр та священників.
Наприкінці XI ст. онука Ярослава Основу освіти
Мудрого Янка Всеволодівна становили богослов’я,
заснувала в київському філософія, риторика й
Андріївському монастирі школу граматика. Вивчали й
для навчання дівчат. іноземні мови.
 Література.
• Виготовлення книжок вважалося
складною справою, якою зазвичай
займалися ченці.
• Сторінки книжок виготовляли з
пергаменту, текст писали звичайним
гусячим пером. Текст прикрашався
мініатюрами.
• Значна увага приділялася
виготовленню обкладинок книжок.
Вони обтягувалися шкірою,
обрамлялися окладами (прикрасами)
з дорогих металів, декорувалися
коштовними каменями.
 Найдавнішими переписаними книгами релігійного
змісту доби Київської держави, що дійшли до нашого
часу, вважають Реймське й Остромирове Євангелії.

Реймське Євангеліє (датоване 40-ми Остромирове Євангеліє переписане в 1056

роками XI ст.) належало доньці —1057 рр. київськими майстрами із
Ярослава Мудрого — Анні (нині ця староболгарського оригіналу для
книжка зберігається в м. Реймс у новгородського посадника Остромира (нині
Франції). зберігається в Санкт-Петербурзі).
 «Слово про закон і благодать» - власний
літературний твір Русі-України, написаний
київським митрополитом Іларіоном між 1037 і 1050
роками.
Усна народна творчість.

• Билини (старини) - жанр героїчного епосу.

• Билини прославляють подвиги народних героїв
та богатирів.
• Найдавнішими вважаються билини
Володимирового циклу, що виникли в Х-ХІ ст.
 Архітектура.
• У язичницькій Русі камінь у
будівництві майже не
використовували.
• У давньоруських містах
споруджували князівські палаци,
боярські хороми, оборонні
укріплення.
• Із запровадженням християнства
почали активно будувати храми.
Багато церков споруджували з дерева,
але до наших днів вони не збереглися.
Камінь у будівництві храмів почали
застосовувати від X ст.
 Найдавнішою кам’яною спорудою була церква-ротонда
Пресвятої Богородиці, зведена за княгині Ольги в 961-962 рр. на
зразок каплиці палацу Карла Великого в Аахені. До нашого часу
храм не зберігся.

Протягом 989-996 рр. у

Києві з каменю збудували
храм, присвячений
Богородиці, який відомий
під назвою Десятинна
Церква. Вона стала
зразком для багатьох
кам’яних храмів Русі-
України
 • Спасо-
Преображенський
собор у Чернігові,
закладений братом
Ярослава Мудрого -
Мстиславом
Володимировичем.
• Це єдина мурована
пам’ятка Лівобережної
України часів розквіту
Київської держави, що
збереглася до наших днів
На час смерті Мстислава Володимировича
у первісному, хоча й
у 1036 р., згідно з літописом, «церкву дещо перебудованому
святого Спаса» зведено на висоту, що вигляді.
дорівнювала висоті вершника з піднятою рукою.
Найдавнішим християнським храмом, який зберігся
на східнослов’янських теренах, є Софія Київська.
• Собор був однією з
найбільших
тогочасних споруд.
• Зводили його як
головний храм
держави, призначений
не лише для
богослужінь, а й для
проведення урочистих
державних церемоній.
 Образотворче мистецтво.
• Фреска - малюнок У Софійському соборі можна
мінеральними фарбами на сирій побачити рідкісні зразки
штукатурці. монументального живопису XI ст.
• Мозаїка - жанр
монументального мистецтва;
зображення, викладене з
різнобарвних шматочків смальти
- сплаву свинцю та скла.
• Монументальне мистецтво -
архітектурні та скульптурні
монументи й пам’ятники на
площах і вулицях, настінні
розписи в громадських спорудах
 Портрет родини Ярослава
Мудрого.

"Христос-
Вседержитель»
(Христос-Пантократор.
Мозаїчне зображення). Мозаїка Богоматір
Головний купол. Оранта (загальний вигляд). Фреска "Зішестя Христа в
 Домашнє завдання:
• Підготуватись до тематичного оцінювання.