1

Тема 3.3. Київська Русь за часів роздробленості.

Терміни: «роздробленість», «віче», «літопис»

Дати:
1097 р. - Любецький з’їзд (снем) князів;
1113р.- укладення «Повісті минулих літ»; початок
правління Володимира Мономаха в м. Київ;
1187 р.- перша згадка назви «Україна» в писемних
джерелах, створення «Слова о полку Ігоревім»

Персоналії: Ізяслава, Святослава та Всеволода Ярославовичів, Володимира

Мономаха, Мстислава Володимировича, Ярослава Осмомисла, Антонія
Печерського, літописця Нестора

Карта: Київське, Чернігівське, Переяславське, Галицьке, Волинське

князівства за доби роздробленості (XII ст.)

Пам’ятки:

Свенська ікона Богородиці з Антонієм

Вишгородська ікона Богородиці
і Феодосієм Печерськими
 2

Михайлівський Золотоверхий собор

Успенський собор Києво-Печерської
Михайлівського монастиря в м. Київ -
лаври- 1073-1078 рр., сучасний вигляд
1108-1113 рр., сучасний вигляд

П’ятницька церква в м. Чернігів - мініатюра «Родина князя Святослава

кінець XII - початок XIII ст. Ярославовича» з «Ізборника» - 1073 р.

мініатюра «Євангеліст Лука»

з Остромирового Євангелія - 1056-1057 рр.
 3

План
1. Причини та сутність роздробленості Русі.
2. Тріумвірат Ярославичів.
3. Любецький з’їзд 1096 р. і його наслідки.
4. Спроби відновити єдність Київської Русі. Володимир Мономах.
5. Удільні князівства на території України.
6. Монголо-татарська навала. Знищення Київської Русі.

1. Причини та сутність роздробленості Русі.

Роздробленість – послаблення центральної влади та зміцнення самостійності

удільних князівств. Централізована унітарна монархія замінюється на монархію
федеративну. Замість єдиного князя роль верховної влади відіграє з’їзд (снем)
князів з династії Рюриковичів.

Роздробленість ≠ Розпад
1. Київ залишався столицею Київської Русі, за яку змагались удільні князі.
2. Князі періодично проводили спільні з’їзди та походи.
3. Великі князі київські намагались поширити свою верховну владу на всі
удільні князівства.

Причини роздробленості Київської Русі.

1. Розвиток великого землеволодіння, зміцнення його вотчинної форми.
2. Велика територія держави та її етнічна неоднорідність (проживають різні
слов’янські, фінські, балтські, тюркські племена).
3. Відсутність чіткого постійного механізму престолонаслідування та
князівські усобиці.
«Посланці прийшли до Давида і сказали йому: Це... мовлять брати: "Ми не
дамо тобі стола володимирського, бо ти кинув ножа в нас, а сього не було в
Руській землі"...»
4. Занепад торгівельного шляху «з варяг у греки», а також Києва як
головного економічного центру.

Наслідки роздробленості.
1. Виникнення самостійних політичних центрів (Чернігів, Володимир, Галич
тощо).
2. Відсутність єдності у діяльності удільних князів. «Перестали князі
невірних воювати, стали один одному казати: се моє, а се моє теж, брате!
 4

Стали вони діла дрібні вважати за великі, на себе самих підіймати чвари, — а
невірні з усіх сторін находили, землю Руську долали...»

2. Тріумвірат Ярославичів (друга половина ХІ ст.).

Ярослав Мудрий перед смертю розділив свої володіння між синами: «Осе я
одходжу зі світу сього. А ви… майте межи собою любов, бо ви є брати… Тепер
же поручаю я, — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові Ізяславу.
Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він вам буде замість мене. А
Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяславль».

1) Ізяслав – великий князь київський

2) Святослав – князь чернігівський тріумвірат Ярославичів
3) Всеволод – князь переяславський

Порядок престолонаслідування: старший брат – молодший брат – старший

син старшого брата – молодший син старшого брата – син молодшого брата

Розвиток права і культури:

Правда Ярославичів - друга частина «Руської правди»
Остромирове Євангеліє (1056-1057 рр.) – найдавніша датована книжкова
рукописна пам’ятка Київської Русі.
Ізборник Святослава (1073 р.) – збірка різних творів грецьких авторів
богословського та повчального змісту, більша частина яких розтлумачує складні
місця з Біблії, своєрідні енциклопедичні довідники.
Києво-Печерська Лавра (друга половина ХІ ст.) – печерний монастир
поблизу Києва. Засновники – Антоній та Феодосій Печерські.
Києво-Печерський патерик – перелік житій (подвигів і чудес)
давньоруських святих (зокрема Антоній і Феодосій Печерські): «Був дехто з
Києва, який постригся під іменем Агапіта... цей Агапіт... допомагав хворим. І
коли хто з братії хворів... то оздоровлювався молитвою його. І через те
прозваний він був Лікарем, бо дарував йому Господь дар зцілення...»
 5

Розпад тріумвірату Ярославичів. Боротьба за київський стіл

(1073-1097 рр.)

1068 – вторгнення половців. Битва на р. Альта. Бунт киян проти Ізяслава.

Віче обирає великим князем київським Всеслава Полоцького (правив менше року,
після чого втік від наступу братів Ярославичів).
1073-1078 – міжусобна війна між Ярославичами: Святослав та Всеволод
проти Ізяслава. Завершилася смертю Святослава, а потім Ізяслава.
Правління Всеволода Ярославича (кінець ХІІ ст.) – постійні війни між ним
та його племінниками (дітьми Ізяслава та Святослава), які претендують на
спадщину батьків.

3. Любецький з’їзд 1096 р. і його наслідки

1097 – Любецький з’їзд князів.
Організатор – Володимир Мономах.
Результат:
1) зміна порядку престолонаслідування: вотчина - володіння батька, що
передається у спадщину дітям та ділиться між ними
Київ – вотчина нащадків Ізяслава (Святослав Ізяславич),
Чернігів – вотчина нащадків Святослава (Ольговичі),
Переяслав – вотчина нащадків Всеволода (Мономаховичі).
«…Кожен хай держить отчину свою: Святополк – Ізяславів [уділ];
Володимир – Всеволодів [уділ]; Давид, Олег, Ярослав – Святославів [уділ]; іншим
[хай будуть] уділи, які їм роздав Всеволод…»
2) об’єднання сил князів для боротьби з половцями (здійснено кілька
успішних походів проти половців);
3) з’їзд князів в екстраординарних випадках міг перерозподіляти уділи між
Рюриковичами.
Наслідки:
1) посилення центробіжних тенденцій у Київській Русі, поділу єдиної
держави на князівства та уділи;
2) усобиці тимчасово стихли, проте не припинились.
 6

4. Спроби зберегти єдність Київської Русі. Володимир

Мономах.

Володимир Мономах (1113-1125 рр.)

Син Всеволода Ярославича. Онук Ярослава Мудрого (за чоловічою лінією) та
візантійського імператора Костянтина Мономаха (за жіночою лінією), від якого
взяв своє прізвисько.
1113 – повстання киян після смерті Святополка Ізяславича. Віче запрошує
Володимира Мономаха на київський престол: «Піді, князе, на стіл отчий і
дідній…».

Внутрішня політика Зовнішня політика

1) об’єднання удільних
князівств під верховною
владою великого князя
київського. Об’єднав 75%
Київської Русі (окрім
Галицького та
Чернігівського князівств).
2) «Устав» Володимира
Мономаха – третя частина
«Руської правди»:
обмежувала можливості
бояр перетворювати
боржників на своїх холопів, 1) успішні походи проти половців;
заборона брати високі 2) династичні шлюби з європейськими
відсотки за борги. монархами.
3) скликання
князівських з’їздів (снемів)
для вирішення найбільш
важливих питань.

Мстислав Володимирович (1125-1132 рр.)

Продовження політики Володимира Мономаха: переможні походи проти
половців, династичні шлюби з європейськими державами. Останній великий
князь київський, влада якого визнавалась усіма удільними князями.
Отримав у подарунок з Візантії Вишгородську ікону Божої матері.
 7

Після смерті Мстислава Володимировича жоден інший великий князь

київський не мав верховної влади над усіма удільними князівствами.

Розвиток культури на початку XII століття

«Повчання дітям» Володимира Мономаха – морально-етичні норми та
правила, вказівки для князя, життєпис Володимира Мономаха, що має служити
прикладом нащадкам.
«...Паче всього — убогих не забувайте, годуйте й подавайте
сироті ...гордості не майте в серці і в умі. Старих шануй, як отця, а молодих —
як братів. Лжі бережися, і п’янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло...».
«Повість минулих літ». Літопис, написаний на замовлення Володимира
Мономаха. Автор – монах Києво-Печерської Лаври Нестор. Описує події від
створення світу до 1113 року, зокрема походження та розселення слов’ян, прихід
варягів, формування та розвиток Київської Русі.
1113р.- укладення «Повісті минулих літ» (перша редакція).
Літопис - історико-літературний твір у Русі, в якому оповідь велася за
роками (літами).
Руські літописи
Назва «Повість минулих Київський літопис Галицько-
літопису літ» Волинський літопис
Час написання 1113 р. кін. 12 ст. кін. 13 ст.
Автор монах Нестор-
літописець
Замовник Володимир Данило та Василько
Мономах Романовичі

5. Удільні князівства на території України

Після 1132 року – остаточний розпад Київської Русі на окремі князівства. На

території України – п’ять князівств.
 8

1. Велике князівство Київське (Київ)

Київ – одне з найбільших і найбагатших міст Європи.
Основні храми: Софійський собор, Десятинна церква.
Не мало власної династії правителів. Головні претенденти – різні гілки
Мономаховичів, чернігівські Ольговичі. Часта зміна князів (за 100 років
змінилось правителі змінювались майже 50 разів).
1169 р. відбувся погром Києва суздальським князем Андрієм Боголюбським.

2. Чернігівське князівство (Чернігів)

Чернігів – друге місто Київської Русі за чисельністю населення.
 9

Основні храми: Спасо-Преображенський, П’ятницький.

Правила династія Ольговичів (нащадки Святослава Ярославича).
Тенденція до поділу на уділи. Великого значення з часом набуло удільне
Новгород-Сіверське князівство. Правитель Новгород-Сіверського князь Ігор
Святославич став головним героєм «Слова о полку Ігоревім»
«Слово о полку Ігоревім» - літературно-поетичний опис трагічного походу
руської дружини на чолі з новгород-сіверським князем Ігорем Святославичем
проти половців.
«...І сказав йому буй-тур Всеволод: «Один брат, один світ світлий — ти,
Ігорю! Обидва ми Святославичі!» ...«Хочу-бо, — сказав Ігор, — списа переломити
кінець поля половецького; з вами, русичі, хочу голову свою положити або
напитися шоломом з Дону!..» «Стріляй, господарю, Кончака, раба поганого, за
землю Руську, за рани Ігореві, смілого Святославича!»
1187 р.- створення «Слова о полку Ігоревім»

3. Переяславське князівство (Переяслав)

Було щитом Києва від набігів половців, спустошувалось їхніми нападами.
Швидко втратило політичне значення після Володимира Мономаха та потрапило
у залежність від Києва та Чернігова.
1187 - перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах. Назва
зустрічається в літопису у зв’язку зі смертю переяславського князя Володимира
Глібовича: «І плакала по ньому вся Україна».

4. Волинське князівство (Володимир)

Виділилось в окреме князівство вже після смерті Володимира Мономаха.
Закріпилася волинська гілка династії Мономаховичів. Наприкінці XII ст. править
князь Роман Мстиславич.
Основний храм – Успенський собор у Володимирі-Волинському.
Дорогобузька ікона Богоматері (кінець ХІІІ ст.)

5. Галицьке князівство (Галич)

Основний храм – церква святого Пантелеймона у Галичі.
Одним із перших оформило свою самостійність від Київської Русі.
Династія Ростиславичів.
Головна особливість - висока роль місцевого боярства в політичному житті.
Розвиток тісних політичних і економічних відносин з Західною Європою.
Видобування солі як важлива галузь економіки, транспортувалася Соляним
шляхом до Західної Європи.
Найвидатніший правитель Галицького князівства – Ярослав Осмомисл.
 10

Ярослав Осмомисл
(друга половина 12 ст.)
Осмомисл – «вісім думок», мудрий
1) відстояв незалежність Галицького князівства від Києва;
2) приєднав землі між Прутом та Дністром;
3) посилення влади боярства, що диктує князеві умови перебування при
владі;
4) союзницькі відносини з сусідами: Угорщиною, Польщею, а також
Візантією.
Згадується у «Слові про похід Ігоря»: «Галицький Осмомисле Ярославе!
Високо сидиш ти на своїм золотокованім столі, підпер гори угорські своїми
залізними полками»

6. Монголо-татарська навала. Знищення Київської Русі

На початку ХІІІ ст. утворюється єдина держава у монголів на чолі з

правителем Чінгізханом.
1223 р. – Перше вторгнення татаро-монголів. Чингізхан відправляє своїх
полководців проти половців до Північного Причорномор’я. Половці звертаються
за допомогою до руських князів, які збирають коаліцію «трьох Мстиславів»:
Мстислав Київський, Мстислав Смоленський і Мстислав Удатний Галицький +
молодий Данило Романович. Русичі (в союзі з половцями) та монголи зустрілись
у битві на річці Калка (Приазов’я). Через відсутність єдиного командування у
русичів їхнє військо було розгромлене татаро-монголами. Але татаро-монголи
також відступають назад.
1239-1241 рр. - Друге вторгнення татаро-монголів на чолі з ханом Батиєм.
Захопили і знищили: Переяслав і Чернігів (1239) – Київ (1240) – Володимир і
Галич (1241). Далі монголи вдерлися на територію Польщі та Угорщини, але
наступного року повернулися через внутрішні політичні проблеми.
 11

1240 р. – захоплення монголами Києва. Знищення Київської Русі

«У той же рік прийшов Батий до Києва з многим-множеством сили
своєї, і окружив город. І обступила Київ сила татарська, і був город в
облозі великій...»
Обороною Києва керував воєвода Дмитро, ставленик Данила
Галицького. Кияни відмовилися віддати місто без бою. Облога Києва
тривала, за деякими джерелами, понад десять тижнів. Та сили були
нерівними. Воїни Батия ніч і день били по укріплених стінах Києва
стінобитними машинами. Через кілька днів стіни були проламані і ворог
проник у місто. Кияни зайняли нові оборонні позиції і збудували
укріплення навколо Десятинної церкви. У грудні 1240 р. опір останніх
захисників було зламано. Місто було спустошене і зруйноване. Більшість
мешканців загинули, інші були покалічені або потрапили в полон.
Порубаного, але ще живого воєводу Дмитра монголи привели до Батия, і
той дарував йому життя за відвагу: «І взяли татари місто Київ, місяця
грудня в 6 день... а Дмитра воєводу привели пораненого до Батия, і не
велів Батий убивати його ради його мужності...».
 12

На захоплених землях монголи утворили державу Золота Орда. Столиця

Золотої Орди – місто Сарай поблизу Каспійського моря. Карта
До складу Золотої Орди увійшли Київське, Чернігівське та Переяславське
князівства, де правили монгольські намісники-баскаки. В залежності перебували
інші князівства, зокрема Галицько-Волинське. Усі князі відтепер мали отримувати
ярлик - підтвердження від хана Золотої Орди на володінням своїм князівством.

Наслідки золотоординського панування.

1. Знищення Київської Русі.
2. Київ остаточно втрачає статус політичного центру.
3. Розорення Середньої Наддніпрянщини.

Документальні фільми:

Наталія Кривда про культуру Київської Русі

https://www.youtube.com/watch?v=e0e7jIQalb8
Наодинці з диким полем (Невідома Україна, фільм 18)
https://www.youtube.com/watch?v=B99d7ggxJLg
Часи усобиць (Невідома Україна, фільм 19)
https://www.youtube.com/watch?
v=YLASYj665fw&list=PLNHlpbN2c0aQQjk0kfiI3nToQbYBI_Rry&index=18
Спроба Мономаха (Невідома Україна, фільм 20)
https://www.youtube.com/watch?
v=EMsx8YTQQx4&list=PLNHlpbN2c0aQQjk0kfiI3nToQbYBI_Rry&index=19
Шляхи розходяться (Невідома Україна, фільм 21)
https://www.youtube.com/watch?
v=qcasTzqtvKM&list=PLNHlpbN2c0aQQjk0kfiI3nToQbYBI_Rry&index=20
Про загибель руської землі (Невідома Україна, фільм 23)
https://www.youtube.com/watch?v=zP9JehEcBTw
Політичний та суспільно-економічний устрій Русі ХІ - ХІІ ст. (Уроки історії
Пітона Каа)
https://www.youtube.com/watch?v=QbK7gK-gW-s