1

Тема 3.1. Утворення Київської Русі

Терміни: «племінний союз», «князь», «полюддя»,

«язичництво»

Дати:
860 р. - похід Аскольда на Константинополь, укладення
першого відомого договору Русі з Візантією;
907, 911, 941, 944 рр.- походи князів на Константинополь;
882 р. - об’єднання північних та південних руських земель
Олегом

Персоналії: Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава

Карта:
- розселення східнослов’янських племінних союзів у VIII-IX ст.,
- шлях «із варягів у греки»,
- походи князів на Константинополь,
- походи князя Святослава,
- територіальні межі Русі-України (Київської держави) за Олега

Східнослов’янські племінні союзи

Племінний союз - об’єднання кількох племен, у яких виділяється племінна

знать та відбувається розшарування суспільства.
 2

1. Поляни (Середня Наддніпрянщина)

У V ст. на землях полян засновано м. Київ. Засновник – легендарний князь
Кий. Пізніше місто потрапило під вплив Хозарського каганату.
«Коли ж поляни жили осібно і володіли родами своїми... — то було між них
три брати: одному ім’я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив, і сестра їх
— Либідь. ...Зробили вони городок і на честь брата їх найстаршого назвали його
Києвом...» (з Повісті минулих літ)
Князь – голова держави-князівства.
2. Сіверяни (Лівобережне Полісся, басейн р. Десна)
3. Древляни (Правобережне Полісся, басейн р. Прип’ять)
4. Волиняни або дуліби (Волинь)
5. Білі хорвати (Галичина, Закарпаття)
6. Тиверці (між ріками Дністер та Прут)
7. Уличі (басейн р. Південний Буг)
Шлях «з варяг у греки»
варяги (нормани, вікінги зі Скандинавії)
Скандинавія - Балтійське море - ріки Нева, Волхов, Західна Двіна – Дніпро -
Чорне море - Константинополь (Царгород), столиця Візантійської імперії

Формування Київської Русі

Походження назви Русь

норманська теорія антинорманська теорія

 3

У ІХ ст. у Київ потрапляє під вплив варягів (русів). У місті правлять Аскольд
і Дір, найімовірніше варязького походження. Київ стає південним осередком
руської державності.
«...[Варяги], як ударна сила князівських військ Русі, не тільки принесли з
собою високу для тих часів систему організації, навчання й озброєння армії, а й
зробили вагомий внесок у формування й зміцнення державних інституцій Русі»
860 р. - похід Аскольда на Константинополь, укладення першого відомого
договору Русі з Візантією.
«Рушив Аскольд і Дір на Греків, і прийшов туди... Цесарград двомастами
кораблів оточили. ...знялася буря з вітром і кораблі русів розметало і побило...»
В цей же час у північно-східній Європі у басейні річок Нева і Волхов
(сучасна Північна Росія) було засновано ще одне князівство варягів (столиця –
Новгород), де проживало змішане слов’янсько-фінське населення. Новгород стає
північним осередком руської державності.
Засновник - князь Рюрик. Заснував династію Рюриковичів.
Після смерті Рюрика править князь Олег (брат Рюрика), оскільки син Рюрика
Ігор був малолітній. У 882 році Олег встановлює контроль над шляхом з варяг у
греки та захоплює обманом Київ, вбивши Аскольда та Діра.
«Аскольд же і Дір прийшли. І вискочили всі інші вої з човнів, і мовив Олег
Аскольдові й Дірові: «Ви оба не є князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого.
— І тут винесли Ігоря. - А се — син Рюриків»
882 р. - об'єднання північних та південних руських земель Олегом.
Утворення Київської Русі.
Великий князь – верховний правитель Київської Русі у 10-13 ст. За зразком
Хозарського каганату також мав титул кагана.
Олег (882-912 рр.)
Перший князь Київської Русі
Прізвисько - Віщий Олег

1. 907, 911 рр. – два походи

Олега на Константинополь.
«І звелів Олег своїм воїнам
зробити колеса й поставити на
них кораблі. І з попутним вітром
підняли вони вітрила й пішли з
боку поля до міста. Греки ж,
 4

побачивши це, злякались і сказали через послів Олегові: “Не губи міста, дамо тобі
данини, якої забажаєш!”»
Підписані вигідні торгівельні угоди з Візантією:
а) дозвіл руським купцям торгувати у Чорному морі;
б) дозвіл мати своє представництво у Константинополі.
Значення: міжнародне визнання Київської Русі.
2. Грабіжницькі походи на узбережжя Каспійського моря. Олег загинув під
час одного з таких походів у 912 р.

Ігор (912-945 рр.)

син Рюрика, племінник Олега

Намагався продовжити
зовнішньополітичний курс Олега,
проте вкрай невдало:
1. 941, 944 рр. – походи Ігоря на
Візантію. Перший – невдалий:
кораблі Ігоря спалені «грецьким
вогнем» (запалювальна суміш на
основі нафти). Другий – підписання
нової, менш вигідної торгівельної
угоди.
2. Грабіжницькі походи на
узбережжя Каспійського моря.
3. 945 р. – невдалий похід за
даниною-полюддям. Загинув від рук
деревлян.
«Із города Іскоростеня вийшли проти нього древляни й убили [його] і
дружину його, бо було їх мало...»
Полюддя – данина з підкорених племінних союзів.
Візантійський імператор пише про Ігоря: «порушивши клятвений договір,
приплив до столиці нашої з величезним військом на 10 тисячах кораблях, а
повернувся лише з десятком човнів, сам став передвісником своєї біди. Не згадую
я вже про його подальшу жалюгідну долю...»
 5

Ольга (945-964 рр.)

дружина Ігоря

Внутрішня політика Зовнішня політика

1. Знищення племінного союзу 1. Поїздка Ольги до Візантії. Її
деревлян на чолі з князем Малом як хрещення. Не здійснювала походів на
помста за смерть чоловіка. Візантію.
Зруйновано деревлянську столицю 2. Посольство до германського
Іскоростень за допомогою підступу. імператора Оттона. Запрошення
«Більше вже не хочу мститися - хочу християнської місії єпископа
тільки взяти з вас невелику данину. Адальберта до Києва.
Дайте мені від кожного двору по три Наслідки: християнство не стало
голуби і по три горобці...» державною релігією, проте склались
2. Податкова реформа: введення передумови до його поширення у
чітко регламентованого полюддя Київській Русі. Розширення
(урок, устав) дипломатичних зв’язків Русі.
3. Адміністративна реформа:
створення укріплених погостів
(становищ) на місцях, де перебували
намісники (посадники) та військові
гарнізони. Це стали перші осередки
центральної князівської влади на
місцях
«Ішла Ольга до Новгорода. І
встановила вона… погости і оброки.
І ловища її є по всій землі, і знаки (її),
…і сани її стоять у Пскові й до
сьогодні...І пішла Ольга по
древлянській землі з сином своїм і
дружиною, встановлюючи устави й
уроки; й існують становища її й
ловища…»

Святослав (964-972 рр.)

син Ігоря і Ольги
Хоробрий завойовник, але слабкий політик. «Йду на вас».
«Його слов’янське ім’я, варязьке виховання, кочовий спосіб життя
віддзеркалювали поєднання європейського та азіатського начал. Його управління
ознаменувало апогей ранньої героїчної доби в історії Київської Русі»
 6

1. Під час свого першого

походу розгромив Хозарський
каганат. У вирішальній битві
Святослав розгромив військо
хозарського кагана, захопив
столицю Ітіль і важливе місто-
фортецю Білу Вежу на р. Дон.
Наслідки: відсутність
захисту від кочовиків-
печенігів. Неможливість
захисту захоплених земель та
втрата їх більшої частини.
2. Здійснив два походи до
Болгарії. Під час першого
походу підкорив племена
уличів і тиверців, що
проживали біля басейну річок
Дністер та Південний Буг,
отримав вихід до Чорного
моря та Дунаю. Пограбував землі поблизу Константинополя, проте отримав викуп
і пішов з візантійських володінь.
Прагнув захопити Болгарське царство та перенести столицю Русі з Києва до
м. Переяславець на Дунаї у Болгарії: «Сказав... матері своїй і боярам своїм: “Не
любо мені в Києві жити, хочу жити в Переяславці на Дунаї”...»
Наступ печенігів на Київ змусив Святослава повернутися до Києва.
3. На початку 970-х років здійснив другий похід до Болгарії. Цього разу
проти нього виступила коаліція на чолі з Візантійською імперією. Святослав був
змушений відступити та потрапив у м. Доростол в облогу візантійським
імператором Іоанном Цимісхієм. Облога завершилася невигідним для Русі
мирним договором: відмова Русі від претензій на володіння Візантії у Криму, у
Болгарії та на Дунаї. Святослав віддає Доростол Візантії взамін на хліб для його
війська.
Під час повернення додому був убитий печенігами біля Дніпровських
порогів.