7 клас. Тема № 5 Формування племінних союзів та Київської Русі.

Правління Аскольда, Олега та Ігоря.

Розселення племінних союзів східних слов’ян у VIII - IX ст. на території

України.

Слов'яни розселилися на території Східної Європи і займали величезну

територію - від Карпат до Оки і від Ладоги до Чорного моря. Цінним
джерелом про розселення слов'ян є літопис «Повість минулих літ», написаний
ченцем Києво – Печерського монастиря Нестором. На території України
мешкало 7 племінних об’єднань:
 Поляни - проживали навколо Києва, який був їхнім головним політичним
центром ( середня течія Дніпра).
 Деревляни – у басейні Прип’яті та її правих притоках. Їхній центр –
Іскоростень.
 Сіверяни – на берегах Десни та її приток. Їхніми політичними центра були
міста Чернігів, Новгород – Сіверський і Переяслав.
 Тиверці – між Дністром і Прутом. Їхнім політичним центром був Білгород на
Дністрі.
 Уличі – між Дністром і Дніпром. Їхнім політичним центром будо
м.Олешня на Дніпрі.
 Волиняни ( дуліби ) – у басейні Західного Бугу. Політичний центр –
Теребовля.
 Білі хорвати – у передгір’ях Карпат і Закарпатті. Політичний центр –
Ужгород.

Сусіди східнослов’янських племен:

Із середини VI ст. зі сходу у Північному Причорномор’ї з’явились орди
тюркомовних племен - аварів, які нападали на землі антів і спустошували їх.
Вони оселились в Середньому Подунав’ї, створивши державу – Аварський
каганат. 602 р. - авари розбили антів. Антський племінний союз розпався.
Болгари – тюркомовні племена, частина яких осіла на Камі та Волзі, створивши
там на початку VII ст. державне утворення - Волзьку Болгарію, а інші,
пройшовши через територію сучасної України, осіли у східній частині
Балканського півострова, заснувавши державу - Дунайську Болгарію, вони
повністю асимілювалися з місцевим слов’янським населенням.
Хозари – тюркомовний народ, який у VIII ст. завоював Північне Причорномор’я і
Східний Крим, створивши державу – Хозарський каганат ( столиця – м. Ітіль).
Змусили сплачувати данину східнослов’янські племена.
Вікінги ( нормани) – войовничі народи Скандинавського півострова. Словяни
називали їх варягами, а Західна Європа – норманами. Здійснювали набіги на
сусідні держави. Північні словянські племена сплачували їм данину. Нормани
торгували зі словянами, служили у складі найманих військових дружин. З IX ст.
скандинавські мореплавці почали освоювати новий торговий шлях на південь,
який дістав назву «шлях із варяг у греки».

Причини виникнення держави у Східних Слов’ян:

Удосконалення знарядь праці та форм ведення господарства

Зростання продуктивності праці

Поява надлишків

Привласнення їх родоплемінною верхівкою

Поява майнової нерівності, соціальна диференціація суспільства

Поява експлуатації

Виникнення суперечностей

Утворення держави
 З арабських і перських джерел відомо, що на землях слов’ян існували 3
державні утворення:
 Куявія – Київська земля з Києвом (місто засновано в 482 р. Києм)
 Славія – князівство словенів на чолі із Рюриком (870-879)
 Артанія – князівство на теренах Таврії (Криму та Причорномор’я)

Основні ознаки державності у середньовічному суспільстві:

Наявність території.
Розміщення населення не за племінним, а за територіальним принципом.
Поява влади. Не пов’язаної з волевиявленням народу, а тому влада відчужена
від народу.
Створюються органи управління цієї території.
Збирання данини для утримання апарату влади.
Успадкування влади представниками правлячої династії.
Наявність законів- загальнообов’язкових правил поведінки, які встановлює й
охороняє держава. (не обов’язково письмових)
Військо стає основною силою, що забезпечує існування влади.
Територіальна, етнічна, мовно – культурна спільність племен, які створювали
державність.
Поява політичних центрів, зростання і посилення ролі великого міста.

Причини провідної ролі Києва в державотворенні:

 Вигідне географічне розташування, зокрема на шляху « із варягів у греки»
 Зростання Києва за рахунок притоку населення з інших земель.
 Можливість високого рівня соціально – економічного розвитку.
 Розташування на межі розселення кількох союзів племен. Наявність
природних рубежів.

Заснування Києва в кінці V ст. Київ виник як центр полянського князівства, потім
став центром Руської землі і нарешті Київської держави. Нестор пише про
засновників - Кия, Щека, Хорива та Либідь. До 1500 – річчя у 1982 р. було
встановлено знак на честь засновників міста ( скульптор В.Бородай, архітектор
М.Фещенко ).

Особливості державно – адміністративного устрою Київської Русі:

 Федеративний устрій.
 Приєднані землі ще мали велику самостійність.
 Великий князь Київський мало втручався у внутрішнє життя цих земель.
 Обов’язками земель було: сплачувати данину, брати участь у військових
походах разом з київським князем..

Особливості Київської Русі:

 Економічну основу держави становили вільні селяни – общинники.
 Вотчини – великі феодальні землеволодіння ( наприкінці XI ст.).
  Велику роль продовжувала відігравати родоплемінна знать.
 Феодальні повинності існували в основному у формі данини.
 Збереглися залишки родоплемінного ладу ( віче ( народні збори), народне
ополчення, звичай кровної помсти).
 На Русі, на відміну від країн Західної Європи, не було занепаду міст у
період раннього середньовіччя, тому іноземці називали Русь «країною міст»

Київська Русь
Київська Русь – слов’янська держава, що існувала протягом IX – XIII ст. Вона
утворилася внаслідок об’єднання східнослов’янських племінних союзів навколо
Полянського союзу з центром у Києві.

Передумови створення держави:

 Економічний розвиток: зростання продуктивності праці внаслідок
удосконалення знарядь, піднесення міст як центрів ремесла і торгівлі,
розвиток торговельного шляху «з варяг у греки».
 Зростання майнової та соціальної нерівності; заміна родової общини
сусідською яка об’єднувала маленькі сімї; виділення панівної верхівки, у
залежність до якої потрапляла більшість селян та городян; формування
феодального ладу.
 До кінця VIII ст. завершилося формування союзів племен, які починають
переростати в племінні князівства.
 Необхідність боронити свої землі від нападів варягів, хозарів.

Перший правитель - князь Аскольд ( ? – 882р.)

• Правив полянським, подекуди сіверянським та древлянським

племінним союзом.
 Звільнив полян від сплати данини хозарам. Можливо його співправителем був
князь на ім’я Дір.
 860 р. – здійснив вдалий похід на Візантію. Був підписаний договір про "мир і
любов: Візантія сплачувала київському князеві щорічну данину, київський
князь зобов’язувався надавати Візантії військову допомогу.
 860 р. – Аскольдове хрещення. (Перший князь на Русі, який охрестився!!!)
 для посилення свого авторитету й авторитету своєї влади Аскольд прийняв
титул кагана, щоб прирівняти Київську Русь до могутньої держави того часу
– Хозарського каганату.
 Здійснював вдалі походи на володіння Візантії у 860, 863, 865, 874 роках, з
якою було укладено вигідні договори.
 865 р. – укріпив кордони на південному березі Каспійського моря.
 882 р. – Аскольда підступно вбив Олег, який захопив Київ і до якого
перейшла влада в Новгороді після смерті Рюрика у 879 р. ( Олег став
регентом малолітнього новгородського князя Ігоря Рюрика, який
започаткував у Києві династію Рюриковичів).
 На думку вчених – істориків, причиною загибелі Аскольда і Діра була змова
волхвів, які не хотіли поступитися своєю язичницькою владою на користь
Візантійського християнства. Язичницькі жерці шукали підтримки за межами
князівства і знайшли її в Новгороді у варягів.

Князь Олег( 882 – 912 рр. )

 882 р. – вбивши Аскольда, почав правити в Києві. Об’єднав північні та

південні руські землі. А Київ зробив столицею. « Хай це буде мати
городам руським…..»
 Правління від імені малолітнього Ігоря, сина Рюрика, утвердження у
Київській державі династії Рюриковичів.
 Приєднання значної кількості земель ( деревлян, сіверян, кривичів,
радимичів, словенів), у тому числі й неслов’янських ( весь, меря, чудь).
 Угода з варягами, залучення протягом тривалого часу до походів варязьких
загонів.
 907 р. – похід на Константинополь – вдалий. Прибив щит на ворота
Константинополя. Будо підписано мирний договір:
1. Візантія мала сплатити кожному руському воїну по 12 гривень та данину
князеві.
2. За Руською державою визнавалося право торгувати з Візантією, не
сплачуючи мита.
 3. Візантія зобов’язувалась утримувати руських купців у своїй столиці –
Константинополі - протягом 6 місяців та ще й забезпечувати всім
необхідним на зворотний шлях.
4. Усе це за умови, що Олег буде надавати військову підтримку, братиме
участь у війнах проти арабів.
• 911 р. – новий переможний похід Олега на Константинополь.

Уклали нову угоду грецькою і старослов'янською мовами. Вона підтверджувала й

посилювала попередні домовленості 907 року.

Встановлювалися дружні відносини між країнами і право руських купців жити у

Константинополі й торгувати без мит. Їх мали утримувати за рахунок імперської
скарбниці. Договір встановлював покарання за кримінальні злочини як руських, так і
грецьких купців і визначав порядок викупу полонених.
Також сторони зобов'язалися надавати допомогу в порятунку суден, які зазнали
катастрофи біля берегів однієї з країн, замість їх захоплення
Від Русі угоду підписали князь Олег і його великі дружинники - Карли, Фарлаф,
Веремуд, Рулав, Гуди, Руалд та інші. З боку Візантії підписи поставили імператор Лев VI

Олег здійснював походи до Каспійського моря на Хозарський каганат. У літописах

до нас дійшла легенда про смерть Олега від укусу змії, яка виповзла з черепа
його бойового коня – через це з’явилася легенда про віщого Олега. Але українські
історики твердять, що князь загинув під час Каспійського походу - на Хозарський
каганат. .

Князь Ігор ( 912 – 945 рр.)

 Син Рюрика.
 Не претендував на владу до самої смерті Олега, бо визнавав його великий
авторитет і організаторські здібності, вміння управляти державними
справами.
  Продовжив політику Олега, спрямовану на посилення центральної влади та
об’єднання східнослов’янських племен в одній державі.
 914 р. – зломив опір деревлян, які намагалися вийти з – під влади Київського
князя.
 У 915 р. за нього руйнівні кочові племена печенігів вперше з’явилися біля
кордоні Київської Русі.
 Приєднав до Русі територію уличів та тиверців між Дністром та Дунаєм
( переселились у межиріччя Пд.Буга та Дністра).
 941 р. – невдалий похід на Візантію. Але під Константинополем руський флот
був спалений «грецьким вогнем» - запальною сумішшю, яка горіла на воді.
 944 р. – похід на Візантію та підписання мирної угоди, але менш вигідної
для русичів, ніж договір 907 р.:
1. Руські купці позбавлялися права безмитної торгівлі у Константинополі.
2. Було обмежено купівлю купцями коштовних тканин.
3. Руські воїни мусили обороняти кримські володіння Візантії від кочівників.
4. Київський князь зобов’язувався не нападати на володіння Візантії.
 913, 943 рр. - Ігор здійснив два походи у Закавказзя і на Каспій на
Хозарський каганат, які дали змогу київським купцям торгувати на Сході.
 У 945 р. – під час спроби вдруге зібрати данину (полюддя) з деревлян був
ними вбитий. (Деревлянський князь Мал орзагінузав змову:

“Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній все стадо, якщо не

уб’ють його. Так і сей: якщо не вб'ємо його, то він усіх нас погубить”. )

Полюддя - власноручний об’їзд князем своїх земель з метою збору данини.

Основні дати для вивчення:

482 р. – заснування м. Київ

860 р. – хрещення Аскольда
882-912 – роки правління князя Олега
907 – похід Олега на Константинополь, підписання вигідного мирного договору.
911 – новий похід Олега на Константинополь.
912-945 – роки правління князя Ігоря
941, 944 – невдалі походи Ігоря на Візантію.
945 – вбивство Ігоря деревлянами.