Давньоруська держава

1.Державне утворення
2.Причини і передумови створення Давньоруської держави.
3. Політична дезінтеграція.
4. Землі князівства Південної Русі.
5, Соціокультурний розвиток Київської Русі.

1. Римськи історики називали слов`ян венедами.

Демографічний вибух спричинив велике переселення народів на інші території. Які
датувались 5-8 ст. Вже в 5 ст слов`янське поселення зв`являється на Правому березі
Дністра, на теренах Пруту і Сирету і на верхів`ях Сейму та Сули. Найбільший рух слов.
переселення було спрямоване в Південну частину до Візантії.
Одними із перших племен, які відокремились із загального роду в 7ст є плем`я дулібів. На
схід від дулібів мешккало плем`я древлян. Центром древлян було місто Іскоростень. На
південний захід від древлян було мешкання полян. Центр – Київ. По сусідству бцли уличі і
тиверці. Хорвати були у Прикарпатті. На притоках Дніпра мешкали Сіверяни. Дрогобичі
розміщувались в болотистих місцевостях. По верху Дніпра були кривичі.
Наявні культурні відмінності потім створюють певні межі у формуванні земель князівств,
держав. Все це зумовлює поділ східного словянства на окремі слов. етноси: український,
білоруський, російський.
Словяни вели осілий спосіб життя, а основою їхнього господарства було скотарство і
ремісництво.

Причини і передумови створення Київської Русі:

 Наявність державотворення у сусідів словян їх входження або контакти х ними

 Знайомство з організацією і культурою, побутом Візантійської імперії
 Створення власних держав-організми, політичні обєднання через потреби
боронити землі від зовнішнього ворога
 Відповідний рівень розвиток, поява крупних міст, осередки торгівлі, промислового
господарства, утвердження на міжнародній торгівельній арені. ( дало змогу
виділяти кошти на найм людей для работи і забеспечення власних потреб)
 Утворення політичної верхівки (збирання податків, поєднання соціальних і
економічного перевагами над іншими верствами населення)

Ознаки державної організації для раньосередньовічного суспільства:

 Наявність влади відчуженої від народу

  Розміщення населення за територіальним, а не племінним аспектом
 Стягування данини (фіскальна функція)
882р – не норманське захоплення влади Олегом, а політичний переворот через
небажання русичів прийняти християнство. В результаті влада перейшла від Аскольда до
Олега.
882-945 – влада київських князів починає поширюватись на новгородських словен,
кривичів, радимичі, хорвати уличі і також на не східнословянські племена.
911р – угода Олега з Візантіцською імперієї за якої купці могли по півроку перебувати в
Константинополі, користуватися лазнею і жити в монастирі.
В 912 році Олега замінив Ігорь, з початком його правління почались проблеми із ВІ, яка
хотіла анулювати всі пільги, які вибив Олег.
Вбивство Ігоря спонукало Ольгу ввести нову систему збору данини: полюддя, устави,
уроки. Для збору податків були побудовані пагости, які пізніше переростають у міста,
укріплення, поселення. Княгиня також придумала спосіб, щоб збілльшитти казну
держави: полюваннч і продаж хутра. Самим селянам полювати не дозволялось, потрібно
було отримати князівський дозвіл і лише на дейяких територіях.
Після 945 року княгиня обмежила Іскоростень в свободі.
954-955р – Ольга здійснила похід до Візантії, метою якого було утвердити угоди про
торгівлю з ВІзантійською імперією. Угоди не було, втручання імператора для поширення
хриястиянства на руських земель також не було. Всього чого добилась Ольга – це особисте
хрещення. Таким чином вона привязала династію Рюриковичів до християнства.
Після Ольги правив Святослав.
Він розбив Хазарський каганат і булгар, але його перемоги призводили до неприємних
зовнішньополітичних наслідків, наприклад, битвами він відкрив шлях до південних
кордонів кочівникам зі сходу, зявляються ворожі печеніги.
За часів правління Володимира Великого формувавння Руської держави завершилось.
Було відновлено владу над радимечами, хорватів, вятачами. Володимир витратив багато
часу для внутрішнього обєднання. Таким чином було подолано сепаратизм.
Реформи Володимира:

 Релігійна (утвердження християнства як державну релігяю. Одним із наслідків

введення християнства стало духовний розвиток селян, зокрема боротьба з
неписемністю, шкільництво.
 Військова (будівництво системи укріплень по річкам, зміцнення сторожовиз застав,
система оборонних споруд Змієві Вали)
 Грошова (запровадження монет – златники і срібники)
 Судова (адміністративні права)
Ярослав Мудрий також робив акцент на захисті Русі від печенігів.
Будував замки, храми, переписував книги, будував школи, вводив акцію здихання від
впливу ВІ.
Феодалізував суспільство із-за чого створюються нові верстви населення.
Київ, Чернігів, Переяслав віддав на опіку своїм синам.(отчина-від батька до сина). Вони
утворили тріумвірат, який тримався біля 20 років, діяли спільно(спільні походи, поділ
земель). Ярославичі видали збірку законів – Право Ярославичів. Тріумвірат розпався із тих
часів почалися князівські міжусобиці, які становили угрозу для існування держави.
Правління Мономаха і його сина були прикладом останнії єдності осіб під владою Києва.
Мономах доповнив Руську правду, де зменшив лихварські відсотки і полегшив становище
закупів.
Мстислав відзначився активною антиполовецькою політикою, підтримкою хороших
відносин із сусідами, королями Норвегії, Данії тощо. Після його смерті цілісність Русі вже
ніколи не відновлювалась. Почались постійні змагання за київський престол.
З часом виникають самостійні політичні центри, які виступають як державні організми,
генетично повязані зі спільним спадком. 11-поч 12 ст зявляються приблизго 15 нових
удільних князівств. Напередодні нападу Хана-Батия сформувалось 5 великих князівств, які
стали основою для формування української державності наступні тисячоліття. Це Київське,
Чернігівське, Переяславське, Галицьке, Волинське князівство. Київ не набував статусу
отчини, тому що за київсткий престол боротьба триває перманентно. Упродовж 12 – поч
13 ст, Київщина вважалась властністю великокнязівського київського столу, а від так була
спільною династичною спадщиною Рюриковичів.
В той час Київ рахувався одни із найбільш міст тогочасної середньовічної Європи.
Формування Чернігівського удільного князівства завершилось в 11 ст. Пн.сх. околиці
Чернігівщини доходили до Москви. Найбільшими містами, окрім Чернігова були:
Новгород-Сіверський, Брянськ, Путивль, Глухів, Любич. Чернігів виступає важливим
політичним і економічним центром КР з кінця 9ст. У Чернігові сформувалось потужне
боярство, яке базувалось на вотчинному землеволодінні. У місті був власний Єпископ.
Через вдале розташування створював умови для потужного місцевого купецтва.
Переяславська земля.
Переяславщина була південним порубіжжям Русі. Ця земля найбільше страждала від
нападів і спустошень, вона не мала своєї політичної самостійності і повністю залежала від
Києва. На престол ставили князів, обранних в Києві. Переяслав було місто фортефіковане,
було добре розвинені ремесла і торгівельні шляхі.
Волинське князівство.
Було західною околицею Київської Русі. Свою назву отримала від давнього міста Волиня
або Веленя на зх. Бузі. Місто заснував Володимир.
Галицьке князівство.
Було південно-західною околецею Русі, з центром перемишль, звенигород. Тут
відбувається реалізація і поліпшення одного із найбільш важливіших торгівельних шляхів
того часу через галичину і до кракова, а також тут зберігаються значні поклади солі.